Про це в інтерв’ю Інтерфаксу повідомив командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський.

“Бої за Бахмут мають важливе значення не лише для ворога, а й для нас. Адже протягом кількох місяців на цьому напрямку ми стримуємо наступ ворога і не даємо йому збільшувати фронт. Окрім того, ми завдаємо ворогу значних втрат – знищуємо їхні найпрофесійніші підрозділи, озброєння та військову техніку”, – наголосив Сирський.

За його словами, подальше утримання Бахмута має важливе значення для української оборони з кількох причин:

місто є важливим вузлом оборони, утримання якого забезпечує стійкість оборони угруповання військ в цілому;
Бахмут є вдало розміщеною природною фортецею, яка оточена річками та розміщена на пагорбах, що сприяє веденню оборони;
також захисту міста сприяє наявність багатоповерхової забудови та розвинена інфраструктура на лівому березі річки Бахмутовка, де ведуть оборону наші війська;
бій щодо оволодіння містом є специфічним видом бойових дій, який потребує особливих навичок та створює труднощі для військ, які вели наступ в умовах лісостепу;
Бахмут є частиною Костянтинівсько-Краматорської агломерації, утримання якої виключає вихід противника у фланг та тил угруповань наших військ на Лисичанському та Донецькому напрямках.
Водночас за словами Сирського, для ворога Бахмут залишається об’єктом зосередження основних зусиль з-поміж усіх інших напрямків. Адже для росії схід України — це єдина ділянка фронту, де вона з початком “великого наступу” досягла хоч якогось прогресу.

“План “завоювати Україну за три дні” трансформувався у дев’ятимісячні спроби довкола невеликого міста. Після низки поразок на півночі та півдні України керівництву росії необхідно продемонструвати хоча б найменший успіх в окупації Донбасу. Не оволодівши ним, окупанти не зможуть розвивати наступ в напрямку Краматорська та Сіверська. Тому російська пропаганда подає бої за Бахмут як другу “битву за Сталінград”, – зазначив командувач, додавши, що для досягнення своїх цілей росія не пошкодує ані людських, ані матеріальних ресурсів.

Сирський також нагадав, що зараз найзапекліші бої тривають в районі міст Бахмут та Авдіївка на Донеччині. Ворог не полишає спроб оточити та захопити ці населені пункти, незважаючи на колосальні втрати у живій силі та техніці. Також противник проявляє активність на Кремінському напрямку, намагаючись витіснити українські війська з Серебрянського лісництва південніше Кремінної, тим самим створити сприятливі умови для розвитку наступу в напрямку Лимана.

Військові частини ОТУ “Лиман” відбивають атаки противника, завдають йому суттєвих втрат. На Лиманському напрямку Сили оборони не дають ворогу просуватись. Для підсилення оборонних спроможностей Сили оборони тут перегрупували війська та дообладнали фортифікаційні споруди, зазначив Сирський.

17 січня 2023 року після важкого бою з воїном обірвався зв’язок. Понад місяць Юрія Мельничука вважали зниклим безвісти.

“Та, на превеликий жаль, сьогодні у нашу громаду прийшла трагічна звістка. Висловлює щирі співчуття родині, знайомим, друзям, побратимам воїна. Загибель нашого ЗАХИСНИКА Юрія Мельничука – це непоправна втрата для усієї громади. Схиляємо низько голови у скорботі та глибокій вдячності Герою за саможертовність. Вічна пам’ять та слава Герою Юрію МЕЛЬНИЧУКУ!”, – висловив співчуття очільник громади.

Росія під час боїв за Соледар на Бахмутському напрямку втратила стільки ж людей, скільки у двох війнах проти Чеченської республіки Ічкерія.

Про це в ефірі національного телемарафону повідомив речник Східного угруповання військ Сергій Череватий. За його словами, ЗСУ вийшли з Соледару організовано і зайняли заздалегідь підготовлені рубежі оборони.

“Вихід не був хаотичним, все було організовано і приховано. Не було ніякої паніки, оточення і масової здачі в полон. Там тривають запеклі бої, в районі Соледара за добу було 85 обстрілів і вісім бойових зіткнень”, — розповів спікер.

Він додав, що зараз на Бахмутському напрямку бої йдуть в районі Верхньокам’янського, Спірного, Роздолівки, Благодатного, Бахмута і Кліщіївки.

