Врешті, медики кажуть, що олівець не розвиває дрібну моторику рук, а також абсолютно не розвиває каліграфію. Вважають, що найправильніше вчитися писати чорнильною ручкою, яка вимагає певного тиску, нахилу…
— Почнемо з того, йти до школи у шестирічному віці однозначно рано, — каже Володимир Родіонов, провiдний науковий спiвробiтник вiддiлу медичних проблем здорової дитини та преморбiдних станiв Iнституту педiатрiї, акушерства та гiнекологiї АМН України. — Проте чиновники чомусь не розуміють цього.
І якщо діти сьогодні дозрівають інтелектуально раніше, фізичний та емоційний розвиток не найліпший. Тобто, діти такого віку ще не готові йти до школи — вони ще повинні бавитися, адже саме гра є оптимальним видом навчанням для шестирічок. Реформа відбулася, проте школи не перобладнали: для першокласників мали виділити ігрові та спальні кімнати — і де вони? Це стосується й писання олівцями.

— А чим вони не підходять?

— Справа в анатомічних та фізіологічних показниках дитячої руки, — долучається Владлена Сальнікова, дитячий лікар-невролог. — Олівець вимагає певного нахилу і певного тиску, який шестирічному малюку ще важко контролювати — у результаті олівці постійно ламаються, пишуть недостатньо яскраво або ж, навпаки, рвуть папір.
Загалом, у цьому віці дитина має вміти користуватися олівцями, фломастерами, ручками. Проте олівцями треба малювати, а не писати. Навички письма олівцем не виробиш! Навіть дорослому важко прописувати в прописах букви чи цифри, адже олівець для цього не призначений.

Єдиний плюс, який я можу відзначити, — це зниження ступеню стресу, коли дитина користується олівцем замість ручки. Тобто, вона знає, що має можливість стерти і написати правильно, тоді як ручку не зітреш. Відповідно, зменшується емоційна збудливість, дитина не так хвилюється. Проте з точки зору фізіології олівець для письма не підходить — він не розвиває дрібну моторику рук.

– А чому вона така важлива?

— Дрібна моторика рук відповідає за розвиток півкуль головного мозку. Адже на пальцях є нервові закінчення, які “замикаються” у лобних долях мозку, які, своєю чергою, відповідають за процеси мислення, формування та розвиток мовення тощо. Цікаво,  що приблизно третину всієї поверхні рухової проекції головного мозку займає саме проекція кисті рук, яка розташована поруч з мовною зоною. З цього випливає, що розвиток мовлення дитини і розвиток дрібної моторики — два взаємозв’язані і нерозривні процеси.
Процес вдосконалення моторних навичок активно відбувається у дошкільному та ранньому шкільному віці. Ось чому важливо, щоб у цей період дитина писала тим, чим треба. Адже коли дитина пише, задіюється багато систем, які мають скоординуватися між собою — кісткова, м’язева, нервова, зорова.

До речі, вчитель чи шкільний психолог мають бачити, чим дитині краще писати, і, можливо, пропонувати писати ручкою, якщо учню незручно користуватися олівцем.

А ше у класі та вдома треба мати предмети для розвитку дрібної моторики рук першокласників. Це може бути мозаїка, пазли, конструктори на кшталт “Лего”. Дуже корисні пальчикові ігри, ліплення, насаджування намиста, розвиваючі іграшки на кшталт зав’язування шнурівок, м’ячики з м’якими шипами. А неврологи та логопеди знають: масаж пальців рук допомагає дитині вибудовувати своє мовлення. І пам’ятайте:  що “розумніші” руки, тим розумніша ваша дитина.

Днями в мережі фейсбук почали поширювати статті, про нібито страшний новий вірус, що “косить” українських дітей і є надзвичайно заразним. Нове для франківців слово “Коксакі” викликало масову паніку серед містян. 

0342.ua вирішив розібратися чи такий страшний вовк, як його малюють і звернувся за коментарями по темі до медиків Івано-Франківська.

