В Італії в результаті пандемії коронавірусу різко збільшилася кількість бідних: зараз вже 5,6 млн жителів цієї країни живуть у злиднях – на один мільйон більше, ніж до кризи, викликаної пандемією, повідомила гуманітарна організація Caritas Italia в доповіді, оприлюдненій у суботу, 16 жовтня.

У документі констатується наявність кризи “небаченого масштабу” – в два мільйони бідних сімей проживають понад 1,3 млн неповнолітніх, які не мають коштів для гідного життя.

Багато італійців, що знаходилися на межі бідності, на тлі пандемії виявилися в повній убогості, а ті, хто і так вже був бідний, ледь самостійно залагоджують свої справи, зазначає Caritas Italia. Найбільш сильно від бідності страждають Валле-д’Аоста, Кампанія, Лаціо, Сардинія і Південний Тіроль.

Держстат: 67% українців назвали себе бідними

Caritas Italiana закликала уряд прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі переглянути державні програми допомоги, оскільки більш ніж половина італійців не отримують допомоги, багато також страждають від непомірної заборгованості і лихварів.

У доповіді вказується, що ще до пандемії мільйони італійських сімей мали настільки високі борги, що вони не можуть бути виплачені при нормальних умовах.

В результаті пандемії COVID-19 в Україні більш ніж 6 млн людей опиняться за межею бідності.

“У ЮНІСЕФ світова статистика. Вони порівнюють заробітну плату в Україні з іншими країнами. У нас, на жаль, поки і прожитковий мінімум, і середня заробітна плата в цілому по країні менші. Тому мені здається, що це не зовсім адекватна, в нормальному сенсі слова, інформація з приводу України”, – зазначив Зеленський.

Він додав, що для українських реалій зарплата в 5-6 тисяч гривень вважається маленькою, але це “не є бідністю”.

“Я вже не пам’ятаю всі цифри (ЮНІСЕФ, – ред.). Мені здається, що це люди, які будуть отримувати десь 5-6 тисяч гривень, і в ЮНІСЕФ їх вважають бідними. Так, дійсно, це дуже маленька зарплата в порівнянні з європейськими або американськими стандартами. Я розумію, що у них $ 250 – це мізерна зарплата. У нас це теж маленька зарплата, але у нас це не є бідністю все ж”, – наголосив Зеленський.

Він запевнив, що мінімальна зарплата і пенсії в Україні будуть зростати.

Президент Володимир Зеленський вважає, що в Україні не настав кінець епохи бідності.

Глава держави також заявив, що на весь список його обіцянок, озвучений раніше, “одного терміну не вистачить”. Зеленський не виключає того, що буде балотуватися на другий термін, за умови підтримки народу.

Про це розповіла завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Людмила Черенько, йдеться на сайті відомства.

За словами вченої, в країні спостерігається зниження споживчих можливостей і реальних доходів українців. Економіст каже, що такий ріст − катастрофічний.

“Сьогодні ми маємо дані за перше півріччя. Вони гірше, ніж в цілому за рік, оскільки перший квартал − це повністю карантинний період, коли були погіршені практично всі соціальні показники”, − розповідає Черенько.

При цьому у другому півріччі ситуація трохи краще, що повинно поліпшити річну статистику, але несуттєво.

“Сьогодні можна вже говорити, що переважна більшість населення дуже втратила споживчі можливості. Зросли ризики бідності в багатьох категоріях населення”, – додала вчений.

Економіка при цьому ще більше “пішла в тінь”, що притаманно кризовому періоду. Економіст вважає, що показник тіньової економіки становить близько 50%. Завдяки чому деякі українці стали навпаки багатшими, а ось основний удар на себе взяли бідні і середні верстви населення.

“Велика кількість машин на дорогах і зростання дорогих покупок в магазинах стосуються, на жаль, дуже малої частини населення. А переважна більшість як раз отримує фінансовий удар”, − додала Черенько.

Частка тих, хто наприкінці квітня міг легко дозволити собі придбання холодильника чи телевізора, напочатку червня зменшилася.

Водночас кількість тих, кому не вистачає навіть на їжу, протягом травня зросла з 11,5% до 12%.

Опитування провів Київський міжнародний інститут соціології, повідомляє Українська правда.

За припущеннями експертів, політиків та звичайних громадян, це може бути пов’язано із запровадженням в Україні карантину з середини березня, коли багато людей втратили роботу або не працювали кілька місяців, що позначилося на їхніх доходах.

Про це заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук в ефірі одного з телеканалів, передає “УНІАН”.

Він заявив, що хотів би, щоб країна зростала через розвиток і успішність кожної людини.

“Якщо ви подивіться на ту програму, яку ми подали в парламент, то вона починається саме з людини. Ми починаємо з того, яким чином зробити людський капітал України успішним”, – сказав він.

За словами Гончарука, для цього українцям необхідно дати можливість отримувати освіту, створити нормальну систему охорони здоров’я та стимулювати людей до саморозвитку.

