У Польщі 12 та 13 серпня затримали 21 громадянина України через порушення правил перебування на території держави. Щодо них винесено рішення про депортацію.Про це повідомляє прес-служба Прикордонної служби Польщі.

Вісімнадцять українців буди затримані у Сілезькому воєводстві, ще троє — у місті Ополе.

«У 16 громадян України були дозволи на роботу в Польщі, проте вони відрізнялись від заявлених при отриманні візи. Ще п’ятеро мали прострочені терміни перебування у Шенгенській зоні», — йдеться у повідомленні.

У зв’язку з порушенням щодо українців відкрили адміністративне провадження.

Нагадаємо, Служба безпеки України витурила з країни російську журналістку Всеросійської державної телевізійної і радіомовної компанії (ВДТРК) Тамару Нерсесян.

Раніше на прокремлівському телеканалі «Россия-1» показали 4-хвилинний сюжет, у якому Тамара Нерсесян розповіла про фестиваль «Бандерштат», як про місце, де пропагують неонацизм, а сили АТО назвала «каральними батальйонами».

Відповідне фото опублікував в журналіст і блогер Сергій Гришин в своєму Facebook. На фото видно, як кілька пенсіонерок з пакетами і сумками чекають посадки в міжнародному аеропорту “Бориспіль”.

“Ось що безвіз животворящий робить. Бабульки летять в Будапешт”, – підписав фото Гришин.

У коментарях захоплюються тим, що українські пенсіонери летять в Будапешт, а частина жартують, що бабусі їдуть, щоб молоко продавати чи займатися місця у громадському транспорті.

Про це під час виступу у федеральному парламенті Канади заявив депутат від правлячої Ліберальної партії Борис Вжесневський, повідомляє “Укрінформ”.

“Прийшов час Канаді вивчити можливість зняття візових обмежень із Україною – останньої радянської спадщини, що розділяє наші держави”, – сказав Вжесневський.

Окрім цього, він закликав уряд відновити дію угоди про мобільність молоді.

“Тим часом закликаю працювати із Україною над відновленням дії угоди про мобільність молоді, аби дозволити молодим українцям та канадцям подорожувати між нашими державами та збагачувати власне професійне та особисте життя, насолоджуючись усіма перевагами, що можуть запропонувати наші країни”, – зазначив депутат.

Він також привітав рішення Євросоюзу про скасування віз для короткострокових подорожей громадян України.

“Із часу Революції Гідності у 2014 році, стіни та перешкоди на шляху до переходу України до сильної, консолідованої, західної ліберальної демократії продовжують падати”, – підсумував депутат.

Відповісти на такі питання складніше, ніж може здатися на перший погляд. Правила перетину кордону з ЄС і перелік необхідних документів подекуди сформульовані неоднозначно, не є вичерпними і уможливлюють різні трактування. Це підвищує ризики отримати відмову у в’їзді через їх незнання або нерозуміння.
“Європейська правда” вже публікувала детальний опис правил безвізового режиму. Тепер до вашої уваги – публікація наших партнерів, громадської організації “Європа без бар’єрів” (ЄББ).
ЄББ опублікувала коментований український переклад витягу з Шенгенського кодексу про кордони (інша назва документа – “прикордонний кодекс”, Schengen borders code) у частині, яка стосується правил перетину зовнішніх кордонів ЄС для громадян третіх країн (Стаття 6 і Додаток І).
Ці рамкові правила однаково діють і за візової системи, і для безвізового в’їзду і можуть стати в нагоді тим, хто планує подорож до держав Шенгенської угоди.
Оскільки кодекс є юридичним документом і його норми часом сформульовані не надто просто, рекомендуємо звернути особливу увагу на коментарі ЄББ, що подані червоним кольором.
Нагадуємо також, що наведений у Додатку І список документів не є вичерпним.

