Вже до 1 червня Україна отримає танки від Данії та Німеччини, які були зняті з озброєння данської армії 2005 року.

Про це повідомляє TV2 з посиланням на заяву в.о. міністра оборони Данії Троельса Лунд Поульсена.

“Допомогу, яку ми зараз побачимо у рамках перших поставок, ми б охарактеризували як дуже, дуже велику. Той факт, що ми передаємо 80 танків Leopard 1 – це дуже значна кількість”, – зауважив Троельс Лунд Поульсен.

Наразі виконувач обов’язків міністра оборони Данії перебуває в Берліні разом з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Там вони проводять зустрічі з деякими данськими інструкторами, які навчають українців роботі з цими танками. Зазначається, що на підготовку українських солдатів піде близько місяця, а самі танки будуть готові до розгортання в Україні вже 1 червня.

Слід зауважити, що співпраця розпочалася ще в лютому і є проєктом загальною вартістю 1 мільярд данських крон. Гроші будуть витрачені на танки, боєприпаси, запасні частини, а також на підготовку та навчання українських солдатів. Внесок Данії є частиною загальної військової допомоги, яка з моменту оголошення війни сягнула 9,5 мільярдів данських крон.

Чому Данія та Німеччина передають саме Leopard 1
Танки Leopard 1 були зняті з озброєння данської армії 2005 року, тому вони не такі сучасні та ефективні, як їхні наступники – Leopard 2. Однак Троельс Лунд Поульсен запевняє, що для українців така техніка може принести користь. Крім того, саме такий тип танків запросив український президент Володимир Зеленський.

“Вони мають дуже хорошу вогневу потужність і хорошу здатність орієнтуватися на місцевості. І що не менш важливо, це дуже велика кількість танків”, – сказав Поульсен.

Як повідомляє видання DR.DK, загибла медсестра Міа Стевн зникла після нічної прогулянки. За версією поліцейських, вона добровільно сіла в автомобіль до вбивці, коли той запропонував підвезти її додому.

Після скоєного вбивства чоловік розрізав тіло жертви за допомогою бензопили на 231 частину та закопав їх у лісі на північ від міста Ольборга.

У обвинувальному висновку йдеться про те, що зловмисник намагався розчинити частини тіла в засобі для очищення труб і пересипав їх каустичною содою.

“Важливо сказати, що такі випадки, на щастя, дуже рідкісні у Данії”, – наголосив експерт-криміналіст, знайомий з обставинами справи. Винуватця вбивства швидко знайшли камерами відеоспостереження. Судовий розгляд у цій справі призначено на 7 червня.

Про це повідомляє місцевий телеканал ТВ 2.

У 6 класі школи Nordvestskolen з 11 учнів – 10 українських дітей, які разом із мамами знайшли тимчасовий прихисток у Данії через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

Українським дітям подобається навчання у місцевій школі, і, як зазначається у матеріалі, вони із задоволенням вивчають данську мову та культуру. При цьому маленькі українці, які стали свідками ворожої руйнівної інтервенції, мають чітку позицію та не хочуть миритися із ситуацією, коли вчителька намагається нав’язувати їм “культурні цінності” країни-агресора.

Педагогиня із РФ проживає в Данії 20 років і має громадянство цієї країни, а в школі почала працювати з осені 2022-го. Коли її перевели до класу з учнями-українцями, почали виникати конфліктні ситуації. У річницю великого нападу РФ на Україну він спалахнув з особливою силою.

Діти принесли на урок прапор рідної країни, щоб у такий спосіб продемонструвати підтримку України. Але синьо-жовтий стяг розлютив російську вчительку, і жінка вимагала його прибрати, поскаржилася на “хуліганство”, вирвала прапор із рук дітей.

Педагогиня заявляє, що школярі нібито зірвали навчальний процес і це була “провокація” з їхнього боку.

“Вчителька російської дуже розлютилася, і нам сказали, що за правилами школи ми не маємо права мати національну символіку”, – розповідає учениця 6 класу Тереза Подоляк.

Батьки учнів відкидають звинувачення у нібито “грубій поведінці” дітей. Матері кількох українських школярів вимагають знайти у навчальному закладі іншого вчителя.