“ЗСУ тримають удар противника – в цьому районі за добу було 199 обстрілів. В районі Соледара росіяни втратили стільки ж, скільки в двох чеченських війнах. Мобілізовані залишилися останнім ресурсом, завдяки якому вони підтримують хоч якийсь наступальний темп”, – підсумував Череватий.

Бої за Соледар
Як повідомляв УНІАН, про те, що українські війська відійшли від населеного пункту Соледар Донецької області стало відомо 25 січня.

За словами міністра оборони України Олексія Резнікова, Росія зазнала в Соледарі величезних втрат, оскільки обрала неправильну тактику.

Пізніше президент Володимир Зеленський заявив, що в Донецькій області окупанти постійно намагаються зламати нашу оборону. За минулу добу окупанти посилили тиск на Бахмутському та Вугледарському напрямках. Намагаючись прорвати оборону ЗСУ, Росія знову несе значні втрати, але не відрікається від своїх планів.

Бахмут не становить якогось стратегічного значення для Росії у війні проти України, але окупанти хочуть захопити це місто з пропагандистською метою, щоб показати росіянам “перемогу”.

Про це в інтерв’ю ТСН.ua сказав військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.

“Так звана “битва за Донбас” триває вже кілька місяців. Зараз ситуація уже дійшла до того, що росіяни б’ються за “гаражний кооператив”. Нюанс боїв за Бахмут – це фігура самого Пригожина, бо здебільшого на цьому напрямку воюють “вагнерівці”. Пригожин – це партнер російських братів Ковальчуків, а вони – це найближчі для Путіна люди. От Пригожин “розправив плечі”, мовляв, Шойгу не зміг, а він зможе. Час йде – перемог нема, і його починають з’їдати свої. Вже є відео, на якому колишній засуджений розповідає інтимні подробиці про Пригожина. І це спонукає його будь-якими засобами взяти бодай щось на сході України. Якщо треба покласти сто тисяч людей – він це зробить”, – сказав Ступак.

Військовий експерт наголосив, що “взяття” Бахмута для росіян важливе тим, щоб показати хоч якийсь результат у війні проти України.

“У них нема перемог, Кремлю треба щось показати російському суспільству, яке намагається “закритися” від війни. Вони вже перестають дивитися на пропагандистів. Кремль бачить, що народ дистанціюється, а треба робити нову хвилю мобілізації. Бахмут не має стратегічної важливості. І я вірю, що поки немає перспектив просувань для росіян”, – пояснив Іван Ступак.

Бої за Бахмут
Українське місто Бахмут Донецької області стало найгарячішою точкою російсько-української війни. Окупанти всіма доступними їм методами намагаються захопити це місто, не шкодуючи своїх військових.

Активні бойові дії на Бахмутському напрямку тривають від травня 2022 року. Кремлівська пропаганда неодноразово заявляла, що військові РФ вже начебто увійшли до міста, але ЗСУ продовжують стійко тримати оборону. Російська регулярна армія і найманці ПВК “Вагнер” зазнають великих втрат. Кадри оборони Бахмута в Мережі порівнюють зі світлинами часів Першої світової війни.

Збройні сили України продавжують тримати оборону в той час, як російські загарбники взяли під контроль декілька населених пунктів Бахмутського району.

“Бої не вщухають ні вдень, ні вночі. Русні багато, закінчуватись вона не планує. Постійно підходять нові групи, тому темп і напруга на ділянці не спадає вже довгий час. Цікавить тільки, про що вони думають, коли їм показують пальцем на посадку і кажуть її штурмувати?” – написав боєць

Він додав, що війська РФ ідуть на штурм, як на заклання, не роблячи жодних висновків і не рахуючись із втратами.

В окупованому Херсоні росіяни вивезли в невідомому напрямку частину ув’язнених, а більшість мешканців закуповують продукти на випадок запеклих боїв.

Про це в коментарі ТСН.ua повідомили мешканці Херсону.

“Засуджених вивозять в невідомому напрямку. Ще можу додати, що в місті купа мобілізованих. Подейкують, що вони до останнього перебували поблизу Херсона, а зараз їх направили в місто. Самі херсонці в ці дні дуже активно запасаються продуктами та засобами першої необхідності. Все це робиться для того, щоб була можливість довше перебувати в сховищах – коли ЗСУ будуть звільняти місто, треба бути не в полі зору російських окупантів, не виходити навіть в магазин”, – повідомила нам одна з місцевих мешканок.

