діаспора – УКРАЇНА LIVE

Від прислуги у чепчику до італійської громадянки: тернистий шлях українки в Італії

Христина — Thu, 18 Aug 2022 20:08:27 +0000

Одна з найбільших діаспор в Італії – українська. Активно виїжджати на заробітки до цієї південної країни наші земляки почали ще у 90-х роках. Італійський ринок праці з роками змінився, але й досі залишається популярним серед трудових мігрантів

Ба більше, чимало українців після кількох років роботи в Італії часто вирішують залишитися там. Сервіс грошових переказів TransferGo поспілкувався з Інесою Богатченко, яка приїхала до Італії ще 18 років тому і зараз є повноправною громадянкою цієї країни.

Передісторія трудової міграції до Італії: як Інеса наважилася виїхати за кордон
Інеса Богатченко родом із Черкас. 1982 року вступила до Київського інституту культури на спеціальність диригент народного хору. Через 3 роки вийшла заміж. А в 1987 році в неї народився син. Після інституту Інеса недовго працювала у Черкаській філармонії. Продовжила свою трудову діяльність у школі, де працювала 10 років. Принагідно закінчила Уманський педагогічний інститут. 1990 року в Інеси народилася донька.

У 1993-му Інеса звільнилася зі школи. Спочатку працювала оператором у “Черкаситеплокомуненерго”, а потім у “Черкасигаз” в абонентському відділі. Паралельно закінчила економічні курси при Черкаському політехнічному інституті. 1998 року в Інеси помер чоловік. Кілька років жінка сама виховувала дітей. На початку 2000-х на підприємстві почалися проблеми із виплатою зарплати. Треба було якось годувати, одягати та навчати двох дітей, допомагати батькам-пенсіонерам. Тому Інеса вирішила поїхати на роботу до Італії.

Інесо, чому ви обрали Італію, а не іншу країну?
Мені завжди дуже подобалася Італія. Я давно захоплювалася історією цієї країни, архітектурою. У мене не виникло питання, куди їхати. Я достеменно знала, що хочу саме туди. Тому 2004 року я пішла до туристичної фірми, мені зробили не робочу, а туристичну візу, як тоді це робили, і я поїхала до Італії.

Як минули ваші перші місяці життя в Італії? Чи виправдалися ваші очікування?
Ще 1991 року я закінчила курси масажу. У турагентстві обіцяли, що я працюватиму в Мілані масажистом в будинку для літніх людей. Але, як з’ясувалося, до Мілана нас ніхто не збирався везти. Нас привезли до Рима і розподілили кого куди. Мене з подругою – на Сицилію.

Ми потрапили на віллу неподалік Палермо і працювали прислугою. Після України це був для мене шок. 2 місяці ми відпрацювали там. До нас дуже добре ставилися, нічого сказати. Єдине, що на нас одягли чепчики, чорні сукні – як у фільмах. Хазяйка була журналісткою, а господар – директор кількох телеканалів. Гості були майже щовечора, і нас показували, як дивину. Нас розглядали, питали, чи знаємо, що таке хліб. Тяжко було. Після роботи в Україні я мала дуже великий перелом. Я плакала. Але для подорожі я позичила гроші під відсотки. Плюс дітям треба було висилати. Тому я не мала іншого виходу.

Взагалі до Італії ми втрьох поїхали – три подружки. Але при розподілі ми двоє потрапили до Палермо, а третя – до Джардіні-Наксоса в сім’ю. Ось вона і нам знайшла роботу в сім’ї. Без документів ми більше ніде не могли влаштуватися. Ось так після 2-х місяців на віллі я кілька років працювала в сім’ї, стежила за господарством – прибирання, готування їжі, прання, прасування, допомога з дитиною. Це теж була нелегка робота, бо будь-якої миті, навіть о 12 годині ночі, могли покликати. У неділю давали вільний час, але ми особливо нікуди не їздили. Ми не мали дозволу на проживання в Італії. А за це могли депортувати.

Весь цей час я пробула в Італії в статусі “clandestino”, тобто нелегально. У 2007 році італійська влада прийняла закон про амністію – Sanatoria. Завдяки цьому закону іноземці, які нелегально проживають в країні, можуть узаконити свій статус. Таким чином у 2007 році я отримала посвідку на проживання в Італії – permesso di soggiorno.

