Це означає, що відтепер українським перевізникам не потрібно більше отримувати дозволів для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень до держав Євросоюзу. “Транспортний безвіз” з ЄС діятиме до 30 червня 2023 року.

Відповідний указ, підписаний Володимиром Зеленським, з’явився на сайті президента 16 вересня.

“Затвердити Угоду між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом, укладену 29 червня 2022 року в місті Ліоні”, – йдеться в документі.

“Метою цієї Угоди є тимчасове полегшення автомобільних вантажних перевезень між Європейським Союзом та Україною, а також транзитом через їхні території шляхом надання додаткових прав на транзит та перевезення вантажів між Сторонами операторам, зареєстрованим в одній зі Сторін, у зв’язку з наслідками загарбницької війни Росії проти України та значними збоями в роботі всіх видів транспорту в країні. Вона не тлумачиться як така, що зменшує або іншим способом обмежує умови доступу до ринку міжнародних автомобільних перевезень між Україною та країнами ЄС, порівняно з ситуацією, що склалася за день до набрання чинності цією Угодою”, – йдеться у додатку до указу.

Окрім цього, зазначається, що ця угода також включає заходи щодо спрощення визнання водійських документів.

Відповідно до угоди, транзитні та міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом між Україною та ЄС відбуватимуться за найм, або за плату, або за власний рахунок. Перевезення вантажів автомобільним транспортом в межах держави-члена Європейського Союзу або між державами-членами Європейського Союзу не підпадає під дію цієї угоди. Транзит через територію іншої сторони для перевезення вантажів між третіми країнами не підпадає під дію цієї угоди.

Нагадаємо, що Єврокомісія дозволила державам-членам ЄС тимчасово відмовитися від сплати мита та ПДВ на імпорт з третіх країн харчів, ковдр, наметів, електрогенераторів та іншого обладнання, призначеного для допомоги постраждалим від війни українцям.

Зазначається, що Україна стане 36-ою державою-учасницею Конвенцій.

“Митний безвіз” – це швидше переміщення товарів між країнами Європейського регіону, менше бюрократії на самій митниці, менше можливостей для зловживань, обмін даними із сусідніми митницями фактично в режимі реального часу”, – написав Шмигаль.

Також прем’єр-міністр зазначив, що наразі вже здійснюється реалізація проекту електронної черги на кордоні, створюються спільні пункти пропуску з європейськими країнами та сучасні сервісні зони у всіх пунктах пропуску. А центральна роль у трансформації митниці приділяється її диджиталізації, у тому числі зручному розмитненню авто через “Дію”.

“До речі, “митний безвіз” стане вже четвертим цього року після “енергетичного безвізу” у березні і “транспортного” і “економічного” безвізів влітку. Те, на що відводилися роки, ми робимо за місяці. Тому ми впевнені, що Україна буде готова до членства в ЄС вже у 2024 році”, – заявив Денис Шмигаль.

Джерело: звіт Постійного комітету парламенту Канади, Укрінформ

Деталі: Депутати проголосували за звіт Постійного комітету парламенту Канади, члени якого раніше підтримали запровадження безвізового режиму з Україною.

У документі, зокрема, йдеться: “закликаємо уряд Канади… запровадити безвізовий режим подорожей з України до Канади, в тому числі швидко видаючи електронний дозвіл на подорожі”.

Також депутати звертаються до уряду із закликом “підтримати українців та інших жителів країни, які постраждали від конфлікту”.

Вони рекомендують урядові “збільшити кількість персоналу, аби затримки у прийомі мігрантів не стали ще довшими через чинну гуманітарну кризу”.

“Ми засуджуємо неспровокований напад на Україну, наказ на який віддав президент Росії Володимир Путін, відверто порушуючи міжнародне право”, – сказано у звіті.

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр спростував інформацію про можливе скасування безвізу Європейським Союзом для низки країн.

Як повідомляє молдавське видання NewsMaker, про це він сказав у Кишиневі на спільній прес-конференції з президентом Молдови Маєю Санду.

Зокрема, німецький президент спростував інформацію, що з’явилася у пресі, про переговори між Бельгією, Німеччиною та Італією щодо скасування візового режиму з Молдовою.

“Я з подивом прочитав цю новину після приземлення. Це неправда, це фейк”, – підкреслив він.

Як повідомило сьогодні “Радіо Свобода”, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Італія та Словаччина винесли свої оцінки щодо роботи лібералізованого візового режиму з країнами Західних Балкан, Грузією, Молдовою та Україною. Зокрема, кілька країн ЄС заявили, що Україна залишається “приводом для занепокоєння”.

Міністерство закордонних справ України зазначає, що жодних загроз скасування безвізового режиму з Європейським Союзом для громадян України немає.

Про це свідчать дані дослідження “Барометр польського ринку праці”, повідомляє ЕП з посиланням на Польське радіо.

Крім того, 30% трудових мігрантів приїжджає до Польщі на термін від 3 до 6 місяців, 14% працюють від 6 до 12 місяців, 4% – більше року.

При цьому більшість опитаних українців за останні п’ять років відвідували Польщу більше ніж один раз (71%), а 65% планують приїхати працювати в цю країну знову.

“Можливість легальної роботи тільки на півроку означає, що багатьом компаніям не вигідно інвестувати в підготовку персоналу зі Сходу на вищі посади”, – вважає голова компанії з працевлаштування Personnel Service Кшиштоф Інґльот.

У той же час він зазначив, що кількість вакансій для кваліфікованих мігрантів постійно зростає. Так, в 2019 році спеціалізовані посади обіймали 4% працюючих українців, а в 2021 році – понад 12%.

При цьому дані дослідження “Барометр польського ринку праці” показують, що половина респондентів, які брали участь в опитуванні, мають вищу освіту, але 71% з них займають нижчі посади в Польщі, кожен п’ятий працює в сфері послуг, 5% виконує розумову працю і менш ніж 1% належить до управлінського персоналу.

Попереду – нетривалий період документального оформлення, формальне схвалення рішення, і вже з початку 2022 року нова система має запрацювати на практиці.

Тож після відновлення повноцінної дії безвізу – а вона невдовзі справді відновиться – треба бути готовим до зміни його правил.

Ці нововведення не є несподіваними. “Європейська правда” і раніше розповідала про те, що ЄС готує запуск так званої системи авторизації поїздок – ETIAS, яка зобов’яже українців, що їздять до ЄС (і не лише до держав Шенгену!), раз на три роки реєструватися у спецсистемі і в більшості випадків – сплачувати збір за це.

“Європейська правда” пояснює, як працюватиме нова система, що зміниться у правилах безвізу та як можна зекономити на оплаті. Для тих, хто віддає перевагу відео – про це у нашому відеоблозі.

Як це працюватиме?

Почнемо з практичної інформації.

Після того, як нова система запрацює і набуде статусу обов’язкової (про те, коли це станеться – трохи далі у тексті), турист з України, що прямує до ЄС, буде зобов’язаний раз на три роки проходити онлайн-авторизацію – умовно кажучи, підтверджувати своє право на користування безвізом.

Це відбуватиметься онлайн, без потреби звертатися до консульства, візового центру чи будь-якого іншого посередника. Достатньо заповнити анкету на спеціально створеному сайті, який відкриється невдовзі (Єврокомісія зарезервувала для нього адресу http://etias.eu/, але вона ще може змінитися). Цікаво, що ЄС офіційно дозволяє отримувати авторизацію від чужого імені – наприклад, діти можуть допомагати старшим батькам, або ж роботодавець може подбати про співробітників, яких відправляє у відрядження.

Щоби заповнити ETIAS-анкету, приготуйте свій закордонний паспорт (бо з нього треба буде виписати інформацію), тримайте під рукою платіжну картку, з якої треба буде заплатити суму в еквіваленті 7 євро, а також майте вільними приблизно 20 хвилин – так у Єврокомісії оцінюють витрати часу на заповнення анкети.

В реальності ж у переважній більшості випадків часу знадобиться набагато менше, а прогнозні 20 хвилин радше включають час на оплату та можливу затримку для тих, хто не дуже справно заповнює текстові форми.

До слова, платити за дозвіл на в’їзд до ЄС доведеться не всім і не відразу.

Детальніше про це та про можливість уникнути оплати – далі у статті.

А спершу розберемося з тим, що ж за інформацію треба буде надавати у новій європейській системі. Отже, у анкеті ETIAS подорожуючих питатимуть про таке:

– Усі наявні імена та прізвища (включно зі старим прізвищем, якщо воно змінювалося)

– Наявність інших громадянства

– Номер паспорта

– Дата та місце народження

– Стать

– Імена батьків

– Адреса, e-mail та телефон

– Дані про освіту та роботу

– Очікувана країна першого в’їзду

– Питання про перенесені небезпечні хвороби за списком

– Чи були судимості щодо певних злочинів (умисне завдання шкоди здоров’ю, майну іншої людини, наркоторгівля, тероризм тощо), і якщо так – то у якій країні

– Чи були поїздки до держав, де точиться війна, і якщо так, то якими були їхні причини

– Чи були за останні 10 років депортації з ЄС або з держав із безвізовим в’їздом до ЄС

Хіба це не те саме, що подаватися на візу?

Ні, зовсім не те саме.

Нехай вас не лякає такий чималий список запитань, що наведений вище. Є дві ключові відмінності, які роблять процес незрівнянно простішим та швидшим за візову заявку.

Але щоби обґрунтувати це – спершу дуже коротко пояснимо, що означає і для чого створена нова система авторизації.

Її назва ETIAS розшифровується як European Travel Information and Authorisation System, українською це можна приблизно перекласти як Європейська система авторизації подорожей та інформації про них. Але всупереч своїй назві (яка насправді була підібрана для благозвучності англомовного скорочення), ETIAS не містить інформації про поїздки подорожуючих і не авторизує жодну конкретну подорож.

Мета цієї системи – здійснювати автоматичну перевірку, чи немає документа людини, яка подорожує по безвізу, у базах даних Інтерполу, Європолу, у списках розшукуваних осіб або тих, кому заборонений або обмежений в’їзд до ЄС, та чи не належить людина до специфічних груп ризику. Схожу на це процедуру (але дещо менш системну) зараз роблять європейські прикордонники у віконечках, скануючи ваш паспорт під час перетину кордону.

У абзаці вище слово “автоматичну” не дарма виділено жирним. Йдеться справді про “машинну” перевірку, а не про суб’єктивне рішення консула, як це було у минулому, з візами.

І це – одна з двох ключових відмінностей.

Рішення про авторизацію буде практично миттєвим.

Практично у всіх випадках відповідь-дозвіл на в’їзд (або відмова для тих, хто був, наприклад, депортований та має заборону в’їзду) надійде на електронну пошту за пару хвилин.

Євросоюз, втім, прогнозує, що одиниці відсотків можуть потребувати детальнішого запиту до національних баз даних (наприклад, якщо автоматика показала сумнів у коректності інформації), але йдеться знову ж таки про затримку у хвилинах. Лише 1-2% заявок, як очікується, можуть бути передані для детальнішого вивчення до країн-членів, з боку яких “загорілося червоне світло”. І навіть у таких випадках ЄС законодавчо встановив собі максимум у 96 годин на рішення (в реальності ж, як очікується, йдеться про відповідь за лічені години).

І лише у поодиноких, абсолютно виняткових випадках (наприклад, якщо є інформація про перебування людини у терористично небезпечних зонах, а вона цю інформацію приховала) система може попросити заявника надати додаткові документи.

Але практично всі заявники з України отримають відповідь за лічені хвилини. І це означає, що навіть у разі, якщо ви забули авторизуватися, то можете зробити це зі смартфона в аеропорту, перед реєстрацією на рейс, і маєте всі підстави встигнути, адже роздруковувати нічого не потрібно. Головне – що ваші дані будуть в електронній системі.

Погодьтеся, “похід за візою” до консульства – це зовсім не схоже.

Та головна відмінність від візи – інша.

Які документи треба подавати на ETIAS?

А тепер – безумовно добра новина: забудьте про довідки! Будь-які! На відміну від візової системи, авторизація їх не вимагає.

У тому й сенс системи ETIAS, що вона не перевіряє ваші пояснення, довідки тощо, а лише автоматично звіряє надані вами дані з тими, що є у базах ЄС та країн-членів. Через це запитання про місце роботи не має вас лякати. Не треба ані довідку про зарплатню, ані будь-яку іншу. Не потрібно навіть записувати назву роботодавця.

Достатньо лише обрати тип професії з переліку, який буде наданий в онлайн-анкеті. Те саме з освітою: йдеться лише про вибір між варіантами “базова”, “середня”, “вища” або “відсутня”. І ці дані насправді потрібні ЄС не для рішення про вашу авторизацію, а для того, щоби збирати статистику і краще розуміти “соціальний портрет” тих, хто бажає подорожувати до Євросоюзу.

Втім, заповнювати є сенс правдиво – бо якщо ви “по приколу” позначите в анкеті, що працюєте, скажімо, агрономом, а потім будете їхати у відрядження до Німеччини як інженер-системотехнік – то у німецького прикордонника, який бачитиме вашу анкету, можуть виникнути запитання.

Так само з іншими запитаннями. Майже усі вони (крім, звісно ж, введення паспортних даних та специфічних полів пояснень у тих, хто їздив, скажімо, до Іраку чи Афганістану) передбачатимуть лише вибір з кількох варіантів. Це прискорює та спрощує заповнення ETIAS-анкети.