За її словами, явних ознак масштабного відступу росіян в місті поки немає. Крім цього, також за її словами, більшість херсонців відмовились на пропозиції росіян виїхати на лівий берег Дніпра.

Окупанти вмикають мобільний зв’язок та Інтернет
Своєю чергою, депутат Херсонської облради Сергій Хлань про створену окупантами так звану евакуацію з облцентра каже так: “Вчора окупанти штучно створили чергу, яку знімали для свої пропагандистських каналів. Сьогодні було значно менше людей. Більшість з них пересувались на свої дачі, тому окупанти сьогодні не ретранслювали фото з переправи”.

До цього Хлань додає: “Є попередня інформація, що окупанти почали пересувати техніку з правого берега на лівий. Підтвердження цьому немає, але відомо, що вже четверту добу вони вимикають мобільний зв’язок та Інтернет. Так вони роблять, коли пересувають велику кількість техніки. Це є косвенним підтвердженням. Переслідують ціль, щоб їх не здавали. На лівому березі є велике скупчення “Градів”, які можуть обстрілювати спальні райони Херсона”.

Він їхав додому понад добу і зробив лиш три недовгі зупинки, бо мріяв скоріше обійняти своїх дівчат – дружину та донечку. Додому повертався із зламаним протезом, що натирав ногу. Але каже, щойно побачив рідних – забув про біль. “Я не бачив їх 6 місяців. Дивися, як дочка виросла, вже майже така, як я. А коли я їхав, була лише до шиї”, – каже чоловік.

ТСН розповідала про 55-річного Василя Штефка. Обидві ноги він втратив внаслідок нещасного випадку, вже багато років пересувається на протезах. Та коли почалася війна, пішов у військомат. Йому кілька разів відмовляли, а він приходив знову і знову. Вмовив взяти на фронт водієм. За кермом доправляв боєкомплекти у найгарячіші точки. Від побратимів інвалідність довго приховував. «Ніхто не знав, що я в протезах. Потім оце ваше інтерв’ю показали, він каже: «А як ці журналісти вам ці ноги примудрували?» А я показую, чи ці? А він такий: «Ааа, то це справді так?». Чоловік зі мною на той момент вже 1,5 чи два місяці прослужив», – розповідає Василь.

Та коли про інвалідність дізнались у Генштабі – перевели служити додому на Закарпаття. «У пункт постійної дислокації. Видно хтось на мене пожалівся, що як це людина без обох ніг на машині їздить, та ще й як їздить… Ніхто не вірив», – каже Василь.

І хоч на передовій на протезах було непросто, каже, в тил повертатися не хотів. «Я ж хотів з перемогою… Наш батальйон ніхто не був у відпустці, ніхто», – запевняє чоловік.

Перше, що квапиться зробити дружина – нагодувати бійця, а Василь вже рветься в улюблений сад і не може натішитися урожаєм. Привітати його з поверненням сходяться і сусіди.

Як воював він, Василь не дуже розповідає, соромиться. Проте досі згадує своїх побратимів. «Я ніколи не думав, що у мене буде така родина, що у такому віці у мене з’явиться стільки побратимів», – каже Василь.

У перервах між боями він ще встигав заспокоювати дружину та донечку. Вдома у Василя Штефка купа планів: навести лад на городі, провести донечку у сьомий клас. Та спочатку – з’явитись на нове місце служби, нестиме її у Мукачеві. Але каже, якщо буде змога повернутися на фронт – поїде не вагаючись.

На війні проти російського окупанта, у бої за Україну загинув Тарас Гайдук – випускник магістерської програми з історії Українського католицького університету.

“Тарас Гайдук…. Ми познайомилися у вересні 2016-го на іспитах до аспірантури історичного факультету. Він міг стати талановитим вченим, але обрав своєю місією захист Вітчизни. Усміхнений, ерудований, принциповий…. Таким він назавжди лишиться у пам’яті. Спочивай з миром, друже… Помстимося!”, – пише Костянтин Куцов.

Редакція Mukachevo.net висловлює щирі співчуття рідним Героя.

У середу, 17 червня, у зоні проведення Операції Об’єднаних сил на Донбасі внаслідок ворожих обстрілів один український військовослужбовець загинув, одного поранено, ще один отримав бойове травмування.