Шенгенський кодекс про кордони
Стаття 6
Умови в’їзду для громадян третіх країн
1. Для запланованого перебування на території держав-членів протягом відрізку часу не більше, ніж 90 днів на будь-який 180-денний період, із розрахунку 180-денного періоду, який передує кожному дню перебування, умови в’їзду для громадян третіх країн є такими:
(а) вони мають чинний проїзний документ (travel document), що надає власнику право перетинати кордон і відповідає таким критеріям:
(і) документ залишатиметься чинним щонайменше три місяці після запланованої дати від’їзду з території держав-членів. У разі обґрунтованої нагальної потреби це зобов’язання може бути скасоване.
(іі) він має бути виданий протягом попередніх 10 років.
(b) вони є власниками чинної візи, якщо це необхідно відповідно до Регуляції Ради ЄС №539/2001 від 15 березня 2001 року, яка встановлює перелік третіх країн, громадяни яких зобов’язані мати візу для перетину зовнішнього кордону (ЄС), і країн, громадяни яких не підлягають цій вимозі, крім випадків, коли вони мають чинний дозвіл на проживання або чинну довготермінову візу (long-stay visa).
Що це означає для громадян України:
Для перетину кордону з ЄС ви повинні мати будь-який закордонний паспорт з візою, або просто біометричний закордонний паспорт (після набуття чинності безвізовим режимом), який буде дійсним не менше 3 місяців після вашого повернення додому.
З біометричним паспортом під час безвізу або зі звичайною візою ви можете перебувати в ЄС не більше ніж 90 днів протягом 180.
Відлік 180-денного періоду ведеться “від сьогодні”. Якщо ви в’їжджаєте до Шенгену 1 серпня, то відлік закінчується 3 лютого. За цей час у вас має бути не більше 90 днів перебування в ЄС.
Обмеження 90/180 не діє, якщо ви маєте чинний дозвіл на проживання або довгострокову візу, яка дає право на триваліше перебування в ЄС.
(с) вони можуть обґрунтувати мету та умови запланованого перебування і мають достатні засоби для існування, як на період запланованого перебування, так і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни, право на в’їзд до якої вони гарантовано мають; або мають можливість законно отримати такі засоби.
Що це означає для громадян України:
Ви маєте бути готові спокійно і переконливо пояснити прикордоннику, куди їдете, як надовго, з якою метою, як будете повертатися і яким чином зможете забезпечити себе їжею та житлом на час подорожі.
Вас можуть попросити підтвердити пояснення документально або наочно.
(d) вони не є особами, щодо яких створено запис у SIS (Шенгенській інформаційній системі) про відмову у в’їзді.
(е) вони не вважаються загрозою для публічної політики, внутрішньої безпеки, здоров’я громадян або внутрішньої безпеки будь-якої з держав-членів, зокрема, щодо них не внесено записів про відмову у в’їзді на таких підставах до національних систем оповіщень (national list of alerts).
Що це означає для громадян України:
Застереження в SIS стосуються:
осіб, яких було визнано винними у вчиненні злочину на території ЄС і засуджено на термін ув’язнення від 1 року
осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони вчинили тяжкий кримінальний злочин чи мають намір скоїти такий злочин на території будь-якої держави-члена ЄС
осіб, які були вислані з ЄС
осіб, яким було відмовлено у в’їзді або заборонено проживати в державах-членах ЄС через недотримання національних правил в’їзду або проживання та ін.
Усе це може стати підставою для відмови у в’їзді. Водночас не всі випадки відмови у в’їзді та вислання з ЄС тягнуть за собою внесення до SIS.
2. У рамках імплементації параграфа 1, дата в’їзду має вважатися першим днем перебування на території Держав-членів, а дата виїзду має вважатися останнім днем перебування на території Держав-членів. Періоди перебування на підставі дозволу на проживання або довгострокової візи не повинні враховуватися під час підрахунку тривалості перебування на території Держав-членів
Що це означає для громадян України:
Навіть якщо ви в’їхали 1 серпня о 23:55, це ваша дата в’їзду, і 2 серпня буде вже другим днем вашого перебування.
Якщо раніше ви перебували в ЄС на підставі дозволу на проживання або довгострокової візи, ці дні не рахуються.
3. Невичерпний перелік супровідних документів, які може запитати прикордонник у громадянина третьої країни, щоб переконатися у відповідності до умов параграфа 1, включено до Додатку І.
4. Засоби для існування мають оцінюватися відповідно до тривалості та мети перебування і на підставі середніх цін у державах-членах на харчування та проживання бюджетного класу, помножених на кількість днів перебування.
Відповідні суми, встановлені державами-членами, мають повідомлятися Європейській комісії відповідно до статті 39.
