Про це пише Волинь.

У цьому невеликому населеному пункті на самісінькій окраїні Мар’янівської територіальної громади Луцького району найдавнішою є дорога до храму Зачаття Праведною Анною Богородиці. Згідно з історичними джерелами, цьогоріч у храмове свято віряни відзначатимуть 267-річчя своєї святині. У церкві завжди гарно й затишно. І чи не воістину Божі дива відбуваються у цій намоленій століттями місцині?

Торік на початку вересня у храмі замироточила Плащаниця.

– Срібні потічки спершу з’явилися на грудях святого образа, а невдовзі засяяли на ногах, – розповідав раніше настоятель храму отець Роман Грінка. Священнослужитель каже, що відтоді на тому святому полотні досі час від часу то присихають, то знову видніються блискучі крапельки. Востаннє Плащаниця сяяла ними півтора місяця тому.

А недавно, в День хрещення Русі й святого рівноапостольного князя Володимира, ржищівці знову дивувалися милому до сліз провидінню.

На хресті волинської церкви помітили постать Богородиці
Першим його побачив церковний староста Володимир Семенюк. Чоловік ішов на Божественну літургію й по-хазяйськи глянув на новозбудовану дзвіничку. Кілька тижнів тому над нею встановили купол. У мить, коли на нього підвів очі пан Володимир, хрест, здавалося, благодатно потопав у золотому сяйві, яке сам і випромінював.

На світлині, яку зробив Володимир Семенюк, це видовище дійсно бачиться неймовірно красивим.

– Чи є це Божим знаком? Чи це так Господь знову підкріплює нас? Ми віримо в Божу милість. Шукати її потрібно у всьому хорошому, доброму, праведному, що відбувається в житті людини, села, громади, України… – каже отець Роман.

7 липня минулого року в ржищівській церкві відбулася перша Божественна літургія в лоні Православної церкви України.Через кілька хвилин незвичне сяяння вже зникло. Але фотографію швидко поширили в соціальних мережах більше двох сотень користувачів.

Не забарилися й лайки та коментарі… Сотні «сердечок» засвідчують віру людей у те, що в знакове християнське свято навіть в одному з найменших сіл України Бог бачить щирість людських молитов, що Небесний Отець із нами, хто хоче, той вздріє, почує, прославить Господа і подякує Йому. Дехто на хресті побачив образ Богородиці.

А є й ті, хто променистий ореол навколо хреста просто називає віддзеркаленням від жовтої бляхи чи сонця.

До слова, 7 липня минулого року в ржищівській церкві відбулася перша Божественна літургія в лоні Православної церкви України.

6 серпня цього року парафіяни храму Зачаття Праведною Анною Богородиці чекають приїзду у Ржищів митрополита Луцького і Волинського Михаїла. Разом із владикою миряни молитимуться за всіх захисників, за нашу Перемогу в ненависній війні, непохитну віру в Боже милосердя й за рідну неньку Україну!

“Перші сліди мира я зауважив ще півтора місяця тому, але нікому про це не казав, просто спостерігав, — розповідає протоієрей Михайло Пасірський, настоятель храму Собору Пресвятої Богородиці ПЦУ. — Та останнім часом миро стало просто-таки литись, зокрема, проявлялось з очей Богородиці. Це помітили парафіяни. Люди витирали миро, але ікона ще рясніше замироточила! Щиро кажучи, я й сам вражений. Відчуваю страх і трепет. За 28 років служіння ще такого не бачив!”

Отець Михайло звернувся до свого духівника на Афон, щоб зрозуміти, що може означати такий знак.

“Він пояснив: якщо ікона кровоточить, то це поганий знак, а ось коли мироточить, то, навпаки, це на добро, — каже отець Михайло. — А отже, маємо чекати позитивних змін. Думаю, що йдеться саме про ситуацію в нашій країні. Знаю, що перемога — за нами. Адже з нами Бог, з нами Божа Матір. Це підтверджують й афонські монахи. Вони кажуть, що в Україні все буде гаразд”.

