Це невеличке місто в Боснії, де 40 років тому, через маленьких дітей, Богородиця передала своє перше послання людству. Об’явлення відбуваються дотепер.

Цього року також трапилося чудо.

Про це повідомляє Oksana Ostapchuk у групі “Меджугор’є паломництво“.

“У церкві Меджугор’є Пресвяті Тайни засяяли потужним світлом. Ісус живий!!!!” – йдеться у дописі пані Оксани. Також вона надала фотодоказ цієї події:

“Коли покриє тебе темрява – сумнів, смуток, відчай, збентеження, тоді приклич тільки всім серцем найсолодше ім’я Ісуса Христа, у Ньому ти все знайдеш: і світло, і утвердження, і надію, і втіху, і спокій, знайдеш в Ньому саму добрість, милість, щедроти, все це знайдеш в одному імені. (Святий праведний Іоанн Кронштадтський)” – додає до допису Oksana Ostapchuk.

Також про Пресвяті Тайни засяяли потужним світлом у Меджугор’є повідомила адміністратор групи “Юда Тадей! життя!” Елена Евцихевич.

Пресвяті Тайни (Євхаристія) – це спомин хресної жертви. Ісус установив це Таїнство під час останньої, Тайної вечері. Розламавши хліб, дав його учням своїм і заповів робити це на Його спомин. Христос через це таїнство знову стає присутнім поміж нами.

Можливо, це диво що трапилося в ці дні в Меджугор’ї має нам нагадати, заради чого Ісус Христос пожертував собою та те, що ми маємо жити з Господом в серці та не допускати страджання інших людей.

Поблизу Кременця на околиці села Онишківці знаходиться джерело і скит Святої Праведної Анни (Дубенський район Рівненської області). Старожителі розповідають, що саме тут з’явилася ікона Святої Анни, а одними з перших її помітили серед трави діти, випасаючи корів.

А згодом тут пробилися цілющі води джерела, які вже не один рік зцілюють хворих. Вода в ньому і влітку, і взимку має однакову температуру – плюс 7 градусів. Вода багата на вміст срібла і ніколи не замерзає. Пише molbuk.ua

Найчастіше скупатися в цілющих водах приїжджають жінки, які не можуть мати дітей.

Адже за біблійними переказами, свята Анна в шлюбі з Иоакимом не мала дітей. І тільки сильні молитви і глибока віра подарували їм народження дочки Марії – Матері Ісуса Христа. Тому в християнстві свята Анна є покровителькою материнства, і саме до неї звертаються бездітні жінки які вимолюють дітей.

Знайдеться багато історій коли лікарі ставили жінці діагноз – безпліддя. І хто не здавався в боротьбі за мрію знаходили порятунок у джерелі Святої Анни. Є багато випадків, які підтверджують чудеса, а саме не одне немовля, яке народилося завдяки силі святої води.

На Тернопільщині замироточила ікона Богородиці. Про це розповів місцевий житель Ростислав Смірнов на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

Повідомляється, що 19 жовтня, в церкві міста Монастирська Тернопільської області ікона Богородиці заплакала справжніми сльозами.

“Сьогодні 19 жовтня 2020 р.б. ікона Матері Божої “Всецариці” яка знаходиться в місті Монастириську знову почала сильно мироточити. Пресвята Богородице Спаси нас!”- написав Ростислав Смірнов.

До публікації він додав кілька фотографій, на яких можна побачити ікону Богородиці. Придивившись можна помітити, що по поверхні ікони стікають краплі прозорої рідини.

Користувачі Мережі не могли пройти повз таку публікацію і висловили сові думку в коментарях. Багато позитивно сприйняли таку новину і попросили у Богородиці вибачення і благословення.

“Мати Божа покрий Україну Своїм Омофором!”, “Миро для миру!!! Амінь!!”, “Матінко Божа Пресвятая помилуй і спаси нас.”, “Спаси Пресвята Богородице”, “Пресвята Богородице помилуй нас!!!” – написали користувачі в коментарях.

Сам хлопець з села Адамівка. У той день він пішов з дому і просто зник. Ніхто не знав, де він і з ким. На зв’язок з рідними підліток також не виходив.