Одна з мам, Діана Чінба, написала у заяві до школи, що це “неповага до всіх українців – запрошувати вчителя з Росії працювати з українськими дітьми, які втекли від вторгнення РФ”. Інша жінка дала зрозуміти місцевому виданню Berlingske, що її син не повернеться до школи, доки не піде російська вчителька.

Втім, у керівництві школи відмовляються міняти вчителя, називають ситуацію інцидентом, і в розмові з журналістами про випадок директорка Карі Йоргенсен не змогла дати чіткої відповіді, чому учням-біженцям не дозволяють вивішувати український прапор у річницю вторгнення до їхньої країни.

“Вчителі сказали, що якщо є вчитель російської, то я не можу підтримувати Україну. Можливо, вчитель російської мови не повинен приходити до нас на урок”, – каже учениця Тереза Подоляк.

Дівчинка додає, що любить ходити до школи та вивчати датську, але вона також “дуже хоче мати можливість висловити підтримку своїй рідній країні”.

У ситуацію навіть втрутилася міська влада. Мер Бенедикте К’єр переконана, що конфлікт можна було вирішити належним чином. Вона “дуже стурбована” ситуацією, і вирішила звернутися за поясненнями до школи.

У порту Данії – Вайле –

Одна українка в критичному стані: у МЗС повідомили подробиці аварії судна в Чорному морі
загинув 59-річний український матрос універсального вантажного судна. На українця впала кришка люка, яка з невідомих причин від’єдналася від крана.

Про це у четвер, 18 березня, повідомляє FleetMon.

Повідомляється, що в момент інциденту, який стався 16 березня, на палубі перебувало двоє матросів, які розкладали опори для цієї кришки. Одному з них вдалося ухилитися, а українець, на жаль, загинув.

Додаткова інформація вказує на суховантаж Solymar. Наступного дня після нещасного випадку, 17 березня, судно все ще стояло у Вайле.

Нагадаємо, у Чорному морі біля берегів Румунії

У Чорному морі затонуло судно з українськими моряками: є загиблі
затонуло судно, на борту якого перебували 13 українських моряків. Попередньо, дві людини загинули, одна вважається зниклою.

Також у Мережі оприлюднили відео аварії суховантажу “Волго-Балт 179” і рятування українських моряків з потопаючого судна недалеко від румунського порту Констанца.матрос

На момент аварії в салоні авто перебували його малолітні син та донька. Про це Facebook повідомила Алла Соколовська.

“Колектив відділу культури, національностей, релігій і туризму Бережанської районної державної адміністрації глибоко співчуває головному спеціалісту – інспектору відділу Дарії Головач з приводу смерті її сина Романа та внуків”, – написала Алла Соколовська.

Інші обставини аварії поки не повідомляються.

Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Польщі в жахливій ДТП загинув громадянин України. Трагедія сталася в містечку Юзефув, на шляху з Отвоцька до Варшави. Українець, який знаходився за кермом легковика, з’їхав на зустрічну смугу і зіткнувся з цементовозом.

Також раніше, на Закарпатті троє людей загинули в страшній ДТП по дорозі на весілля. Аварія сталася 29 липня на трасі Київ – Чоп біля села Неліпино Свалявського району.

У той нещасливий день позашляховик Volkswagen Tiguan, в якому їхали люди, лоб в лоб зіткнувся з фурою. В результаті зіткнення водій позашляховика і один з пасажирів загинули на місці, а ще одна пасажирка померла по дорозі в лікарню.

Згідно датським законам, «абсолютно нормально» займатися сeксом з усіма видами тварин.

Міністр продовольства, сільського господарства та рибальства Данії Влад Йоргенсен заявив, що інтимні відносини з тваринами – конституційне право громадян їх країни.

До тварин потрібно ставитися з повагою і турботою, вони мають право на особливий захист,

– йдеться в заяві міністра, текст якого наводить webcoolmag.

Бoрдeль буде розташований у самому центрі Копенгагена. Будівля буде займати три поверхи і буде готова приймати міжнародних гостей.

Як повідомив директор установи Селім Гордій, гості борделя зможуть дозволити собі платне користування мoлoдими собаками, що користується основним попитом, але для «оренди» будуть доступні й інші види тварин, у тому числі екзотичні.

