Про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко Forbes, пише Оглядач.

“Я б поки що не забігав наперед, а дав можливість Генштабу разом із Міноборони знайти підходи в цьому питанні й запропонувати рішення, як вони це бачать, як бачать оптимізацію видатків чинних, бо ми виснажили наш внутрішній потенціал щодо фінансування військових потреб”, – сказав він.

За його словами, штучно збільшити видатки не вийде, адже їх просто немає. “Якщо нам потрібно буде їх знайти, то нам потрібно розуміти в часі – їх потрібно знайти вже сьогодні, чи це березень-квітень-травень, можливо, друге півріччя.

Тобто мені потрібна картина, як міністру, тоді можна буде говорити про забезпечення цих потреб”, – зазначив глава Мінфіну.

Він не відкидає, що доведеться шукати можливості стосовно додаткових доходів, додаткових джерел фінансування внутрішніх. “Але поки що зарано говорити про цифри, тому що несформоване розуміння потреб з боку відповідальних структур”, – пояснив він.

Відповідаючи на запитання стосовно заяв президента Володимира Зеленського, що мобілізація коштуватиме Україні додаткових 500 млрд грн, Марченко додав, що такі розрахунки “досить коректні”.

Ухвалення і підписання президентом США Джо Байденом Тимчасової бюджетної резолюції без допомоги для України не є “зрадою”.

Про це написала на своїй Facebook-сторінці пані посол в США Оксана Маркарова, навівши низку аргументів.

По-перше, за її словами, допомога Україні у цій бюджетній резолюції, на відміну від попередньої, не фігурувала від початку обговорення.

“Обидві партії розуміють, що Україні потрібне фінансування на рік, а не на 2-3 місяці, щоб ефективно планувати свою оборону і також не бути частиною складного бюджетного процесу США в передвиборчий рік, який точно буде ще складнішим”, – наголосила дипломатка.

По-друге, пакет української допомоги (як пропозиція адміністрації Байдена, так і різні його варіанти від Сенату і Конгресу) активно обговорюються зараз в обох палатах. Маркарова запевняє, що позиція друзів України полягає в тому, що вся допомога (безпекова, пряма бюджетна, відбудовна, енергетична і гуманітарна), потрібні якомога швидше.

“Це якомога швидше може бути після повернення Конгресу до роботи після Дня подяки в кінці листопада – грудні. Остаточного рішення немає. З хороших новин – майже немає дискусій щодо збройного компоненту. Зі складних: найбільш гарячі дискусії точаться навколо прямої бюджетної допомоги, гуманітарної, а також коштів для південного кордону США – питання яке не має стосунку до України, але яке прив’язане до пакету допомоги Україні, Ізраїлю та ПівденноТихоокеанської допомоги”, – зазначила вона.

Оксана Маркарова запевняє, що Посольство України в США та всі делегації з України активно працюють над донесенням питання нагальності допомоги та важливості всіх її складових. “Робимо це як в Вашингтоні, так і в регіонах”, – стверджує пані посол. За її словами, українська громада в США також активно вимагає цього.

Щоб отримати кредит, Кабмін вирішив піти на поступки кредитору і не став відчутно підвищувати соціальні стандарти. І це зважаючи, що за їхніми ж прогнозами ціни наступного року виростуть на 6,2%.

Про те, скільки українці заплатять за новий кредит від МВФ, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Дуже потрібні гроші. На що пішов Кабмін заради кредиту?
Якщо подивитися на графік підвищення мінімальних зарплат в Україні, то можна без зусиль угадати, коли отримували кредит від МВФ. Наприклад, у 2021-у, коли не було кредиту, мінімалку підвищили на 1500 грн. Ніхто не диктував, яким повинен бути бюджет. На рік раніше, коли бюджет затверджувався під пильною увагою Фонду, підвищення склало всього 277 грн.

Крім того, як ми вже детально писали, кожному доведеться віддавати по 12 тис. грн на погашення боргів ще й по 4 тис. на пенсії.

Тепер же, щоб задовольнити побажання кредитора, Кабмін пішов ще далі. В умовах високої інфляції зарплату в 2022-му підвищать всього на 200 грн. OBOZREVATEL запитав у прем’єра Дениса Шмигаль, чому вирішили так незначно збільшити мінімалку.

“Якщо неконтрольовано підвищувати мінімальну заробітну плату – це досить великий ресурс, який матиме великий вплив на монетарну політику. Це може розкрутити інфляцію до стану гіперінфляції. Тому тут необхідно тримати баланс”, – сказав глава уряду.

І хоча раніше і в Кабміні, і в монобільшості розповідали про майбутню реформу прожиткового мінімуму, зростання зарплат і пенсій, у головному фінансовому документі прописали зовсім інші цифри. Ні високих зарплат, ні відчутного підвищення пенсій не буде. Зате є шанс отримати черговий кредит.

Заморозили і відняли: до чого призведе політика уряду
У 2022 році ціни в Україні виростуть на 7,3%, а мінімальна зарплата всього на 3%. У такій ситуації йдеться навіть не про “заморожування” соцстандартів. Ті, хто живе з мінімальною зарплатою, а це передусім бюджетники, стануть значно біднішими.

“Зарплата бюджетників фактично буде заморожена. Це найбідніша частина населення, що працює. Заморожування мінімальної зарплати створює проблеми в місцевих бюджетах. 40% застрахованих платять податки з мінімальної зарплати, отже, фонд оплати праці буде заморожений, а це джерело наших місцевих бюджетів. І паралельно це завдає удару по Пенсійному фонду”, – пояснив Рева.

Ба більше, щоб догодити кредитору, в Кабміні:

не передбачили витрати на індексацію пенсій (у липні та грудні);

не передбачили підвищення витрат на субсидії в умовах, коли очікується зростання тарифів.

Простіше кажучи: бідні стануть ще біднішими, а підтримувати, як видно з усього, будуть тих-таки кредиторів. Погашення та обслуговування державного боргу – головна стаття витрат. На це витратять 4 з 10 зароблених гривень.

Пощастило тільки військовим на Донбасі, які мають право на безкоштовні квартири. “Серед позитивів – передбачили 5 млрд грн на квартири учасникам АТО, їх 4 000 осіб на черзі”, – додав Рева.

За оцінками ексміністра, у 2022 році на субсидії знадобиться мінімум 55 млрд грн, але виділити зможуть тільки 38 млрд. А закладених на пенсії коштів (200,8 млрд з бюджету) фактично не вистачить на індексацію та перерахунок виплат військовим.