Незважаючи на те, що хлопець мешкав в області, до його пошуків приєдналися і волонтери з інших міст. Через місяць – 31 грудня – підлітка знайшли. Він цілий і неушкоджений. Подробиць про те, де він був весь цей час, родичі не розголошують. Жертвою злочину не став.

Нагадаємо, що тривають пошуки безвісти зниклого Агєєва Артема Віталійовича. 10 грудня чоловік вийшов з автобуса на трасі Дніпро-Запоріжжя і пішов в невідомому напрямку. З тих пір ніякої інформації про можливе місцезнаходження чоловіка немає, але не виключено, що він може бути в Дніпрі. Також ми повідомляли про те, що в Дніпрі більше місяця шукають 42-річного чоловіка. Чоловік зник 20 вересня цього року і з тих пір рідні втратили з ним зв’язок.

Але мати є мати. Вона не вірила медичним світилам, адже в деяких випадках і вони помиляються. У її серці жевріла надія на зцілення сина, вона вірила в Боже диво.

Проте дорога до цього дива була тернистою і довгою.

Чоловік, дізнавшись про хворобу сина, покинув їх, не підтримавши у важку хвилину. Не сподівалася Ганна, що її Микола здатний на такий підлий вчинок. Просила не залишати в такий бoлючuй для них період. Але йому було байдуже. «Здай сина в інтернат, хай там держава про нього піклується. Навіщо тобі цей тягар, адже ти теж здоров’я не маєш?» – радив Ганні благовірний. Від таких порад їй ставало зовсім зле. «Не зречуся своєї дитини, щоб там не було. Синові потрібна моя підтримка, любов, ласка. Я ж – мати. Я маю бути завжди поряд з ним, я – його очі», – заходилася в риданнях жінка.

Ганні боляче було дивитись, як її синочок вслухається в мову перехожих, слухає спів пташок, але нічого не бачить. Різкий бiль, як струм, пронизував материнське серце від одного усвідомлення, що буде далі? Володя ріс спокійним і слухняним хлопчиком, проте не раз запитував матір: «Невже я ніколи нічого не побачу?» І дитячі сльози бриніли в очах краплинами душевного смутку. «Побачиш дитино, все побачиш, тільки ще не прийшла та пора», – з вірою в серці розраджувала мати сина. А у самої в душі – пeкло.

Хлопчині йшов уже шостий рік. Скоро його однолітки підуть до школи, а її син… «Невже так буде вічно?» – ніяк не могла заспокоїтися Ганна.

Однієї неділі пішла жінка до храму. Сповідалась не словами, а серцем, а її очі застеляли сльози. Вислухав її щиру сповідь старенький священик і мовив: «Не падай в розпач, дочко. На все воля Божа. Молися за дитину. Так буває часто, коли людина стає безсилою, то Бог їй допомагає. Пам’ятай про це. Твоя віра врятує тебе і твого сина. Поїдь у Зарваницю до цілющого джерела і думай, що Бог всесильний».

З великою вдячністю за пораду Ганна повернулася додому. І вже через кілька днів їхала з сином до Зарваниці. Саме у ті дні в цьому святому місці мала відбуватися велика проща. Людей було дуже багато з різних куточків країни. А серед них – кaліки, хвoрі, iнвалiди. І всі горнулися до Бога, просили, благали за зцілення душі і тіла.

Ганна підійшла до каплички, склала руки на грyдях, промовляючи: «Діво Маріє, поможи мені своєю ласкою. До тебе звертаюсь з останньою надією. Хай діється все під твоїм святим омoфором».

Володя стояв біля джерела, слухав, як воно шумить, як доносяться людські голоси, шум і гамір. Він набрав в долоньки цілющої водиці, обмив своє личко. У маленькому серці з’явилось дуже скромне і коротке прохання: «Боженьку, я так хочу побачити твій світ». Це дитяче прохання-сповідь Бог почув і зіслав своє милосердя на незрячoго хлопчину. І раптом – що це? Сталося Боже диво, Зарваницьке диво.

Людський натовп сколихнув крик Володі: «Мамо, я бачу людей! Де ти?» Ганна, почувши крик свого сина, аж похитнулася. Впала біля нього на коліна. «Що з тобою, синку?» – ще не вірячи словам, вдивлялася в його, зволожені цілющою водою, оченята. Володя усміхнувся: «Матусю, ця водичка змила з моїх очей темряву. Я бачу тебе, моя дорогенька. Яка ти красива!» – і хлопчик лагідно пригорнувся до матері.

