Як військовозобов’язаних українців пропонують повернути додому
Наразі за кордоном перебуває близько 7,7 мільйона українців, 5,3 мільйона з яких – у країнах Євросоюзу, а понад 4,2 мільйони людей отримали статус тимчасового захисту Українцям надають тимчасовий притулок у Нідерландах, Швейцарії, Норвегії, Ірландії, Німеччині. та Польщі. Однак кілька країн ЄС вже заявили про певні зміни з початку 2025 року, які стосуються біженців із Україна. Про це йдеться у Телеграм-каналі.

Наразі український уряд розмірковує про повернення та підтримку людей, які перебувають за кордоном. Країни ЄС також обговорюють повернення українських чоловіків додому.

Восени глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що країни Євросоюзу знижують мобілізаційний потенціал України, виплачуючи допомогу біженцям.

Нідерланди також шукають способи повернення українських чоловіків призовного віку додому, заявив прем’єр-міністр країни Дік Схооф у відповідь на запитання лідера Партії Свободи Герта Вілдерса. Прем’єр зазначив, що йдеться не про силові методи, а скоріше про заохочення.

Як підкреслила профільна єврокомісар з внутрішніх справ Ілва Йоганссон, ЄС не вживатиме примусових заходів для повернення військовозобов’язаних українців в Україну, оскільки це суперечить Директиві про тимчасовий захист.

За даними ООН, за кордоном перебувають близько 6,7 мільйона українців, а з економічними мігрантами ця цифра сягає 10 мільйонів.

На початку грудня радник президента України Олександр Камишин анонсував, що на початку 2025 року стартує пілотний проект із повернення українців з-за кордону. За його словами, пілотний проект із повернення українців спочатку запрацює між Україною та Німеччиною.

Згодом 23 грудня віце-прем’єр-міністр Олексій Чернишев презентував робочу концепцію Міністерства національної єдності України. Як зазначив чиновник, міністерство займатиметься кількома ключовими напрямами, серед яких взаємодія з українською діаспорою, національна єдність та стратегічні комунікації, співпраця з міжнародними партнерами, а також політика повернення земляків.

Зокрема, у країнах із найбільшими громадами українців створять “Хаби єдності” (Unity Hub).

Як повідомив чиновник, більшість “залякана питанням можливої ​​мобілізації”. Тому у майбутніх “Хабах єдності” за кордоном мають надавати послуги з працевлаштування в Україні та вирішення питань з мобілізацією та військово-обліковими документами.

Як повідомляє видання El Pais, український уряд пропонує країнам ЄС знизити або припинити фінансову допомогу біженцям, а також обмежити консульські послуги для чоловіків призовного віку.

Однак у Міністерстві закордонних справ України стверджують, що замість перешкод створюватимуть “позитивну мотивацію” для повернення українців додому.

Представник МЗС України Георгій Тихий спростував твердження, наведені у статті El Pais, щодо заходів, які змушують громадян України повертатися з країн Євросоюзу. За його словами, уряд України не просить про скорочення допомоги, а чоловіки призовного віку мають доступ до консульських послуг.

Дедалі більше біженців з України хоче залишитися у Німеччині назавжди. Згідно з опитуванням, на сьогоднішній день таких 65%. Однак у 2025 році українці, які хочуть залишитися в країні на постійній основі, можуть зазнати труднощів через економічні проблеми, вибори та події в Сирії.

Зміни на ринку праці — зниження попиту на робочі місця та зменшення готовності компаній, наприклад, таких як Bosch, Ford, Volkswagen наймати нових співробітників можуть призвести до того, що українські біженці, особливо ті, хто не має достатньо високої кваліфікації або не володіє німецькою мовою, зіткнуться із труднощами у працевлаштуванні.

Економічний песимізм серед місцевого населення та дострокові парламентські вибори – одні з ключових чинників зміни риторики ФРН щодо біженців з України. Слід зазначити, що деякі політичні партії виступають проти надання українським біженцям пріоритетної допомоги, як-от Bürgergeld. Це може означати, що непрацюючі українці будуть позбавлені цієї фінансової підтримки та отримуватимуть допомогу за іншими, менш вигідними програмами.

Дискусія щодо можливості повернення сирійських біженців на батьківщину після падіння режиму Башара Асада ще один важливий чинник. Цей прецедент може вплинути на українських біженців, особливо у досягненні миру в Україні.

Раніше глава Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц заявляв, що необхідно переглянути “соціальну допомогу”, яку отримують українські біженці в Німеччині. На його думку, українці мають отримувати скромнішу підтримку, подібну до тієї, яка надається звичайним шукачам притулку.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявляв, що українським біженцям потрібно переконувати шукати роботу чи допомогти їм повернутися назад до України.

Польща посилює контроль за фінансовими операціями іноземців, зокрема українців, які ведуть бізнес або здійснюють перекази. Починаючи з 2025 року, підозрілі транзакції можуть призвести до блокування рахунків. Мета таких заходів – боротьба з шахрайством та тіньовою економікою, що завдає шкоди бюджету.

За повідомленням Інформаційного порталу Польщі, особливу увагу приділятимуть галузям, що найбільш схильні до податкових порушень: будівельні послуги, нематеріальні послуги, ІТ-сектор.

Українці, які займаються бізнесом або здійснюють значні грошові перекази в Польщі, особливо у зазначених сферах, мають ризик потрапити до уваги податкових органів.

У Словаччині ухвалили поправки до імміграційних законів, які зменшують державну підтримку для українських біженців із 1 березня 2025 року.

Як повідомило видання Slovak Spectato, зміни у законодавстві обмежують термін перебування у пунктах тимчасового розміщення біженців до 60 днів (замість нинішніх 120 днів). Крім того, допомога на проживання надаватиметься лише протягом перших 60 днів після приїзду.

Заступник міністра внутрішніх справ Петер Крауспе пояснив нововведення тим, що більшість українських біженців знаходять роботу та житло протягом двох місяців після прибуття, а ці зміни дозволять заощадити до 2 млн. євро.

Швейцарія також обмежує притулок українців. Видання Swissinfo повідомляє, що палата представників країни частково підтримала ініціативу Сенату, згідно з якою “статус S” на проживання надаватиметься лише громадянам України, які прибули з територій, що знаходяться під контролем Росії.

Ті ж, хто втік із тилових регіонів, не матимуть права на цей статус. Зокрема, поправка стосується лише українців, не розповсюджуючись на інших претендентів на притулок.

Крім того, уряд Ірландії розробляє пропозиції, щоб новоприбулим біженцям з України не надавати безкоштовне житло. Нове правило почне діяти із березня 2025 року. Таким чином чиновники хочуть стимулювати українських біженців самостійно орендувати собі житло.

Раніше влада департаменту Мерт і Мозель на сході Франції наказала українським біженцям залишити надане державне житло. Таке рішення було ухвалено через скорочення бюджетних витрат на утримання біженців та з метою сприяння їх інтеграції до французької спільноти.

З початку 2025 року в Австрії можуть набути чинності нові правила базової допомоги для українських біженців. Одним із ключових положень є те, що володіння автомобілем може стати підставою для відмови в отриманні цієї допомоги.

Таке рішення ухвалили виходячи з того, що якщо людина може дозволити собі транспортний засіб, зокрема оплату страховки та пального, вона не потребує державної допомоги.

МЗС та ООН запроваджують нові правила для тих, хто виїхав, що зміниться
Глава МЗС Дмитро Кулеба та Верховний комісар ООН з питань біженців Філіппо Гранді оголосили про запуск онлайн-платформи “Україна – це Дім” для українців, які розглядають можливість повернення з-за кордону. Про це інформує пресслужба МЗС.

Платформа буде надавати переміщеним особам і сім’ям перевірену та актуальну інформацію, яка допоможе їм ухвалити поінформовані рішення щодо можливості повернення з-за кордону до України.

“Ми готові працювати разом над допомогою тим українцям за кордоном, які готові повернутися, у поверненні додому. У цьому зв’язку розраховуємо, що одним з важливих інструментів стане платформа “Україна – це Дім”, що розпочинає свою роботу під егідою УВКБ. Ця платформа допоможе людям отримати достовірну та актуальну інформацію з усіх питань, які стосуються повернення до України, побачити, які є можливості та переваги, та зробити поінформований вибір”, – зазначив Кулеба.

Уряд Польщі продовжує підтримувати тих українців, які через війну змушені були залишити свій будинок в Україні. Так, після 24 лютого 2022 року до Польщі приїхало близько 1,3 млн. українців. І хоч зараз кількість біженців з України зменшилась до 950 тисяч людей, проте Польща входить до топ-3 країн, які допомагають українцям протистояти армії Путіна та захищають українських жінок та дітей.

І ось стало відомо, що польський уряд продовжив тимчасовий захист для українських біженців з 30 червня 2024 року до 30 вересня 2025 року – відповідну поправку до закону про допомогу громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території цієї країни, 10 червня 2024 року підписав польський президент Анджей Дуда. Це дозволить українцям і надалі отримувати доступ до медичних послуг, сімейних та соціальних виплат.

Питання про те, щоб позбавити українських чоловіків тимчасового захисту, наразі не розглядалося.

Біженці й надалі зможуть розраховувати на підтримку розміщення, але вона кількома моментами відрізнятиметься від пропонованої досі. Це пов’язано з необхідністю адаптації законодавства до викликів, з якими суспільство стикається зараз, оскільки вони відрізняються від тих, що були у 2022 та 2023 роках.

По-перше, влада посилює контроль над тими українцями, хто зловживає допомогою від Польщі.

Крім того, нововведення полягає в тому, що соціальна допомога за програмами “800+” (щомісячна допомога на дитину у розмірі 800 злотих) та “хороший старт” (одноразова допомога у розмірі 300 злотих) надаватиметься українським сім’ям виключно у випадку, якщо дитина ходить до польської школи.

А ще документи на PESEL потрібно подавати відразу після перетину кордону (раніше це можна було зробити протягом 30 днів).

Нагадаємо, статистична організація Європейської Комісії Eurostat зафіксувала у березні зменшення кількості громадян України, які мають статус тимчасового захисту у ЄС, у дев’яти країнах. Так, найбільш помітно поменшало у таких країнах Євросоюзу:

Чехія (-20 700 або -5,4%);
Швеція (-9960 або -21,5%);
Австрія (-9130 або -11,1%);
Данія (-5385 або -14,5%).

ТЦК отримають доступ до банківських рахунків українців – всі подробиці нововведення
Працівникам ТЦК, ймовірно, хочуть надати доступ до банківських рахунків. Також військкоми скоро отримають дані чоловіків із Податкової та Міграційної служб. “Тотальна” цифровізація ставить питання, чи збережеться в Україні поняття банківської таємниці та права на захист персональних даних. Що чекати від нових змін у законі про реєстр військовозобов’язаних, йдеться в матеріалі видання “Фокус”.

Президент України Володимир Зеленський схвалив зміни до закону про реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів “Оберіг” (законопроєкт № 11143).

Нова редакція документа дозволяє ЦВК, Податковій та Міграційній службам передавати особисті дані українських чоловіків віком від 17 до 60 років у базу даних реєстру “Оберіг”. До внесення змін державним органам дозволялося передавати відомості про громадян, які досягли 18 років.

Таким чином, імена та прізвища, податковий номер, реквізити паспорта та інша інформація всіх військовозобов’язаних українців можуть опинитися в розпорядженні військкоматів. Закон не визначає детально типи даних і межі дозволу їх використання співробітниками ТЦК.

У реєстрі “Оберіг” з’являться відомості про відкрите виконавче провадження та притягнення до адміністративної відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства.

Чи збережеться в Україні поняття захисту даних?
Реєстр “Оберіг” створили з метою спростити процес мобілізації та нівелювати корупційні ризики при контакті з працівниками ТЦК. Військовий облік в електронному режимі дає змогу збирати інформацію про військовозобов’язаних: їхні контактні та персональні дані, сімейний статус і навіть фінансовий стан.

У зв’язку з “тотальною” цифровізацією військовозобов’язаних постає питання, чи збережеться в країні поняття таємниці та права на захист персональних даних. Як вважає експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун, у країні, де мільйони людей добровільно встановили застосунок “Дія” і “Резерв+”, немає навіть сенсу говорити про такі категорії.

“Такі дії означають автоматичну відмову людини від права на особисті дані. Тепер держава може робити що завгодно з наданими відомостями. Можлива резистентність (опір суспільства) протестована — вона виявилася низькою. Українцям все одно на свої персональні дані”, — розповідає він Фокусу.

Якщо дані всіх громадян чоловічої статі без їхньої згоди потраплять до будь-якого реєстру, це можна розцінити як цілковиту неповагу до захисту персональних даних і порушення прав людини, додав він.

Водночас існують ризики зламу реєстру військовозобов’язаних. Система захисту реєстру “Оберіг” постійно вдосконалюється, але росіяни здатні її зламувати, попереджає фахівець.

ТЦК залізуть у гаманці українців?
Банки в Україні гарантують таємницю інформації про банківський рахунок, операції, що проводяться, і відомостей про клієнта. Усі дані про перебіг руху грошей, зміну банківських рахунків або платіжних карток банки надають тільки самим клієнтам або їхнім представникам, а також за рішенням суду.

Судячи з тенденції, працівникам ТЦК хочуть надати доступ секретного рівня. У підписаному президентом законі не прописано, що вони побачать стан грошових рахунків у банках, зазначила в діалозі з Фокусом адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко.

Юристка звернула увагу на відсутність ясності з приводу механізму входу до реєстру “Оберіг”. Якщо це робити під електронним ключем, чи відображатиметься кількість спроб входу і яку інформацію запитували?

