Таку думку в Facebook висловив економіст, екс-міністр фінансів Ігор Уманський.

«Міфічне зниження безробіття. За даними Мінекономіки, Державна служба зайнятості зафіксувала зниження кількості одержувачів допомоги з безробіття за рік на 36% – до 273 тис.осіб», – зазначив експерт.

За його словами, в Міністерстві представили це як показник пожвавлення економіки.

«На перший погляд, так і є. Якщо менше одержувачів допомоги з безробіття, то це свідчить про збільшення зайнятості. Але чому тоді Мінекономіки так і не скаже: «зросла зайнятість»? А тому, що вона не зросла. Не відбулося жодного зменшення безробіття. Тому влада використала елегантне формулювання «пожвавлення». Кількість одержувачів допомоги скоротилася не через сплеск української економіки, а тому, що допомога з безробіття у нас обмежена за часом виплат», – зазначив Уманський

Зі слів експерта, у 2020 році багато українців звернулися за допомогою держави. Минув рік, і граничні терміни отримання грошей для більшості одержувачів минули.

«Тепер стає ясно, що люди швидше не знайшли довгоочікувану роботу, а втратили право отримувати допомогу від держави в складний для себе і країни період. Уряд часто говорить про створення нових робочих місць, але це крапля в морі катастрофічного безробіття», – заявив експерт.

Федерація профспілок України інформує, що врегульовано питання про зарахування до страхового стажу періоду одержання допомоги по частковому безробіттю.

Страховий стаж для призначення пенсій обчислюється відповідно до ст. 24 Закону № 1058. Зазначеною статтею, зокрема, було передбачено, що крім трудової чи іншої діяльності особи до страхового стажу при обчисленні пенсії враховується також період одержання допомоги по безробіттю.

У подальшому було запроваджено допомогу по частковому безробіттю, проте зміни до статті 24 зазначеного вище Закону щодо врахування до страхового стажу періоду одержання допомоги по частковому безробіттю не вносилися. У 2020 році запроваджено допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабміном.

Врешті-решт Верховною Радою України було схвалено Закон № 1071, яким, зокрема, внесено зміни до абз. 3 ч.1 ст. 24 Закону № 1058, згідно з якими до страхового стажу при обчисленні пенсії, крім періоду отримання допомоги по безробіттю, зараховується і період отримання допомоги по частковому безробіттю, допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ для запобігання коронавірусу.

При цьому особи, яким призначено пенсію в період з 1 квітня 2020 року до набрання чинності Законом №1071 (тобто, 10 грудня 2020 року), мають право на перерахунок (відповідно до їх заяви) пенсії для врахування до страхового стажу періоду одержання допомоги по частковому безробіттю, в т.ч. на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Постанова застосовується з початку оголошення карантину, тобто з 12 березня, та діятиме протягом 30 календарних днів після закінчення карантину.

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю підвищено до 1000 гривень для:

тих, хто протягом 12 місяців, що передували реєстрації в службі зайнятості, мають страховий стаж менше 6 місяців або звільнені з останнього місця роботи з негативних причин (наприклад, за прогул);

молодь, яка закінчила або припинила навчання в середньому та вищому навчальному закладі, звільнилася зі строкової військової служби і яка потребує сприяння в працевлаштуванні на перше робоче місце;

внутрішньо переміщених осіб, які документально не можуть підтвердити періоди своєї зайнятості.

Усім безробітним, які стали на облік у період карантину і отримують допомогу в мінімальному розмірі (650 грн.), допомога буде автоматично перерахована з першого дня реєстрації у службі зайнятості.

В період карантину реєстрація безробітних здійснюється з першого дня подання відповідної заяви до центрів зайнятості. Виплата допомоги по безробіттю призначається з першого дня реєстрації.

“Ми розуміємо, що у зв’язку з пандемією і впровадженням карантинних заходів кількість безробітних, на жаль, зростає. Ми робимо все можливе, аби підтримати людей, які залишились без роботи під час карантину. Збільшення мінімальної допомоги по безробіттю є одним із кроків. Крім того, Уряд і Мінекономіки вживає всіх заходів, щоб зберегти робочі місця. Вже діють спеціальні програми підтримки бізнесу з полегшення кредитного навантаження, в яких головною умовою є – не звільняти людей. В найближчий час запрацюють й інші інструменти”, – повідомив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Буде в українців робота в цьому році — головна інтрига сезону. Нещодавно в. о. голови Держслужби зайнятості Валерій Ярошенко заявив, що побоювання щодо зростання безробіття після підвищення мінімальної зарплати в два рази (з 1600 грн до 3200 грн в місяць) не виправдалися.

