<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>дежавю &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<atom:link href="https://ukr-live.com/news/tag/dezhavyu/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<description>Новини - Аналітика - Обговорення !</description>
	<lastBuildDate>Sat, 04 Nov 2017 16:14:12 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.10</generator>

<image>
	<url>https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2016/05/cropped-ukraine_flag_by_chokorettomilkku-d7j8tz2-160x160.png</url>
	<title>дежавю &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>“Десь я це точно бачив”: вчені розгадали таємницю дежавю</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/28388?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=des-ya-tse-tochno-bachiv-vcheni-rozgadali-tayemnitsyu-dezhavyu</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 04 Nov 2017 19:00:56 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[дежавю]]></category>
		<category><![CDATA[память]]></category>
		<category><![CDATA[робота мозку]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=28388</guid>

					<description><![CDATA[“Десь я його точно бачив”, “я начебто тут колись уже була”, “я вже це колись чув” — і з вами таке бувало? Принаймні раз у житті людина переживає дежавю: момент, коли ми відчуваємо, що&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>“Десь я його точно бачив”, “я начебто тут колись уже була”, “я вже це колись чув” — і з вами таке бувало? Принаймні раз у житті людина переживає дежавю: момент, коли ми відчуваємо, що вже потрапляли в цю ситуацію, хоча насправді, цього ніколи не відбувалося.</p>
<p>Нейрoбіoлoги з Сент-Ендрюського університету у Великобританії з’ясували, чому відбувається дежавю, в якому людина відчуває, що вже потрапляла в подібну ситуацію. Вчені вважають, що причиною є робота лобових часток, які здійснюють своєрідний моніторинг пам’яті, пише “Добрий Лікар“.</p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-28389" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/11/dezhavyu-e1509804157470.jpg" alt="" width="500" height="333" /></p>
<p>Фахівці провели експеримент, заснований на методиці створення помилкових спогадів. Добровольцям кажуть ряд пов’язаних один з одним понять, наприклад “ліжко”, “подушка”, “ніч”, але при цьому ключове слово — в даному випадку “сон” — відсутнє. Коли пізніше учасників дослідження запитують, які слова вони чули, то вони, як правило, вважають, що в переліку був також “сон”.</p>
<p>Щоб створити відчуття дежавю, вчені спочатку уточнювали, чи було присутнє у наведеному списку слово на літеру “с”. Учасники відповідали негативно, однак, коли у них запитували чи було слово “сон”, їм здавалося, що вони його чули, хоча знали, що в переліку воно було відсутнє.</p>
<p>В ході експерименту нейробiологи також провели сканування головного мoзку у 21 добровольця за допомогою функціональної МРТ і з’ясували, які ділянки відповідають за виникнення почуття дежавю.</p>
<p>Встановлено, що найбільш активними були лобові частки, а не гіпокaмп, який бере участь в процесах формування пам’яті. Дослідники вважають, що саме вони надсилають сигнали, коли відбувається помилка пам’яті – конфлікт між тим, що ми насправді пережили, і тим, що ми думаємо, що зазнали.</p>
<p>А загалом дежавю є гарним сигналом — свідчить про ефективну роботу систем перевірки пам’яті в мoзку.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Вчені з Великобританії назвали причину дежавю</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/14593?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=vcheni-z-velikobritaniyi-nazvali-prichinu-dezhavyu</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 29 Jan 2017 20:09:03 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[вчені]]></category>
		<category><![CDATA[дежавю]]></category>
		<category><![CDATA[причина]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=14593</guid>

					<description><![CDATA[Група наукових співробітників відділення неврології Сент-Ендрюського університету сказали, що є справжньою причиною дежавю у людини. Нейробіологи університету в результаті дослідження мали намір визначити відділ головного мозку, з яким пов’язана ця особливість психіки. Повідомляється у&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Група наукових співробітників відділення неврології Сент-Ендрюського університету сказали, що є справжньою причиною дежавю у людини.</strong></p>
<p><img decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-14594" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/01/21-10.jpg" alt="21-10" width="700" height="351" /></p>
<p>Нейробіологи університету в результаті дослідження мали намір визначити відділ головного мозку, з яким пов’язана ця особливість психіки. Повідомляється у виданні New Scientist.</p>
<p>Психологи вирішили йти зворотним шляхом, змоделювавши у пацієнта почуття замішання, яке характерно для переживання минулого в сьогоденні. В результаті, вчені прийшли до висновку, що дежавю – це своєрідне сканування мозку, при якому відбувається фонова перевірка пам’яті.</p>
<p>Так що ніякої містики в цьому відчутті, як виявилося, немає.</p>
<p>Джерело: http://new-s.com.ua/zdorovja/brytansjki_vcheni_nazvaly_prychynu_dezhavju_08192.html<br />
© new-s.com.ua</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