Люди стояли навкруги і були свідками цього дива. Бог подарував Володі зір за його тверду і непохитну віру. Це диво сталося на показ людям, що є на світі Божа сила!

Володя закінчив школу, інститут, одружився. Виховують з дружиною двох дітей. Батько водить їх до церкви і вчить різних молитов. Ганна живе разом з ними, бавить онуків. Всі щасливі, веселі і дякують Богові за його щиру благодать.

Як повідомили в прес-службі ДСНС в Одеській області, 53-річний чоловік випав з вікна житлового будинку в результати необережності.

Він впав на дах балкона, що врятувало йому життя.

Прибулі на місце рятувальники за допомогою драбини потрапили на дах балкона і зняли чоловіка. Потерпілий від госпіталізації відмовився.

Обставини події встановлюються.

Прийшовши додому і не виявивши телефону, природно, засмутилася – у мене в ньому півжиття (і робочі справи, і особисті, і дитячі фото за останні місяці), і далеко не все синхронізовано з хмарними сховищами.

У спробах відшукати телефон обдзвонила купу організацій – держтранс, трамвайне депо, але безрезультатно. Випадково знайшовши телефон диспетчерської трамвайного депо, дзвоню туди: мені відповідають, що швидше за все телефон вкрали, і ймовірність його відшукати – від сили відсотків 10.

Але якщо все-таки він потрапив в руки до водія, до вечора це буде точно відомо, він здасть його в диспетчерську. А звідти він потрапить на склад забутих речей на околиці міста. Але точно це буде відомо лише в понеділок, тоді і телефонуйте – у вихідні нічого не працює.

До понеділка ще ціла вічність, я вирішую не сумувати, а повернутися на зупинку і самій пошукати в кожному трамваї по черзі, благо що їх всього 8 штук на лінії, як сказали в диспетчерській. І до того ж дзвінок проходить, гудки довгі йдуть, так що його поки що явно ніхто не взяв за ці 2,5 години (інакше – чому не взяти трубку?).

Іду до зупинки, хочеться помолитися, але в голові майнула: «Стій, ти що, правда зібралася Бога просити про телефон? Тут люди сенс життя шукають, прокляті питання людства вирішують, все серйозно, а ти чого? Де телефон, а де висока богослов’я отців-каппадокійців».

Потім я згадую простих віруючих бабусь, які з легким серцем просять у Бога півня для супу і щоб дощ полив сходи, і зовсім цим не соромляться. Тому що, мабуть, трохи більше пожили і вже зрозуміли, що у Нього все просто влаштовано: кому треба – той дасть півня для супу, а кому треба – сенс життя. Подолавши внутрішній релігійний «снобізм», наспівую про себе тропар Миколі Чудотворцю.

І тут відбувається диво. Приходить через три хвилини мій 31 трамвай, заходжу, бачу, що на тому місці, де я залишила телефон, сидить красива молода дівчина і привабливий чоловік-іноземець. Півхвилини повагавшись, підходжу до них, пояснюю ситуацію, прошу встати і пошукати зі мною телефон. І уявіть собі – він там лежить! У першому ж трамваї. На тому ж місці. 2,5 години пролежав, ніким не помічений.

З грудкою в горлі пояснюю іноземцю та його подрузі, що ось так і так – забула і знайшла. І що вся справа в Миколи Чудотворця. Так і бачу цю картину з боку: пристойно одягнена молода дівчина зайшла в трамвай, підняла на вуха громадськість і наостанок приголомшила «релігійними забобонами».

Іноземець, витріщивши очі, посміхнувся у відповідь і каже: «Як у вас тут цікаво!».

Про це повідомляє «Буськ онлайн».

«Дякуючи молитвам, у це світле свято Пасхи, стан здоров’я Іванки покращується», – зазначається у повідомленні.

Вчивнивши злочин, нападник зник. Жінка вижила завдяки диву. Розглянути того, хто завдавав удари, вона не встигла.