І поки Кабмін на догоду МВФ урізає соціальні стандарти замість того, щоб виводити 500 млрд грн зарплат з тіні, скорочувати контрабанду і знищувати схеми ухилення від сплати податків, повністю фінансуватися буде тільки одна стаття витрат – на обслуговування і погашення кредитів.

Як показав досвід 2017-го, під час двократного підвищення мінімалки різко зросли надходження до бюджетів усіх рівнів, скоротився дефіцит Пенсійного фонду, зменшився рівень бідності, скоротився обсяг тіньових зарплат. МВФ же передусім зацікавлений не в добробуті українців, а в платоспроможності держави.

Відповідний законопроєкт про розміщення державного та регіонального замовлення на підготовку фахівців схвалений Кабінетом Міністрів, передає osvita.ua.

Зокрема, після прийняття законопроєкту буде запроваджений новий механізм фінансування закладів вищої освіти, за яким кошти будуть витрачатися не на утримання закладів, а на навчання студентів – за принципом «гроші ходять за студентом».

У Міністерстві розвитку економіки очікують, що після ухвалення документа, заклади вищої освіти конкуруватимуть за абітурієнтів, оскільки законопроєкт передбачає можливість здобуття вищої освіти в приватних вишах за кошти держави.

За словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Дядюри, в результаті виграють всі – студенти отримають якісну та конкурентну на ринку праці освіту, а роботодавці більш фахово підготовлених спеціалістів.

«Це надзвичайно важливий законопроєкт, що започатковує принцип «гроші ходять за студентом». Тепер бюджетні кошти будуть витрачатися не на утримання закладів освіти, а на навчання студентів. При цьому студенти зможуть визначати навчальний заклад самостійно, вибираючи серед державних, комунальних та приватних. Це сприятиме підвищенню якості освіти, адже ВНЗ конкуруватимуть за абітурієнтів», – наголошує заступник міністра розвитку економіки.

Планується, що реалізація зазначеного принципу фінансування закладів вищої освіти дозволить підвищити ефективність розподілу безоплатних місць між студентами вищої, фахової передвищої та професійної освіти.

Про це на брифінгу розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від фракції “Слуга народу” Данило Гетманцев.

“Ми прийняли бюджет. Для багатьох це було складним рішенням, запитання, які ми обговорювали – залишились. Але ми прийняли цей бюджет для країни, попри ті запитання, попри ті проблемні питання, які є в проекті бюджету, зважаючи на те, що він є реальним… Ми з вами розуміємо, що ми – бідна країна. Ми розуміємо, що 30 років цю країну доводили до того стану, в якому вона є. Ми розуміємо, що не можемо забезпечити заробітні плати вчителям, медикам, не можемо забезпечити пенсії на рівні європейських. Ми не можемо забезпечити у країні, в якій половина економіки, а можливо і більше, перебуває в тіні”, – сказав Гетманцев. Він закликав “змиритись з тим, що цей бюджет є реальним, на жаль”. “Прийнявши цей реальний, хоча і з питаннями, бюджет, ми можемо з вами відштовхнутись від нього, використовуючи ресурси, які в ньому закріплені, розпочати сталий розвиток нашої держави”, – додав нардеп.

Про це повідомили у прес-службі Уряду.

«Ми завершили підготовку проекту Державного бюджету на 2021 рік. Це якісний, чітко прорахований, збалансований документ, який є дійсно реальним до виконання. Ми ґрунтовно опрацювали всі правки та пропозиції народних депутатів, викладені у постанові Верховної Ради про схвалення Бюджетних висновків, якими було передбачено внесення низки змін до проекту бюджету на 2021 рік до другого читання», – зазначив Міністр фінансів Сергій Марченко під час представлення документа на позачерговому засіданні Уряду.

У схаленому законопроекті пропонується встановити у 2021 році мінімальну заробітну плату:

– у місячному розмірі: з 1 січня – 6000 гривень, з 1 грудня – 6500 гривень;

– у погодинному розмірі: з 1 січня – 36,11 гривні, з 1 грудня – 39, 12 гривні.

Запропоновано встановити у 2021 році прожитковий мінімум:

– на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року – 2189 гривень, з 1 липня – 2294 гривні, з 1 грудня – 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

– дітей віком до 6 років: з 1 січня 2021 року – 1921 гривня, з 1 липня – 2013 гривень, з 1 грудня – 2100 гривень;

– дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року – 2395 гривень, з 1 липня – 2510 гривень, з 1 грудня – 2618 гривня;

– працездатних осіб: з 1 січня 2021 року – 2270 гривень, з 1 липня – 2379 гривень, з 1 грудня – 2481 гривня;

– працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2021 року – 2102 гривні;

– працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня 2021 року – 2102 гривні;

– працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 2021 – 1600 гривень;

– осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року – 1769 гривень, з 1 липня – 1854 гривні, з 1 грудня – 1934 гривні.

В основу Бюджетних висновків увійшла 2 451 пропозиція парламентарів, що по суті, складає орієнтовно ще один такий бюджет. Мінфіном враховано більшість з наданих депутатами пропозицій, виходячи з пріоритетності видатків, наявних можливостей ресурсної частини бюджету і стану національної економіки.

Наприклад, кілька днів тому в Коломиї Івано-Франківської області суд ухвалив рішення зобов’язати одну з місцевих сімей повернути на рахунок місцевого департаменту соцполітики 6,5 тис. грн. У процесі верифікації з’ясувалося, що, отримуючи субсидію, “нужденні” придбали автомобіль Hundai Santafe 2014-го, який, зрозуміло, коштує значно більше 50 тис. грн.

Аналітик Єгор Комов, який вивчав досвід систем соціального захисту різних країн: в Україні ситуацію з субсидіями можна назвати “особливою”. Мовляв, ми звикли, що красти у держави це не соромно, тому не соромлячись можемо купувати авто і просити допомоги на комуналку.

“У деяких країнах може бути кримінальне переслідування за фальсифікацію, помилки, приховування даних при отриманні соціальних виплат. Це фактично крадіжка. Немає державних грошей, це податки кожного громадянина цієї країни. У нас є величезна проблема через відсутність системи ефективної верифікації. Як перевірити, чи отримує людина доплату від роботодавця в конверті?”, – пояснює Комов.