Як зазначив Гончарук, в Україні понад 10 мільйонів осіб живе за межею бідності. Більше того, сама країна сьогодні виснажена через те, що її розграбовували останні десятиліття.

А сьогодні вона раптом зрозуміла, що не попросять дівчатка цю ляльку. І навіть можуть носики зморщити і сказати на неї:

«Фу!» А вона це «фу» пережити точно не зможе. Не розуміла, чому — ​тільки знала: це через те, що мама сама її шила. Шила тому, що вони не мали грошей купити магазинну ляльку. Тому, що тата в них не було зовсім і не було кому прийти з роботи до них з Антончиком і сказати: «Ну що, діти, їдемо в «Дитячий світ»? У мене сьогодні зарплата!»

І вони б скакали на одній ніжці, радісно повискуючи, а потім брали б тата за руки, вона — ​з лівого боку, а Антон з правого, і йшли б купувати нові іграшки. І там, у магазині, він би не усміхався винувато, не розповідав би їм про оплату світла, газу і скільки у них боргів, а просто купував би все, що вони попросили.

Вона часто мріяла: от якби в них було багато грошей! Які гарні сукні можна було б купити! І джинсову спідничку, і нові лакові туфлі. І лялькову коляску, як у Ані. І самокат, як у Лери. І щоб Дід Мороз більше не приносив на Новий рік шкільну форму, а потішив би справжнім подарунком. І щоб перед навчанням їй купили новий портфель, а не віддавали старий, сусіда Вітька, яким він після уроків грав у футбол. І який до того ж був синім, з намальованою машинкою на великій кишені. Хлопчачий — ​і все тут.

І найголовніша мрія її — ​гарна сукня на випускний. Така, від якої б дух захоплювало. Як у справжньої Попелюшки. Вона бачила таке плаття в магазині, але воно коштувало так дорого, що про нього годі було й мріяти. А ще вона купила б Антончику пожежну машинку, в яку можна наливати воду — ​і вона ллється потім із шланга, як у справжньої.

Вона скривилася, згадуючи, як прийшли вони з мамою за Антоном у ​​дитячий садок. Її брат сидів на стільчику нещасний і заплаканий, з величезним червоним вухом. І як
схлипував потім, здригаючись, розповідав мамі, що побився з хлопцями через те, що Вовка приніс свою нову пожежну машинку, Антон хотів погратись, а він йому не дозволив. І сказав, що це йому тато купив. І що у Антошки такої іграшки не буде ніколи, тому що тата у нього немає.

А Антошка відповів, що мама йому скоро купить багато таких машин і він жодною з Вовкою не поділиться, бо Вовка — ​скнара. А той сказав, що нічого мама йому купувати не буде, тому що вони бідні і всі ходять у чужому одязі. А потім Антошка, звичайно, налетів на Вовку і врізав йому. А Вовка відповів. І ввечері вихователька довго говорила з мамою, щоб вчила сина не розпускати рук…

А мама слухала її і сумно дивилася на Антончика. І вже вдома, нагодувавши їх смачною смаженою картоплею і напоївши солодким чаєм, довго розмовляла, пояснюючи, чому погано битися через таку дурницю, як пожежна машинка. А Антон шморгав носом і наполягав, що пожежна машинка не дурниця…

Перервавши її думки, підійшла мама, обняла, уткнулася носом в її плече, щоб погойдати як маленьку, потім запитала:

— Поговоримо, доню?

— Про що?

— Ти запитувала про багатство і правду. Чому вважаєш, що я тебе обманюю?

— Знаєш, мамо, сьогодні у Ліки був день народження. Приїхала її мама на машині, забрала нас на дитячий майданчик. Там були гірки, басейни з м’ячиками, батути! І дівчатка розповідали, що вони часто ходять туди і все там знають. А я була перший раз і нічого не знала. І всі дітки були такі ошатні, а я — в цьому платті.

І Ліці подарували стільки всього! Й іграшкового поні Іскорку, і лялечок із «Холодного Серця», і всі так захоплювалися кожним новим подарунком, а я принесла тільки браслетик, який сама сплела, і каблучку… і вони навіть не подивилися на мій подарунок.

І там, на майданчику, був фотограф. Він нас усіх фотографував, а потім дав кожній маленьку світлину на згадку про день народження, я запропонувала Ліці обмінятися: я їй свою картку, а вона мені — ​свою. Тому що скоро випускний, вона піде в гімназію, а я — ​в нашу школу, і мені так хотілося, щоб у нас залишилися фотографії одна одної. А вона відмовилася, їй хотілося, щоб у неї залишилася її світлина, де вона в новій сукні. А я їй сказала, що в неї ж буде багато знімків і що дружба важливіша за сукню. А вона відповіла, що її фото буде у випускному альбомі і я завжди зможу там на неї подивитися. А потім ми поїхали до неї додому. У неї є своя окрема кімната. І вона така красива, як кімната справжньої принцеси. І в ній стільки іграшок! І був такий гарний торт! Ліка сказала, що його робили на замовлення. І дівчатка говорили, в яких сукнях прийдуть на випускний. А мені чомусь було так сумно, мамо. Мені здалося, що ми зовсім не багаті, а дуже навіть бідні. У нас така маленька квартира. Ми з тобою і Антончиком живемо в одній кімнаті. Й іграшок у нас немає. І ти не водиш машину. І уроки я буду робити за нашим кухонним столом. То які ми, мамо? Бідні чи багаті?