Тарас Кобрин, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету:

“Важко зрозуміти, чому піднялася паніка навколо цього вірусу. Коксакі — це вірус з групи ентеровірусів, які відомі давно. Щороку діагностуємо випадки ентеровірусної інфекції. Десь протягом 15-ти років. Ми чітко знаємо його клінічні прояви і кожен знаючий лікар по них може виставити цей діагноз. Можливо цього року проявів Коксакі є дещо більше, але це явно не кількість при якій можна говорити про “спалах” інфекції.

Класичні прояви ентеровірусної інфекції, в тому числі й Коксакі: прояви по типу гострої респіраторної інфекції чи кишкової — яка частіше трапляється влітку.

Висипання на слизовій, долонях і стопах — класичні прояви ентеровірусної інфекції Коксакі. Це ми можемо виставити клінічно, але не можемо підтвердити лабораторно, тобто в державник клініках визначення ентеровірусів не проводиться. Специфічна діагностика існує, але вона не є найдешевша (середня ціна в приватних лабораторіях міста на аналіз з виявлення ентеровірусної інфекції — від 2000 грн — прим. авт).

Коксакі — це не хвороба, яка викликає дуже радикальні наслідки. По перше, немає специфічної терапії, тобто препарату, який діяв би конкретно на ентеровірус,  тобто це йде звичайне лікування, як при ГРВІ”.

Відомий франківський педіатр дитячий імунолог-алерголог, канд. мед. наук, доцент кафедри дитячих хвороб ПО ІФНМУ Віра Сем’янчук теж каже, що паніка, яка піднялася у фейсбук навколо Коксакі даремна.

“Коксакі — ентеровірус, який ще називають вірус “Рука-Нога-Рот”, за характерною висипкою, яка з’являється саме в цих місцях на тілі. При його проявах особливого лікування не застосовують. Лікар призначає його згідно показів і стану пацієнта. Вірус цей не новий і педіатрам давно відомий. Важкі наслідки може викликати лише в тих випадках, коли дитина має імунодефіцитний стан чи важкі хронічні захворювання, але так може відбутися й при інших вірусах чи інфекціях”.

0342.ua відшукав франківчанку, дитина якої вже перехворіла цим вірусом і поцікавився в неї, чи не злякалася вона, коли почула від педіатрів слово “Коксакі”.

Юлія, 29 років: “Спочатку в доньки підвищилась температура тіла до стану гарячки. Ми з чоловіком подумали, що це ангіна, адже на слизовій в горлі я помітила невелику висипку. Через день на тілі дитини почала з’являтися висипка навколо рота, навколо колін і на руках. Спочатку я подумала, що це вітрянка. Але прийшовши на прийом до педіатра, почула діагноз Коксакі. Висипка до вечора стала дуже рясною, справді трохи лячно було бачити таке на тілі малої дитини. Проте, через день температура спала, а ще через кілька днів висипка почала проходити. Загалом прояви її зникли через кілька тижнів. Протягом усього періоду донька себе нормально почувала, гралася, була жвавою. Коли читаю ці панічні статті в інтернеті мені стає дивно, як швидко людина може ковтати негативну інформацію. Ми стикнулися з Коксакі вперше, але паніки не було й крім доньки в квартирі вірус цей ніхто не підхопив”.

Педіатр міської дитячої поліклініки на Тичини Ольга Синоверська також каже, що нічого страшного у вірусі Коксакі немає і його можна легко діагностувати за характерними проявами. Масовості звернень пацієнтів саме з цим вірусом лікар не спостерігала.

Фейсбук-паніка щодо вірусу Коксакі почалася тиждень тому, коли один з Тернопільських ресурсів опублікував статтю, про страшний вірус, який вражає малих українців. Новину з сенсаційною назвою одразу підхопили ряд локальних ЗМІ,  а користувачі фейсбуку поспішили поширити інформацію, яку, як підтвердили медики, роздули з нічого.