За що можуть забрати субсидію:

є будинок площею від 200 кв. м, або квартира від 120 кв. м;
машина віком до 5 років;
зробили покупку на суму від 50 тис. грн;
останнім часом не платили ЄСВ і не перебували на обліку в Центрі зайнятості.
Довідка:
Верховній Раді рекомендують обмежити боржникам по оплаті житлово-комунальних послуг виїзд за кордон. Що передбачає цей проект:
обов’язкову реструктуризацію заборгованості населення, якщо вона перевищує суму, визначену урядом за кожним видом ЖК-послуг, за станом на 1 жовтня 2020 року;
реструктуризацію пропонують терміном до 5 років за умови, що загальна сума платежів (поточних і платежів з погашення реструктуризованої заборгованості) не повинна перевищувати 25% доходів для субсідіантов і 20% – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги;
встановити певні тимчасові обмеження щодо боржників. За рішенням суду можуть обмежити право виїзду за межі України, управління транспортними засобами, користування зброєю, полювання.

Виплачувати зарплату вчителям вперше будуть виходячи з розрахунку реальної кількості учнів, а не за минулорічними даними.

В уряді зазначили, що ці дані суттєво впливають на формування бюджету.

За словами міністра освіти і науки Анни Новосад, додаткові виплати не вплинуть на ставку або обов’язкові виплати. Однак вони дозволять місцевій влади платити повну надбавку за престижність і премії.

Відзначається, що завдяки цим коштам бюджети міст обласного значення збільшаться на 933,6 млн, районні бюджети на 588,4 млн, а бюджети об’єднаних територіальних громад – на 712,3 млн.

Про це йдеться в законопроєкті “Про верифікацію і моніторингу державних виплат”, який повторно має розглянути Верховна Рада України.

Як буде відбуватися перевірка, і на що варто звернути увагу – з’ясовував OBOZREVATEL.

Головне:

Чиновники за допомогою автоматичної бази перевірятимуть усіх, хто отримує допомогу від держави.

Перевірка буде відбуватися у три етапи.

До єдиної бази потрапить інформація про кожного, хто отримує гроші від держави.

При виявленні порушень, незаконно отримані гроші доведеться повернути до бюджету.

Чиновники можуть отримати інформацію навіть про залишок коштів на банківському рахунку пільговика.

Вето Зеленського
Законопроєкт №1231 “Про верифікацію та моніторинг державних виплат” депутати Верховної Ради ухвалили у другому читанні ще 17 жовтня, але документ був ветований Володимиром Зеленським та повернутий до парламенту з пропозиціями президента.

По суті правки виявилися суто технічними. Вся річ у тім, що цей закон не узгоджений з ухваленим раніше документом №140-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції”, який набув чинності 18 жовтня.

Цим документом Національному агентству по боротьбі з корупцією надавався автоматизований доступ до двох реєстрів, а у разі внесення змін до закону про верифікацію держвиплат НАЗК позбавлялося цього права.

Щоб цього не трапилося, від президента запропонували внести лише невелику правку – слова “абзац другий” замінити словами “абзац третій”.

Рекомендації були схвалені відповідним комітетом, і знову спрямовані на розгляд парламентом. З огляду на те, що зміни суто технічні, швидше за все, депутати знову проголосують за ухвалення документа.

Що таке верифікація держвиплат
Верифікація – це перевірка законності нарахування і отримання держвиплат. Зокрема перевірці підлягають пенсії, допомоги, пільги, субсидії, стипендії, інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

В ході верифікації з’явиться можливість відсіяти тих, хто отримує допомогу від держави незаконно, і спрямовувати бюджетні кошти тим, кому вони дійсно потрібні.

Хто і як проводитиме верифікацію
Перевірку буде проводити Мінфін. Для цього створять спеціальну онлайн-платформу, де зберуть всю доступну з державних реєстрів інформацію про українців.

Платформа буде розроблена з використанням сучасних технологій, і має технічні можливості обробляти інформацію з різних електронних інформаційних ресурсів. Весь процес автоматизований і відповідає нормам законів, які регулюють державні виплати.

У спеціальному реєстрі зберігатиметься анкета на кожного. Причому закон захищає зібрані дані. І якщо хтось її передасть, наприклад, кредитній організації для обробки потенційних клієнтів, або шахраям – за це доведеться нести відповідальність згідно із законом.

Законом передбачається здійснення трьох видів верифікації:

превентивна;

поточна;

ретроспективна.

Перший вид передбачає проведення перевірки в період, коли громадянин тільки звертається по надання державної допомоги. Проводитися буде органом, який призначає виплату, наприклад, відділення Пенсійного фонду, соцзахисту та інші. Вони приймуть заяву, візьмуть всі необхідні для виплати документи, внесуть інформацію в єдину базу і тут же отримають дані з неї.

Другий буде проводиться весь час, поки ви отримуєте допомогу від держави. Нагадуємо, що у створеній онлайн-платформі буде зібрана вся доступна з різних реєстрів інформація, зокрема і з банків. Тобто, якщо під час отримання держдопомоги ви відкриєте рахунок на круглу суму, або ж зробите покупку на суму понад 50 тис. гривень, вас позбавлять виплат.

Третій передбачає перевірку тих, хто вже не отримує гроші від держави. Наприклад, ви знайшли роботу і більше не потребуєте виплат із безробіття. Цей етап може тривати протягом трьох років після того, як гроші перестали виплачувати.

У разі, якщо Мінфін виявить порушення, відомство може надіслати листа органам, що здійснюють державні виплати, де мають бути вказані типи виявлених порушень для проведення додаткової перевірки, які мають виключно рекомендаційний характер.

Рішення про припинення або призупинення виплати приймається виключно органом, що здійснює державні виплати.

Що будуть робити з порушниками
Після того, як автоматична система виявить невідповідності, а орган, який виплачує держдопомогу, проведе додаткові перевірку, яка підтвердить, що людина в результаті певних обставин, втратила право на соціальну виплату, її про це поінформують і припинять виплати.

У тому випадку, якщо виявиться, що для отримання допомоги від держави ви надали недостовірну інформацію, і отримували виплати незаконно, вам направлять вимогу повернути неправомірно отриману суму. При цьому у разі незгоди дане рішення можна буде оскаржити в судовому порядку. Також через суди будуть вирішуватися питання примусового стягнення з порушників.

Якщо депутат пропускає понад 30% голосувань (або засідань свого комітету) його позбавлять компенсації на виконання повноважень. Прогульники отримають заслужене покарання, а державний бюджет від цього лише виграє.«Слово і Діло» порахувало, скільки орієнтовно може заощадити бюджет на прикладі вересня 2019 року.

