“Цей підрозділ мав би відігравати ключову роль у забезпеченні прав для інвесторів та бізнесу, але не виправдав очікувань. На практиці його діяльність зводилася до номінальних зустрічей та бюрократичних процедур”, – пояснив новий генпрокурор.

За його словами, бізнес потребує не формальностей, а прозорих правил, передбачуваності та ефективного захисту.

“Я забезпечу законну комунікацію з бізнесом та справедливість. Це буде також зона відповідальності моїх заступників, керівників профільних структурних підрозділів, а на місцях – керівників обласних прокуратур, а не тільки одного департаменту, як це було раніше. Це стане реальною взаємодією для вирішення нагальних питань”, – наголосив Руслан Кравченко

Він також додав, що підприємництво може функціонувати навіть у складних умовах війни, якщо йому не заважати. Проте, бізнес теж повинен працювати у правових межах, зазначив генпрокурор.

Реорганізація жодним чином не зупиняє виконання всіх зобовʼязань органів прокуратури в рамках євроінтеграційних процесів, повідомив він.

Нагадаємо, Руслан Кравченко розпочав роботу на посаді генерального прокурора 23 червня цього року.

Великі металургійні, енергетичні, транспортні компанії та організації підприємців Італії готові допомогти Україні відбудовувати зруйновану інфраструктуру, житло і промисловість після закінчення війни Росії проти України. Такий намір висловили керівники італійського бізнесу під час панельної дискусії щодо майбутнього України та внеску Італії у відбудову країни, що відбулася у Мілані.

Дискусія відбулася на благодійному вечорі на підтримку постраждалих на війні українців, який організувала гуманітарна ініціатива Групи Метінвест «Рятуємо життя». На ній генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков подякував італійським бізнесменам за підтримку й закликав долучитися до відбудови України.

«Я був би радий бачити вас серед тих технологій і ноу-хау, які стануть частиною відновлення України, а Метінвест буде вашим партнером у цьому завданні», – зауважив він.

Свою готовність допомогти з післявоєнною відбудовою України висловили представники транспортної та енергетичної галузей Італії.

«Не лише ми в судноплавному бізнесі, але й усі інші підприємці Італії будуть готові допомогти відновити Україну після війни. Це наш обов’язок – зробити свій внесок у відбудову України», – запевнив президент транспортної компанії Fratelli Cosulich Аугусто Косуліч.

В свою чергу керівник бізнес-підрозділу генерації і трейдингу A2A Group Лоренцо Джуссані акцентував, що відновлення України відбуватиметься через розвиток енергетики й подальшу інтеграцію в енергетичний ринок ЄС. «Ми добре знаємо, що європейський ринок буде інвестувати багато грошей в енергетику. І Україна матиме великі можливості в цій галузі. Європейські країни, зокрема Італія, можуть нас підтримати в цьому», – додав він.

Президент Confindustria Карло Бономі підкреслив, що майбутнє починається з відбудови, і італійський внесок може бути вирішальним на таких ринках, як ринок сталі. Зокрема, Confindustria домовилася про створення умов для відновлення зруйнованої війною інфраструктури, залучення інвестицій та зміцнення промислової співпраці між країнами.

Наразі конфедерація працює з урядом, щоб визначити пріоритетні інструменти для спільної роботи, починаючи зі сталеливарної галузі, завершуючи секторами промислового партнерства: логістики, технологій та аерокосмічної галузі.

Як відомомо, гуманітарна ініціатива «Рятуємо життя» організувала у Мілані благодійний вечір, на якому підвели підсумки роботи за рік та провели аукціон. На ньому вдалося зібрати 300 тисяч євро: їх направлять на протезування та реабілітацію постраждалих на війні українців.

Про це артист розповів в інтерв’ю Аліні Доротюк.

За його словами, гроші він інвестував у фестивалі “Країна мрій”, “Рок Січ”, та “Вечорниці”. Він зазначив, що це була його своєрідна “схема”.

“Минулі роки я накопичив кошти. Мій бізнес був в основному в Росії. Я хотів, щоб саме росіяни інвестували в українську культуру, і вони це робили. Я не все інвестував, у мене залишилися якісь кошти, от я їх зараз проїдаю”, – розповів артист.

Зазначимо, що бізнесом музикант називає концерти гурту “Воплі Відоплясова” в Росії. До 2014 року у колективу було багато виступів у РФ, і українці збирали повні зали глядачів.

Однак, після повномасштабного вторгнення Росії до України Скрипка припинив туди їздити взагалі.

“Бізнес у Росії в мене був – це концерти гурту “Воплі Відоплясова” до 2014 року. Я заробляв дуже багато. 2014 року у мене був останній концерт чи в січні, чи в лютому”, – поділився музикант.

Зараз Олег Скрипка дає благодійні концерти та допомагає Україні. Він додав, що коштів майже не заробляє, але певний прибуток він має, на який нині живе його родина.

“У мене дуже добре запрацювала ця схема – збір авторських. Ми їздимо з концертами. Кошти ми передаємо на благодійність, але у нас є добові. Ми живемо на добові, щось вдається відкласти. Добові – це 50-100 євро. І в мене є нерухомість в Києві. Там люди з’їхали, але зараз трішки люди повертаються, будемо здавати”, – повідомив Скрипка.

Про це повідомили у Міністерстві фінансів України.

Вступ України до цих двох конвенцій означає приєднання до “митного безвізу”.

“Митний безвіз – це можливість швидкого переміщення товарів між 36 країнами Європейського регіону. Водночас приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та NCTS – це важливий крок майбутнього членства України до ЄС”, – наголосив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
Після приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS), український бізнес зможе користуватися такими перевагами та спрощеннями:

одна транзитна декларація та одна гарантія для переміщення товарів між 36 країнами (з країнами ЄС та Великобританією, Туреччиною, Сербією, Північною Македонією, Ісландією, Норвегією, Ліхтенштейном та Швейцарією).
авторизовані підприємства можуть відправляти та отримувати товари на своєму підприємстві без заїзду на митні термінали;
українські фінансові гарантії діятимуть ще у 35 країнах.
Очікується, що розпочати міжнародне застосування NCTS Україна зможе вже наприкінці 2022 року. Цьому має передувати ухвалення Верховною Радою України законопроекту № 7420 та законопроектів про приєднання до двох конвенцій, здійснення всіх відповідних міжнародних процедур.

В Україні розпочинається реалізація урядових заходів, спрямованих на відродження економіки у непростих умовах війни, яку розв’язала проти нашої держави Росія.

Про це президент України Володимир Зеленський говорив під час традиційного звернення проти ночі 11 червня.

За його словами, уряд вже розпочав реалізацію тих рішень, які обговорювали на нарадах упродовж тижня.

“Погоджено законопроект, який дасть змогу розмитнення авто через державний сервіс у “Дії”. Увесь процес розмитнення буде максимально прозорим, зручним і одразу прибере всі тіньові схеми, які були можливі в попередні роки в цій сфері”, – повідомив президент.

Зеленський висловив сподівання, що народні депутати України швидко проголосують за таке нововведення.

Також президент повідомив про представлені урядом конкретні подробиці нових державних програм, які мають забезпечити нові робочі місця й підтримку для бізнесу під час війни.

“Передусім це стосується безповоротних грантів для мікробізнесу та іншої спеціальної фінансової підтримки для малого й середнього підприємництва. Попри весь тиск Росії, попри всі російські удари зробимо все, щоб економіка України, щоб економічна активність в Україні відроджувалася”, – наголосив очільник держави.

Під цими найменуваннями Арестович планує надавати сотні видів послуг. Зауважимо, що заявку на реєстрацію ТМ було подано 1 квітня 2022 року.

Про це свідчать дані Укрпатенту, написав у Мережі партнер юридичної компанії Mentors Law Firm Максим Попов.

Дивлячись на заявки, Арестович планує надавати під своїм ім’ям такі послуги:

консультації у сфері бізнесу та реклами;
страхові та фінансові послуги;
розваги, освітні послуги та організація заходів;
медичні та ветеринарні послуги, послуги у сфері сільського господарства;
юридичні та персональні послуги.

Представницею радника голови ОП при поданні заявок до Укрпатенту була Андрєєва Олена Вікторівна. Людина з таким іменем фігурує в базі YouControl як власник та директор “Юридично-експертної компанії ей пі ел патентс”.

“Представниця Арестовича вирішила не вибирати конкретні послуги, а скопіювати весь перелік. Тому Арестович зможе працювати візажистом та надавати акушерські послуги, кредитувати під заставу та влаштовувати конкурси краси, консультувати з астрології та відкрити детективну агенцію”, – написав Попов.

Він звернув увагу на ще один цікавий факт для юристів інтелектуальної власності: до опису 35 класу додали навіть те, що він не охоплює: канцелярію, ювелірні прикраси, пиво, сумки, соки-води, сигарети та сигари. Юрист припустив, що це – спроба зекономити на зборах.

Про розлучення Фаассенів Роман Доброхотов написав у коментарі під дописом у Facebook журналіста-розслідувача Сергія Канєва, який залишив РФ, але продовжує свою діяльність. Другий заявив, що Володимир Путін “підгадив своїй старшій дочці”, після того, як розпочав війну на українській території та накликав на свою країну масштабні санкції.

“Путін непогано підгадив своїй старшій дочці Марії Фаассен (вона ж Воронцова). Донька має солідну частку в мегапроєкті будівництва суперсучасного медичного центру під Пітером. У планах було залучення пацієнтів з Європи та багатеньких шейхів із країн Перської затоки. А тепер, після нападу на Україну, які вже тут європейці та шейхи?” – написав Сергій Канєв.

Зазначимо, що Марія Воронцова є експертом із рідкісних генетичних захворювань у дітей. За останніми даними, вона заміжня за Йоррітом Фаассеном, який працював у Росії в компаніях “Газпромбанк-Інвест” і “Будтрансгаз”. Пара має дітей.