Оцінка достатності засобів для існування може ґрунтуватися на готівці, тревел-чеках і кредитних картках, які має громадянин третьої країни. Декларації спонсорування (sponsorship), які відповідають чинному законодавству країни, та гарантійні листи від приймаючої сторони, які відповідають законам держави, де збирається перебувати громадянин третьої країни, також можуть бути доказом наявності достатніх засобів для існування.
Що це означає для громадян України:
Існує перелік документів, які ви можете надати на кордоні для підтвердження мети перебування, наявності коштів і наміру повернутися назад, але він не вичерпний, усе залежить від конкретних обставин.
У кожної держави свої вимоги до мінімальної суми, яку треба мати з собою, вирахувані на підставі середніх цін на дешеве житло і харчі.
Крім готівки, підтвердженням можуть бути кредитні картки, декларації спонсорування (коли хтось підтверджує намір фінансувати вашу подорож), або гарантійні листи від приймаючої сторони (наприклад, про надання чи оплату житла).
5. У порядку винятку з параграфа 1
(a) громадянам третіх країн, які не відповідають усім умовам параграфу 1, але мають дозвіл на проживання або довгострокову візу, має бути дозволено в’їзд на територію інших держав-членів з метою транзиту, щоб вони мали змогу дістатися держави-члена, яка видала дозвіл на проживання або довгострокову візу, окрім випадків, коли імена цих громадян внесені до національної системи оповіщень держави-члена, зовнішній кордон якої вони намагаються перетнути, з приписом заборонити їм в’їзд або транзит.
(b) (скорочено) громадяни третіх країн, які відповідають умовам, викладеним у параграфі 1, крім викладених у пункті b… можуть отримати дозвіл на в’їзд на територію держави-члена, якщо віза видається на кордоні…
…Якщо неможливо поставити візу в документ, вона має бути, як виняток, поставлена на окремому аркуші, вставленому в документ…
(c) громадянам третіх країн, які не відповідають умовам, викладеним у параграфі 1, може бути дозволено в’їзд на територію держави-члена на підставі гуманітарних міркувань, національних інтересів або міжнародних зобов’язань. Якщо щодо такого громадянина третьої країни існує оповіщення, про яке йдеться у параграфі 1 (d), держава-член, що надає дозвіл на в’їзд, має поінформувати про це інші держави-члени.
Що це означає для громадян України:
Якщо у вас є дозвіл на проживання або довгострокова віза однієї країни-члена ЄС, ви можете в’їхати до неї через іншу країну, навіть не маючи необхідної суми коштів або документів.
Теоретично країни-члени ЄС мають право пустити вас на територію ЄС без виконання викладених вище правил, якщо йдеться про гуманітарні потреби, національні інтереси або міжнародні зобов’язання країни, до якої ви прямуєте. Однак це – виняткові випадки, і розраховувати на це не варто.
Шенгенський кодекс про кордони
ДОДАТОК I
Супровідні документи для підтвердження відповідності до умов в’їзду
Документальне обґрунтування, про яке йшлося у статті 6 (2), може включати такі документи:
(a) Для ділових поїздок:
(і) запрошення від фірми або органу влади відвідати зустрічі, конференції або події, пов’язані з торгівлею, промисловістю або роботою
(іі) інші документи, які демонструють наявність торгових або робочих відносин
(ііі) вхідні квитки на ярмарки і конгреси, якщо ви плануєте їх відвідати
(b) Для подорожей з метою навчання в університеті чи інших видів навчання та вдосконалення навичок:
(і) сертифікат про зарахування/реєстрацію до навчального закладу/курсів/школи з метою відвідання професійних або теоретичних курсів у рамках базового та інших рівнів навчання
(іі) студентські картки або сертифікати відвідуваних курсів
(с) Для подорожей з метою туризму або з особистих причин:
(і) супровідні документи щодо проживання:
запрошення від приймаючої сторони (господаря), якщо ви зупинитеся в нього (неї)
супровідний документ від установи, що надає помешкання, або будь-який інший прийнятний документ, що свідчить про наявність помешкання для проживання
(іі) супровідні документи щодо маршруту:
підтвердження замовлення організованої подорожі або будь-якого іншого прийнятного документа, що свідчить про наявність плану подорожі
(ііі) супровідні документи щодо повернення:
зворотній квиток або квиток туди-назад
(d) Для подорожей з метою участі в політичних, наукових, культурних, спортивних чи релігійних заходах або з іншою метою:
запрошення, вхідні квитки, дані про реєстрацію (enrolments) або ж програми, в яких зазначено за можливості назву приймаючої організації і тривалість перебування, або будь-які інші прийнятні документи, що засвідчують мету візиту

