Медики вважають, що, найімовірніше, поширення інфекції пов’язано з тим, що під час січневого локдауну населення погано дотримувалося протиепідемічних заходів.

Детальніше про ситуацію на Буковині читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Лікарні забиті, для пацієнтів шукають ліжка в області
“Такого ще не було, щоб щодня ми госпіталізували понад 100 осіб”, – заявив у своєму недавньому відеозверненні на Facebook глава Чернівецької ОДА Сергій Осачук.

За його словами, минулого тижня в області додали 120 ліжок під лікування хворих на коронавірус, у найближчі дні планують знайти ще 500.

Практично немає місць у Сторожинецькій та Заставенській центральних районних лікарнях. Тепер пацієнтів звідти переправляють до обласного шпиталю ветеранів війни в Чернівцях. А важких хворих перевозять в обласну лікарню.

Медзаклади самих Чернівців також переповнені, пацієнтів з обласного центру готові приймати в Новоселицькій та Герцаївській центральних районних лікарнях.

Правда, Осачук під час брифінгу в понеділок, 22 лютого, заявив, що деякі лікарні в Чернівцях приховують кількість ліжок, на яких можна розмістити хворих COVID-19. Глава ОДА закликав лікувальні установи припинити таку практику.

Лікарі та медсестри падають із ніг
“Говорять про те, що місця в лікарнях міста ще є. Звичайно, ліжка можна поставити в коридорах, їдальнях, в аудиторіях. Ми так зараз і робимо, приймаємо людей в аудиторіях. Але одного ліжка мало, потрібен ще кисень і лікарі з медсестрами. А кисневі точки всі зайняті, лікарі та медики працюють понаднормово, тому що нас просто не вистачає на таку кількість хворих. А пацієнти все прибувають і прибувають”, – розповідає лікарка-інфекціоністка з Чернівців Ольга Кобевко.

За її словами, в реанімацію зараз потрапляють ті, хто лікувався вдома від 10 до 14 днів.

“Додайте сюди ще інкубаційний період до двох тижнів. Виходить, що люди заразилися місяць тому, якраз коли був локдаун”, – каже лікарка.

“Абсолютно незрозуміло, хто і як дотримувався локдауну. Садки не працювали, а деякі ресторани були відчинені. У нас так багато перевіряльників: обласна комісія, поліція, СБУ, а ніхто порушників не карав. Хто хотів, той працював”, – говорить Кобевко.

COVID-19 став агресивнішим?
Лікар-епідеміолог із Чернівецької області Юрій Падурару підкреслює, що з початку цього року вірус став вражати дітей.

“Якщо на початку року за тиждень захворіло до 40 дітей, то за минулий тиждень – 255 таких випадків. Це дуже багато. Тут може грати роль мутація вірусу. Якщо раніше діти не були сприйнятливі до COVID-19, то тепер ситуація змінилася. Також зіграли свою роль і погодні умови. На вулиці похолоднішало, діти в школах і садках виявилися закритими в погано провітрюваних приміщеннях. В результаті швидше відбувалося зараження”, – говорить Падурару.

До речі, в лікарнях області зараз багато дітей, до того ж серед них є ті, кому ще не виповнився навіть рік.

Ольга Кобевко додає, що зараз у лікарні прибувають важкі хворі, у яких немає супутніх захворювань.

Карантин на Буковині можуть посилити
З цього тижня в області всі школи перевели на дистанційне навчання. Але Падурару не відкидає, що з 1 березня область може опинитися в “червоній” зоні.

“Якщо так справа піде, то за всіма показниками ми опинимося в “червоній” зоні. Якщо зараз заклади громадського харчування можуть працювати до 20:00, то в “червоній” зоні всі кафе й ресторани будуть закриті і можуть працювати тільки на винос. Закриють непродовольчі ринки. Транспорт працюватиме з обмеженнями – він зможе перевозити пасажирів за кількістю місць для сидіння”, – зазначає Падурару.

Влада була проти локдауну
Жителі Чернівців розповідають, що в регіоні ніхто не стежить за дотриманням карантинних заходів.

“На Різдво були відчинені всі церкви, зайти було неможливо, скільки там збиралося народу. Дихати було нічим. Звісно, тільки одиниці були в масках. Самі священники говорили, що, мовляв, молитва захистить від коронавірусу. Тепер ми бачимо, як вона нас захистила”, – обурюється місцева мешканка Христина Попович.

“У нас у Чернівцях протягом усього локдауну працювали всі розважальні заклади. У ресторанах відзначали весілля і дні народження. Працювали всі ринки, всі ТРЦ. Матусі з дітьми постійно засідали в кафе й розважалися на дитячих майданчиках у торгових центрах. Їм же нудно вдома сидіти. Тепер бачимо результат. У мене сусіди захворіли всією сім’єю, двоє діток потрапили до лікарні. Нічого поганого не хочу сказати, але вдома вони не сиділи, масок не носили. Сподіваюся, що все в них обійдеться”, – розповідає молода мама Вікторія з Чернівців.