Ви можете спитати: навіщо взагалі ЄС запроваджувати цю систему?

Відповідь проста.

Подорожуючі, що їздять по безвізу, приїздять або прилітають на кордон ЄС без тих перевірок, які є обов’язковими для тих, хто отримує візу. Через це часом на кордоні з’ясовується, що людина була нещодавно депортована з Євросоюзу, отримала новий паспорт і вирішила випробувати долю знову. Або ж є ті іноземці – наприклад, з країн Африки та Близького Сходу, – кому в’їзд до ЄС закритий через підозру у тероризмі. Або ті, хто уникає сплати штрафів у одній з держав Євросоюзу.

“Розворот” таких мандрівників вже на кордоні є обтяжливим для ЄС. Натомість нова система має суттєво зменшити кількість відмов у в’їзді з таких причин.

Треба наголосити: ETIAS запроваджений не “проти українців”. Він діятиме для громадян усіх держав, що мають право безвізового в’їзду до ЄС – скажімо, для американців, канадійців, японців тощо. Точно такі системи вже кілька років діють у США та Канаді щодо громадян ЄС, які мають право безвізового в’їзду до цих держав. І їхній досвід доводить, що “замінником візи” авторизація не стає.

Коли це запрацює і як зекономити

“Європейська правда” неодноразово писала, що наразі Шенген лишається закритим, але самі держави ЄС активно тиснуть на Брюссель, вимагаючи, щоби кордони відкрилися (детально про це – в статті “Греція відкривається для туристів: що це означає для подорожей з України”). І тому є підстави розраховувати, що вже цього року почнеться принаймні часткове відкриття Шенгену для іноземців.

А у разі, якщо вакцинація, що активно відбувається у ЄС, справді дозволить зменшити там захворюваність – то наступного року буде подальше “повернення до нормальності”.

Тож нове регулювання безвізу не буде голою теорією. Воно справді вплине на правила подорожей до ЄС.

І тут знову добра новина. Зміна правил не буде “шоковою терапією”, коли все змінюється в один день.

ЄС передбачив цілу низку перехідних періодів для того, щоби до авторизації усі звикли.

Швидше за все, система ETIAS технічно запрацює у 2022 році (дата офіційно ще не визначена; не виключено, що це буде 1 січня). Але на початку реєстрація у ній буде добровільною. Тобто європейські прикордонники в цей час не вимагатимуть від подорожуючих мати підтвердження у базі ETIAS, але можуть розповідати про неї і рекомендувати пройти таку реєстрацію на наступну подорож.

Цей перехідний період триватиме мінімум пів року і може бути продовжений максимум двічі.

Потім почнеться другий перехідний період, коли реєстрація у ETIAS стає обов’язком, а не правом – але тих, хто дістався кордону уперше за час роботи нової системи, прикордонники будуть зобов’язані пропустити, попередивши, втім, що наступного разу допуску вже не буде. Цей, другий перехідний період триватиме від 0,5 до 1,5 року. Але в цей час радимо вже не випробовувати долю і реєструватися. Бо якщо ви плануєте летіти до ЄС літаком, вам без ETIAS можуть відмовити у посадці – і доведеться терміново реєструватися в аеропорту.

Ще одна деталь.

Нова система діятиме для подорожей не лише до Шенгенської зони, але також до держав ЄС, які не входять до неї і все одно мають безвіз для українців – це Хорватія, Кіпр, Болгарія та Румунія.

І, нарешті, про ціну.

Реєстрація у ETIAS платна, але її не назвеш обтяжливою, її вартість – 7 євро на три роки (або до завершення дії паспорта). Тобто менше 80 гривень на рік. Це точно не є обтяжливою сумою для тих, хто подорожує до ЄС.

Та навіть ці кошти платитимуть не всі ті, хто їздить за кордон з українським паспортом.

По-перше, авторизація взагалі не потрібна, якщо у вас у паспорті є віза і ви подорожуєте за нею. Наприклад, якщо ви їдете працювати, отримавши національну робочу візу, або навчатися за студентською візою. Так само не потрібні додаткові дозволи тим, хто вже має посвідку на проживання чи інший подібний статус у ЄС. Ідея в тому, що ETIAS створений для тих, хто взагалі не проходив жодної перевірки у ЄС, а видача будь-якої візи чи посвідки є такою перевіркою.

Ще один виняток – власники українських дипломатичних чи службових паспортів, які з точки зору ЄС гарантовано є безпечними подорожуючими, але це – дуже вузька група

По-друге, авторизація є безкоштовною для тих, хто є старшим за 70 років або молодшим за 18 років. Вони обов’язково мають заповнювати анкету до перетину кордону так само, як і інші подорожуючі, але не платитимуть за неї.

І звідси – невеличкий лайфхак для підлітків та їхніх батьків.

Правило про безоплатну авторизацію діє не щодо дати поїздки, а щодо дати заповнення анкети. Тому радимо незадовго до 18-річчя вашої дитини заповнити анкету, навіть якщо ви ще не маєте конкретних планів щодо поїздки; країну в’їзду можете поставити як імовірну, або ту, куди ви їздили минулого разу – і матимете три роки безкоштовної авторизації.

І насолоджуйтеся безвізом, який колись до нас обов’язково повернеться – нехай навіть може бути обтяжений масками, тестами чи довідками щодо вакцинації. А про нові протиепідемічні вимоги “Європейська правда” розповість окремо, щойно Євросоюз їх узгодить.

Про це він повідомив у своєму Twitter, пише “Європейська правда”.

“Ми розширюємо свободу подорожей для українців попри всі обставини. 1 березня стартують два безвізи: Гренада та заморські території Нідерландів Аруба та Кюрасао, карибські острови Бонайре, Сінт-Естатіус і Саба, плюс відкривається Грузія”, – написав Дмитро Кулеба.

Втім, у зв’язку з пандемією це не означає можливості вільних туристичних поїздок вже з 1 березня.

Як випливає з інтерактивної карти МЗС, на якій деталізовано умови в’їзду до різних країн, для заморських територій Нідерландів вочевидь діють такі самі вимоги, як і для в’їзду до Нідерландів – лише для окремих категорій, з тестом та самоізоляцією.

Схожі вимоги діють і в Гренади – з попередньою реєстрацією і підтвердженням дозволу на в’їзд та негативним ПЛР-тестом.

Як вже повідомлялося, з 1 березня громадяни України, які подорожують літаком, зможуть відвідувати Грузію за наявності негативного результату ПЛР-тесту.

Про це інформує Суспільне.

Навіщо ця система потрібна?

У МЗС наголосили, що ETIAS не є аналогом візової системи, а спрощує режим подорожей. Там зазначили, що метою попередньої авторизації є полегшення ідентифікації осіб, що можуть становити міграційну або безпекову загрозу, а також створення посилених інформаційних систем у сфері підвищення безпеки зовнішніх кордонів Європейського Союзу.

Система ETIAS має спростити процедуру перетину кордону для осіб, які не потребують віз для в’їзду до Євросоюзу, надати громадянам чіткий попередній сигнал про дозвіл на в’їзд та істотно зменшити кількість відмов у в’їзді при перетині іноземцями кордону ЄС.

Хто має платити?

Подати заявку на отримання ETIAS необхідно онлайн до прибуття в ЄС. Система застосовуватиметься до громадян з 59 держав світу, які користуються безвізовим режимом з Євросоюзом. До цього списку входить і Україна. Таким особам необхідно буде отримати попередній дозвіл на поїздку шляхом подання онлайн-заявки і заплатити за кожне звернення комісію в розмірі орієнтовно 7 євро. Безкоштовно оформити заявку зможуть українці, яким ще не виповнилося 18 років та громадяни, старші 70 років.

Для кожної заявки ETIAS будуть потрібні наступні дані: особисті біометричні дані (наприклад, ім’я, стать, дані про народження), інформація про паспорт або проїзний документ, країна в’їзду в ЄС, довідкові питання про здоров’я заявника, а також судимість та попередня імміграційна історія ЄС. На відміну від візи, під час подання заявки не потрібно буде пояснювати, чим людина забезпечить своє перебування у ЄС. Не знадобиться вказувати також місце роботи.

Кому можуть відмовити?

Видача авторизації на подорож попередньо займатиме кілька хвилин.

Дані перевірятимуться у сумісництві з Інтерполом та Європолом, тому у разі виявлення хибних записів або поміток у базах, зокрема з “підозрою у вчиненні чи участі у терористичних правопорушеннях чи інших серйозних злочинах”, може бути відмовлено у видачі дозволу на в’їзд. У разі відмови у в’їзді через ETIAS особа матиме право подати апеляцію на рішення системи. Якщо заявка була подана нелегальним шляхом або обставини заявника змінилися, ETIAS може відкликати дозвіл.

Як довго можна їздити?

Авторизація буде дійсна впродовж трьох років з моменту отримання або до завершення терміну дії проїзного документа, зареєстрованого при поданні заявки, та дозволятиме громадянам вільно пересуватися на території всіх держав ЄС. Відповідний дозвіл перевірятиметься авіа-, морськими та автобусними перевізниками, які будуть зобов’язані здійснювати таку перевірку перед посадкою пасажирів на борт.

МЗС наголошує, що авторизація ETIAS є дозволом лише на подорож до ЄС. Перед та на в’їзді в країну її повинні будуть перевіряти перевізники та прикордонники, які, як і раніше, цікавитимуться метою приїзду, а також зворотніми квитками. Саме прикордонники ухвалюватимуть рішення про допуск мандрівника на підставі інформації в системі EES, затвердженого ETIAS, а також проїзних документів і розпорядження мандрівника.

У МЗС наголосили, що проведення інформаційної кампанії з метою роз’яснення зазначених вимог Євросоюзу щодо поїздок українських громадян планується розпочати після оголошення ЄС конкретних термінів запровадження системи ETIAS.

Про це розповів глава МЗС України Дмитро Кулеба, передає ТСН. За його словами, така ж ситуація з безвізовим режимом склалася у всіх країнах, а не лише в Україні, оскільки пандемія стосується усіх. Кулеба додав, що наша країна постійно шукає рішення, аби українці страждали від таких проблем найменше. Міністр також наголосив, що жодних політичних чи юридичних проблем із безвізом немає.

На питання, чи вплинуло скандальне рішення КСУ на безвіз з ЄС, Кулеба відповів, що це “інша тема розмови”. Нагадаємо, що рішення КСУ щодо діяльності антикорупційних органів викликало занепокоєння у Європейського союзу. Таке рішення в ЄС вважали підставою для скасування безвізу.

Про це написав на своїй сторінці в Facebook учасник АТО, автор і режисер документального фільму “Дебальцеве” Євген Степаненко. “Що б не говорили в офіційних релізах, як на мене, безвіз для України – все.

Звісно – ковід, карантинні обмеження тощо, закриті чи обмежені пересування всередині ЕС, і можливо це навіть колись закінчиться, але не факт що закінчиться чи відновиться для України. На моїх очах відмовляли в перетині кордону людям з підтвердженим бронюванням в готелях, робочими візами та запрошеннями на роботу. Біометрія взагалі не працює – з бронюванням готелю чи там з підтвердженням мети поїздки. Словаки пропускають тільки з документами ЕС – громадянство ЕС або документ на постійне проживання. Транзит, не транзит взагалі не хвилює. Румуни – тільки документи ЕС. Кордон з Угорщиною – взагалі жах. Стоять автобуси по 3-5 діб, бусики завертають поголовно – не має значення, що стояли вони 2-3 доби в черзі. Особисті авто – черга, яка не рухається в 130-150 машин. Машини стоять по 20-30 годин на кордоні. На Тисі пропускають тільки з документами ЕС, біометрію просто розвертають – з підтвердженням, без підтвердження – однаково. Транзит, не транзит – по фіг – кордон закриваєтся з 21.00 до 06.00 ранку“, – написав Степаненко. “Неофіційно – без запису на камери, наші прикордонники, які спілкувалися з своїми колегами з тієї сторони, кажуть, що ті отримали завдання стримувати поїздки українців. Причини на поверхні – Європа не вірить Україні. Ні нашій статистиці, ні нашим словам про реформи. Ми знову в статусі прохачів, статусі “а пустіть будь ласка”… Особисто я впевнений, що ця ситуація продовжиться ще мінімум рік, бо коли Європа отримає безкоштовні вакцини – і поголовно вакцинуєтся, у нас знову будуть брехати про чемпіонство боротьби з ковідом. А далі – все це де юре безвіз, а де факто – фіг вам, а не Європа – просто перейде в звичний порядок денний“, – зазначив режисер.

В Європейському Союзі стурбовані останніми рішеннями Конституційного суду України щодо діяльності антикорупційних органів, і воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу.

Про це йдеться у листі посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, текст якого має в розпорядженні «Європейська правда».

«Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного суду України No 13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму», — йдеться у листі.

Одним із офіційних тригерів для запуску механізму призупинення дії безвізу є відхід третьої держави від критеріїв, внаслідок виконання яких було запроваджено безвізовий режим.

Зазначається, що ухвалені КСУ та Окружним адміністративним судом міста Києва рішення щодо діяльності антикорупційних органів не залишилися поза увагою європейських партнерів та викликали стурбованість Європейської служби зовнішньої діяльності та Єврокомісії, які вкотре звернули увагу на те, що питання боротьби з корупцією є пріоритетним на порядку денному реформ в Україні, а незалежні антикорупційні органи є квінтесенцією успішної, правової, демократичної, інвестиційно привабливої України.