— Багаті, донечко, дуже багаті. Ми є одне в одного, ми здорові й любимо одне одного — ​це і є багатство. А все інше — ​це не так важливо. Страшно втратити близьку, рідну людину. А гроші втратити не страшно. Ви ще трохи підростете, я зможу вийти на роботу на повний день, і все в нас буде добре, повір.

Але голос мами задрижав. Вона обернулася і побачила, що обличчя неньки раптом стало сумним і тужливим, яким було, коли вислуховувала нотацію від Антонової виховательки. І їй раптом захотілося якось маму підтримати, щось таке важливе їй сказати, але не знала що і просто притулилася до неї, як притискалася зовсім маленькою, вдаривши коліно. Наче в такі моменти не існувало в світі нікого, крім неї і неньки.

І мама обняла її у відповідь, посопівши їжачком, від чого стало лоскотно і смішно, а потім раптом сказала: «Я не хотіла тобі заздалегідь говорити, але мені підвернувся гарний підробіток. Пам’ятаєш, я весь минулий тиждень сиділа за комп’ютером ночами? Якраз сьогодні мені, нарешті, заплатили, і завтра ми підемо купувати тобі нову сукню і туфлі на випускний! Ти будеш найкрасивішою принцесою! Я обіцяю!»

Наступного дня, після дитячого садка, вони прийшли в той самий магазин. Продавчині разом з мамою метушливо закрутилися навколо неї, допомагаючи одягнутися. Вона стояла перед великим дзеркалом, не вірячи, що все це відбувається з нею. Мама застібала їй блискавку, розпрямляла спідницю. Вона ходила магазином, стукаючи маленькими каблучками нових туфель, і відчувала себе найелегантнішою дівчинкою в світі. Проходячи повз Антона, підморгнула йому і запитала: «Ну як?» А він не відповів нічого, тому що йому було сумно. Він знову побився з Вовкою, і знову йому перепало від вихователів — білий світ був немилим. Яка вже тут сукня?

Вона подивилася ще раз у дзеркало, ніби намагаючись запам’ятати себе такою напрочуд гарною, а потім рішуче підійшла до мами і попросила допомогти переодягнутися. Уже вдома, коли влігся Антон, а вони перемили посуд і, увімкнувши настільну лампу, сіли шити ляльку, мама обережно запитала:

— Чому ти відмовилася купувати плаття? Ти ж так мріяла!

— Я просто подумала, мамо, що у Антошки скоро день народження. Краще купимо йому пожежну машинку. Зробимо сюрприз! Уявляєш, він прокинеться вранці, а в нього перед носом справжній подарунок. І він як закричить з радості! Так, що всі сусіди почують! Коли я думаю про це, мені хочеться сміятися, мамо. І я відчуваю себе навіть більше ніж багатою!

Згідно з даними Реви, приблизно 40% української економіки знаходиться в тіні.

«Детінізація на сьогоднішньому етапі дасть грошей більше, ніж результати економічного зростання”, – переконує Рева.

Також він додав, що підняття мінімальної зарплати допомогло скоротити обсяг тіньової економіки в країні.
За його словами, в Україні поки немає можливості для підвищення мінімальної зарплати до 4100-4200 грн. Він зазначив, що причина полягає в нестачі бюджетних коштів.

“За підсумками трьох місяців до держбюджету надійшло 193,6 млрд грн. Це 96,9% від затвердженого показника на перший квартал 2018 (199,7 млрд грн). Тобто держбюджет недоотримав 6,1 млрд грн”, – пояснив Марченко.

Зазначимо, раніше заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб заявив, що мінімалка буде підвищена до 4200 в III кварталі поточного року.

Українцям дали прогноз про зростання мінімальної заробітної плати. Так, розмір мінімальної заробітної плати в Україні в 2021 році складе 6200. Про це повідомляє консенсус-прогноз Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Документ опублікований на сайті відомства.

Згідно з прогнозом, в 2019 році середньорічна мінімальна зарплата в Україні може скласти 4600 грн, у 2020 році – 5400 грн. У нинішньому році розмір мінімальної зарплати становить всього лише 3900 грн. Відповідно до закону про державний бюджет на 2018 рік, Кабінет міністрів України за підсумками першого кварталу 2018 року розгляне можливість підвищення мінімальної зарплати в країні до 4200 грн.

Про це інформує Укрінформ з посиланням на першого заступника міністра соціальної політики Ольгу Крентовську.

Середньомісячна заробітна плата штатних працівників за 2016-2017 роки зросла майже на 70%. Реальна заробітна плата після падіння у 2014-2014 роках за 2016 рік зросла на 9%, за 2017- на 19,1%. Серед працюючих рівень абсолютної бідності зменшився на 18,5 відсоткових пунктів, – розповіла заступник міністра.