Два готелі, вісім храмів, павліни і навіть власний цвинтар – є лише однією стороною медалі

Банченський монастир на Буковині за 20 років свого існування встиг заробити славу одного з найбільших і найкрасивіших не тільки в Україні, але і в Східній Європі. Цей монастир відноситься до Московського патріархату і фактично розташований в тилу України, біля кордону з Румунією.

Однак цей монастир відомий далеко за межами Буковини не тільки через очевидну велич і неприховану розкіш храму, а і за те, що його настоятель єпископ Банченський Лонгін (Михайло Жар), утримує дитячий притулок, і, як розказують місцеві мешканці, приютив вже більше 400 дітей.

Крім того, місцеві також розповідають про те, що запорукою доволі швидкого будівництва “жарівського королевства” стала саме тісна дружба Жара з “регіоналами”.

Крім того, вікарій, не дивлячись на своє румунське і українське громадянство (і це при тому, що в Україні це протизаконно), не цурається хоча б дотично віддавати пошану “руці”, яка йому дала можливість так приспівуючи жити і дозволила з неї годуватися. А рукою цією є саме Московський патріархат. Цей факт підтвердив і скандал у лютому 2015 року, коли низка журналістів просила позбавити єпископа УПЦ МП звання Героя України. Тоді Лонгіна звинувачували в антиукраїнській позиції, яка проявилася, зокрема, під час однієї з його проповідей, яку опублікували місцеві і зарубіжні ЗМІ. У своїй промові настоятель Свято-Вознесенського Банченського монастиря єпископ Лонгін проклинав Європу, США і нинішнє керівництво України, закликав бойкотувати службу в українській армії і проповідував інші ріжучі слух речі.

Але і зараз, без підтримки “легітимного” Януковича та його братії в “королівстві” Жара багато хто себе почуває досить непогано. Наприклад, сини самого Лонгіна, які збудували розкішні будинки, але, як-то кажуть, щоб вже зовсім “не мозолити очі” місцевому приходу і не дратувати людей, зробили це не на території монастиря, але і не дуже далеко – так, щоб батько бачив.

Цікаво те, як вікарій пояснює звідки такі шалені статки і у нього і у його монастиря. Сам він з посмішкою розповідає, що так допомагають люди, а на запитання, які саме люди, відповідає: “Отець, Син та Дух Святий”. Також батюшка у цьому випадку дуже вправно цитує Біблію, кажучи, що в ній написано “що дає ліва рука, не має знати права рука”. До того ж, як до цього вдалося з’яcувати журналістам “24 каналу”, в монастирі мало хто замислюється про ведення бухгалтерії.

Враховуючи той факт, що Банченський монастир відноситься до Московського патріархату не варто списувати з рахунків і можливість допомоги з “центру”. Але якщо казати про якісь офіційні статки сім’ї Лонгіна, то можна припустити, що він, як багатодітний батько отримує чималі суми соціальних виплат з державних коштів. Так, ще на весні, журналісти кількох видань з’ясували, що згідно з документами, Жар взяв під опіку 274 дитини. На кожну дитину в місяць держава виділяє близько 3 тисяч грн. Тож якщо помножити ці два показники, то вийде доволі солідна сума, яка буде складати близько мільйона гривень на місяць. Нагадаємо, що це тільки офіційні цифри. А що ж казати про те, коли представники місцевих органів опіки дивляться з переляком на пропозиції журналістів завітати до дітей в монастир, щоб побачити, у яких умовах вони живуть. Кажуть, що це сім’я, в яку їм неможна втручатися. І це й не дивно, бо діти для владики створюють своєрідний імідж та ореол святої людини.
До того ж за розпорядженням “короля” для того, щоб вести фотозйомку на території монастиря УПЦ МП, як на режимному об’єкті , потрібен дозвіл у вигляді “благословення” Мабуть, таки Жару є, що приховувати від сторонніх очей.

Натомість, здравомислячу людину не може не обурювати той факт, що місцеві державні силові структури, ймовірно, знаючи про неприховану атмосферу всевладдя та безкарності, навіть і думки не мають, провести бодай прості перевірки відносно діяльності Михайла Жара. Місцеві про це кажуть: “бояться, значить поважають”.
Але побувавши на території монастиря і послухавши тих, хто мешкає неподалік, хочеться нагадати і одну з десяти заповідей – не створи собі кумира. Тим паче, коли це проста людина під опікою Москви та подвійним громадянством, яка дуже полюбляє розкішне життя і продовжує розбудовувати своє “королівство”, при цьому вихваляючи Росію, яка вже не перший рік знищує населення України…