За словами отця, мироточиву ікону намалювали приблизно 20 років тому. Автор, на жаль, невідомий. “Ця ікона висіла в куточку храму. Була не дуже й примітною. Ймовірно, вона мальована на блясі, але перевірити це не можемо — наразі її не чіпаємо”, — розповідає священник.

Від початку російського вторгнення 24 лютого у цьому храмі щодня моляться за наших воїнів — починають о 18.00.
До слова, церкві, де зберігається мироточива ікона, 115 років.

У селі Стебні Верховинського району, на подвір’ї Василя Дуленчука, на зрізі яблуні з’явився образ Пресвятої Богородиці. Місцеві жителі розповідають, що першою побачила лик дочка пана Василя через вікно хати. Люди переконані, що образ з’явився не просто так, а до доброї звістки.

Відзначається воно в суботу п’ятого тижня Великого посту, тому дата торжества змінюється з року в рік. Про головні традиції і заборони свята, пише Обозреватель.

Похвала Пресвятої Богородиці: історія

Святкування Суботи Акафіста було встановлено в 9 столітті. Воно присвячено вдячності Божої Матері, чия ікона допомогла захистити Константинополь від руйнування.

Так, 626 року столицю Візантії оточили скіфи й перси. Жителі, яким загрожувала смерть, зібралися в храмі Святої Софії та стали підносити молитви Богу за спасіння.

Патріарх Сергій з іконою Пресвятої Богородиці обійшов хресним ходом місто, а потім опустив у води протоки ризу Божої Матері та, як сказано в літописі, море закипіло, ворожі судна потонули і ворог відступив.

Спочатку свято відзначали лише в Константинополі, де у Влахернському храмі зберігалися чудотворна Влахернська ікона Богородиці, а також риза і пояс Діви Марії. Згодом субота Акафіста була внесена в богослужбові книги, ставши загальним для східної церкви святом.

Як відзначається Похвала Пресвятої Богородиці: традиції

Акафіст до Пресвятої Богородиці в храмах здійснюється напередодні суботи, ввечері в п’ятницю на утрені.

Цього дня священнослужителі рекомендують відвідати службу, помолитися і оспівати хвалу Божій Матері за все добре, що відбувається за її молитвам і заступництвом.

У тексті акафісту до Богородиці звертаються словом “взбранна”, що в перекладі з церковнослов’янської означає “непереможна”.

У саму Суботу Акафіста православні храми служать Божественну літургію.

Святкове богослужіння покликане нагадати про диво, що сталося, а також зміцнити віру й показати, ким може стати земна людина подібно до Пресвятої Богородиці – Цариці Неба і Землі. Адже церква завжди підкреслює, що до святості покликаний кожен.

Що не можна робити в Суботу Акафіста

У суботу п’ятого тижня Великого посту вірянам дозволяється варена й тушкована їжа з олією, а також трохи вина. М’ясо, риба, яйця, молоко залишаються під забороною.

Як і в будь-яке інше церковне свято, особливо актуальною є заборона сваритися, лаятися, допускати будь-які негативні емоції.

Також, за канонами Великого посту, у цей період не можна вінчатися, виконувати подружній обов’язок, віддаватися ліні, надмірним веселощам і гучним розвагам.

Успіння Пресвятої Богородиці Україна відзначатиме 28 серпня. Це свято значиться одним з дванадцяти головних свят Православної церкви. Перед ним віряни постять – Успенський піст, який закінчується 28 серпня урочистими богослужіннями у храмах.

У цей день у давнину починали робити заготівлі на зиму, а на богослужіння несли насіння і колосся для освячення. Люди вірили, що це принесе їм на майбутній рік хороший урожай. До Успіння закінчували жнива, пекли пироги та звали рідних і сусідів на свято.

Після Успіння починається пора весіль і молоді люди намагалися посвататися до 28 серпня, щоб встигнути зіграти весілля до зими.

Що категорично не можна робити на Успіння Пресвятої Богородиці

Не можна працювати, ні в будинку, ні на городі.

Не можна брати в руки колючі та різальні предмети, не можна варити їжу. Віряни ламають хліб руками. Вважається, що використання ножа може накликати в цей день хвороби.

