Про це поінформували у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» з посиланням на директора Юрія Лупенка.

Те, що суттєвого здорожчання продуктів не відбулося, переконує він, можна пояснити тим, що купівельна спроможність українців зменшилась.

Все ж досить додали у ціні фрукти (+ 12,8%) та яйця (+ 9,4%).

Макаронні вироби подорожчали на 1,9%, м’ясо і м’ясопродукти – на 0,9%, олія – на 0,3%.

Цукор натомість додав у ціні на 2,9% у березні і на 4,8% у квітні.

“Водночас, зростання цін на продукти у квітні стало найбільшим з червня 2017 року”, – зазначено у повідомленні.

В Україні зріс попит на медичні маски. Причина – поширюваний у світі коронавірус. Через підвищений попит медичні маски в деяких аптеках не купити. Інші ж установи продають їх за значно завищеними цінами.

Так, інтернет-користувачі в соціальних мережах відзначають, що через коронавірус COVID-19 в онлайн-магазинах можна купити упаковку медичних масок на 50 штук, заплативши за неї до однієї тисячі гривень. Тоді як раніше ціна становила близько 50 гривень.

У деяких аптеках українських населених пунктів масок немає або ж їх також продають за завищеними цінами. Наприклад, один житель Херсона в соцесті поскаржився на те, що насилу знайшов маски. Вартість однієї склала 12 гривень.

Нагадаємо, що про спалах нового коронавірусу влада Китаю заявила 31 грудня 2019 року. 30 січня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила спалах коронавірусу 2019 nCoV медичною надзвичайною ситуацією, що має міжнародне значення.

Між ними буде шалена конкуренція, боротьба за пацієнта, адже пацієнт зможе вільно обрати ту лікарню і спеціаліста, в якій хоче проконсультуватися чи прооперуватися. Прив’язки до районної чи міської лікарні більше не буде. І гроші за надану медичну послугу НСЗУ заплатить тій лікарні, яку обере пацієн «Філософія надання медичних послуг зміниться кардинально. Кошти підуть за пацієнтом і між лікарнями, у доброму розумінні слова, розпочнеться конкуренція: хто якісніше, краще надаватиме медичну послугу, хто матиме більше сучасного обладнання, хто буде успішніший. Адже пацієнт матиме право вибору», – кажуть в НСЗУ

Що варто знати пацієнтам?

1. НСЗУ оплачуватиме медпослуги лише за скеруванням сімейного лікаря. Тож ті, хто ще не обрав свого сімейного лікаря і не підписав з ним декларацію, мають це зробити до 1 квітня. Чому це важливо? Якщо вам потрібно буде проконсультуватися у вузького спеціаліста (кардіолога, невролога, уролога тощо) чи лягти в лікарню на планову операцію, то потрібно буде скерування від сімейного лікаря. У такому випадку лікарні за лікування буде платити не пацієнт, а НСЗУ відповідно до затверджених тарифів.

2. Якщо ви прийдете на прийом до спеціаліста без скерування, то за медпослугу заплатите з власної кишені.

3. Виняток. З квітня без скерування сімейного лікаря безоплатно можна буде звертатися лише до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра, нарколога. Усім без винятку безкоштовно нададуть екстрену медичну допомогу у всіх лікарнях.

4. Скерування до спеціаліста і медична карта пацієнта будуть електронними. З квітня скерування до вузьких спеціалістів буде в електронному вигляді, як і медична картка пацієнта. На телефон пацієнта, якого сімейний лікар скеровує на консультацію до вузького спеціаліста, прийде відповідний код. Для літніх пацієнтів, яким непросто користуватися телефоном, код можуть роздрукувати. Пацієнт приходить,скажімо, до кардіолога і називає йому свій код. Кардіолог заходить в його електронну карту і бачить, з якими проблемами до нього сімейний лікар скерував пацієнта.

5 Прив’язки до міських чи районних лікарень більше не буде. Пацієнт матиме право обрати лікаря і лікарню, в якій хоче поправити своє здоров’я. Якщо раніше мешканця села, скажімо, Миргородського району скеровували до кардіолога, який працював в районній поліклініці чи лікарні, то з квітня цього не буде. Кожна людина може обрати для консультації чи планового лікування того лікаря і ту лікарню, яким довіряє, в яких ту чи іншу медпослугу надають краще, мають сучаснішу діагностичну апаратуру тощо. Тобто, кожен мешканець села того ж Миргородського райому може сам вирішити, де йому проконсультуватися. Він може поїхати в лікарню сусіднього району, може приїхати в лікарню до Львова, Одеси чи Києва. І гроші за його лікування отримає та лікарня, яку вибрав пацієнт. Але, повторимо, має мати скерування сімейного лікаря.

4. Вимога купити ліки чи заплатити за аналізи, обстеження тощо – незаконна. Кожна медична послуга має свій тариф, згідно з яким НСЗУ платитиме лікарням за надані послуги. Скажімо, пологи коштуватимуть –8136 грн, лікування інсульту –19332 грн, інфаркту – 16001 грн тощо.