Проектом закону передбачено внесення змін до законодавства, згідно з якими юридична особа, фізична особа – підприємець сплачуватимуть штраф за допуск особи у громадське місце без маски, а також за відсутність попередження про необхідність одягнути засіб захисту, або ж за відсутність реагування на перебування людей без маски у приміщенні. Штраф передбачено у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (при неоподатковуваному мінімумі доходів громадян у 17 грн – від 3400 до 5100 грн).

Передбачено також відповідні штрафи у період дії карантину за неносіння маски працівниками суб’єктів господарювання або безпосередньо фізичною особою – підприємцем.

Додамо, що закон набуває чинності з наступного дня за днем його опублікування, тобто, 14 січня.

Про це йдеться у рішенні уряду.

Тепер, під час карантину дозволено:

-продаж запчастин для транспортних засобів, у тому числі для тракторів та іншої с/г техніки;

-продаж добового молодняка свійської птиці;

-функціонування всіх видів фінансових установ, у тому числі ломбардів і кредитних спілок.

Також уряд рекомендує працювати аптекам цілодобово, а рітейлерам допускати відвідувачів до торгових залів, у розрахунку не більше одного відвідувача на 10 квадратних метрів площі, з дотриманням 1,5 метрової відстані між особам.

“Прийняті зміни пом’якшують умови ведення бізнесу, активізують аграрні компанії для проведення весняної посівної кампанії, спрощують доступ населення до фінансових ресурсів та посилюють виконання запроваджених протиепідемічних заходів”, – прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

Про це Гончарук повідомив у короткому відео, яке він опублікував на своєму Telegram-каналі. Передає “Оглядач“.

“Ідея дуже проста: український уряд, українська держава мають захищати бізнес, який працює “в білу”, по-чесному.

Це означає, що ті, хто нечесно платить податки, мають зустрічати дуже жорсткий опір з боку держави. Кожного з таких хитрунів ми виявимо і працювати їм точно буде не комфортно”, – сказав Гончарук.

Винахідливі та наполегливі: історії успіху українських бізнес-леді в Італії

1+1 відзняли сюжет трьох родин, які змогли відкрити свою справу в Італії, Одна з цих родин закарпатці.

Винахідливі та наполегливі: історії успіху українських бізнес-леді в Італії. Ці три пані посеред старовинного Риму – справжній український скарб. Роботящі, винахідливі, наполегливі і успішні. Історії цих українок чимось схожі, бо всі вони приклад того, що безнадійних ситуацій не існує. Кожна з них живе в Італії вже 16 років і час від часу запитує себе, чому всього цього не могла досягти в Україні

Нещодавно експрезидент України Петро Порошенко несподівано переписав на свого сина Олексія частину кондитерського бізнесу.

Про це повідомляє пресслужба Центру протидії корупції.

У відомстві наголосили, що Олексій Порошенко став бенефіціаром Центрально-Європейської кондитерської компанії.

Це підтверджує Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Там зазначено, що контроль над ЦЄКК перейшов до Порошенка-молодшого в результаті отримання корпоративних прав на нідерландську Roshen Europe B. V., яка володіє 85% ЦЄКК. Раніше Roshen Europe B. V. також належала Порошенку-старшому, згідно з його останньою декларацією.

У той же час бенефіціарний власник почав змінюватися й у тих підприємств, де ТОВ ЦЄКК є засновником. Зокрема, ТОВ Рошен де люкс, ДП КК Рошен, ТОВ Рошен-Волинь, ТОВ Рошен Світ та інші, які до недавнього часу декларував Порошенко. У них колишнього президента також замінив його син.

Однак Порошенко-старший досі залишається бенефіціарним власником у низці інших підконтрольних ЦЄКК підприємств: ТОВ Рошен-Столиця, ПрАТ Київська кондитерська фабрика Рошен.

Про це 22 липня повідомляє прес-служба Офісу президента.

Відзначається, що документ містить набір інструментів захисту власників бізнесу та протидії позбавленню їх майнових прав.

“За різними оцінками, протягом останніх шести років відбулося понад 3 тисячі (рейдерських – ред.) захоплень. Зазвичай це зміна власника через підробку документів, через реєстраторів, яких не існує, або “дірки” у реєстрі”, – заявив заступник керівника ОП Олексій Гончарук.

За словами Гончарука, указ передбачає розробку та ухвалення найближчим часом законопроекту для усунення прогалин у законодавстві, що дають змогу рейдерам нищити бізнес і відбирати нерухомість.

Зокрема, планується внести зміни до програмного забезпечення держреєстрів, що дозволить зменшити ризики та частоту рейдерства.

“Серед ключових технологічних змін – автоматичний моніторинг ризикових транзакцій із подальшим підтвердженням/зупинкою реєстраційних дій, створення бек-офісу, що переглядатиме транзакції з підвищеним ризиком, фото- та відеофіксація учасників транзакцій”, – повідомили в ОП.

Також планується “запровадження додаткового підтвердження здійснення реєстраційних операцій (наприклад, SMS-пароль або MobileID) та додаткової авторизації учасників транзакції (наприклад, ЕЦП)”.

Окрім того, Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про розвиток регіону українських Карпат» (№ 543/2019). Документ спрямований на стимулювання соціально-економічного розвитку, підвищення інвестиційної привабливості, розбудови рекреаційного, туристичного та етнокультурного потенціалу регіону українських Карпат. Глава держави зобов’язав Кабінет Міністрів України протягом двох місяців затвердити Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020 – 2022 рр. з урахуванням Концепції розвитку гірських територій українських Карпат.

Також, згідно з текстом указу, уряд повинен передбачати у проектах закону про державний бюджет України на 2020-й та наступні роки видатки, необхідні для реалізації цієї держпрограми.

Указ Президента набирає чинності з дня його опублікування.

Про це 22 липня повідомляє прес-служба Офісу президента.

Відзначається, що документ містить набір інструментів захисту власників бізнесу та протидії позбавленню їх майнових прав.

“За різними оцінками, протягом останніх шести років відбулося понад 3 тисячі (рейдерських – ред.) захоплень. Зазвичай це зміна власника через підробку документів, через реєстраторів, яких не існує, або “дірки” у реєстрі”, – заявив заступник керівника ОП Олексій Гончарук.

За словами Гончарука, указ передбачає розробку та ухвалення найближчим часом законопроекту для усунення прогалин у законодавстві, що дають змогу рейдерам нищити бізнес і відбирати нерухомість.

Зокрема, планується внести зміни до програмного забезпечення держреєстрів, що дозволить зменшити ризики та частоту рейдерства.

“Серед ключових технологічних змін – автоматичний моніторинг ризикових транзакцій із подальшим підтвердженням/зупинкою реєстраційних дій, створення бек-офісу, що переглядатиме транзакції з підвищеним ризиком, фото- та відеофіксація учасників транзакцій”, – повідомили в ОП.

Також планується “запровадження додаткового підтвердження здійснення реєстраційних операцій (наприклад, SMS-пароль або MobileID) та додаткової авторизації учасників транзакції (наприклад, ЕЦП)”.

Окрім того, Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про розвиток регіону українських Карпат» (№ 543/2019). Документ спрямований на стимулювання соціально-економічного розвитку, підвищення інвестиційної привабливості, розбудови рекреаційного, туристичного та етнокультурного потенціалу регіону українських Карпат.

Глава держави зобов’язав Кабінет Міністрів України протягом двох місяців затвердити Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020 – 2022 рр. з урахуванням Концепції розвитку гірських територій українських Карпат.

Також, згідно з текстом указу, уряд повинен передбачати у проектах закону про державний бюджет України на 2020-й та наступні роки видатки, необхідні для реалізації цієї держпрограми.

Указ Президента набирає чинності з дня його опублікування.

Київський апеляційний господарський суд скасував рішення суду попередньої інстанції і зобов’язав оператора Київстар заплатити штраф у 21 мільйонів гривень за порушення принципів тарифікації дзвінків. Про це свідчить рішення суду від 28 серпня 2018 року.

У прес-службі мобільного оператора відзначили, що компанія сплатила зазначений штраф ще в липні, а рішення суду стосується оплати 1,8 тис. грн судового збору.

Як відомо, 14 грудня 2017 року АМКУ наклав штраф на Київстар, однак 31 травня госпсуд Києва призупинив це рішення. Говорячи про причини штрафу в АМКУ заявили, що оператор у своїй комунікації про умови тарифікації використовував три типи тверджень, у двох з яких зазначалося, що тарифікація “посекундна”. По факту це твердження помилкове – вартість повної хвилини розмови списувалася в першу секунду розмови.

Компанія звернулася до суду, а вже в березні 2018 року було відкрито відповідну справу. Невиконання виплати штрафу призводить до нарахування пені в розмірі 1,5% за кожний день прострочення від суми штрафу (або 319, 6 тис грн. у день). Суд розпорядився заморозити санкцію до рішення суду по суті спору.

До речі, в аналогічному судовому розгляді АМКУ бере участь з мобільним оператором lifecell.

З висоти пташиного польоту море тюльпанів на тлі Карпат виглядає всього лише різнокольоровими доріжками. Господар поля всього 14 років тому був звичайним заробітчанином на голландських квіткових плантаціях, але працювати на чужій землі довго не зміг і повернувся.

Почати Стратійчук вирішив з квітів. Експеримент вдався – ними зацікавилися потенційні покупці зі всієї України. Щорічно сім’я організовує свою виставку досягнень тюльпанового господарства, яка радує і дорослих, і дітей.

На гектарі землі – понад півсотні сортів тюльпанів: “Королева ночі”, “Стронг голд”, “Денмарк” і “Сантандер”. Поки Олександр прямо на тюльпановому полі займається селекцією, його дружина Мирослава продає відвідувачам квіти.

Крім того, сім’я зайнялася і вирощуванням винограду – його висадили два роки тому, і цього літа чекають перший урожай. Виноград потрапить на місцеві ринки і магазини, причому поспіє раніше турецького і буде більш якісним, каже Олександр. А далі в планах Стратійчуків – півонії. Щоб розширювати господарство, сім’я вже подала в сільраду заявку на виділення додаткової землі і шукає додаткові робочі руки.