Ольга Крентовська зазначає, що саме таке покращення ситуації дає змогу закладати основу для майбутніх реформ у сфері праці.

Окрім цього, перший заступник міністра соціальної політики зазначила, що рівень використання трудового потенціалу суспільства залишається низьким. Про це свідчать показники національного доходу на душу населення.

Крентовська також додала, що за попередні роки в Україні помічали негативну тенденцію зменшення чисельності спеціалістів та кваліфікованих робітників. Також зростала зайнятість серед представників найпростіших професій та представників у сфері обслуговування та торгівлі. Саме тому, на думку першого заступника міністра соціальної політики, зараз зберігається значна частка малоефективних робочих місць з низьким рівнем оплати праці.

Мільйонер Стів Сиболд протягом 26 років збирав дані про звички і поведінку заможних людей. За цей час він зустрівся і поговорив з безліччю мультимільйонерів і мільярдерів. Свої висновки він виклав у книзі «Як мислять багаті».

Головне, що виявив Сиболд, – це те, що секрет багатства криється зовсім не в механізмі заробляння грошей, а в мисленні, яке відрізняє багатих людей від всіх інших.

Ось 8 найголовніших відмінностей.

1. Багаті вважають, що гроші – це їх право

Всі інші впевнені, що багатство – це привілей. Сиболд пише: «Мислителі світового рівня знають, що в капіталістичних країнах у них є право бути багатими, якщо вони приносять суспільству велику користь».

Звичайні люди вважають, що багатими можуть стати лише окремі щасливчики. Ця різниця в мисленні змушує їх грати в лотерею, а потенційних багатіїв – працювати. Останні впевнені: якщо вони роблять життя оточуючих краще, багатство належить їм по праву.

2. Багаті знають, що власний бізнес – це найшвидший спосіб заробити капітал

Всі інші впевнені, що створення власної компанії – ризикована справа. «Правда в тому, що постійна робота анітрохи не безпечніше свого бізнесу. На перший погляд це здається парадоксальним, але працюючі на себе люди мають можливість шукати додаткові джерела коштів і збільшувати доходи на свій розсуд », – вважає Сиболд.

Звичайно, з запуском своєї справи пов’язані певні ризики, але мільйонери знають, що ризик не розкрити свій потенціал куди нeбeзпечніше. Люди зі свідомістю багатіїв відкривають компанії і заробляють на них, в той час як всі інші вважають за краще стабільну зарплату і втрачають свій шанс заробити мільйони. «Більшість людей гарантують собі життя в постійній нyжді, залишаючись на роботі зі скромною, щорічною зарплатою», – додає Сиболд.

3. Багаті розуміють, що кмітливість – ключ до успіху

Всі інші впевнені, що для того, щоб заробити стан, необхідно багато вчитися. Сиболд пише: «Якби ключем до багатства були п’ятірки в школі, кожен випускник коледжу, який закінчив його з відзнакою, ставав би мільйонером. Однак стан більше залежить від здорового глузду, ніж від здатності запам’ятовувати інформацію і успішно складати іспити ». Як розвинути в собі кмітливість? Спробуйте заглянути в голови багатьох людей, і дізнатися, що вони думають і як розпоряджаються грошима.

4. Багаті вірять в командну роботу

Всі інші впевнені, що заробіток великих статків – процес індивідуальний. «Мільйонери знають, що надійна команда в житті просто необхідна, і зосереджують основну увагу на пошуку талановитих людей, здатних допомогти у втіленні ідей і планів», – пише Сиболд. Він стверджує, що в значній мірі достаток залежить від нашого оточення.

5. Багаті знають, що заробляти гроші дуже просто

Всі інші впевнені, що кожна копійка дається важко. Сиболд пише: «Люди завжди вважали, що багаті розумніші, освіченіші або більш вузучі. Звичайно, це помилки ». Багаті знають, що гроші витікають з ідей і рішення проблем. Чим успішніше рішення, тим вище винагорода. У мільйонерів немає ніяких особливих таємниць. Переважній більшості людей заважають лише обмежують їх переконання.

6. Багаті розуміють, що для того, щоб розбагатіти, потрібно думати

Всі інші впевнені, що гроші заробляються важкою, наданими працею. Сиболд пояснює, що середній клас думає про гроші лінійно: єдиний спосіб збільшити дохід – більше працювати. Він пише: «Багаті знають, що про великі гроші необхідно думати нелінійно. Найбільше в світі цінується творче мислення. Щоб заробляти великі гроші, тренуйте розум шукати вирішення складних проблем ».

7. Багаті вважають, що гроші – це свобода

Всі інші впевнені: гроші – це обмеження. «Заможні люди розглядають гроші як творчий інструмент, який розширює спектр можливостей для них і членів їх сімей», – вважає Сиболд. На відміну від цього звичайні люди рахують гроші «великим гнобителем». Для багатьох гроші – критичний ресурс, що відкриває нескінченні можливості.

