В одній зі шкіл Миколаєва, що під Львовом, 52-річна вчителька побилася з учнем 7-го класу через м’яч. Поліція склала на педагогиню протокол.
Про це повідомили в поліції Львівської області.
Школярі зняли на відео те, як вчителька повалила школяра на підлогу, намагаючись відібрати м’яч. Через це поліція склала на вчительку протокол про адміністративне порушення.
“Під час перевірки співробітники сектору ювенальної превенції Стрийського районного управління поліції встановили, що інцидент відбувся в одній зі шкіл міста Миколаєва Стрийського району Львівської області. Учасниками були 52-річна вчителька, яка намагалася відібрати футбольний м’яч, та учень сьомого класу цієї ж школи”, – йдеться у повідомленні.
Під час бесіди зі школярами ті поскаржилися на педагогиню. Діти заявили, що вчителька раніше неодноразово принижувала та цькувала учнів школи, чинила щодо них психологічне насильство.
“Щодо педагога було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-4 (Булінг (цькування) учасника освітнього процесу) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Санкція статті передбачає покарання – штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин”, – йдеться у повідомленні.
Директор Миколаївської школи №2, де стався конфлікт, Ігор Дзюрах у коментарі lviv.media заперечував, що вчителька та учень побилися. Він стверджував, що педагогиня “просто відбирала м’яч, а школярі це зняли на відео”.
Про автора цього Тексту відомо, що його звати Станіслав. Йому 21 рік, сам він із м. Генічеськ. Очевидно, що на фронті він снайпер і служить в «Айдарі». Про себе у візитці на Інстаграм Стас зазначає: Штурмовик. Дам відчути суть війни через пости. І це дійсно неймовірне відчуття, якого ви раніше не зустрічали навіть у Ремарка. Текст, який іде далі, поширюється через різні соцмережі прямо так у вигляді скріншотів. Неможливо уявити, через що проходять ці люди: Що таке війна для нас, що таке Бахмут…
1. 29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, відбувся бій між 5-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ма київськими студентами,
2. Бій тривав 5 годин. Він став символом боротьби за свободу і незалежність українського народу. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут, намагаючись протистояти просуванню до Києва окупаційної армії Муравйова, за незалежність України.
3. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.
4. Зі спогадів очевидців дізнаємося, що Григорій Пипський, зі Старосамбірщини, перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», решта студентів підтримали спів.
5. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року, було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.
6. В радянські часи полеглих у Крутах кваліфікували як зрадників. На місці загибелі героїв розбили парк. Пізніше, після другої світової війни, тут поховали радянських воїнів, полеглих при визволенні Києва.
7. Вперше про увічнення пам’яті студентів згадали в 1990-х роках, коли Народний Рух України встановив на місці загибелі студентів дерев’яний хрест.
8. Офіційно День пам’яті Героїв Крут почали відзначати з 2007 року, згідно указу Президента «Про вшанування пам’яті Героїв Крут». На місцях їхнього останнього бою та поховання встановлено пам’ятні знаки.
Також вчора, 28 січня, на YouTube-каналі Президента України Петра Порошенка з’явилося відео, присвячене легендарному бою під Крутами. Короткий відеоролик демонструє вояків минулого і сучасних воїнів Збройних Сил України, котрі захищають нашу державу нині.