Навіть навпаки, за статистикою відомства, ринок праці показує позитивну динаміку: у січні 2017 р. кількість вакансій зросла на 48%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Це, на думку чиновників, свідчить про пожвавлення економіки. Отже, безробіття буде скорочуватися і далі, як це було в 2016 році, коли кількість офіційних безробітних (дані Держстату) зменшилася на 100 тис. осіб (грудень 2016 року до грудня 2015-го), до 390,8 тис. чол.

Але деякі експерти вважають, що буде рости не офіційна безробіття, а прихована. Людей почнуть оформляти на неповний робочий день або на півставки. Набирає обертів і тіньова зайнятість, коли працівники працюють без оформлення.

Вакансій стало більше

За словами Валерія Ярошенка, в минулому році служба зайнятості зафіксувала майже мільйон вакансій, в той час як в 2015 році їх було всього 875 тисяч. Зростання спостерігалося практично по всіх галузях.

Наприклад, кожна п’ята вакансія надійшли від переробних підприємств, ще 16% дала оптова і роздрібна торгівля і 9% — транспорт, логістика, поштова та кур’єрська діяльність.

Вже в січні 2017 року було працевлаштовано 45 тис. осіб, що на 11 тис. чол. (32%) більше, ніж рік тому.

Одночасно роботодавці подали інформацію про заплановане звільнення 29 тисяч осіб, що на чверть менше аналогічного показника минулого року.
Завідуюча відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько підтвердила UBR.ua інформацію про зростання вакансій і на комерційних сайтах з пошуку роботи.

“Офіційні дані по безробіттю за січень будуть ще не скоро. Однак оцінювати безробіття за нашою статистикою не можна. Треба орієнтуватися на методологію МОП, а звідти цифри будуть не раніше літа. За статистикою сайтів вакансій відзначається зростання попиту на робочу силу. Можливо, це шлейф тенденції минулого року або все-таки підвищення мінімальної зарплати ніяк не позначилося на ринку праці — важко судити”, — каже Людмила Черенько.

Робота без зарплати

За даними Work.ua у минулому році компанії розмістили на 62% вакансій більше, ніж в позаминулому. При цьому 55,7% опитаних роботодавців заявили, що підвищення мінімалки ніяк не вплине на їх плани з найму персоналу. Майже 60% готові підвищувати зарплату і тільки 8% зізналися, що можуть провести скорочення.

За даними HeadHunter. кількість вакансій зросла на 46%, а 38% роботодавців підвищували зарплату своїм працівникам.

Але на такі сайти, як правило, потрапляють вакансії від великих підприємств, де заробітна плата і так вище нової мінімалки.
“В приватному секторі самі низькі зарплати, які ми спостерігаємо, пропонують менеджерам з продажу — 5 тис. грн/міс. Зрозуміло, є вакансії за 3200 грн, але їх заповнюють через центри зайнятості”, — повідомила HR-експерт сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна.

За її словами, січень-лютий найнижчі по активності періоди для працевлаштування. Часто у цей час працівники очікують обіцяних надбавок платні. І тільки навесні починається активний пошук роботи і міграція персоналу в пошуках кращих умов оплати праці.

Директор з розвитку Work.ua Сергій Марченко не поділяє оптимізму голови уряду Володимира Гройсмана з приводу створення 28 тис. нових підприємств у січні 2017-го та скорочення кількості безробітних на 16%.

“Зменшення кількості людей, які одержують допомогу по безробіттю або зміна методики підрахунку офіційних безробітних не означає скорочення безробіття. Якби її можна було зменшувати кожен місяць на 16%, то вже через квартал вона була б менше, ніж у Німеччині”, — написав Сергій Марченко на своїй сторінці в Facebook.

Експерти вважають, що офіційне безробіття може навіть скоротитися, але є великі ризики зростання прихованого безробіття. У зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати багато підприємств переводять співробітників на неповний робочий день, або ж перерозподіляють пропорції білої та сірої зарплат. При цьому на роботодавців збільшилася податкове навантаження — весь ЄСВ сплачується виходячи з офіційної зарплати.

“У держсекторі, приміром, щоб вирівняти оклади працівників різних кваліфікацій, застосовуються коефіцієнти. Скажімо, переводять її на 0,25 ставки і платять їй як раніше, не 3,2 тис. грн.”, — говорить директор центру “Соціальний моніторинг” Дмитро Дмитрук.
Як зазначає експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко, десь компанії просто прибрали надбавки і доплати.