Про це свідчать дані в системі розкриття інформації НКЦБФР, передає “Інтерфакс-Україна”.

Згідно з даними, з другого кварталу 2017 року 57,29% акцій “Покровське” переведені з ПрАТ “Донецьксталь” – металургійний завод” на ТОВ “Індастріал коал холдинг” (ICH, Київ). При цьому 24,99% ICH на сьогодні належить Metinvest BV (Нідерланди).

Решта 75,01% акцій ICH розподілені між кіпріскімі Altana Limited (24,99%), Misandyco Holdings LTD (24,99%), Mastino Тrading LTD (0,04%) і віргінською Treimur Investments Limited (24,99%).

Altana, Мisandaiko і Мastinto також підконтрольний ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ, Дніпропетровська обл.).

“Метінвест” веде роботу з Антимонопольним комітетом України, щоб отримати статус офіційного бенефіціара “ДКХЗ”. При цьому “Метінвест” вже отримав ряд дозволів антимонопольних органів інших країн на придбання даного підприємства.

Як повідомлялося, гендиректор “Метінвесту” Юрій Риженков в червні в інтерв’ю Bloomberg повідомив, що група зацікавлена ​​в налагодженні партнерства з іншими компаніями або придбанні нових активів з метою заміщення своїх підприємств, що знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території, управління якими акціонери втратили з 15 березня 2017 року.

“Ми шукаємо якесь партнерство, СП або злиття і поглинання. Ми також шукаємо деякі вугільні активи, бажано на місцях в Україні”, – сказав гендиректор.

“Метінвест” – вертикально-інтегрована група з видобувних і металургійних підприємств, які розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами “Метінвесту” є “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.

Шахтоуправління “Покровське” (раніше – “Красноармійська-Західна №1”) до останнього часу входило в промислово-фінансову групу “Донецьксталь”, основним власником якої є Віктор Нусенкіс. “Покровське” – найбільший в Україні виробник вугілля, що використовується для виробництва коксу.

“Покровське” в 2017 році отримало чистий прибуток 2,16 млрд гривень проти 0,58 млрд гривень чистого збитку в 2016-му, видобуток рядового коксівного вугілля зріс на 1% – до 4,35 млн т.

“Покровське” в січні-червні 2018 року збільшило видобуток рядового вугілля на 10,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 2,157 млн ​​т.

Курятина на всяк смак – від закарпатської до білоруської. Середина вересня – традиційний вінець жвавого сезону. Старожили «пташиного» ринку підбивають прибутки.

– 2017-й видався вдалим роком, продав майже дві тисячі пташенят, –хизується торговець Андрій Колодій. – Виснажився, бо спека дістала. Курчат треба постійно поїти.

Чоловік не куняє, постійно хапають вертлявих пташенят, що вперто силують утекти із саморобних сітчастих вольєрів.

– Продаю курча по 10-11 гривень залежно від породи. Маємо найбільший виторг за останні роки, бо ціни в Луцьку – найнижчі в західних областях. Продаю породи кучинської ювілейної, новомосковської, тетра, фавероль, гудан, рідкісної кокінхін.

Є пташенята м’ясних порід бройлерів і «гoлoшийок».

Найпопулярніші – полтавської глиняної породи. Крупна птиця, добре несеться, а яйця смачні, із великими жовтками. Пташенят везе з Вінницької, Закарпатської областей і Білорусі.

– Курчатам не більше доби. Їх називаємо «суточними». В середньому клієнти купують по 20-30 курчат. Щомісяця забирають до 3-3,5 тисячі голів. Є дорослі кури, яким по 5-6 місяців. Ті вже добре несуться, то й коштують дорожче – за голову просимо 60-70 гривень, – каже торговець.

У сусідів із Закарпаття в клітках качата і гусята. Торгують із машини, сезонно винаймають хатній куток поблизу ринку.

– Вигідна справа, інакше не торгували би. За пташині заробітки хату в Хусті звели, – переконує пенсіонерка Неоніла Міклош.

Продають тритижневі каченята по 30 гривень, двотижневі – по 20. Гусенят пропонують від 35 до 40 гривень за дзьоб. Їх на вихідні підвозять із Закарпаття. Мають качок пекінської породи, башкирської білогрудої, мулард, сіру українську, білу московську. Серед гусей – білоруської породи, холмогорської, китайської.

Курчат по осені рахують. Як у кожному бізнесі, в пташників жорстка конкуренція. Пропозиція перевищує попит, тому всякий вихваляє свій товар.

– У того чоловіка на кутку не беріть. Він видає м’ясну породу за несучок. Купить хазяїн, а кури не несуться, бо надурили на базарі, – попереджує торговець із 20-річним стажем з обласного центру Волині Юрій Ковальчук.

Продавці не приховують – шахраїв вистачає. Зазвичай добротних курчат в інкубаторах купують по 5-7 гривень. Але є по 3 гривні. То їх продають, як дорожчі.

– Якось у кутку сів п’яничка, продавав десяток сірих каченят. Просив дорого, казав: «рідкісна порода – японська». Дурив, бо такої взагалі немає. Виявилося, то дикі качки були. Уявляєте, підросло потомство та у вирій полетіло. Отаке буває, – сміється Юрій.

Щоби клієнтам орієнтуватися, торговці виставляють на продаж однакову кількість золотистих, червоних і білих пташат. Потім їх легше по осені рахувати.

– Коли вибираєш курча чи кача, особливих порад немає. Головне – правильно доглядати в перші п’ять днів. Треба годувати виключно сухим кормом: пшеничною і кукурудзяною крупою або подрібненою гречкою. Корисно давати зелень – молоду траву, кропиву і деревій. На п’ятий день можна дати варене яйце, – радить птахівник.

За словами торговців, якщо тримати курей біля хати, то вигідно купувати м’ясо-яєчні породи курей – род-айланд, нью-гемпшир, плімутрок, суcceкс, московську та першотравневу. Молодняк сягає півтора кілограма ваги за три місяці. Протягом року кожна птиця дає по 180 яєць.

Для відкриття бізнесу вистачило 10 тисяч. Бізнес на курчатах доволі прибутковий, якщо правильно доглядати за пташенятами. Головне – знайти надійний і дешевий інкубатор чи то на Україні, чи в Білорусі та Польщі.

– Приваблює те, що для відкриття бізнесу не потрібен крупний початковий капітал. Достатньо мати 7-10 тисяч гривень, щоб заснувати свою справу, – переконує Юрій.

Він розпочинав із 10 тисяч. Ідею перейняв у своєї мами, яка працювала на одному з луцьких інкубаторів. Допомогла синові вдало зорганізувати справу. Нині чоловік закуповує курчат на місцевих птахофабриках. Спочатку брав по гривні-півтори за голову. Далі – по 3-5. Але виторг сягає 50-100 відсотків, що доволі прибутково.

– На базарі починаю торгувати о восьмій ранку. І пораюся біля птиці до вечора. Спека, дощ і холодний вітер даються взнаки. З кожної тисячі курчат здихає сотня. Якщо курчата не продалися, везу додому. І відгодовую. А через два-три тижня знову несу на базар. Уже продаю, як майже дорослих курей. Бо курчата оперилися і навряд чи вже здoxнуть, – каже торговець.

Бізнес приваблює й тим, що волиняни цінують домашню курятину – вирощену на екологічно чистих кормах, на травичці біля сільської хати. Тому попит на курчат і качат завжди буде. А відтак – продавці пташенят завжди матимуть добрий виторг.

Марина Павлова росла в дитячому будинку, бо мама від неї відмовилася. А вже після інтернату вивчилася на швачку у профтехучилищі і влаштувалася на роботу. Орендувала квартиру із друзями.

— Коли мені було 20 років, на вулиці вuкрaлu цигани. Перевезли до Києва. Відібрали документи й змусили жeб­рaкyвати. Виходу не було, бо зaлякyвaли й бuлu. Працювала на них майже шість місяців. Якось мене забрала мiлiцiя. Так попала до програми для пoстрaждaлuх від тoргiвлі людьми. Мене направили у притулок під Житомиром. Жила там п’ять років, — розповідає Марина.

А вже у 2010 році жінка почала зустрічатися зі своїм колишнім другом з інтернату, який за кілька місяців покликав до себе в Житомир.

І Маринна поїхала. Бо в неї нарешті з’явився шанс бути щаливою та налагодити особисте життя. Але за півтора року він знайшов іншу, і вuгнав її.

— Поїхала до своєї хрещеної на Він­ниччину. Але вона залишити в себе не могла — направила до свого сина в Одесу. Згодилася. На вокзалі запізнилася на автобус. Стояла розгублена. До мене підійшов незнайомий чоловік. Назвався Дмитром і запропонував допомогу. Повіз до себе. Він мешкав у приватному будинку з дружиною, двома дітьми, літнім чоловіком і двома хлопцями-iнвaлiдaмu. На ранок спитав, чи маю гроші. Запропонував заробити. Відібрав усі документи й телефон. Відвіз у центр міста й примусив просити мuлостиню, – згадує жінка.

Тоді Марині довелося жeбрaкyвaти три роки.

— Дмитро вивозив мене з самого ранку, а забирав пізно ввечері. Взимку за день заробляла три тисячі гривень, влітку — вдвічі менше. Та грошей не бачила — їх забирав Дмитро. Привласнював собі і мої соцвиплати. На нього працювали й інші iнвaлiди. Казав, нікуди від нього не дінемося. Натякaв, що має зв’язки з пoлiцiєю.

Жінка намагалася двічі втекти, але їй не вдавалося. І після кожної спроби її сuльно бuлu. І одного разу їй пoлaмaлu рeбрa, а мeдuчнy допомогу так і ніхто не надав. А після цього Діма дав якісь пiгyлкu і змусив вийти на роботу.

