Наразі 28-річний військовий проходить протезування в Орландо (США), куди кохана вирушила разом із ним. Михайло – професійний львівський десантник, боєць 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України.

В армію хотів потрапити з дитинства, розповів воїн в інтерв’ю “Радіо Свобода”. Вступити до лав ЗСУ він намагався ще 2014 року, але тоді у військкоматі отримав відмову.

“Я тоді поїхав працювати, подорожував Україною. Коли був у Харкові, у 2015 році, гуляв у парку і просто побачив військового, який, швидше за все, приїхавши з ротації, сказав, що тут усім байдуже, що там йде війна, що наші хлопці гинуть. Мене тоді це дуже зачепило, я повернувся до Львова і пішов у військкомат, щоби піти на службу”, – розповів Михайло.

Захисник обороняв рідну землю на передовій із 2016 року. 2022 року вже планував піти з армії, але повномасштабне вторгнення все змінило.

“Коли розпочалася повномасштабна війна, в четвер, а в п’ятницю я вже мав звільнятися, бо планував зовсім інше життя, з дівчиною планували одружитися, бо в армії багато часу разом не проведеш”, – розповів Михайло.

Навесні 2022 року воїн, виконуючи бойове завдання на Луганщині, втратив дві ноги та отримав травму руки.

Захищаючи Україну, на війні загинув мешканець Рожнятівщини Ігор Іваникович, пише Репортер.

Про це у мережі Фейсбук повідомив Юрій Варварук.

“ВЧОРА МИ ОТРИМАЛИ СУМНУ ЗВІСТКУ ПРО СМЕРТЬ НАШОГО ВОЇНА, СИНА, БРАТА, ДРУГА ІВАНИКОВИЧА ІГОРЯ ЯРОСЛАВОВИЧА. ЖОДНІ СЛОВА НЕ ПОЛЕГШАТЬ БІЛЬ МАТЕРИНСЬКОГО СЕРЦЯ ЗАРАЗ. ВИСЛОВЛЮЄМО ЩИРІ СПІВЧУТТЯ БАТЬКАМ ТА РОДИНІ НАШОГО ГЕРОЯ. МИ НІКОЛИ ЇМ ЦЬОГО НЕ ПРОБАЧИМО. СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА НАШИМ ГЕРОЯМ!”, – НАПИСАВ ВАРВАРУК.

У боях за Гостомель загинув майор ЗСУ, командир роти снайперів 79 окремої десантно-штурмової бригади, Герой України Валерій Чибінєєв. Про це повідомляє Бердянська міська рада. Валерій Вікторович Чибінєєв народився 3 березня 1988 року у Бердянську, що у Запорізькій області. Хлопець рано втратив батьків, тому виховувався у школі-інтернаті. Після 9 класів вступив до запорізького військового ліцею «Захисник». Після школи закінчив Одеську академію сухопутних військ. У 2010 році у званні лейтенанта вступив до лав 79-ї бригади. Капітан Валерій Чибінєєв з перших днів російської агресії став на захист територіальної цілісності та незалежності Батьківщини. У складі 1 аеромобільно-десантного батальйону брав участь у визволені Красного Лиману Донецької області. Під час ведення бойових дій в районі селища Бірюкове Луганської області в червні 2014 року підрозділ очолюваний капітаном Чибінєєвим знищив диверсійно-розвідувальну групу противника та взяв у полон двох військових терористичних військ. Поблизу селища Ізваріне Луганської області у липні того ж року, разом із своїми побратимами витягнув із підбитого танка трьох військовослужбовців. У січні 2015 року обороняв Донецький аеропорт поблизу злітної смуги летовища. Під час виконання бойового завдання на спостережному посту поблизу Авдіївки у липні 2016 року в ході успішно проведених операцій групами снайперів під керівництвом капітана було знищено живу силу розрахунків кулеметів та гранатометів та одного снайпера. Загалом 12 підтверджених цілей. Наприкінці цього ж місяця отримав поранення в наслідок обстрілу позицій артилерією терористів. Не зважаючи на це продовжував керувати підрозділом, що дозволило утримати позиції, незважаючи на численні атаки терористів та обстріли території ворожою артилерією. Нагородні атрибути звання Герой України командиру роти снайперів 79 окремої десантно-штурмової бригади Високомобільних десантних військ ЗСУ, капітану Валерію Чибінєєву були вручені Президентом України Петром Порошенком під час параду на Хрещатику з нагоди 25-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2016 року.

