Як зазначив журналіст та військовий Володимир Бойко, Віталій Шабунін оголосив збір грошей на відбудову власного будинку після пожежі, яка сталася ще у 2020 році.

“Чи дійсно люди переказували гроші, чи в такий спосіб Шабунін лише легалізував свої кошти достеменно не відомо. Але точно відомо, що з отриманих грошових подарунків Шабунін мав заплатити 227 тис. 438 грн 92 коп. податку з доходу, а він сплатив лише 101 тис. грн”, – підкреслив журналіст.

У зв’язку з цим Головне управління Державної податкової служби в м. Києві нарахувало Шабуніну податкове зобов’язання в розмірі 126 438,92 грн.

Як зазначає Бойко, решту податків активіст сплачувати відмовився. З початком повномасштабного вторгнення для цього з’явився ще й додатковий привід: Шабунін заявив, що мобілізувався до лав ЗСУ. Однак, як зазначається в рішенні, суд не знайшов доказів, що активіст “був задіяний до безпосередньої участі у воєнних діях, які перешкоджали йому виконати податкові зобов’язання, які ним самостійно задекларовані ще за 2020 рік”.

“Шабунін, який насправді ані дня не брав участі у воєнних діях, нині командує відділенням польового механізованого хлібозаводу продовольчого складу 218 об’єднаного центру забезпечення Сил логістики ЗСУ в м. Харків. Він отримав 345 тис. 070 грн грошового забезпечення як військовослужбовець і 2 млн 334 тис. 119 грн доходу від підприємницької діяльності. Що ж це за військова служба, де мобілізований під час війни займається підприємницькою діяльністю?”, – зазначає Бойко.

Нагадаємо, що ДБР також розслідує низку кримінальних справ щодо Шабуніна: зокрема, про ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипа Nissan Pathfinder.

Про це повідомляє Zaxid.net.

У вироку, який оприлюднили у судовому реєстрі, зазначається, що підсудний уродженець Волині Андрій В. проходить військову службу у одній з частин у званні солдата. Влітку 2022 року вчинив ДТП, перебуваючи за кермом автомобіля, який належав його знайомому. Власник автівки оцінив пошкодження у 4,5 тисячі доларів та вимагав їх повернути.

За даними слідства, щоб уникнути боргових зобов’язань, підсудний вирішив вбити власника авто, який також проходив військову службу. Зловмисник вбив товариша, завдавши декілька ударів ножем, та закопав тіло.

У суді обвинувачений визнав свою провину та розповів деталі про той день, коли сталося вбивство. За його словами, він зустрівся із знайомим поблизу військової частини. Вони планували обговорити повернення боргу. Та між чоловіками виникла суперечка, яка і завершилася вбивством. Андрій В. після того, як закопів тіло, декілька днів намагався приховувати свій злочин, однак все ж вирішив зізнатися у скоєному.

Вбитий був добровольцем і з початком повномасштабного вторгнення пішов служити у ЗСУ.

З цивільним позовом до суду звернулась сестра загиблого, його цивільна дружина та діти. Вони заявляли, що вбивця не вибачився перед ними та не пропонував жодної допомоги.

Колегія суддів визнача Андрія В. винним в умисному вбивстві. Йому призначили 11 років ув’язнення з конфіскацією майна. Також суд задовольнив цивільні позови родичів та зобов’язав засудженого виплатити їм 8,3 млн грн компенсації.

Та місцевих мешканців найбільше шокувало, як підозрювані у вбивстві поводилися згодом. Та й сума, з якої почав «рости» борг у кілька тисяч, і через який позбавили хлопця життя, була мізерною.

Невелике містечко Жовква біля Львова не може отямитися після шоку – троє місцевих хлопців катували свого ровесника в підвалі, не розрахували сили – забили, і, замість того, щоб викликати поліцію і «швидку», мовчки вирили яму на городі і скинули туди бездиханне тіло 17- річного Пашка. Це сталося в підвалі особняка одного з трійці підлітків, яких зараз підозрюють у вбивстві.