Кілька асоціацій, що займаються захистом прав тварин, мобілізували сили проти відкриття такого борделю. Керівництво установи, коментуючи критику на їхню адресу, каже, що відкриття борделю дозволить запобігти нападу на бездомних собак і незаконну проституцію тварин.

Повідомляється, що вартість сексу з твариною варіюється від 70 до 150 євро. Основні клієнти приїжджають в Данію з Німеччини, Нідерландів і Швеції. Причому в Німеччині заборона на насильство тварин з’явилася тільки в 2012 році, раніше там діяли так звані еротичні зоопарки.

«За останні сім років була в Україні два рази, – ділиться враженнями Аліна. – Цікаво було побачити разючі зміни або, навпаки, повний застій як у державних, так і приватних структурах, поведінці людей, їхньому баченні та трактуванні дійсності, у повсякденному житті та побуті. Ми побували на півночі та заході України. Спостерігала за усім навколо «українським оком». Але цікаво було почути враження про країну від іноземця, мого чоловіка. Запитала його: «Скажи-но, коханий, які три речі тебе найбільше вразили (позитивно, негативно чи зовсім по-іншому, ніж у Данії)?».

«По-перше, дороги! – відповів Єнс. – Багато ділянок потребують дбайливої руки та міцного асфальтного покриття. Їхали і боялися, щоб машина не розлетілася вщент… По-друге, разюча різниця між багатими і бідними. Відвідували родичів, друзів та знайомих і бачили ту відмінність. До цього додається різниця між містом і селом, де коні та підводи, корови на дорогах і цілі сім’ї о 20.00 в очікуванні рогатих годувальниць біля своїх домівок. Це як подорож у «машині часу», десь на сто років назад. По-третє, в Україні все дешево! Порівняно, звичайно, з данськими цінами. Особливо у сфері сервісу».

Аліна уточнила: наприклад, чоловіча стрижка у Данії коштує, на наші гроші, 480 грн., в Україні – близько 40 грн. «Але ціни на товари і продукти, на все, куди не глянь, відповідно до мізерної зарплати середньостатистичного українця – шалені. Люди погоджуються працювати за копійки…» – каже вона.

Вразило Єнса і те, що у маленьких нетуристичних містечках на одному квадратному метрі – як не паб, то бар, кафе, ресторан… У Данії такого немає. «У нас один паб на ціле містечко, – каже Єнс. – Натомість – багато спортивних секцій для дітей: футбол, баскетбол, настільний теніс, боротьба, гімнастика… Усі гуртки працюють на волонтерських засадах. Держава лише частково їх фінансує. Батьківська плата за гуртки – невелика. Ці гроші йдуть на розвиток спортивних клубів та змагання». До речі, у Данії діти майже не їдять солодкого. Коли бабуся у Львові висипала на тарілку цукерки, діти зреагували спокійно. У Данії дітлахи їдять цукерки лише по п’ятницях…

А що вразило Аліну? «Усі з мобільними телефонами, – усміхається Аліна. – Молоді, старші жінки та чоловіки. Розмовляють, коли стоять чи ідуть самі або з дітьми. Коли їдуть на велосипеді чи авто, і все говорять і говорять… Ніби це найважливіший дзвінок у їхньому житті! Рінгтони у всіх увімкнені на повну гучність… Коли ми замовляли сік для дітей, офіціанти у кафе, як правило, запитували, чи підігріти сік? (У Данії всі діти та дорослі п’ють та їдять з холодильника, не задумуючись, що це може бути «захолодним»). Найбільш кумедною для мене була ситуація, коли ми замовили морозиво діткам. Офіціант приніс морозиво-смакоту, але попередив, що воно може бути… холодним. Вразили ціни на гірськолижному курорті у «Буковелі». Неймовірно гарне місце для відпочинку з неймовірно «космічними» цінами, як на мене. Коли у думках перераховувала дохід середньостатистичного українця… Ще б хотілося додати про похмурість та закритість людей. На мою усмішку переважно відповідали дивним поглядом, поверталися та йшли геть…».