Та одного разу Дмитро привіз додому ще одного iнвaлiда — чоловіка без нiг і наказав Марині його контролювати. При цьому дав їй старенький телефон, щоб змогла за потреби його набрати.

— Мені вдалося зв’язатися з громадськими активістами. За кілька днів приїхали на вулицю, де я жeбрaкyвaла. Відвезли на вокзал і відправили до Києва. Проти Дмитра пoрyшuли крuмiнaльнy справу. Але його досі не пoкaрaлu — від пoлiцiї ховається, – зазначає Марина.

Зараз Марина Павлова мешкає в будинку для літніх людей на Житомирщині. Вона там — наймолодша.

— За три роки дуже схyдлa, — розповідає Марина. — Мала проблеми з нoгaмu й лeгeнямu. Кілька місяців лiкyвaлaся. Через cтрeс усього бoялaся. Позбутися цього допомогли псuхoлoги. Нещодавно закінчила комп’ютерні курси. Гарно малюю й багато читаю. Вірю, що знайду роботу і стану самостійною.

Про це він сказав у середу на засіданні уряду.

“Зруйнувати монополії касових апаратів. Сьогодні є достатньо гаджетів, які можна використовувати для обліку продажу, а не змушувати людей платити непомірні кошти, бо є різні історії, пов’язані з касовими апаратами. Ми доб’ємося скасування цього ганебного явища”, – сказав Гройсман.

Він наголосив, що поліпшення бізнес-клімату стосується зменшення надмірного регулювання.

У березні 2016 року, мій колега по журналу з’ясував, що колишній бізнес Ірини Луценко, депутата БПП і дружини генпрокурора, зараз пов’язаний з екс-регіоналом Володимиром Зубиком. Але з часів, коли у компанії “Українські новітні телекомунікації” працювала Ірина Луценко, там мало що змінилося. Той же керівник, та сама адреса і навіть є службове приміщення депутата Ірини Луценко.

Через півроку після виходу статті, в “Українських новітніх телекомунікаціях” змінився власник – це вже не одіозний Зубик, а інвестбанкір Ігор Мазепа. Компанія продовжує орендувати приміщення у фірми сина Луценка – Олександра. У неї той самий керівник і адреса, але до власників менше питань. Тема закрита. Треба також відзначити, що коли Ірина Луценко пішла у політику, весь бізнес вона передала сину.

Інша історія більш скандальна. Йдеться про вересень 2016 року. Інтернет-видання “Наші гроші” з’ясувало, що син Луценка заробляє на оренді квартир у центрі Києва по вулиці Еспланадна. Здавалось би, нічого особливого. Та особливим є те, що усі 8 приміщень, які здавалися ним в оренду належали Світлані Риженко. Це пенсіонерка з Київської області і, як виявилось, за дивним збігом обставин, вона працювала у компанії Ірини Луценко і навіть була серед її засновників. Звідки у пенсіонерки гроші на 8 квартир у центрі Києва, жінка не змогла пояснити. Жодних родичів у неї немає.

Скандальну тему із нерухомістю спробував залагодити народний депутат БПП і соратник родини Луценко Гліб Загорій. У своїй електронній декларації він вказав це майно. Як пояснює депутат, багато років тому він дав позику Риженко під заставу квартир. Зараз вона не змогла повернути гроші, тому віддала йому квартири. Гліб Загорій каже, що до скандалу не знав, що ця жінка якось пов’язана із родиною Луценко.

А пов’язана вона не лише цими квартирами. Риженко була засновником щонайменше 4 фірм, які розташовувались у бізнес-центрі сина Луценка.

Що ж зараз з пенсіонеркою, яка переконала Загорія позичити їй гроші на 8 київських квартир? Усі фірми, у яких було її прізвище, закриті. Сайту бізнес-центру сина Луценко, який здавав квартири, теж вже не існує. Оголошення про скандальну оренду знайти неможливо, та й сама фірма змінила назву. Усе тепер чисто.

Здавалось би, після переоформлення квартир на депутата Загорія у будинку на Еспланадній не знайдеться жодної зачіпки, яка б вказувала на зв’язок з родиною Луценко. Але ні, я все одно її знайшла. У будинку залишилось 2 квартири, які ще не належать Загорію. Власник однієї із них – Євгеній Волохін. Він же очолює ОСББ. З’ясувалося, що він теж працював у компанії Ірини Луценко і, судячи з усього, він ще й рідний брат дружини сина.

Нагадаю, восени Олександр Луценко одружився. На цьому весіллі гуляло усе керівництво країни – президент, прем’єр-міністр, міністр внутрішніх справ і багато інших почесних гостей.

Як бачите, лише по одному будинку на Еспланадній можна розповісти не тільки бізнес історію родини Луценко, але і особисту. І про інше майно. Нещодавно активісти Автомайдану приїжджали на акцію протесту під будинок генпрокурора у селі Стоянка Київської області. Через кілька днів після акції трьом активістам вручили підозри у скоєнні злочину. Літом вони закидали яйцями депутата Олега Барну, але згадали це тільки після автопробігу до будинку генпрокурора. Тепер їм загрожує ув’язнення.

Та повернемось до будинку. У 2014 році Ірина Луценко розповідала журналістам проекту “Без парканів”, що цей будинок не їхній і вони там проживають тимчасово, поки робиться ремонт у київській квартирі. Як виявилось, будинок оформлений на батька Ірини Луценка – пенсіонера.

Генпрокурор підтвердив мені, що це все ж таки їхній будинок і пояснив таку конспірацію заходами безпеки, необхідні у часи Януковича. Будинок придбали ще до ув’язнення. Але мені усе одно незрозуміло, навіщо у 2014 році Ірина Луценко приховувала цю власність. Віктор Янукович, який відправив її чоловіка за ґрати, на той час давно вже втік.

Прояснивши для статті ці бізнес-моменти, ще раз переконалася, що родина генпрокурора намагається замнути усі неприємні історії, пов’язані з їхнім прізвищем. Але “Політична кухня”, як завжди, нагадає і про старі, і про нові скандали.

Личаківський районний суд Львова оштрафував колишнього працівника ПрАТ «Львівобленерго», який встановлював лічильники, що недораховували електроенергію.

Нагадаємо, що ще у липні 2016 року спільними зусиллями співробітники Управління захисту економіки Національної поліції України у Львівській області та працівники служби захисту економічних інтересів ПрАТ «Львівобленерго» викрили зловживання колишнього працівника Товариства.

30-річний львів’янин, працюючи електромонтером з експлуатації електролічильників 4 групи ПрАТ «Львівобленерго» за вказану суму коштів встановлював на підприємствах та в помешканнях споживачів лічильники, що  недораховували кількість спожитої електроенергії на 50-70 %. Завдяки тісній співпраці з правоохоронцями працівники служби економічної безпеки ПрАТ «Львівобленерго» спіймати зловмисника на черговій афері: підозрюваний зняв лічильник електроенергії за адресою споживача, аби  втрутитися в його роботу та зменшити показники обліку і отримав частину неправомірної вигоди в сумі 2 000 грн. Решту обумовленої суми – у розмірі 3000 грн, мав отримати після завершення обіцяних робіт і, таким чином, був викритий.

Прокуратура скерувала до суду кримінальне провадження за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.354 КК України (підкуп працівника підприємства, установи чи організації). Такі неправомірні дії караються штрафом, громадськими роботами, обмеженням волі на термін до двох років, або ж позбавленням волі на такий самий термін.

При виборі міри покарання, суд прийняв до уваги, що чоловік у вчиненому щиро розкаявся та має на утриманні двох малолітніх дітей.

Суд визнав обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення ч.3 ст. 354 КК України, звільнив від кримінальної відповідальності (враховуючи обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання), натомість призначив покарання у вигляді штрафу в  максимальному розмірі  передбаченого в межах санкцій ч.3 ст.354 ККУ. Підсудний також зобов’язаний відшкодувати на користь держави усі фінансові витрати,  здійснені на проведення судово-трасологічної та судово-дактилоскопічної експертиз.

Про це вона розповіла у програмі “Стіл замовлень”, Каменських, яка тепер виступає під псевдонімом NK, поділилася, що збирається запустити власний бізнес, тобто лінію спортивного одягу під брендом “NK Sport”, у Росії.

Крім того, співачка планує в майбутньому розширити свій бізнес і в інших країнах, зокрема, у Казахстані і Білорусі. Також Настя Каменських планує випустити серію косметики та колекцію спідньої білизни “NK World”.

Документ передбачає скасування обов’язкового використання печатки у бізнесі. Очікується, що його впровадження допоможе Україні піднятися у рейтингу Doing Business на два пункти.

Закон вносить зміни у низку законодавчих актів, вилучаючи згадки про обов’язкове використання печатки. Коли він набере чинності, документи вважатимуться достовірними за умови підпису уповноваженої на це особи.

Окрім того, передбачається штраф від 850 до 1700 грн за вимагання посадовцем документа із відбитком печатки чи нотаріального засвідченння (останнє – в разі, якщо це не передбачено законодавством).

Автори законодавчої ініціативи додали у пояснювальній записці до законопроекту при подачі до Ради, що три роки тому було впроваджено перехід від обов’язкового до добровільного використання печаток у бізнесі, що спричинило багато плутанини. Не у всіх законодавчих актах замінили норму про обов’язковість використання печатки, а іноді прописували обов’язкове використання печатки, якщо вона є, а не в разі ухвалення відповідного рішення підприємством.

Таким чином, підприємцям складно було зрозуміти, коли печатка потрібна, а коли – ні, і це не заважало посадовцям вимагати документи саме з відтиском печатки.

Зауважимо, Верховна Рада прийняла цей закон в цілому 23 березня 2017 року.

Як повідомляє місцевий телеканал «Сфера-ТВ», новітнє італійське обладнання вартістю 1 млн євро для виробництва і обробки джинсів вже прибуло на підприємство.

