Під час воєнного стану тривалість навчання у школах регламентує Кабінет міністрів України. Відповідно до вимог уряду, Міністерство освіти і науки України встановило тривалість і терміни канікул у школах, пише «Освіторія».

Весняні традиційно тривають в останній тиждень березня. МОН рекомендувало встановити їх на період з 24 до 30 березня.

Літні канікули триватимуть два місяці – з 30 червня до 31 серпня. У законі України «Про повну загальну середню освіту» зазначено, що закінчення навчального року має бути не пізніше 1 липня. Однак на початок відпочинку впливає те, наскільки навчання в умовах війни вплинуло на учнів, чи є в них освітні втрати та які активності будуть найбільш дієвими для їхнього подолання. Торік навчання у школах також тривало до 28 червня.

Що впливає на зміну дат канікул:

безпекова ситуація в регіоні;
можливі відключення електрики;
рішення адміністрації школи поділити навчальний рік на чверті, семестри чи триместри.
У країнах Європи тривалість літніх шкільних канікул дуже відрізняється. Учні можуть відпочивати від 6 до 14 тижнів (1,5-3,5 місяці) залежно від країни. У більшості країн система освіти встановила для учнів літній відпочинок тривалістю 8-12 тижнів (тобто 2-3 місяці).

Найменше відпочивають діти у Швеції та Великій Британії – менше ніж 2 місяці.

8 тижнів (2 місяці) канікул мають школярі французької спільноти Бельгії, Данії, деяких німецьких землях, Франції, Нідерландах, деяких кантонах Швейцарії, Ліхтенштейні та Норвегії.

Понад 12 тижнів тривають літні канікули в Ірландії, Греції, Латвії, Португалії, Албанії, Ісландії, на Мальті, у більшості регіонів Італії.

З 1 січня 2025 року у Тернополі запроваджуються нові тарифи на харчування у дошкільних закладах, повідомляється на офіційному сайті Тернопільської міської ради.

Оновлені ціни варіюватимуться залежно від віку дитини та строку її перебування та становитимуть від 35 до 72 гривень на добу.

Для сімей, зареєстрованих у Тернопільській міській територіальній громаді, діятимуть пільгові ціни. Батьки дітей молодших груп платитимуть 35 гривень за добу за стандартне перебування та 39 гривень за добу. Для дітей середніх та старших груп вартість на добу становитиме 46 гривень за стандартне перебування та 51 гривню.

Діти пільгових категорій продовжуватимуть отримувати безкоштовне харчування, фінансування якого здійснюватиметься за рахунок місцевого бюджету.

Для сімей, які не входять до пільгової категорії, будуть застосовуватися вищі тарифи, починаючи з 50 гривень на добу для молодших груп і до 72 гривень для старших груп при 24-годинному перебуванні.

Переглянуті тарифи спрямовані на забезпечення збалансованого харчування для дітей з урахуванням потреб сімей у суспільстві.

Крім цього, вже повідомлялося, що не лише дитячі садки підвищують ціну на харчування, а й школи.

Це питання регулюється чинним законодавством, яке визначає порядок виконання військового обов’язку, про що нагадує юрист Владислав Дерій на порталі “Юристи.UA”.

Закон передбачає, що більшість юнаків мають пройти процедуру взяття на військовий облік у свої 16 років, протягом року, коли їм виповнюється 17.

Для цього необхідно особисто відвідати територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.

Юрист підкреслює, що взяття на облік не може бути здійснено дистанційно.

Призовник зобов’язаний особисто прибути до ТЦК у визначений термін із відповідною повісткою. Під час візиту необхідно подати всі передбачені документи, перелік яких надається разом із повісткою.

Ігнорування процедури може мати наслідки для призовника, включаючи адміністративну чи навіть кримінальну відповідальність.

У той час, коли країна перебуває у стані війни, вимоги до дотримання військового обов’язку посилені, а контроль за процесом взяття на облік став жорсткішим.

ТЦК не лише здійснюють реєстрацію, але й проводять оцінку придатності громадян до служби. Після постановки на облік 17-річні юнаки стають офіційними військовозобов’язаними й отримують відповідний статус у базах даних.

У Калуському міськрайонному суді розглянули справу щодо батька, який поставив свого малолітнього сина на гречку. Інцидент стався 24 жовтня 2024 року о 20:00 у його місці проживання. Чоловік змусив хлопчика стояти на колінах на крупі, внаслідок чого у дитини з’явилися садна та була завдана шкода фізичному здоров’ю.

На суді обвинувачений визнав свою провину та висловив каяття. Він просив суд не призначати суворе покарання.

У ході розгляду справи суддя врахував матеріали, подані поліцією. Серед доказів були: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт правоохоронців, пояснення свідків, висновки ради профілактики правопорушень Калуського ліцею №5, оцінка ризиків вчинення домашнього насильства та медичні дані про травми дитини.

Суд визнав батька винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (домашнє насильство). З урахуванням обставин справи суд призначив йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 170 гривень.

Крім того, чоловік зобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Буллінг (або цькування) — це насильство в різних формах (психологічне, фізичне, економічне, сексуальне), у тому числі за допомогою електронних засобів зв’язку, спрямоване на малолітніх або неповнолітніх (найчастіше школярів), або вчинене ними щодо інших учасників освітнього процесу. Ця проблема актуальна в багатьох країнах, зокрема в Україні, і потребує активних заходів щодо профілактики та протидії.

Докладніше про те, що українців попередили, що всі школярі перебувають у небезпеці, повідомляє Міністерство освіти і науки України.

Питання, пов’язані з буллінгом, стосуються як освітніх установ, і багатьох державних органів. Важливо розуміти, хто несе відповідальність за запобігання та протидію цькуванню, а також куди звертатися у разі виявлення таких випадків.

Суб’єкти реагування на випадки буллінгу у навчальних закладах
Якщо булінг відбувається у навчальних закладах, до процесу реагування залучаються різні інстанції:

Служба освітнього омбудсмена — аналізує скарги та перевіряє виконання законодавства щодо захисту прав учасників освітнього процесу.
Місцеві органи влади — допомагають створювати безпечне освітнє середовище та контролюють виконання заходів щодо запобігання буллінгу.
Засновники навчальних закладів — вживають заходів щодо організації навчання працівників шкіл методам протидії цькуванню.
Керівники навчальних закладів зобов’язані оперативно реагувати на випадки буллінгу, інформувати батьків, поліцію та інші органи.
Служби у справах дітей — забезпечують безпеку дітей, якщо надходить інформація про насильство або загрозу їхньому життю.
Центри соціальних служб – надають послуги соціальної профілактики та підтримку постраждалим.
Національна поліція України займається перевіркою фактів цькування і вживає заходів для запобігання протиправним діям.
Роль Міністерства освіти і науки України
Міністерство освіти відіграє ключову роль у формуванні нормативної бази та направленні роботи щодо запобігання буллінгу. Воно розробляє плани заходів, регламентує порядок реагування на випадки буллінгу та встановлює заходи виховного впливу щодо учасників освітнього процесу.

Роль Міністерства соціальної політики
Міністерство соціальної політики України формує державну політику щодо надання послуг соціальної профілактики, спрямованих на запобігання булінгу серед дітей.

Роль Державної служби у справах дітей
Ця служба займається впровадженням профілактичних заходів щодо протидії буллінгу та розвитком у підлітків життєвих навичок. Вона забезпечує безпеку дітей, які зазнали насильства, та бере участь у розслідуванні причин булінгу, а також усуненні цих причин.

Роль місцевих органів управління освітою
Місцеві органи сприяють створенню безпечного освітнього середовища у школах, контролюють виконання планів заходів щодо протидії буллінгу та забезпечують організацію навчальних програм для педагогів та учнів. Також вони проводять моніторинг випадків буллінгу та вживають заходів для запобігання дискримінації.

Роль керівництва навчальних закладів
Керівники навчальних закладів зобов’язані реагувати на повідомлення про булінг у термін не більше одного робочого дня. Вони повідомляють поліцію, батьків та служби у справах дітей, організовують розслідування інциденту та вживають відповідних заходів щодо захисту прав постраждалих.

Роль соціальних педагогів та психологів
Соціальні педагоги сприяють формуванню в учнів відповідальної поведінки та навичок здорового способу життя, а також запобіганню конфліктним ситуаціям. Вони проводять профілактичні заходи та надають підтримку учасникам освітнього процесу, які стали жертвами булінгу. Психологи реалізують програми з розвитку навичок безпечної поведінки та запобігання насильству.

Роль ювенальної поліції
Підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України проводять профілактичні заходи серед дітей, виявляють причини правопорушень, пов’язані з булінгом, та вживають заходів щодо їх усунення. Також вони інформують громадськість про наслідки буллінгу та організують зустрічі з батьками та педагогами для розробки заходів щодо його запобігання.

Центри соціальних служб
Центри соціальних служб надають психологічну підтримку постраждалим від буллінгу, проводять оцінку їхніх потреб та забезпечують надання соціальних послуг відповідно до державних стандартів.

Громадські організації
Громадські об’єднання також відіграють важливу роль у протидії буллінгу, беручи участь у навчанні педагогів та впровадженні програм із запобігання насильству в школах.

Служба освітнього омбудсмена
Омбудсмен за освітою займається аналізом та перевіркою випадків буллінгу у навчальних закладах, а також контролює виконання заходів, спрямованих на надання підтримки постраждалим та надання соціальних та психологічних послуг.

Національна соціальна сервісна служба України
Ця служба здійснює контроль за якістю наданих соціальних послуг, пов’язаних із запобіганням та протидії буллінгу.

Заходи виховного впливу
Заходи виховного впливу спрямовані на корекцію поведінки учасників булінгу та усунення деструктивних моделей поведінки. Їх реалізація покладена на педагогів, соціальних працівників, спеціалістів служби у справах дітей та інших суб’єктів реагування на буллінг.

Таким чином, процес запобігання та протидії буллінгу потребує спільних зусиль різних органів та організацій, починаючи від Міністерства освіти і науки України та закінчуючи місцевими органами влади, навчальними закладами та громадськими об’єднаннями.

Чому виникає невдячність дітей до батьків?

Так само з тієї ж причини, з якої взагалі виникає невдячність.

Дітям робили дуже багато хорошого. Так багато, що дитина сприймала це як належне. А потім взагалі вирішила, що вона робить благодіяння, приймаючи любов і турботу батьків. У голові в неї щось клацнуло, так би мовити. І вона зрозуміла, що це батьки їй повинні за те, що вона сприймає їх любов і турботу.

Ось дитину годують кашею. Перші ложки вона їсть із задоволенням. Вона наїлась. І мама починає просити малюка з’їсти ще ложечку. За неї! За тата! За бабусю! Ну заради мене з’їж ще ложечку, благаю!

І дитина робить ласку – їсть. Так і бути. Якщо ти благаєш, піду тобі назустріч. Ам!

Бачите, як із одних стосунків виникають інші?

Не мама дає дитині поїсти каші. А дитина робить мамі послугу тим, що погоджується з’їсти ще ложечку каші. Вона не цінує більше їжі. Вона робить благодіяння. То про яку подяку може бути мова? Це мама має дякувати за милість.

Так з усіма надмірними благодіяннями виходить. Людина не просто привчається брати. Вона щиро вважає, що зробила ласку – погодилася взяти. Умовили!

Надлишок добра та турботи не цінується. А свої зусилля з поглинання каші починають дуже цінуватися. І всі хороші діти не просто приймають як належне, але навіть вважають, що це їм повинні за згоду їсти кашу.

І невдячними вони не вважають себе. Навпаки; вони багато робили для батьків. Настав час і відпочити трохи від поїдання каші. І від батьків теж…

Тож окремої причини невдячності дітей немає. Причина одна для всієї невдячності – ви давали занадто багато і переконали людину, що вона заради вас все бере і заради вас їсть. Надривається, можна сказати. І дякувати нема за що!

Давати дуже багато дуже небезпечно. Той, хто дає і бере міняються місцями. Так часто буває. Та майже завжди…

Автор: Анна Кір’янова

Парламент планує накладати штрафи від 850 до 5 100 гривень на батьків за ухилення від навчання та виховання малолітніх чи неповнолітніх дітей. Про це йдеться у законопроєкт Верховної Ради №9390.

