“Головний парламентер по Brexit від ЄС Мішель Барньє заявив, що Великобританія не хоче дотримуватися фінансових зобов’язань ЄС перед Україною”, – написав він.

Нагадаємо, офіційно переговори про Brexit повинні завершитися восени 2018 року, а остаточний вихід Великобританії з Європейського Союзу – в березні 2019-го.

Як повідомлялося раніше, уряд Великобританії підготував для ЄС план “тимчасового митного союзу” на перехідний період після Brexit.

Чотириденні переговори у Брюсселі ведуть британський міністр у справах виходу з ЄС Дейвід Дейвіс і спеціальний представник Євросоюзу в цій справі Мішель Барньє.

Вони висловили сподівання, що на переговорах буде досягнено доброго поступу і що сторони зможуть визначити і сформулювати спільні позиції, щоб посилювати їх, і розбіжності, щоб далі домовлятися про їхнє подолання.

Обидва вже зустрічалися минулого місяця, але тоді їхня зустріч була неформальною.

Відповідно до норм Європейського союзу, Велика Британія має завершити свій вихід не пізніше ніж 30 березня 2019 року, незалежно від того, чи буде досягнена про це домовленість, що задовольнить обидві сторони, чи ні.

Серед важливих питань для обговорення – права британських громадян у країнах ЄС і громадян країн ЄС у Британії після її виходу або фінансові зобов’язання Лондона перед Євросоюзом.

Зокрема, у Великій Британії нині живе близько 3 мільйонів громадян інших країн ЄС, а близько 1,5 мільйона британських громадян – у решті країн Євросоюзу. Доки Лондон іще перебуває у складі ЄС, усіх їх стосується право вільного пересування всією територією об’єднання і вільного поселення і працевлаштування в будь-якій країні Євросоюзу.

Крім того, за повідомленнями, Брюссель вимагає від Лондона далі покривати бюджетні витрати Євросоюзу до моменту виходу, Британія ж називає заявлені в ЄС суми надмірними.

Наступне коло переговорів Дейвіса і Барньє, тритижневе, заплановане на кінець серпня.

За вихід Великої Британії з Європейського союзу висловилася незначна більшість учасників референдуму про це 2016 року.

Про це повідомляє Reuters.

“Я хочу запевнити, що, згідно з цим планом, жодного громадянина ЄС, який зараз легально перебуває у ЄС, не попросять залишити країну в момент коли Британія залишить ЄС. Ми хочемо, щоб ви залишились”, – сказала вона під час виступу в парламенті.

Як зазначає видання, в опублікованому на 15 сторінках документі детально пояснюється пропозиція Британії. У документі зазнається, що люди які вже проживатимуть в Британії протягом п’яти років на момент дати, яка ще буде визначена в майбутньому, зможуть отримати “осілий статус”, аналогічний до посвідки на постійне проживання. Тим же, хто прибув за менший період часу, буде дозволено залишитись до досягнення відповідного статусу.

“Статус, як правило, може бути втрачено, якщо людина не перебувала в Британії протягом більше двох років, якщо вона не має тут тісного зв’язку”, – повідомляє Reuters з посиланням на заяву уряду.
Як зазначається, у ЄС прохолодно сприйняли пропозицію британської прем’єрки. Головний переговорник від ЄС Мішель Барньє написав у Twitter, що мета ЄС щодо прав громадян – отримати той самий рівень захисту, що і за європейським законодавством.

“Потрібно більше амбіцій, ясності та гарантій, аніж у сьогоднішній позиції Британії”, – написав він.

Люди вийшли на вулиці за чотири дні до того, як прем’єр-міністр Тереза Мей має офіційно запустити механізм Brexit, передає Reuters.

Марш під гаслом “Unite for Europe” (Об’єднаємося для Європи) завершився мітингом на площі біля парламенту, де на цьому тижні стався теракт, в результаті якого загинули чотири людини.

Учасники маршу вшанували хвилиною мовчання в пам’ять про загиблих на початку демонстрації.