Загинув у березні 2022 року, у віці 34 років, у боях за Гостомель.

Дівчина тричі лежала на підтримці, лікарі з усіх сил боролись за збереження вагітності.

Олена розповідає, що новонароджений хлопчик спокійний, як її загиблий чоловік, та повністю похожий на нього. Жінка ховає обличчя дитини від камери, допоки хлопчик не хрещенний.

У сюжеті повідомляється, що розмовляючи по телефону з чоловіком десантником Олена почула постріл. Про те, що її Іван помер, дівчина дізналась за кілька днів і одразу потрапила до лікарні. Рятувати вагітність Оленці довелося тричі.

“Я не знала, що буде, як буде, чи дитина лишиться живою. Дуже довго йшли схваткі і надзвичайно мало повітря для дитини”, – розповідає Олена Горошко.

“Було діагностовано, що жінка погано відчуває рухи плоду і було прийнято рішення, про те, що вона має бути розроджена шляхом операції кесаревого розтину. Слава Богу все пройшло без ускладнень”, – розповів акушер-гінеколог обасного перенатального центру.

Медики проваджали жінку, як рідну, а під пологовим її зустрічали патрульні поліцейські, котрі допомогли їй напередодні швидко добратись до лікарні та побратими загиблого чоловіка.

Жінка сирота її чоловік теж, мріяли про велику сім’ю. Але сьогодні родиною Оленки стали волонтери та побратими її чоловіка.

Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляється в Фейсбуці бригади.

У повідомленні зазначається: “Зранку о 10.00-10.30 прощання відбудеться за адресою м. Дніпро вул. Моніторна, 5. Після цього, об 11-00 вирушаємо до Алеї Героїв (біля будівлі Дніпропетровської облдержадміністрації), де запланована прощальна церемонія.
Поховають загиблого героя на Краснопільському кладовищі о 12.00.

З початком російсько-української війни, у пекельному 2014 році, Артем один з перших добровільно поповним ряди Збройних Сил України. За роки служби, старшина Бондаренко у складі свого десантного підрозділу, брав участь у найзапекліших боях на Донбасі: Донецький аеропорт, Авдіївська промзона, Піски, Станиця Луганська…

Життя десантника обірвалося під час ліквідації страшної пожежі на Луганщині, в районі проведення операції Об’єднаних сил. Артем в умовах сильної пожежі здійснював евакуацію військового майна, проте стихія не залишила десантнику шансів на спасіння.
Артем був чесною, порядною людиною, справжнім патріотом, вірним своєму слову та своїй державі. У колективі користувався не тільки повагою, а був прикладом для підлеглих, прикладом честі, героїзму та витримки!”

Про це повідомили у спілці учасників АТО Коломиї та Коломийського району, інформує Фіртка.

“З сумом сповіщаємо, що на 32 році життя передчасно помер Сенюк Анатолій Васильович (1987 р.н.), учасник російсько-української війни, десантник третьої тактичної групи (м. Чернівці), що входить до складу 80 ОГШБр. Вічна пам’ять Герою. Висловлюємо щирі співчуття рідним”, – пишуть атовці.

Чоловік помер вдома, внаслідок обриву тромбу.

Похорон відбудеться в селі Підгайчики Коломийського району, в понеділок, о 10:00.

Як повідомляли ЗМІ, у червні десантники 80-ї ОДШБр після 8 місяців виконання завдань у зоні ООС повернулися на ротацію в Чернівці.

Під час прямого ефіру один з колишніх десантників підійшов до кореспондента і почав нецензурно лаятись. Після того, як хулігану зробили зауваження, він вдарив журналіста в обличчя. Зловмисник був вдягнутий в футболку з написом “Оплот” (скандальний спортивний клуб тітушок заснований у Харкові).