Про це, як передає “Європейська правда”, стверджує The Wall Street Journal із посиланням на посадовців, які знайомі з ситуацією.

Зазначається, що згідно з угодою, переговори про яку ще тривають, болгарська державна енергетична компанія NEK продасть українській атомній держкомпанії “Енергоатом” обладнання з недобудованої АЕС “Белене” щонайменше за 600 млн євро.

За інформацією видання, оскільки Україні буде важко дозволити собі таку суму, один із варіантів, який обговорюється між болгарськими та американськими офіційними особами, полягає в тому, що США зроблять свій внесок у вигляді допомоги Україні.

Повідомляється, що розглядається й інший варіант розрахунку, де Болгарія отримає міноритарну частку в українській Хмельницькій АЕС, де буде встановлено обладнання.

Болгарський парламент 6 липня ухвалив рішення, яке зобов’язує уряд провести переговори з Києвом щодо продажу заводу. З посиланням на неназваних посадовців WSJ стверджує, що угода, яка готувалася протягом декількох тижнів, трималася в таємниці, щоб запобігти спробам проросійських політиків у Болгарії її заблокувати.

Роботи на АЕС “Белене” зупинялися і перезапускалися кілька разів з 1980-х років. Західні уряди критикували проєкт через його технічну та комерційну недосконалість у зв’язку із залежністю від постачання російського палива. На ній встановлені гігаватні водно-водні реактори ВВЕР-1000. Точно такі реактори встановлені на двох енергоблоках Хмельницької АЕС, що введені в експлуатацію.

Біля софійського села Локорсько, Болгарія, знайшли вантажівку з емігрантами із Афганістану. Частина із них були мертвими. За інформацією правоохоронців, вантажівка, яка нелегально перевозила іноземців, потрапила у ДТП.

Про це розповів директор Національної слідчої служби Борислав Сарафов, передає BGNES.

Стало відомо, що людей виявили у спеціальному схроні, який знаходився під перевезеною деревиною. У вантажівці перебувало декілька десятків афганці. 18 людей загинуло, а 34 – були доставлені в лікарню для лікування, серед них п’ятеро дітей. Вісім осіб, доставлених до лікарні, перебувають у тяжкому стані

“Ми взяли сліди, 16 фрагментів слідів ДНК. Тобто ми з’ясуємо, хто був за кермом вантажівки і хто в ній був. Я не сумніваюся, що ми з’ясуємо, хто є виконавцями цього злочину, цієї каналізаційної діяльності, яка призвела до загибелі 18 невинних люде”, – сказав Сарафов.

Він зазначив, що наразі є затримані. Їм ще не висунули обвинувачення. Проводяться обшуки вдома у підозрюваних, які наразі затримані на 24 години.

Знахідка вразила туристів на пляжі між містами Поморіє та Ахелой. Частину ракети винесло на пляж просто перед лежаками.

Про це повідомляє болгарське видання Nova.bg.

Фото залишків міни миттєво розлетілося соцмережами. На місце події викликали поліцію.

За даними експертів, це моторний відсік російської зенітної ракети комплексу “Панцир-С1”. Воно відділяється в польоті від самої ракети. Залишки не загрожують людям і не можуть вибухнути.

Слід зазначити, що після початку повномасштабного вторгнення Росії на узбережжях Болгарії виявили близько 30 знахідок, пов’язаних з бойовими діями. Лише одна з них була вибухонебезпечною.

Уряд Болгарії припиняє план інтеграції, що передбачає розселення українських біженців всередині країни.

Через це українці, яких в даний час розміщують в готелях на Чорноморському узбережжі і яким ніде зупинитися, будуть тимчасово розміщені в буферних центрах в Сарафово і Єлхово.

Українці залишилися незадоволені таким рішенням уряду Болгарії і відмовляються їхати з комфортних готелів.

Понад 200 українців не захотіли переїжджати з готелів на спеціальні бази в Болгарії.

За словами голови Держагентства у справах біженців Маріанни Тошевої, для вивезення людей організували транспорт у кількох містах. Послугами перевезення повинні були скористатися 550 осіб, але прийшли тільки 62. Чотири потяги поїхали без людей.

Так, у Велико-Тирново з Варни привезли групу з 19 українців, яких планувалося розмістити в кімнатах бази “Студентський відпочинок і спорт”. Але українці вважають умови жахливими, так як в кімнатах завівся грибок.