Парламент планує у другому читанні ухвалити законопроєкт, який встановлюватиме штрафи для батьків за ухилення від забезпечення навчання та виховання малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно з документом, планується штрафувати батьків або осіб, які їх замінюють за ухилення від забезпечення навчання та виховання малолітніх чи неповнолітніх дітей. Такий штраф становитиме від 850 до 5 100 гривень.

Нагадаємо, банки постійно проводять фінмоніторинг транзакцій своїх клієнтів. Це робиться для запобігання шахрайству та відмиванню незаконно отриманих коштів. Усі перекази на суму від 400 тисяч гривень підпадають під обов’язкову перевірку.

Однак нерідко під фінмоніторинг потрапляють і значно менші платежі, якщо має місце нетиповий рух коштів на рахунку.

Якщо фізична особа займається торгівлею у нелегальному полі, тобто без реєстрації підприємницької діяльності, на неї може бути накладено штраф від 17 до 34 тисяч гривень. Можлива конфіскація продукції, знарядь виробництва та грошей, одержаних внаслідок незаконної торгівлі.

Штрафи від 850 до 5100 гривень невдовзі можуть отримати ті батьки, які не забезпечують навчання та виховання малолітніх або неповнолітніх дітей.

Верховна Рада планує у другому читанні ухвалити відповідний законопроєкт.

Про це пише УНН з посиланням на проєкт засідання ВР та картку законопроєкту №9390.

У порівняльній таблиці законопроєкту зазначається, що адміністративне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого правопорушення.

Між тим, останній раз збільшення розміру штрафу за дане правопорушення відбувалося в 2018 році.

Тож згідно із законопроєктом, планується штрафувати батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від забезпечення навчання та виховання малолітніх або неповнолітніх дітей у разі повторення правопорушення протягом року навіть до 400 неоподаткованих мінімумів громадян (6 800 грн).

РБК-Україна (проект Styler) розповідає, що треба знати дітям і батькам про освіту в Україні, а також їхні обов’язки та відповідальність.

При підготовці матеріалу було використано такі джерела: НУШ, Osvita.ua.

Що регулює права та обов’язки батьків
В Україні основними документами, які регулюють права та обов’язки батьків, є:

Сімейний кодекс України
закон України “Про охорону дитинства”
закон України “Про освіту”
закон України “Про повну загальну середню освіту”
Чи зобов’язані діти навчатися
Згідно зі ст. 53 Конституції, повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою.

У законі “Про освіту” наголошується, що здобувачі освіти повинні:

виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня
поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм
відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля
дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності)
повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) щодо здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу – свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб
Водночас українським законодавством не визначена відповідальність дитини за невиконання обов’язків щодо здобуття освіти. Цей процес мають контролювати батьки. Вони ж несуть і відповідальність за ймовірні порушення.

В цілому, батьки повинні допомагати дитині виконувати освітню програму та досягати передбачених результатів навчання. Отже, навіть у межах дистанційного навчання дорослі мають контролювати присутність дитини на уроках.

За що відповідальні батьки
Батьки або особи, що їх замінюють, мають право та обов’язок:

виховувати дитину
дбати про її здоров’я та розвиток у всіх сферах
створювати сприятливі умови для розвитку природних здібностей
Виходячи з цього, батьки учнів та керівники освітніх закладів (які виконують обов’язки опікунів у випадках, визначених законом), несуть відповідальність за забезпечення дитини повною загальною середньою освітою. Вони повинні:

забезпечити дитині отримання повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя (ст. 150 Сімейного кодексу України)
сприяти виконанню освітньої програми дитиною та досягненню передбачених нею результатів навчання (ст. 55 закону “Про освіту”)
дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг – за наявності (ст. 55 закону “Про освіту”)
виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей (ст. 12 закону “Про охорону дитинства”)
виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини (ст. 150 Сімейного кодексу)

Як батьки мають піклуватися про дитину
Згідно зі ст. 12 закону “Про охорону дитинства”, виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. При цьому на кожного з батьків (опікунів) покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право та зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Водночас ст. 155 Сімейного кодексу наголошує, що:

здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності
батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини
ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом

Чи можуть батьків карати за “провали” дітей у школі
Ухилення батьків (або осіб, які їх замінюють), від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою:

попередження
накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Якщо ті самі дії вчинені повторно (впродовж року після накладення адміністративного стягнення) – штраф збільшується до 100-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, за умови ухилення від виконання своїх обов’язків щодо дитини батьків можуть позбавити батьківських прав. Йдеться, зокрема, про нехтування дорослими:

фізичним і духовним розвитком дитини
навчанням
підготовкою до самостійного життя
фізичним розвитком, як складовою виховання
створенням умов для отримання дитиною освіти тощо

У мережі виникло обговорення вірша «Мій тато повернувся з війни». Він входить до шкільної програми другого класу й пропонується до вивчення напам’ять. Проте батьки переконані, що це занадто травматично для дітей, чиї батьки перебувають на війні.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на допис у спільноті «Батьки SOS» у Facebook.

— Другокласникові в школі задали прочитати вірш.

Дитина починає читати й заходиться плачем. Бо її батько вже давно на війні. І бачаться вони вкрай рідко.

І дитина щодня за ним сумує. Бо в дитини за вікнами лунають вибухи.

Бо дитина живе у війні майже два роки, – пише користувачка Інна Данилюк.

Вона обурена тим, що поки психологи осмислюють це й дають поради, як не нашкодити дітям, у школі задають опрацьовувати такі складні роботи.

У вірші «Мій тато повернувся з війни» авторки Марії Морозенко йдеться про те, що батько ліричної героїні приїхав додому з передової якраз у момент, коли дівчинка бачить це в снах.

Реакції батьків
У коментарях під дописом багато матусь діляться переживаннями своїх дітей:

Я своїй дитині навіть читати таке не дам. Вона дуже болісно переносить що тато на війні в неї.
Я навіть уявити не можу, як такий вірш вчити чи читати дітям, які витратили батьків. Сам по собі вірш має право на життя. Але ж не зараз.
А наш тато з війни повернувся на щиті. Навіть не уявляю, що було б з донькою, якби вона прочитала цей вірш.
Та я сама не змогла прочитати цей вірш.
У 5-му класі було подібне оповідання, довели дитину до сліз, і так не легко, так ще й увагу фокусують. А річ у тому, що хтось живе війною кожен день, а хтось тільки іноді згадує.. Людяності в нашому суспільстві ще дуже мало…
Саме тому необхідно кардинально змінити всю систему освіти й підлаштовувати під сьогодення, на жаль, це не цікаво ні владі, ні верхівці освіти тільки гарні гасла, а дій, на жаль, дуже мало, а діти страждають.
Деякі мами також наголошували на тому, щоб просто не давати дитині такий вірш до прочитання, щоб не травмувати її:

А в чому проблема забрати той підручник і сказати дитині «не вчи»? Вірш кринжовий, не сперечаюся абсолютно. Але ці підручники видавалися до війни, й інших в нас немає.
Вчитель має право обирати матеріал для уроку, я б дала дитині прочитати інший вірш, і подзвонила б вчительці, і сказала, що ми читатимемо інший. Думаю, вчителька поставилась би з розумінням.
Це все залежить від вчителя. Ми вчили інший вірш, а цей вірш вчитель пояснив, що батьки повинні вирішувати читати чи ні.

Чоловік поділився шокувальною історією, як його сестри змусили його батьків повірити, що він уже шість місяців як мертвий.

Про це Каллум поділився у новозеландському шоу ZM Radio, передає Mirror.

Він зателефонував на уривок, у якому слухачів запитували, чи вважалися вони колись мертвими.

Чоловік почав: “Так, мене безперечно вважали мертвим. Мої сестри в той час були у сварці з моїми батьками, і вони не особливо ладнали. Я жив у Веллінгтоні, поки вони були у Крайстчерчі. Моя старша сестра зателефонувала батькам і сказала їм, що я помер”

Каллум розповів, що його сестри також сказали своїм мамі та татові, що батьки його колишньої дівчини не хотіли, щоб вони були присутні на його похороні. На запитання, чому його батьки просто змирилися з звісткою про його смерть, він відповів: “Вони ніби бігали, телефонуючи іншим нашим родичам, щоб дізнатися, чи чули вони щось, судячи з того, що мені сказали. Тоді вони справді нічого не знали. Тож мої батьки просто припустили: “Так, він помер”.

Каллума також допитали про те, як обман міг продовжуватися протягом шести місяців, на що він зізнався: “Я був просто зайнятий життям і роботою, а потім подумав: почекай – я давно не отримував звісток від батьків. Цікаво, що відбувається? Я зателефонував їм, і мої мама і тато такі: “Ти живий?”. Моя мама була в сльозах, а батько був просто приголомшений — він такий: “Що, чорт забирай, відбувається?”.

Потім Каллум додав, що його сестра сказала його батькам, що його зарізали. “Почекай, почекай, почекай, тебе вбили?” — запитав один із радіоведучих. “Ти не загинув внаслідок нещасного випадку, хтось тебе убив! Це найдикіший телефонний дзвінок, який у нас колись був. Ти був тією людиною, яку б зарізали?”.

На що Каллум комічно відповів: “Я не був у деяких бандах, але скажу, що в той момент для мене не було нічого незвичайного в тому, щоб мене вдарили ножем”. Насамкінець він сказав, що його мама і тато були “на сьомому небі від щастя”, дізнавшись, що він насправді живий, і що в ті вихідні він помчав додому, щоб запевнити їх, що це справді він.

Чоловік також підтвердив, що він та його батьки більше не спілкуються із його сестрами.

У соціальних мережах знову жваво обговорюють шкільні побори. Незважаючи на війну з батьків учнів продовжують вимагати гроші на крейду, клей, папір, сухі та вологі серветки. З батьків просять по 50, 100 і 200 гривень. Про подібні випадки пишуть з різних міст України. А дехто з батьків каже про цькування за те, що вони відмовилися здавати кошти на потреби класу.

Сайт ТСН.ua з’ясовував, наскільки законні подібні вимоги та чому вчителі просять з батьків гроші – невже недостатнє державне фінансування таких потреб?

Що кажуть батьки?
Батьки пишуть, що їх змушують платити по 250 гривень за півріччя, мовляв, потрібно допомагати школі, бо фінансування через війну дуже зменшилося. Інші батьки різко критикують тих, хто відмовився платити, докоряють їм недалекоглядністю та небажанням відвідувати батьківські збори.

Дописувачі зазначають, що побори в у школах “процвітають”, а тих, хто не заплатив – принижують та соромлять, мовляв, не думаєте про дітей. Але ж не всі можуть виділяти з сімейного бюджету по 250 гривень на півріччя, тим більше, якщо у родині працює тільки жінка, а чоловік на фронті.

“Ой і в нас те саме. Я не здаю ні на школу, ні на день вчителя. Подуріли зовсім, це корупція чистої води. По 600 грн збирають”, – пише користувачка Олена Мажевська у групі “Батьки SOS”.

“Це просто капець. Я така рада, що в нас на загальношкільних зборах один тато спитав, чи школа має достатньо фінансування на всі потреби. Директор відповіла, що так. І все, чистий спокій. Ніяких благодійних внесків, штор і тому подібне”, – написала Наталя Петрусь.

Люди кажуть, що мають проблеми з такими “внесками” і у столиці. З батьків збирають кошти не тільки на серветки, папір. Гроші здають на підручники та зошити, яких начебто не вистачає. А деякі батьки пишуть, що у них просили кошти на ремонт класів та штори перед початком навчального року.

“Це так усюди відбувається, а ти потім біла ворона і твоя дитина підлягає булінгу з боку вчителя, “це ж ваша дитина, а ми за неї здаємо”. Я не уявляю що має статись, щоб це припинилось. Сумно”, – пише користувачка Наталія Висоцька.

“Боже як соромно за тих батьків, які “ми здавати не будемо”, “чи маємо ми право не здавати гроші?” та звичайно маєте, ще маєте право не рожать. Нарожають тих дітей, а потім по 50 грн в місяць здати не можуть. А якщо принципово не хочете здавати, то принципи свої в колективі не треба показувати, показуйте вдома чоловіку”, – написала користувачка Тетяна.

Можуть, але незобов’язані
Сайт ТСН.ua поцікавився у експерта: чи законні такі побори у школах?

