Автоматично особи, які порушують, будуть включені до Єдиного реєстру боржників для фізичних та юридичних осіб.
Громадяни України, які накопичили борги, матимуть обмеження в оформленні угод на нерухомість і виїзді за кордон.

Зокрема, це стосуватиметься осіб, які не виконують сплату аліментів, накопичили заборгованості за комунальні послуги та ігнорують штрафи за порушення ПДР.За оголошенням Міністерства юстиції, громадяни, які мають невиплачені заборгованості у 2024 році, обмежаться у здійсненні таких дій, як:

Продаж та покупка майна;
Виїзд за кордон;
Користування власним автотранспортом;
Використання банківських рахунків.
Заявлено, що особи з невиплаченими зобов’язаннями автоматично будуть включені до Єдиного реєстру, де зберігаються дані про будь-які майнові заборгованості фізичних та юридичних осіб.

Для скасування обмежень необхідно виконати рішення суду або погасити борг повністю. Тільки у цьому випадку обмеження будуть зняті автоматично, – повідомили у відомстві.

З’ясувати наявність боргів можна буде в Єдиному реєстрі боржників за цим посиланням.

Потрібно вказати:

ПІБ / найменування
реєстраційний номер облікової картки платника податків / ідентифікаційний код юридичної особи.

Про це пише ресурс “Про гроші”.

Чи можуть примусово стягнути борг через позов
Комунальні підприємства можуть подавати до суду на боржників за несплату комунальних послуг. Це навіть стосується прифронтових та тимчасово окупованих територій.

Під час воєнного стану діє мораторій виключно на нарахування пені та штрафів за несплату комуналки. А основну суму боргу можуть стягнути за допомогою відкритого виконавчого провадження.

Чи можуть подати до суду за несплату комуналки, якщо людина за кордоном
“Насправді немає значення, де перебуває людина. Якщо є наявний борг, який не сплачується, а лише накопичується, то комунальні підприємства можуть запросто звернутися до суду”, – заявив адвокат Ростислав Кравець.

За його словами, суд навіть може ухвалити рішення щодо стягнення заборгованості з власника нерухомості, яка знищена внаслідок російських ракетних атак. Але тільки у тому випадку, якщо суду не нададуть доказів. Борг також стягнуть, якщо він виник до моменту зруйнування житла.

Як можуть покарати боржника
Після отримання запиту, виконавча служба намагатиметься змусити власника житла погасити борг. Якщо це не вдасться зробити, то може заарештувати рахунки споживача або навіть вилучити нерухоме майно.

“Якщо стягувати заборгованість за рахунок нерухомості, то сума такого боргу має становити не менше 20 мінімальних заробітних плат (134 000 грн). Якщо сума заборгованості менше, то стягувати її за рахунок нерухомості виконавчі служби не можуть”, – пояснив Кравець.

Якщо це єдине житло споживача, то боржнику можуть накласти арешт на його банківські рахунки, аби обмежити використання власних коштів до моменту погашення боргу.

Чи можуть заборонити виїжджати за кордон через борги
Заборонити виїзд за кордон можуть лише тоді, коли відкрито виконавче провадження. А комунальники отримавши судове рішення, звернуться до виконавця, відкриють виконавче провадження й після цього вже певні служби можуть застосовувати заходи забезпечення виконання судового рішення.

“Тобто, це не відбувається просто, якщо людина не заплатила за комуналку. Ні, таких дій ніхто не застосовуватиме без судового рішення та відкриття виконавчого провадження”, – розповів юрист Сергій Савінський.

За яких умов можна оскаржити рішення суду
Причинами для оскарження можуть бути:

нарахування неправильної суми боргу

якщо споживач не отримував певні комунальні послуги

знищення житлової нерухомості внаслідок російської агресії тощо

Втім, аби оскаржити рішення щодо стягнення комунальної заборгованості, треба вищезгадані причини довести в судовому порядку.

Про це пише РБК-Україна.

Особливості санкцій проти споживачів комунальних послуг, які заборгували оплату за рахунками, пояснив керуючий партнер юридичної компанії “Winner” Ігор Ясько.

Якщо нерухомість знаходиться у неокупованих районах та далеко від проведення бойових дій, комунальні підприємства можуть звернутися до суду за примусовим стягненням суми заборгованості (можливий арешт рахунків і занесення до реєстру боржників). Заборонено стягувати борги лише з мешканців територій, на яких тривають бойові дії або тимчасово окупованих територій, які виїхали звідти та надали документальне підтвердження.

“Якщо у власника є заборгованість, у тому числі за послуги ЖКГ, і справа дійшла до суду, виконавець може звернутися за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань”, – зазначив юрист.

