Поруч з ним Постійний представник РФ у Нью-Йорку Небензя, який поширює кремлівську брехню у Раді Безпеки ООН, помітили ми також російського посла у Сараєво Калабухова, який, як зомбі повторював про український монтаж російських Zвірячих убивств армією Vандалів у Бучі та Ірпені. Між тим, майже 50 президентів, прем’єр-міністрів, голів парламентів, міністрів закордонних справ та Генеральний секретар ООН на власні очі переконалися у страшній російській різанині українського населення.

Російський представник при ЄС Чижов заявив, що військова операція, читай знищення українського населення та господарства, йде за планом. Кожна держава завжди собі щось планує, і тільки Російська Федерація планує наперед убивство цілого народу та знищення усієї країни. Навіть сам себе питаєш, звідки взялися оці монстри, яких ще десять років тому вважав людьми? Вампірський Кремль вимагає ще української крові і його військо печарних канібалів готове пити і їсти людські тіла та душі.

В Нью-Йорку озвався заступник Небензі Полянський, який озвучив офіційну позицію Кремля, що для нього неприйнятне членство України не тільки в НАТО, але і Євросоюзі, як і членство у НАТО Фінляндії та Швеції. Москва у зв’язку з цим висловила погрози Хельсінкі та Стокгольму, і знову таки Києву. У цей же день російський посол в Сараєво запропонував народам БіГ ще раз переглянути рішення щодо членства у ЄС. Тільки постає питання, чи Москва дійсно вважає, що вона ментор для європейських народів, яким була Росія після низки революцій 1848 року.

Тоді Російська імперія на якийсь час стала жандармом Європи для усіх вільнолюбних націй. Залишається незрозумілим, хто ці пани російські дипломати, які наважилися диктувати багатьом європейським народам, яким шляхом політичного, економічного та оборонного розвитку їм потрібно рухатися. Україна, Фінляндія, Швеція та БіГ не є частинами РФ. Звідки ж у болотної цивілізації шаленої московщини ця манія величі, якщо у вас у тому державоутворенні навіть нема Інтернету на більшості території, а сьогодні відключено Твітер та Фейсбука, які Кремль для свого народу заборонив, вважаючи, що дикунам не потрібна об’єктивна інформація.

Можливо, багато росіян живе у бідності на відміну від тридцяти мільярдерів та добре оплачуваних політиків, що вкрали в країні усе що можливо, та вони не знають нічого про нормальне життя, але високо ранговані дипломати все добре розуміють, що відбувається у світі і як Росія плюнула на міжнародні правила поведінки. Ці дипломати є воїнами рашизму та поширюють свою Zлобну ідеологію “руSSкого міра”, щоб здійснювати плани кремлівської гегемонії у Європі.

Але вже давно існує правило про можливість невиконання завідомо злочинних наказів. Раніше чи пізніше Zлочинний Кремль постане перед міжнародним правосуддям за злочини перед людством та людяністю. Кожен російський дипломат має розуміти, що за пропаганду війни, виправдання російських вбивств українських цивільних осіб його чекає відповідальність та кримінальне переслідування. І якщо він буде навіть на пенсії на той час, то за ці види злодіянь нема терміну давності. Чи йому потрібно, щоб його онуки носили травму через своїх дідів, які були засуджені від імені усіх народів світу за нелюдську поведінку?

Уявіть дипломатів, які нелюдськи себе поводять! Це сором для усієі сім’ї і стид для цілої нації. Гітлер 80-90 років тому, як і Путін зараз, мислив, що робить добро для німецького народу та восхваляв створений ним Третій Рейх. Але не можеш зробити процвітання своєї країни за рахунок знищення іншої. Шеф нацистської німецької дипломатіі фон Ріббентроп щиро думав, що на Нюрнбергському процесі буде виправданий, так як нікого не вбивав. Але кожний відповідає не тільки за фізичні вбивства, але і за потакання для їх здійснення та заохочення агресії. Так що Ріббентроп був повішений і це сигнал для багатьох російських дипломатів.