“Тут відповідь дуже проста – батьки можуть допомагати школі, але незобов’язані цього робити. Тобто, якщо вони вважають за потрібне, то можуть допомогти – надати благодійну допомогу на якісь актуальні потреби. Якщо батьки купують товари чи послуги для закладу освіти, то така допомога офіційно оформлюється відповідним актом передачі. Якщо батьки бажають допомогти коштами, то мають їх перерахувати на спеціальний рахунок школи чи садочка у казначействі. І зазначу, що будь-які готівкові збори у школах – є незаконними. І за подібні дії потрібно притягувати до відповідальності тих, хто користується цими незаконними готівковими зборами. У кожної школи є спеціальний рахунок в управлінні освіти чи відділі освіти або свій власний рахунок, якщо школа має фінансову автономію. На цей рахунок можна перераховувати допомогу і належно використовувати на визначені потреби, якщо батьки вважають це за доцільне. Але в жодному випадку така допомога не може надаватися під примусом”, – розповідає сайту ТСН.ua Сергій Горбачов, освітній омбудсмен України.

За словами Сергія Горбачова, якщо з батьків вимагають кошти або навіть просто просять їх на потреби школи, то перше, що мають зробити батьки – звернутися з письмовим запитом до керівника закладу освіти з проханням надати інформацію про те, чи подавав керівник закладу запит із проханням виділити кошти на конкретні цілі, на які вимагається/проситься допомога, до засновників – управління чи відділу освіти. Також батьки можуть перевірити кошторис, фінансовий звіт закладу освіти, закупівлі закладу або управління освіти.

“Директор школи має їм відповісти – подавав чи ні. Якщо подавав і отримав відмову, тоді тут запитання до управління освіти. Батьки мають право ставити питання засновнику, а чому школа не забезпечена всім необхідним, бо засновник зобов’язаний це робити відповідно до статті 25 “Закону про освіту”. Якщо засновник каже: вибачте, зараз немає можливості, немає коштів, не вбачаємо це за доцільне, то в таких випадках можна допомагати школі, якщо батьки добровільно хочуть це зробити”, – пояснює Сергій Горбачов.

Але є інший бік цієї історії, коли батьки, які законно відстоюють свої права – не бажають платити “внески”, можуть піддаватися цькуванню з боку інших батьків, вчителі, які не підтримують грошову ініціативу адміністрації школи, також можуть піддаватися мобінгу або від булінгу страждають діти, чиї батьки відмовилися здавати внески, мовляв, твій тато відмовився платити за серветки – будеш без них.

Коли і як потрібно звертатися до поліції?
“Це абсолютно протиправно. У таких випадках потрібно одразу оформлювати заяву на ім’я керівника закладу освіти. У ній потрібно вказати факти тиску педагога на дитину. У заяві варто вказати, що, відповідно до статті 173-4 Кодексу України про адміністративні порушення та наказу Міністерства освіти і науки України №1646 від 28 грудня 2019 року повідомляємо про події, які, на думку батьків, свідчать про булінг щодо дитини. До цього вказати дату народження дитини, ПІБ та клас, де вона навчається. Дату та місце факту, коли вчитель чи класний керівник докоряв дитині, що батьки, захищаючи свої законні права, відмовилися надавати кошти готівкою. Відповідно до вказаних документів, просимо вжити всіх належних заходів. Також протягом доби Національна поліція має бути повідомлена про заяву про можливий булінг. У закладі освіти має бути скликана постійно діюча комісія, яка зобов’язана розглянути заяву та вжити відповідних заходів”, – додає Сергій Горбачов.

Експерт підкреслює, що батьки можуть допомогти школі, але незобов’язані здавати кошти. Такі вимоги є незаконними.

“Директорка чи директор закладу освіти які роблять вигляд, що про це не знали – лукавлять. Все вони добре знають. А заява до поліції з вимогою розслідувати випадок булінгу стосовно дитини або батьків дуже швидко активізує розуміння у деяких посадових осіб. Вони швидко згадують, що батьки нічого незобов’язані платити школі за папір або серветки”, – підсумовує освітній омбудсмен України.

Що кажуть в КМДА
На інформаційний запит сайту ТСН.ua в Департаменті освіти та науки КМДА нам повідомили, що згідно з рішенням Київради від 8 грудня 2022 року №5828/5869 “Про бюджет міста Києва на 2023 рік” районним у місті Києві державним адміністраціям затверджені видатки у сумі 50,33 млн грн для закупівлі малоцінних товарів на побутові потреби закладів загальної середньої освіти. Водночас пріоритетні напрями закупівлі товару головні розпорядники бюджетних коштів – РДА – визначають самостійно.

У Департаменті додають, що відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 9 червня 2021 року №590 “Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану” органами Державного Казначейства встановлено черговість оплати платежів, що уповільнює закупівлю товарів.

Іншими джерелами фінансування закладів загальної середньої освіти можуть бути:

доходи від надання платних освітніх та інших послуг;
благодійна допомога відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації;
гранти;
інші джерела фінансування, не заборонені законодавством;
“Законом України “Про благодійну діяльність” визначено, що благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів. Відповідно до статті 30 Закону України “Про освіту”, заклади освіти, що отримують публічні кошти зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, незаборонених законодавством”. – розповідає сайту ТСН.ua Ілля Пасько, в.о директора Департаменту освіти та науки КМДА.

Він додає, що відповідно до наказу Департаменту від 3 жовтня 2017 року № 930 “Про прозорість та відкритість діяльності закладів освіти” збір готівкових коштів учасниками освітнього процесу та працівниками закладів освіти міста Києва на території закладів освіти категорично заборонений.

Водночас у закладах освіти та їхніх структурних підрозділах може діяти батьківське самоврядування. Питання діяльності батьківського самоврядування регулюється статтею 30 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, працівники закладів освіти не мають права втручатися в їхню діяльність.

Як боротися зі цькуванням?
Відповідно до статті 26 Закону України “Про освіту” керівник закладу освіти забезпечує створення у закладі безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), зокрема розглядає заяви про випадки булінгу здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування.

Крім того, відповідно до статті 30 Закону України “Про освіту”, заклади освіти зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до такої інформації та документів:

порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
порядок реагування на доведені випадки булінгу в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу.
“Фонду школи” не існує
Законом України “Про освіту” та Законом України “Про повну загальну середню освіту” невизначено поняття “фонд школи” та не передбачено порядок його формування.

“Принагідно інформуємо, у разі виникнення ситуацій із неправомірним збором коштів на вимогу працівників закладів загальної середньої освіти, пропонуємо звертатись до правоохоронних органів та повідомляти про такі випадки Департамент освіти і науки КМДА або управління освіти відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій для прийняття управлінських рішень в межах повноважень”, – зазначає Ілля Пасько.

Після погодження документа облік дітей здійснюватимуть з використанням Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (АІКОМ). Зокрема, шляхом внесення, накопичення, актуалізації, обробки, аналізу та узагальнення інформації про дітей дошкільного та шкільного віку, включаючи тих, які не охоплені навчанням.

Читайте Підготовка до навчального 2023/2024 року у розпалі: дистанційна школа “Оптіма” приймає заявки

В Україні змінять Порядок ведення обліку школярів
Для ведення обліку в системі створюватимуть профіль дитини. Він міститиме інформацію про її персональні дані, документи, місце й форму здобуття освіти, місце проживання чи перебування.

Створення профілю дитини в системі здійснюватиме відповідальний працівник закладу освіти під час зарахування дитини на навчання.

Накопичення та актуалізація інформації в профілі дитини здійснюватиметься шляхом електронної взаємодії між АІКОМ та інформаційними системами, а також шляхом внесення інформації до профілю дитини відповідальними працівниками.

Ваша дитина отримала недостатній рівень знань у цьому році? Це легко виправити з “Оптіма”. Провідна дистанційна школа України пропонує унікальну благодійну програму для учнів 1 – 11 класів. Все, що потрібно – заповнити заявку та отримати безплатний доступ до освітніх матеріалів з 2 будь-яких предметів на 3 місяці. Подаруйте своїй дитині шанс здобути якісну освіту вже сьогодні!
Завдяки такій обліковій системі автоматично зводитимуть статистичні звіти про кількість дітей дошкільного та шкільного віку, вихованців та учнів, у тому числі дітей, не охоплених навчанням.

Зауваження та пропозиції до проєкту постанови прийматимуть у довільній формі до 14 серпня 2023 року на електронну адресу roksolana.shvadchak@mon.gov.ua.

Джерело: hromadske

Деталі: 24-річний боєць військової частини №3036 Національної гвардії служив у Новомосковському районі Дніпропетровщини.

19 червня він мав приїхати у відпустку до рідних. Однак 13 червня батькам у Кропивницькому повідомили із частини, що їхній син застрелився із власного автомата.

Заступник командира частини підполковник Святослав Білейчук розповів, що хлопець застрелився в бліндажі, а цьому передував конфлікт.

“Говорухін завжди був на позитиві, але в те останнє чергування був дуже збуджений, “накручений”, він відмовився нести службу на блокпосту й у невстановлений час пішов відпочивати в бліндаж. Через це в нього з іншими військовослужбовцями виник конфлікт”, — сказав Білейчук.

Підполковник додав, що Говорухіна примусили прийти на блокпост, там “навіть зчинилася бійка — хлопці хотіли примусити його чергувати”. Але контрактник “усе одно повернувся в бліндаж, де й застрелився одним пострілом із автомата”.

У той момент на сусідньому ліжку спав ще один боєць, який прокинувся від пострілу й від того, що на нього сонного впало тіло Говорухіна, сказав заступник командира частини.

За словами Білейчука, всі бійці вже написали пояснення, ведеться внутрішнє розслідування.

Родичі Говорухіна не вірять у версію про самогубство, бо на тілі контрактника виявили чимало ушкоджень.

Військова прокуратура 17 липня сказала журналістам, що не знає про цей випадок, але спробує дізнатися.

Речник Нацгвардії Руслан Музичук в свою чергу повідомив “Українській правді” наступне. Вказана подія трапилася вночі 13 червня. На місце події була викликана слідчо-оперативна група поліції.

За словами Музичука, боєць Говорухін проходив службу за контрактом і звично виконував свої обов’язки. За психологічною допомогою не звертався.

Наразі у військовій частині Нацгвардії проводять власне службове розслідування (розпочате в день трагедії – 13 червня), аби встановити об’єктивні обставини події і перевірити дії посадових осіб, які несли службу на блокпості того дня.

Музичук відмітив, що командування частини НГУ сприяє розслідуванню, аби правоохоронці мали об’єктивну картину того, що сталося.

Загибель Говорухіна розслідує Новомосковський відділ поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Музичук додав, що висновки судово-медичної експертизи Нацгвардії наразі не надходили.

У Польщі знайшли мертвим подружжя віком 42 та 50 років. Тоді ж затримали їхнього 14-річного сина, який кілька днів прожив у будинку разом із покійними батьками, тіла яких уже почали розкладатися. У червні 2023 року прокуратура повідомила про завершення резонансної справи.

Про це пише onet.pl.

Окружна прокуратура у Варшаві завершила розслідування загибелі лікаря та його дружини в Кельпіні під Варшавою. На думку прокуратури, жодна третя сторона “не причетна до їхньої смерті”.

Як заявив Шимон Банна з Варшавської регіональної прокуратури, “провадження було припинено 5 червня 2023 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 17 Кримінально-процесуального кодексу”.

Він додав, що зібрані докази “не дали підстав для висновку, що треті особи причетні до смерті жертв”. Він також зазначив, що прокуратура не буде надавати подальшу інформацію про деталі розслідування.

У серпні 2022 року в будинку в містечку Кельпін під Варшавою були знайдені тіла подружньої пари віком 42 та 50 років. У зв’язку зі справою був затриманий їхній 14-річний син. Він кілька днів прожив у будинку з мертвими батьками.

Під час затримання підліток перебував у кінотеатрі. Він стверджував, що не вбивав своїх батьків. Хлопчик нібито розповів слідчим, що “його батьки раптово померли, і він злякався, не знав, що робити, і тому нікому про це не повідомив”.

Слідство розглядало дві версії подій: перша припускала, що подружжя померло від отруєння, а друга – що їх було вбито.

Чимало українських дітей із початком повномасштабного російського військового вторгнення в Україну були змушені виїхати за кордон та відвідувати школу у іншій країні. Міносвіти ухвалило важливе рішення щодо продовження навчання таких дітей після повернення в Україну.