Згідно з підрахунками «Слово і Діло» у вересні понад 30% голосувань пропустили 130 народних обранців.

В апараті парламенту нам повідомили, що у вересні з держбюджету на оплату праці нардепів було виплачено 56 млн 79 тис. 374 грн. З цієї суми: 18 млн 202 тис. 685 грн – на зарплати депутатів, 17 млн 562 тис. 114 грн – кошти на виконання повноважень і 20 млн 314 тис. 575 грн – на оплату роботи помічників-консультантів нардепів.

Компенсація на виконання повноважень одного нардепа у вересні коштувала бюджету 41 тис. 518 грн (загальну суму, виплачену у вересні, ділимо на кількість парламентаріїв, їх зараз 423).

У вересні злісними прогульниками, яких за новим законом позбавили б виплат, були 130 нардепів. Якби їх оштрафували, державний бюджет зекономив би 5 млн 397 тис. 340 грн (41 тис. 518 грн множимо на 130 прогульників).

Українцям обіцяють підвищити мінімалку до 5 тисяч гривень, а курс долара сягне позначки в 30 грн/дол. Коли це станеться та на що ще чекати громадянам у найближчі роки?

На сьогодні мінімальна заробітна плата, яку мають працюючі українці – 4173 грн. Правда, у той же час фактичний прожитковий мінімум на дорослого становить 4273 грн, підрахували в Міністерстві соцполітики. Тобто, щоб придбати наймінімальніший набір товарів і послуг, до якого не входять мобільний зв’язок, інтернет і т. п, потрібно на 58 грн більше. Таким чином, виходить, що ті, хто має на сьогодні мінімалку живуть за межею бідності.

Згідно з підрахунками Міністерства фінансів, у наступному році мінімальну зарплату підвищать до 4723 грн. А в 2022 – понад п’ять тисяч гривень.

Як буде рости мінімалка в Україні в найближчі роки:
2019-й – 4173 грн;

2020-й – 4723 грн;

2021-й – 5003 грн;

2022-й – 5290 грн.

Що буде з курсом долара?
В Україні середній курс долара в 2019-му становитиме 27,4 грн/$. Вартість “зеленого” може піднятися до рівня 30 грн/дол тільки через три роки. З грудня 2018-го гривня щодо долара виросла на 5,1%. В майбутньому ж представники Міністерства фінанів прогнозують плавну девальвацію.

До слова, від мінімального розміру зарплати також залежать і пенсії. Якщо обіцянку Гройсмана вдасться виконати і в наступному бюджеті закладуть мінімалку в 5,5 тис., То пенсія для тих, хто має мінімум 65 років і повний стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), повинні будуть отримувати виплату від 2200 грн . Згідно із законом розмір їх пенсії складає 40% мінімалки.

Наразі, 26.11.2018, прокуратурою області затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 191 КК України та скеровано до Малинського районного суду.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом грудня 2017 – травня 2018 років посадова особа Малинського міського центру зайнятості, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою із місцевим приватним підприємцем, уклала з ним договір про надання послуг з прибирання приміщення та прилеглої території.

Однак, насправді зазначені у договорі роботи не виконувалися, натомість за підробленими актами виконаних робіт приватний підприємець привласнив бюджетні кошти на суму понад 42 тис грн.

Викрито правопорушника завдяки спільним професійним діям прокурорів і слідчих слідчого управління ГУНП в області за оперативного супроводу Управління захисту економіки в Житомирській області ДЗЕ НП України.

Публічне обвинувачення у суді підтримуватиме прокуратура Житомирської області.

Про це повідомив активіст місцевого осередку “Стоп Корупції” Олександр Ігнатьєв.

За словами активіста, таке рішення чиновниками міськради було прийнято без відома депутатів міської ради та членів виконкому.

“В результаті аналізу платежів через систему E-data з’ясувалося, що за один вид робіт, а саме “встановлення паркану по вулиці Свято-Миколаївська, 40”, одна і та ж сума була оплачена двічі – двом компаніям. В обох компаніях бенефіціаром і відповідно вигодонабувачем є дружина мера міста Олевськ. Ці факти свідчать про підробку документів і шахрайство з бюджетними грішми” – розповів Олександр.

Активіст провів власне розслідування та виявив документи, які підтверджують його слова.

Зокрема, з’ясувалось, що 17 липня 2017 року між мерією міста Олевськ та ПП “Будпослуги №1” без конкурсу був укладений договір № 28 на “Послуги по влаштуванню огорожі по вул. Свято-Миколаївській, 40 м.Олевськ”.

Відповідно до умов договору, мерія міста Олевськ перерахувала гроші двічі на суму 43 153.69 гривень двом компаніям. 21 липня 2017 – підприємству “Будпослуги №2”, а вдруге – 25 липня того ж року підприємству “Будпослуги №1”. У рядку “призначення платежу” ПП “Будпослуги №1” поруч з номером договору №28 стоїть дата 17.07.17, в тому ж рядку ДП “Будпослуги №2” поряд з номером №28 стоїть дата 18.07.17. Це свідчить про фіктивність одного з договорів, за яким була проведена оплата – написав активіст у місцевому інтернет-виданні “Підслухано в Олевську”.

Також він зазначив, що відповідно до даних в YouControl, бенефіціаром ПП “Будпослуги №1” і “ДП Будпослуги №2” є дружина мера міста Олевськ Омельчук Валентина Олексіївна. Ці ж самі компанії вказані в декларації мера Омельчука Олега Васильовича.

“Цей факт говорить про конфлікт інтересів та фінансову зацікавленість мера” – впевнений Олександр.

У соцмережі Facebook розпочалась дискусія між мешканцями Олевська та місцевими можновладцями щодо встановлення паркану, в ході якої начальник відділу економічного розвитку Олевської міської ради Олег Ковальчук пояснив будівництво загорожі тим, що виконком або міська рада приймали рішення щодо огородження будинку через дуб, якому раніше надали статус пам’ятки історії.

“Ми знайшли це рішення виконкому і в цьому документі немає ні слова про огородження дуба, а договір був на “Послуги по влаштуванню огорожі по вул. Свято-Миколаївській, 40 м.Олевськ”. Цікаво, що за 9 днів до укладення договору дуб впав і зруйнував сусідній будинок по вулиці Свято-Миколаївській, 42.

Вийшла приблизно така хронологія подій: спочатку побудували паркан, потім впав дуб, а потім уклали договір по будівництву паркану. Причому в документації щодо будівництва ані слова про огородження пам’ятки історії, від якої наразі залишився лише пень.