“Йдеться фактично про дозвіл копатися в гаманцях українців. Який стосунок наявність рахунку в банку має до призову до ЗСУ? Надання доступу до демографічного реєстру можна зрозуміти — дізнаються, де особа зареєстрована. Акти цивільного стану дадуть відомості про наявність дітей і дружини. Усе інше — під великим питанням”, — підсумувала адвокатка.

Якщо вірити статистиці, то в Польщі зараз проживає близько 957 тисяч біженців з України, більшість яких – жінки та діти. І ось стало відомо, що понад два роки після повномасштабної агресії Росії проти України становище українців у Польщі змінюється.

Так, починаючи з 1 липня у Польщі радикально змінюються умови підтримки українських біженців. Зокрема, нововведення торкнуться надання допомоги для школярів, на житло та виплат для новоприбулих до країни.

Так, у червні 2024 року Президент Польщі Анджей Дуда підписав правки до закону про допомогу українським біженцям. Їх також підтримав Сейм Польщі та текст закону був офіційно опублікований у Dziennik Ustaw.

Нові норми набувають чинності вже з 1 липня 2024 року.

Згідно з новими положеннями, статус тимчасового захисту для українських біженців було продовжено до 30 вересня 2025 року. Крім того, було розширено доступ до медичних послуг, сімейних та соціальних виплат від ZUS (заклад соціального страхування). Є, щоправда, і не дуже приємні зміни.

Наприклад, зміни торкнулися програми Dobry Start. Раніше 300 злотих щорічно отримували батьки всіх школярів на придбання шкільного приладдя. Тепер отримання цієї допомоги залежатиме від того, чи виконала дитина програму підготовки до школи, обов’язкову шкільну програму чи заклади дошкільної освіти.

Додатково призначення та виплата допомоги з виховання дітей 800 злотих (8 тис. грн) також залежатимуть від навчання дитини у польському навчальному закладі. Нові правила виплат на дітей почнуть діяти з 1 червня 2025 року.

Крім того, з 1 липня студенти не зможуть брати безкоштовні уроки польської мови понад 3 роки. Це стосується осіб, які почали брати участь у заняттях у 2022/2023 та 2023/2024 роках.

А ще фінансування допомоги на проживання та харчування для українських біженців, які перебувають у скрутному становищі, відбуватиметься виключно під час укладання договору з місцевим воєводою або органом місцевого самоврядування. Таке нововведення має підвищити ефективність стягнення належних субсидій. А ось пільги, пов’язані з компенсацією витрат на перебування та харчування біженців, понесених власниками приватної власності, скасовуються.

Нові зміни також оновили правила підтвердження особи громадянина України для отримання номера PESEL, загального ідентифікаційного номера фізичних осіб. Тепер для цього потрібно буде надати дійсний dokument podróży, виданий воєводою за місцем проживання. Також кінцевий термін подання заявки для отримання номера PESEL зі статусом UKR буде одразу після прибуття до Польщі, а не через 30 днів, як раніше.

А ще польська влада тепер матиме більше підстав анулювати види на тимчасове проживання громадян України: дозвіл може бути анульований з міркувань національної оборони чи безпеки або якщо український громадянин залишає територію Польщі на термін не менше 6 місяців. Такі зміни, за словами уряду, спрямовані на забезпечення національної безпеки Польщі.

ЄС продлив строки надання тимчасового захисту українцям
Рада Європейського Союзу до 4 березня 2026 року продовжила тимчасовий захист для громадян України. Про це повідомила віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк.

Понад 4 млн українців, рятуючись від війни, знайшли прихисток у Євросоюзі. Більшість жінки, діти та інші вразливі категорії населення.

“Від початку повномасштабного вторгнення, я побувала майже в усіх ключових центрах надання допомоги вимушеним переселенцям з України в країнах ЄС. Знаю наскільки тимчасовий захист життєво важливий. Це можливість мати ті самі права, що й мешканці країн-прихистку на доступ до соціальної допомоги, праці, дитячих садків, школи, медицини, відкриття власної справи. Можливість бодай трохи облаштувати життя для неповнолітніх українців закордоном, поки в Україні не стане більш безпечно”, – йдеться у її повідомленні.

Кондратюк наголосила, що надання такого прихистку має найбільшу підтримку серед громадян ЄС в контексті російсько-української війни.

“Дякуємо за людяність, небайдужість і допомогу мільйонам українців, які вимушено покинули свої домівки”, – написала віцеспікерка Верховної Ради.

Зміст
Тіло на березі річки
Підозрювані у вбивстві
Що відомо про росіянку і німця та їхній перший замах на життя жінки
Хто насправді є батьком дитини вбитої жінки
У березні в Німеччині поблизу міста Гоккенгайм просто на березі річки Рейн було знайдено тіло вбитої 27-річної української біженки Маргарити Разаз. Її новонароджену доньку викрали, а маму оголосили зниклою безвісти. Наразі немовля знайшли, а його бабусю виявили мертвою в озері.

Тіло на березі річки
За словами свідків, 4 березня з табору для біженців у Німеччині зникла безвісти родина українців. Вже 14 березня у місті Гоккенгайм на березі річки Рейн перехожими було знайдено тіло 27-річної українки Маргарити Разаз, яка, ймовірно, була вбита. Під час розтину підтвердилося, що дівчина зазнала “зовнішнього насильства” перед смертю.

Підозрювані у вбивстві
Тоді поліція взялася за пошук матері Маргарити, адже її вважали головним свідком убивства. Трохи згодом, 20 березня, в озері біля села Бад-Мінгольсгайм знайшли і її тіло. Дитина Маргарити Мія виявилася живою та неушкодженою. Вона була вдома у 43-річної росіянки та 44-річного німця, яких і підозрюють у вбивстві.

За версією слідства, підозрювані німець і росіянка вбили маму та бабусю дівчинки, щоб забрати дитину собі. Подружжя заманило біженок, пообіцявши їм допомогу в оформленні документів у Німеччині.

Що відомо про росіянку і німця та їхній перший замах на життя жінки
Виявляється, що підозрювана Інна та її чоловік запрошували загиблих українок до ресторанів, оплачували дороговартісні подорожі Європою і пропонували загиблій Маргариті підписувати документи під приводом опіки в пологовому та допомоги з перекладом на німецьку мову.

Подруга Маргарити з табору для біженців, яка ще задовго до вбивства запідозрила в нечесності росіянку Інну та попереджала вбиту про можливі наслідки такого спілкування, розповіла:

“Вперше я дізналася про Інну, коли Мії було десь 2 тижні. Тоді вони разом з Маргаритою поїхали до Франції. Після подорожі Маргарита сказала мені таку річ, яка шокувала мене і змусила задуматися щодо намірів Інни. Коли вони поверталися, Інна сказала їй, що за законодавством Німеччини водії не мають права доливати масло в автівку, тому вона завезла її з дитиною до лісу і зробила вигляд, начебто доливає масло. Вони стояли там дуже довго, дитина плакала. Я вже тривалий час перебуваю в Німеччині, мій чоловік водій, і ми дуже чітко знаємо закони цієї країни. Я вперше почула цю інформацію”.

Хто насправді є батьком дитини вбитої жінки
Ще одна подруга Маргарити розповіла ексклюзивні подробиці про те, хто є батьком дитини. Вона розвіяла міф, що батько дитини перебуває в лавах ЗСУ. Як виявилося, жінка завагітніла не в Україні, а під час проживання у Словаччині.

“Я перша людина, якій Маргарита розповіла про вагітність. З батьком дитини я була знайома особисто. Він вірмен з українським корінням, який проживав у Словаччині. Коли дізнався про її вагітність, то обіцяв, що все буде добре, а потім в один момент просто зник. Згодом він сказав, що допомагати не буде, і як виявилося, у нього була дівчина. Маргарита дізналася про це, коли він втік до Вірменії”, – каже Валентина, подруга Маргарити.

Чи зв’язувався біологічний батько з родичами Маргарити після трагедії, як прокоментує події сестра Маргарити Євгенія, яка зараз перебуває в Німеччині, та чому їй доведеться ще рік жити у країні, в якій убили її сестру? Сьогодні, 5 квітня, о 19:15 у токшоу “Говорить вся країна” ексклюзивно розберуть справу, яка шокувала Україну та міжнародну спільноту своєю жорстокістю.

У Німеччині знайшли вбитою українську біженку Маргариту Разаз, якій було лише 27 років. Поліція оголосила в розшук її доньку, яка народилася 5 тижнів тому, та 51-річну мати.

Усе, що відомо про моторошний інцидент, розповідаємо у матеріалі ТСН.ua.

На березі річки знайшли тіло українки
Напередодні у Німеччині загадково зникли українські біженки. Після кількох діб пошуків біля міста Гоккенгайм у федеральній землі Баден-Вюртемберг на дамбі річки Рейн місцевий житель знайшов тіло невідомої жінки. Слідство встановило особу загиблої – це 27-річна українка Маргарита Разаз.

Дівчина, її мати та новонароджена донечка безвісти зникли ще 4 березня. Відомо, що родина поїхала за кордон через повномасштабну війну та мешкала у центрі для біженців в окрузі Рейн-Неккар.

Розтин встановив, що українка загинула внаслідок насильницьких дій. Правоохоронці вважають, що вона перебувала разом зі своєю матір’ю та місячною донькою. Їх оголосили в розшук.

Дитину виявили живою
Як написало видання Bild, немовля знайшли живим. Про це повідомило головне управління поліції Мангейма.

Дівчинка, якій було всього кілька тижнів, перебувала під опікою 43-річної жінки й 44-річного чоловіка. Їх заарештували. Саме цих людей підозрюють у вбивстві жінки. У четвер вони постали перед суддею, а потім були доставлені до виправних установ. Раніше повідомлялося, що заарештовано двох чоловіків.

Згідно з повідомленням, дитина виявилася цілою і неушкодженою, втім її все одно доправили до лікарні як запобіжний захід. Аналіз ДНК показав, що малеча є донькою вбитої українки. Наразі дівчинка перебуває під опікою управління у справах молоді.

Громадськість закликають допомогти слідству
За словами журналістки ТСН Наталії Фібріґ з Німеччини, поліція оприлюднила ім’я та дату народження матері вбитої громадянки України. Це – Марина Стиценко, яка народилася 25 лютого 1973 року. Саме її правоохоронці вважають головним свідком злочину. Наразі справу розслідують пів сотні правоохоронців, які отримали вже близько 50 свідчень.

“Спеціальна комісія “Рампе” (назва місця, де було виявлено тіло на пандусі НАТО) розшукувала дитину та матір жінки з моменту виявлення тіла. Пошуки 51-річної матері тривають”, – йдеться у повідомленні Bild.

Поліція звертається до населення з проханням допомогти у пошуках. Свідків, які можуть надати інформацію про місцеперебування жінки або бачили її, просять зателефонувати на гарячу лінію карного розшуку за телефоном 0621/174-4444 або до будь-якого іншого відділу поліції.

Як інформує “biz.today.ua”, є й треті. Наприклад, у Польщі вважають, що депортувати їх протизаконно, проте готові створити українським чоловікам такі умови, за яких вони самі покинуть країну.

Зокрема, такі пропозиції висловив депутат польського Сейму Павло Коваль в інтерв’ю газеті Sestry.

Польський депутат вважає, що проблеми з мобілізацією в Україні виникли частково через те, що багато молодих громадян на початку повномасштабного вторгнення залишили країну. Зокрема, сам Коваль має дані, що в Україні зараз залишилося нібито менше ніж 30 мільйонів населення.

Природно, серед більш ніж 6 мільйонів вибулих є чимало молодих військовозобов’язаних чоловіків, які можуть воювати, каже польський депутат. Тому він вважає, що Польща має задіяти механізми, які “допоможуть” цим людям повернутися до України.

Що пропонує депутат польського Сейму?

Павло Коваль пропонує проводити перевірку українських чоловіків під час їхнього працевлаштування на роботу чи продовження терміну перебування в ЄС. Тобто можна звірити за базами даних, чи не вважаються вони військовозобов’язаними у себе на батьківщині, і чи не розшукує їх ТЦК. Якщо відповідь буде позитивною, то їм можуть просто відмовити у прийомі на роботу, а також у продовженні статусу тимчасового захисту та виплаті допомоги. Звичайно, людина без роботи, без грошей та ще й на нелегальному становищі довго в країні не протримається. Причому його не треба буде депортувати, він покине країну сам.

У Франції у 18-річної українки відібрали новонароджену донечку, пояснюючи це тим, що “мати надто молода для опіки над дитиною”.

Про це повідомила у Facebook українка, що проживає у Франції, Вероніка Кисіль.

Вона розповіла, що 5 листопада 2023 року 18-річна українка Людмила з Житомирської області народила дитину у Нормандії.

“Стан матері й дитини чудовий, їх тримали у госпіталі досить довго для стандартного випадку природних пологів. 4 грудня 2023 року Людмилу виписали з госпіталю, забравши її доньку Аміну у прийомну сім’ю. Людмилі дали запрошеня на дві зустрічі з дитиною: у середу та у п’ятницю до суду, який відбудеться 11 грудня. На сьогодні ми на жаль, не маємо виклику у суд, тому навіть не знаємо о котрій годині він відбудеться”, – пише Вероніка Кисіль.

За її словами, у пологовому було 2 зміни: одна вирішила, що мама поводиться з дитиною “холодно”, друга зміна підтвердила, що Людмила нормально поводиться з дитиною.

“Вчора у пологовий прийшов волонтер, якого Людмила бачила вперше. Волонтер хотів допомогти розібратися з ситуацією і зрозумівши, що справа у відсутності комфортного житла для дитини, запропонував Люмилі зупинитися в його сім’ї. Людмила відповіла “Я подумаю”, що було сприйнято як відмову і небажання молодої матері жити зі своєю дитиною”, – розповідає Кисіль.