“Крім того, на 10 лютого було закрито 245 тисяч Фопів. Ніхто не аналізував, скільки з них працюють, сплять або сезонно працюючих. Вони теж можуть поповнити ряди безробітних”, — зауважив Юрій Гаврилечко. Українці не стануть багатшими

Перші півроку, за оцінкою Людмили Черенько, підвищення мінімалки надасть позитивний ефект на доходи найбільш низькооплачуваних категорій працівників. Наприклад, охоронців, водіїв, прибиральниць та інших. Потім все буде залежати від того, як швидко почнуть рости оклади у більш високооплачуваних категорій населення. І буде обганяти інфляція зростання зарплат.

Наприклад, за даними Ernst & Young, у першому півріччі 2016-го 74% компаній підняли зарплати в середньому на 13%, а решта планували індексувати їх на 10% протягом наступних шести місяців. Але це всього лише номінальне збільшення, яке ледь покривало рівень інфляції.

Номінальна середня зарплата, за офіційною статистикою уряду, підвищилася в 2016 році на 23,5% — до 5183 грн. Реальні зарплати збільшилися на 9%.

Тіньові доходи домогосподарств теж не так великі, як про них думають в уряді.
Дослідження центру “Соціальний моніторинг” показують, що в 2013 році отримували тіньові доходи 39% працюючих. У 2016 році ця цифра знизилася до 20%. Для двох третин цих домогосподарств тіньовий дохід був основним.

“Однак різниця між тими, у кого є тіньові доходи, і в кого немає, — всього 800 грн на одного члена сім’ї. Це тіньові доходи, які дозволяють виживати, не більше того”, — впевнений Дмитро Дмитрук.

За його словами, вітчизняні реалії не дають змінитися економічної стратегії кожного українця — більше працювати, щоб більше отримувати і легально платити податки.

“Держава не стимулює людину стає багатшими, а лише демонструє турботу про бідних, одночасно збільшуючи базу оподаткування”, — резюмував Дмитрук.

За словами прем’єр-міністра України, система зайнятості в нашій країні повинна бути повністю змінена.

“Скоро ми повинні завершити роботу над формуванням підходів, і я вважаю, що ми вже встигли багато зробити. Пора переходити до фактичних змін. Хочу замовити слово за Службу зайнятості. Більше я не збираюся її утримувати, так само, як і не збираюся утримувати безробітних в Україні. Я збираюся дати людям не тільки нормальні робочі місця, а й нормальну зарплату”- підкреслив Гройсман.

На його думку, тепер у тих, хто займається Службами зайнятості, це питання має стояти на порядку денному. Гройсман попросив Реву, щоб він доніс відповідну інформацію до керівників Служби зайнятості.

“Всіх розжену і приведу тих, хто виправить ситуацію”,- відзначив прем’єр.

Рівень безробіття в Україні за методологією Міжнародної організації праці становив 9,4% в першому півріччі 2016 року, знизившись з 9,9% в першому кварталі 2016 року і незначно піднявшись відносно першого півріччя 2015 року (9,2%).

Економічно активне населення держави, згідно з даними Держстату, склало 17,9 млн осіб станом на кінець другого кварталу 2016 року (-0,8% р/р), в той час як кількість безробітних склала 1,7 млн осіб (+1,5% р/р).

«За нашими оцінками, рівень безробіття знизився в другому кварталі 2016 року до 9% в порівнянні з 9,9% в першому кварталі 2016 року, переважно за рахунок сезонного збільшення попиту на робочу силу на час посіву і збору врожаю», – зазначає головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан.

За словами експерта, динаміка безробіття в річному вимірі вказує на те, що ринок праці заспокоївся в умовах загальної економічної стабілізації.

«У той же час, протягом останніх трьох років помітно зросла різниця між окремими регіонами. Так, рівень безробіття в Луганській і Донецькій областях, які постраждали через військовий конфлікт, виріс на 10 п.п. і 6,0 п.п. до 16,4% і 14,2% відповідно. у той же час, рівень безробіття в Одеській, Харківській та Київській областях залишився практично незмінним і низьким – близько 6%», – відзначає Белан.

Аналітики очікують, що що рівень безробіття в Україні за підсумками цього року складе 9,3% і злегка знизиться до 9% на тлі очікуваного прискорення економічного зростання.