“Безвізовий режим для Грузії затверджено на сесії Європарламенту, наступним кроком є формальне ухвалення Радою ЄС”, – йдеться у повідомленні.
“За” проголосували 553 депутати, “проти” – 66, утрималися – 22 євродепутати.
Раніше повідомлялося, що Європейський парламент у четвер, 2 лютого, проголосує рішення щодо надання Грузії безвізового режиму.

#Visa waiver for #Georgia approved by #EPlenary 553/66/28 Next step, formal adoption by @EUCouncil | @GabrielMariya pic.twitter.com/z2xOK3Tfmn

— LIBE Committee Press (@EP_Justice) 2 февраля 2017 г.

Нагадаємо, після того, як рішення надати безвізовий режим буде проголосоване в Європарламенті, його має затвердити Рада Європейського Союзу.
На розгляді ЄП перебуває також проект рішення про скасування віз для громадян України, однак його розгляд наразі заблокований – країни-члени ЄС наприкінці минулого року ухвалили рішення про те, що подальші процедури у затвердженні українського безвізу почнуться після того, як буде схвалений механізм тимчасового призупинення безвізового режиму.
Після цього мають пройти міжінституційні переговори щодо скасування віз для України, далі це рішення повинні підтримати Європарламент та Рада ЄС.
Для фактичного початку дії грузинського безвізу це рішення також має пройти кілька стадій. Як повідомляється на сайті Європарламенту “безвізовий режим для Грузії набуде чинності того ж дня, як почне “механізм призупинення” безвізового режиму, ухвалений парламентом 15 грудня (минулого року. – Ред.)”.
Відтак, з початком дії безвізу, громадяни Грузії, які мають біометричні паспорти, отримають право “перебувати на території ЄС без віз 90 днів протягом 180-денного періоду, що стосується бізнесменів або поїздок приватних цілях, проте не матимуть права на роботу”.
Також у тексті постанови зазначається, що “постійне виконання Грузією критеріїв (плану з лібералізації візового режиму. – Ред.), особливо щодо боротьбі з організованою злочинністю, буде належним чином контролюватися комісією”.

“Я не можу назвати вам точну дату, але сподіваюся, що упродовж наступних кількох місяців буде формальне рішення, яке дозволить українцям короткотермінове перебування у Євросоюзі без віз. Український народ на це заслуговує, адже Україна виконала всі зобов’язання, всі умови, що їх висунув ЄС”, – сказав він.

За словами посла, рішення на користь спрощення візового режиму для Грузії, прийняте в ЄС напередодні, є доказом того, що Євросоюз “рухається в правильному напрямку в питанні спрощення візового режиму для Грузії і України”.

Як зазначив Мінгареллі, рішення про Грузію прийнято дещо раніше тому, що між Грузією і ЄС раніше почався процес обговорення та запровадження безвіза.

“У цьому немає якогось політичного підґрунтя, запевняю вас. По суті, нема ніяких проблем – всі погоджуються, що Україна виконала все, що мала, і що українці мають подорожувати на короткий термін до ЄС без віз”, – додав він.

У грудні минулого року Євросоюз погодив оновлений механізм припинення безвізових режимів, від якого залежав прогрес у запровадженні безвіза для України і Грузії.

Як пояснив Мінгареллі, Україна тепер повинна дочекатися формального схвалення цього механізму, після чого відбудеться “тріалог” – консультації між Радою ЄС, Європарламентом і Єврокомісією, – щоб остаточно узгодити візову лібералізацію для України.

Глава держави пояснив, чим були викликані  затримки у недавньому минулому. А щодо найближчого майбутнього висловився дуже оптимістично: «Я впевнений в тому, що документи про надання Україні безвізового режиму повністю будуть підписані і ратифіковані Європарламентом. Не маю жодного сумніву. Можу навіть сказати до якої дати – це відбудеться до 24 листопада. Бо 24 листопада відбудеться Саміт Україна-ЄС, і ми домовились, що на цей Саміт документи будуть готові».

Вже проведено низку переговорів, під час яких Україна заручилася настільки вагомою підтримкою у Європарламенті, що можна твердити про абсолютну більшість. Залишилося лише дочекатися підсумків голосування.

Уряд Нідерландів не має жодних додаткових політичних умов у питанні завершення процесу скасування візових вимог для українських громадян. Але в ЄС спочатку чекають на ухвалення нового запобіжного механізму із призупинення безвізових режимів з усіма третіми країнами. Про це заявив прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте у кулуарах саміту ЄС, відповідаючи на запитання кореспондента “Укрінформу” у Брюсселі.

“Ми не маємо жодних особливих позицій. Ми підтримуємо візову лібералізацію для України. Однак, Європейська рада вирішила, і нині це питання за Європарламентом, щоб мати чіткі запобіжники для майбутніх режимів з візової лібералізації”, – сказав нідерландський прем’єр.

Він наголосив, що новий механізм із призупинення скасування візових вимог у випадку зловживання безвізовими режимами громадянами третіх країн, не пов’язаний лише з Україною, а є загальним європейським інструментом.

Як повідомляв 5.ua, сьогодні раніше Рютте заявив, що рішення Нідерландів щодо ситуації навколо Угоди про асоціацію Україна-ЄС буде прийняте до 1 листопада. Прем’єр Нідерландів також оцінив ймовірність ратифікації асоціації Україна-ЄС.

Станом на жовтень 2016 року безвізовий порядок для громадян України на територію іноземних держав на підставі закордонного паспорта діє для 50 країн.