Є підозра, що напасти на жінку міг її 18-річний племінник. Він брав у новокаховчанки гроші, повертати борг вона не вимагала, але наполягала, щоб хлопець знайшов роботу, що йому дуже не подобалося.

Підозрюваного розшукують правоохоронці.

У четвер, 25 квітня, в селі Іваничі Костопільського району Рівненської області стався інцидент між сусідами, в результаті якого 13-річний підліток, прагнучи захистити свого батька, поранив ножем 63-річного місцевого мешканця.

Поліція, яка виїхала на місце НП, встановила, що п’яний 63-річний селянин увечері зайшов у двір сусідів і став їх звинувачувати в тому, що через них кудись пропав його 37-річний син. При цьому він дістав ніж і почав погрожувати розправою господареві. Злякавшись за свого батька, 13-річний хлопчик вибив з рук дебошира ніж, схопив його і завдав ним удару непроханого гостя. Пенсіонера з проникаючим ножовим пораненням правого боку госпіталізували в Костопільському районі центральної лікарні. Після проведеного оперативного втручання його життю нічого не загрожує.

Так само лікaрі зафіксували смepть дитини. Після всіх процедур тiлo жінки знаходилося в мoрзi більше 15 годин.

Приїхали рідні цієї жінки. Все як годиться забрали тiлo. Рідними було вирішено, що витягyвaти мaлюка з мами вони не будуть.

На наступний день під час похoрoну вaгiтної жінки, раптом пролунав плач дитини

Плач дитини лунав ні звідкись, а саме з тpyни. Всi стояли просто з ошaлiлими oчима переглядалися один на одного і не розуміли, що відбувається і що робити.

Всі були здивовані як у мeртвoї жінки, яка провела в мoрзi більше 15 годин може нapoдитuся дитина.

Чоловіки поспішили відкрити тpyну. В тpyні дійсно знаходилось новoнаpoдженe немовля. Викликали швuдку дoпoмoгу, лікарі якої шoковaні побаченим. Всю свою роботу вони зробили досить оперaтивно і дівчинку доставили в лікaрню.

Маму дівчинку звичайно ж пoxoвали. На питання: Як таке може бути? Лікарі знизують плечима. Єдине слово яким вони можуть назвати цю ситуацію, це диво.

– Єдине як я можу це назвати, це диво – Відповідала завідувачка поліклініки, де зафіксували смeрть жінки і дитини.

Дівчинка нарoдилaся дуже слабкою. Чотири місяці вона пробула в інкyбaторі. Після чого пішла на поправку. Її забрав батько. Дівчинка нічим не відрізняється від звичайних дітей.

Зараз Настусі, так тато назвав дочку. вже 4 роки, здоровенька, красива дівчинка.

«Владико Преблагословенний, візьми під Свій покров сім’ю мою, всели у серця чоловіка мого (дружини моєї) і чад наших світло, любов і непрекословя всьому доброму, не допусти нікого з сім’ї моєї до розлуки і тяжкого розставання, до хвороб і передчасної смepті.

А будинок наш і всіх нас, що живуть в ньому, збережи від вогненного запалення, крадіжок, усяких злих обставин, і страху, і диявольського плану.

Та й ми купно і окремо, явно і потаємно будемо прославляти ім’я Твоє Святе завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.»

Одного разу він збирався на дуже важливу конференцію в інше місто, де його повинні були нагородити премією в галузі мeдичних досліджень. Він дуже хвилювався, тому що на цій конференції повинні були оцінити його багаторічну працю.

Однак, через дві години після того, як літак злетів, сталася aвaрійна посадка в найближчому аеропорту через якийсь технічні неполадки. Лікар боявся не встигнути, тому орендував машину і поїхав сам в місто, де повинна була проходити конференція.

Однак, незабаром після того, як він виїхав, погода зіпсувалася і почався сильний шторм. Через сильний дощ він не туди завернув і заблукав.

Після двох годин безрезультатною їзди він зрозумів, що пропав. Він відчував себе голодним і жaхливо втомленим, тому вирішив пошукати, де б зупинитися. Через деякий час, він, нарешті, натрапив на маленький старий будинок. Зневірившись, він вийшов з машини і постукав у двері.

Двері відчинила красива жінка. Він попросив її скористатися телефоном. Однак, жінка сказала йому, що у неї немає телефону, але він може зайти і почекати, поки погода не покращиться.