Як мама чотирьох дітей Аліна звернула увагу й на те, наскільки Львів комфортне місто для сімейного відпочинку. Але й тут маємо прогалини… Наприклад, жінка орендувала дитячий візочок для 2-річного сина Лукаса. Подруга підказала контакти фірми, яка надає такі послуги. Тільки візок виявився… замаленьким (обирали лише з двох візочків, більше не було). «Зі старшим сином вперше до Львова я приїхала десять років тому, – каже багатодітна мама. – Тоді я була шοкована. Пеленального столика не було ніде. Зараз такі столики є, але їх недостатньо. Не раз переодягала дитину на підлозі… Є туристичні місця, які позиціонують себе як місця для сімейного відпочинку, але все одно не розраховані на сім’ї з дітьми. Тим більше з маленькими. І ще: все може бути гарненьким, новеньким та сучасним, але непрактичним. Наче річ скопіювали з картинки, а як нею користуватися, невідомо. Наприклад, у тому ж «Буковелі» душ на першому поверсі, а роздягальня – на другому. Треба бігати туди-сюди. Так само у готелі. Все супер, гарний басейн, але роздягальня одна на всіх. Переодягатися доводилося у … туалеті».

Аліна закінчила факультет міжнародних відносин Франкового університету. Звернула увагу й на «англінізацію» української мови та масову заміну українських слів словами англомовного походження. «Розумію, це нові терміни та сучасні віяння. А запозичати – це нормально, але не в таких обсягах! Млинці з «топінгом» (фруктовою поливкою. – Авт.) сьогодні були моїм топінгом…» (усміхається. — Авт.).

З першим подихом, тривалість нашого життя починає скорочуватися. Колись віковою межею було 40, 50 або 60 років, тепер усе частіше люди доживають до 80 і 90 років. У 1997 році померла найстаріша людина у світі у віці 122 років. Але чи є межа того, скільки років ми, люди, можемо прожити?

Дослідники з Університету Копенгагена, Данія, вважають, що граничного віку не існує, що означає, що ми можемо жити протягом сотень років.

У минулому році група дослідників з Нью-Йорка, США, висловили переконання, що людина може досягти максимальної тривалості життя у близько 115 років.

Проте дані нового дослідження, проведеного Університетом Копенгагена, свідчать про те, що ми можемо продовжувати бити вікові рекорди.

Теорія довголіття стверджує, що, коли ми народжуємося, у нас закладена певна кількість ударів серця, і, таким чином, наш вік визначається ледь не у годинах у наших генах. Але такого обмеження не існує, стверджує Маартен Розінг, доцент Центру здорового старіння і Департаменту громадської охорони здоров’я при Університеті Копенгагена.

Разом з професором Руді Вестендорп він стоїть за результатами дослідженням.

«Коли ви купуєте авто, немає обмежень з його експлуатації. Якщо не піклуватимусь про нього, то знищите протягом двох років. Проте, при належному догляді, заміні деталей, зберіганні в гаражі, він може прослужити 50 і більше років. Ми вважаємо, що так само зі смертю», – говорить Маартен Розінг.

Результати дослідження свідчать про те, що ми можемо прожити сотні років. Принаймні, теоретично.

«Це звучить малоймовірно, проте немає нічого, що свідчить про те, що це неможливо», – кажуть дослідники.

«Особисто я вважаю, що у наступному столітті ми зможемо жити до 135 років».

У даний час данці можуть розраховувати прожити у середньому до 80 років. За десять років, цей показник збільшиться на 2 роки і сягне 82 років.

У таких країнах, як Південна Корея середня очікувана тривалість життя жінок досягне 90 років у 2030 році.

Одне можна сказати напевно: Ми постійно удосконалюємо процес заміни органів і методи відновлення тіла, у той час як розробляються як механічні, так і біологічні деталі для заміни зруйнованих частин.

Але навіть з покращенням технологій, усе, як і раніше, залежить від нашого способу життя, який є найбільш важливим показником. Уже з першого подиху ми починаємо накопичувати пошкодження, які відгукнуться лише з віком.

«Ми можемо збільшити шкоду, якщо, наприклад, будемо вести нездоровий спосіб життя, якщо ми схильні до хвороб, або якщо є не належна система охорони здоров’я. Так само легко ми здатні уповільнити смерть не курячи, піклуючись про себе, правильно харчуючись та роблячи краще навколишнє середовище навколо нас. Саме тому наша тривалість життя значно зросла за останні 100 років».

