Уряд призначив очільника Нацполіції Ігоря Клименка заступником міністра внутрішніх справ і поклав на нього виконання обов’язків міністра внутрішніх справ після загибелі Дениса Монастирського у катастрофі гелікоптера у Броварах 18 січня.

ТСН.ua зібрав подробиці про Ігоря Клименка.

Біографія

Відомо, що він народився 25 жовтня 1972 у місті Києві. 1994 року закінчив Харківський військовий університет, 2014 року закінчив магістратуру Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Клименко наразі є очільником Національної поліції України. Також він генерал поліції 1-го рангу (2021) та доктор психологічних наук.

Кар’єра

Почав свою карʼєру Клименко після закінчення університету, 1994 року. Так, від 1994 до 1997 року він проходив службу на посаді начальника розрахунку ракетної бригади (в/ч А1667). Після чого проходив службу в органах внутрішніх справ. Там він працював психологом, а також був начальником відділення центру практичної психології УМВС в Харківській області та начальником центру практичної психології дапартаменту кадрового забезпечення МВС України.

Від жовтня 2017 перебував на посаді заступника Голови Національної поліції України — начальника Департаменту кадрового забезпечення, а з березня 2018 — став заступником Голови Націальної поліції України.

У вересні 2019 року очолив Нацполіцію. А тепер призначений заступником міністра МВС. Уряд поклав на нього виконання обов’язків міністра внутрішніх справ після загибелі у катастрофі гвинтокрила у Броварах Дениса Монастирського.

Падіння гвинтокрила у Броварах
Нагадаємо, що вранці 18 січня у Броварах біля дитячого садочка впав гвинтокрил, на боту якого перебувало керівництво МВС та екіпаж ДСНС. Усього дев’ять осіб, усі вони загинули. Серед загиблих: міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський, його перший заступник
Євгеній Єнін, державний секретар МВС Юрій Лубкович, заступник керівника Патронатної служби МВС Тетяна Шутяк, начальник управління забезпечення захисту Департаменту внутрішньої безпеки НПУ підполковник поліції Михайло Павлушко, провідний інспектор Департаменту комунікації МВС Микола Анацький, старший оперуповноважений в особливо важливих справах Департаменту внутрішньої безпеки НПУ Андрій Маринченко.

А також представники ДСНС: командир повітряного судна – інструктор авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Олександр Василенко, пілот авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Костянтин Коваленко, бортовий механік авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах прапорщик служби цивільного захисту Іван Касьянов.

Також окрім членів екіпажу гвинтокрила загинули і цивільні люди. Станом на 15:45 у ДСНС повідомили про 14 загиблих: серед яких 9 члени екіпажу та 5 цивільних людей, з них 1 дитина, постраждало 25 осіб, з них 11 дітей.

Троє людей загинули, шістьох поранено внаслідок російського обстрілу України 29 грудня.

Про це повідомив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський в ефірі телемарафону.

“Якщо ми говоримо про сьогоднішні обстріли, то маємо на цей час трьох людей, які загинули, і шість поранених, у тому числі дитину”, — сказав Монастирський.

Раніше у Міноборони України підтвердили, що під час масованої ракетної атаки по Україні 29 грудня, Росія випустила понад 69 ракет.

Ракетний удар по Україні 29 грудня: що відомо
Вранці 29 росіяни завдали ракетних ударів, зокрема, по Харкову. Там повідомили про прильоти в одному з районів.

Також лунали вибухи і в Києві. Там уламками збитих ракет пошкоджено два приватних будинки в Дарницькому районі. Промислове підприємство в Голосіївському районі та дитячий майданчик в Печерському районі також зазнали руйнувань.

29 грудня ППО збили крилату ракету на території у Хмельницькій області. Потерпілих, на щастя, немає.

Ворожа ракета влучила у житловий будинку в селі на Прикарпатті. Мати з дитиною перебували у сусідній кімнаті та вижили. Фото влучання показав заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко.

Один із енергетичних об’єктів Івано-Франківщини зазнав руйнувань.

Детально про новий масований удар Росії ракетами по Україні і ситуацію в регіонах, читайте тут.

У Харківській області станом на 29 жовтня виявлено 765 загиблих під час окупації. З них лише 453 ідентифіковано.

Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський в ефірі телемарафону.

Очільник МВС розповів, що правоохоронці вже ексгумували понад 760 тіл загиблих цивільних громадян у Харківській області. Проте візуально встановити особу загиблої людини не завжди вдається. Та й ідентифікувати швидко через спеціальне дослідження теж не завжди можливо – черга на ДНК-експертизу у середньому триває два місяці.

“Це здійснюється через ДНК-аналіз, спеціальні лабораторії працюють, і наші міжнародні партнери допомогли нам надати ці реагенти і лабораторії мобільні для того, щоб швидко можна було це робити. Але все одно ми розуміємо, що ця робота на тижні, інколи на місяці. Для того, щоб встановити, хто саме є закатований. Звертаються родичі, ми беремо відповідні зразки ДНК, порівнюємо і тільки протягом певного часу ми можемо це зробити”, – пояснив міністр.

Монастирський зазначив, що Верховна Рада вже ухвалила спеціальний закон щодо ДНК-експертизи, який має спростити процедуру ідентифікації тіл загиблих.

Російські окупанти під час відступу мінують масові поховання українців, яких вони жорстоко вбили.

Про це 13 жовтня в етері телемарафону сказав очільник МВС Денис Монастирський.

Денис Монастирський повідомив, що майже в кожному звільненому населеному пункті України поліція знаходить місця масових поховань. Окупанти цинічні настільки, що мінують навіть могили закатованих українців.

“Щоб підійти до братської могили біля-будь якого міста, на жаль, нам доводиться викликати саперів”, – сказав міністр.

Денис Монастирський повідомив, що в 339 звільнених населених пунктах Донецької, Харківської і Херсонської областей поліція вже відновила роботу.

Масові поховання українців у звільнених населених пунктах
Російські окупанти, відходячи, залишають після себе масові поховання українців. Так було у звільнених Бучі, Ірпені Ізюмі, Лимані, Святогірську та інших населених пунктах.

Так, у звільнених населених пунктах Донецької області виявили 35 місць поховань. В одній із братських могил поховано кілька десятків військовослужбовців ЗСУ, а на другій локації спочивають більше сотні цивільних. Людей ховали родинами.

В Ізюмі масове поховання знайшли у лісосмузі. Там рятувальники спільно з іншими службами ексгумували 447 тіл.