Виїзд за кордон, як і погіршення майнового стану не скасовують обов’язку оплачувати комуналку. Зменшити нарахування можна за деякі послуги за відсутності лічильників (крім опалення та управління багатоквартирним будинком).

Як інформує “Obozrevatel”, про це заявив колишній міністр із питань житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко.

“Відключати ні від газу, ні від електрики боржників не будуть. Але це зовсім не означає, що можна продовжувати накопичувати свої борги.

Вам одного разу можуть сказати: ви не платите, і тому в нас немає газу, немає електроенергії.

Вас ніхто не відключить, але просто виявиться, що немає товару. На таких категоріях не треба грати. Ви ж коли до магазину йдете, а у вас немає грошей, хто вам дасть товар?

Ніхто. Так само, як, наприклад, мобільний зв’язок. Закінчився тариф, не сплатили, і зв’язок відключився”, – сказав він.

Кучеренко додав, що якщо українські шахтарі, електрики, енергетики не отримуватимуть зарплату – вони почнуть масово звільнятися та переходити в інші компанії. Внаслідок цього почнеться нестача робочої сили у цих сферах.

“Платіжна дисципліна у споживачів має бути. Адже по той бік є енергетики, які так само мають заробляти гроші, є шахтарі, є газовидобувні компанії.

Скрізь працюють такі самі люди, які мають отримувати заробітну плату. Крім того, і вугілля не безплатне, і газ, і атомна енергетика…

Тому, безумовно, якщо людина реально втратила роботу і не може платити, має по повній програмі запрацювати механізм субсидій.

Але платити треба. Неплатіж – це винятковий випадок”, – зазначив ексміністр ЖКГ.

Про це повідомляється на офіційному порталі ВР.

Закон передбачає гарантії правильного нарахування споживачам житлово-комунальних послуг – вартості поставки природного газу, води, електричної, теплової енергії. Законопроект пропонує:

скасувати нарахування пені в разі несвоєчасної оплати квартплати
ввести мораторій на примусове виселення з житла, примусове стягнення житла, припинення або призупинення надання житлово-комунальних послуг
Крім того, в документі зазначено, що споживачі можуть розраховувати на компенсацію в десятикратному розмірі суми платежу, якщо в судовому або позасудовому порядку доведуть, що вартість, зазначена в отриманих ними розрахункових документах, завищена, нарахована з порушенням умов договору або закону.

«За висновками комітету, цей проект закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції», – йдеться в повідомленні.

Стягнення боргу за комунальн послуги відбувається примусово.

Якщо у боржника немає коштів та цінностей, щоб виконати рішення суду, то, за умови перевищення суми боргу 83 460 грн, суд може накласти арешт на майно.

Також суд може обмежити боржника у праві виїзду за межі України за невиконання судового рішення.

За словами директора Центру комунального сервісу Андрія Щербини, судові витрати у розмірі 1 921 грн також покладаються на боржника.

Крім суми основного боргу, на кожну послугу нараховуються 3% річних та втрати від інфляційних процесів за весь період прострочення боргу.

До слова, наразі у Києві близько 5% споживачів (50 тис. особових рахунків) систематично не оплачують комунальні послуги.

Розмір пені, установлений в договорі, не повинен перевищувати 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. А загальний розмір штрафу не може бути більше 100% усієї суми заборгованості.

Пеню нараховуватимуть з першого робочого дня, наступного за останнім днем ​​оплати. Якщо держава не надала своєчасно пільги (субсидії) або ж у разі затримки зарплати, споживачів не штрафуватимуть. Однак потрібно надати докази.

Якщо протягом 30 днів з дня отримання попередження споживач не розплатиться, виконавець може обмежити (припинити) надання послуги. Це не стосується виконавця послуг з постачання та розподілу електроенергії і природного газу.

Таку думку озвучила адвокат Катерина Власюк. Вона зазначила, що для людини простіше оплатити борги, чим потім мати через це певні обмеження.

“Реєстр діє превентивно. Тепер, якщо людина, яка потрапила в реєстр боржників, захоче піти до нотаріуса, щоб, наприклад, поділити майно, продати авто чи щось для себе придбати, то ця угода не зможе відбутися”, – запевнила вона.

Адвокат запевнила, що у багатьох людей з’явилась мотивація подати позов і стягнути аліменти. Норма, згідно якої аліменти – це кошти дитини, діє уже півтора роки.