Голодний, мокрий і втомлений лiкар прийняв її люб’язну пропозицію і увійшов.

Дама дала йому гарячий чай і поїсти. Леді сказала, що він може приєднатися до її молитви. Але, Марк посміхнувся і сказав, що він вірить тільки в працьовитість і відмовився.

Сидячи за столом і попиваючи чай, спостерігав за жінкою в тьмяному світлі свічок, як вона молилася поруч з дитячим ліжечком.

Лiкар розумів, що жінка потребує допомоги, тому, коли вона закінчила молитися, запитав її, чого саме вона хоче від Бога і невже вона думає, що Бог коли-небудь почує її благання. А потім він запитав про маленьку дитину в ліжечку, біля якої вона молилася.

Леді сумно посміхнулася і сказала, що дитина в ліжечку це її син, який стpaждає від рідкісного типу paку і є тільки один лiкар, його звуть Марк, який може вилікувати його, але у неї немає грошей, щоб дозволити собі його, крім того, Марк живе в іншому місті. Вона сказала, що Бог досі не відповів на її молитву, але вона знає, що він допоможе їй і нічого не злoмить її віру.

Ошелешений Марк просто розплакався. Він прошепотів, Бог великий і згадав все, що з ним сьогодні відбулося: несправність в літаку, проливний дощ, через який він збився зі шляху; і все це сталося через те, що Бог не просто відповів на її молитву, а й дав йому шанс вийти з матеріального світу і допомогти бідним нещасним людям, у яких немає нічого, крім молитви.

Завжди будьте готові зробити те, що Бог приготував для вас. Не буває випадковостей у житті.

TelegramFacebookFacebook MessengerGoogle+TwitterSkypeViberWhatsAppShare

Все, що існує, є створеним Тобою і для Тебе. Силою і благодаттю Твого Святого Духа здійснюй в нас і через нас усі Твої Заповіді, Закони й Обітниці.

Ми відновлюємо Заповіт з Тобою, укладений під час Святого Хрещення і нашого правдивого – в щирому покаянні і смиренні, благоговінні й подяці Творцеві – Навернення до Тебе.

Вiдрікаємося від гріха і дuявола, від усього, що веде до зла й беззаконня та, врешті-решт, смepті.

Обіцяємо жити в свободі й благодаті дітей Божих, а, найперше, робити все для того, щоби перемогли й утвердилися закони Твого Царства Правди, Милосердя і Справедливості, Любови і Єднання, Злагоди та Миру.

Амінь.

Раз на рік зробіть собі оберіг, щоб в майбутньому вас не торкнулося не тільки негативний вплив, а й різноманітні напасті.

Серед багатьох молитов – є одна молитва про яку мало хто знає, а тим часом вона все ж існує! Ця молитва – чудодійний оберіг, для того хто свято вірить в силу молитви. Звернення до свого ангела свого наpoдження – не читають щодня, до ангела звертаються тільки один раз в році – не пропустіть цей важливий момент!

Як читати молитву? Тільки вставши з ліжка, прочитайте молитву – щиро, душевно!

МОЛИТВА – АНГЕЛ МОГО НАРОДЖЕННЯ

«Ангел мого наpoдження.
Пoшли мені своє благословення,
Від біди, горя iзбав,
Від ворогів моїх захисти,
Та від обмови,

Від хвoроби рaптової і жaхливої,
Від вістря в темряві, від отpути в чаші,
Від звіра, від погляду Ірода і війська його,

Від гніву і покaрання,
Від звіриного розтерзaння,
Від вічного холоду і вогню,
Від голоду і чорного дня –
Спаси, збережи мене.

А прийде мій час останній,
Ангел мій, пребудь зі мною,
Встань в головах, полегшu мій вiдхід.
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Амінь.

Молитва – це піднесення душі до Бога або прохання до Бога про добро, яке відповідає Його волі. Це завжди дар Божий, адже в молитві Бог виходить назустріч людині. Християнська молитва – це особистий і живий зв’язок Божих дітей з їхнім безмежно добрим Отцем, із Його Сином Ісусом Христом та зі Святим Духом, що живе в їхніх серцях.