Інеса з донькою в Італії / Фото з архіву Інеси Богатченко

Які можливості відкрилися перед вами після отримання посвідки на проживання? Ким ви зараз працюєте?
Коли я отримала permesso, у мене, як-то кажуть, руки стали вільними. Я могла знайти іншу роботу. Якийсь час я працювала в готелі покоївкою. Але і тут були свої моменти. Коли працюєш у сім’ї – не платиш ні за проживання, ні за харчування. А коли я почала працювати у готелі, довелося винайняти житло, оплачувати комунальні послуги, дорогу. Все, що я заробляла в готелі, йшло на покриття витрат.

У цей час старший син вступав до інституту, потрібні були гроші. Тому треба було щось міняти. І я почала займатися прибиранням будинків. Звісно, можна було влаштуватися на іншу роботу. Наприклад, масажистом. Але це нестабільний дохід. Сьогодні є клієнт, а завтра може не бути.

Потім і донька підросла, теж треба було вступати до ВНЗ. Батьки хворіли. Тому я для себе знайшла єдиний вихід – прибирати будинки. Так я з жовтня 2007 року по сьогодні займаюся цією роботою. 2013 року я вийшла заміж за італійця. Він продавець у магазині. У 2015 році я, як дружина громадянина Італії, набула італійського громадянства. Ми живемо в Маскалі, а працюю в Таорміні.

Донька теж переїхала сюди й отримала посвідку на проживання на підставі возз’єднання з сім’єю. Вона в Україні закінчила університет із туризму. Тут підтвердила свій диплом і тепер працює за фахом в екскурсійній агенції.

В Італії мій спосіб життя – це робота та дім. Цілий день працюю, а потім удома треба, як завжди, справи зробити, з чоловіком поспілкуватися. Ми з подругами, з якими приїхали 2004 року, зараз бачимося рідко, лише на свята. Усі мають роботу, сім’ї.

Що вам подобається в Італії та чого не вистачає з України?
Мені не вистачає моєї Батьківщини, бо там мій дім. Тут скільки б років ти не був, все одно як у гостях. Ось саме вдома можна побачитися з близькими. Коли я в Україні жила, ми якось вміли і працювати, і спілкуватися з друзями, зустрічатися.

Сумую за пельменями, за оселедцем. За чистотою сумую, бо в Україні на вулицях чистіше, ніж в Італії. У своїх будинках італійці намагаються підтримувати чистоту. Але за дверима будинку, як кажуть, можна творити, що хочеш.

В Італії природа подобається. Хоч влітку дуже спекотно та волого, але тут дуже гарно. Подобається простота італійців. Вони хоч і з хитрощами, але ця хитрість дитяча швидше. А ось громадський транспорт тут працює погано. Їздить рідко. Якщо на зупинці не підняв руку – автобус не зупиняється. Дуже часто не відповідає графіку – чи затримується, чи може раніше приїхати. Дорогий до того ж.

Подобається, що в Італії є магазини на різний рівень доходу, при цьому якість скрізь гарна. Тут завжди перед святами знижки – і це справжні знижки, з якими справді можна заощадити.

Інеса разом з чоловіком / Фото з архіву Інеси Богатченко

Що ви можете порадити українцям, котрі планують їхати до Італії на роботу?
Найголовніше – треба знати мову, без цього нікуди. Це, мабуть, у будь-якій країні так. Краще італійська, але хоча б англійська, якщо їхати до туристичного міста. Але італійську все одно потрібно вивчити.

На півдні з недовірою ставляться до незнайомих людей. Італійці трохи замкнуті. Тут дуже важливо, щоби тебе знали, потрібно мати рекомендації. Наприклад, бізнес відкривати досить ризиковано, може не зайти. Навіть якщо люди приїжджають займатися прибиранням – хтось має їх порекомендувати, інакше нормальну роботу важко знайти.

Старші, хто має на меті саме заробити – здебільшого працюють у сім’ях. Позаяк зараз все дуже дороге – і оренда квартири, і решта. Особливо, якщо людина приїхала до Італії і тут нікого немає з близьких, щоб спочатку адаптуватися. Якщо ти молодий, енергійний, є якась база знань і є той, хто зможе підтримати перший час і порекомендувати – то, в принципі, можна нормально влаштуватися.

А переказувати гроші з Італії в Україну найкраще за допомогою сервісу TransferGo. Додаток простий і зручний, а гроші приходять на картку за лічені хвилини.

Ми використовуємо Куки!
Які можливості відкрилися перед вами після отримання посвідки на проживання? Ким ви зараз працюєте?
Коли я отримала permesso, у мене, як-то кажуть, руки стали вільними. Я могла знайти іншу роботу. Якийсь час я працювала в готелі покоївкою. Але і тут були свої моменти. Коли працюєш у сім’ї – не платиш ні за проживання, ні за харчування. А коли я почала працювати у готелі, довелося винайняти житло, оплачувати комунальні послуги, дорогу. Все, що я заробляла в готелі, йшло на покриття витрат.