Як повідомив пресцентр штабу ООС, збройні формування Російської Федерації 14 разів порушили режим припинення вогню. Українські воїни у відповідь використовували чергові вогневі засоби. За даними розвідки, було поранено одного терориста.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” поблизу Оріхового ворог обстрілював позиції Об’єднаних сил, використовуючи міномети 82-го калібру, гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю. Захисників Кримського агресор обстріляв із мінометів калібру 120 мм, а неподалік Шумів – зі стрілецької зброї.

Біля Луганського російські окупанти стріляли з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї. Для придушення вогневих засобів противника наші воїни оперативно застосували штатне озброєння.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” російські найманці вели вогонь з автоматичних станкових гранатометів. У районі Водяного ворог обстріляв українських військових із мінометів калібру 82 мм і станкових протитанкових гранатометів.

Поблизу Пищевика загарбники застосували міномети 82-го калібру, гранатомети різних систем і великокаліберні кулемети.

По захисниках Авдіївки ворог відкривав вогонь із озброєння бойових машин піхоти, автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї, а оборонців Попасної обстріляв ворожий снайпер. Також на підступах до Новотроїцького, Пісків та Невельського агресор задіяв міномети різних систем.

З початку поточної доби нових обстрілів не зафіксовано.

Водночас, за даними розвідки, ЗСУ ліквідували сімох російських окупантів та ще п’ятьох поранили, а також знищили військову вантажівку противника. Про це повідомляє штаб ООС на сторінці у Facebook.

Як написав у Twitter офіцер ЗСУ Сергій Нещадим, лави російських найманців за минулу добу втратили 12 осіб. Зокрема, “200” – 7 (5 – 4 ОМСБр 2 АК, 2 – 9 ОМСП 1 АК, бойові), а також “300” – 5 (2 – 9 ОМСП 1 АК, 2 – 4 ОМСБр 2 АК бойові, 1 – 1 ОМСБр 1 АК не бойовий).

Противник же традиційно обстріляв позиції Об’єднаних сил із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 122 мм, мінометів калібрів 120 мм та 82 мм, а також гранатометів різних систем, БПЛА, озброєння бойових машин піхоти, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Так, найбільше обстрілів збройні формування РФ здійснили у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”:

двічі неподалік від Мар’їнки – з мінометів 82-го калібру, станкових протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї;

поблизу Старогнатівки – за допомогою БпЛА, скинувши постріл ВОГ-17, а також із озброєння бойових машин піхоти;

тричі в околицях Широкиного – з 82-мм мінометів, автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів;

біля Новоселівки Другої – з автоматичних станкових гранатометів;

поруч із Авдіївкою – з автоматичних станкових і ручних протитанкових гранатометів, а також великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї;

неподалік від Тарамчука, Пісків та Невельського – з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” ворог відкривав вогонь із заборонених Мінськими угодами озброєнь:

поблизу Новотошківського – 19 артилерійських снарядів калібру 122 мм та 10 мін 120-го і 82-го калібру;

двічі в околицях Оріхового – з мінометів калібру 82 мм, випустивши 30 мін, а також гранатометів різних систем і великокаліберних кулеметів;

двічі біля Кримського – з мінометів 120-го та 82-го калібру.

“По опорних пунктах окупантів, із яких вівся вогонь, наші підрозділи відповіли зі штатного озброєння. Завдяки влучності українських військовослужбовців зі складу Об’єднаних сил ворог був змушений припинити свої злочинні дії”, – інформують у штабі ООС.

Зазначається, що від початку 8 травня в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник уже випустив 24 міни 120-го калібру по наших позиціях біля Оріхового, а також застосовував станкові протитанкові гранатомети. В результаті цих та й інших ворожих обстрілів троє українських військовослужбовців отримали поранення.

https://twitter.com/nevedimka123/status/1258627096185798657?s=20

Голова МЗС Білорусі Ігор Шуневич повідомив 13 грудня журналістам у Мінську, що обвинувачені брали участь у бойових діях як на боці сепаратистів, так і на боці українських військ.

Ця заява з’явилася наступного дня після того, як перед судом у Білорусі постала група людей, обвинувачених у неонацизмі, включаючи розпалювання міжетнічної ворожнечі. Серед обвинувачених Станіслав Гончаров, який воював проти підтримуваних Росією сепаратистів на Донбасі.

Упродовж останнього часу неодноразово з’являлися повідомлення, що багато волонтерів та найманців з колишніх радянських республік воюють по обидва боки конфлікту на сході України.

Бойові дії на Донбасі тривають від квітня 2017 року. За цей час, за даними ООН, там загинули понад 9 тисяч 700 людей.