«У нас тепер є дуже великий перелік машин: для фарбування, накладення різних малюнків, принтів, складок, потертостей. Вже незабаром ми завершимо монтаж обладнання та почнемо виробництво джинсів», – повідомила Аміра Омельчук, менеджер зовнішньоекономічної діяльності Рівненського льонокомбінату – куратор проекту «Goldi Jeans».
Серед найближчих пріоритетних напрямків комбінату – запуск виробництва плащової тканини. Раніше повідомлялося, що на Рівненському льонокомбінаті із тканих полотен планують виготовляти джинсові, а також сорочкові тканини.

Про незвичайний метод як зробити життя простішим розповідає Пітер Брегман, голова консалтингової компанії Bregman Partners і колумніст Forbes.

Я кілька хвилин вивчав меню, намагаючись побороти власну нерішучість. Кожна страва чимось мене приваблювала. Можливо, замовити все і оразу?

Це дурне рішення, яке не заслуговує уваги? Можливо. Однак, напевне, і ви мали справу з такою проблемою (у когось йшлося про їжу, у когось — про щось інше). Справа в тому, що ми витрачаємо багато часу та енергії на вибір між однаково привабливими варіантами в повсякденних ситуаціях. Проте хоч вони й можуть бути привабливими однаково, та кожна з них усе ж має щось особливе, тому завжди потрібно шукати компроміс. Навіть якщо це вибір між капустяним салатом (здорова їжа), лососем (білкова) і равіолі (смачно, але багато вуглеводів).

Якщо навіть такий буденний вибір забирає наші енергію та час, лише уявіть, що відбувається в більш важливих та серйозних ситуаціях! Наприклад, у бізнесі, коли доводиться вирішити, які продукти залишити, а від яких відмовитися, кого прийняти на роботу, кого звільнити, і, зрештою, як наважитися на таку розмову. А за такими питаннями зазвичай ідуть й інші. Якщо я все-таки почну розмову, коли це ліпше зробити? І з чого саме почати? Зателефонувати чи написати? Говорити при інших чи наодинці? Наскільки ділитись інформацією?

Як приймати всі ці рішення більш ефективно? Я користуюся трьома методами. Про два з них розповідаю у своїй книзі “Four Seconds”, а от третій відкрив буквально минулого тижня.

Перший метод — знижувати втому від рішень за допомогою звичок та автоматичної поведінки. Наприклад, ви взяли за звичку завжди їсти салат на обід. У такому випадку уникаєте необхідності приймати рішення й можете зберігати енергію для інших справ.

Це допомагає у випадку з передбачуваними й рутинними речами. Але як бути з тим, від чого не знаєш, на що чекати?

Другий метод — використовувати принцип “якщо…, то…”. Наприклад, мене хтось перебиває, і я не знаю, як на це відреагувати. Натомість можу передбачити просте правило: якщо людина перебиває мене двічі за час нашої розмови, я щось на це відповім.

Обидві ці техніки — звички та якщо/то — допомагають спростити дуже типові ситуації вибору. Однак ми й досі не з’ясували, як бути з більш масштабними й стратегічними рішеннями, що не можуть стати рутиною, і перебіг яких не вдасться передбачити.

Минулого тижня, коли спілкувався з керівництвом однієї високотехнологічної компанії, я виявив просте рішення для складних випадків, яке допомагає приймати рішення. Вони зіштовхнулися з необхідністю прийняти ряд унікальних, нетипових рішень, наслідки від яких неможливо було точно передбачити: як відреагувати на загрозу з боку конкурентів, у які продукти ліпше інвестувати, як правильно інтегрувати нещодавно придбану компанію, де врізати бюджет, як підвищити ефективність звітування тощо.

Такі рішення люди відкладають на тижні, місяці чи навіть роки, і саме вони реально гальмують розвиток організації. Ці дилеми неможливо вирішити за допомогою простих правил. Тому керівники компаній починають збирати все більше даних, усе більше зважувати всі “за” і “проти”, робити додаткову експертизу, відкладати і відкладати, аж доки, як вони сподіваються, не прийде чітке рішення.

Але що якщо ми використаємо той факт, що чіткого рішення не існує, щоб прийняти те саме рішення швидше? Я думав про це, поки ми обговорювали те саме питання, яке лишалося предметом дискусій уже доволі тривалий час  — що робити з певним бізнесом. І тут втрутився головний виконавчий директор компанії.

“Зараз 15:15, — сказав він. — Нам потрібно прийняти рішення за 15 хвилин”.

“Зачекайте, — відповів фінансовий директор. — Це складне рішення. Гадаю, нам варто продовжити розмову під час наступної зустрічі”.

“Ні, — рішуче промовив виконавчий директор. — Ми приймемо рішення за наступні 15 хвилин”.

І вгадайте що? Ми таки прийняли його.

Так я виявив третій метод складного вибору: скористайтеся таймером.
Якщо питання, яке ви обговорюєте, було ретельно і з розумом обдумано, варіанти приблизно зіставні, а чіткої відповіді все одно нема, визнайте, що не маєте однозначно правильної, — і просто прийміть рішення.
Добре, якщо масштаб рішення можна зменшити й протестувати з мінімальними інвестиціями. Однак якщо не можна, усе одно просто впровадьте його. Припинивши всі беззмістовні обговорення, ви заощадите багато часу, а отже, серйозно виграєте в продуктивності.

“Стривайте”, – заперечите ви. Якщо почекати ще трішки, відповідь має з’явитися. Але:

Ви й так уже витратили немало дорогоцінного часу на пошуки.
Прагнучи чіткості, ви не просто затягуєте, але й не вирішуєте, можливо, значно важливіші, справи.
Отож прийміть рішення і дійте.

Спробуйте просто зараз. Оберіть рішення, яке ви певний час відкладали, дайте собі три хвилини, і прийміть його. Якщо ж на вас тисне велика кількість рішень, запишіть їх на аркуші паперу. Дайте собі якийсь час і вже потім, рухаючись за списком, робіть вибір, який найбільше вам підходить, на який лише здатні за цей обмежений відрізок часу. Саме прийняття рішення (будь-якого рішення) зменшить тривогу й дозволить почати рух далі. Коли почуваєтеся перенавантаженим, найкраща “протиотрута” — набрати швидкості й рухатися вперед.

А щодо обіду, то я таки обрав капустяний салат. Чи був це найкращий варіант? Не знаю. Принаймні, я вже не сиджу і не втомлюю себе болісним вибором.

Згідно з інформацією, “Енівей” займається виготовленням дерев’яних пелетів для опалення, виробничий цех розташований у селі Вільча. Місцевий лісник про існування цеху знає, каже, що він працює ще з 2014 року.

“Ризики дуже великі, тому що в нас же діє гігієнічний норматив щодо накопичення радіонуклідів в деревині, який передбачає, що деревину, дрова можна вивозити із зони, але не з метою спалювання…”, – розповів він журналістам.

Згідно з інформацією “Слідства.Інфо”, пелети, виготовлені у Чорнобильській зоні, продаються під виглядом гранули, щоб оминути законодавчі обмеження – існує наказ Міністерства охорони здоров’я від 1995 року, який встановлює суворі нормативи щодо вмісту цезію і стронцію в деревині.

“Вся гранула, яка є на території України, якщо її спалити, вона не проходить. (…) У договорі я буду прописувати, що це просто дерев’яна гранула, тирсова. В мене є обмеження. (…) Обмеження з приводу спалювання. Не можна її так використать”, – пояснив представник “Енівей” у розмові з журналістами, які відрекомендувалися потенційними покупцями пелетів.

У комерційній пропзиції, яку “Слідство.Інфо” отримало від представника компанії, зазначалася ціна сировини — вона майже не відрізняється від ринкової. Окрім того, з’ясувалося, що ТОВ “Енівей” відсутнє у переліку із 71 підприємства, що мають діючі дозволи на діяльність у зоні відчуження.

Однією із двох засновників “Енівей” є Наталія Купранець, дружина начальника департаменту захисту економіки Національної поліції України, Ігоря Купранця.

“На двох подружжя задекларувало простору квартиру, чималу земельну ділянку, дві автівки класу люкс, три коштовних годинники, прикраси, твори мистецтва і ще близько 3,5 мільйони гривень заощаджень готівкою. Ми вирішили поцікавитись у пана Купранця походженням його статків та поінформувати поліцейського про нeзаконний бізнес власної дружини, однак у відповідь на наш запит про інтерв’ю отримали відмову”, – йдеться у матеріалі “Слідства. Інфо”.

Понад 300 автомобілістів виїхали на мітинг на знак протесту проти таксі Uber. Львів’яни звернулися до депутатів ВР з проханням переглянути оподаткування щодо російських перевізників таксі.

А також десятки громадян пікетують фіну станову “VS”, яку обклеїли стікерами з написами на кшталт “Несеш грошу до російського банку – фінансуєш тероризм”.

Люди принесли під відділення труну з російським прапором та влаштували “вогняне шоу” – полили червоні димові шашки.

https://youtu.be/lCclxtKGaJc

За інформацією порталу, про таку вимогу говорить новий законопроект №6165, який зареєстрований у Верховній раді. Згідно з новим законом, дрібним підприємцям і фрілансерам доведеться сплачувати єдиний соцвнесок.

Крім того, за новим законопроектом значно розширена сама категорія самозайнятих українців. В даний час до неї зараховані члени творчих об’єднань та творчі працівники, які в них не входять, а також суб’єкти підприємницької діяльності.

Водночас в нову версію законопроекту включили українців, які займаються науковою, викладацькою, літературною, артистичною, художньою діяльністю, а також ведуть медичну та юридичну практику.

Для цієї категорії працюючих українців хочуть встановити новий податок – єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

Нагадаємо, ЄСВ для самозайнятих громадян існував й раніше. Проте наприкінці 2015 року, коли вносилися правки до Податкового кодексу, депутати виключили фізосіб-підприємців і громадян зі списку платників.

В результаті, як йдеться у пояснювальній записці, самозайнятим українцям не будуть оплачувати лікарняний та робити виплати по інвалідності та багато іншого.