8. Багаті працюють заради самовираження

Всі інші працюють заради грошей. Сиболд каже: «Мільйонери знають, що робота виключно заради грошей – найгірша стратегія для створення багатства». Він радить не шукати роботу з найвищою зарплатою, а підшукувати заняття з найбільшим творчим потенціалом. Виявивши таке заняття, вкладіть в нього все серце і душу, щоб стати одним з кращих фахівців у своїй галузі. За це ви будете винагороджені незвичайним багатством.

Багатство – це вибір, який ми всі маємо зробити.

Одного разу Білл Гейтс сказав: «Це не ваша помилка, якщо ви народилися у бідності, але якщо ви померли бідним, то це ваш особистий провал».

Немає причин, чому ви повинні жити в злиднях. Багатство чекає на вас, але якщо ви хочете бути багатими, ви мусите зважитися на це.

Довгий час я намагався повірити в те, що нарешті зможу стати багатим. Але цього не сталося до тих пір, поки я не зауважив різницю в думках і діях між багатими і небагатими.

Я наводжу 10 основних відмінностей між заможними і бідними…

1a. Бідні люди – скептики
Я чітко пам`ятаю, як мій колишній колега казав: «Ті механіки крадії. Вони завжди шукають слабких людей. Вони звинувачують тебе, коли ти не уважний». Він думав, що кожен несправедливо хоче заволодіти ним та його статками.

1b. Багаті люди довірливі
Дивно, але багато заможних людей залишають свої машини і будинки відкритими. І, навпаки, в бідних районах, ви не помітите такої поведінки. Багаті люди мають тенденцію довіряти тим, кого зустрічають (без причини) і дають іншим можливість бути собою.

2a. Бідні люди знаходять недоліки
Люди, які живуть у злиднях, завжди шукають проблеми замість того, щоб знайти способи їх вирішення. Вони звинувачують своє оточення, обставини, роботу, погоду, владу і роблять величезний список виправдань тому, що вони не в змозі досягнути успіху.

2b. Багаті люди знаходять успіх
Багаті люди розуміють, що все відбувається з певних причин. Замість того, щоб дозволити життю керувати ними, вони беруться за справу. Люди, які живуть в достатку, відкидають виправдання і викорінюють усі звинувачення, тому що вони мають робити те, що повинно бути зробленим.

3a. Бідні люди роблять припущення
Коли вони хочуть підійти до знаменитості, вони кажуть: «Напевно, вона не має часу розмовляти зі мною». Вони не роблять спроб, аби отримати бажане.

3b. Багаті люди ставлять запитання
Більшість багатих людей ставлять запитання «А що, якщо?». Наприклад: «А що, якщо я напишу мейл до президента і він або вона відповість?». Якщо ви почнете ставити запитання, ви вбережете себе від зайвих турбот. Сила в руках тих, хто ставить правильні питання. Ці питання, можливо, не дадуть усіх відповідей, але таким чином ви піддасте сумніву свої судження.

4a. Бідні люди кажуть: «Вони» і «Їх»
У продуктовому магазині жінка на касі сказала: «У них ніколи нема достатньої кількості касирів. Я не знаю, що сталося з ними». Очевидно, що ця жінка не несе відповідальності за свою роботу. Вона остаточно відмежувала себе від роботи, за яку їй платять.

4b. Багаті люди кажуть: «Ми»
Офіціант в одному з моїх улюблених ресторанів сказав: «Ми отримали велике задоволення, готуючи наші стейки на відкритому вогні». Його почуття гордості заохотили мене дати йому щедрі чайові. Безсумнівно, ви будете багатими, якщо ви вкладете кошти у те, в що вірите.

5a. Бідні люди шукають найдешевші шляхи
Одного разу я ходив на шопінг з другом, який хотів купити тільки найдешевший одяг. Він поспішав до стійок і схоплював одяг, який навіть не планував придбати, але вигідні пропозиції манили його. На жаль, з того часу він більше ніколи не одягав цей одяг.

5b. Багаті люди прагнуть лише найкращого
Багаті люди пройдуть додаткову відстань, щоб знайти якісну річ. Вони не обмежують себе в ціні, часто шукають обслуговування під час шопінгу і їх ніколи не влаштовуватимуть непотрібні і непрактичні речі.

6a. Бідні люди думають, що гроші важливіші, ніж час
Мільйони людей по всьому світу марнують свій дорогоцінний час заради грошей. Ви завжди зможете отримати назад $500, але не зможете повернути 50 годин. Проте більшість людей використовують час заради грошей і через це ніколи не реалізують свій справжній потенціал.

6b. Багаті люди розуміють, що час важливіший, ніж гроші
Багаті люди ніколи не пожертвують часом заради грошей. Більше того, вони шукають дорогоцінний досвід, який істотно змінює їх життя. Їх кар’єра більш зосереджена на тому, що вони люблять, на допомозі іншим, замість того, щоб просто витрачати час заради мізерної зарплати.