Відомство створило низку необхідних рекомендацій для батьків, педагогів та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), щоб спростити процес підготовки до зарахування дітей до школи після повернення в Україну. Які документи будуть необхідні:

Зарахування до школи відбувається на підставі заяви від одного з батьків чи опікунів, законних представників;
Дитину можуть зарахувати до тієї школи, яку він відвідував до від’їзду або до будь-якої іншої;
При зарахуванні рекомендується враховувати дані про успішність учня за кордоном;
Потрібно мати довідку зі школи, де дитина навчалася за кордоном. У ній має бути інформація про термін навчання, перелік предметів, результати оцінювання знань, особисті дані учня та інше;
Якщо такої довідки немає, дитина до початку нового навчального року має пройти оцінювання знань; Якщо дитина пройшла оцінювання з усіх предметів, яких немає у закордонних школах, її переведуть до наступного класу.

Якщо вона не пройшла оцінювання або здала його неуспішно, тоді може залишитися ще на рік у тому ж класі; Школа не може відмовити у зарахуванні дитини.

Пропущені предмети можна здати додатково та продовжити навчання в Україні. Свідоцтво про здобуття освіти видається дітям, які перебувають за кордоном та навчаються в українських школах онлайн.

У разі завершення очного навчання у навчальному закладі за кордоном відповідні документи про здобуття освіти визнаються в Україні. Але результати закордонних тестувань для вступу до ВНЗ не є документами, що підтверджують здобутий рівень освіти.

Традиційно навчальний рік починається в Україні 1 вересня і закінчується для більшості школярів наприкінці травня наступного року.

За весь період навчального року також школярі мали канікули:

Восени – з 24 по 30 жовтня 2022 року;
Взимку на різдвяні свята – з 25 грудня 2022 року до 8 січня 2023 року;
На Великдень навесні – з 27 березня по 2 квітня;
Літні почнуться з 25 травня та закінчаться 1 вересня.
Навчальні установи, особливо приватні, вправі самостійно вирішувати, коли в дітей віком будуть канікули. Наприклад, вони можуть змінювати терміни, спираючись на епідеміологічну ситуацію, погодні умови та ситуацію з безпекою.

Але в Міносвіти ухвалили, що навчальний рік в Україні закінчиться цього року 25 травня і розпочнеться восени 1 вересня.

В українському законодавстві про повну середню освіту зазначено, що навчальний рік у школах має тривати принаймні від 175 днів. Але на період воєнного стану воно припиняється.

Тому поки в країні діє особливе положення, терміни визначає Кабінет міністрів України. У постанові Кабміну зазначається, що цього року навчальний рік має закінчитися 30 червня. Але це стосується випускників 11-го класу, які стануть абітурієнтами.

При цьому у Києві Департамент освіти Київської міської ради зазначив, що 16 червня має стати Днем останнього дзвоника. Документи про освіту випускникам радять віддати у період з 21 по 23 червня.

У травні та червні звичайне навчання у класах пропонують замінити на індивідуалізоване групове навчання.

Президент України Володимир Зеленський визнав, що батьки за нього переживають. Втім, вони перебувають в Україні, стежатьза ситуацією та вірять у нашу перемогу.

Про це президент розповів в інтерв’ю ведучому та журналісту Дмитру Комарову у спецпроекті “Рік. За кадром”.

Комаров, зокрема, спитав, як Зеленський нині спілкується зі своїми батьками. Багатьох цікавить, що саме 72-річна матір та 75-річний батько говорять президенту.

“Мої батьки, вони все знають. Вони перебувають тут, в Україні, у себе вдома. Мама завжди ставить, мені здається, одні запитання: як я, чи поїв. А батько каже: “Слідкуємо, молодці, добивайте їх”, – зізнався Зеленський.

Мати просить Володимира бути обережним. А батько Зеленського чекає на те, коли захисники України виженуть ворога та здолають усіх російських окупантів.

“З перших днів війни каже, що у них шансів нуль”, – додав президент, розповідаючи про свого батька.

У якій запаленій голові могла з’явитися така думка? Вчителі не корови, не свині, не вівці, не собаки і не кішки, щоб хтось сторонній міг контролювати питання їхнього здоров`я.

Вчителі – абсолютно свідомі, освічені, виховані люди, котрі можуть дати раду своєму здоров’ю без якогось батьківського контролю.

І яким може бути цей контроль? Чи вчителі повинні довідку про стан свого здоровя розвісити на всіх стовпах околиці? І чи не приведе цей контроль до психологічного та фізичного тиску на вчителів?

Якби я був у керівництві українською освітянською профспілкою, то порушив би питання про висловлення недовіри державним службовцям, котрі закликають до такого контролю.

Бо це є ганьба – натравлювати батьків на вчителів.

І без цього у дуже багатьох випадках належної співпраці та взаємоповаги між першими та другими давно немає, від чого страждає спільна справа: освіта і виховання дітей.

І вже був час, коли з високих кабінетів нацьковували батьків на вчителів. Що із цього вийшло – знаємо.

Тож не потрібно підливати бензин у полум’я. Бо може палахнути дуже сильно.

І останнє запитання: хто контролери? Батьки, серед яких не вакцинованих, мабуть, більше, ніж серед вчителів? Дурня якась. Якраз для екзальтованих та «озабоченных» «яжемама»

Ігор Лікарчук

Батьки дітей, які навчаються в у середній школі імені королеви Єлизавети II в місті Піл, острові Мен у Великій Британії, розлючені, бо школярам на уроках статевого виховання розповіли про види нетрадиційного сексу та про те, що існує 73 статі.

Про це пише dailymail.co.uk.

Батьки нарікають, що їхні діти стали “травмованими” після того, як їм розповіли про операції зі зміни статі і про сексуальні акти. Уроки статевого виховання вони назвали “більше порнографією, ніж освітою”.

Мати 11-річної дівчинки розказала, що не могла повірити, коли її донька повернулася додому і розповіла їй, що вона дізналася на уроці.

“Коли моя донька розповіла мені про те, що сталося, я одразу ж зателефонувала до школи і запитала, що вони робили, розповідаючи про це з такою наочністю. Моїй доньці лише 11 років і вже вивчає анальний та оральний секс. Про що думали в школі? Це не відповідає віку дітей і, звичайно, не потрібно їм. Було б добре, якби школа точно повідомила батькам про зміст уроків, але ми не отримали жодного попередження. В 11 років діти ще недостатньо зрілі, щоб чути про такий контент, це виховує дітей, і ми повинні відвертати їх від порнографії, а тут вони чують про неї все”, – каже мати дівчинки.

11-річна дівчинка розповіла, що почуте на уроці викликало у неї “огиду”.

“Все було дуже наочно, і чути про оральний і анальний секс у моєму віці було не дуже приємно. Мені стало погано, і я захотіла піти з уроку. Це було огидно і жахливо, і багато моїх друзів просто відключилися, тому що не хотіли чути про це. Навіщо нам це знати в 11 років? Ми занадто малі для таких речей. Я знаю, що ми повинні навчитися робити дітей, і це нормально, але я не хочу дізнаватися про те, як чоловіки цілуються з чоловіками, а жінки цілуються з жінками, що було частиною уроку”, – каже дівчинка.

Тим часом мати 14-річного хлопчика сказала, що на уроках її сину розповідали про операції зі зміни статі та про те, що існує 73 різних статей.

“Я за те, щоб люди були різними, і не зрозумійте мене неправильно, кожному своє, але ця гендерна маячня просто смішна. Я вважаю, що біологію не можна змінити, і я була вражена, коли зателефонувала до школи, щоб дізнатися, чому мого сина залишили після уроків”, – каже інша інша обурена мати.

У школі є свої правила

Новий навчальний рік цього року у школах України, де не ведуть активні бойові дії, рекомендують проводити очно. Для цього у школах мають облаштувати найпростіші укриття.

Багато батьків бояться лишати дітей у школах, тож поцікавилися, чи зможуть вони забрати дітей зі школи під час повітряної тривоги.

Як повідомили у службі освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, вчителі не зможуть відпустити дитину додому на прохання батьків, під час повітряної тривоги.

Відповідно до пунктів 15-16 Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту, вихід із захисної споруди здійснюється тільки, якщо надійшла інформація про відсутність небезпеки, а також у випадках вимушеної евакуації, – повідомили у відомстві.

За їхніми даними, така вимушена евакуація проводиться, якщо:

відбулося пошкодження споруди, що виключає подальше перебування в ній осіб, які укриваються;
відбулося затоплення споруди;
сталася пожежа у споруді та в ній утворилися небезпечні концентрації шкідливих газів;
було досягнено граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища.
Тому під час повітряної тривоги, щоб не наражати дитину на небезпеку, педагог не має права відпустити її додому – навіть на прохання батьків, наголошують в омбудсмена.

Відповідна норма передбачена алгоритмом дій вчителів у разі увімкнення сигналів тривоги, що розроблений Міністерством освіти і науки на основі рекомендацій ДСНС.

Також алгоритмом дій вчителя під час тривоги передбачено необхідність організації пересування дітей двома колонами в приміщенні класу та швидке залишення кабінету.

Для супроводу початкових класів можуть бути залученні помічники.

Учні, які знаходяться на подвір’ї закладу, під час сигналу оповіщення повинні самостійно рухатися до найближчого укриття.

У середині захисної споруди відповідальні особи повинні допомогти учасникам освітнього процесу швидко та спокійно зайняти місця.

Під час перебування в захисній споруді вчителі та вiдповiдальнi особи здійснюватимуть необхідну підтримку, заходи для комфортного та спокійного перебування в укритті.

Після завершення небезпеки та оголошення про відбій тривоги вчителі та відповідальні особи слідкуватимуть за тим, щоб вихід усіх учасників освітнього процесу з укриттів здійснювався колонами або групами.

Про це в інтерв’ю “Українській правді” розповів освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

За його словами, за обставин, що склалися, батьки мають право перевести дитину на дистанційну форму навчання.

“Слід зазначити, що здобуття освіти за дистанційною формою та організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання під час карантину, війни та інших причин – різні речі”, – пояснив Горбачов.

Нині в Україні деякі школи навчають дітей дистанційно. Таке рішення приймається педагогічною радою за умови, що для цього є все необхідне (інтернет, комп’ютер чи ноутбук тощо). Керівництво шкіл має дізнатися у батьків, скільки дітей навчатимуться в онлайн-режимі та після цього сплануватимуть освітній процес.

Крім того, при необхідності школи можуть організувати дистанційну форму навчання як окремий формат здобуття освіти.

“Наприклад, у школі очно працюють три класи певної паралелі 7-х класів у очному форматі та один клас у дистанційному форматі. Це дозволить вирішити питання як з організацією навчання, так і з оплатою праці вчителів”, – додав омбудсмен.

У деяких населених пунктах організовують “дистанційку” в одній школі міста, куди можуть перейти діти, які потребують такої форми навчання. У той же час учні, які навчатимуться очно, залишаються у своїх школах, пояснив Сергій Горбачов.

З 14 років син хотів служити в полку захисників Маріуполя. Він навіть перевівся на іншу спеціальність, щоб швидше закінчити коледж, і у 18 років туди вже поїхати. Ми про це дізналися раптово – він запросив нас із чоловіком на випускний. Однак я вмовила його потерпіти ще рік,- пише 24 канал.

У 19 років він привіз пачку паперів і сказав: “Вже точно йду”. За виразом обличчя сина стало зрозуміло, що відговорити його не вдасться. Так він і служив у полку останні 3 роки. Під час останнього зв’язку мій син, як і зазвичай, не сказав нічого поганого: “Все добре. Всі чікі-пукі, мам. Б’єм окупантів”.

Я завжди питаю: “Скільки у вас там їжі залишилося?”. На що він відповідає: “На три роки точно вистачить”.

У перші дні повномасштабної війни він більше за нас із чоловіком переживав. Ми ж живемо у Броварському районі – поряд із Великою Димеркою. Тут були дуже важкі бої.

24 лютого син нам зателефонував і закликав батька взяти паспорт та йти у військкомат. Він наголосив: “Або ми їх усіх, або вони всіх нас”. Мій чоловік Ставр досі служить у теробороні.

Ми любили ввечері гуляти у парку біля будівлі Драмтеатру, коли приїжджали до Маріуполя. Там такі фонтани та клумби з квітами!