Мешканці Жовкви добре знали Валентина, Володимира і Мар’яна – двом з них по 17 років, одному – 15. Молодший і один сімнадцятирічний – місцеві, ще один – із сусіднього села. Кажуть, що вбитий Пашко був з неблагополучної сім’ї, жили в селі за Жовквою, батько недавно помер. На похороні Павло був, а після нього – зник. Втім, мама, старша сестра і брат не били на сполох, куди подівся хлопчисько. Кажуть, і так часто не давав про себе знати, їхав працювати в різні міста. Так було і цього разу. Про те, що хлопця вбили, рідні дізналися тільки через два тижні. Як, зрештою, і поліція. А ниточкою стало фото тіла, яке його знайомі випадково виставили в Інтернеті – зламаний телефон сам «відправив» фото в соцмережі. Цю версію озвучують сьогодні в поліції.

У жовківчан, тим часом, є кілька власних версій. Вони не заперечують, що, може бути, хлопці й фотографували побитого Пашка або його вже мертве тіло. Але поліції про вбивство розповіла, кажуть місцеві, їх подруга – дівчина одного з учасників побиття.

Вона прийшла до них у гості, побачила Павла чи то сильно побитим, чи то вже мертвим, – розповідають кореспондентові «Західного аргументу» місцеві мешканці. – Вони їй потім ще й розповіли, де закопали. І ось, перед Великоднем, вона вже не витримала і побігла в поліцію розповідати про це. Поліція швидко знайшла тіло – там, де вона і сказала. А ця трійця навіть не вдавала, що щось трапилося – жили, як раніше, навіть до церкви ходили.

Тіло вбитого товариша хлопці закопали за хатою.

Глибоку яму, щоб заховати тіло, викопали на задньому дворі великого особняка. Як батьки не помітили нелюдські крики з підвалу – невідомо. Кажуть, попри зовнішнє благополуччя, цими хлопцями їх батьки теж не дуже цікавилися.

Поки відкрито справу за статтею «умисне тяжке тілесне ушкодження». Хлопцям загрожує до десяти років у в’язниці. На допиті їх батьки плакали, непритомніли, але були й такі, що трималися спокійно. Місцеві мешканці кажуть – вони зі звичайних сімей, на відміну від неблагополучного Павла. Він минулого року закінчив 11 клас, але вчитися далі не пішов – сім’ї більше потрібні були гроші. Він народився, коли матері вже було за 40, а батько був років на 20 старший за матір.

Він чи то позичив гроші у цих хлопців – 150 гривень, чи вкрав телефон. Кажуть різне, – розповідає одна з мешканок Жовкви, паніСофія. – Загалом, поставили його на лічильник – або повертай, або буде «капати». Накапало 12 тисяч гривень, почали вимагати віддати. У нього, звісно, стільки грошей не було – почали бити, забили до смерті.

Жовківчані шоковані подією адже сталося все напередодні Великодня.

Люди бачили цих хлопців в церкві вже після вбивства – недавно, – шепочуться в Жовкві. – Тобто, їм взагалі все одно було, що людину замордували – ходили, як ні в чому не бувало.

Провину хлопці визнали, але каятися в скоєному не поспішають. Незабаром для них оберуть запобіжний захід.

Погана новина — закріплено положення про додаткове стягнення індексу інфляції та 3-х відсотків річних.

Але є й хороша новина — законодавчо закріплено деякі гарантії від безпідставного стягнення боргів.

Встановлено, що процедура стягнення судовим наказом застосовується за відсутності спору щодо боргу або, коли про такий спір комунальникам невідомо (ст. 19 ч. 3 Кодексу).

У зв’язку з цим для оскарження наказу про стягнення боргу важливо мати докази звернення до комунального підприємства із заявою про незгоду з механізмом нарахування суми оплати або незгоду з самою нарахованою сумою оплати (потрібно поштове повідомлення про вручення заяви підприємству або інші докази).

Уточнено процедуру встановлення боржника — потрібно підтвердження реєстрації місця його проживання за вказаною комунальниками адресою, без цього наказ не ухвалюється.