Зокрема, безвізовий режим на взаємній основі існує для Гонконгу (Китай) та ще 25 країн: Азербайджан, Аргентина, Білорусь (із внутрішнім паспортом), Боснія і Герцеговина, Бразилія, Бруней, Вірменія, Грузія, Ізраїль, Казахстан, Киргизія, Македонія, Монголія, Нікарагуа, Молдова, Панама, Парагвай, Російська Федерація (із внутрішнім паспортом), Сальвадор, Сербія, Таджикистан, Туреччина, Узбекистан, Чорногорія, Чилі.

В односторонньому порядку для українців незалежно від мети поїздки без віз можливий в’їзд у 14 країн: Албанія, Вануату, Гондурас, Гватемала, Домініка, Домініканська республіка, Еквадор, Малайзія, Самоа, Намібія, Палестина, Тувалу, Тимор-Леште, Індонезія (за виключенням оформлення віз журналістам).

В односторонньому порядку для українців, які прямують із туристичною метою – 10 країн: Антигуа і Барбуда, Барбадос, Гаїті, Мікронезія, Палау, Перу, Сейшельські острови, Сент Вінсент і Гренадини, Свазіленд, Ямайка.

Як повідомлялося, 26 вересня комітет Європейського парламенту з питань громадських свобод, юстиції та внутрішніх справ підтримав надання українцям безвізового режиму. Проте питання “безвізу” не увійшло до порядку денного чергової сесії Європарламенту, яка відбудеться 24-27 жовтня. Наступний пленарний тиждень в Європарламенті запланований на 21-24 листопада. 24 листопада також відбудеться саміт Україна-ЄС.

6 жовтня Верховна Рада так і не розглянула Проект Постанови №4030 про запровадження візового режиму з Російською Федерацією, попри те, що він був внесений у порядок денний парламенту. Голова парламенту Андрій Парубій пояснив, що не виніс постанову на голосування, тому що продовжує переконувати лідерів фракцій позитивно проголосувати за неї. Прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков повідомив, що у разі введення Україною візового режиму з РФ російська сторона реагуватиме відповідно до власних інтересів.

У доступному для огляду майбутньому Криму не “світить” запровадження безвізового режиму для іноземців. Про це заявив самопроголошений “губернатор” Сергій Аксьонов.

За його словами, в умовах блокади і невизнання світовою спільнотою анексії Криму це – не реалізовуються проект.

“Зараз і в найближчому майбутньому перспективи вирішення цього питання немає. Все одно авіація літає тільки через материкову частину, те ж саме стосується і морських судів”, – пояснив Аксьонов.

Днями українці стали ще на крок ближче до безвізових поїздок по Європі: Комітет Європарламенту з питань цивільних прав, юстиції і внутрішніх справ схвалив доповідь щодо включення України до списку країн з безвізовим в’їздом. При цьому деякі євродепутати вже висловилися за розробку механізму призупинення безвізового режиму у разі необхідності. «Сегодня» дізналася ймовірні сценарії розвитку подій і з’ясувала, коли ж, нарешті, українці зможуть вільно подорожувати по Європі.

Зелене світло від Комітету з питань цивільних прав, юстиції і внутрішніх справ був передостаннім проміжним етапом — попереду ще розгляд українського питання 29 вересня Комітетом у закордонних справах і вже потім голосування на пленарному засіданні Європарламенту. Це може статися на одному з майбутніх сесійних тижнів у наступному місяці: 3-6 жовтня (щоправда українського питання на повістці немає) або 24-27 жовтня. А останнє слово за Радою ЄС, яка також буде голосувати. У фіналі документ буде опублікований, і протягом 21 дня він набуде чинності.

Але є одне але: європарламентарі попереджають, що хочуть перестрахуватися — добро дадуть тільки в зв’язці з механізмом одностороннього призупинення безвізового в’їзду в зону шенгену. «Це питання якраз юридично вивчається. Деякі країни-члени ЄС хочуть трохи більшої впевненості через міграційну кризу. Якщо є ризик, що буде новий швидкий приплив десятків тисяч біженців, який ми спостерігали в минулому році. Вони хочуть більш швидкого та гнучкого механізму в чинному законодавстві. Це (розробка механізму припинення безвізового режиму та підготовка рішення про надання безвіза для України. — Авт.) —два паралельні процеси. Теоретично, вони можуть бути прийняті одночасно. Але все буде залежати від законодавчих поправок Єврокомісії та рішення Ради Європи», — пояснив «Сегодня» депутат Європарламенту Андрій Пленкович.

Тим часом політологи вважають, що саме від ступеня готовності, що призупиняє механізм, залежатиме фінальна дата погодження безвізу для України. «Протягом місяця цей документ ми побачимо, в ньому повинні бути прописані випадки призупинення безвізу (крім потоку мігрантів, це може бути політична криза, погіршення криміногенної ситуації, корупційні скандали), індикатори порушень, процес прийняття цього рішення і відповідальних за нього. Якщо документ вже майже готовий — Європарламент проголосує на першій сесії — і якщо все відбуватиметься без затримок вже в листопаді, можливо, на саміті Україна—ЄС (дата його проведення ще не визначена), буде оголошена позитивне рішення. Якщо ж документ не готовий, то будемо сподіватися, що хоча б до 1 січня 2017 встигнемо», — вважає політолог Володимир Фесенко.