Активіст також висловив сумніви у вартості встановленої огорожі.

“На сайтах будівельних компаній в Україні, вартість такого паркану “під ключ” коливається від 650 до 1000 гривень за 1 метр. Тож можна говорити про те, що вартість цього паркану, разом з роботою і матеріалами, становить не більше як 23 000 гривен” – написав активіст.

Додамо, що в даному будинку керуючий справами виконкому Юрій Русин не проживає, однак він є власником даної нерухомості.

За фактом протиправних дій голови Олевської ОТГ Омельчука представники місцевого осередку ГО “Стоп корупції” в листопаді 2017 року звернулися до Коростенської прокуратури. Наразі реакція правоохоронців відсутня.

Так, українці, які працюють в країні-сусідці, склали найбільшу частину всіх переказів за рік – 90,4%. Для порівняння, в 2016-му цей показник був на рівні 7,8 мільярдів злотих. Однак за результатами 2017-го з’ясувалося, що всього в Україну надійшло 11,7 мільярдів.

Звернемо увагу, що всього з Польщі в минулому році було відправлено 13 мільярдів злотих.

Нагадаємо, на думку чиновників, спеціальні умови для трудових мігрантів позитивно позначаться на Пенсійному фонді. Про це повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева.

«Ми пропонуємо стимулювати їх до добровільного страхування. Тобто ми готові давати субсидію сім’ям, де люди працюють за кордоном, за умови, що вони добровільно застрахуються і заплатять внесок хоча б за три місяці», — зазначив він.

Їдуть найчастіше в Польщу – як правило, неофіційно працювати на будівництвах і в сільському господарстві, заробити гроші і повернутися. Але все більше таких, хто мріє влаштуватися на добре оплачувану роботу і отримати громадянство в країнах ЄС.

Варто відзначити, що при пошуку роботи за кордоном потрібно бути вкрай обережним, адже шахрайство у цій сфері процвітає.

Тобто виплачені зарплати за жовтень і листопад перерахували заново, з урахуванням підвищеного окладу. Суми набігли настільки вражаючі, що на них неодмінно відреагували навіть самі народні обранці.

“Із зарплатою вчителя депутатські гонорари не порівняти”

Розмір депутатської зарплати здивував депутата Євгена Мураєва. На своїй сторінці в Facebook народний обранець написав, що днями отримав депутатську зарплату за чотири місяці, і її сума виявилася величезною.

“Виявляється, я багато пропустив. За вказаний період (4 місяці. – Прим. Ред.) Оплата того, чим займаються парламентарії (це навряд чи можна вважати працею), зросла до показників важких часів кривавого тирана Януковича. Але то була погана, злочинна влада. А ця гідна. Тому своєчасно індексує свої доходи, і отримувати майже три тисячі доларів в касі ніхто не соромиться. із зарплатою вчителя, водія або просто з середньою зарплатою по країні ніхто депутатські гонорари теж не порівнює. чомусь. до речі, видають все свіжими, тільки що друкованими купюрами, з послідовними номерами. “Магія зростання економіки” або “Я покажу вам, як треба управляти країною (с)”, – написав депутат у себе на ФБ.

У розмові зі “Страна” Мураєв уточнив, що зазначена сума в перекладі на долари набігла за чотири місяці. Але навіть якщо брати помісячно, все одно гроші виходять більш ніж пристойні – понад тисячу доларів.

Як ріс депутатський добробут

З 2005 до 2014 року депутатська зарплата становила близько 14-15 тисяч гривень. Тоді оклади депутатів були прирівняні до міністерських (понад 7 тисяч гривень). А сама зарплата формувалася з урахуванням різних надбавок: за наукові ступені, знання іноземних мов, стаж роботи, інтенсивність праці, доступ до державної таємниці, головування в комітетах і участь в делегаціях та інші досягнення.

Після Майдану заробітки народних обранців були спочатку обмежені сумою трохи більше 6 тисяч грн. Це, до речі, викликало обурення деяких нардепів – мовляв, як на таку суму можна прожити, не беручи хабарів.

Але незабаром життя взяло своє, і зарплати депутатів знову почали зростати, до кінця минулого року дотягнувшись до приблизно 16-18 тисяч на місяць (оклад плюс надбавка).

Але справжній ривок вони зробили після прийняття бюджету-2018, в якому депутати заклали собі оклади в 17 тисяч (10 прожиткових мінімумів). З 1 грудня 2018 року ця сума ще підросте – тоді прожитковий мінімум буде підвищено до 1853 грн, відповідно “мінімалка” звичайного депутата виросте до 18 530 гривень.

Оклад спікера був збільшений до 12 прожиткових мінімумів – на сьогодні це 20,4 тисячі гривень.

Повторимося, мова йде про “голий” окладі. Завдяки численним надбавок офіційний депутатський дохід в місяць став в 1,5-2 рази вище. Разом зараз рядовий депутат, член комітету заробляє близько 30 тисяч гривень.

“Зараз краще, ніж було”, – лаконічно відповів на запитання “Страни” народний депутат Мустафа Найєм ( “Блок Петра Порошенко”, БПП).

Він був одним з тих, хто піднімав питання про перегляд зарплат відразу після обрання в Раду в 2014-му.

30 тисяч на кишеню

Плюс відбувся перерахунок за останні місяці минулого року (оклади підняли заднім числом з 1 жовтня).

“І тоді кожному привалило на картку купу бабла”, – розповідає народний депутат Сергій Каплін (БПП).

“Мені спадає на місяць чотири або п’ять нарахувань: компенсація за проїзд по Україні, кошти на проживання, депутатські витрати і зарплата. Сама зарплата тепер становить близько 30 тисяч, раніше було 16 тисяч”, – говорить народний обранець. За його словами, з огляду на те, що його колеги в грудні підтримали підвищення депутатських зарплат заднім числом, було додатково нараховано ще близько 30 тисяч гривень за жовтень і листопад.

Саме перерахунок зарплат, за словами Капліна, і став причиною для подиву його колеги Євгена Мураєва: “Дійсно, якщо скласти всі перерахунки і підвищену зарплату за чотири місяці, то сума виходить значна”.

Оскільки надбавки у кожного свої, депутатська зарплата може варіюватися. Наприклад, кандидати та доктори наук отримують більше на 1,5-2 тисячі гривень, за кожну іноземну мову (а багато депутатів у відділі кадрів вказують, що знають її “зі словником”) додаючи до окладу 200 гривень. Стільки ж коштує і “доступ до держтаємниці”.