Активісти розмахували прапорами ЄС і плакатами з гаслами на кшталт “Який план?” і “Зупиніть Brexit”.

На деяких плакатах були написи “з Днем народження ЄС” – сьогодні відзначається 60-річчя підписання Римського договору.

Нагадаємо, сьогодні лідери Європейського союзу на саміті в італійській столиці підписали Римську декларацію, у якій викладені наміри посилювати ЄС та окреслені перспективи блоку на майбутнє.

Британська Партія незалежності сполученого королівства (UKIP) обрала своїм новим головою євродепутатата Пола Наттолла. Його кандидатуру підтримали у понеділок, 28 листопада, 62 відсотки членів партії, повідомляє інформаційна агенція dpa. Наттолл є депутатом Європарламенту від Великобританії з 2009 року.

Партія незалежності сполученого королівства, яка домагалася виходу Великобританії з Європейського Союзу, після відставки багаторічного очільника Найджела Фараджа перебувала у кризі через пошук нового лідера. Фарадж неочікувано подав у відставку невдовзі після тріумфального для євроскептиків рішення британців вийти з Євросоюзу, ухваленого на референдумі 23 червня. Його на цій посаді 16 вересня змінила Даян Джеймс. Однак через 18 днів вона подала у відставку та заявила, що не володіє достатнім авторитетом і повною підтримкою колег у Європарламенті та в партії.

У справі за позовом групи активістів суд постановив, що Brexit можливий лише за згодою англійського парламенту.

Як це стало можливим?

Річ у тім, що процедура виходу з ЄС регулюється статтею 50 Лісабонського договору 2007 року, яка передбачає, що будь-яка держава-учасниця ЄС може ухвалити рішення про вихід із Союзу “відповідно до своїх конституційних вимог”.

Оскільки раніше з ЄС ніхто не виходив, а в Британії взагалі немає конституції, було незрозуміло, що конкретно це означає в даному випадку.

Уряд Британії хотів піти простим шляхом і почати процедуру виходу самостійно.

Це допомогло б зробити процес набагато більш швидким і передбачуваним. План полягав у тому, щоб формально повідомити про вихід навесні 2017 року і в прискореному “жорсткому” режимі завершити процес до кінця 2019 року.

Але тут на сцені з’явилася Джина Міллер, інвестиційний консультант з Британської Гайани. Вона зібрала групу активістів і подала позов проти уряду, стверджуючи, що заява про вихід з ЄС потребує згоди парламенту.

Джина Міллер

4 листопада 2016 року Давид переміг Голіафа: Високий суд (High Court) виніс рішення на користь пані Міллер.

Саме по собі рішення незвичне і навіть дещо романтичне: наприклад, суд посилається на так звану “справу про прокламації” XIV століття.

Склад суду теж ніби з голлівудського фільму: в суді першої інстанції засідали лорд Томас, голова Верховного суду Великої Британії; сер Теренс Етертон, голова Апеляційного суду, колишній учасник Олімпійських ігор і перший відкритий гей у вищих судах Англії; сер Філіп Сейлс, суддя апеляційного суду, який у 35 років став наймолодшим головним радником уряду в судах, Treasury Devil.

Аргументація суду полягала в тому, що саме парламент ухвалював рішення про входження до складу ЄС, тож уряд не може прийняти рішення про вихід.

В іншому випадку акт уряду скасує акти парламенту, а це суперечить базовим принципам англійського конституційного права.

Звісно, уряд одразу оголосив, що рішення Високого суду буде оскаржено.

Питання це настільки термінове, що уряд проситиме розглядати скаргу одразу у Верховному суді, минаючи апеляцію. Верховний суд своєю чергою ще до оголошення рішення забронював для слухання цієї скарги два дні в грудні цього року.

Якщо рішення Високого суду встоїть, що цілком імовірно, враховуючи склад суду першої інстанції, питання Brexit повинен буде розглядати парламент, в якому сильна опозиція Brexit.

Палата лордів взагалі вважається в більшості антибрекзитівською і може як мінімум затягнути розгляд закону на кілька місяців.