Я питаю сина: “Навіщо їм тепер місто? Його вже немає. Залишилися одні руїни”. Син сказав: “Грозний пам’ятаєте? Так тут ще гірше”.

Наші родичі в Росії намагалися розповісти, що війну в країні розпочала Америка з Україною, а ми просто нічого не розуміємо. Але мене вони не чіпають, бо знають, де перебуває моя дитина.

Під час розповіді Тетяни їй зателефонував син. З “Азовсталі”. Вони говорили 15 хвилин. Найцінніших у теперішній час.

Син вибачився, що не зміг набрати та привітати з Днем матері. Запевняє, що в нього все чудово. Він голодуватиме, але віддасть свій шматок хліба іншому. Я його завжди прошу мене не заспокоювати.

Він тільки іноді питає: “Ну, як там? Чути щось про нас?”. Що йому відповісти?

Тому я звертаюсь до нашої влади та до усього світу: поверніть мені, будь-ласка, сина. Йому лише 21 рік. У пеклі він вже побував, дайте йому змогу повернутися на землю й побачити сонце! Він довів, що гідний цього!Єдине бажання, щоб він мене обійняв!

Батько захисника Ставр Вишняк підтримує дружину й також наголошує, що влада та лідери всього світу повинні вплинути на ситуацію та повернути додому їх сина й інших бійців.

Закликаю евакуювати всіх захисників із заблокованої “Азовсталі”, цивільних, поранених і військових, провести процедуру “extraction”. Кожень день там – це чиєсь життя!

Підписати петицію із закликом врятувати усіх бійців, які перебувають на території “Азовсталі”, можна тут. Звернення адресоване ООН та її очільнику Антоніу Гутеррешу.

У пеклі син вже побував, дайте йому змогу повернутися на землю, – батьки захисника Маріуполя, фото-1

Радник керівника офісу президента України Михайло Подоляк показав документ, що надійшов батькам одного зі строковиків, який служив на крейсері “Москва”.

Там говориться, що крейсер не брав участь у “військовій операції”, а хлопець зник безвісти. Про це радник керівника ОП написав у Твіттері.

“Один з головних російських пропагандистських міфів – “росіяни своїх не кидають”. Ще як кидають! Кидають, забувають, втрачають, спалюють, викреслюють з історії. Ось і батько строковика (!), який служив на крейсері “Москва”, досі не може дізнатися про долю сина. Одна з тисяч кинутих”, – йдеться в повідомленні Подоляка.

“Не воював, не гинув, просто зник – розводять руками російські генерали, готуючи до відправки в Україну нову партію смертників. Ні почестей, ні слави, ні виплат, ні медалей. Хто загинув, той програв, хто вижив – залишився калікою з клеймом ганьби на все життя. Батьківщина (РФ) кине завжди”, – зазначив радник глави ОП.

Як повідомляв УНІАН, 13 квітня українські протикорабельні ракети “Нептун” підбили флагман ЧФ РФ, ракетний крейсер “Москва” і він затонув. Спочатку Москва не хотіла офіційно визнавати цей факт і заявляла, що на борту виникла пожежа, але крейсер начебто ще в стані плавучості. Однак через два дні все ж довелося визнати, що “Москва” затонула.

Житель Ялти Дмитро Шкребець, який першим повідомив про внесення сина-матроса до списку зниклих безвісти, у понеділок, 18 квітня, опублікував ще один пост у соціальній мережі Вконтакте.

За його словами, з ним зв’язалися сім’ї з Ялти, Алупки та Санкт-Петербурга, “у яких діти – теж зниклі безвісти, теж строковики”. “Сьогодні разом написали заяви у місцевому військкоматі, завтра вони будуть у військовому комісаріаті Сімферополя”, – написав Шкребець.

Видання Агентство 17 квітня знайшло ще один пост Вконтакте зі згадкою зниклого безвісти військовослужбовця з крейсера Москва. Про це написала мешканка Петербурга Уляна Тарасова. Цей пост тепер вилучено.

Монолог ще однієї жінки, чий син, за її словами, був строковиком на Москві, опублікувало видання Нова газета – Європа. Її син зв’язався з нею наступного дня після загибелі крейсера та розповів, що корабель був підбитий ракетами. “Загинуло близько сорока осіб. Кілька людей зникли безвісти. І дуже багато поранених”, – переказує вона розповідь сина.

Журналісти проекту Схеми Радіо Свобода зв’язалися із дружиною 41-річного мічмана Івана Вахрушева, який служив на Москві. Вона розповіла їм, що про смерть чоловіка дізналася від командування. За її словами, безвісти зникли 27 членів екіпажу крейсера.

Напередодні, 17 квітня, Дмитро Шкребець написав на своїй сторінці Вконтакте, що його син Єгор проходив строкову службу на крейсері Москва. За словами Дмитра, про зникнення сина йому розповів “командир крейсера”, який потім перестав виходити на зв’язок.

На службу Єгор Шкребець, за словами батька, був призваний у липні 2021 року і на крейсері Москва був корабельним коком. Радіо Свобода виявило згадку кока Єгора Шкребця у грудневому номері газети Балтійського флоту Страж Балтики. На фотографії у статті зображено того ж молодого чоловіка, що й у посту Дмитра Шкребця.

Його дружина розповіла виданню The Insider, що вони безуспішно намагалися дізнатися про долю сина у військовій частині та у місцевому відділенні ФСБ. “Ми поїхали в частину, у частині вийшов командир, руками розвів і каже: “Нічого вам не скажу”. Я говорю: “Де мій син?” – а він: “Ну, в морі десь”. Чоловік почав обурюватися: Що значить у морі? А ти де був?” – “А я взагалі був не там”. “Ці командири не були на кораблі”, – розповіла вона.

Тепер крихтам потрібна прийомна сім’я. Про це повідомили депутат Верховної Ради України Олексій Гончаренко та громадський діяч та політичний експерт Андрій Смолій.

“Вчора в Харкові народилися двійнята – хлопчик і дівчинка. Сьогодні ці немовлята залишилися сиротами, їхні батьки загинули під обстрілами. 2022 рік, Європа. Це відбувається на очах усього світу”, – зазначив Гончаренко.

Він додав, що вже знайшлися люди, які готові стати прийомною сім’єю для малечі.

“Бо ми своїх не кидаємо. Ми знаємо, що чужих дітей не буває. І завжди, чуєш мр@зь фашистська, завжди ми готові допомогти один одному і віддати останнє за рідну країну, за наших дітей, жінок, старих людей. Але вам цього не зрозуміти! Вже ніколи! Сьогодні у Харкові ви вмилися нашою кров’ю, але вже завтра ви точно гнитимете у сміттєвому мішку”, – підкреслив нардеп.

Зі свого боку Смолій побажав, “щоб були прокляті ці росіяни. Назавжди”.

Російські окупанти продовжують знищувати мирний український Харків. Вдень 2 березня вони завдали удару Палацу Праці, будівлі міськради та телевежі.

За інформацією заступника голови ОДА Романа Семенухи, прямо до будівлі міськради потрапила крилата ракета. Снаряд російські загарбники скинули на Палац Праці, на площі Конституції, 2, – будівлі понад 100 років, і його не знищував навіть Гітлер під час Другої світової.

Нагадаємо: Росія, що вторглася на територію України, в атаках на мирні міста почала застосовувати фугасні авіаційні бомби. Одну із ФАБ-500 окупанти скинули 2 березня на Харків.

Як повідомляв OBOZREVATEL, окупант весь день і всю ніч вів вогонь по Харкову, обстрілюючи житлові квартали. Минулої доби, 1 березня, загинула 21 особа, постраждало 112 людей.

Розстріл 20-річним Артемієм Рябчуком 5 людей у Дніпрі показав, що в структурі Національної гвардії є серйозні проблеми. Батьки строковиків, діти яких загадково загинули під час служби у частині, де стався розстріл, розповіли, що зі солдатів могли знущатись.

Про це 28 січня йдеться у сюжеті ТСН.19:30.

Батьки вважають, що їхнього сина вбили та інсценували самогубство
Мансур і Наталія Вержаковські з м. Голованівськ Кіровоградської області вже чотири роки намагаються довести, що їхній син не самогубця.

19-річний Мансур Вержаковський пішов на строкову службу в Національну гвардію у 2017 році. Служив він в частині 3021 – саме там, де напередодні сталася трагедія. Від початку служби Мансур ні на що не жалівся батькам. Але після нового року їм зателефонували і заявили: син на бойовому посту вкоротив собі віку. Вже після похорону батьки почали з’ясовувати обставини смерті і знайшли дані, що сина могли вбити. Про це свідчили, зокрема, синці на тілі, одяг, вдягнутий ніби вже на мертву людину, і постріл в праву частину голови, хоча Мансур був лівшою.

Тут же Наталія і Мансур почали згадувати, що син до смерті сильно переймався банківською карткою, яку залишив вдома і на якій була сума у 10-12 тисяч гривень.

“Вони його били, бо він не дав номер карточки, щоб зняти ці кошти”, – вважає мати загиблого строковика Наталія Вержаковська.

Матері заборонили відкривати труну, в якій лежав загиблий син
За рік після смерті Мансура Вержаковського в частині Нацгвардії знов заявили про суїцид бійця.

Анна Кіба – мати іншого загиблого військовослужбовця Нацгвардії. Вона розповідає, що за день до смерті її син зателефонував бабусі, щоб привітати її з днем народження. А потім їй повідомили, що він помер.

Жінка теж вже кілька років намагається з’ясувати, за яких обставин загинув її син. Але будь-що довести не може, бо її дитину керівництво частини наказало ховати в закритій труні.

“Вони повинні мені були показати, кого я ховаю. Дозволити відкрити труну, щоб я могла попрощатись. А так, я не знаю, кого я ховала”, – каже Анна Кіба.

Військова запевняє, що у частині, де сталась стрілянина, катували людей
Про катування – фізичні й психологічні в дніпровській частині нацгвардії ТСН розповідає і Олена Липовенко, яка працювала там у 2018-2019 роках. Зранку вона в соцмережі написала пост, де керівництво частини називає мафією, і що після учорашньої стрілянини вже не можна мовчати.

“Було примусове закриття в кабінеті, моїх колег примусово закривали у психіатричній лікарні, гендерні порушення, це були катування”, – каже військовослужбовиця Нацгвардії Олена Липовенко.

Бійці частини, в якій сталась трагедія, нічого не коментують
Сьогодні бійців частини 3021 водили здавати кров для потерпілих у вчорашній стрілянини. Більшість з них спілкуватись з журналістами відмовлялись. Олена Липовенко вважає, вони бояться. А батько загиблого Мансура Вержаковського каже, катування, залякування і вбивства відбуваються і в інших частинах Нацгвардії.

“У нас є група у “Вайбері”, там є 50 людей. Ми разом їздимо добиваємось”, – каже Мансур Вержаковський.

Чоловік вважає, що хлопця, який напередодні вчинив стрілянину і вбив людей, не можна судити без повного розслідування обставин того, що відбувалось всередині відомства.

ТСН звернулася до керівництва Нацгвардії та Державного бюро розслідувань за коментарем щодо звинувачень батьків. У Нацгвардії пообіцяли дати письмову відповідь згодом.

Нагадаємо:

Солдат-строковик отримав автомат АК-47 і розстріляв із нього 10 людей. Внаслідок чого загинули його чотири товариші по службі та одна жінка. Ще п’ятеро постраждалих потрапили до лікарні. Нині за їхнє життя борються медики.
Командувач Нацгвардії Микола Балан подав у відставку у зв’язку трагедією на заводі “Південмаш”, де 20-річний солдат строкової служби Артемій Рябчук з автомата розстріляв караул військовослужбовців.

Батьків українських школярів не влаштовує факт того, що їх дитина зобов’язана по закінченню уроку перевертати стілець і класти його на парту.

Відомо, що таке правило існує давно, і створено воно зовсім не для зручності дітей, а для персоналу навчальних закладів, щоб ті після закінчення уроків змогли безперешкодно помити підлогу в класі. У багатьох українських школах практикують такі обов’язки серед учнів абсолютно різного віку.

Мама 6-класниці, яка навчається в Шевченківському ліцеї, в Харківській області, задалася питанням, А чи мають взагалі право вчителі змушувати дітей перевертати стільці після уроків. Публікацію розмістили у відкритій групі “Батьки SOS”, в соцмережі Fecebook.