Молода мама не знала наслідків своїх слів, адже спілкувалася з незнайомцем, який не запропонував житло їй, дитині й батьку дитини – а тільки мамі з дитиною.

“В результаті дитину забрали (за словами – з батькових рук, вони були разом у палаті), а Людмила повернулася у центр для біженців сама (батько не має права проживати у цьому центрі для біженців”, – зазначила авторка поста.

Кисіль додала, що повідомила про інцидент Консульство України у Франції, додавши усі документи, але відповіді не отримала.

У Німеччині закриють справу про напад російськомовного чоловіка на 10-річного хлопчика-біженця з України. Мати дитини категорично проти цього, оскільки вважає, що її дитина не змогла збрехати.

Про це вона сказала у коментарі “Радіо Свобода”.

Play Video
Мати хлопчика-біженця з України категорично проти закриття справи про напад російськомовного чоловіка на її сина. Вона наголошує, що її син не міг збрехати слідству.

“Це, виходить, що цей чоловік напав на моїх дітей, а винні ми? Я довіряю своїй дитині, і мій син не змінював свідчення. Вони його лише один раз опитали, а перші свідчення базувалися на розповідях інших дітей, бо Даня не говорить німецькою. Даня не казав, що його кинули в канаву, але штовхнули й він ударився”, – розповідає мама постраждалого хлопчика Оксана.

Українка наголошує, що вона шокована через результат розслідування.

“Я шокована від результатів розслідування. Той чоловік штовхав мого сина і є зафіксований струс мозку. У нас маленьке містечко, але він (нападник – ред.) далі гуляє на свободі. Незалежно від того, що діти могли йому сказати, він не мав права торкатися або ображати їх. Він також не мав права штовхати їх і кидати у них пляшки або кросівки. Чомусь поліція не вказала, що той чоловік кидав у Даню кросівки”, – каже Оксана.

Жінка додає, що вона з родиною проводить власне розслідування, щоб нападника все ж покарали.

“Ну не дивно, що вони зараз закривають цю справу. На мою думку, вони не хочуть скандалу й зв’язуватися з російськомовними, ось і все”, – обурюється жінка.

Напад на українського хлопчика у Німеччині
Раніше повідомлялось, що у німецькому місті Айнбек російськомовний чоловік накинувся на хлопчика, який розмовляв українською мовою. Неадекват штовхнув хлопчика через огорожу моста і пожбурив у нього скляною пляшкою, внаслідок чого дитина отримала травми голови й ноги.

Проте згодом у прокуратурі Німеччини заявили, що дитина нібито сама поранилась, а ось суперечка з російськомовним чоловіком виникла пізніше. Там заявили, що діти грались і тоді чоловік зробив їм зауваження російською мовою, бо був переконаний, що українці повинні її знати. Тоді стався конфлікт. У Німеччині заявили, що дитина нібито вигадала напад, щоб батьки не сварили хлопчика через пошкоджений одяг та травму.

Понад 8,5 мільйона українців не повернулися на батьківщину від початку повномасштабного вторгнення РФ.

Дані про це оприлюднили в Ukrainian Institute for the Future.

Зазначається, що станом на травень 2023 року постійне населення України, за оцінками УIМ, становить 29 млн осіб. З них працевлаштовані лише 9,1-9,5 млн українців.

“Якщо відняти бюджетників, залишається близько 6-7 млн осіб. Вони і є «упряжка», яка везе на собі інших – 22-23 млн осіб, у т.ч. пенсіонерів, дітей, учнів, безробітних, утриманців, тих самих працівників бюджетної сфери тощо”, – йдеться у повідомленні.

В Інституті зазначають, що якщо нічого не змінювати, у перспективі кількох років пенсіонерів в Україні буде вдвічі більше, ніж тих, хто працює.

“Саме тому питання демографії має бути озвучене Президентом України як пріоритетне на сьогодні і яке потребує невідкладних заходів”, – зазначають у дописі.

Дослідження міграційної платформи EWL показало, що майже половина українських біженців (45%) планує залишитись у Польщі на рік чи кілька років після закінчення повномасштабної війни з росією.

При цьому у березні минулого року про таке бажання заявив лише 31% українців у Польщі.

Водночас частка тих, хто хоче залишитись у цій країні на постійне проживання, зменшилась на 1 процентний пункт і зараз становить 6%.

Приблизно третина (32%) респондентів хоче якнайшвидше повернутися до України, а 16% поки що не знають про свої плани щодо повернення.

Як вважають автори дослідження, великий відсоток охочих залишитись став результатом роботи польського суспільства, роботодавців та органів влади, які впоралися з прийняттям, адаптацією законодавства та професійною активізацією біженців з України.

Більшість біженців, а саме 84% знайшли роботу, влаштували дітей у садки та школи, відкрили свій бізнес і здобувають у Польщі освіту. Дехто вже створив сім’ю, деяким нікуди їхати через розбомблені будинки. Тому перед ними постане вибір – повертатися в Україну або продовжувати життя у Польщі, – зазначив директор департаменту міжнародної рекрутації EWL Марцін Колодзейчик.

Як інформує “ТСН”, у Польщі заявили, що від початку повномасштабної війни Росії проти України, приблизно 2 мільйони злотих було виплачено українським громадянам неправомірно, тож цю допомогу, яку ZUS виплатив біженцям після того, як вони залишили Польщу, хочуть повернути.

28 січня набули чинності зміни до закону про допомогу громадянам України, згідно з якими виплати сім’ям з України припиняються, якщо вони виїжджають за межі Польщі на понад 30 днів.

За місяць дії нової норми Закону про допомогу ZUS призупинив виплату допомоги приблизно 3200 громадянам України, бо ті порушили законодавство країни і виїхали на понад місяць.

“Якщо ці люди повернуться до Польщі протягом 30 днів від дати виїзду, вони не втратять законність свого перебування в Польщі та виплату допомоги буде відновлено. Утримання платежу одразу після дня від’їзду на підставі зміненого акту дозволило нам уникнути переплати допомоги”, – пояснює речник ZUS Павел Жебровський.

Раніше ж діяло положення, згідно з яким ZUS отримував інформацію про дату закінчення терміну перебування в Польщі. Тому інформація про виїзд була надана не раніше, аніж через місяць після перетину кордону. Таке рішення призвело до численних випадків “безпідставних переплат” біженцям з України, бо ті не поверталися до Польщі за 30 днів.

“Платіжні органи, зокрема Установа соціального страхування, не знаючи про від’їзд особи, виплатили їй допомогу, на яку вона фактично не мала права. Лише згодом вони отримали інформацію від прикордонників, що ця особа заднім числом втратила право на легальне перебування”, – пояснили у ZUS.

Наразі вже вилучено 35,3 тис. злотих і перевірки тривають.

“ZUS послідовно виносить подальші рішення щодо неправомірно зібраних пільг і зобов’язує бенефіціарів повернути їх”, – каже Павел Жебровський.

Українцям, які виїхали до Польщі через повномасштабний напад Росії, хочуть врегулювати виплати пенсій. Йдеться про те, щоб українці у Польщі отримували свою пенсію готівкою в польській валюті.

Про це інформує пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Віцепрем’єрка-міністерка Ірина Верещук повідомила, що вже розроблено законопроєкт, який передбачає виплату українським пенсіонерам у Польщі пенсій готівкою в злотих.

Втім, ще є низка питань, які потребують нормативного врегулювання. Наразі триває доопрацювання законопроєкту. Після цього його буде подано на розгляд Ради.

“Більшість літніх людей, які виїхали до Польщі, наразі не можуть скористатися українською пенсією. Маємо знайти шляхи поновити виплати українських пенсій нашим співвітчизникам за кордоном”, – сказала Ірина Верещук.

Посадовці ж кажуть, що технічна можливість переведення пенсійних виплат у Польщу є. Так, гендиректор “Укрпошти” повідомив, що Польща готова виплачувати українцям пенсії в готівковій формі шляхом міжнародного переказу між нею й “Укрпоштою”. Також за допомогою міжнародного поштового зв’язку українці мають можливість переслати пакет документів напряму до ПФУ.

Як інформує “biz.today.ua”, по-перше, закон продовжує дію тимчасового захисту українців до березня 2024 року. Візи автоматично продовжуватись не будуть. Для цього біженці мають відвідати особисто відділ МВС та отримати відповідні вклейки у паспорт. У тих, хто не пройде цієї процедури, віза буде анульована, і їм доведеться оформлювати її заново. Таким чином, тим біженцям, які перебувають у Чехії з лютого чи березня минулого року, потрібно встигнути продовжити візу до кінця березня 2023 року.

Також президент Чехії вніс зміни до грошових виплат українців. Тепер розмір допомоги біженцям буде відповідати прожитковому мінімуму, встановленому в Чеській Республіці. Сума виплат на одного дорослого становитиме 4860 крон замість 5000 крон, а на дитину – 3490 крон на місяць. Для пенсіонерів та осіб з інвалідністю грошова допомога збільшиться у 1,5 раза від прожиткового мінімуму та становитиме 7 290 крон на місяць, на дітей-інвалідів – 5 235 крон.

При виплаті грошової допомоги враховуватиметься також дохід біженця. На фінансову допомогу в Чехії зможуть претендувати ті біженці, доходи яких не перевищують суму фіксованої виплати. До того ж враховуватимуться і перекази коштів з-за кордону.

Доходом не вважатимуться лише виплати на дітей від ЮНІСЕФ. Крім того, раз на півроку влада перевірятиме, чи є у заявника причина не виходити на роботу, наприклад, догляд за маленькою дитиною, пенсія чи навчання. В іншому випадку українців стимулюватимуть виходити на роботу.

Також з лютого у Чехії діють нові правила для українців щодо отримання медичної допомоги. Термін, за який держава сплачуватиме внески до системи державного медичного страхування для біженців (VZP), буде скорочено до 150 днів.

Як інформує “biz.today.ua”, але при цьому посилення правил використання готівки навряд чи торкеться українців, оскільки нові норми будуть запроваджені лише з 1 січня 2024 року.

А війна в Україні, як стверджують експерти, має закінчитися чи хоча б увійти у “холодну” фазу ще цього року.

Що зміниться, розповіло видання ukrainianinpoland.

Для всіх встановлять нові ліміти на готівку

Нові ліміти будуть встановлені як для бізнесу, так і для простого населення. Підприємці зможуть розрахуватися готівкою лише на суму, що не перевищує 8 тисяч злотих за один раз.

Нині для них за готівкових розрахунків допустимий максимум становить 15 тисяч злотих. Якщо ліміт на використання готівки буде перевищено, то підприємцю доведеться сплатити штраф.

При покупці товару допускається розрахунок готівкою у розмірі, що не перевищує 20 тисяч злотих за одну покупку.

Якщо товар виявиться дорожчим, то покупець зможе доплатити різницю безготівково. При цьому штраф за перевищення суми не стягуватиметься ні з покупця, ні з підприємця.

Зменшуючи розрахунки у готівці, польська влада намагається боротися з приховуванням доходів і, відповідно, мінімізацією податків від бізнесу, а також з відмиванням грошей.

Раніше передбачалося, що ці правила набудуть чинності вже з початку цього року. Однак запропоновані нововведення викликали великий резонанс у суспільстві, і було вирішено відсунути дату їхнього впровадження на один рік. Проте вже зараз у Польщі діє ліміт на зняття готівки у банкоматах.

У польських банкоматах діють такі ліміти на зняття готівки:

PEKAO – не більше 1000 злотих на день та не більше 5000 злотих на місяць. Денний ліміт можна збільшити до 3000 злотих;

Mbank – 10 тисяч злотих;

PKO BP – якщо ви користуєтесь кредитною карткою – не більше ніж 15 тисяч злотих на місяць. Якщо ви користуєтесь звичайною карткою – не більше ніж 5000 злотих на місяць;

Euronet – 800 злотих за один раз;

Bank Millennium – від 2 до 20 тисяч злотих на день;

Santander Bank Polska – 15 тисяч злотих на день, але не більше ніж 10 транзакцій;

Alior Bank – 25 тисяч злотих, для власників картки

World Elite – 50 тисяч злотих;

Crédit Agricole – немає чітко встановленого ліміту, тому клієнт може встановити його сам;

ING – 10 тисяч злотих без можливості збільшення цього ліміту.

Причому до цих лімітів входить обов’язкова комісія, яку банки стягують при знятті готівки в банкоматах

Як інформує “biz.today.ua”, наші співвітчизники, які виїхали через війну до Польщі, можуть розраховувати на різні види допомоги. Одна з них – програма 500+. Вона призначена для українських біженців з дітьми.

Громадяни оформляють допомогу через ZUS на дітей віком до 18 років. Коли українці повертаються додому, вони мають проінформувати про це організацію, щоб виплати припинилися.

Юрист Вікторія Коретник повідомила, що отримує листи від біженців, які ще влітку покинули Польщу. Вони перед виїздом повідомили ZUS через відповідну заяву, закрили банківські рахунки та повернули картки, на яку отримували гроші. Але, незважаючи на це, їм було зараховано ще одну виплату. Проте люди вже не мають доступу до коштів.

Коретник пояснила, що люди могли отримати гроші за той місяць, поки залишалися в Польщі.

“Однак, якщо за місяць, наступний за місяцем, в якому громадянин України виїхав з Польщі, йому було виплачено допомогу 500 або інші соціальні виплати, вона вважається такою, на яку він не мав права, і ці кошти потрібно повернути”, – пояснила юрист у своєму Telegram-каналі.

Повернути переказ слід до Установи соціального страхування на рахунок: 82 1020 5604 0000 0102 8996 3017.

При переказі із зарубіжного (українського) банківського рахунку, перед його номером потрібно додати PL – PL 82 1020 5604 02007 код BIC (SWIFT): BPKOPLPW. У призначенні платежу зазначається номер справи, ім’я та прізвище отримувача допомоги та приписка: 500.