Автор законопроекту пропонує встановити для самозайнятих українців щоквартальний і щорічний режими сплати ЄСВ. При цьому сума внеску залишається колишньою – від 4,2 тисячі гривень (для платників єдиного податку першої групи з доходом до 300 тисяч гривень в рік) до 8,4 тисяч гривень (для другої групи) на рік. Від сплати єдиного податку, згідно із законопроектом, повністю звільнити планується тільки самозайнятих

Про це на прес-конференції повідомив голова правління банку Олександр Шлапак, передають Українські новини.

“Сьогодні дійсно наш партнер Комерцбанк заблокував €17 млн на коррахунку Приватбанку. Чому вони так зробили, ми зараз з’ясовуємо”, – сказав він.

На думку Шлапака, жодних обставин для цього немає.

Раніше журналіст Олександр Дубинський оприлюднив виписку про блокування коррахунки Приватбанку. За його даними, це пов’язано зі зверненням власників єврооблігацій Приватбанку з приводу списання коштів.

Нагадаємо, що 100% акцій Приватбанку належить державі.

18 грудня Кабінет Міністрів офіційно підтвердив рішення націоналізувати Приватбанк.

Під час роботи тимчасової адміністрації борги перед акціонерами банку (у тому числі і єврооблігації) потрапили під механізм bail-in (конвертація в капітал).

Власники єврооблігацій Приватбанку планують оскаржити в суді конвертацію зобов’язань у капітал.

Так, безліч спритних, але нечесних підприємців відразу почали придумувати, як піти від реалізації такої важливої ініціативи і всупереч наказам зверху заощадити на своїх підлеглих. Крім того, деякі “ділки” і зовсім почали придумувати схеми збагачення за рахунок звичайних громадян, прикриваючись новими зарплатами.

“Обозрєватєль” з’ясував, чи не доведеться українцям, які працюють на “мінімалку”, як і раніше виживати на 1600 грн, і що влада буде робити з роботодавцями-саботажниками.

Правило без виключень

Незважаючи на те, що бізнес намагається знайти всілякі лазівки, і залишити рішення про нову “мінімалку” лише на папері, уряд налаштований більш, ніж рішуче.

Так, прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв, що буде боротися за те, щоб кожен працюючий громадянин країни отримував не менше 3200 гривень.
“Я звертаюся до всіх роботодавців: шановні дорогі друзі, будь ласка, цінуйте і поважайте своїх працівників”, — підкреслив він, зазначивши, що чесний приватний сектор готовий платити людям підвищену мінімальну зарплату, а в бюджетній сфері кошти на ці цілі заздалегідь закладені в повному обсязі.

Крім того, Гройсман підкреслив, що дана ініціатива спрямована не тільки на забезпечення громадян гідними зарплатами, але й на вирішення проблеми поповнення резервів Пенсійного фонду, який в майбутньому стане запорукою безбідної старості мільйонів працюючих українців зараз.

Прем’єр нагадав, що в Україні налічується 500 тис. пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію у 949 грн із-за того, що раніше їм виплачували зарплату “в конвертах”.

“Замість того, щоб роботодавець заплатив за працівника в Пенсійний фонд, можливо, він купив собі трохи кращий автомобіль. Вибачте, треба, щоб був баланс у тому, що в першу чергу треба забезпечити людей нормальною зарплатою. Я за те, щоб бізнес отримував доходи, заробляв гроші, але не за рахунок того, що роботодавці будуть тримати своїх працівників у зубожінні. Підвищення мінімальної заробітної плати в два рази — це виправдане рішення на користь людей України”, — переконаний Гройсман.

Подвійна “мінімалка” в Україні: експерти спрогнозували реакцію бізнесу
Він також додав, що приховування співробітників — не в інтересах працюючої людини, оскільки після виходу на пенсію за несплату внесків до Пенсійного фонду він буде кинуто ??на сваволю долі.

Свавільників покарають

Для того, щоб підприємці не почали вести свої підкилимні ігри і всіляко економити на зарплатах, в Кабміні відразу передбачили запровадження вельми відчутних санкцій проти порушників.

“Я не хочу нікого карати за це (невиплату “мінімалки”. — Ред.). Аналітично ми будемо бачити, хто, де повів себе неправильно. Мінфін і Мінсоцполітики це моніторять, і ми будемо боротися, щоб люди отримали свою зарплату”, — попередив Гройсман, розраховуючи на те, що через кілька місяців ситуація з оплатою праці в Україні повністю стабілізується.

Посприяти цьому повинні міжвідомчі робочі групи по забезпеченню підвищення мінімальної зарплати, які вже працюють у кожній області. До складу груп входять заступники голів облдержадміністрацій, представники місцевих департаментів освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної сфери, територіальних підрозділів Пенсійного фонду, Державної фіскальної служби, Державної служби праці.
Зарплати українців виростуть ще більше — Гройсман
Головною метою даних контролюючих структур є миттєве реагування на будь-які скарги з приводу керівників підприємств, які не виконують рішення уряду щодо підвищення “мінімалки”. До речі, для того, щоб оформити таку скаргу, достатньо просто зателефонувати на спеціальну урядову “гарячу лінію” за номером 15-45, після чого до роботодавцю-порушнику нагрянуть з перевіркою.

За дорученням віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, Державна служба праці найближчим часом завершить підготовку порядку проведення таких перевірок.

Чиновник підкреслив, що документ, крім усього, буде передбачати і механізми запобігання корупційних дій з боку інспекторів Державної служби праці при проведенні перевірок.

“Перевірки не можуть стати інструментом тиску на сумлінних керівників підприємств, а документ, який повинен бути представлений вже на найближчому засіданні уряду, повинен містити запобіжники від проявів корупції з боку самих інспекторів”, — розповів він.

Українцям ще навіть не встигли виплатити першу нову “мінімалку”, а міські маршрутки і міжміські автобуси вже рясніють оголошеннями “У зв’язку з новим зарплатами проїзд дорожчає “. Перевізники почали тиснути на жалість, прибедняясь, мовляв, грошей на ремонт автопарку немає, і на бензин зовсім не вистачає.

Однак за такі несподівані самовільні повороти Кабмін погрожує маршрутникам жорсткими заходами аж до позбавлення ліцензії.

“Дехто на підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн вирішив наростити собі стан та під соусом підвищення мінімальної зарплати почав підвищувати ціни. Особливо гостро в цьому плані питання стосується підвищення вартості міських та міжміських пасажирських перевезень у маршрутних таксі. Я хочу підкреслити, що підвищення мінімальної заробітної плати жодним чином не є підставою для підвищення цін”, — заявив Розенко.
Розенко виступив проти підняття цін на проїзд у залізничному транспорті
У зв’язку зі сформованою ситуацією він доручив Мінінфраструктури та органів місцевої влади жорстко контролювати дії перевізників і припиняти неправомірне підвищення вартості проїзду в транспорті.

“Інакше як шахрайство і злочинні наміри ситуацію, коли деякі “ділки” хочуть нажитися на простих людях, я назвати не можу”, — резюмував Розенко.

Данилюк розповів, як зростання “мінімалки” в Україні вплине на бюджетників і приватників
Дуже сподіваємося, що бізнес перестане грати в кішки-мишки з владою і сприймати нові зарплати, як спосіб збагатитися за чужий рахунок або заощадити на податках. Адже добре жити хочуть не тільки підприємці, а й звичайні люди, завдяки яким вони і тримаються на плаву. Ну а тим, хто забув таку просту істину, дуже скоро про це нагадають.

Про це пише сербський Informer, інформацію републікували також інші таблоїди регіону.

За даними видання, старший син президента-втікача Віктора Януковича має намір будувати в Чорногорії  квартири та бізнес-об’єкти, а Вучеліч буде посередником у продажу.

Видання, яке називає Януковича-молодшого “успішним бізнесменом”, “сином экс-прем’єра” і не згадує про санкції, накладені на нього у Чорногорії та в багатьох інших державах, повідомляє, що той познайомився з Вучеліч в минулому році на чорногорському узбережжі.

“Олександр влітку минулого року був у Чорногорії, де і зустрів Сораю через спільних друзів. Почали спілкуватися і у неформальній розмові прийшли до спільної справи. Олександр розповів, що є дозвіл на будівництво, і, що планує інвестувати в Чорногорії. Сорая йому сказала, що й вона вже деякий час маєподібні плани”, – сказав співрозмовник видання.

Сама Вучеліч відмовилася розкривати подробиці угоди з Януковичем-молодшим: “Я вам цю інформацію не можу ні підтвердити, ні спростувати”.

“Європейська правда” намагається перевірити інформацію, надану таблоїдом. На момент публікації даної новини її незалежних підтверджень не надходило. Газета Informer, яка опублікувала цю новину, виходить щодня у Белграді. Донедавна виходила друком також чорногорська версія видання, але наприкінці 2016 року припинила роботу у цій країні.

Як відомо, Олександр Янукович входить до переліку осіб, проти яких ЄС застосовує персональні санкції від березня 2014 року. Згодом до цих санкцій долучилася і Чорногорія. Санкції не забороняють в’їзд Януковича до країни, але всі його активи підлягають конфіскації.

“З 1 січня 2017 року жоден громадянин України не буде отримувати менше ніж 3 тисячі 200 гривень. Це стосується не тільки приватного, а й державного сектора. Вперше за 25 років незалежності прирівнюється мінімальна зарплата громадян до розміру реального, фактичного і юридичного прожиткового мінімуму”, – сказав Володимир Гройсман, передає Корупція.Маркет

Але не все так просто і безхмарно – Гройсман лукавить. Українці прекрасно розуміють, що 3200 гривень отримають далеко не всі. А таке рішення уряду загрожує безробіттям, перерахунком субсидій, подальшим підвищенням цін, відходом бізнесу в тінь івеличезною інфляцією.

Мінімалкою по найбільш незаможних

Експерти підрахували, що після вирахування всіх податків і зборів реально чистими на руки українці отримуватимуть близько 2,5 тис. гривень. До того ж багато людей заразоформили субсидії. А це означає, що в разі зростання мінімальної зарплати буде знижено розмір субсидій, оскільки вони призначаються, виходячи з офіційних доходів громадян.