Стурбована жінка заявила, що в разі, якщо її дитина просто забула це зробити, то вся дирекція школи разом з прибиральниками піднімають крик. Мама 6-класниці вважає, що перевертання стільця на парту і зовсім є не гігієнічним.

Скриншот з коментарів, Facebook “Батьки SOS”

Про це повідомляється на сторінці Покровського ліцею Криворізької міськради в Facebook.

“Підтримка батьківського товариства нашого ліцею триває. З метою якісного проведення занять з предмету “Захист України” та практичного відточування юнаків та дівчат майстерності зі стрільби, з урахуванням побажань ліцеїстів, чергове придбання пневматичної зброї, а саме, пістолета “Макаров”, – йдеться у повідомленні.

У Кременчуці Полтавської області в одному із торгових центрів виявили небезпечну дитячу іграшку, китайського виробництва. Людей просять повідомляти про такі небезпечні дитячі набори.

Про це повідомляє управління Держпродспоживслужби Полтавщини.

“На жаль, понад 70% “іграшкового ринку” України заполонили дешеві китайські вироби. Експерти закликають батьків уникати їх купівлі, адже такі іграшки можуть містити небезпечні для здоров’я дітей речовини. Так, до Держпродспоживслужби на розгляд надійшло звернення громадської спілки “Українська асорціація індустрії іграшок” щодо розповсюдження на ринку України іграшки, зокрема, набору “Niceglow Лицар світиться у темряві”, – йдеться в повідомленні.

Під час перевірки фахівцями було виявлено в одному із супермаркетів у м. Кременчук цю іграшку. Зазначається, що її не реалізовували. Спеціалісти провели роз’яснювальну роботу про заборону продажу вказаної іграшки та вжиття заходів органом ринкового нагляду внаслідок її недотримання.

“Пам’ятайте, перш ніж купувати своїй дитині таку іграшку – слід добре подумати! Адже, заради збереження здоров’я та життя своїх дітей при виборі іграшок, перш за все, необхідно враховувати їх якість та безпечність”, – сказано в повідомленні.

Уточнюється, що внаслідок контакту дітей з іграшками сумнівної якості трапляються випадки травмування, алергічних проявів, хімічних отруєнь, а також настання інвалідності. У Закарпатській області 5-річний хлопчик, бавлячись, розкусив неонову паличку, чим спричинив потрапляння до організму токсичних речовин, які викликали стрімку алергічну реакцію. За словами лікарів, це могло призвести до анафілактичного шоку.

У разі виявлення набору “Niceglow Лицар світиться в темряві” місцевих жителів просять звертатися до головного управління Держпродспоживслужби в області:

за адресою вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава
за електронною адресою: pol_gydpss@polvet.gov.ua
за тел. 0532-54-57-59

У Чернівецькій області батьки відмовляються віддавати у школу своїх 4 дітей, мотивуючи це тим, що соціум негативно на них впливає, а їхня родина веде спосіб життя, “наближений до природнього”.

Про це йдеться у рішенні Путильського районного суду Чернівецької області.

Так, батька 4 дітей з Буковини суд звинувачував у тому, що його діти не ходять у школу. Під час судового засідання чоловік пояснив, що його родина веде спосіб життя “наближений до природнього”, а соціум негативно впливає на його дітей.

Як повідомляє газета “Карпати”, на запитання судді, чому діти чоловіка від початку навчального року не відвідують школу, той відповів, що “вони не раби і мають повний вибір”.

“Вони нікому нічого не винні”, – сказав чоловік.

Дружина відповідача додала, що у 10 класі під час перерви її сина побили. На це жінка зауважила, що в “школі ніхто не відповідає за життя дітей”.

Суддя наголосила, що родина все одно повинна забезпечити своїх дітей освітою. На це чоловік заявив, що він визнає лише “природний закон життя”, а його діти нібито отримують “сімейну освіту”

“А це вище, ніж освіта соціальна. Я відмовився від школи. Я свідомо написав заяву – “відмовляюся від соціального навчального впливу на формування свідомості моїх дітей”, – пояснив батько дітей.

Суд визнав чоловіка винним у невиконанні батьківських обов’язків та присудив 850 грн штрафу. Також багатодітний батько повинен сплатити 454 грн судового збору.

Інформацію підтвердили у місцевій поліції. За їх словами, протест почався ще вранці, батьки прийшли разом з вчителями і дітьми.

На сьогоднішній день в Одеській області був зафіксован 431 випадок коронавірусної інфекції, пише “Думська”. Також в регіоні за добу сталося 18 летальних випадків захворювання, що є антирекордом по країні.

Кілька ВНЗ в Одесі теж днями пішли на онлайн-навчання до тих пір, поки в області не знизитися показник захворюваності на коронавірус.

Про те, що в Одесі та кількох інших регіонах школярі змушені будуть відмовитися від звичного формату навчання, стало відомо раніше.

Починаючи з 1 вересня 2021 року в установах освіти і інклюзивного-ресурсних центрах української столиці та інших міст буде діяти спеціальна система пропуску для батьків і родичів учнів. При вході в будівлю навчального закладу батьки школярів повинні будуть пред’явити COVID-сертифікат офіційного зразка або довідку про проходження ПЛР-тестування не пізніше, ніж за 72 години до відвідування школи.

Але навіть в цьому випадку батьки учнів зможуть проходити в навчальний заклад про одному і ні в якому разі не групами. Масове відвідування шкіл родичами учнів заборонено, навіть якщо населений пункт знаходиться в “зеленій” карантинній зоні.

Крім того, в період встановлення “зеленого” карантинного рівня з метою протидії епідеміологічної небезпеки забороняється проводити масові (освітні, наукові, тематичні тощо) заходи без використання всіма учасниками засобів індивідуального захисту.

У періоди, коли населений пункт, де знаходиться школа, потрапляє в “жовтий” і “помаранчевий” зони епідемічної небезпеки, відвідування навчального закладу групами осіб, які не є претендентами освіти (учнями), строго заборонено.

Вхід батьків по одному можливий в разі подання сертифіката про проходження повного курсу вакцинації або негативного ПЛР-тесту, зробленого протягом останніх 72 годин.

Батьківські збори і консультації в новому навчальному році будуть проходити виключно в режимі онлайн.

Українська співачка Тіна Кароль, яка на День Незалежності приголомшила силою голосу під час співу з Андреа Бочеллі, розповіла про свято у її родині.

Виявляється, сьогодні, 26 серпня, батьки зірки святкують 42-річчя від дня весілля, яке у народі ще називають “перламутровим”. У сторіс своєї сторінки в Instagram виконавиця поділилася архівним знімком з урочистої події її батьків.

На знімку батько і мати знаменитості зображені у весільних вбраннях – мати позує у білосніжній сукні з прикрасою та вельоном на голові, батько – у чорному костюмі, білій сорочці з чорним метеликом.

“42 роки разом! Бажаю всім такого міцного кохання!” – підписала фото Тіна.

Нагадаємо, декілька років тому Тіна Кароль розговорилася про виховання свого сина Веніаміна. Водночас виконавиця зізналася, що ніколи не підіймала на свою дитину руку, оскільки пам’ятає досі, як сама отримувала від батьків.

Багато вчителів ще не вакциновані проти COVID-19, а це може нести потенційну небезпеку. Але батьки кажуть, що діти практично не хворіють на коронавірус або хворіють в легкій формі, тому реальна загроза існує більше для невакцинованих вчителів, а не учнів.

Чого найбільше бояться батьки учнів перед 1 вересня
Співзасновниця ГО “Смарт освіту” та ГО “Батьківський контроль”, експертка з питань освіти Оксана Макаренко розповіла, що найбільше батьки бояться того, що школи взагалі не відкриють. На їхню думку, це найгірший сценарій розвитку подій.

За її словами, рік ще не почався, а вже є напруга як серед вчителів, так і серед батьків. Макаренко додає, що батьки хочуть, щоб школи відкрилися. Вчителі теж цього хочуть, але є дуже багато людей, які добровільно не готові вакцинуватися, і це видно по статистиці вакцинації.

Батьки втомилися від дистанційного навчання, яке було під час карантину. Вони його вважають найгіршим розвитком подій. Гірше, ніж прийти в школу, де є частина невакцинованих вчителів,
– заявила Макаренко.

Зазначимо, що в соціальних мережах поширився фейк про те, що з 1 вересня у школах скасовується навчання через карантин. Проте у МОН цю інформацію спростували та запевнили, що освітній процес триватиме.

Раніше міністр освіти Сергій Шкарлет запевнив, що школярі розпочнуть навчання в повноформатному режимі, без дистанційних уроків.

До того ж, у МОН готують кілька варіантів розвитку ситуації з роботою шкіл під час посиленого карантину. Сподіваються, що навіть за високого рівня захворюваності учні 1 – 4 класів та учні інклюзивно-ресурсних центрів зможуть ходити до школи.

У яких випадках школи переходитимуть на дистанційне навчання? Освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявив, що школи, де не буде вакциновано 80% педагогів, навчатимуть учнів дистанційно, якщо регіон потрапить до жовтої, помаранчевої або червоної зони епідемнебезпеки.

До слова, станом на 15 серпня в Україні пройшли повний курс вакцинації від COVID-19 майже 333 тисячі освітян (25% вчителів). Ще приблизно 132,7 тисяч вчителів отримали першу дозу та очікують другої (це приблизно 35% освітян).

Додамо, що наразі вакцинація педагогів не є обов’язковою і залишається добровільною. Тому директор не має права обмежувати доступ до роботи у школі вчителя, який не отримав щеплення.

У с. Подолянське Віньковецької територіальної громади Хмельницької області у понеділок, 9 серпня, знайшли мертвими подружжя. У вбивстві підозрюють їхнього сина.

Про це повідомляють в Нацполіції Хмельницької області.

Сусіди покійних звернулись до правоохоронців 9 серпня о 16:00. Вони повідомили, що чоловік бігає подвір’ям у закривавленому одязі.

На місце події прибули правоохоронці. Вони знайшли тіла подружжя – 70-річного чоловіка та 71-річної жінки. У них були численні ножові поранення шиї та грудей. За попередніми даними, батьків вбив їхній 43-річний син, який мав проблеми із психічним здоров’ям та перебував на обліку в лікаря-психіатра.

У поліції відкрили провадження за п.1 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство двох або більше осіб). Підозрюваного затримали, йому буде призначена судово-психіатрична експертиза.

Про цю радісну новину розповіла щаслива мама дитини Даша Квіткова в Instagram.

Вага малюка склав 3,760 кілограмів, а зріст – 56 сантиметрів.

Батьки відразу ж опублікували в мережу фотографії новонародженого. При цьому вони не стали закривати його обличчя, як роблять багато зірок.

Фотографії вийшли професійними, оскільки був запрошений фотограф на пологи.

“Яна, спасибі, що була поруч весь цей час. Ти не тільки сфотографувала ці прекрасні моменти, але і була великою підтримкою”, – написала Квіткова.

“Поліцейські Дрогобицького районного відділу поліції встановлюють особу неповнолітньої дівчинки та її батьків. Дитину 8-10 років правоохоронці виявили у вагоні електротяга Львів -Трускавець. Усім, хто володіє інформацією про місцезнаходження батьків дитини, просимо зателефонувати за номером 0679498429 або 102”, – йдеться у повідомленні.

2021 рік має стати Міжнародним роком викорінення дитячої праці. Про це оголосила Генеральна Асамблея ООН. Головна мета проведення року – мобілізувати міжнародну громадськість з метою до 2025 року повністю ліквідувати дитячу працю. Генеральний директор МОП Гай Райдер заявив, що Міжнародний рік стане підготовкою до великої Міжнародної конференції по дитячій праці, яка відбудеться у 2022 році в Південній Африці.

Світова проблема
У сучасному світі не повинно бути місця дитячій праці. Вона забирає у дітей майбутнє і не дозволяє сім’ям вирватися з бідності,
– заявив Генеральний директор МОП Гай Райдер.

Генеральний директор МОП Гай Райдер / Фото – МОП

Не вся робота, яку виконують діти, – це дитяча праця. Дитяча праця визначається міжнародними стандартами як робота, яка є небезпечною, вимагає забагато годин або виконується занадто маленькими дітьми. Діти працюють, бо від цього залежить їхнє виживання, тому що дорослі користуються їхньою вразливістю і тому, що національні системи освіти – слабкі. Дитяча праця у деяких країнах досі залишається результатом укорінених звичаїв та традицій.