У листі вказується, що незалежність, інституційна спроможність та стійкість інфраструктури, насамперед антикорупційної, є критерієм досягнення низки короткострокових та стратегічних цілей у відносинах з Європейським Союзом, серед яких є збереження безвізового режиму поїздок громадян України до ЄС.

«Враховуючи зазначене та з метою запобігання розвитку несприятливого сценарію, пропонували б у стислі строки створити робочу групу високого рівня із опрацювання змін до Конституції України, до якої б також увійшли представники Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, суддівського самоврядування, наукових кіл та громадянського суспільства», — йдеться у листі.

Підкреслюється, що ключовим завданням зазначеної робочої групи варто визначити опрацювання змін до Конституції України, які б, серед іншого, передбачали повноваження Верховної Ради створювати державні органи зі спеціальним статусом.

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення

Влада буде шукатиме швидкі та оптимальні шляхи вирішення цієї проблеми. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час брифінгу, повідомляє 24 канал.

Реакція МЗС України на рішення КСУ

Дмитро Кулеба зазначив, що звісно поважає рішення суддів, але констатував, що воно створює низку проблем не лише для розвитку країни, а й для відносин з тими партнерами, які сприяли становленню антикорупційних органів.

Журналісти запитали його, чи поставило рішення КСУ під загрозу безвіз і співпрацю з Міжнародним валютним фондом.

Дипломат відповів, що саме рішення “ще не руйнує відносини України з міжнародними партнерами”.

Я ставив би питання ширше – існування та ефективне функціонування антикорупційної інфраструктури є важливим елементом взаємодії із західними партнерами. Якщо негативні наслідки не вдасться подолати, у нас буде проблема,

– сказав Кулеба.

Як влада збирається вирішувати проблему

Водночас він наголосив, що президент Зеленський, уряд та МЗС рішуче налаштовані подолати ці негативні наслідки. Кулеба запевнив, що українці незабаром побачать конкретні кроки в цьому напрямку.

“Ми будемо робити це не тому, що це нас хтось просить робити ззовні, а тому, що це в наших інтересах”, – наголосив Кулеба.

Повний список народних обранців, які підписалися під скандальним поданням до Конституційного суду, наводить 24 канал.

Всього в списку імена 47 народних депутатів. Серед них фракція “Опозиційної платформи – За життя” повним складом з 44 людей, двоє членів групи “За майбутнє” і один позафракційний депутат.

Хто підписав скандальне звернення:

Абрамович Ігор Олександрович

Бойко Юрій Анатолійович

Борт Віталій Петрович

Бурміч Анатолій Петрович

Волошин Олег Анатолійович

Гнатенко Валерій Сергійович

Дунаєв Сергій Володимирович

Загородній Юрій Іванович

Іоффе Юлій Якович

Ісаєнко Дмитро Валерійович

Кальцев Володимир Федорович

Качний Олександр Сталіноленович

Кива Ілля Володимирович

Кісільов Ігор Петрович

Козак Тарас Романович

Колтунович Олександр Сергійович

Королевська Наталія Юріївна

Кузьмін Ренат Равелійович

Ларін Сергій Миколайович

Лукашев Олександр Анатолійович

Льовочкін Сергій Володимирович

Льовочкіна Юлія Володимирівна

Макаренко Михайло Васильович

Мамка Григорій Миколайович

Мамоян Суто Чолоєвич

Медведчук Віктор Володимирович

Мороз Володимир Вікторович

Німченко Василь Іванович

Павленко Юрій Олексійович

Папієв Михайло Миколайович

Плачкова Тетяна Михайлівна

Пономарьов Олександр Сергійович

Приходько Наталія Ігорівна

Пузанов Олександр Геннадійович

Скорик Микола Леонідович

Славицька Антоніна Керимівна

Солод Юрій Васильович

Столар Вадим Михайлович

Суркіс Григорій Михайлович

Фельдман Олександр Борисович

Христенко Федір Володимирович

Чорний Віктор Іванович

Шуфрич Нестор Іванович

Батенко Тарас Іванович – “За майбутнє”

Бондар Віктор Васильович – “За майбутнє”

Требушкін Руслан Валерійович – позафракційний

Конституційне подання депутатів у КСУ: дивіться фото

Коротко про скандальне рішення КСУ:

Конституційний суд 27 жовтня скасував покарання за недостовірне декларування. Простими словами – дозволив легально брехати в деклараціях. Крім того, цим же рішенням він позбавив повноважень НАЗК, яке займалося моніторингом проявів корупції серед чиновників.

В Офісі Президента України одразу ж заявили, що Володимир Зеленський подасть новий законопроєкт щодо боротьби з корупцією.

Антикорупційна реформа, яку скасував суд, раніше була однією з ключових вимог ЄС для безвізового режиму з Україну. Тож нині він буквально в підвішеному стані.

Та виникли проблеми й на внутрішній арені. Після ліквідації повноважень НАЗК неможливо закінчити виборчий процес. Адже саме Нацагентство мало проводити перевірки кандидатів на посади голів районних і обласних рад.

Про це йдеться у листі посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, передає Європейська правда.

“Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного суду України No 13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму”, – йдеться у листі.

Як зазначається, один з офіційних тригерів для запуску механізму призупинення дії безвізу – відхід третьої держави від критеріїв, внаслідок виконання яких було запроваджено безвізовий режим.

Рішення КСУ, а також Окружного адміністративного суду Києва про антикорупційні органи не залишилися поза увагою європейських партнерів. Стурбовані Європейська служба зовнішньої діяльності та Єврокомісія вкотре наголосили, боротьба з корупцією – пріоритет реформ в Україні.

Зазначається, що саме незалежність, інституційна спроможність та стійкість інфраструктури, насамперед антикорупційної, є критерієм досягнення цілої низки короткострокових та стратегічних цілей у відносинах з ЄС, зокрема:

збереження безвізового режиму для українців;

співпраця з Міжнародним валютним фондом, що є передумовою отримання Україною допомоги у 1,2 млрд євро від ЄС;

інтеграція до енергетичного ринку ЄС – йдеться про незалежність НКРЕКП;

поширення на Україну режиму внутрішнього ринку у сфері телекомунікацій, укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг – незалежність НКРЗІ;

інтеграція до єдиного цифрового ринку – незалежність Національного офісу інтелектуальної власності.

Аби запобігти “розвитку несприятливого сценарію” у листі пропонується терміново створити робочу групу високого рівня із опрацювання змін до Конституції України, до якої б також увійшли представники Верховної Ради, Офісу президента, суддівського самоврядування, наукових кіл та громадянського суспільства.

Підкреслюється, що ключовим завданням цієї має бути опрацювання змін до Конституції України, які б, серед іншого, передбачали повноваження Верховної Ради створювати державні органи зі спеціальним статусом.

Нагадаємо, 27 жовтня КС задовольнив подання 47 народних депутатів, скасувавши статтю Кримінального кодексу, якою передбачається відповідальність за недостовірне декларування. 28 жовтня реєстр електронних декларацій НАЗК закриває доступ до реєстру е-декларацій через рішення суду був закритий

Посол Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас зазначив, що на цей час нічого незворотного ще не відбулося. Про це він повідомив в інтерв’ю РБК−Україна.

За словами посла, зараз дуже важливо не втратити антикорупційні цінності в країні.

“Як ви знаєте, був чіткий перелік умов для безвізових поїздок. Безвіз – це не тільки про перетин кордонів, це і про довіру. Він включає в себе і інституційні речі теж. І ми стурбовані деякими подіями навколо антикорупційної архітектури. Антикорупційні інституції були створені за час після Революції гідності. Це робилося не для показухи. Потрібно вірити в них, та, звісно, бути терплячими. Побудова інституцій не відбувається за день”, − сказав він.

Також Матті Маасікас зазначив, що конституційна ясність навколо НАБУ повинна бути відновлена дуже швидко

“Тому ми стурбовані останніми подіями. Ми, звичайно, не коментуємо жодним чином рішення Конституційного суду. Але ми хочемо зробити акцент на правовій, конституційній ясності навколо НАБУ, яка повинна бути відновлена дуже швидко”, − повідомив посол ЄС.

Посол ЄС в Україні ще раз нагадав, що поки ще рано говорити про скасування безвізу, бо не зроблено нічого незворотного.

Цю дату, щоправда, обіцяють відкласти на тиждень, якщо епідемічні показники, у тому числі у Києві та Львові, залишаться на нинішньому тривожному рівні. Але принципова згода на відновлення перельотів – наявна.

Однак волі офіційного Києва недостатньо для того, щоби пасажир, який має на руках квиток на рейс, мав право відлетіти до Відня чи Франкфурта. І постанови українського уряду недостатньо, щоби поїхати у відпустку до Греції чи Великої Британії.

Тому терміново купувати “квитки на європейське море” точно не варто.

Навіть після відновлення авіасполучення українські подорожуючі, якщо не будуть готові до нових правил, мають шанси отримати відмову у в’їзді або зіпсований відпочинок. Щоби уникнути цього, про особливі умови треба знати наперед.

Ця стаття може допомогти уникнути цих проблем тим, хто мріє якнайшвидше поїхати у відпустку або планує відрядження до інших європейських країн.

Безвіз? Чи без права на в’їзд?

11 червня виповниться три роки відтоді, як українці отримали право подорожувати до ЄС без віз. У ті дні ми багато писали про правила перетину кордону, про поїздки з дітьми та питання фінансів, про те, як не стати порушником, та про політичні загрози безвізовому режиму.

Але навряд чи хтось міг навіть уявити, що у 2020 році Євросоюз закриє кордони як для українців, так і для громадян решти держав; як для тих, хто їздить без віз, так і для власників колись звичних для нас “шенгенок”.

Втім, період “ізоляції ЄС” добігає завершення.

Вже найближчими днями Єврокомісія оприлюднить перелік правил та принципів відкриття свого зовнішнього кордону для негромадян Євросоюзу, в тому числі українців. Щойно це рішення затвердять у Брюсселі, “Європейська правда” оприлюднить його і оновить ці рядки. Та базові принципи відкриття кордону вже затверджені.

По-перше, європейські кордони лишаться на замку до кінця червня.

Із цього правила є низка винятків (про них нижче), але туристи, ті, хто їде гостювати до родичів, чи бізнес-подорожуючі не матимуть права на в’їзд. Причому відкриття авіасполучення цей факт не змінює.

По-друге, відкриття кордонів буде поступовим та залежатиме від розвитку епідемічної ситуації у країні-партнерові.

А отже, можна лише сподіватися, що право вільного безвізового в’їзду українців до країн ЄС відкриється 1 липня, як очікується зараз – але гарантувати це неможливо. І так само ніхто не може з певністю сказати, чи буде кордон ЄС відкритий для туристів з України, скажімо, 1 січня чи навіть 1 вересня. Європейці (так само, як і усі інші держави світу) лишають за собою право переглядати список держав, з яких вони готові пускати туристів. І вони мають для цього всі підстави – особливо після того, як дві держави в нашому регіоні перетворилися на епіцентри нового спалаху епідемії.

Економія на компенсаціях?

Ви, певно, помітили невідповідність у датах: ЄС почне пускати туристів та інших подорожуючих лише у липні, а рейси планують відновити ще з середини червня. Зокрема, у “Люфгганзі” ЄвроПравді заявили, що до кінця місяця авіагрупа відновить рейси з Борисполя до трьох міст: з 15 червня – до Франкфурта, з 21-го – до Цюриха, з 23-го – до Відня.

Тут немає помилки.

Літаки, можливо, й полетять – але на борт пускатимуть не всіх.

Річ у тім, що деякі категорії пасажирів все одно мають право на в’їзд до країн ЄС. Це ті, хто зараз літає евакуаційними рейсами – іноземці; українці, що мають робочі візи чи посвідку на проживання в ЄС; дипломати тощо.

По суті, більшість держав ЄС зараз встановили жорсткі візові вимоги – і туристи до переліку дозволених категорій, звісно ж, не входять.

Але що відбудеться із тими пасажирами, які купили квиток, плануючи полетіти у відпустку? А таких чимало. Адже прямо зараз можна купити квитки до країн ЄС на 15-16 червня на рейси багатьох авіаліній – від бюджетних Wizz Air чи Air Baltic до респектабельних KLM чи Lufthansa – і їхні рейси мають неабиякий попит.

Для таких пасажирів є погані новини.

Авіакомпанії підкоряються жорсткому правилу: якщо аеропорт прильоту вимагає візу у приїжджих (а зараз у ЄС діє саме така вимога), то тих пасажирів, хто цьому не відповідає, перевізник не має права допускати на борт. Бо інакше на авіакомпанію чекатиме штраф і зобов’язання забрати пасажира назад, до України.

Втім, частині перевізників ця колізія може допомогти.

Хтось втратить квитки, але авіакомпанія зменшить свої збитки.

Річ у тім, що законодавство не змушує авіакомпанії повертати гроші у таких випадках, адже невиконання візових вимог вважається провиною пасажира. А те, що ці вимоги зараз постійно змінюються, на ситуацію не впливає.

Лише окремі авіакомпанії на час пандемії дозволили безкоштовний обмін усіх квитків чи повернення грошей з ініціативи пасажира. На решті авіаліній за це доведеться заплатити штраф або й просто втратити квиток. Адже рейс здійснюється, він не скасований, а те, що пасажир не виконав вимоги – це його провина і його проблеми.