З віком людини, старіють й інші частини її тіла. То що ж на рахунок зморшкуватої шкіри, слабких м’язів, поганої пам’яті і кволого серця?

«Якщо взяти сьогоднішнього 100-річного, подивитися на його зовнішній вигляд і здоров’я, а потім розтягнути їх до 135 років, звичайно, отримаємо жахливий результат. Він вже виглядає дуже зморшкуватим, так що з ним буде за багато років? Але це не так», – говорить Маартен Розінг.

«Наприклад, порівнюючи мого 70-річного батька і діда у тому ж віці, можна помітити величезну різницю. Мій батько виглядає так, як мій дід у 60 років. І це також стосується внутрішнього стану. Таким чином, 150-річні люди у майбутньому, ймовірно, будуть виглядати на 110-річних».

Таку ж різницю можна побачити, порівнюючи людей з різних країн одного і того ж віку. У середньому 55-річний данець буде виглядати і відчувати себе набагато молодшим за свого ровесника з Йорданії. У великій мірі, це залежить від умов проживання, довкілля, клімату, соціальних гарантій. Однак, мріючи про довголіття, слід народитися у Японії, а не у Данії.

Нижче наведено список країн за найвищою ймовірною тривалістю життя.

Топ-країни за ймовірною тривалістю життя:

Японія: 83,7 років
Швейцарія: 83,4 років
Сінгапур: 83,1 років
Австралія: 82,8 років
Іспанія: 82,8 років
Ісландія: 82.7 років
Італія: 82,7 років
Ізраїль: 82,5 років
Швеція: 82,5 років
Франція: 82,5 років
Південна Корея: 82,3 років

Маартен Розінг не має чіткої відповіді на запитання чому саме у Японії люди живуть довше. Японці посідають перше місце у світі за очікуваною тривалістю життя. Чинників є безліч. Проте, один фактор об’єднує усі провідні країни з довголіття: благополуччя.

«Економічний добробут є основним показником довголіття. Сума грошей, які суспільство витрачає на добробут, пов’язана з тривалістю життя людей. І тому Данія перебуває у верхній частині списку країн за очікуваною тривалістю життя».

Також, у свою чергу благополуччя потрапить під великий тиск, коли вік людей збільшиться. «Коефіцієнт залежності» є знайомим терміном у Данії: чим довше люди житимуть, але йтимуть на пенсію у 67 років, тим актуальнішим він буде. У кінцевому підсумку це потенційно означатиме кінець добробуту держави. Проте, пан Розінг запевняє, що це не критично. Пенсійний вік у Данії поступово підвищується. Мозок насправді також продовжує функціонувати довше, тому данцям краще буде залишатися у сфері зайнятості.

Зі збільшенням тривалості життя також зміниться наше сприйняття життєвих етапів. Хоча дитинство і юнацькі роки будуть такими ж, як і були, тривалість дорослого життя значно продовжиться.

«Попереду нас існують абсолютно нові горизонти. Ми повинні підготуватися до того, що ми, ймовірно, будемо жити понад 90 років», – підсумував дослідник.

Економічна рада трудового руху Данії Arbejderbevægelsens Erhvervsråd (ECLM) провела аналіз, спираючись на дані офіційної статистики (Statistics Denmark), і дійшла невтішного висновку, що загальне число датчан, які живуть в злиднях, більш ніж подвоїлася за останні роки – з 18 650 в 2002 році до 44 141 в 2015 році.

Згідно з офіційними статистичними даними, значний стрибок числа бідних (на 10%) стався з 2014 по 2015 ріку. Керівник аналітичного відділу ECLM Йонас ши-тцу Юуль (Jonas Schytz Juul) заявив, що це збільшення було викликано головним чином скороченням соціальних виплат (kontanthjælp) і фінансової підтримки іммігрантів на початку 2000-х рр. І хоча на початку 2010-х рр. уряд Данії скасував це урізання допомоги іммігрантам, рівень бідності в Данії продовжує зростати. За визначенням ECLM, вважається, що людина живе в бідності, якщо вона протягом 3-х років поспіль заробляла менше 50% середнього доходу в Данії, не є студентом і має заощадження в розмірі менше 100 000 крон (14 300 долл. США).