Вікторія Коретник порадила людям, які вже не мають доступу до їх кабінету чи рахунку, зв’язатися з ZUS та дізнатися деталі повернення коштів. Можна звертатись на електронну пошту ua@zus.pl.

Також можна написати на сайт ZUS, або зателефонувати на гарячу лінію за телефоном: 48 22 444 02 55. Вона працює в період з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 18.00.

Міністерство праці Чехії пропонує запровадити зміни щодо термінів проживання із квітня 2023 року.

В чому полягають зміни
Українці, які отримали тимчасовий захист в країні, зможуть безплатно жити в екстреному житлі для біженців щонайбільше 150 днів. Мовиться про гуртожитки, пансіонати, готелі, квартири від організацій.

Якщо ж біженець відмовиться від запропонованого житла або залишить його більше ніж на 5 днів, це вважатиметься вичерпанням максимального терміну перебування.

Зазначається, що наразі в Чехії в таких приміщеннях проживають 70 000 українських біженців, держава виділяє компенсацію в 300 – 350 крон за добу. Через 5 місяців українці можуть оплачувати своє перебування або переїхати.

Мета такого підходу – звільнити місця для інших малозабезпечених людей і мотивувати біженців працювати. Держава оплачуватиме проживання для батьків з дітьми до 4 років, людей старше 65 років та людей з інвалідністю.

Українцям залишать варіант проживання у квартирах
Допомогу на проживання в квартирі й надалі виплачуватиме Центр Зайнятості. Люди, які безплатно приймають новоприбулих із візою тимчасового захисту у власному будинку чи квартирі, можуть продовжувати отримувати солідарну допомогу.

Згідно з пропозицією, новий вид допомоги почне надаватися при самостійному проживанні в квартирі. Цю надбавку отримуватимуть не лише приватні орендодавці, а й компанії чи організації. Розмір допомоги встановлюватиме уряд окремою постановою.

Загалом пропозиція викликала критику у деяких міністерствах і влади регіонів. Адже на ринку нерухомості критично не вистачає вільних квартир, куди біженці могли б переселитися з гуртожитків. Крім того, кажуть, якщо тисячі людей почнуть шукати квартири одночасно, це може вплинути на ціни.

Пропозиція Мінпраці – повністю “соціально нестерпна”, адже запропоновані зміни можуть призвести до колапсу системи захисту біженців, торгівлі людьми, зростання бідності та експлуатації,
– зауважив омбудсмен.

Владу регіонів не влаштовує відсутність даних про величину доплати та те, що солідарна допомога та новий вид допомоги мають виплачуватися незалежно від доходу чи майна біженців і без обмеження часу.

Проєкт ще обговорюватиметься в уряді. Щоб закон набрав чинності, його має схвалити парламент і підписати президент.

За його словами, люди планують використати здобутий за кордоном досвід для відбудови Батьківщини, сказав в ефірі польського радіо, пише Укрінформ.

“Більшість українців, які тимчасово проживають у Польщі, хочуть повернутися до України. Для них можливість певний час пожити в Польщі є досвідом, який вони використовують для власного розвитку. Досвід роботи у Польщі потім можна було б застосувати в Україні для відбудови нашої держави”.
Зварич подякувати польському народові за підтримку України. А також запевнив, що у 2023 році Україна планує повернути усі окуповані території.

Додамо, до Польщі від 24 лютого виїхало приблизно 2,5 мільйони українців.

Нагадаємо, за п’ять місяців повномасштабного вторгнення росії в Україну Сполучені Штати прийняли понад 100 тисяч українських біженців.

Про це інтерв’ю телеканалу CBC заявив прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.

“Багато українців, які приїхали до Канади, з нетерпінням очікують на можливість повернутися додому та приєднатися до відновлення, але багато та охочих залишитися. Їм будуть раді, і вони зможуть одночасно бути славними канадцями та гордими українцями”, – сказав Трюдо.

Слід зауважити, що нтерв’ю, було записано у приміщенні пекарні у Торонто, якою володіють нащадки українських мігрантів.

У Польщі значним попитом користуються ломбарди, 65% відвідувачів яких пояснюють, що прийшли туди через ускладнення матеріального становища, пов’язане з локдауном через пандемію коронавірусу.

Про це пише ukrayina.pl.

Водночас після початку повномасштабної війни у ломбардах Варшави серед клієнтів побільшало біженців з України. За словами працівниці однієї з тамтешніх мереж, переважно українці продають золото й прикраси.

Як правило, забирають ці речі пізніше. Крім того, здають годинники й навіть іграшки.

“Є люди без фантазії, вони приносять такі речі і намагаються їх втиснути. Все частіше в ломбарді з’являються нові вібратори. Зараз на ринку є багато якісних товарів такого типу, і вони користуються попитом”, – каже Евеліна.

Власник ломбарду в Битомі Вєслав Маковський розповідає, що серед клієнти приносили навіть зуб мамонта, різноманітні шаблі, мармуровий телефон 70-х років, кристали, графини.

Натомість, як стверджує власник одного з ломбардів у Щецині, після 24 лютого напливу клієнтів не фіксується. Він каже, що найчастіше люди приносять будівельні інструменти, телефони, телевізори.

“За останні місяці я не бачу великого трафіку, тому що людям нема чого продавати. Хочуть, але не мають. Буває, що приносять старі телефони, а ми цього не приймаємо”, – каже чоловік.

Зазначається, що трапляються випадки, що до ломбардів приходять шахраї. Наприклад, вони приносять телефони, куплені в кредит, які через кілька місяців стають заблокованими і непридатними.

“Якось один чоловік продав нам кілька ноутбуків. Через місяць за ними приїхала поліція, виявилося, що він їх викрав із транспорту”, – розповідає пані Евеліна.

У Польщі фірму, яка займається розміщенням біженців з України, викрили на афері із отриманням фінансової допомоги від держави за розселення українців.

Про це повідомляє polsatnews.pl.

Перевірки, проведені влітку цього року, виявили, що один із центрів у Варшаві майже вдвічі завищував реальну кількість прийнятих біженців з України. Там розміщувалося дещо більше 1 тисячі осіб. Натомість у документах вказувалося понад 2 тисячі українців.

У результаті фінансування цього центру у червні було припинено. А за перший літній місяць компанія отримала компенсацію, згідно з реальною кількістю прийнятих біженців.

Припускають, що від березня для травня, коли перевірки не проводилися, фірма могла незаконно отримати навіть кілька мільйонів злотих.

“Неприпустимо покладатися на людську трагедію, якою є війна в Україні. Просто заробіть на цій трагедії”, – каже пан Павло, колишній агент Центрального антикорупційного бюро.

Водночас, польські журналісти також виявили, що фірма досі отримує гроші. Після інциденту компанія, нібито, звернулася за фінансуванням до іншого варшавського мікрорайону, який від червня до кінця жовтня за розміщення біженців міг виплатити понад 2 млн 237 злотих. Не повідомляється, чи були перевірки щодо відповідності суми до кількості прийнятих людей.

Крім того, як повідомляють журналісти, фірма, яка уклала договір на створення центру розміщення біженців у будівлі, нібито не мала права розпоряджатися нею, бо нерухомість належить іншій компанії. Остання ж, начебто, має борги перед кілька десятками суб’єктами господарювання Польщі. Водночас обидві компанії, власник і орендар будівлі, пов’язані між собою.

“Вони дуже небезпечні люди. Це люди, пов’язані з колишніми комуністичними спецслужбами, завдяки своїм зв’язкам й досвіду вони й сьогодні можуть бути на волі”, – пояснив Марчін Гінель, адвокат, президент правління Управління стягнення боргів.

Мінсоцполітики в рамках укладеного меморандуму з Норвезькою радою у справах біженців передало список заяв для виплати грошової допомоги 50 тисяч українців, які подали заявку на платформі “є Допомога”.

Про це повідомляє пресслужба відомства.

Зазначається, що за запитом міжнародної організації до списку включені заяви людей, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях. Це вже другий список, наданий Норвезькій раді у справах біженців.

“Звертаємо увагу, що після передачі списків на виплату міжнародні організації проводять додаткову перевірку щодо де дублікації виплат. Нагадуємо, рішення щодо надання допомоги приймають міжнародні організації. Пріоритетними є вразливі групи людей, зокрема внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, пенсіонери, одинокі батьки, які самостійно виховують дітей, малозабезпечені сім`ї”, – наголосили у міністерстві.

На сьогодні громадянами України подано понад 10 млн заявок, у зв’язку з чим було тимчасово припинено збір заявок на платформі “є Допомога” для їх передачі за запитом до міжнародних організацій.

У виникненні пожежі, яка минулого місяця знищила притулок для українських біженців на північному сході Німеччини, звинувачують місцевого пожежника. Загалом його підозрюють у серії із 19 підпалів.

Про це повідомляє The Guardian з посиланням на прокуратуру землі Мекленбург-Передня Померанія.

Пожежа в притулку для біженців Groß Strömkendorf 19 жовтня привернула велику увагу ЗМІ в Німеччині. Хоча ніхто із 17 тутешніх мешканців не постраждав, але свастика, намальована на логотипі Червоного Хреста біля готелю, де проживали біженці, спонукала слідчих припустити, що за пожежею, яка завдала збитків на мільйони євро, стояли політичні мотиви.

“У результаті нашого розслідування ми припускаємо, що злочинний акт у Грос-Стремкендорфі був частиною серії пожеж. Жодних ознак політично вмотивованих дій не виявлено”, — сказала головний прокурор Клаудія Ланге.

За її словами, 32-річного чоловіка, який спочатку був членом добровільної пожежної служби, а потім став професійним пожежником, підозрюють у спробі спричинити 19 пожежу східній частині портового міста Вісмар, зокрема в лісі та на автостоянці.

Як і інші пожежники, які брали участь у гасінні пожежі в готелі, чоловіка допитала поліція протягом кількох днів після пожежі. Невідповідності між його заявами та заявами інших пожежників насторожили слідчих, які знайшли свідків, які довели, що чоловік відвідав чотири інші місця пожежі.

Окрім того, один із свідків бачив, як цей чоловік приїхав у машині незадовго до того, як спалахнула пожежа, і невдовзі поїхав.

Затриманий пожежник заперечує звинувачення, але залишається під вартою.

Про це повідомляє Reuters.

У країнах Східної Європи готуються відкрити нові центри прийому наших громадян і поповнюють запаси продовольства. Нову хвилю очікуються через зимові холоди та обстріли об’єктів критичної інфраструктури.

У Словаччині, наприклад, орієнтовно готуються прийняти до 700 тисяч людей протягом трьох місяців.

В Угорщині також кількість приїжджих наших громадян, за словами представниці реформатської церкви Жофія Добіш-Лускі, зросла останнім часом у кілька разів. Наразі на залізничну станцію Захонь прибуває щодня по 300-500 осіб.

В уряді Чехії також вважають, що через тяжку зиму багато українців виїжджатимуть із країни. Нині там мешкає близько 457 тисяч наших громадян.

У Польщі біженцям з України, які виїхали з країни на понад 30 днів, масово скасовують виплати грошових допомог в межах програм “500+” або “Сімейний капітал опікунський”.

Про це пише prawo.pl.

Зазначається, що ZUS, на підставі даних прикордонної служби, перевіряє осіб, які виїздять з Польщі на понад місяць, і скасовують таким біженцям виплати соціальних допомог за програмами “500+” або “Сімейний капітал опікунський”.

Так, після моніторингу понад 80 тисяч громадян України залишилися без виплат внаслідок тривалого виїзду з Польщі.

ZUS нагадує, що підставою для проведення перевірок та призупинення виплат допомоги громадянам України є:

дані з реєстру прикордонної служби,
інформація від самих отримувачів про виникнення обставин, що призводять до втрати права на виплати,
інформація від третіх осіб про виїзд громадянина України з Польщі довше ніж на 30 днів;
виклик громадян України до ZUS на особисту явку для надання доказів, що підтверджують проживання в Польщі (мають з’явитися протягом трьох днів).
За даними польських прикордонників, за 24 жовтня з Польщі виїхало до України 21,5 тис. осіб.

Тим часом українські біженці все активніше відкривають власний бізнес у Польщі – за 8 місяців їх стало більше на понад 2 тисячі. Українські підприємці найчастіше організовують діяльність у ІТ-сфері, логістиці, індустрії краси. Також українці йдуть на роботу в будівництві, агросекторі, автосервісі.

Нагадаємо, наразі у Польщі працюють над законопроєктом, який передбачає, що не тільки прикордонна служба, а й ZUS та інші муніципальні установи отримають доступ до інформації про дати кожного в’їзду та виїзду українських біженців з Польщі. Пояснюють зміни тим, що це допоможе запобігти випадкам незаконного отримання соціальних допомог, наприклад, коли особи вже виїхали з Польщі.

Українців в Європі, куди вони були змушені виїхати через повномасштабний напад Росії, зараз активніше забезпечують роботою, аніж це було до 24 лютого. Утім, переважно йдеться про фізичну працю.

Про це розповіла керівниця відділу легалізації міграційної платформи Ewl Марія Кузенко в ефірі телемарафону.

Якщо говорити про Польщу, то в сусідній країні від початку 24 лютого працевлаштувалося 430 тисяч новоприбулих українців. За словами Кузенко, у Польщі вакансій не бракує, країна має робочі місця і готова забезпечити українців роботою в перспективі.

До Чехії їдуть приблизно 10% українців. Зарплати у цій країні коливаються від 770 (близько 27 660 грн) до 1 250 євро (44 896 грн).

“Це вакансії здебільшого на машинобудівні та автомобільні галузі”, – пояснила експерт.