“Субсидія розраховується за доходом 2015 року. У наступному році при отриманні субсидій буде враховуватися дохід за 2016 рік, тому в такому випадку ймовірна нова мінімальна зарплата буде враховуватися в 2018-19-му опалювальному сезоні”, – стверджує міністр соцполітики Андрій Рева.

Втім, і тут чиновник злукавив, адже субсидія видається на опалювальний сезон. А це значить, що до 30 квітня українці платитимуть за призначеними субсидіями, а вже в травні їх перерахують.

Найбільше не пощастило тим українцям, які безробітні або працюють нелегально і звернулися за субсидіями. Адже в разі відсутності чистого заробітку субсидія нараховується, виходячи з розміру двох мінімальних зарплат. Тож найбільш незаможним будуть перераховувати субсидію, виходячи з суми 6400 гривень. Але фактичного доходу в розмірі такої суми у цих людей немає.

На вихід!

Січень тільки почався, і українці ще не отримали свої 3200 гривень, але у них вже є побоювання зовсім залишитися без роботи. Роботодавець повинен заплатити зарплату підлеглому і єдиний соціальний внесок, який становить 22% від цієї суми, а це 704 гривні. Нескладно підрахувати, що при мінімальній зарплаті 3200 гривень співробітник обійдеться роботодавцю майже в 4000 гривень.

“Я працюю в будівельному магазині. У нас п’ятеро продавців. Три жінки і двоє чоловіків. Оформлені всі. Але з нового року власник заявив, що трьох із нас “звільняє”. Тобто фактично ми безробітні. Оформленими залишаються тільки чоловіки. Ми ж працюємо і отримуємо зарплату “в конверті”. Ми розуміємо, що йому невигідно за всіх платити податок. Також він сказав, що і трьох йому тримати накладно і одній доведеться все ж піти. Попросив нас самостійно вирішити, хто піде, а хто залишається”, – скаржиться Валентина, продавець-консультант з Полтавської області.

Тисне держава

За даними Державної служби статистики, вже в листопаді зафіксували підвищення рівня безробіття в порівнянні з попереднім місяцем. Він підвищився на 0,1 відсоткового пункту – до 1,3%. У листопаді було зареєстровано 337,9 тис. безробітних, що на 21,7 тис. більше, ніж місяцем раніше. Кількість безробітних, які отримали допомогу, склала 264 тис. осіб. Середній розмір допомоги склав 1873 проти 1884 гривень у жовтні 2016 року. Також експерти прогнозують зростання безробіття вже із січня.

“У мене невелике кафе. Податки плачу як потрібно. Всі працівники оформлені. Але у зв’язку з підняттям мінімальної зарплати виростуть і податки. Доходи зараз невисокі у людей, відповідно, і прибутку бізнес особливо не дає. З нового року довелося звільнити прибиральницю і одну офіціантку. Постачальники підвищили ціни, довелося й мені піднімати. Особливих плюсів я в цьому не знаходжу”, – розповідає Михайло, власник придорожнього кафе в Кіровоградській області.

“Я працюю в таксі. Два роки тому оформився на мінімальну зарплату – все через субсидію. Сьогодні власник нашої фірми таксі оголосив, що оформленими залишить двох диспетчерів і п’ятьох таксистів. А іншим запропонував звільнитися – звісно, все на папері тільки. Але ж потім мені субсидію будуть нараховувати, виходячи з подвійної мінімалки – тобто з 6400 гривень. У мене дружина безробітна. Отже, нам нарахують 12 800 доходу. Ну і на яку субсидію я можу розраховувати? Де у нас такі гроші? Сказав про це нашому керівнику. Він з розумінням поставився, але зробити нічого не може. Держава тисне”, – скаржиться таксист Юрій з Умані.

Звільнення торкнулися і держустанов

Втім, “викручуються” з ситуації не тільки приватники, а й держустанови.

“Після Різдвяних свят мене звільняють з роботи. Я працюю прибиральницею в школі. Всього нас три людини, але з області прийшла депеша – у зв’язку з підняттям мінімальної зарплати залишити тільки одну прибиральницю на всю школу. Мене попросили на вихід”, – скаржиться Марина, прибиральниця сільської школи з Черкаської області.

Співробітники “Укрпошти” на правах анонімності розповіли, що керівництво надіслало їм нові правила роботи. Співробітників переводять з повної ставки на 0,6-0,5 ставки. Незгодних з новими правилами просять звільнятися.

Емігрант побачив світ

Україна – абсолютний лідер за кількістю отриманих дозволів на проживання в країнах Євросоюзу. Протягом 2015 року нашим громадянам було надано 499 992 тис. посвідок на проживання. Це рекорд. І поки наш уряд думає, як “жити по-новому”, українці потихеньку виїжджають і допомагають сусіднім країнам піднімати економіку. Тому якщо збільшиться кількість безробітних, збільшиться і потік емігрантів.

“Моя мама вже п’ятий рік працює в Італії. Вона вчитель історії та все життя викладала в школі. Після скорочення в 2008 році довго шукала роботу. Все марно. Вирішила поїхати на заробітки. Я працювала в манікюрному салоні. На життя нехай і з труднощами, але вистачало. 31 грудня отримала зарплату, дуже зраділа, бо Новий рік. А слідом за зарплатою і звільнення. Господиня заявила, що буде скорочувати штат працівників і залишає тільки тих, у кого є діти. У новий рік я увійшла як безробітна. Розумію, що роботу годі й шукати. Буду збирати документи і їхати на заробітки в Польщу або Фінляндію. Іншого виходу я не бачу. Зараз шукати роботу два-три місяці – це розкіш. Комуналка ж росте, а набиратися боргів, з яких так важко “вилазити”, не хочу”, – скаржиться Марія з Обухова.

За останні два роки з України тільки офіційно виїхали на заробітки трохи більше 1 млн українців. І цифри тільки збільшуються. Зараз, за різними даними, за кордоном працюють від 5 до 8 млн українців. Залишають країну з метою заробітку і старші люди, і молодь.

Зашморг для бізнесу

Поки українці святкують новорічні свята, доїдають олів’є і готуються до Святвечора, багато хто не встиг ще зрозуміти, що ціни значно зросли. Торгові мережі і магазини після свят спорожніли, і процес завезення нового товару вже пішов. Не всі зрозуміли, що ціни вже почали підвищуватися.

“Підняття мінімальної зарплати – все гарно і яскраво, але насправді це далеко не так безхмарно. Я впевнений, що тільки у Вінницькій області може бути закрито від 20 до 30% дрібного бізнесу. Ми вже бачимо, як на ринках з’являються багато порожніх торгових місць, це означає, що багато сімей залишаться без засобів до існування. Офіційна мінімальна зарплата була 1450 грн, решту давали в конверті, а з 2017 року доведеться “по-білому” платити дві мінімальні зарплати, значить, відрахування до Пенсійного фонду зростуть удвічі. Мені, наприклад, щоб це зробити доведеться збільшувати націнку на товар удвічі. А це призведе до збільшення відпускної ціни теж рази у два, бо постачальники теж збільшать ціни. Отже, ми отримаємо збільшення цін у два рази. Хто тут виграє, хотілося б запитати?” – каже Олексій, підприємець з Вінниці.

“Сьогодні помітила, що ціна на олію зросла на 2 гривні. Взяла відразу 10 літрів. М’ясо подорожчало на 10-15 гривень”, – розгублено каже Алла з міста Лубни Полтавської області.

Ціни доб’ють українців

Зростання цін вдарить по кишені всіх без винятку. Після того як виростуть ціни на продукти харчування, послуги і медикаменти, такий довгоочікуваний підйом зарплати стане немилим всім без винятку. Адже близько 70% послуг ми отримуємо від підприємців. І це не просто продаж товарів, а й ремонт взуття, послуги перукарень та салонів, шиномонтаж, таксі, ремонт мобільних телефонів, ательє, автомийки тощо. Усі ці послуги, відповідно, подорожчають, як тільки країна відгуляє новорічні свята.

“Все трохи непродумано. Не секрет, що українці отримували мінімалку і так звану зарплату в конверті додатково. Це часто практикується у продавців, касирів тощо. Працівник отримує офіційно мінімальну зарплату і відсоток, припустимо, від продажів у сфері торгівлі. Погодьтеся, нереально прожити на мінімалку з теперішніми цінами. Відповідно, для бізнесу біла зарплата – це, передусім, мотивація персоналу. Вона дає можливість для співробітника взяти в банку кредит, розрахунок пенсії, відпускних і лікарняних. Зараз же, щоб залишити на робочих місцях всіх без винятку, доведеться заплатити чималий податок. Рішення очевидне. “Звільняти” працівників, тобто скорочувати податок для роботодавця. Людина, по суті, стає безробітною, маючи той самий дохід. Це основний і головний мінус підняття мінімалки”, – говорить юрист Михайло Юмашев.

Навіть після підвищення мінімалки до 3200 гривень (за курсом 30 грн це 107 євро) Україна все одно буде в 1,5-2 рази відставати від найбільш економічно слабких країн типу Албанії, де мінімалка становить 156 євро, і Болгарії – з 215 євро.

Відповідне рішення було прийнято на засіданні уряду 23 листопада.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, відкриваючи засідання зазначив, що Кабмін буде “знімати всі бар’єри, щоб бізнес розвивався”.

“Ми сьогодні відмінимо більше трьохсот шестидесяти різних постанов та нормативно-правових актів, які регулювали діяльність бізнесу та підприємництва”, – заявив прем’єр.

“Коли ми формували цей підхід, я сказав, що ми будемо все пачками скасовувати, а якщо якесь міністерство хоче якусь регуляцію залишити, то можливість заявити про це є”, – додав він.

Водночас Гройсман зазначив, що багато норм були запроваджені за часів Радянського союзу, і діють донині:

“Багато безглуздих речей записано в різних наших правових актах”, – сказав він.