«Молоді люди, які не йдуть здобувати освіту, стають все біднішими», – зазначив Юуль.

Оскільки дані доступні тільки до 2015 року, то поки неможливо побачити наслідки більш пізніх обмежень на соціальну підтримку:

– новий ліміт на виплати по соціальному забезпеченню (kontanthjælpsloft),

– так зване правило «225 годин», які потрібно опрацювати з метою збереження права на соціальні виплати,

– подальше скорочення соціальної допомоги біженцям (integrationsydelsen).

Юуль написав на своїй сторінці в Твіттері, що kontanthjælpsloft, який істотно знижує доходи неповних сімей, призведе до «значного збільшення дитячої бідності в найближчі роки». Представник лівої партії Venstre Louise Schack Elholm (Луїзі щак Ельхольм) сказала, що цифри не обов’язково показують збільшення проблеми.

«Причина може полягати в тому, що все більше людей працюють на себе і мають більш низький дохід в перший рік», – заявила Ельхольм. Однак статистичні дані Данії показують, що в період з 2008 по 2015 рік кількість самозайнятих скоротилося на 5%.

Іноді іпотека мінусова, держава доплачує за те, щоб родина мала власне житло. Про це розповів, колишній киянин Олександр Скакунов. Чоловік 5 років тому переїхав працювати програмістом у Копенгаген.

“Купити квартиру нереально. Принаймні, для нас. З-за того, що це стабільна держава, іпотека там або нульова, або від’ємна, тобто, ти не платиш відсотки або тобі доплачує держава за те, що у тебе є квартира. По грошах те ж саме, що орендувати. Але для покупки потрібно внести початковий внесок 15% від вартості квартири — це 1-2 млн крон, що приблизно $300 000. У нас стільки грошей не було і зібрати поки нереально”.

Олександр працює програмістом, отримує 35 тисяч крон зарплатні. Це близько 174 тис. грн, але з відрахуванням податків виходить 116 тис. грн.

“Я шукав квартиру півроку — перший місяць мені знімала житло компанія, а потім перебивався в хостелі. Зараз знімаємо трикімнатну квартиру, за яку ми платимо 10 000 крон в місяць — це 35 000 грн. Але коли ти орендуєш квартиру, ти платиш за перший, останній і за три місяці — заставу. Ми заплатили спочатку близько 50 000 крон. Я вже й не пам’ятаю, де взяв стільки грошей”, – каже Олександр.

Комунальні послуги обходяться приблизно $200 в квартал.

“У Києві ми могли їздити на таксі, ходити в ресторани та паби. В Данії, хоч і більше заробляю, але про таку розкіш довелося забути. Комунальні дуже дорогі, ми економимо воду, світло, у нас вдома є тепла підлога, але ми включаємо її дуже рідко. Інтернет обходиться приблизно $20 в місяць, а ще там є податок на телевізор — $15 в місяць. Але ми його не платимо, у нас і телевізора немає, ми його принципово не дивимося,” – додав Олександр.

Ми можемо спостерігати, як росяни розміщують нові ракети в Калінінграді, які можуть досягти Копенгагена. Зрозуміло, це серйозний ризик, – поділився Фредериксен в інтерв’ю газеті Берлингске.
Однак міністр зізнався, що, незважаючи на заклики колег по НАТО, Данія не може дозволити собі збільшити віськові витрати до 2% ВВП.

“Ми відчуваємо колосальний тиск як від адміністрації Обами, і, як ми розуміємо, від майбутньої адміністрації президента Трампа – вимогу підвищити витрати до 2%”, – зазначив він.

№1 в антикорупційному рейтингу Transparency International – Данія – очолить боротьбу Євросоюзу з корупцією в Україні. Очікується, що відповідна програма розпочнеться з 2017 року. За ефективний розподіл 16 мільйонів євро впродовж 3 років у Києві відповідатиме спеціальний офіс.

Цього тижня до Києва прибув віце-прем’єр, міністр закордонних справ Данії Крістіан Єнсен, який відкрив у столиці чергову зустріч «Ялтинської європейської стратегії» (YES). Радіо Свобода з’ясувало у міністра, як Данія і ЄС планують допомогти Україні побороти корупцію.