Крім того, для українських заробітчан відкрилася Німеччина. У ФРН українські біженці зароблять близько 2 тисяч євро (71 864 грн).

“Якщо до війни Німеччина працевлаштовувала висококваліфікованих спеціалістів, то зараз ринок праці відкритий для працівників з меншими компетенціями”, – зазначила Кузенко.

Також українці зараз активно їдуть до Румунії, де пропонують переважно фізичну працю. Платять – близько 400-500 євро (близько 14 370-17 967 грн).

Із чим українцям доводиться стикатися в країні, розташованій на Апеннінському півострові, в чому наші заздрять італійцям, а чим господарі їх шокують – «КП» в Україні» розповіла мешканка Львова Ірина Буреніна, яка виїхала з 13-річною донькою Лізою у перші дні війни.

Будь-якому насильству над дитиною – червоне світло
В Італії Ірина Буреніна виявилася невипадково – знайомі запропонували безкоштовно пожити у маленькій літній кухоньці. Тому після кількох тижнів вимушених подорожей по Угорщині і Словаччині, що здалися не надто гостинними, вона з донькою приїхала сюди.

Спочатку під італійським сонцем теж було нелегко, але тепер, на сьомий місяць свого перебування там, куди простіше судити про переваги і реальні недоліки.

– Хоча основна перевага, звісно, в тому, що немає бомбардувань, ракет, не стріляють, – зізнається «КП в Україні» Ірина. – Тут немає сирен, і моя донька знову нормально говорить – у перші дні війни в Україні вона замовкла. У плані втечі від війни мої очікування здійснилися на 200%.

Однією з перших проблем, з якою зіткнулася Ірина, було влаштування дитини до школи. Зробити це непросто – вільних місць нема… І класи не збільшують. Але за законом в Італії дитина повинна вчитися, а не просто “має право на освіту”.

– Ось так бігаєш по всіх школах ближніх і далеких – і ніде не беруть, бо немає місць, – нарікає Ірина. – Я ходила і до місцевих шкіл – ми живемо у невеликому містечку на півночі Італії, і їздила до сусідніх містечок – скрізь відмова. Візити до місцевого «районо» не допомагають. Лише після листа до чиновника «з прав дітей» взяли до однієї зі шкіл. Це була моя найбільша проблема, з якою я зіткнулася в Італії.

Коли вдалося налагодити побут, стало зрозуміло – хорошого в Італії та у її мешканців чимало, а дещо Ірина із задоволенням запозичила б у італійців і після повернення в Україну.

– Ставлення в Італії до дітей та між ними колосально відрізняється, і я, правда, розмірковую, як би це «перетягнути» в Україну, – розповідає Ірина. – Тут дітей не карають. Взагалі я не бачу, щоб їх хоч якось обмежували в суспільстві. Тут немає толерантності до насильства – і діти ростуть добрими. Вони бувають, звичайно, «з заскоками», з особливостями, але навіть до них інші діти не стають жорстокішими. Вони з ними дружать.

Не піддається завдання – бери легше
13-річній дочці Ірини Лізі в Україні ставили діагноз «розлад дефіциту уваги та гіперактивность». Дівчинка не могла сконцентруватися на уроках, постійно відволікалася, що призводило до погіршення успішності в школі, проблем з вчителями, постійно потрібні були додаткові заняття з репетиторами. В Італії проблема ніби зникла, принаймні жодних складнощів із навчанням в італійській (!) школі у Лізи немає.

Ірина пояснює – тут інший підхід до шкільної освіти. Тут ніхто не примушує вчитися. “Ти не розумієш фізику? Ну і добре, дамо тобі завдання легше”.

– Їх не муштрують у школі, – продовжує Ірина. – У них сильна програма, але якщо хтось відстає – з ним не займаються додатково, як у нас, а переглядають під нього програму, щоб була легша, і дитина справлялася.

Натомість італійську мову доведеться вивчати і дітям, і дорослим – англійською в Італії говорять менше, ніж в Україні. Тож без мови реально ніяк не обійдешся.

– Тут говорити іноземною не прийнято, чи що, – дивується Ірина.

У кожній країні є свої слівця, які аборигени пхають мало не в кожне речення. В Італії це – va bene, читається так же. Застосування – дуже широке, це може означати «добре», «ясно», «зрозуміло», «відмінно», «прекрасно», «так», «не проти», «нічого», «вірно», «все гаразд», «нормально».

Окрім шкільної освіти, відрізняється і саме ставлення до дітей та між ними.

– Ліза не мала за фактом друзів в Україні, а тут з’явилися свої компанії, – ділиться Ірина. – Тут вона має друзів: вони граються разом, запрошують на дні народження. Вони не вважають її якоюсь не такою, у них це не прийнято. У них у групі друзів є дівчинка із синдромом Дауна – і вони гуляють усі разом, все здорово, дружать – бо «так правильно». У них ось цим “так правильно” пронизане суспільство. Це основна відмінність, яку я бачу між середньостатистичним українцем та середньостатистичним італійцем. Так що респект, однозначно, італійцям.

Ранкові тусовки у барах
Порівняно з Україною навіть до 24 лютого, життя в Італії значно спокійніше.

– В Україні і до війни не було чіткої впевненості у тому, що завтра все буде добре, – зазначає наша співрозмовниця. – А тут – живеш, працюєш, за будинком дивишся, все чудово. Є досить дешеві продукти нормальної якості, навіть з огляду на те, що все подорожчало – дещо вдвічі і більше. Наприклад, пресоване паливо для печей навесні коштувало 3,5 євро, а зараз – 11 євро. Виглядає як наповнювач для котячого туалету, і схоже, що це він і є – принаймні в лотки його й сиплють. Цього пакета, якщо топити в печі без перерви, вистачає на добу. Але тут так не заведено.

Пічки часто зустрічаються у будинках італійців. Ірина також мешкає в будинку з піччю.

За словами українки, італійці хоч і здаються відкритими та доброзичливими, але на реальну допомогу від незнайомців не варто особливо покладатися.

Ще дивує – вже зранку в понеділок бари в Італії забиті відвідувачами. І хай вас це не шокує – це не похмільні сеньйори та сеньйорити прийшли перекинути стаканчик перед роботою, люди просто прийшли поспілкуватися з друзями та колегами та випити кави. На годиннику – сьома ранку?! Ну і що тут такого? Бари – місце місцевих тусовок на зорі.

Місцева кухня – квадратні італійські вареники
Тугу за салом наші в Італії не відчувають – все можна купити в українських магазинах, які є в кожному місті.

– Вареники, борщі роблять наші біженці та пропонують, тож можна знайти все, що хочеш, – продовжує Ірина. – Хоча вареники вважаються місцевим блюдом – їх тут називають «ньоки», і вони квадратні. Є скрізь. Це ті ж самі вареники.

Якщо любите гречку або на дієті – приготуйтеся розщедритися на неї, як на делікатес. Ця крупа нині й в Україні не дешева, а в Італії менше ніж за шість євро за кіло гречку ви не купите. У звичайних магазинах її немає, лише в українських. Деякі звичні нам крупи в частині країн Європи чомусь вважаються їжею лише для птахів.

– Чого мені не вистачає – так це мого «устаканеного» життя в Україні, сумую за облаштованим побутом, своєю квартиркою, можливостями ходити на тренування, їздити в гори і пити каву в центрі, – зітхає Ірина.

І ще одне – в Італії велику роль відіграє релігія. Все, що тут відбувається, каже Ірина, робиться через церкву. Розподілом гуманітарної допомоги також займаються церкви.

– Ось Ліза ходить в групу продовженого дня – вона при церкві, більшість секцій – при церквах, – перераховує Ірина. – Церква – це дуже важливий член суспільства, вона присутня скрізь, і на неї покладено певні завдання. У школах є уроки релігійного виховання – католицизм, якщо ти сповідуєш іншу віру – можуть начебто зробити, щоб була твоя. Можеш відмовитися від цих уроків, і тоді твоя дитина просто сидітиме в школі і своїми справами займатиметься.

У неділю, на відміну від Польщі чи Німеччини, магазини працюють. Але не всі – як і в Україні.

На пломбу запис за рік, а зуб вирвуть безкоштовно
Щоб потрапити на прийом до лікаря, треба записуватись в електронну чергу – цим українців не здивуєш. Чекати на прийом у вузького фахівця можна до двох місяців.

– Медицина мені дуже подобається, ми вже спілкувалися з місцевою швидкою допомогою – і Ліза, і я, – розповідає Ірина. – Лікар виписує рецепт – в аптеці безкоштовно видають ліки. У медицині тут все зроблено “на ура”. Крім гінекології та стоматології – з цим тут проблема. До них не записує сімейний лікар. Ургентна стоматологія буде безкоштовною, але пломби ставити не будуть – хіба що зуб вирвуть. Запис на пломбу – за рік-два.

Ставлення до українців в Італії хороше, хоча не кожний місцевий Адріано сам спробує розібратися в тому, що у нас в країні відбувається.

– Тут нікого не вважають людьми другого ґатунку – ні українських біженців, ні сирійців чи афганців, яких тут досить багато, і частина з них уже вкоренилася та допомагає українцям, – каже Ірина. – Тут немає поділу на добрі та погані нації. Звичайно, італійці скаржаться на нахлібників, адже хто тікає від війни – в основному, це жінки з дітьми, і це не зовсім та робоча сила, що їм хотілося б бачити. Настрої переважно проукраїнські, але обережні. Італійці кажуть, що вже давно б здалися і не розуміють, навіщо «це все влаштовувати»…

Що ще слід врахувати новачкам в Італії
Якщо зіпсувалася зачіска чи вітер все розтріпав і потрібно зібрати волосся гумкою, не робіть цього на вулиці. Це здається італійцям дуже непристойним, занадто інтимним, щоб робити це при сторонніх. А от якщо італієць при вас чухає промежину – не дивуйтеся. Це саме місцева «норма».

Федеральна рада Німеччини оприлюднила рішення про зміну правил перебування на території країни громадян України від 1 вересня 2022 року.

Згідно з рішенням уряду, від 1 вересня для громадян України розпочинається облік часу перебування у країні.

Враховуватимуться всі дні перебування, починаючи від 24 лютого. Ті українці, які перебувають у Німеччині понад 90 днів, мають отримати статус тимчасового захисту або залишити країну на наступні 90 днів.

Водночас українці, які прибудуть на територію Німеччини після 1 вересня 2022 року, також матимуть змогу легально перебувати в країні протягом 90 днів без необхідності подавати заяву на реєстрацію статусу тимчасового захисту.

Реєстрацію для громадян України буде відкрито протягом усього часу війни.

Якщо термін безвізового перебування (90 днів від дня перетину кордону) збігає у проміжку від 1 вересня до 1 грудня, також потрібно подати заявку на реєстрацію.

Про це передає місцеве видання Wroclaw.pl.

У вроцлавських навчальних закладах навчається кілька тисяч школярів з України. Щоб розвантажити систему, керівництво шкіл міста нині в пошуках працівників на посади вчителя і помічника вчителя.

“В результаті російської агресії до Вроцлава приїхали кілька десятків тисяч українців. Серед них є діти, які розпочали навчання у вроцлавських школах. Дуже часто виникають складнощі, з якими важко впоратися як учням, так і школам. У зв’язку з цим виникла потреба (і бажання) працевлаштування осіб з України”, – йдеться в публікації.

Так, Вроцлав і ЮНІСЕФ розпочали проект з метою збору інформації про осіб, у тому числі вихідців з України, які мають право навчати в школі, щоб підібрати кадри.

Бажаючі працевлаштуватися педагогом або асистентом вчителя, можуть заповнити анкету (нижче в матеріалі на цій сторінці), вказавши свої персональні дані.

Після цього її вивчать директори вроцлавських шкіл та освітніх установ, і якщо ваші дані зацікавлять потенційного роботодавця – він зв’яжеться і запросить на співбесіду.

За словами представника Департаменту освіти мерії Вроцлава Марціна Мєдзінського, в минулому навчальному році в навчальних закладах міста було прийнято понад 6 тисяч дітей з України, передає Ukrayina.pl.

“Діяльність, яку ми зараз проводимо, спрямована не тільки на створення робочих місць для вчителів з України, а й на сприяння інтеграції студентів, які опиняються в новому для них середовищі”, – зазначив він.

Наразі невідомо, скільки дітей піде у школи Вроцлава в цьому навчальному році. Можна припустити, враховуючи загальні тенденції по країні, що їх буде приблизно така ж кількість.

Додамо, що в Польщі виявили проблему, пов’язану з навчанням українських школярів – з’ясувалося, що вдень вони відвідували місцеві навчальні заклади, а після обіду навчалися онлайн в школах України, таким чином перебуваючи у двох системах освіти одночасно.

Весь цей час вони отримували рівні соціальні виплати, незалежно від свого матеріального становища. Але тепер цю норму буде переглянуто, повідомляє видання SRF.

Раніше такі активи біженців, як коштовності, автомобілі, а також банківські активи чи нерухомість в Україні не враховувалися при розрахунку розміру соціальної допомоги. При цьому для біженців з інших країн ці показники відігравали важливу роль у вирішенні призначення виплат.

За словами генерального секретаря SODK Габі Соллеші, це викликало зростання незадоволення в суспільстві.

“Ми помітили, що існує певний рівень суспільної критики різного поводження з тимчасово госпіталізованими і потребуючими захисту. Ось чому наша рада директорів обговорила різні варіанти того, як ми повинні враховувати доходи та активи людей, які потребують захисту у майбутньому”, – сказав Соллеші.

Як перший крок правління ухвалило рішення посилити правила отримання соціальної допомоги щодо виведення грошей з України. Тепер, якщо люди зі статусом S знімають кошти з банківських рахунків чи інших активів в Україні, ці кошти зараховуються як прибуток.