Небажано розводити в будинку вогонь, оскільки це приваблює напасті.

На Успіння не можна ходити босоніж, через те, що в давнину вважалося, то це може притягнути всі хвороби до ніг. Роса в цей день символізує сльози природи про те, що Богородиця залишила цей світ і не може допомагати людям.

Не можна сваритися з рідними та близькими.

Молодим дівчатам не можна 28 серпня стригти волосся і викидати їх. Вони можуть накликати на них сльози діви Марії.

Не можна надягати старе або незручне взуття в цей день, щоб уникнути проблем у житті. Якщо натрете ногу в такий день, то попереду буде важке, повне проблем і невдач життя.

Народні прикмети на Успіння Пресвятої Богородиці:

Після Успіння настає Бабине літо, яке триває до 11 вересня (Івана Пісного)

Якщо погода на Успіння ясна і погожа – Бабине літо буде прохолодним

Іній на рослинах обіцяє коротку теплу осінь і ранні морози

Веселка в цей день на небі – осінь буде тепла

Багато павутинок – зима буде морозною і малосніжною

На Успіння туман – до великого врожаю грибів і тепла

Вода у водоймах стоїть і не хвилюється – осінь буде безвітряна, зима без завірюх

До Успіння не придивилась нареченого – всю зиму в дівках ходити

Тому я відважно звертаюся до Тебе, Мати милосердя, і прошу Тебе: зглянься на мою нужду й умилосердися наді мною, Тебе ж, Царице неба й землі, всі величають пристановищем грішників, надією і помічницею опущених! Будь, отже, й моїм притулком, надією й заступницею, адже від Твого заступництва, Мати Божа, залежить моє вічне спасіння. Задля любові, яку Ти мала до Твого Сина, а нашого Спасителя, подай руку допомоги мені грішному(ій).

Я знаю, що Ти радієш з того, коли можеш помогти грішникові. Допоможи й мені, бо Ти можеш це зробити. Через гріхи я втратив(-ла) Божу ласку й душу занапастив(ла). Тепер я нещасний(-а) звертаюся до Тебе, моя Мати і повністю Тобі віддаюся. Скажи, що маю тепер зробити, щоб знову відновити втрачену ласку Твого Сина? Він мене до Тебе посилає, хоче, щоб я благав(ла) Твого милосердя.

Він хоче, щоб не лише Його заслуги але й Твоє заступництво було помічне моєму спасінню. Отже, я вдаюся до Тебе, Тебе молю, Пресвята Діво Мати, проси за мене Свого Сина, щоб Він змилосердився наді мною, Вислухай моє прохання, предобра Мати, так як Ти вже стільки разів вислуховувала тих, що з надією до Тебе звертались. Амінь”

Богородице Діво…(3 рази).
Маріє, Мати Божа, оберігай мене від тяжкого гріха.

Через народження Ісуса Христа Марія стала справжньою Богородицею й і не перестала бути Дівою. Це гідність є джерелом усіх привілеїв і ласк для Богоматері.

Молитва до Пресвятої Богородиці

“О, Причиста Діво, Богородице, надіє всіх християн, що живуть на землі! Не відвертайся від мене грішного, бо я непохитно надіюсь на Твоє милосердя. Погаси в мені полум’я багатьох приcтрaстей моїх: запали моє жoрстоке серце і мій холодний розум любов’ю до виконання заповітів Сина Твого і Бога нашого.

Викорени, Пречиста, з мого затьмареного розуму і з мого жoрстокого серця безнадійність, недбалість, лінощі та безглуздя, і всі темні і брудні думки та наміри.

Зціли, мої тяжкі духовні й тілесні рaни, не попусти, щоб зло перемагало мене, і Твоїми материнськими молитвами прихили до мене милість Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, бо Ти благословенна від усіх родів, і славиться пречисте ім’я Твоє на віки віків. Амінь.”

У польовій капличці 14 бригади у зоні АТО сталося диво. Стовбур сухого дуба, використаний для побудови похідної каплички військової частини В 0259, вкрився молодими пагонами. Зелене листя огорнуло ікону Матері Божої, яка висіла на мертвому дереві.