Причому, наприклад, у Wizz Air місця на перших рейсах в окремих напрямках розкуплені практично повністю. А залишкові квитки на цей рейс лоукостера пропонуються по 6, 8 і навіть 12 тисяч гривень в один бік (!). Умовно кажучи, авіакомпанії може бути вигідним полетіти до Лісабона чи Берліна без пасажирів, а не скасовувати рейс і повертати людям гроші.

Чи піде Wizz Air на нове скасування рейсів для повернення коштів українським туристам? Ясності поки немає, авіакомпанія вже тиждень готує відповідь на запит ЄП.

Варто окремо наголосити: із відновленням безвізу ця небезпека не зникне. Враховуючи ризик “другої хвилі” пандемії, є шанс на те, що частина країн восени чи взимку знову закриє кордони – із точно такими наслідками.

До речі, втратити можна не лише авіаквиток – є ще проблема готелів, які багато хто бронює наперед. У Ісландії не приховують, що формальне відновлення авіарейсів (навіть без права на в’їзд багатьох туристів) дозволить готельєрам не повертати кошти іноземним туристам, які скасували поїздку через пандемію.

Із загостренням глобальної кризи таких прагнень може побільшати.

Ви сіли на літак? Це – лише половина шляху!

Втім, сподіваємося на краще.

Маєте плани на подорож до ЄС у липні чи в серпні? Швидше за все, у цей час безвіз діятиме в усіх країнах Євросоюзу, із дозволом приїхати машиною або прилетіти літаком.

Однак навіть виліт рейсового літака з “Борисполя” чи “Жулян” не гарантує, що ви потрапите на відпочинок. Бо в країні прильоту на вас може чекати обов’язковий карантин. Або – обов’язкове та коштовне тестування на коронавірус.

Приміром, вже згадана Ісландія з 1 липня зобов’яже кожного туриста здавати платний COVID-тест вартістю 15 тисяч крон (понад 3000 грн). Британія від цього тижня запровадила карантин на 14 днів для всіх приїжджих. Греція встановила особливі правила для рейсів з “небезпечних міст”, до переліку яких зарахований Київ – пасажирам звідти треба здавати тести, і навіть якщо вони негативні – то доведеться відбути семиденну самоізоляцію.

Такі вимоги здатні зруйнувати омріяну відпустку.

Авіакомпанії від цього не в захваті, адже кількість пасажирів через такі вимоги падає в рази.

Приміром, британська IAG (власник авіакомпанії British Airways) вже почала юридичний процес проти уряду з вимогою скасувати карантин. Ryanair у офіційному коментарі назвав карантин “геть неповноцінним рішенням, гранично марним гаянням часу”.

Але це – нові реалії пандемії, і від обурення вони не зникають. Причому додаткові витрати і скасування подорожей знову лягають на пасажира.

Керівник “Міжнародних авіаліній України” Євгеній Дихне у коментарі ЄвроПравді провів аналогії карантинних вимог із візовою політикою.

“Ми фактично повертаємося до періоду, коли для перетину кордону європейських країн потрібна була віза, а умови її отримання відрізнялися для більшості європейських країн. Наразі, навіть при фактично скасованих візах, пасажири повинні будуть перевіряти умови в’їзду до країни та бути готовими реалізовувати їх самостійно. А у разі незгоди чи незнання особливостей законодавства – бути готовими до того, що їм доведеться повернутися додому власним коштом”, – пояснив Дихне.

Втім, є важлива відмінність.

Якщо пасажира без візи авіакомпанія має не пускати на літак, то про можливий карантин може лише попереджати, не скасовуючи подорож.

“Дійсно, в Греції наразі діє карантин для приїжджаючих, а в Туреччині – тестування в аеропорту. Але ці вимоги діятимуть певний обмежений проміжок часу. На етапі рестарту польотів завдання авіакомпанії – звернути увагу пасажира на можливі обмеження. Але обов’язок щодо виконання правил залишається на стороні пасажира”, – розповів Євгеній Дихне.

“Виникає резонне запитання, чи може авіакомпанія не прийняти на борт пасажира, у якого немає відповідних дозвільних документів (наприклад, довідки про відсутність COVID-19 або антитіл) або він не надав згоду на самоізоляцію (обсервацію) тощо. Відповідь – ні. Авіакомпанія не відповідає за наслідки недотримання пасажиром вимог законодавства країн відправлення, прибуття та транзиту. Проконтролювати це неможливо, враховуючи неоднаковий підхід держав світу”, – пояснив CEO авіакомпанії МАУ.

І не варто грішити на те, що українські авіалінії спрощують собі роботу.

Точно такий підхід сповідують і інші авіакомпанії – від найдешевших до найдорожчих.

“Ні, ми не будемо перевіряти, чи є у пасажирів документи, які дозволяють в’їзд за умов пандемії, – розповів ЄвроПравді Леонхард Штайнманн, речник Austrian Airlines. – Ми, звісно, робимо все можливе, щоби пасажири були поінформовані про правила в’їзду, але просимо пасажирів самих перевіряти чинні правила в країні прямування, щоби уникнути небажаних наслідків. Адже витрати на зворотний рейс у разі необхідності пасажир нестиме самостійно”.

А керівник авіакомпанії Wizz Air Джозеф Вараді у інтерв’ю The Telegraph днями поскаржився, що “серед 45 країн, куди літає авіакомпанія, не знайдеться навіть двох, які встановили би ідентичні (протиепідемічні) вимоги”. А через це авіакомпанії навіть за бажання не можуть перевіряти, хто з пасажирів є безпроблемним, а кого теоретично можуть “завернути” на кордоні. “Це все перетворилося на якийсь зоопарк. Вимоги дуже політизовані, і їм украй бракує централізованої координації”, – додав Вараді.

Здорові? Тоді полетіли!

І остання нова небезпека, яка може завадити подорожі – це “контроль здоров’я” на вході до аеропорту та до літака.

Температурний скринінг перетворився на обов’язковий елемент контролю за безпекою – попри те, що ВООЗ та епідеміологи одностайно визнають його неефективним методом боротьби з епідемією COVID-19, відмовлятися від цього ніхто не планує.

“Більшість авіакомпаній, так само, як і МАУ, задекларували відмову в здійсненні перевезення пасажира у разі, якщо він відмовляється дотримуватися правил особистої безпеки, наражаючи тим самим на небезпеку інших пасажирів. Ідеться про відмову від носіння маски, а також виявлення симптомів захворювання (лихоманка, підвищення температури, кашель, головний біль, нудота і блювання, закладення носа або нежить)”, – пояснив ЄвроПравді Євгеній Дихне.

У Lufthansa Group у коментарі ЄП уточнили, що безальтернативно відмовлятимуть у посадці пасажирам із температурою понад 38°. Але аеропортовий персонал може почати бити тривогу і при нижчих показниках.

Хоча це має і негативні наслідки. Чимало людей, у тому числі з хронічними неінфекційними хворобами, мають “нормальну” температуру тіла вищу за 37°С – і вони ризикують стикнутися з відмовою у посадці.

Для них рекомендація: якщо перельоту уникнути не можна, то бажано мати із собою якнайповніший пакет документів, який доводить, що справа не у коронавірусі. І приходити до аеропорту заздалегідь – щоби мати час довести свою правоту.

Втім, більшість українських пасажирів все це не зачепить.

Попри нові складнощі, треба наголосити: ставити хрест на перельотах не варто.

Так, у найближчий рік (або, радше, роки) подорожі стануть трохи менш комфортними – але нічого неможливого у нових правилах немає.

Ми швидко звикнемо до того, що плани мають бути гнучкими, що треба бути готовим змінити дати подорожі чи, за потреби, запастися новими документами. Але це точно не є приводом взагалі не літати до появи вакцини. Зрештою, шанс заразитися у літаку є незрівнянно меншим, аніж у метро чи у таксі.

І саме тому вже від липня більшість старих напрямків стануть доступними для українських туристів. Безвіз знову запрацює. А згодом, із появою вакцини або зі згасанням епідемії, відійдуть у минуле і нинішні, часом жорсткі, але тимчасові обмеження.

Тому – літаймо здорові!

Безвіз між Україною та Канадою: що відомо.

Питання лібералізації візового режиму між Україною та Канадою обговорили 3 червня український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та канадський посол Лариса Галадза. Про це повідомляє пресслужба МЗС.

Так, диппредставниця Канади підтвердила готовність сприяти направленню до України відповідної оціночної місії.

“Ми прагнемо створювати дедалі більше можливостей вільного пересування світом для українських громадян. МЗС бере на себе координацію з українського боку процесу підготовки до спрощеного візового режиму з Канадою”, – зауважив, зі свого боку, Дмитро Кулеба.
Водночас він очікує, що канадська оціночна місія прибуде до України вже найближчим часом. Тут канадські дипломати мають:

-визначити, наскільки є готовою Україна увійти до переліку країн, з яким діє спрощений порядок в’їзду на територію Канади;

-окреслити подальші необхідні кроки.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook

Як пише “Четверта студія” з посиланням на backpackers, про це повідомляє Główny Inspektorat Sanitarny.

Для перетину кордону вам необхідні такі документи:

Оригінал запрошення на роботу;

Оригінал трудового договору;

Страховий поліс;

Договір оренди житла;

Локалізаційна карта (документ, де буде вказано місце проходження обсервації. На практиці, може співпадати з місцем роботи)

Також, варто зазначити, що закон про відміну обсервації вже вступив в силу, і його суть полягає в тому, що ті люди, які їдуть на сезонні роботи можуть проходити обсервацію працюючи. Тобто тепер знаходитись на самоізоляції не потрібно і можна почати працювати з першого дня перебування у Польщі.

Під сезонними роботами мається на увазі виключно робота на полях. На усі інші сезонні роботи, які не стосуються сільськогосподарської сфери, цей закон не розповсюджується.

При перетині кордону слід також пам’ятати про показ коштів, які у вас будуть на перший час, адже якщо щось піде не так, ви матимете можливість або повернутись в Україну, або знайти альтернативу. Ну і, звісно ж, кількість доступних днів по Безвізу повинна бути наближена до 90, адже якщо у вас буде мало доступних днів, то шанси як отримати роботу, так і пройти на кордоні будуть мізерними.

“Канцлер Ангела Меркель наголосила, що якби не особиста напористість президента Порошенка, запровадження безвізу було б неможливим”, – написав Мельник, повідомляє Гордон.

Він додав, що особисто подякував канцлеру за скасування віз для українців.

Про це в інтерв’ю LB.ua сказав міністр закордонних справ України – Дмитро Кулеба, пише УНІАН.

“Щодо прикордонного руху ми не бачимо жодних деструктивних явищ. Не думаю, що в українських громадян будуть виникати системні проблеми з використанням безвізового режиму”, – зазначив міністр.

Глава українського зовнішньополітичного відомства також припустив, що Шенгенська зона на час пандемії з абсолютного принципу перетвориться на відносний.

“Тобто, все буде регулюватися в залежності від ситуації. Але свободу пересування всередині самої шенгенської зони, звичайно, ніхто скасовувати не буде. Тому що це одне з фундаментальних досягнень. Та й взагалі скасувати “шенген” – це поставити під сумнів одну з основ Європейського Союзу. Це як вибити з фундаменту камінь”, – сказав Кулеба.

Раніше президент Франції Еммануель Макрон заявив, що якщо країни Європейського союзу не проявлять солідарність у боротьбі з коронавірусом, то епідемія може зруйнувати Шенгенську зону.

“Зеленський всі роки знецінював в своєму «95 кварталі» ідею отримання безвізу з ЄС. Він навіть цілий сезон серіалу зняв про те, який фіговий безвіз, бо всі кріпаки з країни втечуть. Дика ідея, як для сучасної людини, до речі. Але цілком природня для «совка», що звик жити з закритими кордонами і виїзжати з країни за дозволом КГБ.

Недалекі шанувальники гумору Зеленського, звичайно, не розуміли, що це було спробою знецінення самої ідеї вільного пересування Європою і світом для українців. Що бути громадянином світу не можливо, доки твій паспорт не є таким, що дозволяє в будь-який момент сісти на літак чи в авто і поїхати будь-куди. І тому голосуючи за Зеленського вони також не знали, що заборона виїзду за кордон для роботи – це лише логічний крок для людини з таким світоглядом. Бо в уявленні Зеленського і його оточення, кріпаки повинні сидіти в країні і працювати за миску супу, а не шукати собі кращої долі де схочуть.

Однак, ця заборона виїзду тільки для «зелених» кріпаків. Бо ніякої заборони для виїзду «зелених» панів немає. І сам Зеленський зі своєю родиною будь-коли можуть виїхати до своєї хатинки в Іспанії чи Італії. Чи просто до Швеції, бо там приємніше. І байдуже, коронавірус там чи ні.”

Про це він розповів у інтерв’ю “Лівому берегу”, повідомляє “Європейська правда”.

“Щодо прикордонного руху ми не бачимо ніяких деструктивних явищ. Не думаю, що в українських громадян будуть виникати системні проблеми з використанням безвізового режиму”, – сказав Дмитро Кулеба.

Водночас у зв’язку з пандемією Кулеба передбачає гострі дискусії у ЄС щодо правил і можливостей для обмеження в переміщенні всередині Шенгенської зони.