Більші активи, які перебувають у Швейцарії, також мають бути перераховані, що значно збільшить бар’єр для отримання соціальної допомоги.

Єдиний актив, який не враховуватиметься в оцінці заможності, – автомобіль. За словами Соллеші, автівки будуть потрібні українцям для того, щоб повернутися додому, тому недоцільно змушувати біженців їх продавати.

Водночас, зазначається, що правило з автомобілем діятиме лише до кінця 2022 року. Вже до зими будуть надані нові рекомендації щодо поводження з транспортними засобами та іншими активами, такими як коштовності.

У Німеччині Федеральна рада змінила правила перебування українських біженців, повідомляє “Інтерфакс-Україна”. Починаючи з 1 вересня, для українців стартує облік часу перебування у ФРН. Для цього будуть враховувати всі дні перебування у країні від 24 лютого.

Біженці з України, які проживають у Німеччині більш ніж 90 днів, повинні отримати статус тимчасового захисту. Інакше зобов’язані залишити країну на наступні 90 днів.

Ті українці, які прибудуть до Німеччини після 1 вересня, зможуть легально перебувати в державі упродовж трьох місяців і при цьому не подавати заяву на реєстрацію статусу тимчасового захисту.

Зазначається, що реєстрацію для громадян України буде відкрито протягом усього часу повномасштабної війни.

В Іспанії біженцям з України затвердили отримання фінансової допомоги. Про це повідомили в міністерстві соцзабезпечення та міграції Іспанії.

Розмір виплат для біженців становить 400 євро на кожного дорослого і 100 євро на неповнолітніх. Грошова допомога надаватиметься протягом шести місяців.

Щоб отримати грошову допомогу, українські біженці мають відповідати таким критеріям:

мати статус тимчасового захисту в Іспанії;
не перебувати на утриманні офіційних благодійних організацій та не отримувати від них гроші (Червоний Хрест, Карітас тощо).
мати прописку;
не одержувати доходу.

Щоб отримати виплату, потрібно зареєструватися на прийом у Службу соціального забезпечення або зателефонувати за номерами 915412530/901106570.

За добу 21 липня західні кордони України з ЄС та Молдовою перетнули понад 76 тисяч осіб та 16 тисяч транспортних засобів.

Про це повідомили у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби.

З України минулої доби виїхали майже 40 тисяч осіб. 24 тисячі з них перетнули кордон з Польщею, решта вирушили до інших країн ЄС та Молдови.

До України за минулу добу прибуди понад 36 тисяч осіб, понад 32 тисяч з них – громадяни України.

За цей час було оформлено 79 вантажівок з гуманітарною допомогою.

Станом на 09:00 год. 22 липня черги на кордонах із сусідніми державами, на виїзд з України, зафіксовано у таких пунктах пропуску:

Республіка Польща:

“Устилуг” – 15 л/а, 0 автобусів (пропуск пішоходів не здійснюється);

“Угринів” – 20 л/а, 0 автобусів, 0 пішоходів (пропуск пішоходів здійснюється лише на вихід);

“Рава-Руська” – 50 л/а, 7 автобусів, 0 пішоходів (пропуск пішоходів здійснюється лише на вихід);

“Грушів” – 100 л/а, 6 автобусів, 0 пішоходів (пропуск пішоходів здійснюється лише на вихід);

“Краківець” – пропуск легкових авто і автобусів на виїзд тимчасово не здійснюється; пропуск пішоходів не здійснюється;

“Шегині” – 70 л/а, 0 автобусів, 120 пішоходів (пропуск пішоходів здійснюється у обох напрямках).

Словацька Республіка:

“Ужгород” – 15 л/а, 0 автобус, 0 пішоходів (пропуск пішоходів здійснюється лише на вихід).

Італія – тепла та гостинна країна… на рівні людей. А не на рівні державних інституцій: майже 60-мільйонна держава не надто добре порається з усього лише 125 тисячами українців, які прибули сюди через повномасштабне вторгнення. Тож що змінилося за цей час фактично?

Документи оформлюються тут так само довго: на дозвіл на проживання чекають тижнями, на реєстрацію на порталі, присвяченому соціальній допомозі – до місяця (хоча формально переселенці мають з’явитися у базі даних максимум за 15 днів після здачі відбитків)… Житла на всіх не вистачає, тож багато кому за 4,5 місяці вже довелося пару разів переїхати. І не завжди у ліпші умови…

Ті ж, кому вдалося отримати виплати, передбачені державою (300 євро на дорослого, 150 – на дитину) кажуть, що це фактично лотерея. Серед людей, які подавали запит в один день є і ті, хто отримав гроші за один місяць, і за два, і за три. Більше, ніж три місяці виплат держава поки не передбачає взагалі: на сьогодні ці гроші затверджені лише для тих, хто самотужки знайшов житло, і максимум на три місяці. Що це за такий магічний період – невідомо. Чому жінки (абсолютна більшість дорослих переселенців – це саме вони) мають вкластися саме у 90 днів, щоб цілком перешлаштувати своє життя, яке поставила догори дриґом війна? При тому, що в Італії з жіночою зайнятістю традиційно все дуже погано – хоч якось працює лише половина працездатних італійок. А житло без зарплатного листка просто не здають.

«Не уявляю, що було б, якби не моя сестра і її допомога… Та, мабуть, ми б тоді й не вибрали Італію, – розповідає Юлія Бондарчук з-під Києва, мама трьох дітей. – Ми все сподівалися, що держава надасть якесь житло, але стільки спроб, пошуків, зусиль – і нічого… Моя старша донька, якій невдовзі 18, вже не витримала й поїхала додому: каже, баста, не можу я тут бути, вдома краще. Та й ми, мабуть, вже у серпні поїдемо… Ми отримали виплати лише за один місяць, а річний дозвіл на проживання чекати вже не будемо… Підтримка від людей чи від, скажімо, персоналу дитсадочків тут відчувається, але нам тут складно. Гадаю, це ще й психологічний фактор: адже коли ти сам вибрав переїхати в якусь країну, то шукатимеш у ній тільки переваги, а коли тебе у це нове життя ніби викинуло – бачитимеш лише недоліки… Ні я, ані діти ніколи не хотіли мешкати за кордоном – тільки відвідувати».

А що ж наші попередні героїні? Слово Ользі Скорик з Харкова:

«За моїми суб’єктивними відчуттями, за минулі місяці нічого не змінилося: виплат я поки що не отримала; житло, на щастя, те саме; керівництво музичної школи для дітей нам підтвердило можливість навчатися і в наступному семестрі… Люди, які нами опікувалися від початку, так само нами опікуються і зараз… Додому, звичайно, дуже хочеться, але я розумію, що ще не час. І ми з дітьми, попри всю тугу, намагаємося проводити час із користю: вчити італійську мову та дізнаватися якомога більше про Італію, розширювати нашу ерудицію».

А ось що розповідає Ганна Дяченко з Києва:

«Мені здається, на рівні інституцій чи людей нічого не змінилося. Виплати я отримала, як передбачено, одразу за три місяці. З житлом, щоправда, не так пощастило: у червні довелося терміново переїжджати з Рима у малесеньке містечко – гарне й мальовниче, але мені тут складнувато, я з Києва… Люди ставляться так само приязно і співчутливо. Незнайомі можуть запропонувати пожити у них деякий час або просто так дають кілька євро «дитині на морозиво». Або водій рейсового автобуса у маленькому містечку, дізнавшись, що ми з України, змінює маршрут і довозить нас просто до нашого будинку! Це розчулює… Власне, ставлення італійців не змінилося, змінилася я. От ми з сином нещодавно стояли на автобусній зупинці біля Чірко Массімо, і я спіймала себе на думці, що мені вже все одно, я хочу додому, треба повертатися! Але материнський інстинкт мені каже: «не треба, зараз ще не час, твоя місія – зберегти дитину. І я залишаюся».

Хай там що, а італійська бюрократія – повільна та часом алогічна – робить своє: українці все більше розчаровуються. Не в італійцях, а у ставленні системи до них. І це варто змінювати… самій Італії.

Нові положення щодо реєстру PESEL UKR (PESEL – універсальна електронна система реєстрації населення). Якщо цей статус автоматично буде втрачено після виїзду тимчасово переміщеної особи з території Республіки Польща довше, ніж на 30 днів, але в межах Шенгенської зони, його можна буде відновити. Статус UKR також може бути відновлений якщо людина повернеться до Польщі після виїзду в Україну довше, ніж на 30 днів. Причина повернення має бути обґрунтована – це активні бойові дії за місцем проживання особи.

Зміни також запроваджують низку комплексних рішень, які мають за мету створення більш гнучких умов на ринку праці для українців, збільшення можливостей для їх запису на курси польської мови, а також створення нових дитячих центрів для дітей з України та додаткових місць в дитячих садках.

Внесено зміни до положення, коли безпосередній в’їзд на територію Польщі з території України більше не є необхідною умовою для того, щоб на громадянина України поширювалась дія зазначеного вище Закону. З 1 липня 2022 року в’їзд до Польщі може відбуватись і через внутрішні кордони ЄС.

Керівник прикордонної служби Польщі визначається як головна особа, а прикордонна служба як головний компетентний орган, що має виконувати функцію контактного центру з метою обміну інформацією про осіб, які користуються тимчасовим захистом, з відповідними органами інших держав, членів ЄС. Також, польські прикордонники контролюватимуть каталог суб’єктів, які мають доступ до реєстру громадян України, яким надано номер PESEL.

Відповідно до нових правил розширено повноваження Урядового агентства стратегічних резервів щодо дарування, зберігання, доставки та вивезення на територію України виробів медичного призначення (йдеться про медзасоби, а не лікарські препарати).

Зазнала зміни норма, відповідно до якої вимушеним переселенцям виплачувалася грошова допомога у розмірі 40 злотих на проживання та харчування. Введено правило, відповідно до якого заява на отримання грошової допомоги подається лише на один місяць і має бути подана на наступний день після того, як закінчився термін, на який поширювалася попередня заява. Невчасно подані заяви братися до розгляду не будуть.

Крім цього, нововведення вносять зміни до технічних і будівельних умов будинків, які використовуються для колективного проживання громадян України. Внесені зміни спрощують процедури, пов’язані з реконструкцією та зміною цільового призначення будівель або їх частин, що перебувають у комунальній власності.

Закон набуває чинності наступного дня після дати оприлюднення за рядом винятків.

Відомо, що подарункові талони отримали вже близько 800 українських біженців, які приїхали до Гожува. Гроші з ваучера можуть витратити, зокрема, в одній з найбільших торгових мереж країни. Проект фінансується благодійним фондом із Тайваню.

Таким чином, місцева влада підтримує не лише наших громадян, а й місцевий бізнес.

“Йдеться не лише про підтримку українців. Вони залишають ці гроші в нашому місті, коли купують товари. А гроші, які вони б однаково витратили на продукти, зможуть витратити на інші предмети, підтримуючи наш гожевський бізнес”, – каже віце-президент Гожува Малгожата Домагала.

Загальна сума витрачених у рамках програми коштів вже становить 1,6 мільйона злотих.

Волонтер та один з координаторів організації TZU CHI Лукаш Барановський розповів, що карти розповсюджують щодня у Любліні, Познані та Варшаві. Загальний розмір виділеної допомоги складає 70 мільйонів злотих

Апхазава – відомий у Грузії педагог, фіналіст міжнародного конкурсу Global Teacher Award – 2019. Після початку війни в Україні він розпочав благодійну акцію на підтримку українських школярів та вчителів.

“Щоб допомогти українським школярам та викладачам, я вирішив продати золоте кільце, залишене мені мамою, і мою нагородну монету. Напевно, 2500 ларі (близько $800) буде достатньо”, – написав він у Facebook на початку березня.

В результаті цей пост був опублікований тисячами користувачів соцмереж з 39 країн. Таким чином, Ладо Апхазава зібрав для українців понад $700 тис. Виставлені на продаж речі придбав грузинський адвокат Звіад Кордзадзе, але після переказу коштів повернув прикрасу та нагороду їх власнику.

Зібрані гроші були передані польській організації, яка займається доставкою продуктів та інших предметів першої потреби біженцям з України.

Про скасування щоденних виплат 2 червня 2022 року повідомив заступник голови МВС Польщі та повноважний представник уряду країни у справах біженців Павло Шефернакер для місцевого видання Rzeczpospolita. Він зазначив, що в польському уряді впевнені – українці після чотирьох місяців від початку війни вже можуть стати незалежними в Польщі та адаптуватися.

Однак, щоденну допомогу будуть надалі отримувати особи з інвалідністю, вагітні жінки, багатодітні сім’ї.

Як будуть влаштовувати на роботу по-новому
В аналітичному центрі агентства з працевлаштування Gremi Personal повідомили, що чиновники також мають намір внести до спеціального закону про тимчасову охорону біженців з України певні зміни щодо працевлаштування. Нагадаємо, що наразі роботодавець протягом 14 днів з момента прийняття на службу біженця з України повинен просто повідомити про це службу зайнятості.

Уряд пропонує додати до цього повідомлення дані про робочий час українця та розмір заробітної плати, яких роботодавець повинен дотримуватися.

Генеральний директор Gremi Personal Томаш Богдевич зазначає, що такі зміни допоможуть стимулювати мігрантів стати більш незалежними від фінансової допомоги, а роботодавців змусять працевлаштовувати українських біженців більш відповідально. Українці часто піддаються експлуатації з боку недобросовісних роботодавців через незнання польського законодавства чи мови. Нові зміни дозволять цивілізувати ринок праці для біженців.

Про це передає Radio Lublin.