Додаткові документи і повторна біометрія

У той же час туроператори і туристи все частіше скаржаться на проблеми з отриманням віз. Консульства країн ЄС останнім часом змінюють правила подачі документів. Як розповіли нам в одному зі столичних турагентств, стало складніше працювати з консульством Литви — вони змінили термін розгляду документів (тепер не 10 днів, а місяць), але за 70 євро можна замовити прискорену візу (звичайна коштує 35 євро). «Крім того, польське консульство стало все частіше вимагати, крім звичайного пакету документів, документи про право власності на нерухомість, авто і землю. А посольство однієї країни неофіційно відмовляється приймати документи у туристів з Луганської та Донецької областей. А деякі консульства, наприклад Австрії, вимагають від заявників повторно здавати відбитки пальців на біометрію, хоча за законом це робиться раз на п’ять років», — розповів нам менеджер одного з турагентств Юрій Б. На гарячій лінії посольства Австрії «Сегодня» сказали, що перездача біометрії не є обов’язковою, але її настійно рекомендують через можливі проблеми з ідентифікацією відбитків.

Пленкович зізнався, що складнощі у процедурі можливі через міграційну кризу в Європі

Посол Канади в Україні Роман Ващук заявляє, що про введення безвізового режиму для громадян України, щоб вони могли відвідувати Канаду, поки не йдеться. Про це він сказав в ефірі телеканалу NewsOne.

Посол не погодився з твердженням про перспективу запровадження безвізового режиму між Україною та Канадою протягом одного року.

«Я б це трохи інакше сформулював. Ми починаємо діалог про природу нашого візового режиму. Отже, ми намагаємося вдосконалити ті інструменти, які ми маємо», – сказав Ващук.

У зв’язку з цим він нагадав, що Канада вже почала видавати українцям багаторазові візи на 10 років.

«Ми намагаємося гармонізувати з нашими українськими колегами наші підходи в цій справі. Так що тут не йдеться про таку перспективу, як з Європейським Союзом, але до нас візи можна отримувати довгострокові. У подальшій перспективі, можливо, дійде колись до безвізового режиму, але майте на увазі, що поки вашим румунським та болгарським сусідам ще потрібні візи в Канаду», – сказав Ващук.

Говорячи про законодавство і міграційну політику Канади, посол зазначив, що йдеться «про полегшення, про вдосконалення, але не протягом наступного року до якогось безвізового режиму».

Нагадаємо, 22 серпня посол України в Канаді Андрій Шевченко заявив, що питання введення безвізового режиму між Канадою і Україною – це «розмова на роки, дай Бог, щоб не на десятиліття».

11 липня президент України Петро Порошенко після переговорів з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо в Києві повідомив про досягнення домовленості про початок негайних консультацій між Україною та Канадою щодо візової лібералізації.

У 2015 році Канада почала вводити видачу українцям багаторазових віз терміном дії на 10 років.

Глава правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін в ефірі «ГС» заявив, що немає ніяких перешкод для сертифікації системи Е-декларування в найближчі дні. Єдиною причиною невидачі атестата підтвердження відповідності є відсутність політичної волі.

«Система онлайн-декларування повинна бути запущена в середині цього місяця, що прописано в підзаконних документах Назка, уряду і озвучена Міжнародним валютним фондом і ЄС, так як запуск системи був одним з останніх умов щодо запровадження безвізового режиму та отримання траншу від МВФ. До старту дана система повинна була отримати атестат на комплексний захист в Держспецзв’язку. Але в кінці минулого місяця ДССЗЗІ не затвердила незалежну експертну організацію для розробки висновку про захист системи. При цьому ніяких нових термінів не було призначено і нам дали зрозуміти, що до старту системи атестат не буде надано», – пояснив Чаплинський.

джерело http://newsbanker.com/

“Ми чекаємо визначення конкретної дати введення безвізового режиму з країнами ЄС, що важливо для майбутньої Угоди про реадмісію. Це може бути початок або середина жовтня. Але повинна бути озвучена точна дата”, – сказав міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, передає Анадолу.

В інтерв’ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, голова турецької дипломатії нагадав, що укладена 18 березня домовленість між Анкарою та Брюсселем про боротьбу з нелегальною міграцією сприяла скороченню числа біженців, що прибувають на грецькі острови. “Як торговці людьми, так і їх жертви усвідомили, що у разі прибуття на острови вони будуть вислані назад.