“Час від часу якісь точкові бар’єри будуть створюватися. Але кожен новий спалах пандемії, якщо вона трапиться, буде призводити знову до закриття кордонів. Тому Шенген на час пандемії з абсолютного принципу перетвориться у відносний”, – переконаний міністр закордонних справ.

Кулеба впевнений, що свободу пересування всередині Шенгену “ніхто скасовувати не буде”, тому що це “одне з фундаментальних досягнень” ЄС.

З 11 листопада цього року поляки зможуть відвідувати США без віз. Про це повідомив президент Польщі Анджей Дуда, повідомляє в середу, 6 листопада, Polsatnews.
“Безвізові поїздки в Сполучені Штати на 90 днів для туризму і бізнесу будуть можливі з 11 листопада цього року, тобто, буквально, через кілька днів”, – заявив він.
Під час свого виступу в президентському палаці Дуда наголосив, що посол США Джорджет Мосбахер повідомила йому, що сьогодні в Вашингтоні буде оголошено офіційне повідомлення про вступ Польщі в безвізову програму і встановлення дати, коли поляки зможуть поїхати в США без віз.
Дуда зазначив, що це дуже радісна новина для поляків.
Як відомо, Польща була однією з останніх країн ЄС, щодо якої існував візовий режим поїздок у США.
Відповідно до міграційного законодавства США, безвізовий режим надається в разі, якщо кількість відмов у видачі віз громадянам певної країни не перевищить 3%.

Глава держави заявив про скасування візового режиму для розвитку медичного туризму в Україні.

Він пропонує скласти перелік країн, з якими варто було б скасувати візовий режим для розвитку туризму.

– Ми можемо скласти перелік країн, громадяни яких часто приїжджають до України на лікування, з тим, щоб скасувати для них візовий режим, і звернутися до Міністерства закордонних справ, щоб вони розглянули це питання.

Особливо це стосується тих країн, громадяни яких зазвичай сюди приїжджають на лікування чи оздоровлення і відчувають проблеми під час перетину кордону, – сказав Зеленський.

Він зауважив, що нині з України на лікування за кордон їде втричі більше людей, ніж приїжджають в Україну, тому питання розвитку медичного туризму досить актуальне.

Посол України у Північній Македонії Наталія Задорожнюк 12 липня підписала з главою МЗС цієї країни Ніколою Дімітровим міжурядову угоду про взаємні безвізові поїздки громадян.

За словами Задорожнюк, угода про безвіз діятиме на постійній основі – більше немає необхідності пролонгувати існуючу угоду щороку.

Громадяни двох країн з біометричними паспортами мають право на перебування протягом 90 днів у 180-денний період.

Про це повідомив президент США Дональд Трамп.

Президент США спочатку заявив, що Сполучені Штати розраховують «дуже скоро» скасувати візовий режим для громадян Польщі. «Хоча у нас ще є над чим працювати, ми сподіваємося дуже скоро запросити Польщу в свою програму безвізового в’їзду. Економічні відносини між США і Польщею процвітають», – сказав глава вашингтонської адміністрації.

Через кілька хвилин Трамп уточнив, що американська влада може прийняти рішення про скасування віз «протягом наступних 90 днів». Президент США також не виключив, що оголошено про це буде під час його можливого візиту до Польщі у вересні.

Рішення Конституційного суду визнати статтю ст. 368-2 КК такою, що не відповідає Конституції, “значно послаблює зусилля країни по боротьбі з корупцією”, йдеться в заяві Transparency.

В організації також вважають, що це рішення порушує міжнародні зобов’язання України.

“Рішення суду по суті надає державним чиновникам можливість легалізувати їх, можливо, незаконно придбані активи і не боятися кримінального переслідування”, – сказав Андрій Боровик, виконавчий директор TI Ukraine.

Про це повідомила прес-служба Державної міграційної служби України на своїй сторінці в Facebook. “Без неприємних сюрпризів: із 2021 року безвізові поїздки в ЄС стануть більш прогнозованими. ЄС нарешті впроваджує глобальну електронну систему безпеки, яка дозволить попередню онлайн-реєстрацію громадян, які планують відвідати ЄС за умовами безвізового режиму”, – йдеться в повідомленні.

Відзначається, що нововведення торкнеться громадян усіх країн світу, які мають безвіз із ЄС, включаючи США, Канаду, Австралію і Україну. Кожен, хто планує відвідувати ЄС, повинен буде раз у три роки пройти онлайн-реєстрацію у системі ETIAS.

Реєстрація буде платною, термін її дії – 3 роки (незалежно від кількості подорожей), а її вартість складе всього 7 євро (для осіб молодше 18 років реєстрація буде безкоштовною). Очікується, що процедура реєстрації не буде складнішою, ніж онлайн-реєстрація на авіарейс.

Відзначається, що головною перевагою нововведення є те, що людина заздалегідь дізнається про можливі ускладнення із в’їздом у ЄС – наприклад, через порушення європейських міграційних правил, які він скоїв раніше. Тобто відмов безпосередньо на кордоні стане набагато менше.

Ухвалення закону про Антикорупційний суд нівелювало більшість загроз, які стосувались призупинення безвізового режиму з Україною.

Однак самим лише Антикорупційним судом справа не обмежується. ЄС продовжує очікувати від нас скасування вимоги щодо електронного декларування доходів представниками громадянського суспільства, які борються з корупцією. Це питання не вирішене досі, про що недавно говорила Людмила Денісова, Уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Є й інші нюанси. Вони не впливають безпосередньо на питання безвіза, проте є показовими в контексті довіри Європи до України. На початку року на сайті «Нового часу» було опубліковано інтерв’ю з послом Великобританії в Україні Джудіт Гоф.

Йшлося про перспективу візової лібералізації з цією країною, яку пані Гоф відкинула як поки нереалістичну. Британцям дуже не сподобалося, що існує можливість незаконного отримання паспорта громадянина України – кажучи про це, Гоф має на увазі замах на Аміну Окуєву і Адама Осмаєва, вчинене людиною з саме таким – «незаконним» – паспортом.

«Ми тепер чекаємо належного розслідування цього факту, щоб переконатися в тому, що процес видачі віз в Україні захищений і безпечний», – уклала посол.

Те ж питання піднімала і її колега – посол Франції Ізабель Дюмон, яка також стурбована можливістю громадянам третіх країн отримати паспорт України (мова йде про справу Діни Пімахової – екс-заступника голови Міграційної служби, яка розповідала агенту НАБУ про схему оформлення українського паспорта шляхом підробки ДНК експертизи). «Ми особливо уважно стежимо за розвитком цієї ситуації. І якщо наші підозри підтвердяться, це буде мати дуже важливе значення з точки зору безвізового режиму », – застерегла Дюмон.

Попередження від Дюмон прозвучало ще в грудні 2017 го, але за станом на зараз справа про незаконну видачу паспортів так і не зрушила з місця. Прокуратура продовжує доповідати про продовження розслідування, а що стосується головної фігурантки, то Пімаховій тільки 25 травня повідомили про підозру в отриманні хабара.

А значить натяк Ізабель Дюмон на можливу втрату Україною безвізового режиму можна все ще вважати актуальним. Хоча нинішнє керівництво Державної міграційної служби так не вважає. Перший заступник голови Служби Василь Серватюк зазначає з цього приводу наступне:

Оцінка наших колег з ЄС одностайна – загрози від громадян України на сьогоднішній день відсутні. Реальних загроз навіть щодо питання про те, щоб переглянути умови безвізового режиму, на сьогодні не існує.

“Список так званого “білого шенгену”- це такий список, в який також входить і Україна. Це регламент ЄС від 2001 року, який встановлює перелік країн, громадяни яких можуть в’їжджати в Європу без віз і перебувати там 90 днів на 180. Крім України в списку є ще 61 держава”, – заявив він.

За словами консула, мова йде не тільки державах ЄС і Шенгенської зони, але також країнах, громадяни яких також в’їжджають в ЄС без віз.

“Той же Уругвай, Перу, Колумбія, Мексика, Сейшельські, Багамські острови, Антигуа і Барбудда, Македонія, Албанія – список досить широкий. І з усіма у нас різний рівень діалогу, проте з усіма намагаємося досягти результату”, – розповів Меняйло.

За його словами, з чотирма країнами Латинської Америки Україна може укласти угоди про скасування віз найближчим часом.

“З чотирма країнами цього регіону були детально обговорені можливості вже найближчим часом складання договорів про скасування візового режиму. Це Уругвай, Перу, Колумбія. Предметні дискусії були по Мексиці”, – повідомив Меняйло під час круглого столу.

“На сьогоднішній день громадяни України можуть подорожувати без візи в 85 країн світу”, – додав він.

Так, український дипломат Богдан Яременко заявив, що спеціальний дозвіл на в’їзду туристів з безвізом, який хочуть ввести в співдружності, не вписується в концепцію безвізового режиму.

Він вважає, що подібні заходи Євросоюзу можна розцінювати по-різному, проте вони точно не полегшать подорожі туристам.

“Це можна розглядати як перешкоду, а можна як невелику формальність. Це такий квазі-візовий режим, це абсолютно зрозуміло. Це якось не вписується в концепцію безвізу. ЄС реагує фактично на зовнішні загрози та так, ми потрапляємо в розряд тих, хто на собі відчує це”, – стверджує він.

Відзначимо, що посли країн ЄС вже підтримали введення Європейської системи інформації і авторизації подорожей (ETIAS), яка передбачає необхідність отримувати спеціальні дозволи.

Документ буде коштувати сім євро. Видача такого дозволу дозволить проводити попередню перевірку громадян третіх країн, які намагаються в’їхати в Шенгенську зону за умовами безвізового режиму.

Так, особам, які подорожують без віз, необхідно буде отримати попередній дозвіл на поїздку. Для цього вони повинні заздалегідь заповнити заяву-анкету через інтернет.

Як свідчить офіційна статистика Єврокомісії, в 2017 році громадяни України вдвічі рідше зверталися за короткостроковими шенгенськими візами, ніж в 2016-му.

Так, в 2017 році українці зверталися за «шенгеном» 720 976 разів, тоді кількість звернень за попередній рік склала 1 411 950. Відповідно, у 2017 році громадяни України отримали в консульствах країн Шенгену 694 349 шенгенських віз, що вдвічі менше, ніж в 2016 році (1,36 млн).

“Щодо Лондона повинні враховувати Brexit. Масштаби питань, які вони повинні вирішити в діалозі з ЄС, ускладнюють переговори з інших тем. Хоча сподіваюся на те, що буде готовність удосконалювати процедуру візового режиму, щоб вона не була такою довгостроковою”, – заявила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона пояснила, що є випадки, коли людям видається віза, коли вона вже не потрібна – “згоріли” квитки або запрошення на якийсь захід.

“Щодо Канади, на пропозицію комітету з питань національної безпеки канадського парламенту, яке направили уряду щодо дорожньої карти безвізового режиму з Україною, ствердної відповіді не дали”, – сказала віце-прем’єр.

За її словами, у Канади своя міграційна політика.

“Вона з більшістю країн світу має візовий режим. А державам, які претендують на безвіз, висуває досить жорсткі умови. Тому, на мій погляд, це питання не одного і не двох років”, – підсумувала Климпуш-Цинцадзе.

“На зустрічах в Македонії домовилися, що найближчим часом підпишемо угоду про безвізе – текст майже готовий – і покращимо функціонування нашої ЗВТ. А взагалі – у нас один шлях в ЄС і НАТО”, – зазначив міністр.

Україна готується підписати домовленість про безвізовий режим з південноамериканської країною. Йдеться про Уругваї. Про це стало відомо за результатами візиту в цю країну посла України в Аргентині та Уругваї (за сумісництвом) Юрія Дюдини спільно з директором Департаменту консульської служби МЗС України Сергієм Погорєльцевим. Основною метою візиту було надання сприяння прискоренню укладення двосторонньої Угоди про взаємне скасування візових вимог для поїздок громадян двох країн.

Про це міністр МЗС повідомив на своїй сторінці у Twitter. “Привіт з Катару. Підписав кілька угод, серед них – безвіз з Катаром. Безвізовий прорив в Затоці (Перська затока – ред.) і не тільки триває”, – написав Клімкін. Зазначається, що положення зазначеної угоди передбачають, що громадяни України і громадяни Катару, які користуються чинними проїзними документами, можуть в’їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати без віз на території держави іншої договірної сторони протягом терміну, що не перевищує 90 днів протягом 180 днів.

З батьком знайомого зустрілися в центрі міста. І він пообіцяв розповісти ceнсацію для журналістського розсліду­вання. А також, скаржиться, що два місяці не може зробити біометричний паспорт. А в цей час в Польщі працедавець пропонує вигідну роботу і чекати буде ще два тижні.

– По паспорт чергу займають із п’ятої ранку. І то всього десяток людей можуть подати документи, – каже. – А решта записуються через інтернет, і місяцями чекають. Ти ж маєш досвід, як ту систему обійти. Допоможи, будь ласка.

Вони ж закордонні біометричні паспорти з сім’єю зробили півтора року тому. Ще до прийняття безвізового режиму з Євросоюзом. І тоді черг не було.

– Не всі такі довірливі, як ти, – зітхає чоловік. – Навіть коли президент оголосив про безвіз – не повірив. Але от коли кум зробив собі біометричний паспорт і його випустили за кордон – зрозумів, що Петро казав правду.