Тепер парламент матиме всі можливості для того, щоб принаймні встановити уряду рамки для переговорів з Брюсселем. Досі англійська прем’єрка особливо не розкривала публіці деталі своєї стратегії переговорів про вихід.

Зокрема, парламент може доручити уряду відмовитися від найодіозніших параметрів “жорсткого виходу”, приміром, від припинення дії зони вільної торгівлі.

А якщо парламент взагалі не зможе прийняти необхідне рішення? Патова ситуація в парламенті означатиме перевибори у 2017 році.

З урахуванням усіх наслідків, які вже відчула Англія з часу референдуму (варто лише згадати падіння фунта), вибори можуть розглядатися противниками Brexit як шанс на порятунок.

Нарешті, значна частина норм права ЄС вже включена в англійське законодавство. Лунають пропозиції спочатку виключити ці норми, усунути право ЄС з англійського правового поля, а тільки потім виходити.

Зрозуміло, що така реформа забере роки погоджень і означатиме де-факто відмову від Brexit.

Можливо, колись за цією історією знімуть фільм: з героїчними активістами, принциповими суддями, інтригою до останнього моменту і благополучним фіналом.

Хотілося б тільки, щоб подібні фільми можна було знімати і про українські суди.

У справі за позовом групи активістів суд постановив, що Brexit можливий лише за згодою англійського парламенту.

Як це стало можливим?

Річ у тім, що процедура виходу з ЄС регулюється статтею 50 Лісабонського договору 2007 року, яка передбачає, що будь-яка держава-учасниця ЄС може ухвалити рішення про вихід із Союзу “відповідно до своїх конституційних вимог”.

Оскільки раніше з ЄС ніхто не виходив, а в Британії взагалі немає конституції, було незрозуміло, що конкретно це означає в даному випадку.

Уряд Британії хотів піти простим шляхом і почати процедуру виходу самостійно.

Це допомогло б зробити процес набагато більш швидким і передбачуваним. План полягав у тому, щоб формально повідомити про вихід навесні 2017 року і в прискореному “жорсткому” режимі завершити процес до кінця 2019 року.

Але тут на сцені з’явилася Джина Міллер, інвестиційний консультант з Британської Гайани. Вона зібрала групу активістів і подала позов проти уряду, стверджуючи, що заява про вихід з ЄС потребує згоди парламенту.

4 листопада 2016 року Давид переміг Голіафа: Високий суд (High Court) виніс рішення на користь пані Міллер.

Саме по собі рішення незвичне і навіть дещо романтичне: наприклад, суд посилається на так звану “справу про прокламації” XIV століття.

Склад суду теж ніби з голлівудського фільму: в суді першої інстанції засідали лорд Томас, голова Верховного суду Великої Британії; сер Теренс Етертон, голова Апеляційного суду, колишній учасник Олімпійських ігор і перший відкритий гей у вищих судах Англії; сер Філіп Сейлс, суддя апеляційного суду, який у 35 років став наймолодшим головним радником уряду в судах, Treasury Devil.

Аргументація суду полягала в тому, що саме парламент ухвалював рішення про входження до складу ЄС, тож уряд не може прийняти рішення про вихід.

В іншому випадку акт уряду скасує акти парламенту, а це суперечить базовим принципам англійського конституційного права.

Звісно, уряд одразу оголосив, що рішення Високого суду буде оскаржено.

Питання це настільки термінове, що уряд проситиме розглядати скаргу одразу у Верховному суді, минаючи апеляцію. Верховний суд своєю чергою ще до оголошення рішення забронював для слухання цієї скарги два дні в грудні цього року.

Якщо рішення Високого суду встоїть, що цілком імовірно, враховуючи склад суду першої інстанції, питання Brexit повинен буде розглядати парламент, в якому сильна опозиція Brexit.

Палата лордів взагалі вважається в більшості антибрекзитівською і може як мінімум затягнути розгляд закону на кілька місяців.

Тепер парламент матиме всі можливості для того, щоб принаймні встановити уряду рамки для переговорів з Брюсселем. Досі англійська прем’єрка особливо не розкривала публіці деталі своєї стратегії переговорів про вихід.