До тарифів за медичні послуги не включено вартість лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів. Ними будуть забезпечувати централізовано за рахунок інших програм державного бюджету. Тож якщо у квітні ви потрапите до лікарні чи на прийом до лікаря і вам скажуть купити ліки чи заплатити за обстеження, то ці вимоги – незаконні.

Запам’ятайте номер – 16-77. Це гаряча лінія НСЗУ, яка буде збирати такі скарги і вживати відповідні заходи. Вона має право призупинити оплату і навіть розірвати договір з такою лікарнею.

Платні послуги затверджені у Першій міській клінічній лікарні, Дитячій міській клінічній лікарні, Міському перинатальному центрі, у Центрі первинної клініко-діагностичної допомоги та в Центральній міській клінічній лікарні, інформує Фіртка.

Єдиний заклад, де немає платних послуг – Центр первинної меддопомоги, який надаватиме їх населенню сіл, що приєднуються до Івано-Франківської ОТГ.

Якщо вам необхідне додаткове обстеження без направлення сімейного лікаря ви можете зробити це платно. Як пояснюють медики, кошти за медичне обслуговування скеровуватимуть на розвиток установи.

Це стосується й пацієнтів, які не уклали декларацію з лікарем, але звернулись у заклад за меддопомогою. Як пояснює очільниця управління охорони здоров’я Марія Бойко, у поліклініці не мають права відмовити йому. Але при  цьому за послуги обстеження людині доведеться заплатити.

Розрахунки здійснюватимуться через електронні термінали. В управлінні охорони здоров’я наголошують, пацієнти мають скеровувати оплату у той медзаклад, в якому обслуговуються, а не в окремі фонди розвитку. Для цього медзаклади мають відкрити свої рахунки у банках.

Зокрема, рішенням затверджено перелік платних послуг у “Центрі первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги”.

Законодавець чітко прописав, що безкоштовно надаватимуть пацієнтам лише ті послуги, які йдуть у “гарантованому пакеті”. Сюди входить екстрена медична допомога, первинна допомога і частково вторинна, медична допомога дітям до 16 років, меддопомога вагітним і породіллям, а також стоматологічна допомога – якщо вона невідкладна.

Про це пише “Херсон типовий” з посиланням на українського заробітчанина в Чехії.

Так, чоловік сфотографував цінники в Україні та Чехії. Виявилось закордоном деякі товари коштують значно дешевше. І це при тому, що у Чехії зарплати значно вищі, ніж в Україні.

Наприклад, банани в Чехії коштують 16,90 крон, в Україні – 26,90 гривень. Сир моцарела: у Чехії -15,90, в Україні – 32,90.Сир Гауда за 1 кг: Чехія – 126. Україна – 209. Зазначимо, що 1 крона – це 1, 05 грн.

Окрім того, трансплантація зможе надаватись і людині, яка перебуває у невідкладному стані. 18 грудня на Урядовому порталі з’явилася постанова №1083, в документі якої вказані ціни на трансплантацію.

-Аллотрансплантація нирки від живого донора або донора-трупа коштуватиме 323 798 грн.
-АВО-несумісна трансплантація нирки обійдеться в 721 230 грн.
-Трансплантація комплексу “серце-легені” коштуватиме 535 280 грн.
-Пересадка печінки або її частини – 855 039 грн.
-Ціна на алогенну трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин з донорським етапом становитиме – 1 360 141,36  грн.
-Аутологічна трансплантація коштуватиме 1 308 393,3  грн.
-За вилучення органів у донора-трупа доведеться віддати 74 086 грн.

В Україні затверджено реєстр цін, в якому визначені граничні цінники на ліки з Національного переліку.

У минулому році Антимонопольний комітет України (АМКУ) встановив, що деякі препарати з Нацпереліку продаються за завищеними цінами. Тепер медустанови зможуть купувати ліки самостійно через систему ProZorro за справедливими цінами.

Таке ціноутворення застосовуватиметься тільки для лікзасобів, ціна на які в Україні вища, ніж ціни у референтних країнах – у Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії – і за якими обсяг продажів за останні 12 місяців становить понад 5 млн грн.

Також додатково буде застосовуватися понижуючий коефіцієнт 0.9, адже рівень доходу і платоспроможності в Україні нижче, ніж у цих країнах.

Нагадаємо, Міністерство охорони здоров’я України у рамках урядової програми Доступні ліки збільшило кількість безкоштовних медикаментів.

Кондитерська компанія “Roshen”, яка належить експрезиденту України Петру Порошенкові, відкрила в Києві власне кафе.

Українці шоковані цінами, пише блогер Михайло Шнайдер.

“У Києві відкрили першу кав’ярню нової мережі Nice On Cafe, яка належить Петру Порошенкові. У меню кафе холодні і гарячі напої, а з солодкого пропонують іспанське блюдо – чуррос. Ціна порції цих самих чуррос разом з соусом – 75 гривень”, – зазначив він.

За словами дописувача, середньої пенсії звичайного літнього українця вистачить рівно на 20 порцій вишуканого десерту, який пропонує Порошенко.

