Про це пише in poland.

На середу заплановано засідання уряду, де буде розглянуто проекти змін до законів, спрямованих на посилення польської візової системи.

За даними МЗС, порушення в польській візовій системі є результатом неконтрольованої міграції з 2015 року. Однією з причин називають видачу робочих віз іноземцям не зважаючи на потреби польської економіки. Друга причина – видача студентських віз. Багато іноземців прагнули отримати таку візу не з метою навчання, а з метою виїзду з Польщі в інші країни Шенгену. Третьою проблемою було те, що перебування іноземців на території Польщі стикається з труднощами організаційного характеру.

Проект передбачає посилення системи видачі віз з метою навчання. Наприклад, іноземці, які захочуть навчатися у Польщі, повинні будуть надати документ (сертифікат) про освіту, який визнаний директором Національного агентства з академічних обмінів (NAWA) або відповідним інспектором освіти. Також іноземці повинні будуть підтвердити знання мови, якою проходить навчання та набрати достатню кількість балів на вступному іспиті.

Зміни стосуватимуться також працевлаштування іноземців у Польщі. Нові положення передбачатимуть, що міністр, відповідальний за економічні питання, буде вести електронний реєстр підприємців, які провадять діяльність, яка має важливе значення для національної економіки на території Польщі. Воєводи або старости будуть зобов’язані відмовляти іноземцям у дозволі на роботу (включаючи сезонну роботу), якщо обставини вказуватимуть на те, що заява була подана для показу, і дозвіл використовуватиметься іноземцем не для виконання службових обов’язків у цього підприємця.

Зміні підлягатимуть розміри фінансового покарання для тих підприємців, хто нелегально працевлаштує іноземців. Штрафи коливатимуться від 500 до 30 000 злотих. Іноземців, які працюють нелегально, буде оштрафовано на суму не менше 500 злотих. Штрафи будуть передбачені і для посередників у нелегальному працевлаштуванні іноземців, особливо якщо вони беруть за це плату.

На середу назпановано засідання уряду, де буде розглянуто проекти змін до законів, спрямованих на посилення польської візової системи

Як було анонсовано, майбутні зміни стосуватимуться Закону про іноземців, Закону про вищу освіту та науку, Закону про систему освіти, Закону про систему соціального страхування та Закону про підприємців.

За даними МЗС, порушення в польській візовій системі є результатом неконтрольованої міграції з 2015 року. Однією з причин називають видачу робочих віз іноземцям не зважаючи на потреби польської економіки. Друга причина – видача студентських віз. Багато іноземців прагнули отримати таку візу не з метою навчання, а з метою виїзду з Польщі в інші країни Шенгену. Третьою проблемою було те, що перебування іноземців на території Польщі стикається з труднощами організаційного характеру.

Проект передбачає посилення системи видачі віз з метою навчання. Наприклад, іноземці, які захочуть навчатися у Польщі, повинні будуть надати документ (сертифікат) про освіту, який визнаний директором Національного агентства з академічних обмінів (NAWA) або відповідним інспектором освіти. Також іноземці повинні будуть підтвердити знання мови, якою проходить навчання та набрати достатню кількість балів на вступному іспиті.

Зміни стосуватимуться також працевлаштування іноземців у Польщі. Нові положення передбачатимуть, що міністр, відповідальний за економічні питання, буде вести електронний реєстр підприємців, які провадять діяльність, яка має важливе значення для національної економіки на території Польщі. Воєводи або старости будуть зобов’язані відмовляти іноземцям у дозволі на роботу (включаючи сезонну роботу), якщо обставини вказуватимуть на те, що заява була подана для показу, і дозвіл використовуватиметься іноземцем не для виконання службових обов’язків у цього підприємця.

Зміні підлягатимуть розміри фінансового покарання для тих підприємців, хто нелегально працевлаштує іноземців. Штрафи коливатимуться від 500 до 30 000 злотих. Іноземців, які працюють нелегально, буде оштрафовано на суму не менше 500 злотих. Штрафи будуть передбачені і для посередників у нелегальному працевлаштуванні іноземців, особливо якщо вони беруть за це плату.

Планується, що нові положення наберуть чинності 1 липня 2025 року, але зміни щодо навчальних віз почнуть діяти з 1 січня 2026 року.

Депутат наголосив, що Україні не вдасться перемогти без працюючої економіки
За різними оцінками, в Україні мобілізаційний потенціал становить щонайменше 5-6 млн. чоловіків. Однак запиту на мобілізацію їх усіх немає, тому певний відсоток критично важливих працівників можна забронювати без шкоди для армії, заявив народний депутат Дмитро Наталуха.

Чиновник відповів на питання, як економічне бронювання вплине на мобілізацію. За його словами, зараз постає питання про те, хто не має бути мобілізований до армії через критичну значущість української економіки.

“Я голосував за закон “Про мобілізацію”, тому що це був запит військових. Усі їхні запити ми виконали. Але військові потреби нероздільні з економікою. Ця війна – війна людських ресурсів проти ефективності. Ефективність економіки – одна з її складових. Без працюючої економіки нам не перемогти. У принципі – нікому не перемогти”, – зауважив Наталуха.

Принагідно він згадав про відомий вислів, що “Другу світову виграла економіка США”.

