Воювали на різних напрямках.

Для невеликого села Тур’я Бистра на Закарпатті повідомлення про загибель двох бійців, братів Грегорів, стало першим із початку повномасштабної війни проти Росії. Попрощатися з 36-річним Віталієм та 41-річним Сергієм, незважаючи на дощ, прийшли майже всі мешканці села.

“Віталій і Сергій воювали на різних напрямках. Віталій загинув під Херсоном 9 вересня. Батько говорив, що вони підірвалися в БМП. Сергій загинув 11 вересня під Донецьком, він отримав смертельні осколкові поранення. Ще годину-дві був живий, але потім помер”, – каже староста села Іван Кметич.

Братів поховали у рідному селі.

Прощалися із братами біля місцевої церкви. Так вирішили тому, що старший із братів Сергій брав участь у будівництві храму. Він мешкав у селі, займався ремонтами, будівництвом будинків.

“Його багато хто знав і кликав до себе щось зробити. Він нікому не відмовляв. Ще й своє щось запропонує, щоб будова була кращою і красивішою. Сергій був одружений. Від першого шлюбу у нього є дочка, вже доросла. Як тільки почалася повномасштабна війна, одразу вирушив у військкомат в Ужгороді, ми навіть і не знали про це.

Перед смертю він попросив, щоб передали дружині поховати його у рідному селі.

Інший брат, Віталій, мешкав в Ужгороді останні роки. Він уже кілька років служив за контрактом. Батько вирішив, що обох синів поховають поряд у рідному селі, де вони народилися та виросли”, – розповідає староста.

Братів виховував батько, їхня мама померла багато років тому. У сім’ї дітей було лише двоє, тож тепер батько залишився один.

Місцеві жителі про братів говорять лише добре. Чуйні, працьовиті завжди приходили на допомогу і нікому не відмовляли.