Українці в діаспорі зможуть отримати подвійне громадянство.

Оля — Sun, 27 Oct 2019 11:09:47 +0000

Надання українцям права подвійного громадянства дозволить Україні більш ефективно використовувати потенціал співвітчизників з діаспори, які прагнуть допомогти батьківщині своїх предків.

Про це заявив віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба (підкреслюючи, що висловлює особисту думку, а не всього уряду), аргументуючи необхідність надання українцям права подвійного громадянства наступними причинами, повідомляє УНН.

“Якщо в майбутньому в українському уряді з’являться нові представники діаспори з громадянством Канади або США, але готові працювати на нашу країну, українська держава повинна мати вже готову модель співпраці з ними, а не вигадувати всілякі схеми”, – повідомив віце-прем’єр.

Він також додав, що лібералізація політики у сфері громадянства дасть можливість утримати в українському просторі мільйони українців, які виїхали за межі України й отримали громадянство іншої країни, але все ж охочих зберегти зв’язок зі своєю батьківщиною.

“Ми не повинні відкидати цих людей. Ми і так багатьох втратили”, – сказав Кулеба.

Віце-прем’єр висловив думку, що толерантне ставлення держави до другого громадянства дозволить вирішити питання наявності у десятків тисяч українців угорських і румунських паспортів, які отримували, щоб вільно переміщатися по Євросоюзі.

Тим не менше, Кулеба відкинув можливість визнання Україною російського громадянства як другого:“Право подвійного громадянства не має ні за яких обставин застосовуватися до країни-агресора”, – зазначив він.

У Чикаго пройшла виставка генія українського малярства Івана Марчука

annashchesna — Tue, 02 Jul 2019 06:09:27 +0000

В Українському Національному музеї американського міста Чикаго відбулося відкриття експозиції творів українського живописця, народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Шевченка Івана Марчука.

Виставка генія сучасного українського малярства Івана Марчука, відкриття якої відбулося 28 червня 2019 року в Українському Національному музеї (Чикаго), увійде в історію мистецького життя діаспори”, – йдеться у дописі.

Усі роботи виконані в авторській техніці Івана Марчука, яку митець назвав “пльонтанізм” – від діалектного слова “пльонтати”, що значить плести, переплітати.

На заході були присутні представники української діаспори та Генеральний консул України в Чикаго Лариса Дераско.

ан Марчук – один із найбільш видатних сучасних українських митців. Він має звання Народного художника України, а також є лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка та членом Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва.

У доробку Марчука близько 5000 картин. За півстоліття творчої діяльності він провів понад 150 монографічних та 100 колективних виставок в Україні та за її межами. У 2007 році Іван Марчук увійшов до рейтингу “100 геніїв сучасності”, який склала британська газета «The Daily Telegraph».

Українська громада Греції запрошує українців по всьому світу до писанкового проекту

annashchesna — Tue, 07 Mar 2017 15:20:03 +0000

Осередок української діаспори Грецької Республіки – Центр підтримки і розвитку культурної спадщини «ТРЕМБІТА» розпочав міжнародний проект «Барви писанки» – «Colors of Pysanka», до якого запрошує долучитися українські громади по всьому світу.

Триватиме проект з 9 по 23 квітня та матиме на меті ознайомлення з українськими пасхальними традиціями та долучення до мистецтва писанкарства.

Зголосившись на участь, українські громади мають здійснити кілька кроків:

Поширити інформацію про українські пасхальні традиції будь яким чином: інтернет, семінари, відкриті уроки, зустрічі тощо.

Провести майстер-класи зі створення писанок

Провести конкурс на кращу Писанку (матеріал для писанок будь-який, тільки не варені яйця);

В період з 9 по 23 квітня прикрасити дерево в людному місці створеними писанками. Дійство може супроводжуватися концертом, благочинним ярмарком тощо.

Зробити фото-відео репортаж та надіслати організаторам акції.

Заявки на участь в акції можна подати до 25 березня 2017 року. 27 Березня учасники отримають макет афіши з переліком всіх країн-учасниць. Учасники повинні будуть використати цей макет афіши, додаючи в неї своє місто, годину та адресу, де відбудеться акція.

Від України вже зголосилися кілька організацій на участь: волонтерська організація “Буковина – українському війську”, всеукраїнський навчально-культурний центр «Академія Ремесел», волонтерський рух «Краматорські бджілки».

