Провайдери заявляють: це або технічна помилка, або “особливий” браузер. Однак, як засвідчують дослідження, далеко не всі українські підприємці обмежують доступ до пропагандистських ресурсів, що потрапили до санкційного списку.

OBOZREVATEL з’ясував, хто порушує указ РНБО, що загрожує провайдерам і коли доступ до російських ресурсів можуть офіційно відновити.

Головне:

частина провайдерів залишила доступ до заборонених ресурсів;

провайдери заявляють, що виконують усі законні вимоги;

з технічних причин доступ до заборонених ресурсів провайдери то відновлюють, то скасовують.

Українці скаржаться на російські сайти, а оператори відхрещуються.
Українські провайдери щонайменше для частини своїх абонентів відкрили доступ до деяких заборонених указом РНБО ресурсів. Про це заявляють самі клієнти компаній. Українці можуть потрапити на сайти т. зв. “ДНР” і “ЛНР”, які перебувають під забороною, російські соціальні мережі і пропагандистські медіа.

При цьому і частина читачів, і працівники OBOZREVATEL змогли, скориставшись послугами різних провайдерів, потрапити на заборонені ресурси. Наприклад, за допомогою одного з мобільних операторів можна отримати доступ до забороненого ресурсу “Новоросс.інфо”. При цьому зазначений сайт в одних клієнтів відкривається, а у інших – ні.

Указ президента, який забороняє будь-яким провайдерам надавати доступ до цілого переліку ресурсів, почав діяти ще у 2017-му і діє щонайменше до травня 2020-го. Незважаючи на це, з незрозумілих причин деякі оператори передчасно відкрили доступ.

Наприклад, 19 липня один із провайдерів розблокував майже всі заборонені в Україні ресурси: ВК, Однокласники, “Русская весна” тощо. Ще вчора зазначені сайти були недоступні. При цьому “Кинопоиск” залишився неробочим.

До редакції OBOZREVATEL звернулися десятки українців, які помітили доступ до Яндекс.Карт, сепаратистських ресурсів.

Ми обдзвонили провайдерів і операторів, на яких надійшли скарги, однак усі вони спростували зняття блокування. Наприклад, у Dream line коротко відповіли: закон України виконують, у “Волі” припустили, що всьому виною може бути браузер, в технічній підтримці заявили, що це може бути “технічною помилкою”, а у пресслужбі пообіцяли розібратися із ситуацією і попросили номери телефонів, з яких з’явився доступ. Вказану інформацію OBOZREVATEL надіслав у компанію, відповідь опублікуємо одразу ж після того, як оператор її надасть.

Указ про обмеження роботи цілого пулу сайтів п’ятий президент України Петро Порошенко підписав іще 15 травня 2017-го. Кілька днів тому журналіст Роман Реведжук заявив, що вже зараз готується указ про скасування блокування російських соціальних мереж. Однак офіційне рішення не ухвалювалося, ресурси все ще під забороною, а операторам, які порушать правило, загрожує покарання.

“За моєю інформацією, зараз готується скасування рішення РНБО про заборону в Україні російських соціальних мереж… Ми можемо повернутися в той процес, коли нам відновлять роботу “Однокласників” і “ВКонтакте”. І далі будуть годувати українське суспільство, українську молодь російською пропагандою”, – зазначив він.

Коли знімуть блокування?
Більшість санкцій проти інтернетресурсів і компаній, якими ними володіють, діятимуть до травня 2020-го (це стосується зокрема Однокласників, Мейл.ру, ВК та ін). Потім президент Володимир Зеленський і очолювана ним Рада національної безпеки і оборони (РНБО) ухвалять рішення, чи продовжувати обмеження, чи не вводити нові санкції.

Головна причина рішення РНБО – пропагандистська інформація та збір персональних даних українців, яка здійснювалася за допомогою заблокованих ресурсів. А якщо йдеться про ЗМІ т. зв. “ДНР і ЛНР”, в них також були присутні заклики до сепаратизму і виправдання злочинів, скоєних бойовиками РФ.

Думки про те, наскільки ефективні санкції – розходяться. З одного боку популярність російських ресурсів різко впало, з іншого ж – ті, хто хоче користуватися, наприклад, ВКонтакте, може це робити за допомогою VPN і після обмежень. Також під санкції потрапили ресурси, які складно звинуватити у пропаганді або зборі персональних даних. Наприклад, сайт “Кинопоиск”, на якому розміщені біографії акторів, описи фільмів, рецензії до кінопрем’єр, рейтинги тощо, також опинився під забороною.

Чи знімуть блокування наступного року – залежить від президента Володимира Зеленського. Захист від пропаганди – один із важливих елементів безпеки країни. А зараз, коли заборона ще діє, будь-який провайдер за порушення правил ризикує заплатити штраф.

“У Києві обговорили проект міжнародної технічної допомоги Євросоюзу Twinning за участі українських та європейських експертів”, – каже Цигикал.

За його словами, для досягнення визначених пріоритетів необхідно продовжити адаптацію законодавства і прикордонних процедур до стандартів ЄС, розвивати обмін та аналіз інформації.

“Сьогодні нам подарували пакет, завдяки якому можна заходити до європейських баз даних. Ви знаєте, у нас сьогодні дуже багато євроблях на території країни. Як правило, вони чи литовські чи польські”, – каже він.

Колишній директор IT-департаменту “Приватбанку” Дмитро Дубілет викладе у відкритий доступ код сервісу “Папка”. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Проект “Папка24” був запущений в минулому році. Цей сервіс дозволив компаніями та приватним особам обмінюватися один з одним документами в електронному вигляді, не витрачаючи грошей і часу на паперові документи і “мокрі” підписи/печатки. “Фактично, ми схрестили Gmail і українську ЕЦП”, – зазначив Дубілет.

Після націоналізації “ПриватБанку” Дмитро Дубілет думав, що далі робити з проектом. І в підсумку вирішив викласти код сервісу у відкритий доступ.

“Я оголошую про те, що весь софт “Папка” переходить в режим open-source. Це означає, що ми публікуємо код у відкритому вигляді і даємо повне право кому завгодно на використання його де і як завгодно. Будь-яка організація або приватна особа зможе завантажити код “Папки” та встановити на своїх серверах. Можна буде розфарбувати цей продукт в свої кольори, виставити в Інтернет під своїм брендом… загалом, робіть з ним, що хочете”, – написав Дубілет.

“Електронні документи — це не просто питання зручності. Якщо хоча б половина документів перейде в електронний вигляд, то позитивний економічний ефект для України вимірювався б відсотками ВВП”, – зазначив Дубілет.

Нагадаємо, команда iGov, членом якої є Дмитро Дубілет, заявляла, що

В iGov готові створити значно дешевшу і справну альтернативу сайту подання е-декларацій
готова створити систему для онлайн-подання декларацій з бюджетом до 7 млн грн. “На створення системи, яка не працює, виділили 27 млн гривень. Уряд оголосив, що готовий витратити на неї до 100 млн грн. Публічно заявляю, що команда iGov готова створити систему з бюджетом до 7 млн грн (включаючи всі серверні потужності). Все, що перевищить цю суму — за мій рахунок”, – казав Дубілет.