За даними International Year for the Elimination of Child Labour, у всьому світі працює 152 мільйони дітей у віці від 5 до 17 років. Серед них 88 мільйонів – хлопці та 64 мільйони – дівчата.

Дитяча праця впала на сорок відсотків між 2000 і 2016 роками / Фото – Інтернет-виданнями USCIB

Яка “ціна” дитячої праці?
Близько половини жертв дитячої праці – 72,5 мільйона виконують небезпечні роботи, що загрожують їхньому здоров’ю, безпеці чи моральному розвитку.
Кожне п’ята дитина в Африці бере участь у дитячій праці, що робить його регіоном, де ризик дитячої праці найбільший;
Половина постраждалих дітей проживає в країнах із нижчим середнього та середнім рівнем доходу;
Проблема більш поширена в країнах, де є конфлікти та катастрофи.
Деякі діти працюють 43-години на тиждень.
70% дітей у дитячій праці працюють у сільському господарстві, головним чином у натуральному та комерційному землеробстві та скотарстві;
Третина дітей, які працюють у дитячій праці, повністю перебувають поза системою освіти, а ті, хто відвідує, мають погані результати;
Дівчата присутні у недостатньо відомих формах дитячої праці, таких як побутове обслуговування в приватних домогосподарствах. А також несуть відповідальність за домашні справи;
Дівчата, які рано покидають школу, роблять це непропорційно, щоб взяти на себе відповідальність за домашні справи у власних будинках, тоді як хлопці частіше залишають школу передчасно, щоб приєднатися до робочої сили;
48 відсотків усіх жертв дитячої праці – у віці 5-11 років;
Майже половина дітей-працівників перебуває в Африці – 72,1 мільйона; 62,1 мільйона припадає на Азію та Тихий океан;
Вважається, що примусова праця приносить нелегальний прибуток близько 150 мільярдів доларів на рік;
Понад дві третини усіх дітей, які працюють у дитячій праці – 69,1 відсотка, працюють сімейними робітниками у сімейних фермах та на сімейних підприємствах, а не в трудових відносинах зі стороннім роботодавцем;
Нові виклики
Криза, зумовлена пандемією коронавірусу, може вперше після 20 років прогресу підштовхнути мільйони дітей знову зайнятися дитячою працею. І це призведе до зростання дитячої праці у світі. Про це стало відомо у новому звіті Міжнародної організації праці (МОП) та ЮНІСЕФ. За їх даними, починаючи з 2000 року, залучення неповнолітніх до праці зменшилася на 94 мільйони. Однак, через COVID-19 цей результат знову під загрозою.

Згідно зі звітом, пандемія може призвести до зростання бідності в деяких країнах, і відповідно до збільшення показників дитячої праці, оскільки домогосподарства використовують усі наявні засоби для виживання.

“У часи кризи дитяча праця стає механізмом виживання для багатьох сімей. Зі зростанням бідності, школи у багатьох країнах світу закриваються і доступність соціальних послуг зменшується, все більше дітей змушені шукати роботу. Коли ми намагаємося переосмислити світ після завершення пандемії, нам потрібно переконатися, що діти та їхні сім’ї мають необхідні інструменти для подолання подібних штормів у майбутньому”, – вважає виконавча директорка ЮНІСЕФ Генрієтта Фор.

Якісна освіта, якісні соціальні послуги та створення кращих економічних можливостей радикально мають змінити умови для таких родин,
– сказала вона.

Виконавча директорка ЮНІСЕФ Генрієтта Фор / Фото – ЮНІСЕФ

Експлуатація дитячої праці в Україні
Віцепрезидент Всеукраїнської фундації “Захист прав дітей” Олексій Лазаренко каже, що в Україні існує два типи дитячої праці: законна дитяча праця або праця неповнолітніх і експлуатація дитячої праці. Остання, своєю чергою поділяється на інші форми.

В Україні чітко регламентовано з якого віку дитина – особа до 18 років, може працювати. З 15 років, дитина за згодою батьків та укладанням певних документів, може працювати за скороченим днем. У такому випадку це має бути праця, яку дитина може виконувати. Але лише за згодою батьків. З 16 років дитина може укладати договори та бути ФОПом. Тобто, в нас за законодавством все чітко регламентовано,
– каже експерт.

“Останнім часом я не бачив статистики”
У Кримінальному кодексі України (ККУ), каже експерт, є дві статті, які передбачають кримінальну відповідальність за експлуатацію дітей, – ст. 150 ККУ і ст. 150 -1 ККУ. “Є експлуатація дитини й жебракування. А якщо це ще й батьки використовують, то додаються обтяжувальні обставини. Люди, які випрошують гроші бо “дитину немає чим годувати”, мають притягуватися до кримінальної відповідальності. Просто наша поліція нічого не робить з цього приводу і ніяк не реагує на ці випадки. Якщо чесно, то останнім часом я не бачив статистики, де поліція порушувала кримінальні справи за такими випадками. Раніше, коли прокуратура здійснювала загальний нагляд, то ходила й перевіряла, робила щось у цьому напрямку”, – пояснив експерт.

А зараз взагалі нічого не робиться. Якщо ви підете на Троєщину у Києві чи в Харкові на великі гуртові ринки, то побачите, що там є неповнолітні особи, які працюють вантажниками, розвозять каву-чай. У великих містах є певна категорія громадян, які також сидять з маленькими дітьми та просять гроші,
– розповів Лазаренко.

За словами експерта, найгіршою формою дитячої експлуатації, де Україна є одним з лідерів по контенту, – дитяча порнографія. Головною причиною такої діяльності, каже експерт, є перш за все соціально-економічна ситуація в країні.

“Не варто казати про складні життєві обставини у яких опиняються сім’ї, адже не всі батьки йдуть і використовують малолітніх дітей. Але є певна категорія людей, яка використовує безпорадний стан дитини та завдяки цьому збирають кошти”, – нагадав він.

Найгірше, що на вулицях можна зустріти й дітей з інвалідністю, які на перехрестях ходять з кульочками та просять гроші. Це найгірша ситуація. Тут навіть не батьки експлуатують, а є цілі “роботодавці”, які тримають певну кількість таких дітей та дорослих й використовують,
– каже віцепрезидент Всеукраїнської фундації “Захист прав дітей”.

За словами експерта, держава Україна на законодавчому рівні врегулювала відповідальність за експлуатацію дітей. Однак, такі випадки “не документуються та не мають логічного завершення”.

Поліція нічого не робить з цього приводу. Скільки можна бачити випадків, коли патрульна поліція проїжджає і навіть не зупиниться і не спитає “чому ти, дитино на перехресті тут робиш?”. Ці факти не документуються, офіційну статистику ніхто не веде,
– додав Лазаренко.

“Це і не так просто довести все до логічного завершення, бо має бути суб’єкт. Бо в такій ситуації дитина, яка жебракує, є об’єктом злочину. Дитину зупиняють, розпитують, але треба ж знайти цю дорослу особу, яка це робить, а вони не хочуть це робити”, – нагадав він.

Перша Молитва

“Найсолодший Ісусе, Боже серця мого! Ти дарував мені дітей по плoті, вони Твої по дyші; і мою і їхні дyші відкупив Ти Своєю безцінною крoв’ю

Заради крoві Твоєї Божественної благаю Тебе, найсолодший мій Спасителю: благодаттю Твоєю доторкнися сердець дітей моїх (імена) та похресників моїх (імена).

Захисти їх стрaхом Твоїм Божественним, утримай їх від поганих нахилів і звичок, спрямуй їх на світлий шлях життя, істини і добра, прикрась життя їхнє усім добрим і спасительним, улаштуй долю їхню як Ти Сам бажаєш і спаси дyші їхні провадячи їхніми долями.

Господи Боже отців наших! Дітям моїм (імена) та похресникам моїм (імена) дай серця праві, аби дотримуватися заповідей Твоїх, одкрoвень Твоїх та уставів Твоїх і виконувати все це. Амінь”

Друга Молитва

“Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері вислухай мене, недостойну рабу (ім’я). Господи, у милостивій владі Твоїй чада мої, раби Твої (імена).

Помилуй і спаси їх, імені Твого ради. Господи, прости їм усі гріхи вільні і невільні, скоєні ними перед Тобою. Господи, настав їх на істинний шлях Твоїх заповідей і розум просвіти світлом Христовим для порятунку дyші і зцілення тiла.

Господи, благослови їх вдома, у школі, у дорозі і на кожному місці Твого володарювання.

Господи, збережи їх під покрoвом Твоїм святим від кyлі, що летить, отрyти, вoгню, від смeртoносної виpaзки і марної cмeрті. Господи, захисти їх від усяких видимих і невидимих ворогів, від усякої хвoроби, очисти від усякої скверни і полегши їхні душевні cтрaждання.

Господи, даруй їм благодать Духа Твого Святого на многії літа життя, здоров’я, цнoтливiсть.

Господи збільш і зміцни їм розумові здібності й тілесні сили, Тобою даровані їм, Твоє благословення на благочестиве і, якщо Тобі завгодно, сімейне життя і нeсoромiцьке дітонaрoдження.

Господи, даруй мені, негідній і грішній рабі Твоїй (ім’я), батьківське благословення на чад моїх і рабів Твоїх у ранковий, денний і нічний часи імені Твого ради, бо Царство Твоє вічне, усесильне і всемогутнє. Амінь.”

Про це освітній омбудсмен Сергій Горбачов повідомив на своїй Facebook-сторінці.

У березні освітній омбудсмен звернувся до головного Державного санітарного лікаря з пропозиціями дозволити батькам відвідувати заклади освіти, що раніше було заборонено його постановою №50 від 22 серпня 2020 року.

Цю пропозицію враховали й виклали у пункті 7 оновленої постанови.

Тепер батьки можуть зайти за умови:

використання засобів індивідуального захисту;

проведення термометрії безконтактним термометром;

попереднього узгодження з керівником закладу освіти.

Також у зміненій постанові санлікаря врахували пропозиції розраховувати нормативи використання засобів захисту та дезінфекції відповідно до інструкції.

“Певна проблема була у тім, що для проведення тендерів на закупівлю засобів захисту та дезінфекції потрібні обрахунки кількості. Такі обрахунки тепер можна робити, спираючись на затверджену інструкцію до використання, яка є у кожного засобу, що включений у відповідний перелік, затверджений МОЗ”, – пише омбудсмен.

Мама виростила Ваню одна. Вона так і не вийшла заміж, вкладала всі в сина, купила йому квартиру, оплатила університет. Він став чудовим чоловіком, успішним. Ось тільки йому вже п’ятдесят. Він ніколи не був одружений, у нього немає дітей. Все життя намагався повернути мамі неоплатний борг. Не вийшло.

Шукайте сенс життя далі матеріального пласта. Це життя одного разу закінчиться, навіть якщо зараз не хочеться про це думати. Духовна практика, релігія, молитви… Ви можете черпати сили там, замість того, щоб тягнути все це з дітей.

Не живіть заради дітей, я вас благаю. Коли мені зустрічаються люди, яким батьки віддали все і навіть більше, мені дуже боляче дивитися їм в очі. Я багато в чому впізнаю себе і свій біль. Я бачу ці муки, розбиті серця, спустошені душі. У їхніх очах – крики про допомогу. Біль, розпач, вина… Вони – як і всі діти – дуже хочуть любити своїх батьків. Але тоді вони просто не виживуть…

Дайте вашим дітям можливість жити і дихати. Тоді вони зможуть рости і розвиватися. Туди, куди їм належить за долю. Наша роль, як батьків, проста – вчасно поливати, не закривати від сонця, оберігати від шкідників. А далі дитина, як квітка, вже сама впорається і проявить все найкраще, що в ній вже закладено природою.”

Чому хлопчика з епілепсією не взяли в садочок
Жителька Ізюму Наталі Пархоменко має двох синів. Її молодший Олег має епілепсію та ДЦП. Вже п’ять років жінка доглядає за сином.

Проте жінка не може піти на роботу та завжди підлаштовує своє життя під малюка. І сподівалася, що все зміниться, коли дитина піде до садочку. Але заклад дошкільної освіти відмовилися брати Олега.

Директорка сказала, що дитину з нападами не приймуть. Мовляв, дитині потрібні спеціаліст, медсестра, а такої у штаті немає,
– каже Наталі Пархоменко.