7a. Бідні люди конкурують
Коли бідні люди бачать можливість, вони з’ясовують, як це вдається іншим, наслідують їх і ніколи не розглядають інші шляхи, щоб отримати бажане. Замість цього вони вкорінюються у вірі, що робити те, що роблять інші – це найкраща річ, яку можливо зробити для себе.

7b. Багаті люди створюють
Мої багаті сусіди були незадоволені, коли дізналися, що їхній Porsche не того відтінку зеленого, про який вони мріяли. Через це вони вирішили на замовлення створити свій зелений Porsche з небаченими деталями.

8a. Бідні люди жаліються, засуджують і критикують
Більшість бідних людей дізналися, як бути бідними від своїх предків. Члени їхніх сімей змушували їх повірити, що все є «неправильним» замість правильного. Якщо ви коли-небудь чули, як хтось питає: «А що не так?» ви знаєте, що я маю на увазі.

8b. Багаті люди моляться і насолоджуються своїм благословенням
Багаті люди знають, що вони мають чимало привілеїв і не сприймають це як належне. Завдяки їхній вдячності, правильному сприйняттю подарунків, любові та обставин, вони здатні створити більше. Процвітає те, що хвалять.

9a. Бідні люди шукають непрофесіональні поради
Вони часто дослухаються до думок інших і шукають підтвердження від знайомих. Вони вірять майже всьому, що чують без розпитування авторитетних осіб. Вони приймають думки як факти і забороняють собі робити дослідження, задовольнившись відповіддю.

9b. Багаті люди шукають порад експертів
Заможні люди звикли думати самі. Якщо вони не можуть щось з’ясувати, то шукають експертну пораду. Зазвичай вони платять за такі поради і отримують безліч думок.

10a. Бідні люди мають великі телевізори
У бідних людей багато часу займає дрейфування серед випадкових зображень, які вони не можуть контролювати. Вони використовують свій вільний час для того, щоб уникнути мистецтва мислення (яке є найбільш складним завданням) і повірити загальному судженню, що це і є «розвага».

10b. Багаті люди мають великі бібліотеки
Багаті люди є освіченими і читають багато книжок. Вони використовують свої знання таким чином, щоб це приносило їм користь. Замість того, щоб дрейфувати у випадкових діях, вони прагнуть подумати, аби зрозуміти себе, інших і світ, у якому вони живуть. Фактично наскільки ваша особиста бібліотека збільшиться за роки, таким і буде ваш дім. І я можу це підтвердити!

Для того, щоб отримати правильну думку про те, як стати багатим, ви повинні вивчати багатих людей. Після цього ви станете тим, кого вивчаєте. Якщо зараз вас оточують люди, які ще не є багатими, просто робіть протилежне тому, що роблять вони. Скоро ви і самі зможете досягти фінансових мрій.»

1. Бідний завжди шукає винних
У фінансовому стані бідної людини завжди винні батьки, чоловік або дружина, держава, оточення — хто завгодно, тільки не він сам. Він абсолютно не в змозі визнати той факт, що відповідальність на цьому виключно на його плечах.
2. Жалість до себе
Бідний завжди знайде, на що себе пожаліти: народився не в тій країні, живе в поганий час, недостатньо освічений, неідеальна статура, магнітні бурі — та все що завгодно! У нього є десятки аргументів для цього, а капітал на жадібності не заробиш, знаєш.
3. Нити і скаржитися на життя
Часом так хочеться розповісти комусь, який ти бідний і нещасний, і отримати розраду. Людина з мисленням багатія сприймає будь-яку невдачу як тимчасові труднощі і ні на що не скаржиться. Від того, що ти виговоришся, грошей в гаманці не додасться.
4. Займатися справою, яка не приносить задоволення
Щоб справа приносила успіх, вона повинна бути улюбленою. Інакше людина може проклинати свою роботу, начальство і колег, але все одно кожен понеділок буде знехотя волочитися в проклятий офіс і проводити рік за роком в очікуванні п’ятниці.
5. Тягнути час
Відтягувати до останнього. Девізом його життя може бути народна мудрість «Сім разів відміряй — один відріж», ось тільки до відрізання справа не завжди доходить…
6. Безкоштовне навчання
Практично кожен успішний чоловік скаже тобі, що найкраща інвестиція — це інвестиція в себе. Бідний чоловік звик, що все можна отримати на халяву, навіть навчання. Але для того, щоб навчитися чогось дійсно потрібному і корисному в наш час, на жаль, завжди доводиться платити.
7. Тратити гроші даремно
Якщо у людини немає фінансової стратегії, то він буде заробляти гроші і відразу ж витрачати їх. І тут вже не важливо, скільки він заробляє. Якщо людина не вміє грамотно поводитися зі своїми засобами і інвестувати їх у створення капіталу, то він все одно буде бідним.
8. Тратити час даремно
Аналогічно попередньому пункту, бідна людина часто задається питанням: «Як вбити час?» І це його найбільша помилка. Немає нічого дорожче часу, і багаті точно знають це!
9. Думати, що скажуть інші
Кожна успішна людина унікальна. Вона створює свою власну стратегію успіху, за що її і цінують інші. Так що ти цілком можеш наплювати на всі наші поради і йти по своєму унікальному шляху! Бідний ж, навпаки, наслідує інших. Він дуже багато часу витрачає, щоб стати схожим на процвітаючу людину і прислухається до думки оточуючих. Але багатому все одно, що про нього думають інші.
10. Жити чужим життям
Одна з найсерйозніших помилок бідняків — проекція чужого життя на своє. Вчитуватися в біографію сильних і знаменитих і робити абсолютно так само, як там написано — це те, через що ти можеш знайти відчуття дискомфорту на все життя. Стратегії успіху — це, звичайно, чудово, але ти повинен робити тільки те, що дійсно вважаєш підходящим для себе, пише джерело.
Ти впізнав себе, читаючи ці пункти? Я, на жаль, так. Також я дуже добре розумію, що не можна просто взяти і змінити спосіб мислення, але мене не покидає надія, що якщо кожен день робити маленький крок назустріч тому, чого дійсно тобі хочеться досягти, то успіх прийде неодмінно!

