Чим довше коронавірус живе на планеті, тим про більш згубні наслідки для здоров’я говорять лікарі та науковці.

Неврологічні та психічні проблеми, як частина явища Long COVID, з’являються незалежно від ступеня важкості перенесеного захворювання

Часто на важкість повернення до розумової праці скаржаться навіть ті, кому не потрібна була госпіталізація під час боротьби з COVID-19 та такі, що зроду не мали неврологічних проблем.

Інколи неврологи помічають тривожні симптоми негативізму та порушення концентрації уваги ще у COVID-відділеннях, але часто неврологія дає про себе знати вже тоді, коли людина “офіційно” здорова і мала би повертатися до сім’ї та роботи в звичному форматі.

“Українська Правда. Життя” розбирала тему з:

завідувачкою І неврологічного відділення Київської міської лікарні №4 Аллою Влашук, чиє відділення під час пандемії перепрофілювали на COVID-відділення;

лікарем-невропатологом шпиталю імені Митрополита Шептицького у Львові Галиною Ореховською, де діє програма реабілітації постковідних пацієнтів.

“Я банкрут – я забув як креслити! – каже молодий архітектор, який недавно переніс COVID-19 в кабінеті лікаря Галини Сергіївни в шпиталі, – після негативного тесту ПЛР, я за звичкою взявся за нові проекти, але мушу від них відмовлятися”.

В кабінет лікаря-невропатолога навпроти собору св. Юра під час пандемії почали приходити люди, які, можливо, ніколи б туди не прийшли, якби не коронавірус.

Наприклад, вчителька, яка повернулася на роботу після інфікування, прийшла сюди після того, як не з’явилася на важливу педраду. Коли у школі її запитали, чому, то вона просто забула причину своєї відсутності.

“Найстрашніше, що я бачила, це психоз. Це трапляється не часто, але також є, – розповідає Галина Ореховська.

Зазвичай, він з’являється ще під час коронавірусу. Це манії, переслідування, суїцидальні настрої, безсоння.

Слава Богу, що тепер ми маємо цьому об’єктивні наукові пояснення, але на початку пандемії було дуже страшно, тому що дуже складно пов’язати ці причини і наслідки”.

Пацієнтами з неврологічними розладами найчастіше були похилого віку, чоловіками, схильні до гіпертонічної хвороби чи діабету.

Тоді у деяких людей, які були госпіталізовані з діагнозом “атипова пневмонія”, пізніше розвинувся посттравматичний стресовий розлад.