“У побуті в нас залишилась ще така думка, що аліменти просити соромно. Жінка пояснює, що не хоче стояти з протягнутою рукою. А чоловіки часто не платять аліменти, тому що гадають, що кошти платять не на дитину, а на колишню дружину. Це неправильно. Якщо хтось з батьків не виділяє кошти, а інша людина не звертається, то можна говорити про те, що батьки самі свідомо порушують права своїх дітей”, – резюмувала Власюк.

На сьогодні багато лучан, які боргують за воду, проігнорували повідомлення про необхідність оплати боргів. Усі вони перебувають у списках боржників, які отримають останнє попередження щодо необхідності проведення розрахунків і оплати. Якщо ж боржники не дослухаються до попередження і не погасять заборгованості до 22 грудня, то окремі з них ризикують провести новорічні свята із обмеженими послугами водопостачання або водовідведення.

До прикладу, у будинку на вулиці Даньшина, 1 мешканці заборгували найбільшу суму – 158 399 грн. Наразі цей борг зменшився до 149 391,68 грн. Доволі значну суму заборгованості оплатили мешканці будинку на вулиці Грабовського, 7, де заборгованість становила 86 703 грн, а сьогодні – лише 28 796 грн. Мешканці вулиці Гулака Артемовського, 23, із попередньою заборгованістю в 15 790 грн, на сьогодні боргують лише 9 605 грн.

Міністерство юстиції підготувало черговий пакет законопроектів під назвою “Чужих дітей не буває. Частина 2”. Пропонує суттєво збільшити суму штрафів для боржників і навіть заборонити їм займати керівні посади на держслужбі та балотуватися у депутати.

Ірина Луценко пропонує не пускати на високі посади злісних аліментників
заборонити їм займати керівні посади на держслужбі та балотуватися у депутати.

Ірина Луценко пропонує не пускати на високі посади злісних аліментників
заборонити їм займати керівні посади на держслужбі та балотуватися у депутати.

Про це йдеться в сюжеті “Сніданку з 1+1”.

Якщо аліментник рік не сплачує боргу, суму виплати збільшать на 20%. А якщо боржник зволікає з аліментами понад два роки  – потім заплатить на 30 відсотків більше.  І вдвічі більше доведеться платити 3-річним боржникам.

Тим, хто не сплачує аліменти 6 місяців і більше, у Міністерстві юстиції хочуть заборонити займати керівні держпосади і навіть балотуватися у депутати. Крім того, пропонують зміни й до Кримінального кодексу. Якщо боржник відмовиться виконувати суспільно-корисні роботи, на нього чекатиме 2 роки ув’язнення.

Про нові ініціативи на своїй сторінці у Facebook написав Міністр юстиції Павло Петренко. Користувачі розділилися. Хтось – за нові зміни. А чимало батьків вважають, система недосконала.

Від 6 лютого вже діють суворі покарання за несплату аліментів. Боржникам можуть тимчасово заборонити виїзд за кордон і позбавити водійських прав. Також їх можуть відправити на суспільно-корисні роботи.

За час дії нового закону у реєстр злісних неплатників аліментів потрапили вже майже 200 тисяч  осіб. А на користь українських дітей з аліментників вдалося стягнути 824 мільйони гривень.

Про це міністр написав у Twitter. “В Україні близько 16 тисяч підприємств мають заборгованості із зарплати. Найбільші борги – на сході та півдні України”, – зазначив Петренко.

“Відучора почали роботу мобільні групи Мін’юсту та держвиконавців, які працюють за алгоритмом стягнення виплат з боржників аліментів”, – додав глава Мін’юсту.

Зараз напрацьовуємо санкції для боржників з виплати зарплат. Наразі така заборгованість лише за рішеннями судів – близько 350 мільйонів гривень. Загалом, враховуючи справи, що ще не мають остаточного рішення, це близько 2 мільярдів гривень,
– заявив Петренко.

Водночас міністр наголосив, що “немає різниці, хто є боржником”. “Нагадую керівникам підприємств: невиплата заробітної плати – це кримінально караний злочин. Тому тих, хто не буде гасити боргів – передаватимемо до правоохоронних органів для застосувань відповідних санкцій”, – заявив глава Мін’юсту.

В інтерв’ю популярному українському телеканалу Павло Петренко заявив, що держава продовжує боротися зі злісними неплатниками аліментів. У нашій країні їх виявлено вже понад 600 тисяч осіб. У цьому році держава посилила покарання для людей, які заборгували виплати більш ніж на 6 місяців. Рішенням суду їх можуть позбавити можливості керування транспортним засобом, а також виїзду за кордон.