“Ми приїхали з Варни за програмою, але нас обдурили. Повезли в інший готель, не той, про який нам сказали. Скрізь грибок і вогкість, з дітьми не можна”, – розповіла біженка.

Болгарська влада ще раз нагадала українцям, що проживання на першій лінії Чорного моря було тимчасовим заходом, а зараз стартує туристичний сезон.

У перший день відпочинку у Болгарії мешканця Львова Артура К. побили троє охоронців нічого клубу, що знаходиться на «Золотому березі» поблизу міста Несебир. Чоловіка гамселили руками та ногами, зламали носа, спричинили струс головного мозку та пошкодили обличчя, повідомляє “Діло“.

«Я був перший день на відпочинку, захотів пройтись по березі моря. Почув знайому пісню, вирішив зайти в нічний клуб «Palm Beach BarGrill» поблизу себе. У закладі я нічого не вживав, побачив трьох дівчат і вирішив познайомитись. Підсів до них за столик, ми почали розмову, виявилось, що вони теж з України, а саме з Донецька. Через деякий час до мене підійшов чоловік, який «поганою» російською мені пояснив, що дівчата – працівниці закладу, вони тут працюють, а за розмови з ними потрібно заплатити. Я, звісно, відмовився, і вже за хвилину мене з закладу вивело двоє охоронців-сутенерів. Вони кинули мене на землю та почали жорстоко бити. Після цього до них приєднався іще один спільник, а я вже був практично без тями», – розповів Артур.

Працівники закладу навіть не викликали медиків, а так і залишили чоловіка без тями біля входу до клубу. Коли Артур прийшов до тями, то намагався разом з очевидцями з’ясувати, за що його побили, а також просив викликати поліцію, адже телефон хлопця розбили під час сутички.

Не дочекавшись поліції, Артура провели інші українці до найближчого медичного закладу. Вже там у львів’янина діагностували струс головного мозку, перелом носа та численні забої обличчя, голови та тіла. Медики також не поспішали звертатись до поліції, оскільки вона тут бездієва та завжди на стороні власників закладів, а не туристів, тому Артур звернувся до журналістів, розраховуючи на розголос та втручання українського консула у Болгарії.

Як повідомив журналістам Артур, лікування є дороговартісне, і поки невідомо чи страхова компанія покриє видатки.

Джерело: Район Вараш, з посиланням на власні джерела

Видання повідомляє, що чоловіку стало погано прямо під час гри. Незважаючи на намагання медиків реанімувати спортмена-ветерана, він помер.

Раніше Юрій Борисович працював коментатором на місцевому радіо, до сьогодні – тренером Вараської ДЮСШ та спортивним оглядачем інтернет-видання “Володимирець. City”. Чоловік поїхав в Болгарію у складі української делегації на 9 Міжнародні культурні та спортивні зустрічі для людей старших 40 років у Болгарії.

Також, окрім України, країнами-учасниками заходу є Білорусь, Хорватія, Північна Македонія, Польща, Росія, Словаччина, Туреччина, Україна, Румунія, Болгарія.

Джерело:

Міністерство освіти і науки

Заявки для участі у відборі на отримання стипендій можна надсилати до 21 травня 2021 року.

МОН Болгарії пропонує чотири стипендії на навчання:

три стипендії – для здобуття вищої освіти за рівнями “бакалавр” або “магістр-”,

одну стипендію – для здобуття освітньо-наукового ступеня “доктор”.

Стипендії українським громадянам на навчання у Болгарії надаються відповідно до Протоколу про співробітництво і обміни між міністерствами освіти обох країн.

Перелік необхідних документів для українських студентів:

анкета кандидата встановленого зразка;

копія перекладеного і нотаріально засвідченого документа про попередній здобутий освітній (освітньо-науковий) ступінь і додатка до нього;

довідка про підтвердження свого статусу від закладу освіти з неофіційним перекладом її на англійську мову та копію перекладеної та завіреної академічної довідки (витяг із залікової книжки) для студентів, які навчаються;

копія нотаріально засвідченої виписки з балами за останнє півріччя для учнів закладів загальної середньої освіти;

копія закордонного паспорта;

мотиваційний лист (англійською мовою);

дослідницька пропозиція з обраної наукової спеціальності та завірений в установленому порядку список опублікованих наукових праць і винаходів (англійською мовою) для кандидатів на здобуття ступеня “доктор”;

письмова згода на обробку персональних даних.