«Чекаємо на Ваші відгуки про співпрацю. Разом ми можемо зробити набагато більше для забезпечення міжнародного позитивного іміджу України!», – закликають організатори акції.

Мирослава Гонгадзе: страшні новини. Сьогодні Україна може втратити головного союзника на світовій арені дипломатії. Фатальна помилка

annashchesna — Mon, 06 Mar 2017 05:02:23 +0000

За попередніми підрахунками законопроект №6175 від 13.03.2017 про внесення змін до закону України “Про громадянство України”, внесений Президентом України на розгляд Верховної Ради, призведе до автоматичного позбавлення громадянства близько 5 мільйонів українців.

Закордонні українці завжди відігравали значну роль в державотворенні України, в періоди окупації зберігаючи правові та культурні традиції України в екзилі, відстоюючи інтереси українства на міжнародній арені, фінансово і ресурсно допомагаючи молодій державі, надаючи всебічну підтримку в період революції Гідності і після неї.

Ініціативу Президента по обмеженню прав закордонних українців вважаємо необдуманою, а також такою, що призведе до негативних наслідків для України через втрату значної підтримки українців в інших державах, які на сьогодні виступають форпостом лобіювання інтересів України.

В період окупації Російською Федерацією частини території України, а також військових конфліктів у східних областях вважаємо такі дії Президента злочинними і антидержавними. Закликаємо Президента відкликати поданий законопроект, а депутатів Верховної Ради в жодному випадку не підтримувати зміни до Закону про Громадянство в поданому вигляді.

P.S Замісь того щоб зробити як Балтійські країні, зробим собі на зло, викорінимо всю діаспору – українців у світі . А нащо Україні її ж таланти ? Чи не так панове лідери України ? Тут у мене далі іде нецензурна лексика.

Є адекватні пропозиції, можливо їх почують.

P.S Як адмін додам.

Українська діаспора зробила для України більше ніж усі дипломати разом взяті за усі часи. Сором, вибачте нас 🙁 Переконаний цей ідиотизм скоро закінчиться.

Stop Putin’s War: У 70 містах світу розпочався антивоєнний протест українців

annashchesna — Fri, 14 Oct 2016 18:36:14 +0000

У п’ятницю, 14 жовтня, в День захисника України українці у більш ніж 70 містах щонайменше у 27 країнах вийшли на акцію «Stop Putin’s War In Ukraine 2.0».

Цього вечора протести відбуваються у містах ЄС, США, Австралії, Нової Зеландії та інших країнах. Про це повідомляє VIDIA.

Найперша акція відбулась у Римі – тамтешні українці вийшли на протест ще напередодні.

Як відомо, серед головних вимог виведення з території України усіх російських окупаційних військ, а також повернення назад до Росії усієї зброї і військової техніки; посилення наглядової місії ОБСЄ до 24 годин на добу сім днів на тиждень, і допуск місії ОБСЄ до частини російсько-українського кордону, яку Україна тимчасово не контролює, оскільки російсько-сепаратистські війська припиняють атаки тільки тоді, коли спостерігачі ОБСЄ присутні на фронті.

Окрім того, активісти вимагатимуть звільнити громадян України, які незаконно утримуються під арештом – як на території Росії, так і в Криму – за політично вмотивованими і сфабрикованими звинуваченнями.

VIDIA слідкує за ходом акції у багатьох куточках світу і пізніше ми напише більш детальний звіт, про те, як вони відбулися.

У Києві цього дня відбувся урочистий марш. Він розпочався з молитви на Софіївській площі.

Stop Putin: У жовтні українці по всьому світу вийдуть на вулиці, аби зупинити війну

annashchesna — Fri, 30 Sep 2016 04:20:24 +0000

Українська діаспора по всьому світу у п’ятницю, 14 жовтня, вийде на акцію «Stop Putin’s War In Ukraine 2.0».

Про це повідомляє LB.ua із посиланням на Світовий конгрес українців.

Головними вимогами українців будуть: виведення з території України усіх російських окупаційних військ, а також повернення назад до Росії усієї зброї і військової техніки; посилення наглядової місії ОБСЄ до 24 годин на добу сім днів на тиждень, і допуск місії ОБСЄ до частини російсько-українського кордону, яку Україна тимчасово не контролює, оскільки російсько-сепаратистські війська припиняють атаки тільки тоді, коли спостерігачі ОБСЄ присутні на фронті.

Видання нагадує, що 10 червня 2016 роки українці з майже 30 країн світу взяли участь у міжнародній акції «Stop Putin’s War In Ukraine». 29 червня стало відомо, що акція мала великий вплив на рішення про продовження санкцій ЄС проти РФ.