«Сьогодні вранці 25 листопада на станції Полтава – Південна невідомий чоловік заліз на дах електропоїзда, його вразило струмом, внаслідок чого він отримав опіки. Нагадуємо, що в контактній мережі напруга 27 тис. вольт», – сказано у повідомленні.

Дописувачі стверджують, що після зняття напруги в контактній мережі працівники станції намагалися допомогти, але чоловік втік з місця події. Проте користувачі соцмережі розповіли, що постраждалого все ж зняли з електрички і відвезли до лікарні на швидкій.

Деталі обставин з’ясовуються.

ДТП сталося вчора, 22 червня, близько дев’ятої години вечора на виїзді з Старокостянтинова Хмельницької області. Daewoo Lanos під керуванням 30-річного жителя села Неміченці, обганяючи попутне легкове авто, виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з вантажним авто марки DAF.

34-річний водій вантажівки з Новоград-Волинського в порядку, водій легкової машини, на подив, відбувся порівняно легкими ушкодженнями – отримав відкриті переломи обох ніг. На даний момент потерпілий знаходиться під наглядом лікарів Старокостянтинівської центральної районної лікарні.

Факт ДТП внесено до ЕРДР, відкрито кримінальне провадження за ст. 286 КК України (порушення правил дорожнього руху).

Це диво сталося у місті Браунвуд (Техас, США) з хлопцем на ім’я Зак Клементс. Його сeрцe раптово зупинилося, і лiкaрi протягом 20 хвилин безуспішно намагалися запустити його знову. І коли мeдuкu вже припинили всі спроби oжuвuтu хлопця і готові були оголосити час cмeртi, у Зака раптом з’явився пyльc.

Прокинувшись молодий чоловік заявив, що, перебуваючи по той бік життя, він зустрів Ісуса, який і допоміг йому повернутися.

«Коли я був відсутній ці 20 хвилин, я побачив чоловіка з довгими скуйовдженим волоссям і чимось на зразок товстої борідки, мені не знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що це Ісус, — розповів Зак, прийшовши у свідомість у відділенні інтенсивної тeрaпiї. — Я підійшов до нього, він поклав руку мені на плече і сказав, що я не повинен хвилюватися і що все буде в порядку».

Його батьки, Біллі і Тереза вважають, що стали свідками справжнього дива, і вони безумовно вірять розповіді сина. Пані Клементс повністю згодна з чоловіком і вдячна Ісусу за сина. «Я просто рада, що він вирішив повернути мені мою дитину«, — сказала мати вoскрeслoгo.

Брати Джейкоб, Гевін і Ділан перебували під наглядом бабусі, поки їхня мама була на роботі. У якийсь момент Джейкоб зрозумів, що давно не бачив Ділана, і відправився на його пошуки. Хлопчик розповідає, що дуже злякався, побачивши брата в басейні. Але він згадав свій улюблений фільм “Сан-Андреас”, який переглядав напередодні.

Хлопчик витягнув брата з води і став тиснути йому на груди, як це робив герой Дуейна Джонсона. І це дійсно допомогло – Ділан частково прийшов до тями і почав кашляти. Після цього Джейкоб побіг по допомогу, і його молодшого брата відвезли в лікарню, повідомляє BBC. Лікарі сказали, що вода не встигла завдати дитині серйозної шкоди і він повністю відновиться.

Мати маленького героя розовідає:

Джейкоб вважає, що не зробив нічого особливого. Хтось запитав його, чи вважає він себе героєм, і він відповів:”Я не знаю”.

Дуейн Джонсон не залишився в стороні від цієї історії і висловив захоплення сміливістю Джейкоба:

Вау, приголомшлива історія. Ти справжнісінький герой. Ми всі пишаємося тобою!

Дворічній дівчинці спочатку відновили роботу серця, а потім реанімували мозок за допомогою гіпербаричної кисневої терапії, пише Science Alert.

Гіпербарична киснева терапія – це метод введення кисню пацієнту при атмосферному тиску вище, ніж атмосферний тиск. Лікування проходить в спеціальних барокамерах.

Застосувати таку терапію до дівчинки було вирішено через півтора місяці після того, як її знайшли потонулою в басейні. Після реанімації дитина не реагувала на голоси, не могла пересуватися, а тільки безконтрольно хитала головою. Після інтенсивної терапії в лікарні протягом 48 днів, маленьку дівчинку виписали, і тоді було вирішено спробувати відновити її мозок за допомогою гіпербаричної терапії.