копія перекладеного і нотаріально засвідченого документа про попередній здобутий освітній (освітньо-науковий) ступінь і додатка до нього;

копію свідоцтва про народження;

медичний сертифікат про стан здоров’я, завірений офіційним органом охорони здоров’я та виданий не пізніше, ніж за два місяці до в’їзду на територію Болгарії;

поліс медичного страхування для надання невідкладної медичної допомоги;

4 фотокартки розміром 30х40 мм.

Куди надсилати документи:

Для участі в конкурсі на стипендії кандидатам треба сформувати комплект документів та надіслати їх на електронну адресу scholarshipsmon@gmail.com з приміткою “Стипендії на навчання в Болгарії 2021”.

Документи у паперовому форматі – на поштову адресу МОН (проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135), зазначивши на конверті “Стипендії на навчання в Болгарії 2021”.

Як пише “Європейська правда” з посиланням на News.bg, про це повідомили у поліції.

Ще у п’ятницю, 11 вересня, на пляж біля готелю “Гларус”, що на Сонячному березі, винесло тіло молодого чоловіка.

Згодом встановили, що він є 31-річним громадянином України і прибув до Болгарії близько опівночі того ж дня, коли загинув. Інші деталі про нього не повідомляють.

За фактом загибелі розпочали розслідування. Тіло загиблого забрали до Бургасу для проведення експертизи.

Про це повідомили у btvnovinite.bg.

ДТП сталась у середу, 24 липня. Автомобіль Mazda, в котрому їхали українці, зіткнувся із Audi.

За попередніми даними, аварія сталась тоді, коли автомобіль з українцями здійснював обгін автобуса. Mazda виїхала на зустрічну та врізалась у інше авто.

У автомобілі Mazda було четверо людей – двоє жінок та двоє чоловіків. 35-річна Леся Карасевич загинула на місці трагедії. Інші пасажири та водій перебувають у важкому стані.

У соціальних мережах на їх лікування та перевезення тіла в Україну уже збирають кошти.

За словами міністра закордонних справ Болгарії Валентина Радєва, 13 людей загинули на місці, ще троє померли в лікарнях. Загалом на момент аварії в автобусі перебували 33 пасажири та водій. Відомо, що 27 людей отримали поранення, з них 21 госпіталізували.

Обставини трагедії з’ясовують.

Незвичний автомобіль сфотографували в одному із міст Болгарії. Він оздоблений величезними вікнами та має дах, що знімається, перетворюючи лімузин у кабріолет.

Також «волинянці» подовжили кузов і додали третю вісь. Інші характеристики автомобіля наразі невідомі.

Найімовірніше, це авто було створене для перевезення туристів.

Зазначимо, що повноприводний автомобіль ЛуАЗ-969М випускали на Луцькому автомобільному заводі у період із 1979 по 1992 роки.

Про це “Українській правді” повідомили у прес-службі “Укрзалізниці”.
У відомстві уточнили, що пост голови “Укрзалізниці” у ФБ стосувався не запуску потяга, а причепних вагонів, які долучатимуть до потяга №451 Мінськ – Варна.

“Вартість квитка на проїзд у причіпному купейному вагоні Львів – Варна складає близько 2430 грн. Звертаємо Вашу увагу, що ціна квитків на міжнародні напрямки може змінюватися залежно від курсу валюти в день придбання проїзних документів”, – зазначили у прес-службі.

У відомстві уточнили, що кількість вагонів залежатиме від попиту.

Згідно з розкладом, потяг в’їжджає на територію України з Мінська через Удрицьк. З міст України потяг проїжджає Рівне, Львів, Івано-Франківськ, Коломию, Чернівці. Далі потяг їде через Молдову та Румунію.

З Рівного до Варни рух потяга триватиме близько 32 годин. Зі Львова – близько 30 годин.

Потяг курсуватиме раз на 10 днів.

Раніше голова “Укрзалізниці” Войцех Балчун повідомив про запуск сполучення Львів-Варна.

Командир екіпажу Георгі Атанасов помер від отриманих травм у лікарні. Стан двох інших членів екіпажу стабільний.