Зокрема, парламент може доручити уряду відмовитися від найодіозніших параметрів “жорсткого виходу”, приміром, від припинення дії зони вільної торгівлі.

А якщо парламент взагалі не зможе прийняти необхідне рішення? Патова ситуація в парламенті означатиме перевибори у 2017 році.

З урахуванням усіх наслідків, які вже відчула Англія з часу референдуму (варто лише згадати падіння фунта), вибори можуть розглядатися противниками Brexit як шанс на порятунок.

Нарешті, значна частина норм права ЄС вже включена в англійське законодавство. Лунають пропозиції спочатку виключити ці норми, усунути право ЄС з англійського правового поля, а тільки потім виходити.

Зрозуміло, що така реформа забере роки погоджень і означатиме де-факто відмову від Brexit.

Можливо, колись за цією історією знімуть фільм: з героїчними активістами, принциповими суддями, інтригою до останнього моменту і благополучним фіналом.

Хотілося б тільки, щоб подібні фільми можна було знімати і про українські суди.

Французький президент Франсуа Олланд зустрівся із британською прем’єркою Терезою Мей у четвер, 21 липня. Обговорюючи перспективи Brexit, президент-соціаліст відзначив, що Лондон має обирати: зберегти вільну торгівлю з ЄС чи обмежити міграцію.

“Це ключова позиція. Великобританія повинна вирішити: або зберегти єдиний ринок з ЄС і таким чином акцептувати вільне пересування, або отримати інший статус”, – наводить слова глави французької держави агенція AFP. Він також нагадав, що Лондону не варто затягувати із застосуванням 50-ї статті Лісабонської угоди, що є формальним початком процесу виходу держави з Євросоюзу. “Чим скоріше – тим краще”, – цитує Олланда агенція Reuters. Утім французький президент, як і німецька канцлерка Анґела Меркель, погодився, що для цього урядові Мей потрібен певний час.

Напередодні на зустрічі з головою уряду ФРН Мей відзначила, що однією з ключових причин виходу Великобританії з ЄС стало питання міграції, тому вона націлена скоротити її в країні до рівня “десятків тисяч” на рік. Крім того, очільниця британського уряду озвучила прагнення Лондона до ефективної торгівельної угоди з ЄС.

На тлі нещодавнього голосування щодо членства Великобританії в ЄС королева Єлизавета Друга визнала непростим завданням зберігати спокій в період карколомної зміни подій.

Про це вона заявила під час виступу з нагоди відкриття п’ятої сесії парламенту Шотландії.

“Всі ми живемо і працюємо у все більш складному та вимогливому світі, де події можуть відбуватися і відбуваються на значній швидкості, тому зберегти можливість залишатися спокійним і зосередженим може бути непросто”, – сказала вона.

Як зазначається, королева не згадала про референдум ні слова.

Внутрішні процедури, пов’язані з виходом Великобританії з ЄС, не вплинуть на готовність Європарламенту розглянути питання щодо запровадження безвізового режиму для України. У цьому голова Європарламенту Мартін Шульц запевнив Петра Порошенка під час зустрічі в Брюсселі в понеділок, 27 червня, йдеться у повідомленні прес-служби президента України.

Петро Порошенко, своєю чергою, висловив сподівання, що нинішні внутрішні складнощі не призведуть до зосередження Європейського Союзу виключно на власних проблемах, а стануть стимулом для пошуку нових успішних євроінтеграційних проектів, яким могла б стати і Україна.

Петро Порошенко напередодні прийняття Євросоюзом рішення про продовження санкцій проти Росії у Брюсселі передав керівництву ЄС інформацію щодо імплементації мінських угод. При цьому він заявив, що розраховує на подовження дії санкції, повідомляє агентство “Інтерфакс-Україна”.

Нагадаємо, раніше про те, що Brexit не впливатиме на безвізовий режим для українців заявила канцлерка Німеччини Анґела Меркель.