Але я прощаюся з Дмитром Івановичем і віддаю шоколадку. І кажу йому, що нічим не допоможу.

А вже за тиждень він телефонує:

– Таки пішов у ту установу. Якийсь чоловік, назвався Петром і пообіцяв провести без черги. Він сказав, що знає потрібних людей. І узяв аванс – 500 гривень.

– І що? – питаю.

– Обманув. Так мені й треба. Не тому Петрові повірив.

Автор – Ольга Швед, колонка Gazeta.ua

Найпростіше його описати одним реченням: “У Шенгені можна залишатися не більше ніж 90 днів на кожні 180 днів”.

Але щойно зазирнеш у деталі – простота закінчується. Як рахувати ці 90 днів? Звідки відраховувати 180? Чи бачить прикордонник мої старі поїздки? Чи є кордони, які не йдуть у підрахунок? Що буде, якщо мій літак запізниться, або я захворію на 90-й день та виїду на 91-й? Чи діє це правило для тих, хто працює/навчається в ЄС?

Звідки це правило? В офіційних документах ЄС безвіз має складнішу назву: візова лібералізація для короткострокових поїздок громадян України до країн Європейського Союзу. Правило 90/180 присвячене контролю за тим, щоби поїздки були “короткими”, не схожими на постійне проживання. Тобто людина має проводити в Шенгенській зоні менше часу, аніж за її межами.

Той самий принцип застосовується для нешенгенських країн ЄС – Болгарії, Румунії, Хорватії та Кіпру. Там також діє правило 90/180, але в межах однієї держави. Та щоб не плутатися, подивимося, як це правило працює у Шенгені – для українців, що подорожують без візи.

Отже, на кожні 180 календарних днів, які йдуть один за одним, ви маєте право бути в Шенгені сумарно не більше ніж 90 днів. На триваліші поїздки українцям потрібна віза або ж інший дозвіл.

Звичайно, мало хто з туристів лишається на території ЄС так довго, щоби за одну поїздку вичерпати 90-денний термін, а от за п’ять, десять, п’ятнадцять поїздок можна стати порушником, навіть не підозрюючи цього.

Достатньо перевищити норму на одну добу, і ви стаєте порушниками візового режиму: на кордоні на вас чекатиме депортація та штамп про заборону в’їзду до ЄС.

Болгарський лайфхак. Звичайно ж, “нешенгенські” країни ЄС також важливі для українців. Румунія – наш сусід, Болгарія, Кіпр та Хорватія є одними з популярних туристичних напрямків. Як подорожувати до них, чи є додаткові обмеження та “нюанси безвізу”?

Тут новини – виключно позитивні. По-перше, вкотре нагадаємо, що безвіз діє в усіх країнах ЄС, за винятком Британії та Ірландії. Це означає, що перелічені вище нешенгенські держави Євросоюзу так само доступні без віз для всіх громадян України з “біопаспортами”.

При цьому для часто подорожуючих українців відпочинок у болгарському Созополі чи хорватському Дубровніку може бути навіть цікавішим, адже дні перебування у чотирьох згаданих державах не зараховуються у дні, проведені в Шенгені.

Кожна з цих нешенгенських країн також має обмеження 90/180, але кожна рахує дні, проведені українцями на своїй території, окремо від сусідів.

Як теоретичний приклад, можна пробути 80 днів у шенгенській Австрії, далі, навіть без повернення в Україну, поїхати на 80 днів до Хорватії, далі ще на 80 до Болгарії, а звідти знову попрямувати у шенгенську зону – приміром, у Грецію. І хоча це буде означати, що ви вже більше року живете на території ЄС, такий маршрут не порушуватиме вимоги безвізового режиму – звісно, якщо ви не будете працювати у цих країнах.

Як рахувати? Законодавство ЄС каже, що підрахунок ведеться методом “плаваючого вікна”: не повинно бути жодного відрізку у 180 календарних днів, із яких ви були в ЄС 91 день або більше.

Це “офіційне” правило не назвеш ані простим, ані зрозумілим. Тому є також альтернативні варіанти підрахунку – обирайте той, що до вподоби.

Спосіб 1. Рахуємо від дати повернення. Ніхто не ловитиме вас на вулиці європейського міста, щоби порахувати, чи не “перебрали” ви дозволені дні перебування. В цьому просто немає потреби – підрахунок все одно робитимуть на кордоні, на виїзді з Шенгену. Саме на цьому ґрунтується цей спосіб.

Візьміть ручку, папірець, відрахуйте назад 180 днів від дати запланованого виїзду із зони Шенгену (тобто, якщо спрощено – від дати повернення в Україну) і перелічіть всі дні в цьому проміжку, у які ви відвідували будь-яку з шенгенських країн. Це можна зробити, приміром, за штампами в’їзду-виїзду у власному паспорті (європейські прикордонники зобов’язані ставити їх в українські паспорти).

Вийшло менше 90? Чудово, спокійно їдьте.

Нарахували більше 90? Що ж, ви не маєте права на таку тривалу поїздку. Доведеться запланувати більш ранню дату від’їзду і обов’язково порахувати знову – через особливості “плаваючого вікна” – не факт, що за нової дати поїздка стане дозволеною.

Не знаєте дати виїзду? Тоді у вас проблема:) І не лише через те, що без неї складніше рахувати дні.

Нагадаємо: для подорожі в ЄС, і не лише для безвізової, ви повинні знати дату виїзду із зони Шенгену або із відповідної країни, а бажано – ще й мати зворотній квиток для підтвердження планів. Європейський прикордонник має повне право відмовити у в’їзді тому, хто скаже, що не має чіткої дати свого повернення.

Спосіб 2. Нехай рахує комп’ютер.

У XXI сторіччі підрахунок можна доручити комп’ютеру. Принаймні, частково. І це – не виняток. На сайті Єврокомісії є навіть офіційний калькулятор для підрахунку днів, оформлений кількома мовами, в тому числі англійською та російською. До нього так само треба записати дати своїх подорожей до Шенгену, але тут потрібні тільки минулі поїздки, а також – дату запланованого в’їзду до ЄС. В результаті калькулятор покаже, на скільки днів ви можете в’їхати без порушення правил.

Але відразу попередимо: ті, хто писав цю програмку, не надто напружувалися. “Офіційний калькулятор” доволі незручний. Хтось навіть скаже, що легше порахувати дні на папері, аніж користуватися ним.

На щастя, в мережі можна знайти кілька альтернативних сервісів, в тому числі українською (просто введіть у пошуковий рядок фразу “шенгенський калькулятор”). Є навіть спеціалізовані програми в iTunes та Google Play. Але чи довіряти тому, що вони порахують – вирішувати вам.

День на вагу золота. Ми про це вже згадували, та варто повторити ще і ще раз: навіть одного “простроченого” дня достатньо для депортації та заборони в’їзду до ЄС на кілька років. А тому варто в деталях з’ясувати, які дні зараховуються, а які – ні.

День, коли ви перетнули кордон Польщі, Угорщини, Італії чи будь-якої іншої держави Шенгену, зараховується як повна доба – байдуже, скільки часу ви провели на території Євросоюзу. Ви в’їхали до ЄС о 23.00, і відразу ж, о першій ночі, повернулися назад до Україні? Пробувши в ЄС лише дві години, ви юридично маєте дві повнi доби “шенгенського стажу”!

Коли плануєте подорожі, звертайте увагу, що обрахунки ведуться за часовим поясом тієї країни ЄС, кордон якої ви перетинаєте. Приміром, якщо ви виїдете з України одразу після опівночі “за Києвом”, то в Польщі в цей час – 23:00, тож до Шенгену ви можете в’їхати в останню годину доби, яка минає, і отримаєте додатковий день перебування в ЄС. Для багатьох туристів це байдуже, але якщо у вас кожна “шенгенська доба” на рахунку – то буде шкода втратити день “на рівному місці”, або навіть отримати покарання, на яке ви не розраховували.

Але напевно є винятки?! Звісно, як без них! По-перше, є ті, на кого правило 90/180 не діє. Це ті українці, які мали або мають дозвіл на проживання, роботу, навчання або мають “довгу” національну візу чи будь-який інший документ, який підтверджує право на тривале перебування у Шенгені.

Цікаво, що після завершення дії такого дозволу підрахунок днів починається з нуля, без урахування того періоду, який ви вже провели в ЄС. Для цього не потрібно навіть виїжджати до України – просто лишаєтеся на місці “за безвізом” аж до трьох місяців.

Єдина порада: коли будете зрештою повертатися в Україну, то майте на руках всі підтверджуючі документи, і краще виїжджайте через ту державу, яка давала цей дозвіл. Причина проста: не факт, що прикордонник в аеропорту Мюнхена, Відня чи Амстердама зрозуміє довідку, написану польською чи італійською мовою. По-друге, іноді можна прострочити термін перебування проти своєї волі.

Автобус мав бути на кордоні о 19.00, але поламався і заїхав туди о третiй ночі, і водій готовий це підтвердити; 90 днів закінчувалися вчора, але літак скасували, довелося лишитися в Мадриді на день, ось папери з аеропорту; дорогою до автовокзалу ви впали і злaмaли нaгу, ось гіпс та довідка з лікарні. Прикладів можна навести безліч!

В такому випадку рішення лишається на розсуд прикордонника. Чим більш “залізобетонними” є документи та докази, тим більше шансів, що він зрозуміє вас та не стане накладати покарання. По-третє, на кордоні можуть просто не помітити, що 90 днів сплило.

І не думайте, що ця інформація відображується на комп’ютері прикордонника автоматично. В це складно повірити, але в Шенгені відсутня єдина база даних в’їздів та виїздів, кожна держава веде свою базу. Словацький прикордонник не має доступу до даних про те, коли ви проходили кордон у аеропорту Франкфурта або на наземному кордоні з Польщею. Єдина можливість порахувати дні з “чужого” кордону – переписати на папірець “штампики” з паспорта. Але якщо ви буваєте в Шенгені 20 разів за рік і паспорт переповнений штампами – це стає вкрай складним, або й нереальним завданням.

Тим більше немає можливості порахувати штампи у тих, хто має два паспорти для виїзду за кордон і також їздить до ЄС різним маршрутами.

Це – реальність, але ми б не радили зловживати цією “діркою” у системі безпеки шенгенського кордону. Річ у тім, що зараз ЄС активно працює над виправленням цієї помилки. Розробка єдиної бази даних вже почалася, за планом вона почне роботу у 2020 році, а до того, імовірно, її запустять у тестову експлуатацію. Також не виключено, що у систему додадуть дані з усіх національних баз.

Об’єднати в один запис людину з двома паспортами – також не складно. Ім’я, прізвище (навіть із різним написанням), дата народження, фото – достатньо даних для того, щоби знайти порушника, який свідомо обходить норму 90/180. А отже, тих, хто покладається на цю схему, в якийсь момент можуть зустріти на кордоні з неприємною новиною.

Зрештою, ключовим правилом безвізу для України є  наша з вами чесність. І про це не варто забувати, якщо ми справді прямуємо до ЄС.

Проект було реалізовано Асоціацією «Спільний простір» та майбутніми журналістами – студентами Інституту журналістики в рамках курсу «Аналіз міжнародної діяльності організацій та влади»

«До вибірки потрапили основні та найбільш помітні англомовні сайти з Північної Америки, передусім — Канада та США, європейські сайти, вісім українських та вісім російськомовних сайтів, які репрезентували основні медіа, представлені онлайн», — говорить Олександр Чекмише.

Під час моніторингу аналізували матеріали, опубліковані за період від листопада 2016 року до 1 листопада  2017 року.

«Вразило те, що написали за рік доволі багато. Якщо говорити про цифри, загалом це майже два мільйони друкованих символів – десь 950 друкованих аркушів або три книжкові томи. Було очікувано, що з цих трьох «томів» два  писала про себе Україна, один «том» поділили російські та англомовні медіа. Росіянам наш безвіз був цікавий суттєво більше, ніж англомовним медіа.

Якщо говорити про українські медіа, багато публікацій присвячувалось шляху України до безвізу, темі безвізу в контексті Євромайдану. Коли ми вже отримували безвіз, то багато інформації було саме про акт надання», — додала Леся Ярошенко

Олександр Чекмишев детальніше розповів, як у різних країнах та в різних медіа була представлена симпатія чи антипатія до України в контексті безвізу:

«Коли ми говоримо про українців, інтерес був не тільки щодо того, яким був шлях країни до безвізу, але й законодавчі обставини, потрібні документи – більш просвітницька інформація.

Зараз часто Україну асоціюють з корупційними справами і так далі. На англомовних сайтах тема корупції в Україні була присутня, але з усіх тем, присвячених Україні, це було лише 6%. Левову частку англомовні сайти як в Європі, так і в Північній Америці, присвятили шляху України до безвізу: які були перепони та які проблеми мусила розв’язати країна. Лише після того, значно менше, на рівні 12% йшлося про затвердження безвізу, початок його дії і так далі.

Російські сайти – це діаметральна протилежність. На російських сайтах і медіа було розмірковування (переважно в негативній тональності) про майбутнє України в ЄС.

Крім того, в найближчому майбутньому за розробку дорожньої карти безвізового режиму для України може взятися Канада.
Дивіться сюжет про безвіз

Про це глава МЗС Павло Клімкін заявив під час VIII Національного експертного форуму “Україна: у прагненні до рівноваги” у Києві, пише “Українська правда“.