Крім того, ми вжили дуже серйозних заходів по боротьбі з контрабандистами, в тому числі і в Туреччині. Зниженню потоку мігрантів також сприяло і те, що людям, які не вдаються до послуг нелегальних перевізників, був наданий реальний шанс на розміщення на території Євросоюзу”, – сказав Чавушоглу. За його словами, місія НАТО в Егейському морі, можливо, зробила психологічний ефект, але не зіграла роль вирішального чинника в даному питанні. Чавушоглу спростував твердження грецької влади про те, що “Анкара не є безпечним місцем і тому нікого з мігрантів не повертають до Туреччини”.

“Це твердження не відповідає дійсності. Кількість повернутих відома – 468 осіб”,- констатував міністр. Він також нагадав про те, що в рамках двосторонньої угоди про реадмісію між Туреччиною і Грецією протягом цього року знову прийняті більше тисячі осіб. “Рівнем співпраці у даній сфері задоволена і грецька сторона”, – зазначив глава зовнішньополітичного відомства.

Також ЄС продовжить надавати Києву політичну, технічну та економічну допомогу. Сторони погодилися, що Україна та ЄС мають об’єднати зусилля для того, щоб забезпечити виконання Мінських домовленостей з боку Росії.

“Ми закликаємо Україну продовжувати процес реформ. Ми задоволені швидкістю і змістом реформ, які впроваджує український уряд, але ще багато має бути зроблено”, – говорить Жан-Клод Юнкер, президент Єврокомісії.

“Щодо лібералізації безвізового режиму, то вважаю, що після консультацій, у жовтні він має бути схвалений”, – говорить Йоганнес Ган, Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства.

джерело http://podrobnosti.ua/

Внутрішні процедури, пов’язані з виходом Великобританії з ЄС, не вплинуть на готовність Європарламенту розглянути питання щодо запровадження безвізового режиму для України. У цьому голова Європарламенту Мартін Шульц запевнив Петра Порошенка під час зустрічі в Брюсселі в понеділок, 27 червня, йдеться у повідомленні прес-служби президента України.

Петро Порошенко, своєю чергою, висловив сподівання, що нинішні внутрішні складнощі не призведуть до зосередження Європейського Союзу виключно на власних проблемах, а стануть стимулом для пошуку нових успішних євроінтеграційних проектів, яким могла б стати і Україна.

Петро Порошенко напередодні прийняття Євросоюзом рішення про продовження санкцій проти Росії у Брюсселі передав керівництву ЄС інформацію щодо імплементації мінських угод. При цьому він заявив, що розраховує на подовження дії санкції, повідомляє агентство “Інтерфакс-Україна”.

Нагадаємо, раніше про те, що Brexit не впливатиме на безвізовий режим для українців заявила канцлерка Німеччини Анґела Меркель.

За її словами, процес щодо лібералізації візового режиму продовжиться, коли ЄС відрегулює власне законодавство, аби уникнути зловживань.

Так, глава держави очікує, що найближчим часом комітети Європарламенту завершать усі формальності для голосування щодо безвізового режиму Україні.

“Я хотів би подякувати членам комітету у закордонних справах Європарламенту, і доповідачу, і іншим за надзвичайно професійну роботу, яка була зроблена для розгляду цього питання. Ми очікуємо, що формальні процедури в комітетах будуть завершені до літніх канікул в парламенті”, – сказав Порошенко.

Також президент висловив сподівання, що найближчим часом вирішиться питання надання Євросоюзом макрофінансової допомоги Україні.

“Домовилися про макрофінансову допомогу. Ми сподіваємося на те, що два останні пункти будуть вирішені найближчим часом… і після того, як буде прийнято рішення МВФ про виділення чергового траншу Україні, Євросоюз приєднається до цього шляхом надання Україні макрофінансової допомоги разом з кредитними гарантіями, які нам нададуть США”, – сказав глава держави.

Крім того, Порошенко повідомив, що напередодні прийняття Євросоюзом рішення про продовження санкцій проти Росії передав керівництву ЄС інформацію про імплементацію Мінських угод.

“Ми очікуємо позитивних повідомлень по завершенню роботи саміту Євросоюзу і засідання Європейської Ради, і сьогодні дуже важливим було передати останню інформацію про імплементацію Мінських угод, щодо тих проблем, які є, на окупованих територіях, і довести чітку і зрозумілу позицію України”, – сказав президент.

Нагадаємо, у Брюсселі 27 червня пройшли політичні консультації високого рівня – міні-саміт – за участю керівництва України та Європейського Союзу.

Україна та Грузія можуть одночасно отримати безвізовий режим із ЄС. Проте – не раніше запровадження механізму призупинення його дії. Про це заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель на зустрічі із прем’єр-міністром Грузії, Георгієм Квірікашвілі.