За словами Люблінського перевізника Анджея Войтовича, автобуси в Україну відправляються заповнені пасажирами на 80-100%. Він уточнює, що в основному їдуть жінки з дітьми і літні люди, які залишили рідну країну після 24 лютого.

“З іншого боку, автобуси з України приїжджають до Любліна із заповненістю 25-50%”, – зазначає президент Lubelskie Dworce SA.

Він додає, що в’їжджають до Польщі зараз більше – не біженці, а переважно для роботи.

“Можна сказати, що приїзд українських біженців в основному закінчився”, наголосив Войтович.

Координатор пункту допомоги на автовокзалі в Любліні Мирослав Копіньскі також підтвердив, що нині в Україну приїжджає більше мандрівників, ніж до Польщі.

“Буває, що люди не можуть сісти в автобус, тому що він і так переповнений”, – розповідає він.

За його даними, ще є поодинокі випадки прибуття військових біженців до Польщі – щодня близько 10 людей.

У матеріалі зазначається, що серед бажаючих повернутися в Україну на вокзалах ажіотаж настільки великий, що деякі люди не можуть потрапити всередину і чекають наступного автобуса.

“Ми бігли від страху на початку війни. Ми жили три місяці в центрі під Радомом. Ми повертаємося, тому що зараз трохи безпечніше. Хочемо додому, там нас чекає чоловік. Він працює водієм. Нас добре прийняли в Польщі, але ми хочемо знову жити нормально. Сподіваюся повернутися до роботи в дитячому садку”, – розповіла журналістам українка Наталія, яка з двома маленькими синами на вокзалі в Любліні чекала автобус у бік Львова.

За даними прикордонників, всього з 24 лютого кордон з Польщею перетнуло 3,8 мільйона громадян України.

Права та бюрократія
З цих понад 120 тисяч українців абсолютна більшість – жінки та діти. Точніше, понад 60 тисяч – жінки, понад 40 тисяч – діти. Основними містами, які прийняли українських біженців, є Мілан, Рим, Неаполь та Болонья. Що їм запропонувала Італія?

Українці мають тут право на дозвіл на проживання на рік з мотивів «тимчасового захисту», який юридично не є статусом біженця, але для зручності тих, хто втікає від війни, називають все ж «біженці». Цей дозвіл дає право на роботу, а дітям – на навчання у місцевих школах. Українців, що живуть в країні за програмою тимчасового прихистку, включають у національну систему охорони здоров’я і таким чином вони можуть отримати рецепти на ліки, записатися на прийом до широких та вузьких спеціалістів, лікувати гострі чи хронічні хвороби.

Деякі регіони, як-от столичний регіон Лаціо, надають також безкоштовний проїзд майже на всіх видах транспорту у межах регіону.

На практиці досить добре працює влаштування дітей в школи, проїзд та медобслуговування. Щоправда, не всі контролери в транспорті в курсі нововведень і не всі медичні структури знають, як проводити по своїй бухгалтерії медичні послуги для українців, але здебільшого все зрештою розв’язується.

Набагато складніше з документами на проживання та матеріальною допомогою. На дозвіл на проживання можна чекати місяцями: регіональні адміністрації не дуже пораються з напливом біженців, тож тільки на те, щоб прийти здати відбитки пальців та подати власне запит на дозвіл йде кілька тижнів. Тому власниками пластикового «пермессо» (дозволу на проживання) поки що є дуже невелика кількість новоприбулих. Відповідно, і на офіційну роботу можуть влаштуватися тільки ті, кому пощастило цей документ отримати. І якщо така робота знаходиться, адже абсолютна більшість працездатних біженців – це мами малих дітей, які природно не можуть залишити малечу та йти працювати. Тож, якщо не враховувати тих, хто і до цього працював і заробляв через інтернет, то лише дуже невеликому відсоткові українських біженців вдається заробляти в Італії.

Але ж мають бути субсидії? Мають. Власне, Італія виділила 800 млн. євро на матеріальну допомогу прибулим українцям. Ці виплати розраховані на три місяці, 300 євро на дорослого і 150 – на дитину на місяць. Отримати її мають право всі, хто знайшов житло самостійно (у родичів, друзів чи знайомих), а не живе у наданому державою (готелі, шелтері тощо).

Щоправда, і це теж – для дуже терплячих людей. Адже перші біженці з України прибули в Італію вже наприкінці лютого, а перші виплати почали отримувати тільки 27-го травня. Звичайно, зараз це знов-таки ті, кому вдалося чи пощастило швидко побороти італійську бюрократичну гідру й подати відповідну заяву до 9-го травня. Всі інші мають почекати.

«Ми неодмінно повернемося»
А як же тримаються без грошей ті, хто втікав з-під бомб? На щастя, італійці набагато щедріші за власну державу. Біженцям дуже допомагають благодійні організації, релігійні центри, волонтери та просто малознайомі люди: влаштовують звані обіди, приносять продукти, купують одяг чи взуття, організують розваги для дітей. Тобто померти з голоду в Італії, звичайно, не дадуть.

Втім, Італія – не та країна, в яку слід їхати, не маючи тут нікого. З цим погоджується і киянка Анна Дяченко:

«Приїхала сюди на запрошення подруги, вже тут познайомилася з чудовою родиною, якій я безмежно вдячна, – каже Анна. – А от виплат поки що немає і невідомо, коли будуть: електронна система чомусь в одному місці «бачить», а в іншому – «не бачить» моєї заявки. Добре, що є заощадження (я мала власний бізнес у Києві). Тож не скажу, що у практичному сенсі тут легко. Але я завжди намагаюся дивитися на кращий бік подій: під моїм вікном хитаються пальми, пролітають довгохвості зелені папуги – краса! Я можу будь-коли поїхати гуляти центром Рима, посидіти біля мого улюбленого Circo Massimo. Мене дуже надихає і підживлює італійська природа та архітектура. Ми з сином дуже сильно хочемо додому, але зараз рано ще повертатися – це нам і приймаюча родина каже. Коли це стане безпечно, ми одразу повернемося в Україну, а в Італію будемо приїжджати на канікули – як робили це до війни».

Також ні хвилини не сумнівається, що «італійські канікули» не повинні затягнутися на більше, ніж потрібно з міркувань безпеки, і харків’янка Ольга Скорик:

«Я живу з відчуттям «відкладеного життя». Ці дві реальності – мирна римська та немирна харківська – надто несумісні між собою. Хоча не можна сказати, що ми нічого не робимо: діти ходять в школу, беремо участь у благодійних концентрах, вчимо італійську… Вона нам потрібна і тут, і – я впевнена! – буде потрібна в Україні. Італія чудова країна, але ми точно не плануємо тут залишатися: ми хочемо жити в нашій квітучій Україні».

Разом з новоприбулими кількість українців в Італії зросла до майже півмільйона. Така велика діаспора – теж підтримка для тих, хто втік від війни: наших людей можна знайти скрізь, навіть у найменших італійських містечках. Тож зараз багато з новоприбулих долучилися до традиційної діяльності діаспори: допомагати Україні. Зокрема, «нові» та «старі» італійські українці щодня розшукують-закупають-пакують-відправляють гуманітарну допомогу для тих, хто в Україні. Для військових та для цивільних, для всіх, хто наближає перемогу.

Рівнянка, що проживає в Італії, у місті Асті, Валерія Грицута, написала допис у соцмережі Facebook про втікачів від війни зі Сходу.

Її обурило те, що, втікаючи від війни, українці для навчання своїх дітей обирають російськомовні школи.

Коли наші втікачі зі Східної України, куди їх прийшли «рятувати» рускіє солдати… записали своїх дітей в російську школу «Азбука»… Тут в Асті. В Європі.

Питання: якого х…на ви сюди приїхали? Чому не в Ростов, а саме в західну Європу… навчати своїх дітей… російської?

У коментарях до допису авторку підтримують інші наші співвітчизники:

Марія Паращак

Ага і «всє іщут курси італянскава язика абизатєльна на руском і кружки для дітей тоже на рускам. І может кто знаєт батюшку, малиша пакрестить, чтоб на руском розгаваривал, нашли толька на украінскам»

Григорій Перчик

Люба сестро, у нас у місті майже так само, як і в тебе…

А одна з користувачок мережі, Тетяна Тимошенко, запитала у Валерії, чи є у місті українська школа.

На що Валерія відповіла, що немає.

“Ми переконані, що багато людей в Польщі здатні стати незалежними і адаптуватися”, – сказав представник уряду Польщі у справах біженців Павло Боссернакер.

Він додав, що будуть і винятки. Пільги будуть розширені “людям з інвалідністю, вагітним жінкам і багатодітним”.

Уряд Польщі в спеціальному акті про допомогу біженцям з України спочатку гарантував допомогу на перші 60 днів.

Як заявив виданню високопоставлений політик з правлячої партії “Право і справедливість”, багато українців шукають роботу і знаходять.

“Ми хочемо стимулювати інших до активності. Чотири місяці повного захисту – це, на наш погляд, достатній термін”, – сказав він на умовах анонімності.

Уряд Болгарії припиняє план інтеграції, що передбачає розселення українських біженців всередині країни.

Через це українці, яких в даний час розміщують в готелях на Чорноморському узбережжі і яким ніде зупинитися, будуть тимчасово розміщені в буферних центрах в Сарафово і Єлхово.

Українці залишилися незадоволені таким рішенням уряду Болгарії і відмовляються їхати з комфортних готелів.

Понад 200 українців не захотіли переїжджати з готелів на спеціальні бази в Болгарії.

За словами голови Держагентства у справах біженців Маріанни Тошевої, для вивезення людей організували транспорт у кількох містах. Послугами перевезення повинні були скористатися 550 осіб, але прийшли тільки 62. Чотири потяги поїхали без людей.

Так, у Велико-Тирново з Варни привезли групу з 19 українців, яких планувалося розмістити в кімнатах бази “Студентський відпочинок і спорт”. Але українці вважають умови жахливими, так як в кімнатах завівся грибок.

“Ми приїхали з Варни за програмою, але нас обдурили. Повезли в інший готель, не той, про який нам сказали. Скрізь грибок і вогкість, з дітьми не можна”, – розповіла біженка.

Болгарська влада ще раз нагадала українцям, що проживання на першій лінії Чорного моря було тимчасовим заходом, а зараз стартує туристичний сезон.

Клієнтка у пекарні поскаржилася на те, що продавчиня з України нібито порадила їй не той хліб. Громадянка України почала захищатись. У цей момент жінка перед прилавком почала поводитися агресивно.

Про це повідомляє The Warsaw.

Вона почала кричати на продавщиню, використовуючи нецензурну лексику. Клієнтка накинулася на жінку з України з такою лайкою: “Кур*а, повія ти, тр**на. Геть із моєї країни! Бл**ь, стара повія. Геть до своєї країни. Ти стара повія”.

“Геть із моєї країни! Їдь до своєї країни, тому що ви створюєте в нашій країні безладдя!”, – продовжувала волати роздратована клієнтка.

У коментарях до відео люди стали на захист українки і намагалися її підтримати.

“Тепер уявляю, що відчуває дівчина-продавщиня… Можливо, ти втратила все, у тому числі і свій будинок, і ще довго не зможеш повернутися туди. Зараз працюєш за кордоном, на низькооплачуваній роботі. Але хочеш працювати, а не отримувати безкоштовну допомогу. І в цій чесній роботі чуєш, що повія”, — пише один із коментаторів.

Слід зауважити, що наразі активно обговорюють інформацію від польських прикордонників, що нібито під час повторного перетину українсько-польського кордону за біометричним паспортом у проїзді громадянам України відмовлять, якщо використані усі 90 днів перебування на території Польщі і загалом ЄС. Як українцям після 90 днів перебування перетинати кордон, що кажуть прикордонники

Після 24 лютого 2022 року, коли мирна і незалежна країна піддалася повномасштабному нападу країни-агресорки на чолі з диктатором Володимиром Путіним, мільйони людей поспіхом покинули свої домівки і їхали світ за очі, у пошуках безпечнішого місця.

Чимало людей знайшли свою відносну безпеку у сусідній Польщі, яка однією з перших протягнула руку допомоги. Країна не лише відкрила свій кордон для українських вимушених мігрантів, а й ухвалила спецзакон із низкою привілеїв для наших громадян.

Утім, минуло 90 днів, які мають всі громадяни України із біометричним паспортом, і користувачі в Мережі почали скаржитися на те, що під час повторного перетину кордону начебто виникають складнощі, а обіцяна пільга – на ділі не працює.

Як українцям після 90 днів перебування перетинати кордон, що кажуть прикордонники Польщі і юристи, розбирався ТСН.ua.

Що сталося
Від початку широкомасштабного військового вторгнення Російської Федерації на територію України, тікаючи від бойових дій, кордон з Польщею перетнуло щонайменше 3,5 млн осіб. Безумовно, частина людей проїжджали транзитом, але величезна кількість громадян України виїхали до Польщі або вирішили залишитися там. За останніми даними, 25 травня у країні зареєстровано 26,6 тис. осіб, від 24 лютого – 1,584 млн.

Для підтримки українцям у цей скрутний час 12 березня у Польщі було підписано спецуставу про допомогу громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території тієї держави.

Спецустава передбачає матеріальну допомогу громадянам України, які легально перетнули кордон після 24 лютого 2022 року, надання медичних послуг, доступ до роботи, безкоштовний громадський транспорт, доступ українських дітей до польських шкіл і садочків й найголовніше – можливість законного перебування на території сусідньої країни упродовж 18 місяців, тобто до 24 серпня 2023 року.

Найбільш цікавим є положення щодо легального перебування й перетину кордону (art.11ust.1 Uprawnienie, o którym mowa w art.2.ust.1 jest niezależne od innych uprawnień do wjazdu i pobytu na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej, wynikających z przepisów prawa. – Ред). Спецустава гарантує мігрантам право повторного в’їзду із збереженням усіх пільг, якщо громадянин повернеться до Польщі протягом 30 днів.