Денис Рафальський, Галина Студеннікова

“Законопроект, який передбачає введення регресивної шкали сплати єдиного соціального внеску для тих, чиї зарплати нараховуються мільйонами гривень на місяць, розроблений в Міністерстві соціальної політики”, – відзначили в Мінсоцполітики.

Як відомо, в даний час межа, з якої стягується ЄСВ за ставкою 22%, обмежена 15 мінімальними зарплатами (55,8 тис. грн). При цьому розроблена регресивна шкала буде стосуватися всієї суми зарплати.

“Я не бачу нічого поганого в тому, щоб люди отримували високі зарплати, щоб ЄСВ нараховувався з усієї суми заробітної плати, а не з 55,8 тис. грн. Ми розробили регресивну шкалу, яка дозволить відраховувати соціальні внески з усієї суми зарплати. Звичайно, було б здорово, якби відраховувались все 22%, скажімо, з 7 млн грн, але це може призвести до того, що почне скорочуватися розмір самої зарплати. Тому ми і розробили механізм, який дозволить проводити відрахування таким чином, що сума, з якої обчислюється ЄСВ, буде рости, а відсоток знижуватися “, – пояснив Рева.

За даними міністерства, в даний час в Україні налічується 60 тис. осіб, розмір місячних зарплат яких перевищує 55,8 тис. грн, а серед них є і такі, хто отримує від одного до декількох мільйонів гривень в місяць.

“Якщо депутати Верховної Ради підтримають цей законопроект, бюджет Пенсійного фонду отримає додатково 5 млрд грн”, – підкреслив Рева.

Як відомо, з 1 січня 2017 року ФОП другої і третьої групи змушені платити єдиний соціальний внесок (ЄСВ), навіть якщо не мають доходу. При цьому ЄСВ з 1 січня 2017 року зріс до 704 грн у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати в Україні до 3 200. Тому “сплячі” ФОП стали невигідні, і українці почали їх масово ліквідувати. Втім, за підсумками 2017 року в Україні було зареєстровано 242 тисячі фізосіб-підприємців.

Бюджет Фонду формується за рахунок коштів державного бюджету і, як очікується, коштів від міжнародних партнерів України.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман прокоментував запуск роботи Фонду. Він відзначив, що це, по суті, є стартом масштабних змін у сфері, передусім, комунального господарства держави.

“Ми виділяємо в цілому 2 млрд гривень, з яких 400 млн гривень – це “теплі кредити”, а 1,6 млрд гривень – це масштабні проекти енергомодернізації”, – сказав Гройсман.

Планується, що Фонд надаватиме кошти для реалізації проектів термомодернізації, впровадження ефективних систем моніторингу та управління, встановлення ефективних опалювальних та охолоджувальних систем та обладнання, а також заміну наявних систем та обладнання на більш ефективне.

“На наслідками бюджетної сесії Львівської обласної ради, яка відбулася 21 грудня 2017 року, провладна більшість передбачила 18 млн грн в обласному бюджеті на підтримку органів виконавчої влади.

Слід сказати, що таке спрямування коштів обласного бюджету на премії чиновникам за два роки себе не виправдало (у 2016 р. – 18 млн грн, у 2017 – 12,8 млн ), оскільки ми не побачили суттєвих досягнень Львівської області в економічному розвитку.

Згідно із даними Мінрегіонбуду у 2016 році Львівщина посідала:
19 місце – за індексом промислового виробництва;
18 місце – за індексом валового с/г виробництва;
18 місце – за індексом капітальних інвестицій;
14 місце – за індексом прямих іноземних інвестицій;
21 місце – за сальдом зовнішньої торгівлі товарами.

Хоч і треба погодитися з деякими позитивними зрушеннями в розвитку області у 2017 році, все ж згідно із даними Мінрегіонбуду за січень-жовтень 2017 року Львівщина посіла:
12 місце – за індексом промислового виробництва;
22 місце – за сальдом зовнішньої торгівлі товарами.

Окрім того, спостерігаємо постійні заборгованості із виплати заробітної плати бюджетникам, особливо медикам. Тому не можемо зрозуміти, чим чиновник обласної влади є кращим за особу, яка рятує життя іншим.

ГО «Громада та ініціатива» порахувала, куди можна альтернативно спрямувати 18 мільйонів гривень, передбачені на премії.

Отож, за ці кошти можна:
закупити 9 автомобілів швидкої допомоги (обладнані кардіографами, дифибріляторами, комірцями тощо);
закупити 8 сміттєвозів або 2250 сміттєвих контейнерів, або 2 сміттєсортувальні лінії;
забезпечити співфінансування на закупівлю 82 об`єктів житла дітям-сиротам;
закупити б/в 30 джипів для військових на Схід;
видати кредити 90 учасникам АТО на придбання індивідуального житлового будинку на селі;
забезпечити співфінансування на закупівлю 30 спортивних майданчиків, або спів фінансування на закупівлю 360 тренажерних майданчиків;
забезпечити співфінансування 90 проектів місцевого розвитку;
встановити 600 пам`ятних хрестів борцям за волю України;
виділити по 1,5 тисячі грн. адресної допомоги усім воякам УПА, репресованим та політв’язням області”, – йдеться у повідомленні.

“Закон забезпечує рішення найнагальніших, в тому числі соціально важливих питань. Документ також спрямований на ефективне і цільове використання бюджетних коштів 2017 року шляхом перерозподілу бюджетних призначень в межах затвердженого загального обсягу видатків та надання кредитів”, – зазначили в Адміністрації президента.

Зокрема, передбачається збільшення витрат на:

• надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг;
• субвенцію на здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій;
• медичну субвенцію для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам установ охорони здоров’я.

Закон також передбачає збереження на рахунках загального фонду відповідних місцевих бюджетів залишків коштів субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій і на рахунках спеціального фонду – залишків коштів субвенції на заходи з розвитку системи охорони здоров’я в сільській місцевості. Це необхідно для продовження фінансування 2018 року.

Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його оприлюднення.

Центральна виборча комісія оцінює необхідні видатки на підготовку й проведення наступних виборів Президента в 2019 році в 1 мільярд 948 мільйонів 300 тисяч гривень. Про це повідомляють “Українські новини”.

“Згідно з вимогами Конституції України й Закону України “Про вибори Президента України” в 2019 році відбудуться наступні вибори Президента України для організації підготовки й проведення яких, за орієнтовними розрахунками Центральної виборчої комісії, обсяг видатків становить 1948300 тисяч гривень”, – йдеться в заяві ЦВК.