Економічна рада трудового руху Данії Arbejderbevægelsens Erhvervsråd (ECLM) провела аналіз, спираючись на дані офіційної статистики (Statistics Denmark), і дійшла невтішного висновку, що загальне число датчан, які живуть в злиднях, більш ніж подвоїлася за останні роки – з 18 650 в 2002 році до 44 141 в 2015 році.

Згідно з офіційними статистичними даними, значний стрибок числа бідних (на 10%) стався з 2014 по 2015 ріку. Керівник аналітичного відділу ECLM Йонас ши-тцу Юуль (Jonas Schytz Juul) заявив, що це збільшення було викликано головним чином скороченням соціальних виплат (kontanthjælp) і фінансової підтримки іммігрантів на початку 2000-х рр. І хоча на початку 2010-х рр. уряд Данії скасував це урізання допомоги іммігрантам, рівень бідності в Данії продовжує зростати. За визначенням ECLM, вважається, що людина живе в бідності, якщо вона протягом 3-х років поспіль заробляла менше 50% середнього доходу в Данії, не є студентом і має заощадження в розмірі менше 100 000 крон (14 300 долл. США).

«Молоді люди, які не йдуть здобувати освіту, стають все біднішими», – зазначив Юуль.

Оскільки дані доступні тільки до 2015 року, то поки неможливо побачити наслідки більш пізніх обмежень на соціальну підтримку:

– новий ліміт на виплати по соціальному забезпеченню (kontanthjælpsloft),

– так зване правило «225 годин», які потрібно опрацювати з метою збереження права на соціальні виплати,

– подальше скорочення соціальної допомоги біженцям (integrationsydelsen).

Юуль написав на своїй сторінці в Твіттері, що kontanthjælpsloft, який істотно знижує доходи неповних сімей, призведе до «значного збільшення дитячої бідності в найближчі роки». Представник лівої партії Venstre Louise Schack Elholm (Луїзі щак Ельхольм) сказала, що цифри не обов’язково показують збільшення проблеми.

«Причина може полягати в тому, що все більше людей працюють на себе і мають більш низький дохід в перший рік», – заявила Ельхольм. Однак статистичні дані Данії показують, що в період з 2008 по 2015 рік кількість самозайнятих скоротилося на 5%.

Буде в українців робота в цьому році — головна інтрига сезону. Нещодавно в. о. голови Держслужби зайнятості Валерій Ярошенко заявив, що побоювання щодо зростання безробіття після підвищення мінімальної зарплати в два рази (з 1600 грн до 3200 грн в місяць) не виправдалися.

Навіть навпаки, за статистикою відомства, ринок праці показує позитивну динаміку: у січні 2017 р. кількість вакансій зросла на 48%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Це, на думку чиновників, свідчить про пожвавлення економіки. Отже, безробіття буде скорочуватися і далі, як це було в 2016 році, коли кількість офіційних безробітних (дані Держстату) зменшилася на 100 тис. осіб (грудень 2016 року до грудня 2015-го), до 390,8 тис. чол.

Але деякі експерти вважають, що буде рости не офіційна безробіття, а прихована. Людей почнуть оформляти на неповний робочий день або на півставки. Набирає обертів і тіньова зайнятість, коли працівники працюють без оформлення.

Вакансій стало більше

За словами Валерія Ярошенка, в минулому році служба зайнятості зафіксувала майже мільйон вакансій, в той час як в 2015 році їх було всього 875 тисяч. Зростання спостерігалося практично по всіх галузях.

Наприклад, кожна п’ята вакансія надійшли від переробних підприємств, ще 16% дала оптова і роздрібна торгівля і 9% — транспорт, логістика, поштова та кур’єрська діяльність.

Вже в січні 2017 року було працевлаштовано 45 тис. осіб, що на 11 тис. чол. (32%) більше, ніж рік тому.

Одночасно роботодавці подали інформацію про заплановане звільнення 29 тисяч осіб, що на чверть менше аналогічного показника минулого року.
Завідуюча відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько підтвердила UBR.ua інформацію про зростання вакансій і на комерційних сайтах з пошуку роботи.