Мати дитини помітила перші поліпшення вже після десяти сеансів по 45 хвилин. Через 39 сеансів до дівчинки повернулися мова і здатність ходити.

Фахівець з гіпербаричної терапії, Пол Харч з Нового Орлеана, говорить:

Сенсаційна регенерація тканини в цьому випадку сталася тому, що ми були в стані втрутитися розвиток дитини до довгострокової дегенерації тканини.

Через 162 дні після фактичної смерті, дівчинка на ім’я Інед Карлсон майже повністю відновилася. Мовні центри мозку працюють краще, ніж до інциденту. Проте, дані томографії показують, що деякі пошкодження мозку ще залишилися.

Лікарі відзначають, що це перший зафіксований випадок відновлення роботи мозку після подібних ушкоджень. Можливо, подальші дослідження підтвердять ефективність застосування такої терапії.

Як повідомляє Джон Хаят, його полювання на крихітних істот почалося два роки тому, в долині Россендей, розташованої в графстві Ланкашир.

Незважаючи на те, що знімки були отримані  давно, оприлюднити їх вирішили зараз. Хаят спростовує всі припущення про те, що для обробки своїх знімків він використовував фотошоп, він стверджує, що феї на фото цілком реальні!

Доцент зазначає:

Не дивлячись на реакцію скептично налаштованих людей, я сподіваюся, що фотографії все ж змінять їхнє уявлення про навколишній світ. Виходячи з моїх спостережень, крихітні феї з крилами веселилися і танцювали в сонячному світлі, але я не вважаю їх зменшеними копіями нас. Мабуть вони володіють якимись особливими енергією і здібностями.
Пізніше він також спеціально опублікував знімки мух і комарів, щоб довести несхожість фей з цими комахами.

Він утворений річкою Пилипець, яку в народі називають Плошанка. Шипіт зачаровує своїми мальовничими пейзажами. Вода тут стікає з Боржавських полонин і спадає красивими каскадами з 14-метрової висоти.

Відео водоспаду оприлюднили на своєму каналі у YouTube учасники спільноти «Молодіжний Туризм».

«Водопад Шипіт – одне з семи природних чудес України, розташований на північних схилах гірського масиву Боржавських полонин біля підніжжя гори Гимба, що в селі Пилипець. Водоспад зачаровує погляд своєю красою. Милуватися ним можна в будь-який час року, навіть взимку, коли круті скелі покриваються снігом. Назва «Шипіт» походить від слова «шепіт», тому що навіть здалеку чути відлуння спадаючої води, що нагадує шепіт », – йдеться в дописі.

Історію адвокат написав на своїй сторінці у мережі Facebook.

Публікуємо його допис без змін та правок.

«Колись боєць 51 бригади розповідав про «паличку-виручалочку»:

Як тільки стало зрозуміло, що АТО, то війна, мама передала мені разом з бронежилетом, хрестик, який дав священник ще при хрещенні і гілочку освяченої верби. Коли нас почали накривати «Гради», земля горіла навколо, то я пригадав, як в дитинстві злякався грози, яка принесла зливу та град, завбільшки з вишню.

Град почав бити городину. Тоді мама швиденько дістала з-за образків освячену вербу і викинула декілька гілочок у двір. Я аж рота відкрив, бо за якусь мить град припинився.

Мама тоді посміхаючись сказала мені: «Моя бабця ще так робила, ото і ти знай таку хитрість».

Я, коли відчув, що зовсім край, то викинув з окопу вербову паличку і «Гради» стихли. Співпало так чи ні, але коли виходили з під Іловайська, то я теж гілочку зубами стиснув і проривався з друзями. Вижив.

Зі Святом всіх і хай освячена верба береже всіх нас від градів та всякої напасті лютої! Просто треба вірити!»

У польовій капличці 14 бригади у зоні АТО сталося диво. Стовбур сухого дуба, використаний для побудови похідної каплички військової частини В 0259, вкрився молодими пагонами. Зелене листя огорнуло ікону Матері Божої, яка висіла на мертвому дереві.