Зокрема, стаття 11 абзац 2 зазначеного Закону говорить: Виїзд громадянина України з території Республіки Польща на термін понад 1 місяць позбавляє його 18-місячного терміну перебування, передбаченого спеціальним законом. Якщо громадянин України перебуває понад один місяць, він втрачає своє законне перебування в Польщі, право на медичну допомогу, пільги та соціальну допомогу.

Простіше кажучи, згідно зі спецуставою, громадяни можуть вільно поїхати, приміром, до України, на термін до 1 місяця, і повернутися до Польщі зі збереженням усіх пільг. Якщо протермінують цей період, втрачають всі пільги, зокрема, із 18-місячним перебуванням у Польщі.

На що скаржаться українці
Останніми днями в усіх українців, які виїхали до Польщі після 24 лютого, почали закінчуватися 90 днів і всі почали цікавитися подальшою можливістю в’їзду/виїзду, особливо, якщо в Україні залишилися рідні або не завершені справи.

Тут мала б бути в нагоді надана Польщею можливість поїхати, приміром, на 7-10 днів додому й повернутися.

Але, як повідомляють самі українці з посиланням на пояснення прикордонників Польщі, до яких вони зверталися, нібито право поїхати і повернутися до Польщі із збереженням пільг діяло лише протягом перших 90 днів безвізу. Після того, як офіційна біометрія закінчилася, у разі виїзду з Польщі, навіть на термін до 30 днів, мовляв, усі пільги автоматично скасовуються і потрапити до країни можна лише після «коридору» у 90 днів або після відкриття візи.

Ось, що пишуть українці у Мережі:

“Я дзвонила і писала у всі ці інстанції, мені кругом відповіли, якщо пройшло 90 днів і я виїду з Польщі, то назад тільки на підставі візи, просто так не пустять, якщо минули 90 днів”;
“Плюс, наразі ситуація виглядає так, що заїхати назад в Польщу, коли вже вичерпалися 90 днів безвізу, не можна”;
“З останньої відповіді від стражу я зрозуміла, що 30 днів, то стосується лише пільг, і прикордонників це не цікавить, то інший орган. який то контролює, їх цікавить чи не перебували ви на території шенгену більше 90 днів, якщо цей час ви вибрали, то до Польщі вас вже не пустять”;
“Отримала відповідь від страж граничної, згідно з якою право побуту на 18 місяців не дає права подорожей до інших країн в строк понад 90 днів. Якщо кількість днів безвізу використана, потрібно чекати 90 днів до наступного в’їзду”.
“Процес виїзду і збереження пільг прописаний в спецзаконі. А от процес в’їзду – не прописаний…Тому питання в’їзду залишається відкритим і чи пропустять Вас назад до Польщі, якщо Ваші дні безвізу вичерпані – на розсуд прикордонника…”.

Що кажуть у пресслужбі прикордонників Польщі
Кілька днів тому наші читачі, які нині вимушено Польщі, зверталися за роз’ясненням до прикордонників Польщі і ось, яку відповідь вони отримали:

«Довідка про тимчасовий захист не є посвідкою на проживання і не замінює візу. Тимчасовий захист гарантує біженцям законне перебування протягом 1 року (стаття 4 (1) Директиви 2001/55 та стаття 106 (2) Закону про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща – далі – u.u.c.o.). ).

Так само, зареєстрований номер PESEL дає право перебувати в Польщі протягом 18 місяців, однак він не замінює візу чи карту проживання, чи біометричні дані. Це не дає права їздити в інші країни, оскільки біометричні дані вже вичерпані.

Якщо хтось вичерпав усі біометричні дані в Польщі протягом 90 днів, він повинен зачекати 90 днів за межами Шенгену, щоб знову в’їхати до Польщі на основі біометричних даних у безвізовому режимі, або повинен отримати національну візу типу D».

На уточнювальне запитання читачки, яка поділилася з нами відповіддю, чи може вона поїхати до України на кілька днів і повернутися до Польщі без відкриття візи або «коридору» в 90 днів, їй відповіли:

«Щоб не втратити пільги, ви не можете поїхати на понад 30 днів. Повторний в’їзд до Польщі тільки тоді, коли в Польщі не вичерпано ліміт біометричних даних у 90 днів».

Тобто, польська прикордонна служба до 24 травня офіційно відповідала громадянам, що заїхати до Польщі повторно вони зможуть на умовах Шенгену, які попри спецуставу залишаються незмінними.

Натомість вже 26 травня Якуб Дудзяк, прессекретар Офісу у справах іноземців у коментарі Ukrayina.pl повідомив:

“Підтверджую, що легальне перебування в Польщі протягом 18 місяців від 24 лютого 2022 року стосується тих осіб, які заявили про намір залишитися в нашій країні. Виїзд громадянина України з території Польщі на термін понад 1 місяць позбавляє його цього права”.

А поручниця Прикордонної Служби, керівниця пресгрупи Головного командувача прикордонної служби (Straż graniczna) Анна Міхальська на уточнювальне запитання 30 днів – це стосується одноразової поїздки чи це загальна сукупність днів, які людина може провести в Україні протягом 18 місяців, відповіла:

“Йдеться саме про одноразову поїздку на термін понад 1 місяць”.

Ті, хто в’їхав по звичайному (не біометричному) закордонному паспорту чи внутрішньому паспорту громадянина України після 24 лютого і оформив PESEL.ukr, щоразу під час прикордонного контролю на в’їзд до Польщі будуть з’ясовуватися обставини щодо застосування підстав для дозволу в’їзду за особливою процедурою. Рішення про отримання дозволу на в’їзд ухвалюється в індивідуальному порядку, пояснила Міхальська.

Своєю чергою, сьогодні, 26 травня, редакція ТСН.ua звернулася за коментарем до польської прикордонної служби і до посольства України у Варшаві. Однак на момент публікації матеріалу, відповіді ще не було.

Позиція Євросоюзу
Офіційно в ЄС 17 травня заявили, що продовжують приймати українських біженців. Станом на 17 травня 2022 року вже близько 5,6 млн українців були вимушені покинути свої домівки та тікати від російської війни до країн ЄС.

“За відповідною Директивою ЄС всі українці, які тікають до ЄС від війни, мають право на тимчасовий захист щонайменше на рік. Тобто, до 24 лютого 2023 року. Чи дорівнює це дозволу на тимчасове проживання? Так. Проте важливо зазначити, що відповідна Директива встановлює чіткі часові рамки дії відповідного дозволу: до 24 лютого 2023 року з можливістю продовження ще на два роки”, – сказано в повідомленні.

Разом із тим, кожна країна-член ЄС має право встановлювати додаткові правила.

“Польща визначила свій термін легального перебування українців – 18 місяців. Тобто, протягом цього терміну ви в будь-який час можете в’їхати до Польщі. Після цього протягом 60 днів, якщо точно вирішили залишатися в Польщі, ви маєте зареєструватися в міграційних органах. Якщо вам треба поїхати до України і повернутися назад, зробити це можна. Однак про цю поїздку вам треба буде заздалегідь попередити відповідні міграційні органі місця вашого перебування. Надто, якщо ви отримуєте тимчасову грошову допомогу від держави”, – повідомили в ЄС.

Крім того, у Директиві ЄС мовиться: “Після того, як Ви в’їдете до країни, яка входить до Шенгенської зони, Ви можете переїхати, як правило, без прикордонного контролю до інших країн, які входять до Шенгенської зони. Проте, Ви можете пересуватися між країнами лише до 90 днів протягом 180 днів”.

Яка ситуація на кордоні після 24 травня
Водночас ми поспілкувалися з кількома українцями, які безпосередньо у пунктах пропуску 25 травня уточнювали в прикордонників цю ситуацію. За їхніми словами, повторний в’їзд до Польщі можливий навіть після закінчення безвізу на основі спецустави.

«Була на пункті пропуску Медика-Шегині і спеціально запитувала польського прикордонника: виїзд з Польщі не більше 30 днів за одну поїздку. У разі закінчення біометрії пускають. Сказав, поки вказівки не пускати немає», – розповіла нам Тетяна.

Ось, що пишуть у Мережі українці, які вже були на пунктах пропуску і спілкувалися з прикордонниками:

“В’їжджала сьогодні вночі (26 травня. – ред.) по звичайному закордонному паспорті, сестра по біометрії навіть ніхто нічого не казав”.
“Сьогодні (25 травня. – ред.) перетинали кордон по укр паспорту і свідоцтву про народження, назад до Польщі тільки із закордонними паспортами сказали прикордонники”.
“Щойно (25 травня.- Ред.) на кордоні питала польських прикордонників – виїжджати до України можна не більше 30 днів за один раз”.
“А мені сказали з кордону, що не можна тільки тим, у кого оформлені 500+. Іншим можна виїхати і заїхати до 30 днів. Так сказав прикордонник на митниці, на увесь автобус”.
“Кілька днів тому перетинала кордон, уточнювала це питання. Польська сторона підтверджує той факт, що після 90 днів з України до Польщі не можна заїхати. Виїхати можна буде через наступні 90 днів або робоча віза. Українська сторона каже, що все без проблем – пускають”.
“Сьогодні (25 травня. – Ред.) їздила до стражів граничних. Сказали, що будуть пускати, бо після 90 днів діє спецустава. Їх вчора збирали і так тепер кажуть”.

Роз’яснення фахівців
Юрист Василь Ільницький пояснює, що повторний в’їзд до Польщі для українців цілком легальний, але з чинним закордонним біометричним паспортом. Якщо їдете з дітьми – у них вони теж повинні бути.

За словами юриста, згідно з цим спецуставою, в українців, в яких закордонний біометричний паспорт не протермінований, але разом з тим вичерпані усі 90 днів безвізу, – пропустять на кордоні.

Також ми звернулися за коментарем до юристки Аннети Садовської, яка неодноразово наголосила нам, що діє спецустава, яка дозволяє українцям, які легально перебувають у Польщі, з необхідними документами перетинати повторно кордон без очікування 90 днів за межами Шенгену.

“Діє спецустава і не потрібно сидіти (вдома. – Ред.) 90 днів. Ви заїхали під час війни. Тому, не переживайте, їдьте спокійно і спокійно вас пропустять назад. Навіть дівчата, які виїжджали написали, що діє спецустава”, – наголосила вона.

Аналогічне пояснення дають у польських консулатах. Тамтешні спеціалісти трактують так, що громадяни України, які легально в’їхали на територію Польщі після 24 лютого 2022 року, отримали в Польщі PESEL з позначкою UKR (аналог українського ідентифікаційного коду, але саме він і дає, зокрема, право на постійне проживання або посвідку на постійне проживання, дозвіл на проживання довгострокового резидента Європейського Союзу, статус біженця, додатковий захист або притулок), можуть покидати територію Польщі і повертатися, але не перевищувати ліміт у 30 днів.

Слід наголосити, що у разі, якщо громадяни України оформили в Польщі фіндопомогу за програмою “500+” й інші, то виплати будуть скасовані, якщо особа відсутня на території країни понад 1 місяць.

Від 1 червня змінюються правила видачі безкоштовних квитків українцям для поїздок Польщею.

Від першого дня літа пасажири з України матимуть можливість безкоштовного проїзду лише на маршрутах з та до міст: Хелм, Дорогуськ, Люблін, Грубешів, Перемишль, Загуж, Ярослав та Жешув.

Про це йдеться у повідомленні “Укрзалізниці”.

Потік на в’їзд в Україну через західний її кордон вісім днів поспіль після 9 травня перевищує потік на виїзд, демонструючи рекордні показники від початку війни. Про це повідомила Державна прикордонна служба України.

Відомство уточнило, що за 17 травня кількість оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами збільшилася до 239 після падіння у два попередні дні до 150-190.

За даними прикордонної служби Польщі, 17 травня з країни в Україну в’їхало 26 тис., тоді як днем раніше – 26,8 тис. У зворотному напрямку потік становив 20 тис. порівняно з 19,2 тис. напередодні.

Загалом, як зазначає польське прикордонне відомство, від початку війни з України до Польщі прибуло 3,442 млн осіб, а з Польщі до України – 1,358 млн осіб.

У Польщі біженці з України мають змогу оформити грошову допомогу на дітей у межах програми “500+” або “Сімейний капітал опікунчий”.

Про це повідомляє wroclife.pl.

Гроші виплачують біженцям з України лише в період, коли ті перебувають зі своїми дітьми в Польщі. Якщо виїхати з країни на понад один місяць, то права на всі грошові допомоги будуть втрачені.

Якщо громадяни вже отримують кошти або подали заявку на їхнє отримання, але вирішили виїхати з Польщі, то про свій виїзд треба повідомити ZUS. Там попередили: якщо цього не зробити, то всі отримані після виїзду грошові допомоги доведеться повернути та ще й з відсотками.

“Коли іноземець, який отримує від нас гроші, не повідомить про виїзд з Польщі, йому доведеться повернути неправомірно отримані кошти з відсотками. ZUS має доступ до різних державних реєстрів. Це, наприклад, освітня інформаційна система, центральний реєстр застрахованих осіб. У разі потреби ми зможемо використовувати спеціальний реєстр громадян України, який веде Прикордонна служба!, – сказала речниця відділу ZUS в Нижньосілезькому воєводстві Івона Ковальська-Матіс.

Це стосується як тих, хто повертається в Україну, так і тих, хто має намір переїхати в іншу країну, наприклад, на захід.

Повідомити ZUS про виїзд з Польщі можна таким чином:

звернутись до відділення ZUS за місцем проживання та подати письмову паперову заяву.
подати онлайн заявку – увійшовши до свого акаунту на порталі PUE ZUS і написавши загального листа POG.