“Офіційні дані по безробіттю за січень будуть ще не скоро. Однак оцінювати безробіття за нашою статистикою не можна. Треба орієнтуватися на методологію МОП, а звідти цифри будуть не раніше літа. За статистикою сайтів вакансій відзначається зростання попиту на робочу силу. Можливо, це шлейф тенденції минулого року або все-таки підвищення мінімальної зарплати ніяк не позначилося на ринку праці — важко судити”, — каже Людмила Черенько.

Робота без зарплати

За даними Work.ua у минулому році компанії розмістили на 62% вакансій більше, ніж в позаминулому. При цьому 55,7% опитаних роботодавців заявили, що підвищення мінімалки ніяк не вплине на їх плани з найму персоналу. Майже 60% готові підвищувати зарплату і тільки 8% зізналися, що можуть провести скорочення.

За даними HeadHunter. кількість вакансій зросла на 46%, а 38% роботодавців підвищували зарплату своїм працівникам.

Але на такі сайти, як правило, потрапляють вакансії від великих підприємств, де заробітна плата і так вище нової мінімалки.
“В приватному секторі самі низькі зарплати, які ми спостерігаємо, пропонують менеджерам з продажу — 5 тис. грн/міс. Зрозуміло, є вакансії за 3200 грн, але їх заповнюють через центри зайнятості”, — повідомила HR-експерт сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна.

За її словами, січень-лютий найнижчі по активності періоди для працевлаштування. Часто у цей час працівники очікують обіцяних надбавок платні. І тільки навесні починається активний пошук роботи і міграція персоналу в пошуках кращих умов оплати праці.

Директор з розвитку Work.ua Сергій Марченко не поділяє оптимізму голови уряду Володимира Гройсмана з приводу створення 28 тис. нових підприємств у січні 2017-го та скорочення кількості безробітних на 16%.

“Зменшення кількості людей, які одержують допомогу по безробіттю або зміна методики підрахунку офіційних безробітних не означає скорочення безробіття. Якби її можна було зменшувати кожен місяць на 16%, то вже через квартал вона була б менше, ніж у Німеччині”, — написав Сергій Марченко на своїй сторінці в Facebook.

Експерти вважають, що офіційне безробіття може навіть скоротитися, але є великі ризики зростання прихованого безробіття. У зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати багато підприємств переводять співробітників на неповний робочий день, або ж перерозподіляють пропорції білої та сірої зарплат. При цьому на роботодавців збільшилася податкове навантаження — весь ЄСВ сплачується виходячи з офіційної зарплати.

“У держсекторі, приміром, щоб вирівняти оклади працівників різних кваліфікацій, застосовуються коефіцієнти. Скажімо, переводять її на 0,25 ставки і платять їй як раніше, не 3,2 тис. грн.”, — говорить директор центру “Соціальний моніторинг” Дмитро Дмитрук.
Як зазначає експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко, десь компанії просто прибрали надбавки і доплати.

“Крім того, на 10 лютого було закрито 245 тисяч Фопів. Ніхто не аналізував, скільки з них працюють, сплять або сезонно працюючих. Вони теж можуть поповнити ряди безробітних”, — зауважив Юрій Гаврилечко. Українці не стануть багатшими

Перші півроку, за оцінкою Людмили Черенько, підвищення мінімалки надасть позитивний ефект на доходи найбільш низькооплачуваних категорій працівників. Наприклад, охоронців, водіїв, прибиральниць та інших. Потім все буде залежати від того, як швидко почнуть рости оклади у більш високооплачуваних категорій населення. І буде обганяти інфляція зростання зарплат.

Наприклад, за даними Ernst & Young, у першому півріччі 2016-го 74% компаній підняли зарплати в середньому на 13%, а решта планували індексувати їх на 10% протягом наступних шести місяців. Але це всього лише номінальне збільшення, яке ледь покривало рівень інфляції.

Номінальна середня зарплата, за офіційною статистикою уряду, підвищилася в 2016 році на 23,5% — до 5183 грн. Реальні зарплати збільшилися на 9%.

Тіньові доходи домогосподарств теж не так великі, як про них думають в уряді.
Дослідження центру “Соціальний моніторинг” показують, що в 2013 році отримували тіньові доходи 39% працюючих. У 2016 році ця цифра знизилася до 20%. Для двох третин цих домогосподарств тіньовий дохід був основним.

“Однак різниця між тими, у кого є тіньові доходи, і в кого немає, — всього 800 грн на одного члена сім’ї. Це тіньові доходи, які дозволяють виживати, не більше того”, — впевнений Дмитро Дмитрук.

За його словами, вітчизняні реалії не дають змінитися економічної стратегії кожного українця — більше працювати, щоб більше отримувати і легально платити податки.

“Держава не стимулює людину стає багатшими, а лише демонструє турботу про бідних, одночасно збільшуючи базу оподаткування”, — резюмував Дмитрук.