Хоча, якщо у боржника є електронна адреса, то встановлення його місця перебування не потрібно, всі документи пересилаються в електронному вигляді і оскаржити наказ набагато важче.

До заяви про видачу наказу обов’язково повинна бути додана копія письмового договору, за яким пред’явлено вимоги, без цього наказ не ухвалюється.

Закріплено положення про застосування строку позовної давності, борг стягується трохи більш як за три роки до звернення в суд (хоча, якщо боржник частково оплачував або якось визнавав наявність відносин із комунальним підприємством, то цей строк судом може бути продовжений).

Процедура прийняття наказу відбувається без виклику боржника, тому для оскарження наказу важливо врахувати норми, що встановлюють пред’явлення наказу боржникові, і визначення дати такого пред’явлення.

Згідно з Кодексом, боржнику, котрий не має електронної адреси, копія наказу з обов’язковим додаванням заяви про видачу наказу з усіма доданими до неї документами, надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

І тільки з дати вручення копії наказу обчислюється 15-денний строк його оскарження (через суд, який постановив наказ), а якщо в цей строк скарга не надійшла — наказ набирає чинності, і чекайте державних або приватних виконавців.

Тут важливо любити працівників пошти, оскільки вони можуть на повідомленні про вручення наказу поставити позначку про відсутність боржника за місцем реєстрації, і ця позначка вважається датою вручення копії наказу (ст. 272 ​​Кодексу).

Можливість скасування наказу реально існує, тому, отримавши копію наказу, покваптесь подати в передбаченій Кодексом формі заяву в суд про його скасування.

“З’ясувалося, що в структуру ціни на ЖКП включали необґрунтовані або завищені витрати. В Дніпропетровській області в тариф безпідставно внесли інвестиційну складову, банківські послуги і завищені суми прибутку”, – повідомили у відомстві.

У зв’язку з цим, прокуратура відкрила кримінальне провадження.Відзначається, що більше інших міст від плутанини в платіжках постраждав Київ. Завдяки цьому, кияни можуть повернути частину коштів, заплачених за поставку тепла в опалювальному періоді 2015/16.

Як відомо, за останні два роки НКРЕКУ прийняла п’ять постанов про зміну тарифів на централізоване теплопостачання. Однак не всі з них виявилися легітимними.

Саме тому, різницю в оплачених платіжках можна оскаржити і повернути. Наприклад, постанова №613, згідно з якою вартість послуги з теплопостачання для споживачів компанії “Київенерго” виросла з 374,6 до 657,24 грн за 1 Гкал, діяла трохи більше року.

Але її визнали недійсною, а тарифи – незаконними. Таким чином, за кожну спожиту гігакалорію в опалювальному сезоні 2015\2016 “Київенерго” має повернути 283,12 грн.

“Це завжди враховувалася при прийнятті рішення, оскільки це прострочення бондів, і ми закликаємо обидві сторони працювати над виробленням рішення в контексті виконання програми”, – сказав він.

Однак на питання, чи досягнутий прогрес у цьому відношенні, він відповідати не став.

“На цьому поки все”, – відповів він на питання про прогрес у питанні боргу перед РФ.

Руден також заявив, що надання траншу Україні до кінця 2016 року “технічно неможливо”. Місія МВФ працювала в Києві з 3 по 17 листопада. Після завершення роботи МВФ закликав Україну прийняти узгоджений з фондом бюджету на 2017 рік і продовжити реалізацію реформ.

Від результатів роботи місії, зокрема, залежало отримання Києвом четвертого траншу фінансової допомоги в розмірі 1,3 мільярда доларів до кінця 2016 року. Чотирирічна програма фінансової допомоги МВФ, зокрема, передбачає виділення Україні 17,5 мільярда доларів. У березні 2015 року було перераховано перший транш у 5 мільярдів доларів, у серпні того ж року – другий транш на 1,7 мільярда. Фонд перевів третій транш кредиту Україні на суму 1 мільярд доларів 16 вересня.

Раніше “Країна” повідомляла, що Рон ван Руден заявляв про те, щоб зрівняти за рівнем розвитку України з європейськими країнами, нашій країні потрібні десятиліття.