За її словами, процес щодо лібералізації візового режиму продовжиться, коли ЄС відрегулює власне законодавство, аби уникнути зловживань.

Про це пише видання Bloomberg, передає ИноСМИ. – Європа, яка після виходу Великої Британії буде займатися питаннями реформування і з головою порине у складні переговори про відокремлення Великої Британії, не буде приділяти особливої уваги пострадянським державам, які захочуть до неї приєднатися — Україні та Грузії.

Питанням розширення ЄС у найближчому майбутньому займатися не буде, і у цих країн надто багато проблем, щоб Євросоюз взяв їх вирішення на себе. Це збільшує шанси того, що спроби України вирватися з орбіти Росії ні до чого не приведуть, – пише видання. Як повідомляли ФАКТИ, міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що суттєвої затримки із безвізовим режимом для України через Brexit не буде.

Про це в Facebook заявила спікер російського Міністерства закордонних справ Марія Захарова.

“У цілому не здивуюся, якщо замість окремих термінів типу “Grexit” і “Brexit” скоро з’явиться універсальне поняття “Whoexit” – зазначила представник МЗС РФ.

Також вона нагадала про жорстку позицію Великобританії з питання антиросійських санкцій Євросоюзу.

“Великобританія, будучи затятим лобістом проведення в ЄС політики антиросійських санкцій (якщо вже Хаммонд про них заговорив у контексті власного референдуму), привела європейців до розбитого корита, а тепер, бажаючи зняти із себе всю відповідальність, заявляє щось на кшталт: “Вечеря вдалася, ми пішли, а рахунок оплатять європейці”, – додала Захарова.

Як повідомляв “Обозреватель”, Європарламент проведе засідання й ухвалить резолюцію за підсумками референдуму в Великобританії щодо членства країни в ЄС і наступних кроків 28 червня.

У день референдуму за статусом Великобританії в Євросоюзі в Лондоні йдуть сильні зливи з грозою і блискавками

Про це повідомляє depo.ua з посиланням на ВВС.

У зв’язку з лютою негодою в Лондоні довелося закрити кілька станцій метро, йдуть сильні зливи.

Нагадаємо, референдум Brexit щодо можливості виходу Великої Британії зі складу Європейського Союзу розпочався сьогодні о 9-й ранку.

Новину повідомляє NDTV. Передає «Преса України».

Сьогодні, 15 червня, ф’ючерси на сиру нафту впали на початку азіатських торгів. Це відбулось на тлі побоювань з приводу можливого виходу Великобританії з Європейського Союзу і несподіваного збору запасів США, який змусив інвесторів проігнорувати заяву Міжнародного енергетичного агентства IEA про те, що ринок нафти в даний час збалансований.

Ф’ючерси на сиру нафту США WTI впали до тритижневого мінімуму, а саме  на на 68 центів до $47,81 за барель. Ф’ючерси на еталонну нафту марки Brent впали на 64 центів до рівня $49,19 за барель.

Дані Американського інституту нафти показали, що запаси нафти США виросли на 1,2 млн барелів до 536,7 млн, у той час як аналітики очікували зниження на 2,3 млн барелів.

Впливова газета Sun, яка довгий час попереджала про передбачуваний надлишок збоку Європейського союзу, виступила на підтримку Британії, яка збирається вийти з ЄС.

Інвестори побоюються, що якщо Британія вийде з ЄС, то це підірве попит на нафту. Нагадаємо, згідно попереднім даним Міжнародного енергетичного агентства IEA, завдяки незапланованим відключень у Нігерії, Лівії та Канаді, а також високому попиту, особливо у країн з економікою, що розвивається, ринок нафти показав збалансування. Однак представники IEA наголосили, що ця рівновага буде нахилятися в профіцит знову на початку наступного року.

Нагадаємо, напади бойовиків на нафтову інфраструктуру Нігерії та Лівії спричинили незаплановане призупинення видобутку нафти. Такі ж наслідки відчула і Канада, яка стикнулась з масовими лісовими пожежами в провінції Альберта, де зосереджені найбільші у країні запаси нафтових пластів.