Найперше зауважимо, що опитування проводилося хаотично, тому ніяких конкретних висновків із цих відповідей зробити неможливо. Перш, ніж проводити опитування чортківців, ми умовно запитали себе:
1.Чи знає наша держава, скільки українців виїжджає (виїхало) на заробітки закордон – офіційно і підпільно?
2.Чому Росія охоче дає робочі місця українцям, незважаючи на російсько-український воєнний конфлікт?
3.Чому Польща прирівняла мінімальну заробітну плату українських мігрантів до своїх робітників?
4.Чому Польща спростила працевлаштування для українців?

На ці запитання ми віднайшли трохи відповідей з офіційних джерел, джерел загально доступу в Інтернеті, а також знайомих, які працюють в тих чи інших владних структурах. Але спочатку відповіді чортківців на запитання: «Чи маєте намір найближчим часом поїхати на заробітки і яку бачите у цьому перспективу?»

Стефанія М.

Я працюю в Італії вже понад 15 років. Раз на рік або на два роки приїжджаю у відпустку до України. За декілька днів поїду знову. Розлучена, діти дорослі, мають власні доходи. Так що допомагати їм не потрібно. Але я все рівно їду туди. Приблизно з плином часу за рік-півтора тягне додому. Проте вже за якийсь тиждень знову хочу до Італії. Тут, в Україні, все рідне, миле, дороге, але щось твориться не так. Я не можу пояснити. Я не можу зрозуміти, чому в Італії 100 євро я проїдаю за два тижні, а в Україні – за два дні (звичайно, разом з дітьми). Там я не є багатою, але до такої крайньої бідності я вже не змогла б звикнути. Мабуть в Італії і залишуся.

Сергій С.

Я будівельник-ремонтник. У будинку вмію зробити все. У Польщі працюю 8-9 місяців на рік вже протягом шести років. Легально. Взимку відпочиваю вдома. Скільки заробляю – не скажу. Але можу сказати, що родина живе безбідно. Дружина працює у дитячому садочку, аби не нудилася вдома. Діти дорослі, вчаться в інституті на платному відділенні. Залишатися у Польщі не маю наміру, але ще пару років попрацюю.

Ольга А.

Пропрацювала у Польщі три місяці. Виснажлива, важка робота, хоч і платять добре. За цей час заробила стільки, як у нас за рік (працювала вчителем). Чи поїду ще – не знаю. Мабуть, що так.

Микола М.

Будівельник. Працює в Росії вже 8 років. Розповідає, що до 2015 року навіть не знав чи працює легально, чи ні. Просто працював без проблем. У 2015 році довелося взяти дозвіл на працю (це за нього зробив якийсь російський начальник). Каже, що йому порекомендували поміняти українську реєстрацію з Чорткова на Одеську область. Той начальник сказав, щоб уникнути непередбачених проблем. Яких саме не уточнив. Пізніше дізнався, що «західнякам», аби мати добру роботу, пропонують російське громадянство, і якщо вони відмовляються, то роботу можна отримати, але пов’язану з деякими ризиками. Які – сказати не захотів. До політики не вмішується. За його словами, вона йому не цікава. На подальші конкретніші запитання відповідати відмовився, зіславшись на брак часу.

Роман П.

Працює таксистом у Чорткові і розповів найцікавішу, на нашу думку, історію однієї заробітчанки. Він підвозив в аеропорт до Львова жінку 76 років, яка летіла до США на заробіток (доглядає там хвору жінку вже понад 10 років). На його здивування, що вона вже у такому поважному віці і їде на заробітки, та з неменшим здивуванням відповіла: «А як же інакше, недавно внук оженився, треба молодим хату купити».
Оля і Вадим, недавно одружилися. Отримали біометричні паспорти і за подаровані на весілля гроші на днях їдуть до Франції, сподіваючись там якось працевлаштуватися. Їдуть, як кажуть, наосліп, не маючи ніякої перспективи.

Такі відповіді чортківців. Далі відповіді на поставлені самим собі запитанням.
1.Скільки українців виїжджає чи виїхали закордон державні органи точно не знають. Найбільшу увагу заслуговує агенція «Блумберг». За її даними світовий ринок праці у 2015-17 роках поповнився українцями понад 1 мільйонами осіб. З них: половина у Польщі, 30% – в Росії, по 200 тисяч в Чехії та Італії, решта – в інших країнах.
Лише в Росії і Польщі зараз перебувають 4 млн осіб.
2,3 запитання. Обґрунтованої відповіді ми на відшукали.

4. Польща дійсно ніби й спростила процес працевлаштування, але тут є «підводні камені». Існує три види договорів між працедавцем і працюючим українцем. Найперше, що пропонують поляки, називаючи його договором є, так зване «освядчення». Насправді, це не договір, а фактично протокол про наміри сторін. Тобто єдине, що гарантоване українцю – це оплата за виконану роботу. Ні медичне обслуговування, ні страхування від нещасних випадків, ні інших соціальних гарантій цей «договір» не передбачає.

Дійсними є трудовий договір або договір на сезонну роботу, завірений нотаріусом.