Три складові для боротьби

Данський урядовець уникає відповіді на запитання, які сфери в Україні він вважає найбільш корумпованими. «Я – не той, хто мав би вказувати на таке», – усміхається він. У такому разі, просимо, скажіть із прикладу Данії, які сфери є визначальними для успішної боротьби з корупцією.

«Поліція, податкова і судова системи», – каже він.

«Саме в цих трьох сферах треба бути упевненим, щоб мати ефективну систему боротьби з корупцією. Те саме кажуть у бізнес-середовищі», – додає Крістіан Єнсен.

За словам данського міністра, Євросоюз упродовж тривалого часу напрацьовував порядок денний антикорупційної програми для України. Яким чином розподілятимуться кошти і куди, Єнсен наразі не деталізує. Він розповів, що у Києві якраз створюють офіс програми.

«Він допомагатиме уряду України імплементувати необхідні процедури, зміцнити інституції, переконатися в тому, що зміни тривають також у судовій системі, що необхідно для боротьби з корупцією», – зазначив Крістіан Єнсен.

Він розповів, що офіс програми у Києві напрацює механізм, щоб кошти громадян ЄС розподілялися на необхідні для боротьби з корупцією напрямки прозоро і ефективно.

«Потрібно, щоб усе було відкрито, – наголошує він. – Данія впродовж тривалого часу – у топі антикорупційного рейтингу Transparency International. Все це завдяки двом моментам. По-перше, нашим інституціям і тому, як усе регулюється. По-друге, це завдяки активному і відкритому громадянському суспільству, що пильно стежить за політиками і держслужбовцями».

«Від України також потрібна інвестиція»

«16 мільйонів євро – хороша сума для початку, – каже міністр Єнсен. – Але й від України потрібна інвестиція – змусити все запрацювати».

Україна й далі залишається у категорії дуже корумпованих країн: минулого року у рейтингу сприйняття корупції згаданої Transparency International вона була на 130 місці зі 168. Від Данії, яка в останні роки могла спускатися в цьому рейтингу хіба до третього місця, Україну фактично відділяє прірва.

Виконавчий директор «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин вважає, що принципово важливим для ефективної боротьби з корупцією на гроші ЄС в Україні буде налагодження максимально відкритої системи розподілу цих коштів.

Ярослав Юрчишин

«Якщо брати нові інституції – Національне антикорупційне бюро чи Спеціальну антикорупційну прокуратуру – тут можна бути більш упевненим, що кошти витратять адекватно і за призначенням. Якщо ж говорити про старі інституції, тут є великі питання, і потрібен контроль як з боку міжнародної спільноти, так і громадськості та ЗМІ», – вважає він.

Експерт нагадує, що Данія вже долучилася до боротьби з корупцією в Україні, а саме – вклала кошти в підготовку системи е-декларування.

6 вересня, під час виступу зі щорічним посланням до Верховної Ради, президент України Петро Порошенко заявив що в Україні почалося «справжнє полювання на корупціонерів». Водночас, за його словами, боротьба з корупцією – це тривалий процес, який «не варто зводити лише до каральних методів».

Винищувачі Данії вперше нанесли авіаудари по терористах “Ісламської держави” в Сирії

Три археолога-аматора в Ютландії розкопали найбільшу колекцію золота вікінгів, коли-небудь знайдену в Данії.

Про це повідомляє The Local.

«Три археолога, які називають себе Командою Сили Веселки (Team Rainbow Power), виявили сім браслетів епохи вікінгів у поле Вайєн в Ютландії», – йдеться в повідомленні.

Шість золотих і один срібний браслети датуються приблизно 900 роком (10 століття). Із загальною вагою близько 900 грамів, ця знахідка є найбільшою знахідкою золота вікінгів у Данії.

Марі Аагаарда Ларсен, одна з археологів, які виявили скарб, розповіла, що провела за розкопками тільки 10 хвилин перед тим, як знайти браслети.

«Ми дійсно відчували, що ми знайшли горщик із золотом під одним з кінців веселки, коли ми знайшли перший браслет, але коли виявили й інші, це здавалося майже нереальним», – сказала вона на прес-конференції в Національному музеї Данії.

Раніше найбільшою знахідкою золота вікінгів у Данії вважався скарб вагою 750 грамів.