“Зараз майже 100 тисяч боржників мають заборону на виїзд за кордон, заборону на водіння транспортними засобами – близько 90 тисяч, заборону на користування зброєю і на полювання – понад 80 тисяч. Так само ми ввели суспільно корисні роботи. Це для тих, хто, умовно кажучи, не має нічого офіційного і легальних доходів. вже, до речі, в Києві вчора вперше Солом’янський суд виніс рішення і направив такого горе-батька на 150 годин суспільно-корисних робіт, а по всій Україні ми склали вже понад 8000 протоколів”.

За словами керівника Мін’юсту в Україні існує величезна проблема з виплатами аліметов. Багато сімей навіть не звертаються до суду. За підрахунками відомства Петренко в нашій країні більше трьох мільйонів дітей мають право на аліменти.

Відповідний закон ухвалила Верховна Рада 226 голосами. Документ також передбачає вдосконалення процесів управління кредитними реєстрами банків.

Ухвалення цього закону було однією з умов співпраці України з Міжнародним валютним фондом і Європейським Союзом.

Від 1 квітня 2018 року банки (Фонд гарантування вкладів фізосіб – від 1 липня 2018-го) будуть зобов’язані надавати інформацію до кредитного реєстру НБУ. Згодом на них також покладуть обов’язок повідомляти клієнту про таке передання, який, своєю чергою, отримає право доступу до інформації про себе в кредитному реєстрі та право вимагати внесення змін до неї в разі незгоди з її змістом.

Щодо Нацбанку, то залежно від обсягу заборгованості позичальника перед банком він повинен буде безкоштовно надавати банкам інформацію з кредитного реєстру. Передбачається, що банки повинні будуть враховувати цю інформацію під час оцінки клієнта від 2019 року.

“Суть законопроекту полягає в тому, що для того, щоб банківський ринок, кредитний ринок був доступніший, прозоріший, банківську таємницю Нацбанк із кредитного реєстру, який наразі створюється, матиме право передавати іншому банку.

Для того, щоб не ламати бізнес кредитних бюро (за кредитами із заборгованістю), до 100 мінімальних заробітних плат обмежили передання інформації у вигляді комерційної таємниці від одного банку іншому”, – зазначив депутат фракції “Блок Петра Порошенка”, заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак.

Станом на вересень 2017 року, за даними НБУ, до проблемних кредитів корпоративного сектора належать 174 млрд грн кредитів “ПриватБанку”, 3,8 млрд грн – кредитів пов’язаних із банками осіб, 254,8 млрд грн – кредитів іншим юридичним особам (з них 82% – кредити, видані 20 групам компаній).

Про подробиці та наслідки запровадження приватних виконавців розповів голова ГО «Громадська ініціатива розумних рішень» Сергій Розумний для NewsOne.

Повідомляється, що приватні виконавці будуть діяти в рамках старого законодавства, за яким норму про накладання стягнення на єдине помешкання громадян «забули» відмінити.

«Говорити зараз про стягнення шляхом звернення стягнення на єдине житло українців дуже актуально, оскільки в законі ця норма як була, так і залишилась. Ніхто не зробив жодних обмежень. Зробити стягнення на єдине помешкання боржника на сьогодні можна, маючи заборгованість 29 тис. грн.», — повідомив Розумний.

За його словами, на тлі подорожчання вартості комунальних послуг така сума заборгованості може виникнути досить швидко, адже пенсіонеру або малозабезпеченій сім’ї, які не мають доходів для того, щоб оплатити тарифи, доводиться обирати між оплатою «комуналки» та харчуванням.

Голова ГО «Громадська ініціатива розумних рішень» також розповів, що при запровадження інституту приватних виконавців їх позбавили обов’язку стягнення виконавчого збору. Тобто 10% від суми стягнення, яку завжди оплачували в бюджет держави, на сьогодні прибрали, і щорічно країна недоотримає десь 700-800 млн. грн.

«Це сума – це якраз така категорія стягнень, яка перейде приватним виконавцям. Це – іпотека, заставні кредити, комунальна заборгованість. Прийнявши цей закон, бюджет втрачатиме півмільярда гривень щорічно», — повідомив Розумний.

Сергій Розумний також наголосив, що проводити таку «реформу» не можна, адже багато українців можуть втратити єдине житло.

Окрім того, за словами Розумного, реформу запровадили без жодних напрацювань. «Не було проведено жодного аналізу низького виконання і не досліджувались причини низького виконання. Також не проводились експертизи із залученням кваліфікованих інститутів для дослідження соціально-економічних, юридичних, правових аспектів, що мало б лягти в основу проведення будь якої реформи, якщо ми зараз говоримо про реальні, дієві механізми ефективної перебудови примусового стягнення», — додав Сергій Розумний.