Під час навчань у Чорному морі впав військовий вертоліт Болгарії. Вертоліт впав у море на відстані 7 морських миль від гирла річки Камчія, неподалік від Варни. Одразу ж було розпочато рятувальну операцію.

На кадрах видно, як дівчина підходить до поважного чоловіка та фотографується з ним на очах його дружини.

Опісля туристка запитує, чому він є таким важливим, а на це їй той відповідає, що він – настільки ж важливий, як і кожен болгарин.

Наприкінці ролику чоловік все ж зізнався, що він є президентом Болгарії, але бразилійка йому не повірила.

Додамо, що Радєв завітав до цього села, аби подивитися на давній язичницький ритуал – танці на вугіллі.

Про це повідомили у прес-службі Міністерства оборони Болрагії.

Інцидент стався близько 12:30 під час тактичного навчання “Чорне море – 2017”. Коли ЗС Болгарії відпрацьовували маневри із застосуванням артилерійського вогню, вертоліт AS565 Panther впав у море у семи милях на схід від річки Камчия, що неподалік міста Варна.

Капітан екіпажу отримав серйозні поранення, його стан оцінюється як важкий, ще двоє пілотів мають незначні травми. Військова прокуратура розпочала розслідування причин аварії.

Як відомо, з 5 по 9 червня у Чорному Морі проходили навчання “Чорне море – 2017”, у яких взяли участь 23 військових і допоміжних кораблі ВМС, два літаки СУ-25К, два вертольоти “Panter” та один вертоліт Мі-24.

Таким чином, це вже друга країна (після Молдови), стратегічно важлива для України, де минулими вихідними до влади прийшли дружні до Кремля сили.

При цьому, якщо перемога кандидата-соціаліста у Молдові була очікуваною, то у Болгарії шанси двох ключових кандидатів були приблизно рівними. Уряд навіть пообіцяв подати у відставку, якщо його кандидат не переможе у першому турі.

Виникає питання: чого тепер чекати від Болгарії? Блокування антиросійських санкцій та участь у спільних енергетичних проектах з РФ? Принаймні, у Кремлі вже заявили, що їм імпонують деякі заяви переможців виборів у Молдові та Болгарії. Або обмежиться лише порожніми заявами, що не вплинуть на курс країни?

Звичайно, можна сказати, що промови кандидата в президенти, висунутого коаліцією на чолі з опозиційною Болгарською соціалістичною партією, і політика президента країни мають багато відмінностей.

Однак вже сьогодні слід назвати ті больові для України точки, які Румен Радєв озвучував під час своєї президентської кампанії, і які, вірогідно, залишаться незмінними.

Ставлення Румена Радєва до Росії та її агресивної політики не може не насторожувати Україну. Звинувачення на його адресу у проросійських поглядах пов’язані з його заявою, що Крим є українським де-юре, але російським де-факто, і що Росія не є ворогом Болгарії.

“Між двома народами існує багатовіковий духовний зв’язок, і він повинен бути розширений”, – заявив перед виборами кандидат від соціалістів.

Одразу після своєї перемоги Румен Радєв амбітно заявив, що він працюватиме над відмовою ЄС від санкцій проти Росії.

Також він пообіцяв, що прагнутиме діалогу з Москвою, зокрема щодо нарощування торговельних обмінів.

Новообраний президент виступає за перенесення “відносин з Росією на ясну прагматичну основу”. Такий підхід він пов’язує з тим, що “криза в Україні буде вирішуватись дипломатичним шляхом і не має перерости в конфлікт”.

Втім, Радєв не повідомив, як, на його думку, може вирішитись криза, якщо Росія блокує будь-які мирні пропозиції, а це свідчить про відсутність у нього комплексного бачення ситуації.

Ще одним аргументом Радєва за розвиток діалогу з Росією є бажання зупинити потік біженців із Сирії, що стало серйозним викликом для безпеки Болгарії.

Вирішення цієї важливої для Софії проблеми він бачить через замирення Росії, не помічаючи, що саме вона спричинила ескалацію конфлікту і потоки нелегальних мігрантів до Європи.

Висловив Радєв і готовність обговорити з Путіним подальший розвиток двосторонніх економічних відносин.