Цей розрахунок, проведений для підготовки бюджетної резолюції на 2018-2020 роки, Центральна виборча комісія надала у Міністерство фінасів.

Зокрема, для проведення першого тура президентських виборів, за розрахунками ЦВК, необхідний 1 мільярд 330 мільйонів 300 тисяч гривень, а другого – 618 мільйон гривень.

Згідно із законодавством, наступні вибори Президента повинні відбутися 31 березня 2019 року. При цьому 27 жовтня 2019 повинні також відбутися наступні вибори Верховної Ради.

Водночас, згідно з відповіддю, ЦВК не проводила розрахунок необхідних коштів для організації підготовки й проведення наступних парламентських виборів в 2019 році. У відповіді сказано, що обсяг необхідних коштів буде визначений під час підготовки проекту державного бюджету на 2019 рік.

Проект бюджетної резолюції передбачає 140,2 мільйонів гривень ЦВК на поточний рік, 163 мільйона гривень – на 2018 рік, 198,9 мільйонів гривень – на 2020 рік, а на 2019 рік – 2,147 мільярда гривень.

Ця інформація міститься у звіті казначейства про виконання держбюджету за січень-лютий 2017 року, повідомляє #Точно, проекту Радіо Свобода.

До кінця року уряд планує повернути 11,5 млрд грн, конфіскованих у корупціонерів.Зазначається, що в 2016 році до бюджету вдалося повернути 164,9 тис. грн із 7,7 млрд грн, а в 2015-му – 100,1 тис. грн із 0,5 млрд грн.

Зa вiдпoвiдний зaкoнoпрoект у вiвтoрoк прoгoлocувaли 235 нaрoдних депутaтiв при неoбхiднoму мiнiмумi в 226 гoлociв.

Згiднo з дoкументoм, з 1 ciчня 2017 рoку cтaвкa пoдaтку зa 1 лiтр 100% cпирту cтaнoвитиме 126,96 гривнi, a зa 1 лiтр пивa – 2,98 гривнi. Cтaвкa нa крiпленi винa i вермути зрocте дo 8,02 гривнi/лiтр, iгриcтi винa – 11,65 гривнi/лiтр. У тoй же чac aкцизнa cтaвкa нa cухi винa збережетьcя нa рiвнi 0,01 гривнi/лiтр.

Тaкoж зaкoн передбaчaє пiдвищення aкцизу нa тютюнoвi вирoби зa cпецифiчнoю cтaвкoю нa 30% i aдвaлoрнoї – нa 3 п. п., дo 15%.

Згiднo пoяcнювaльнiй зaпиcцi дo дoкументa, йoгo прийняття дoзвoлить збiльшити дoхiдну чacтину бюджету, зaбезпечить йoгo збaлaнcoвaнicть, a тaкoж aдaптує йoгo дo нoрм єврoпейcькoгo зaкoнoдaвcтвa.

Нaгaдaємo, Кабінет міністрів оприлюднив нові ціни на вино, коньяк та горілку.

Перевірити, скільки грошей столична мерія витрачає на кожну школу, тепер можна на сайті Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Києва, йдеться у сюжеті ТСН.

 

На головній сторінці сайту створили кнопку «Освітні карти».

За її допомогою відкривається база. Шукати можна за назвою вулиці або назвою чи номером закладу. Журналіст ТСН спробував знайти школу №271 – за цим номером у базі спеціалізована школа, бюджет якої на 2016 рік складає 6,5 млн грн. З яких 4,5 млн – на зарплатню, й по 13 грн – на кожного учня.

Також тут можна побачити відомості про ремонтні роботи і дізнатись, скільки мерія витратила, наприклад, на капітальний ремонт покрівель, скільки коштів виділено на ремонт вікон, харчоблоку. Якщо хтось спробує збирати на це гроші, то у батьків є повне право звертатися до правоохоронних органів.

Подивитися можна кошторис не лише школи, а й дитячого садочка – вони на карті позначені зеленим кольором, і навчального центру – вони зазначені рожевим.

Система щойно запустилась, і помилок у ній ще вистачає. Навряд чи інакше можна пояснити той факт, що дитячий садочок на околиці Правого берега столиці витрачає на одну дитину 13,5 тис. гривень, тоді як дитячий садочок на Лівому березі – усього 20 гривень. Тож перевірити чиновників власноруч варто уже сьогодні.

Як повідомлялося, МОН України затвердило 13 оновлених навчальних програм для розвантаження навчання школярам 1-4 класів. Зміни покликані забезпечити більшу логічність навчального процесу та надати більшої свободи вчителю, а також дати дитині розкритися та максимально розвинути її індивідуальність. Поточну ж систему шкільної освіти міністр Лілія Гриневич назвала недієвою.

Картина з’явиться в кінотеатрах в 2019 році. Працювати над стрічкою продюсер «Нікчемного я» та «Посіпак» Кріс Меледендрі, повідомляє Lenta.ru.

«Кріс допоможе нам зрозуміти, як воскресити Шрека і безліч інших чудесних франшиз DreamWorks, а також додати до них нові», — пояснив виконавчий директор NBCUniversal Стів Берк.

Він додав, що студія DreamWorks, яка має серйозні фінансові труднощі, має намір збільшити доходи за рахунок створення популярних персонажів і розвитку вже існуючих — наприклад, із допомогою сіквелів, спін-офів і парків атракціонів. Компанія NBCUniversal, що викупила 2016 року акції DreamWorks, допоможе з рекламою та поширенням фільмів, уточнює The Hollywood Reporter.

Чи повернуться в проект Майк Маєрс, Едді Мерфі і Камерон Діас, які озвучили головних персонажів «Шрека», наразі не відомо.

Вперше про п’ятого «Шрека» в DreamWorks Animation заговорили в 2014 році. Тоді генеральний директор студії Джеффрі Катценберг розглядав створення фільму непевно.

Останній фільм про Шрека, «Шрек назавжди», вийшов 2010 року і зібрав у прокаті по всьому світу 752,6 мільйона доларів. У картині розповідалося про те, як зелений велетень переживає кризу середнього віку. Загалом із 2001 року чотири повнометражні мультиплікаційні стрічки про Шрека, його друзів і сім’ю заробили у світовому прокаті 2,9 мільярда доларів.

Виходячи з європейського досвіду, якісно підвищити ефективність, обґрунтованість і передбачуваність формування бюджету може середньострокове бюджетне планування, введення якого є однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС.