Приклад такого регуляторного акту наводить у своєму Facebook головний редактор видання “РБК Україна” Валерій Калниш.

Так досі є чинною постанова Народного комісаріату праці СРСР від 1923 року “Список категорій працівників і службовців, яким необхідно видавати спецмило додому (в кількості 400 гр. на місяць) на додаток до мила, яке знаходиться на підприємствах при умивальниках”.

Обраний президентом Трамп ніколи не займав політичних посад і не має досвіду роботи державним службовцем. Він збудував свою кар’єру на бізнес-ризику, здобувши багато значних перемог, але також переживши численні болючі поразки.

А тепер більше 60 млн американців пішло на ризик і зробило ставку на те, що Трамп зможе “зробити Америку знову великою”. Перемогти на виборах Трампу допомогла його непередбачувана поведінка, що тепер тримає в напрузі весь світ, а особливо Україну.

Трамп практично не має близьких зв’язків ані будь з ким у політичних колах у Вашингтоні, ані з експертами з питань зовнішньої політики. Таким чином, намагаючись передбачити його поведінку, ми можемо виходити лише з його слів про Україну та Росію.

І хоча прогнози не на користь Києва, є деяка надія на те, що Трамп підтримає прагнення України стати повноцінною демократією та ринковою державою.

Твердження про те, що Трамп мав прямі зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним, ще досліджують. Свідчення про його захоплення будівництвом готелів в Росії походять ще з часів Радянського Союзу. У 2008 році його син Дональд Трамп-молодший заявив, “що росіяни займають досить непропорційну частку в багатьох наших (корпорації Трампа) активах”.  Згідно з нещодавнім Звітом Дворкіна за 10 листопада, Трамп має близько 250 зареєстрованих компаній в Росії.

Такі підозри лише підсилюються, якщо згадати, що штаб виборчої кампанії Трампа залучав Картера Пейджа, американського бізнесмена із сумнівним минулим, що у липні гостро розкритикував політику США щодо Росії; колишнього генерала Майкла Флінна, який займав місце поруч із Путіним на святкуванні десятиліття каналу RT в 2015 році, та Пола Манафорта (політичного консультанта колишнього президента України Віктора Януковича).

Слід також не забувати про те, як Трамп назвав Путіна лідером вищого класу, або про те, як він закликав росіян завдавати кібер-атак на імейл-сервери Гілларі Клінтон.

Відповідаючи на запитання про Крим, Трамп, здавалося, зайняв проросійську позицію, згідно з якою жителі Криму хотіли стати частиною Росії. Таким чином, близька дружба між Трампом та Україною здається далекою від реальності.

Оскільки Трамп не має по-справжньому близьких друзів у республіканських колах Вашингтона, ніхто не може точно передбачити його ставлення до України.

Немає експертів, що могли би поділитись із журналістами більш-менш вірогідними свідченнями його намірів. Однак ми можемо робити передбачення на основі відомих нам фактів.

Ми знаємо, що Трамп вважає себе “найкращим” укладачем угод всіх часів. А коли ти укладаєш угоду, то очікуєш, що тобі взамін запропонують щось цінне. Тому необхідно замислитись: а що Росія може запропонувати Сполученим Штатам?

3 листопада 2016 року журнал Newsweek опублікував статтю під назвою “Чому Путін боїться Клінтон у Білому домі?” На моє здивування, стаття не обговорювала досвід Клінтон чи історію її взаємодії з Путіним. Натомість публікація детально розкрила певні факти, знаючи які, Путін не може почуватися спокійно навіть із Трампом.

Починаючи з квітня 2014 року, США є найбільшим виробником нафти у світі. Вперше за чотири десятиліття країна експортувала нафту. І вперше з 1950-х років США експортували більше зрідженого природного газу, ніж імпортували. В наступні роки експорт природного газу зростатиме надалі.

Разом із бажанням Трампа повернути робочі місця в США та його звинуваченнями на адресу Китаю у вигадуванні глобального потепління, ці факти та його (необґрунтовані) погляди можуть призвести до того, що Трамп вестиме переговори з Путіним із позиції сили.

Чим це може бути вигідним для України, так це тим, що

Трамп може запропонувати постачати американські газ та нафту в Україну за зниженою ціною.

Для Путіна кращою альтернативою було би навіть опинитися в Сибіру без одягу посеред сніжної завірюхи. Насправді, США вже допомагають Україні купувати природний газ із інших джерел, а тому залежність України від російського газу зникає, як свого часу зник і Радянський Союз.

Найближчими тижнями ми можемо очікувати того, про що йдеться в імейлах Суркова, тобто спроб дестабілізувати Україну політично під час передачі влади від Обами до Трампа та в перші місяці президентства останнього.

Путін, зберігаючи на позір позитивне ставлення до Трампа, без сумніву, випробує новообраного президента США своїми безцеремонними витівками в Україні та Сирії, одночасно налагоджуючи ближчі зв’язки з Туреччиною та Ліваном.

Як нагадує Радіо Свобода, Україні слід звернути увагу на одне дуже важливе питання, коли йдеться про Трампа. Це Указ 13660.

Президент Обама заявив: “6 березня 2014 року, підписавши Указ 13660, я оголосив національну надзвичайну ситуацію згідно із Законом про економічні повноваження, пов’язані з міжнародними надзвичайними ситуаціями (50 U.S.C. 1701-1706), задля того, щоб відреагувати на незвичайну та надзвичайну загрозу національній безпеці та зовнішній політиці Сполучених Штатів, яку створюють дії та політика осіб, що завдають шкоди демократичним процесам та інститутам в Україні; загрожують її миру, безпеці, стабільності, суверенності та територіальній цілісності; та призводять до незаконного привласнення її активів”.

Указ 13660 було підписано Обамою 2 березня 2014 року. Після цього у 2014 році набрали чинності ще три додаткових укази.

Якщо Трамп не продовжить дії Указу 13660 і його дія завершиться у березні 2017 року, він фактично визнає анексію Криму і те, що дії російської влади не є прямою загрозою миру, безпеці або суверенітету України, як зазнається в Указі 13660.

Дуже малоймовірно, що Трамп дійсно це зробить, оскільки такий крок спричинить деактивацію додаткових Указів, виданих після Указу 13660. Потенційне припинення дії Указу 13660 може поставити під удар національну безпеку та зовнішню політику США, при цьому розкривши російському президенту справжні наміри Трампа.

Навіть враховуючи те, що Трамп публічно розхвалив російського президента, довгострокові стосунки між США та Росією є справді непередбачуваними.

Путіну вдалося здобути геополітичну ініціативу завдяки своїй непередбачуваності та пасивності адміністрації Обами, вплив якого знижувався також у зв’язку з близьким завершенням його президентського терміну.

Проте тепер Путін повстане перед кимось, хто є настільки ж непередбачуваним як він, але має потужнішу, більш розвинену армію та кращі технології. Поєднайте це з фактами зростання нафтогазового сектора в США – і виникає питання:

а що Росія може запропонувати Америці? Що міг би хотіти взамін Трамп?

Оскільки Росії не вдалося диверсифікувати свою економіку за межі нафтогазового сектора, Росія не може запропонувати Трампу взамін щось суттєве, принаймні економічно, бо російська горілка навряд чи спокусить непитущого новообраного президента США.

Всі ці факти означають, що шанси України зробити крок вперед навіть при президенті Трампі є кращими, ніж може здатися на перший погляд.

Автор: Метью Квасіборскі,

директор європейських програм
Фонду американських студій

Вони пропонують роботу і два акри (80 соток) землі всім, хто готовий переїхати туди на постійне місце проживання, пише immigrant.today.

Власники The Farmer’s Daughter Country Market у селі Уйкокома повідомили у Facebook, що вони не можуть запропонувати “великі гроші”, але можуть запропонувати “багато землі” для іммігрантів.

Іммігранти отримають два акри землі, якщо вони готові працювати в магазині впродовж п’яти років, обіцяють фермери.

“Ми створили бізнес в центрі Кейп-Бретона, острова, багатого на робочі місця, землю і потенціал. Але у нас немає людей. Ви той, хто шукає простого життя, близького до природи, в місці, де досі вірять у спільні сільські обіди і щотижневі свята варення?

Ми не зможемо дати вам великі гроші, але ми можемо дати вам дивовижне життя. Ми шукаємо екологічно свідомих людей, які хочуть бути частиною спільноти і ставитимуться до бізнесу не як до роботи, а як до створення чогось, чим можна пишатися.

Якщо ви позитивна людина, яка має навики в харчовій промисловості або сфері обслуговування, то ви той, кого ми шукаємо “, – йдеться у повідомленні.

Чому колишні робітники скаржаться на іноземного підприємця, як насправді працює Матіас Гепфнер та чому попри всі незгоди вирішив залишитись, дивіться у сюжеті Вікна-новини телеканалу СТБ.

Російський “Сбербанк” не планує найближчим часом продавати свій банківський бізнес в Україні, позаяк він приносить прибутки. Про це запевнив заступник голови “Сбербанку” Олександр Морозов, передає ТАСС. “Україна продовжує працювати. Ми навіть не розглядаємо зараз продаж, все добре, вона, так би мовити, хорошу прибутковість (показує)”, – запевнив топ-менеджер банку. Морозов уточнив, що українська “дочка” російського “Сбербанку” не потребує докапіталізації відповідно до вимог Нацбанку.

Нагадаємо, раніше з’явилася інформація, ніби “Сбербанк” планує продавати свій бізнес в Україні. Крім того, фінустанова перейменувала свою українську “дочку”, прибравши в назві слово “Росії”, а залишивши лише “Сбербанк”. Скаргу до суду одразу подав український “Ощадбанк”, який володіє правами на торгову марку “Сбербанк”. А через агресію Росії проти України активісти неодноразово трощили вікна та поливали фарбою відділення “Сбербанку”.

Також повідомлялося про вихід з українського ринку російського ВТБ.