Меркель відзначила, що обидві країни доклали чимало зусиль, щоб виконати вимоги, необхідні для вільного в’їзду до ЄС. Але, на думку канцлера, механізм швидкого закриття кордонів зараз є ключовим для об’єднаної Європи. Розробити його вирішили на початку травня.

Глава ФРН також запевнила, що Берлін не буде протистояти введенню безвізового для країн, які, за оцінками Єврокомісії, були визнані такими, що виконали умови візової лібералізації.

Деякі країни ЄС вважали, що надавати безвізовий режим новим державам можна лише коли існуватиме процедура швидкого закриття кордонів. Разом з Україною та Грузією на безвіз чекають Туреччина та Косово.

КИЇВ. 11 червня. УНН. Фінляндія готова надати безвізовий режим Україні. Про це повідомив держсекретар Фінляндії Оллі-Пеккі Хейнонен, передає УНН з посиланням на Yle.

За словами О.-П.Хейнонена, Фінляндія готова відразу надати безвізовий режим Україні і Грузії, оскільки ці країни виконали всі необхідні умови.

При цьому зазначається, що Туреччина і Косово умови для безвізового режиму не виконали.

“Питання про введення безвізового режиму з Туреччиною залишається відкритим”, — повідомив О.-П.Хейнонен.

Нагадаємо, посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що безвізовий режим буде – певний шлях залишилося пройти лише ЄС.

Про це власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі повідомив офіційний співробітник керівної інституції ЄС, коментуючи порядок денний засідання 20 травня Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ.

«Міністри на черговому засіданні 20 травня не обговорюватимуть та не ухвалюватимуть рішень щодо візової лібералізації відносно жодної з країн, включаючи Україну. Ми ще чекаємо на позицію Європарламенту у цьому питанні. Відтак, це може бути розглянуто на подальшому засіданні 10 червня, але його порядок денний ще не сформований», – розповів співрозмовник агентства.

Водночас, як повідомили у Раді ЄС, профільні міністри на засіданні 20 травня обговорять пропозиції Єврокомісії щодо перегляду механізму призупинення безвізових режимів для усіх третіх країн. Також на засіданні йтиметься про прогрес у виконанні домовленостей з Туреччиною щодо протидії кризі біженців та відносно створення єдиної європейської прикордонної охорони.

Як повідомляв Укрінформ, 11 травня робоча група Ради ЄС провела перше засідання, де обговорила питання скасування візових вимог для громадян України, але рішення не ухвалювала. Комітет Європарламенту з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ може розглянути питання візової лібералізації для українських громадян на засіданні 23-24 травня.

Джерело – http://www.ukrinform.ua/

Громадяни України, Грузії та Косова зможуть їздити без віз до Євросоюзу у 2016 році.

Про це розповів в інтерв’ю “Радіо Свобода” єврокомісар з питань розширення і європейської політики сусідства Йоганнес Ган.

“Мені добре відомо про виклики, перед якими опинилася Україна – триває збройний конфлікт, є півтора мільйона переміщених осіб, великі економічні проблеми. Це чималий виклик для української влади”, – сказав Ган.

Він наголосив, що Україна має ще пройти значний шлях, щоб не лише ухвалити необхідне законодавство щодо асоціації з Євросоюзом, але й виконати його.

Йоганнес Ган висловив сподівання, що громадяни України, Грузії та Косова зможуть їздити без віз до Євросоюзу у 2016 році.

“Ще потрібне політичне рішення, але щодо відповідності стандартам вони зробили все необхідне”, – зазначив він.

За словами Йогоннеса Гана, отримання Туреччиною лібералізації візового режиму не буде простішим, ніж для України, Грузії та Косова. Він спростовує заяви Анкари, що Туреччина швидше отримає лібералізацію через допомогу у стримуванні потоку мігрантів до ЄС.

“Ми ставимося до всіх однаково. Це означає, що ми застосовуємо до України, Грузії і Косова таку ж методологію, як і до Туреччини”, – наголосив Ган.

Як відомо, 20 квітня Європейська комісія запропонувала Європарламенту і Раді Європейського союзу скасувати візи для громадян України.

За процедурами Євросоюзу, після цього пропозиція Єврокомісії має пройти тривалу процедуру узгодження – і між країнами-членами Євросоюзу, і на рівні Європарламенту.

Процедура підготовки та розгляду документа в Європарламенті забирає не менше місяця (зокрема, має бути призначений доповідач та відбуваються дебати та комітетські слухання). Після схвалення в ЄП він має бути затверджений Радою ЄС.

Найімовірніше, ЄП голосуватиме за впровадження безвізового режиму з Україною та Грузією у вересні.

Джерело – http://www.pravda.com.ua/