Чутливою для України сферою цих відносин є енергетика, особливо участь Болгарії в російських енергетичних проектах, які спрямовані на посилення російського впливу в Європі. Вірогідно, що болгарська позиція щодо вже практично закритого російському проекту “Південний потік” не зміниться, адже свого часу уряд, очолюваний прем’єр-міністром від соціалістів Пламеном Орешарськи, зупинив участь Болгарії у цьому амбітному проекті.

Критичним на сьогодні питанням є недобудована болгарська атомна електростанція “Белене”, яку мав звести “Росатом”, що виграв суд проти Болгарії щодо зупинку будівництва.

З цього питання Радєв заявив, що Болгарія має добудувати цей енергетичний об’єкт, який відповідає російським інтересам та відновлює енергетичний діалог з Болгарією, яка демонструє зацікавленість у нових енергетичних проектах РФ, зокрема з будівництва газопроводу “Турецький потік”.

Як військовий генерал, Румен Радєв заявив про наміри приділяти більше уваги безпеці країни, у тому числі й за рахунок розширення можливостей НАТО.

Тут генерал не уточнив, як одночасно проводити діалог з Росією і посилювати Альянс, проти чого категорично виступає Москва. Тож слід очікувати, що він дотримуватиметься досить стриманої політики щодо посилення східного флангу НАТО, щоб не дратувати Росію, адже тоді діалог з нею буде неможливий.

Радєв має намір розвивати партнерські відносини зі Сполученими Штатами, а першим питанням, яке він планує обговорювати з новообраним президентом США, назвав безпеку. Серед інших першочергових питань співпраці з Вашингтоном – інвестиції і розвиток нових технологій.

Румен Радєв висловив сподівання, що з новим президентом США Болгарія зможе налагодити необхідну комунікацію: “У нас традиційно хороші стратегічні відносини зі Сполученими Штатами. Таким чином, зміна однієї людини не вплине на них”.

Погляди, висловлені кандидатом в президенти Руменом Радєвим, демонструють його схильність до багатовекторної політики через намагання налагодити дружні стосунки і з Росією, і з США, і з Китаєм, і всередині ЄС. Однак багатовекторна політика, як ми переконались на драматичному прикладі України, не призводить до бажаної стабільності і процвітання, а лише загострює проблеми.

Обрання Радєва президентом Болгарії, хоч він і матиме обмежені повноваження, вже вплинуло на політику країни. Одразу після оголошення попередніх результатів голосування болгарський прем’єр-міністр Бойко Борісов оголосив, що його уряд подасть у відставку на найближчому засіданні парламенту.

Це означає, що країна може увійти у фазу політичної нестабільності, адже правляча партія ГЕРБ має у парламенті всього 84 із 240 мандатів. Принаймні опозиційна Болгарська соцпартія вже заговорила про можливість дострокових виборів.

Якщо ГЕРБ зможе утримати коаліцію як найбільша парламентська партія (друга за розміром Болгарська соціалістична партія має всього 38 мандатів), то вона зможе перезавантажити уряд.

У цьому випадку Україна може розраховувати на продовження вже існуючого курсу зовнішньої політики Болгарії та її позиції в ЄС і НАТО. Однак правляча коаліція все ж буде змушена “озиратись” на новообраного президента.

В будь-якому разі можна очікувати послаблення критичного ставлення Болгарії до політики Росії і приєднання Софії до когорти противників антиросійських санкцій в ЄС.

Втім, політика Болгарії залежатиме не тільки від новообраного президента Радєва та нового чи старого болгарського уряду, але й політики ЄС та США, які теж опинились на порозі змін.

Низка виборів в країнах світу, які вже відбулись, зокрема у Болгарії, або будуть проведені в найближчому майбутньому, провокують зміну міжнародної палітри. Україна мусить адаптуватися до нових реалій, щоб не втратити міжнародну підтримку у протидії російській агресії та захисті власних зовнішньополітичних інтересів.

“Президент проводить переговори з прем’єром Болгарії Бойко Борисовим”, – написав він.

Як повідомляв УНН, 30 червня П.Порошенко перебуває з офіційним візитом у Болгарії. Президент України вже провів зустріч з президентом Болгарії Росеном Плевнелієвим.

Очікується, що П.Порошенко відвідає військово-медичну академію міністерства оборони Республіки Болгарія у місті Хісар, де наразі проходять реабілітацію українські військовослужбовці із зони АТО.