Проте надавати домедичну допомогу повинен вміти кожен працівник дитячого садка та практичний психолог.

Директорка пояснила, що з епілепсією, на жаль, є деякі обмеження. За її словами, для цього повинен бути постійно медичний працівник.

“Кожний працівник дитячого садка повинен вміти надавати медичну допомогу. У нас є інклюзивні групи. Там є діти з особливими потребами, у нас їх 12. Ми нікому не відмовляли”, – повідомила директорка Ірина Ананенкова.

Чому це незаконно та що робити батькам
Натомість керівниця директорату медичного забезпечення МОН Євгенія Ідоятова каже, що такі діти мають право на дитсадок.

Вони можуть навчатися – це визначається безпосередньо медиками. Лікар має видати довідку про можливість дитини перебувати в дитячому садочку,
– розповіла вона.

А якщо у дошкільному закладі відмовили, то треба вимагати, аби все було офіційно, на паперах, радять адвокати.

Потім потрібно оскаржувати таке рішення в управлінні освіти міста. Крім того, можна подати позов до суду за дискримінацію та вимагати моральну шкоду в працівників дитсадка.

До слова, освітній омбудсмен Сергій Горбачов пояснив, що дітей, які не отримали обов’язкових профілактичних щеплень, можуть недопустити до садочку чи школи.

Якісного та успішного перебігу навчання буде досягнуто лише тоді, коли три сторони освітнього процесу – вчитель, учні, батьки – будуть ефективно взаємодіяти та співпрацювати між собою. Якщо одна зі сторін неухильно відсторонюватиметься від спільної роботи над досягненням позитивних результатів, то це може призвести до непорозумінь. Перед тим як іти до школи як батьки, так і вчителі повинні знати свої права та обов’язки й дотримуватись їх. Хоча людям притаманно відстоювати свої права, але про свої обов’язки вони досить часто забувають.

Тож освітній експерт Віктор Громовий на своїй фейсбук-сторінці запропонував нагадати батькам про їхні обов’язки й розмітити на вході до школи саме цю частину Закону «Про освіту».

У Законі вказано, що батьки здобувачів освіти зобов’язані:

виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).

Таким чином повідомляється, що автором петиції став по всій видимості один з батьків, Удот Богдан Анатолійович.

Він пише, що батькам потрібно доплачувати за те, що вони навчають своїх дітей вдома. Ініціатор каже, що це має бути як мінімум 35 відсотків від окладу викладача.

Петиція була опублікована на сайті в понеділок, 22 березня, і зібрала поки що всього 5 голосів, з 25 тисяч необхідних. У неї ще є 3 місяці, щоб зібрати необхідну кількість підписів.

Якщо це станеться, то президент України Володимир Зеленський буде зобов’язаний її розглянути, і прийняти вже рішення.

Нагадаємо, що в Україні вже сім областей знаходиться в «червоній” зоні, а це означає, що діти переходять на дистанційне навчання. Відразу після виходу з канікул, школярі сядуть не за парти, а в ZOOM.

Це триватиме до тих пір, поки в області не буде ослаблений карантин.

У “помаранчевій” зоні 12 областей: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області.

До голови Луцької районної ради Олександра Омельчука постійно надходять звернення від мешканців району, чому харчування у закладах освіти різниться.

“Батьки хочуть знати реальну картину і відповідь – чому суми відрізняються. Чому в одному закладі обід вартує 25 гривень, а іншому – 11? Друге питання, яке їх хвилює, – якість харчування в шкільних їдальнях та дитсадках. Сьогодні багато скарг надходить, що воно неякісне – годують спредами, неякісним молоком, від чого діти страждають алергіями, мають проблеми зі шлунком”, – розповів голова райради Олександр Омельчук.

Радник голови районної ради Юрій Ройко наголосив, що закупівлі в закладах освіти відбуваються згідно тендерів, але часто буває так, що їх виграють не виробники, а посередники.

“У законі про тендерну політику прописано, що в першу чергу треба спиратися на місцевих виробників, тоді вони і відповідальність будуть нести в разі чого”, – зауважив Юрій Ройко.

Такої ж думки і заступник голови районної ради Сергій Сівак:

“Перемагає той, хто пропонує нижчу ціну, але при цьому ніхто не говорить за якість. Вважаю, що параметри якості мають бути прописані: молоко має бути натуральним, такої-то жирності, згущене молоко не з пальмової олії, а натуральне. Масло в харчуванні дітей у жодному разу не має бути спредовим, а з цільного молока. Діти із дитячого садочка повинні отримувати якісне харчування”.

Крім того, у Луцькій районній раді вважають, що після тендеру органи місцевого самоврядування – громади, повинні кілька разів на рік перевіряти якість продуктів харчування.

“Законодавець виписав процедуру тендерів, щоб запобігти корупції. Це є правильно, але правильним має бути і той момент, що органи місцевого самоврядування повинні контролювати якість харчування у закладах освіти, точніше тих підприємців, які виграли тендер. І робити це не один раз, а декілька разів на рік, щоб унеможливити потрапляння на столи дітей неякісних харчових продуктів”, – розповів радник заступника голови райради Микола Федік.

Зважаючи за звернення батьків, Луцька райрада готуватиме запит до всіх громад району щодо закупівель продуктів та вартості харчування в школах та садочках.

Як повідомляє Politeka.net, проце на своїй сторінці у Facebook повідомила потерпіла Наталія Гуменюк.
За її словами, класний керівник її сина вимагає від неї гроші на ремонт офісу.
“Виховую двох неповнолітніх дітей, які навчаються в SOS I-III ст. Класний керівник Ільницької Наталія Петрівна з вересня 2020 року вимагає від мого сина Богдана Гуменюка здати 178г. відремонтувати клас, адже всі класні керівники цієї школи робили ремонт у класах за свій рахунок», – розповіла жінка.

Наталія зазначила, що вчителька вимагала на очах у всіх дітей, що хлопець дав їй гроші на ремонт і записала в щоденник суму.

«Класного керівника 6 класу Ільницької Н.П. підтримує директор школи Коваль Ірина Франківна. Мій син не хоче ходити до школи. Я вдова, виховую двох дітей сама, мій чоловік помер 4 роки тому”, – підсумував українець.

На жаль, такі інциденти в українських школах не рідкість.

Раніше ми розповідали, що в одній зі шкіл Одеси вчителі та батьки влаштували знущання над матір’ю та її дітьми, які відмовилися брати урок.

Жінка відмовилася платити гроші за напругу в кабінеті вчителя. Після цього вона почала отримувати погрози смерті від інших батьків.

Нагадаємо, харків’яни розлютилися на школу під час карантину.

Чи потребують школи батьківських коштів і як мають контролюватись благодійні внески? Нерідко збір коштів для школи перетворює колектив мам і тат на два протиборчі табори – прихильників та противників “здавання грошей”. Чи дійсно школа потребує батьківської допомоги і як їй можна фінансово допомагати на законних засадах?

Передає – джерело.

Всі підручники – безоплатно

Напередодні навчального року Міністерство освіти і науки (МОН) зазвичай поширює листа до керівників шкіл та місцевих управлінь освіти.

В ньому йдеться “про права дітей на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти”, про порушення яких МОН “отримує інформацію”. Порушення – це коли батьків змушують закуповувати для шкіл “навчальні матеріали”.

Отже, будь-які форми тиску на батьків щодо сплати ними будь-яких коштів чи їх примушування до придбання робочих зошитів, підручників, посібників, хрестоматій, телевізорів, комп’ютерної техніки, проведення ремонтів у класах “є прямим порушенням положень Конституції та законів України, та є неприпустимим”.

Чому фінансування шкільної освіти лишилось невикористаним? За словами директора школи №148 в м. Києві Сергія Горбачова, після децентралізації ще не всі місцеві чиновники навчилися проводити великі закупівлі.

Інколи заробляють на “освітніх” грошах, відкриваючи депозити: “Пишуть, кошти не можемо витратити, немає потреби, гроші лишаються у власності місцевої громади”. “Безалаберність, невміння працювати і та настанова, що батьки усе всім і так куплять, – каже співголова ГО “КМО Батьки SOS” Олена Бондаренко, – Немає грошей вже неактуальний аргумент. Але стримують зміни в системі освіти існуюча настанова серед профільних чиновників та шкільних адміністрацій: треба більше працювати з батьками, вони ж для своїх дітей роблять. Не треба робити чужої роботи. Поки батьки носять в школу гроші і гризуть одне одному горло, змін не буде. Вони розвалюють шкільні кабінети, міняють меблі”.

Бондаренко пригадує випадок у школі м. Васильків на Київщині, де пару років тому обвалилась стіна. Батьки щороку проводили косметичний ремонт, підмащували стіни, тому інженерна група проґавила процес руйнування фундаменту. Вона пригадує також найняту батьками бригаду ремонтників, які натягували стелю у дитячому садочку Вінницької області, використовуючи газовий балон. В результаті сталась пожежа.

“Батьки не мають права займатись ремонтами. Навіщо тоді служби існують, наприклад, санепідемстанція, яка слідкує, щоб у закладі не фарбували фарбою для зовнішніх робіт?

Це все одно, що я прийду в мерію і почну там фарбувати стіну, тому що мені інший колір подобається. Це комунальна власність”, – каже Бондаренко.

Як батьки на законних засадах можуть допомагати середній школі?

Сьогодні найпоширеніший вид допомоги – благодійні внески в спеціально організовані благодійні фонди (БФ). Проте школа за законом не може бути засновником такого фонду. А тому не може контролювати його роботу чи нести за неї відповідальність.

“Діяльність благодійних фондів регламентується законом “Про благодійництво та благодійні організації” та не відноситься до компетенції департаменту освіти і науки”, – розповіли у профільному департаменті КМДА. 3 жовтня 2017 року департамент видав наказ, яким заборонив працівникам закладів освіти збирати на території шкіл готівкові кошти.

Проте згідно чт. 3 ст. 30 закону “Про освіту”, заклади та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання грошей, в тому числі інформацію про товари, роботи і послуги, отримані як благодійна допомога.

Проте чітких вимог до фінансової звітності шкіл не існує. Бондаренко згадує, що у одній столичній школі за три місяці діяльності виявилась різниця в 100 000 грн між тим, що опублікував їх БФ і батьківською звітністю. Вона згадала три випадки у столиці, коли благодійні фонди взагалі зникали разом з батьківськими грошима, лишаючи борги за шкільну охорону.

В таких випадках поліція безсила:

“Ви благодійники, ви довірили кошти”. За словами Бондаренко, кримінальних справ немає. Одночасно є люди у райадміністраціях, які очолюють 20 фондів при школах.

Ще у далекому 2000 році Кабінет міністрів затвердив постанову 1222, яка передбачає, що благодійні внески мають поступати на спецрахунок школи в районному управлінні освіти.

Тоді ж зобов`язали всі заклади відкривати такі рахунки. Була введена відповідальність адміністрації школи за отримані таким чином благодійні кошти. Як і бюджетні, вони мають витрачатися лише за призначенням, що вказав благодійник.

Ввечері 15 лютого до поліції зателефонував чоловік і сказав, що планує підірвати будинок у Металургійному районі Кривого Рогу. Саме у ньому мешкають батьки Володимира Зеленського.

Нацполіція Дніпропетровщини повідомила: після того, як впевнилися, що за вказаною адресою «мінувальника» ніякої вибухівки немає і життю людей нічого не загрожує, відправилися шукати «терориста».

Правоохоронці за лічені години встановили особу так званого мінувальника. Це 59-річний місцевий житель, який не має роботи. Він перебував у своєму помешканні, звідки і дзвонив у стані алкогольного сп’яніння.

У нього вилучили сім-карту та телефон, з якого він і дзвонив до поліції.

Поліцейські відкрили кримінальне провадження за статтею про завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян. Санкція статті передбачає позбавлення волі терміном до 6 років.

Правопорушника затримали, вирішують питання про обрання йому запобіжного заходу.

У відділі комунікацій Криворізького районного управління поліції журналістам підтвердили: у цьому домі справді живуть батьки Володимира Зеленського. Як пише «Информатор», чоловік повідомив, що підірве квартиру батьків президента, бо не задоволений своєю пенсією.

На місці «мінер» змінив свідчення і сказав, що насправді нічого не мінував і не планує, а просто хоче особисто поспілкуватися із Зеленським.