Ці таємниці народжені у період так званого “заснування” міста Данилом Галицьким та пов’язані з міфом про побудову нового міста на чистому місці та пафосного найменування такого на честь князівського сина Лева…

Міфічність цієї історії не збігається з даними археологіїї, яка визначає початок культурного слов’янського життя у старовинній частині міста щонайменше 3-5 ст.н.є. (!!!).
Культурний шар у таких місцях сягає 6,5-7,5 м. і він погано вивчений…

Цікавим фактом є те, що князь Данило Романович, у традиціях пізніх Рюриковичів, маючи амбітні плани власного вивищення, таємно ставши католиком, заохочений Ватіканом та його орденами, не отримавши заперечень від своїх сюзеренів (монголо-татарів), зруйнував та спалив одне з давніх та головних сакральних та вільнодумних слов’янських міст на Розточчі, яке тисячоліттям до того займало пагорби довкола давнього православного та рахманського центру на Високому Замку (місто звалось Дібровою).

Саме за це православні Рахмани краю, які духовно очолювали рух за збереження давнього слов’янського православного світогляду (знань Прави), у період монголо-татарської навали та початку проникнення різноманітних орденів на Розточчя (за сприяння Данила), прокляли рід Романовичів, як рід відступників і зрадників.

Між тим, Данило, на правах завойовника та руйнівника, “подарував” руїни Діброви сину Леву (призначив начальником охоронної залоги), з однією метою – запобігти поверненню православних Рахманів та волхвів на Високий Замок і завадити відродженню головного Рахманського православного центру у майбутньому (у такому стані ця залога діяла десятиліттями). Сам же Данило, ховаючись від гніву роського народу, обрав своєю “столицею” далекий і північний Холм.

Стає очевидним, що на території навколо Високого Замку (нині це майже центр Львова), у різний час, існувало два міста, різних за значенням і духом:

1) дравнє тисячолітнє православне слов’янське місто засноване десь у 2-3 ст. н.е. Старотцями-Рахманами Розточчя (власне місто Діброва), яке було знищене Данилом Галицьким у 1256 році (район вулиці Кривоноса, площі Старий Ринок, Підзамче).

2) пізніше місто, власне Львів, яке, спочатку було охоронною залогою, а як місто, широко розбудовалось лишень у 15-16 ст., головно руками запрошених з Європи переселенців – німців, поляків та інших (район площі Ринок).

Запрошення іноземців до розбудови Львова було пов’язане з відмовою місцевого православного роського населення Розточчя продовж довгих століть брати участь у усвідомленій нарузі над святими рахманськими місцями (Рюриковичі захопили та розграбували рахманський замок та рахманський центр) та пам’яттю шанованих предків – Святих Отців Розточчя…

Що ж до окатоличеного роду Данила Галицького, то після проклять православних Рахманів, він виродився та повністю зійшов з політичної арени у 14-15 століттях н.е. …