Повірте, новий Нюрнберг для новітніх рашистів з Кремля обов’язково буде. Тільки апокаліпсис планетарного масштабу може цьому завадити. Про це вже заявив колишній президент РФ Медвєдєв. Антропологічно він найменший у світі президент однієї країни, але з величезним карманом, куди вкрав сотні мільйонів доларів за свідченням фонду Олексія Навального. Він від імені Кремлівської зграї погрожує людській цивілізації ядерною війною. Якщо бажаєте, щоб не було життя вашим внукам та правнукам, то тільки вперед. Але вони вас точно проклянуть, хоча вам вже тоді можливо буде байдуже.

Олена Трегуб, серед іншого, заявила, що прибула до Брюсселя для участі у засіданні, важливому для розподілу багатомільйонної допомоги в Україні, однак з вини українських дипломатів стала жертвою крадіжки, а згодом – не відчула очікуваної допомоги дипломатів.

Виходячи з принципу рівності протилежних точок зору, публікуємо офіційну відповідь  Постійного представництва України при ЄС, в якій ті стверджують, що частина інформації у скандальному блозі була перекрученою, або поданою тенденційно.

Необхідно додати, що представництво України при НАТО також оприлюднило свою реакцію на звинувачення представниці МЕРТ. Джерела ЄП твердять, что людина, яку авторка блогу прийняла за українського дипломата, насправді була представницею альянсу і, відповідно, вона не мала оперативного зв’язку з димпісіями України у Брюсселі.

* * * * *

У зв’язку з публікацією блогу пані Олени Трегуб ”Моя компанія” у виданні “Українська правда.Блоги” вважаємо за необхідне повідомити таке:

По-перше, Трегуб НЕ ОФОРМЛЮВАЛА ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ НА СВОЄ ВІДРЯДЖЕННЯ ЧЕРЕЗ МЗС, як того вимагає існуючий порядок координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин, а відтак  не мала повноважень виступати чи оголошувати позицію української сторони під час заходу.

Представництво Україи при ЄС дійсно отримало звернення на бланку Мінекономрозвитку, підписане самою Оленою Трегуб, з проханням, по можливості, “надати сприяння у зустрічі та трансфері представників Мінекономрозвитку”. Натомість таке звернення мало б надійти до Представництва з МЗС після погодження відповідного технічного завдання. У зв’язку з відсутністю останнього, такого листа МЗС не готувало.

Саме цей лист мав бути формальною підставою для направлення в аеропорт службового автомобіля.

Незважаючи на вищевикладене, Представництвом було прийнято рішення надати сприяння і направити зустрічаючого дипломата (на приватному автомобілі) в аеропорт. Варто зазначити, що Мінекономрозвитку повідомило про прибуття та відбуття делегації з двох осіб різними рейсами, що вимагало чотири поїздки автомобіля в аеропорт.

Представництво має у розпорядженні офіційне запрошення учасників від Європейської комісії, в якому зазначено, що фінансування відрядження делегації МЕРТ здійснювалося повністю за рахунок цієї євроінституції, що включало квитки, добові, оплату готелю та транспортних витрат.

Через форс-мажорні обставини (масштабний страйк військовослужбовців) машину зустрічаючого дипломата було заблоковано в тунелі, через що він не зміг вчасно дістатися аеропорту.

О 14:00, коли інша машина, яку відправили на заміну, приїхала в аеропорт, пані Трегуб біля виходу не було, її телефон не відповідав. (примітка ЄП – за даними Flightradar24, літак Трегуб приземлився о 13:06; руління, вихід пасажира та прохід контролю суто технічно забирає не менше 15-20 хвилин, зазвичай – ще довше)

Дипломати Представництва усіма доступними способами (телефон, Viber, через готель, через іншого члена делегації) намагалися зв’язатися з Оленою Трегуб, але вона не виходила на зв’язок.

Близько 17:00 Представницво отримало дзвінок з відділення поліції Брюссельського аеропорту, де повідомили, що Трегуб знаходиться там “після пограбування”.

Коли дипломати прибули в аеропорт, представник МЕРТ розповіла, що вирішила не чекати зустрічаючих, які запізнювалися, а їхати до готелю громадським транспортом. Проїхавши декілька зупинок, Трегуб, за її власними словами, зрозуміла, що, ймовірніше за все, забула сумку з особистими речами, ноутбуком і телефоном на зупинці.