Законодавча база впровадження середньострокового бюджетного планування існує досить давно. Складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди визначає ст. 21 Бюджетного кодексу України, передає Нyser.

Першим стратегічним документом з наближення середньострокового бюджетного планування до європейських вимог було прийняття Концепції розвитку системи управління державними фінансами. На основі цього документа в 2013 році при уряді Миколи Азарова затвердили Стратегію розвитку системи управління державними фінансами. Однак з тих пір ніяких зрушень в напрямку впровадження середньострокового бюджетного планування так і не відбулося. Зараз ця тема знову досить часто піднімається на рівні керівництва Міністерства фінансів, причому як колишнього, так і нового. Наталія Яресько, яка покинула пост міністра 14 квітня, ще в грудні минулого року заявляла, що з 2016 року хоче почати практику формування бюджетів на три роки вперед.

«Я підписала доручення, ми починаємо процес так званого трирічного бюджетування, щоб сбувати, як це мати передбачуваність більш ніж на один рік», – заявила Яресько.

Новий міністр фінансів Олександр Данилюк також за середньострокове планування. «Один з ключових пріоритетів – домогтися якісної зміни бюджетного процесу. Бюджет на 2017 рік повинен бути принципово іншим: максимально прозорим, відкритим. Нам необхідна робоча бюджетна декларація. Зараз ми її будемо допрацьовувати і вносити в парламент. Потрібно перейти нарешті на середньострокове – трирічне – бюджетування з чітким плануванням за видатками, впроваджуючи відповідні підходи для міністерств і відомств «, – заявив міністр в одному зі своїх перших інтерв’ю.

Чому ж так важливо для України перейти на середньострокове бюджетне планування? По-перше, це необхідно в ситуації активного проведення реформи, оскільки план цих реформ повинен мати чітку конкретизацію фінансового забезпечення всіх намічених змін, а не виглядати як загальна стратегія дій. Таким чином, середньостроковий бюджетний план може стати, по суті, фінансовим планом України щодо проведення реформ і дозволить припинити практику несистемних змін до Податкового кодексу, яка зараз використовується досить активно.

По-друге, перехід до трирічногго планування може істотно скоротити число популістських рішень щодо збільшення соціальних витрат у передвиборні періоди. Законодавче посилення взаємозалежності формування бюджету на поточний рік і середньострокового бюджетного плану допоможе уникнути політичного впливу на прийняття бюджетних рішень.

По-третє, запровадження середньострокового бюджетного плану допоможе також у підвищенні ефективності реалізації державних програм. Адже зараз дуже часто певні проекти, особливо в сфері будівництва, реконструкції об’єктів, тривають десятиліттями саме через щорічні зміни бюджетних пріоритетів і відсутність фінансування. За умови середньострокового бюджетного планування ймовірність реалізації довгострокових інфраструктурних проектів зростає, оскільки міністерства будуть зацікавлені не тільки в освоєнні коштів, а й в досягненні реального результату. Надалі середньостроковий план дозволить поліпшити співпрацю між відповідальними органами центральної та місцевої влади за складання бюджету і бюджетного прогнозу. Трирічний бюджетний план може стати першою сходинкою на шляху до довгострокового прогнозування, що дозволить формувати стратегію основних напрямів державної політики на 5 і більше років.

Для того, щоб в Україні ефективно запрацювало трирічне бюджетне планування, необхідні зміни до Бюджетного кодексу України, які передбачатимуть твердження бюджетного прогнозу законодавчим актом ВРУ. Трирічний план повинен містити інформацію про прогноз основних економічних показників, опис та оцінку політичних заходів, спрямованих на досягнення запропонованих цілей, інформацію про те, як зміни в основних економічних показниках вплинуть на стан бюджету і боргу, середньострокові цілі грошово-кредитної політики і їх зв’язок з валютним курсом, прогноз доходів, витрат, механізм моніторингу та коригування середньострокових бюджетних планів при зміні економічної ситуації. Також Україна може використовувати досвід ЄС, зокрема введення фіскальних правил, що допоможе в складанні ефективних бюджетних планів.

Іншим важливим питанням є потреба у запровадженні трирічного плану на місцевому рівні. Це питання набуває особливої актуальності при бюджетній децентралізації. Зараз в Україні склалася ситуація, коли бюджет складається без урахування реальних потреб регіонів, складання бюджетних запитів органів місцевого самоврядування, має суто формальний характер, а всі рішення приймаються на рівні головних розпорядників бюджетних коштів. Просте доведення середньострокових бюджетних планових показників до місцевих органів не має нічого спільного з середньостроковим бюджетним плануванням. Тому в контексті бюджетної децентралізації необхідна розробка ефективного механізму взаємодії відповідальних органів з його імплементації в центральних органах виконавчої влади та на місцевому рівні. Трирічний план може дати місцевому самоврядуванню розуміння важливості ефективного використання ресурсів і постійного пошуку доходів місцевих бюджетів, а не тільки очікування фінансування з центру.

Тож подальша доля середньострокового бюджетного планування може мати три сценарії:

1) статус-кво – призведе до продовження хаотичної й неузгодженої державної політики, втрати можливостей держави здійснювати реформи і стимулювати соціально-економічний розвиток, до накопичення системних ризиків;

2) запровадження середньострокового бюджетного планування без одночасного реформування всієї системи стратегічного планування не приведе до отримання бажаного ефекту (передбачуваності і системності державної бюджетної політики). Також може створювати умови для постійної неузгодженості середньострокових бюджетних планів з політикою у відповідних сферах діяльності органів державної влади. Цей сценарій може звести на «ні» всі витрачені зусилля на його складання і не вбереже від реалізації ризиків, пов’язаних з невизначеністю і частою зміною пріоритетів економічної політики;

3) впровадження жорсткого середньострокового бюджетного планування одночасно з реформуванням всієї системи стратегічного планування є оптимальним. Воно повинно відбуватися на основі бюджетної резолюції, визначати стратегічні напрями податково-бюджетної політики на середньострокову перспективу. Середньострокова бюджетна резолюція повинна бути інтегрована в систему державних прогнозних і програмних документів. Затвердження бюджетного плану має здійснюватися щорічно разом з законом про Державний бюджет на відповідний рік, у той же час допускати його уточнення в наступні роки у разі зміни макроекономічної ситуації або державної політики в тій чи іншій сфері.

Але виникає велике питання – чи готові наші політики до такої системної роботи в економічній сфері?

Джерело – http://zik.ua/