“З тим, що ми зараз ведемо переговори щодо безвізу або спрощення з понад 20 країнами, в принципі українці приблизно за два роки або може навіть менше будуть здатні їздити, і до нас будуть їздити, приблизно зі 100 країн. І це не гасло”, – заявив міністр.

За його словами, необхідно “відкрити світ для українців і відкрити Україну для інших”,

“Якщо ви подивитесь на наше місце в умовному рейтингу відкритості, то ми вже знаходимось так десь в третій десятці. Ще наприкінці, але будемо рухатись далі. В плані відкритості ми просунулись так, як багато інших країн не змогли зробити”, – додав Клімкін.

Спритні водії автобусів уже нікого не дивують на внутрішніх рейсах в Україні, але вони почали халтурити і за кордоном. Заради кількасот гривень водії навіть готові кинути пасажирів напризволяще у чужій країні.

Сайт segodnya.ua розбирався, коли є ризик не повернутися додому з ЄС і що робити, якщо вас залишили на вокзалі.

З першого дня безвізу «дамба» на кордоні з Польщею прорвалася – на маршрути в бік сусідньої країни випустили сотні автобусів з усієї України. Влітку потік збільшився вдвічі. «До Польщі автобуси відправляються кожні п’ять хвилин. Автобуси є різні – і мого року народження, і хороші», – розповідає генеральний директор міжнародної компанії-перевізника Наталія Вовк.

Такий підхід до міжнародних перевезень відразу позначився на польських вокзалах. Тепер, як кажуть очевидці, Люблінський автовокзал нічим не відрізняється від середньостатистичного українського – звучить багато оголошень від водіїв українською мовою, багато заробітчан.

Але відсутність мінімального сервісу виявилося найменшою з проблем, з якими зіткнулися українські туристи. Набагато гірші ситуації, коли люди вже приїхали до Польщі і не змогли звідти виїхати.

Волинська журналіста Ганна Калаур в липні 2017 року відчула на собі «комфорт» українсько-польського рейсу. Квитки з Любила до Луцька були у Ганни на руках ще за кілька тижнів до від’їзду. Але наприкінці подорожі на Люблінському вокзалі водій заявив, що може взяти «на борт» тільки сім осіб, а ще двоє повинні залишитися. Перевізника не переконали навіть роздруковані проїзні документи.

«Це була година суперечок, з’ясування відносин і так далі, – згадує журналістка. – Просто звичайні люди, напевно, здалися б, але ми стали відстоювати свої права і говорили, що поїдемо або всі, або не поїде ніхто».

Квиток на той рейс коштував 300 гривень. Як з’ясувалося пізніше, водій просто захотів отримати вартість двох квитків – 600 гривень – собі в кишеню. Адже два «зайвих» квитки він сам виписав від руки. Цих пасажирів в результаті висадили.

«Як виявилося, така проблема виникла не тільки у нас. Поруч стояли люди, за якими не приїхав цілий автобус. Серед них був студент, який віддав останні гроші за квиток, а автобус не приїхав», – говорить Ганна.

Наталя Вовк зазначає, що надійність перевізника, насамперед, залежить від його стажу роботи на ринку. Зараз 8 з 10 перевізників в Україні – фірми, створені нашвидкуруч.

«Нормальні цивілізовані перевізники повинні працювати з системою бронювання, в якій все має відповідати кількості пасажирів і місць в автобусі», – зазначає Вовк.

Якщо ви опинитеся в подібній ситуації, експерти радять насамперед звертатися до місцевої поліції. Якщо пасажирів з квитками на руках залишили на вокзалі в чужій країні, на перевізника чекає покарання. Крім того, в цьому випадку перевізник повинен буде компенсувати всі витрати пасажирів на дорогу додому. Навіть якщо люди вирішили полетіти на літаку.

В результаті зустрічі глава України висловився щодо можливості співпраці з Канадою в напрямку запровадження безвізового режиму.

Великим кроком стало прийняття рішення про організацію генерального консульства України в Едмонтоні.

Петро Олексійович підкреслив, що ті обов’язкові вимоги, які виконала Україна для отримання безвізового режиму з Європейським Союзом, відповідають вимогам і Канади.

Варто відзначити, що в 2005 році колишній президент України Віктор Ющенко прийняв указ про безвізовий режим для канадців і організації української діаспори в Канаді. Але, це не допомогло, мабуть, аналогічної відповіді Канади для українців.

Надання Україні безвізового режиму з країнами Євросоюзу спровокувало шалений попит на біометричні паспорти та величезні черги у місцях їх оформолення.

Тому не дивно, що сайті Президента України з’явилася електронна петиція, подана Денисом Хоторничаном, який пропонує зробити оформлення цього документу для українців безкоштовним. Нині, щоб його отримати, слід викласти 557 гривень за звичайну процедуру, при якій паспорт виготовляють місяць. Прискорене виготовлення обійдеться у 810 гривень.

“Я пропоную зробити процедуру оформлення біометричного паспорта безкоштовною для пришвидшеного впровадження безвізового режиму серед громадян України”,  – підкреслив автор петиції.

Як відомо, біометричний паспорт відрізняється від звичайного тим, що в нього вбудована спеціальна мікросхема, котра містить фото власника та його дані: ПІБ, дату народження, номер паспорта, дату його видачі та закінчення терміну дії, іншу додаткову інформацію.

Цей документ суттєво спрощує процедуру виїзду співвітчизників у ЕС. Нині без віз українці можуть подорожувати в Латвію, Литву, Естонію, Німеччину, Польщу,  Австрію, Бельгію, Грецію, Португалію, Словаччину, Францію, Чехію, Словенію, Угорщину, Фінляндію, Швецію, Кіпр, Румунію, Хорватію, Болгарію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію.

Щоб петицію прийняли до розгляду, вона має набрати 25 тисяч підписів. На сьогодні під нею розписалися 70 громадян.

“Коли Європарламент проголосував за безвіз для України, я помітив скільки брехні ллється на цю чудову подію і більше того, знайшлося багато людей, які повірили в те, що ця подія носить негативний характер для нашої країни”, – розповідає Валерій.

Я задумався, чому люди вірять і повторюють брехню? Тому що бояться вийти за межі свого комфорту і відкрити для себе щось нове. А ця брехня виправдовує їхній страх”.

Щоб переконати всіх, що не варто відкладати подорожі та виправдовуватися стандартними фразами, юнак вирушив пішки у похід з Парижу, через усю Францію та Іспанію до узбережжя Атлантичного океану до мису Фіністерре.

“Я втілюю у собі все те, чим люди себе виправдовують: не знаю мови, ніколи не був за межами України, йду один, із собою в мене буде необхідний мінімум грошей”, – ділиться Валерій.

Він збирається пройти не туристичними стежками, а непристосованими місцями. Його подорож триватиме більше 2 місяців, за які він планує пройти понад 1500 кілометрів.

“Я сподіваюсь, що після того, як я це зроблю, хоча б хтось замислиться і вирішить спробувати. Не потрібно виходити за межі свого комфорту, ці межі треба розширити. Я піду шляхом Святого Якова. Я Вільна Людина”, – додає Валерій.

Ця історія стала публічною після facebook-допису самої постраждалої та повідомлень місцевих ЗМІ, пише Європейська правда.

Богдана Шелефонтюк стверджує, що мала квиток до Іспанії на прямий рейс авіакомпанії МАУ PS939 до Валенсії, який мав відлетіти з Івано-Франківська ще 31 липня. Однак на стійці реєстрації їй відмовили у посадці на літак через те, що пасажирка не мала зворотного квитка – квиток був куплений лише в одну сторону.

Цей випадок продемонстрував системну проблему, з якою можуть стикнутися також інші подорожуючі.
Система TravelDoc, що використовується в аеропортах для перевірки права пасажира на поїздку дає “жовте світло” для тих, хто відлітає з квитком “в одну сторону”, із застереженням “пасажири, що не мають зворотного квитка або іншого прийнятного доказу щодо зворотної подорожі, можуть отримати відмову у в’їзді до ЄС”.

Зазначається, що за прикордонним кодексом ЄС особа, яка в’їжджає до Шенгенської зони, має довести прикордоннику, що планує залишити її до того, як спливе 90-денний термін перебування.

Водночас, правила Шенгену не містять категоричної заборони в’їзду для тих пасажирів, які не мають зворотного квитка. За його відсутності пасажир має довести прикордоннику, що має намір скористатися іншим транспортом.

Якщо прикордонник вирішить, що ці докази не є переконливими або знайде інше порушення у документах подорожуючого, йому відмовлять у в’їзді.

В цьому разі авіакомпанія-перевізник має оплатити зворотне перевезення пасажира та, у низці випадків, може отримати грошовий штраф.

Через це авіаперевізники часом “перестраховуються” і відмовляють у посадці навіть тим пасажирам, щодо яких рішення прикордонної служби не є очевидним – як у випадку з Богданою Шелефонтюк.

На цю особливість авіаподорожей необхідно зважати, при чому вона рівною мірою діє як для тих, хто планує подорожувати за безвізовим режимом, так і для тих, хто їде з візою.

Про це йдеться у відповіді Міністерства закордонних справ України на запит видання “Главком”, передає Depo.ua.

У повідомленні йдеться:

Питання спрощення режиму поїздок порушено перед Вануату, Гренадою, Колумбією, Кувейтом, Південною Кореєю, Маршалловими островами, Мексикою, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Самоа, Соломоновими островами, Таїландом, Тринідадом і Тобаго, Тувалу та Уругваєм.

Нагадаємо, з півночі 11 червня 2017 всі громадяни України, які мають біометричний паспорт, отримали змогу відвідувати без віз 30 країн Європи – всі країни ЄС, а також Швейцарію, Ліхтенштейн, Ісландію та Норвегію. З того часу і до 14 липня Європейський союз без віз відвідали вже понад 100 тисяч українців.

З початку року оформлено 1 845 000 біометричних паспортів для виїзду за кордон.

Тепер ж роботу по безвізу українцям пропонує і Угорщина. Про це зараз активно пишуть усі провідні угорські ЗМІ (Index, Napi, HVG та інші) посилаючись на запит міжнародної юридичної компанії Baker & McKenzie та відповідь на нього Міністерства економіки Угорщини, повідомляє mukachevo.net.

Варто сказати, що спрощена процедура працевлаштування діяла в Угорщині для громадян України і Сербії ще з липня 2016 року. Вона полягала у тому, що українці могли в’їжджати в Угорщину по туристичній візі, а вже потім працевлаштовуватись, отримавши безкоштовний дозвіл на роботу. Із введенням безвізу ця процедура не змінилась, а лише стала ще простішою, адже українці тепер мають право їхати в Угорщину без жодних віз, лише на підставі біометричного закордонного паспорта.

Вже на місці громадянам України для працевлаштування потрібно буде отримати дозвіл на працю (безкоштовний), що по часу займає не більше 1 дня, і тоді вони зможуть офіційно працювати в Угорщині протягом 90 днів. Для тривалішого легального перебування на території цієї країни слід буде оформлювати дозвіл на проживання.

Шляхом легалізації працевлаштування українців в Угорщині в рамках безвізу уряд країни намагається вирішити проблему нестачі кадрів на угорському ринку праці. Зокрема Угорщина відчуває гостру потребу у працівниках зі сфер IT, електроніки, виробництва і будівництва. Також безліч вакантних посад чекають на швачок, медсестер, водіїв, столярів, інженерів та ін. Для отримання дозволу на працевлаштування в Угорщині достатньо документа, що підтверджує кваліфікацію особи у тій чи іншій сфері.

Про зацікавлення в Угорщині працівниками з Сербії чи України красномовно говорять цифри. Лише протягом останнього року там було видано більше 6 тисяч дозволів для працевлаштування робітників з сусідніх країн, що не є членами ЄС, а загалом з 2004 року цей показник склав 65 тисяч.

Попри безвізовий режим, не планують їхати до Європейського Союзу найближчим часом 71,5% українців. При цьому 51,3% точно не планують і 20,3% скоріш за усе не поїде.

Загалом, майже кожен третій українець не їздив у Європу. З тих, хто не планує їхати на старий континент, 76,9% не можуть це зробити через матеріальне становище. У 15,4% немає бажання, інформує 24 канал.

Кожному шостому —  14,4% —  не дозволяє стан здоров’я.

«Безвізовий режим може бути припинений, особливо якщо в Україні відбудеться рух назад в питаннях тих реформ, які передбачалися для його надання. Наприклад, якщо так станеться з антикорупційними реформами», – підкреслив посол ЄС.

За словами Мінгареллі, підставами для призупинення безвізу також є значне підвищення кількості незаконних мігрантів, відчутне збільшення шукачів притулку, низький рівень співпраці з виконання Угоди про реадмісію та певні конкретні ризики для безпеки однієї або декількох країн-членів ЄС.

Нагадаємо, 4 липня Мінгареллі заявив, що олігархи щодня протистоять реформам в Україні.

Українська міграція давно вибилася у топ-теми місцевих ЗМІ, як зі знаком плюс, так і зі знаком мінус.

Польській економіці справді потрібні українські робочі руки, а бізнес веде фактично лобістську кампанію щодо полегшення процедури працевлаштування та легалізації іноземців.

Червень приніс зміни на польський ринок праці.

Ближчим часом всі чекають на продовження цих змін. От тільки не варто сподіватися, що вони будуть лише позитивними.