Відповідно, факту пограбування (юридичний термін, який передбачає, що “грабіжник не приховує свого наміру протиправно вилучити майно в потерпілого, при цьому ігнорує волю потерпілого чи третіх осіб”) поліцією не зафіксовано.

Варто підкреслити, що дипломат Представництва, розуміючи ситуацію, в якій опинилася пані Трегуб, позичив їй необхідну на перший час суму готівки.

Також в її блозі нічого не йдеться про процедуру оформлення посвідчення особи на повернення в України – очевидно, саме тому, що підлеглі пані Трегуб та дипломати Представництва України при ЄС збирали необхідні документи та друкували фотокартки за неї власним коштом.

Не відповідає дійсності і твердження щодо передбачення виступу О.Трегуб одразу в 4 панелях конференції – виступ був передбачений лише в останній панелі.

Наступного дня, 16 листопада, спізнившись на захід, замість того, щоб брати участь в “активному обговоренні результатів прикордонної співпраці”, пані Трегуб вирішила, що першочерговою і найважливішою справою є публікація фотографії зали засідань і вражень від системи безпеки приміщення Єврокомісії у Фейсбук.

Слід зауважити, що представниця української делегації, на відміну від інших делегацій, у т.ч. російської, жодного разу не взяла слова під час конференції.

До речі, про збільшення фінансування в рамках програм прикордонного співробітництва – проекти за програмами 2007-2013 років вже завершуються, а перший конкурс на нові оголошений лише у вересні цього року. Про яке збільшення фінансування може йти мова?

А от зрив участі України у цих програмах через затримку з підписанням Мінекономрозвитку угод про фінансування, яке має відбутись до кінця ц.р., – загроза цілком реальна.

Ну і наостанок, з огляду на плачевну ситуацію з виконанням низки проектів в рамках прикордонного співробітництва, яка загрожує втратою близько 30 мільйонів євро, Європейська Комісія має намір направити в Україну місію для проведення аудиту. Питання належної координації міжнародної технічної допомоги, за яку відповідає саме Департамент, очолюваний пані Трегуб, залишається відкритим…

У зв’язку з вищенаведеним постають наступні питання:

Чому, прибувши в аеропорт і розуміючи, що з якихось причин машина зустрічаючого ще не під’їхала, пані Трегуб не здійснила жодної спроби подзвонити до Представництва України при ЄС або до Посольства України в Бельгії (телефон і адреса якого приходять кожному абоненту в смсці в роумінгу)?

Чому, маючи в пошті мобільний номер і дані зустрічаючого дипломата, вона не скористалася безкоштовним вай-фаєм аеропорту, щоб подивитися контакти ?

Чому, перебуваючи декілька годин у відділенні поліції (де був Інтернет і телефони), пані Трегуб не здійснила жодної спроби повідомити про своє місцезнаходження Представництво України або Київ?

Чому пані Трегуб має переконання, що посада держслужбовця з України дає їй переваги у розслідуванні поліцією її ситуації? Місцеві правоохоронні органи виходять з того, що всі мають право на рівний захист, як прості туристи, так і чиновники. (ред. – в блозі Олена Трегуб стверджувала, що зникнення ноутбук не розслідувалося поліцією через те, що поліція не повірила у її офіційний статус)

Варто зазначити, що місцева поліція дійсно не розглядає крадіжки у фізичних осіб чи з квартир як важкий злочин і зазвичай обмежується лише фіксацією таких випадків, з чим на власному досвіді неодноразово стикалися українські дипломати в Брюсселі.

Представництво України при ЄС ще раз приносить вибачення пані Трегуб за те, що дипломат не зміг через об’єктивні непереборні обставини вчасно дістатися до аеропорту та її зустріти. Разом з тим, вважаємо, що навіть у цій ситуації від директора департаменту МЕРТ можна було б очікувати дотримання етики державного службовця, замість поширення емоційних та неоднозначних текстів через ЗМІ, з претензіями до “своєї компанії” – держави Україна.