Чого вартий один лише дозвіл на те, щоб їхати на роботу до Польщі без візи!

Польща справді спростила працевлаштування для тих українців, хто їде на нетривалий час, зокрема, на сезонну роботу. А от перед тими громадянами України, хто здавна живе в Польщі, або ж хоче приїхати і комфортно облаштувати своє життя у цій країні на довший термін, з’являться додаткові перепони.

Що дає безвіз?

Для багатьох це не є новиною, та ми в “Європейській правді” чекали на привід, щоби повідомити всі деталі.

Теза про те, що їхати до ЄС за безвізовим режимом для працевлаштування суворо заборонено, звучала від усіх – і від європейських посадовців, і від експертів, і від ЄвроПравди.

Це правило лишається чинним для всіх країн – окрім Польщі.

Варшава законодавчо дозволила працевлаштування тим українцям, що в’їхали за безвізом.

Це підтверджує, зокрема, офіційне роз’яснення польських прикордонників.

Польща наразі є єдиною країною Шенгенської зони і єдиною країною ЄС, законодавство якої передбачає, що негромадяни Євросоюзу, які перетнули кордон у рамках безвізового руху, тобто за біометричним паспортом без візи, також мають право на роботу, якщо на оформлять додаткові документи, вже прибувши на місце працевлаштування.

Раніше українці, що в’їжджали до Польщі за польською шенгенською візою, не мали такого права. Тож тут маємо справді радикальні зміни.

Отже, безвізовий українець у Польщі має право легально просити у держави про дозвіл на працю або про так зване “освядчення” – декларацію про намір працевлаштування іноземця. Детальніше про цей документ – трохи нижче.

Ця норма була зафіксована ще у попередній редакції закону “Про працевлаштування…”. Оскільки Сейм не відкоригував її в останніх змінах, які схвалювалися вже за безвізових часів, можна припустити, що польська влада не тільки не чинитиме опору, але й допомагатиме сезонним безвізовим робітникам. Власне, Польщі й самій потрібні українці для короткотермінової праці.

Як відомо, за безвізом можна лишатися в Шенгені не більше 90 днів на 180 днів, і для безвізових робітників це правило також діє. Три місяці – цілком достатній термін для сезонної роботи. Але польське законодавство

дає мігранту право легально лишитися в Польщі навіть на термін, довший за 90 днів.

На підставі “освядчення” або дозволу на працю мігрант вже може легалізувати довше перебування, подавши папери до воєводського відділу справ іноземців. Головне – подати заяву до завершення терміну легального перебування у країні, тобто не пізніше ніж на 90-й день.

Такі норми польського законодавства корисні українцям не тільки тому, що вони зможуть працевлаштуватися, оминаючи оформлення робочої візи. Вони мають також зменшити роль непорядних посередників на українському ринку, що стали страшним сном і для заробітчан, і для польських консулів: виробляли фальшиві запрошення (часом без відома мігранта), вимагали гроші за інформацію про вакансії (хоча така інформація є безкоштовною), готували “освядчення” від одного працедавця, а привозили працівників до іншого з гіршими умовами праці, блокували електронну чергу в консульствах.

Тепер ті, хто хотів би знайти роботу в Польщі, можуть приїхати в рамках безвізу та самі знайти вакансію і отримати необхідні документи для працевлаштування в країні над Віслою.

Та для тих, хто хоче скористатися цим правом, є три важливі поради.

По-перше, одного лише слова “я хочу на роботу” для прикордонника може бути замало. На кордоні ви маєте підтвердити мету поїздки. В ідеалі – потрібно їхати через кордон, вже маючи на руках “освядчення” або дозвіл на працю.

Якщо ви не маєте необхідних документів – в жодному разі не варто стверджувати, що “їдете на роботу”, адже юридично це не так – без документів вас не візьмуть працювати. Легальною метою безвізової поїздки є співбесіда з можливим роботодавцем (але ви повинні мати всі його контакти і призначену зустріч), або ж вивчення ринку праці із зобов’язанням ближчим часом або повернутися додому, або оформити дозвіл на триваліше перебування.

Зберігаються також усі інші вимоги до безвізових подорожуючих

– щодо готелю чи місця, де ви ночуватиме, квитка або маршруту додому, а також щодо грошового забезпечення. Про все це “Європейська правда” вже писала раніше.

Друга порада: не забувайте, що це правило діє саме для безвізових подорожуючих (а також, за польським законодавством, воно поширюється на власників “шенгену”, виданого не Польщею).

Якщо ви маєте паспорт із діючим польським “шенгеном”, нехай навіть це паспорт є біометричним – краще оформіть новий документ, аби не стикнутися з проблемами.

І третя: не забувайте, що це правило діє виключно для роботи в Польщі. Їхати працювати до Німеччини чи будь-якої іншої країни ви не маєте права, навіть якщо в’їжджали до Шенгену через польський кордон.

Підстави працевлаштування:
які документи потрібні українцям?

Іноземцеві з-поза меж ЄС, який хотів би працювати у Польщі, потрібен дозвіл на працю.

Цей документ видається воєводою за поданням працедавця на термін, не довший трьох років. Зокрема, власники “карти поляка”, випускники польських ВНЗ та власники дозволів на постійне проживання в ЄС звільнені від обов’язку оформлювати дозвіл. Проте для більшості громадян України проблема є актуальною.

Оформлення дозволу коштує недорого – від 12 до 35 євро.

Підводних каменів є два: термін розгляду справи та необхідність робити тест ринку праці.

Законодавство каже, що дозвіл на працю має видаватися адміністрацією протягом 30 днів, у особливо складних випадках – 60 днів. Проте воєводські управління нечасто дотримуються цього графіку. Запізнення з видачею нерідко сягають півроку. Якщо йдеться також про дозвіл на проживання, то справа може затягтися й на кільканадцять місяців – така ситуація з 2015 року є типовою для столичного Мазовецького або Гданського воєводств.

Причому мігранти не можуть ані працювати без дозволу, ані вільно в’їжджати та виїжджати з Польщі. Та й хто чекатиме на потенційного працівника рік? До того ж дозвіл на працю дає іноземцеві право працювати тільки у конкретного працедавця на конкретній посаді. Отже, перехід на іншу роботу щоразу пов’язаний із необхідністю робити дозволи наново.

З тестами ринку праці простіше – документ видається повітовим старостою протягом 14-21 днів. Він засвідчує, що на вказану вакансію польський працедавець не знайшов бажаючих серед громадян Польщі або ЄС. Є список професій, звільнених від цієї процедури, і він різний для різних регіонів. Наприклад, у Варшаві українцям-програмістам буде потрібний тест ринку, а у Кракові – ні.

Вище ми вже згадали про “освядчення” – спеціальний документ для країн Східного партнерства та Росії.

Цей варіант простіший, і його воліє використовувати більшість польських працедавців.

Польський підприємець має просто заповнити декларацію з даними своїми та іноземного працівника, зареєструвати її у повітовому управлінні праці й видати іноземцеві. Реєстрація “освядчення” поки що безкоштовна (згодом це зміниться), все можна залагодити за один день.

Але є одне але – на “освядченні” у Польщі можна працювати лише 6 місяців протягом 12. Далі – або повернення додому, або процедура з оформленням дозволу на працю.

І хоч практика “освядчень” загалом отримує схвальні відгуки, останніми роками вона обросла патологіями: “освядчення” почали виставляти фіктивні фірми, іноземці брали “освядчення” в одних, а їхали працювати до інших, працедавці через бажання перестрахуватися замовляли більше освядчень, ніж реально потребували робітників.

З цієї причини, зокрема, польська влада вирішила переглянути нинішню практику.

Зміни до закону: крок уперед, крок назад

22 червня Сейм проголосував зміни до закону “Про працевлаштування…”, який регулює працевлаштування як поляків, так і мігрантів з-поза ЄС. Закон, за який ще має проголосувати Сенат і підписати президент, набере чинності 1 січня 2018 року. Проте вже сьогодні можна сказати: у деяких моментах життя українських мігрантів значно полегшиться, а в деяких нові проблеми очікують і на закордонних працівників, і на їхніх працедавців.

По-перше, законом запроваджується новий тип документів – дозвіл на сезонну працю до 8 місяців протягом року. Документ оформлюватиметься простіше, ніж звичайний дозвіл на працю.

По-друге, практика видачі “освядчень” стане більш впорядкованою. За його реєстрацію працедавець має заплатити близько 7 євро, вони вноситимуться до спеціального реєстру, адміністрація більш прискіпливо вивчатиме, чи вони не реєструється фіктивною або непорядною фірмою. Також працедавці будуть зобов’язані інформувати владу, чи іноземець, на якого було виписане “освядчення”, розпочав роботу.

Такий підхід піде на користь сумлінним працедавцям і працівникам, натомість вдарить по посередникам та “гастролерам”, які їхали на роботу за фіктивними документами.

По-третє, тепер у випадку зміни даних працедавця – назви, форми юридичної особи – дозвіл на працю не треба буде змінювати.

По-четверте, працедавці тепер зможуть працевлаштовувати іноземців вже в день подання заяви до Державного управління праці, тобто проблема річного очікування на роботу має зникнути.

Згадані зміни допомагають ринку легальної праці у Польщі. Але є нововведення, які можуть посилити якраз ринок тіньовий.

Закон вперше вводить до польського права категорію квот на іноземну робочу силу.

Так, від 2018 року міністерства внутрішніх справ, розвитку та праці, родини і соцполітики разом мають встановлювати квоти на працівників з-поза ЄС за конкретними професіями на кожне воєводство.

Нововведення є сумнівним. Безробіття у Польщі зараз є найнижчим протягом 25 років і, за даними Eurostat, не перевищує 5%, тож важко уявити, яким чином оцінюватимуться потреби кожного воєводства у закордонній робочій силі.

Закон не пояснює, в який момент квота спрацьовуватиме: коли іноземець оформлюватиме візу, коли перетинатиме кордон чи коли починатиме працювати.

Як і кожне квотування, це може збільшити відхід працівників у “сіру зону”, коли “офіційна” спеціальність іноземця не відображає реальну.

Зміни до міграційних правил

Цього року Сейм планує проголосувати також за зміни до закону “Про іноземців” – головного документа, що регламентує права та обов’язки мігрантів.

Тут для українців також є і добрі новини, і гірші.

Добрих новин декілька: ті мігранти, хто приїхав працювати на підставі “освядчення” і подався на дозвіл на проживання, зможуть працювати без додаткових дозволів, навіть якщо термін дії “освядчення” вже завершився, а розгляд справи триває. По-друге, іноземці, які працюють на підставі цивільно-правової угоди, при переході на трудовий договір з тим самим працедавцем не муситимуть змінювати дозволи на працю та проживання.

Також як позитив можна сприймати намір уряду створити список професій, які будуть звільнені від необхідності робити тест ринку праці на терені усієї країни, а після 4 років зможуть подати папери на постійний дозвіл на проживання. Щоправда, які це будуть професії, у законі не згадується.

Новина погана стосується в першу чергу тих, хто планує пов’язати своє майбутнє з Польщею на довший час. Сьогодні поляки видають два типи документів, які є формою дозволу на довготермінове перебування: дозвіл на постійне проживання, який можуть отримати власники “карти поляка”, шлюбні партнери громадян Польщі, та статус довготермінового резидента ЄС – для трудових мігрантів.

Статус резидента отримати непросто й зараз – через вимогу безперервно проживати у Польщі протягом 5 років, легально працюючи, статус резидента щороку на 38-мільйонну країну отримують заледве кілька сотень іноземців. Тепер пропонується зобов’язати потенційних заявників ще й складати повноцінний державний іспит на знання польської мови, що може стати особливою проблемою для людей старшого віку, які працюють у невеликих містах.

На тлі цих ініціатив контрастом виглядає політика Варшави щодо власників “карти поляка” – з минулого року вони можуть отримати дозвіл на постійне проживання одразу після переїзду до Польщі, а за рік – паспорт громадянина країни ЄС та грошову допомогу.

Не дивно, що в такій ситуації все більше українців шукають у себе польське коріння або платять за фіктивні документи – коли немає легальної можливості забезпечити собі комфортні умови працевлаштування та легалізації, люди обирають брехню та махінації.

Та потреби польського ринку праці перевищують кількість поляків за походженням, що проживають на Сході. Тож не виключено, що з часом Варшава перегляне такий підхід, і законодавство стане більш приязним для потреб не лише коротко-, але й довгострокових мігрантів.

Говорити про скасування візового режиму для поїздок громадян України до Канади поки що зарано, пише znaj.ua.

Про це заявив прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, передає “Укрінформ”.

Ми із нетерпінням очікуємо, аби в майбутньому мати конструктивну розмову про безвізовий режим із Україною, але наразі про це не йдеться.

– сказав він.

Трюдо додав, що це питання часто виникає у дискусіях різного рівня між представниками двох країн.

Під час моїх розмов із Президентом Порошенком, під час спілкування між нашими урядовцями це питання порушується досить регулярно. Ми маємо надійну та детальну систему із чіткими показниками, яких слід досягти для початку розгляду питання про безвіз.

– зазначив прем’єр-міністр Канади.

При цьому він додав, що Канада співпрацює з Україною над укріпленням інституцій, формуванням громадянського суспільства, реформою судової та правоохоронної систем, а також боротьбою із корупцією. “Ми раді працювати із Україною за цими напрямками”, – підсумував глава уряду Канади.