“Звичайно, можна сказати, що інженер-конструктор значно важливіший у ролі штурмовика, ніж розробник передового оборонного стартапу (так, це реальний приклад), але це буде брехнею. До чого я це? Ніхто не збирається бронювати 100% чоловіків. Це неможливо навіть технічно. Та й мета – не врятувати всіх від війни, а передбачити безперебійну роботу лише критичних працівників. Йдеться лише про певний відсоток”, – наголосив нардеп.

Водночас економічне бронювання частково перекриє нестачу коштів та сплатить додаткову мобілізацію.

“Фінансувати 500 тис. необхідних мобілізованих військових допоможуть кошти, отримані з бронювання, а це приблизно 40-45 млрд грн щомісяця”, – заявив нардеп Вадим Галайчук, який додав, що поки що в бюджеті є дефіцит.

Варто нагадати, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект 11331 “Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки”, в якому закладено концепцію економічного бронювання.

Виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс пояснив, що проблеми на кордоні України із Польщею – це короткостроковий наслідок війни з Росією. А точніше, відлуння блокування чорноморських коридорів та порушення торгівельних потоків.

Наразі сільське господарство – це загалом єдиний сектор, з яким взагалі є проблеми в контексті майбутнього України в ЄС, підкреслив високий єврочиновник в інтерв’ю УНІАН.

“Я не бачу жодних серйозних проблем поза сільським господарством, тому що вже зараз ми повністю лібералізували доступ до ринку ЄС для всіх українських товарів, і жодних проблем у будь-якому іншому секторі немає”, – заявив Домбровскіс.

З погляду ЄК, це вельми хороший показник для Києва, додав він. Чиновник нагадав, що зараз тривають активні дискусії щодо майбутньої спільної аграрної політики з Україною як потенційного кандидата в ЄС. “Очевидно, нам потрібно буде провести ці дискусії і щодо інших секторів”, – уточнив Домбровскіс.

Водночас плідна робота за наведеним курсом триває, для ЄК зрозуміло наступне:

“Що стратегічний вибір зроблено: майбутнє України в ЄС. І тому ми вже зараз працюємо над інтеграцією України в єдиний ринок”.

Що треба для деблокади кордону з Польщею
Домбровскіс також коментував УНІАН – наразі процеси щодо деблокади кордону гальмують саме польські чиновники. Він навів приклад, як Румунія запровадила модель введення дозволів на експорт зерна з України. За підсумком, держава уникнула “стрибків” на своїх ринках.

Тобто українське зерно там не створює дестабілізуючого ефекту, тому, якщо Польща раціонально підійде до ситуації, ніякої проблеми не буде.

Також чиновник прокоментував зусилля ЄК щодо протидії Росії. Зокрема, уточнив, коли Європа “поставить хрест” на імпорті їжі з РФ та назвав країну, яка найменше співпрацює у контексті антиросійських санкцій.

Про це в ефірі телеканалу “Київ” сказав народний депутат від “Слуги народу” Олег Дунда, повідомляє Цензор.НЕТ.

“Це є частковим питанням, де брати гроші і питання в 200 тисяч зарплати військовим. Ми повинні усвідомлювати, що ми йдемо крок за кроком до тотальної мобілізації, а вона буде передбачати закриття країни, економіки і акцент на виробництві свого продукту”, – сказав Дунда.

За його словами, такі заходи необхідно запроваджувати, щоб знайти ресурси на виплати Збройним силам.

На думку Дунди, закриття країни та перебудова економіки на виробництво власної продукції допоможе вирішити проблему фінансування.

“Захід України наразі заповнений товарами з Польщі, а також одягом та іншими товарами, які Україна може виробляти самостійно. Золотовалютні запаси та резерви можна буде направити на забезпечення ЗСУ та виплату 200-тисячної зарплати військовим”, – сказав “слуга народу”.

Про це в рамках єдиного телемарафону повідомив доктор економічних наук Андрій Длігач.

“Про 500 тисяч мобілізованих взагалі не може йтись, тому що немає такого ресурсу. За нашими підрахунками, мобілізація більше 15% чоловіків, які можуть підлягати призову, може призвести до економічної катастрофи в країні. Бо це почнеться масове закриття підприємств. Ми прорахували, що максимальна стеля, на яку ми можемо вийти зараз – це 230 тисяч чоловіків. Отже потрібно шукати інший підхід: через рекрутинг, через оптимізацію не стільки витрат, скільки використання того наявного людського ресурсу, який є”, – наголосив Андрій Длігач.

Серед варіантів він також назвав переведення в лави ЗСУ співробітників поліції та податкової.

В умовах війни українська економіка перебуває в комі, але експорт зерна морським шляхом дозволить повернути в неї близько 10 млрд доларів. Про це під час виступу перед студентами австралійських університетів у середу, 3 серпня, заявив президент України Володимир Зеленський.

“Економіка сьогодні в комі. І ми маємо усім світом, як лікарі, зробити так, щоб наша економіка дихала”, – сказав він.

Президент нагадав, що щомісячний дефіцит бюджету України становить 5 млрд доларів.

“Там (у портах), як мінімум, зерна на 10 млрд доларів, які мають повернутися в нашу економіку… Це зерно дасть нам можливість прожити ще два місяці. Для нас це важливо, а Росія це блокує, бо розуміє, що блокування портів може призвести до голоду та хаосу у багатьох країнах”, – додав Зеленський.

Проте купувати долар за теперішнім курсом не варто.

Про це економічний експерт Тарас Козак розповів “24 каналу”.

Через підвищення курсу долара українці почали замислюватися над тим, чи варто скуповувати валюту.

“Мовляв, якщо вже і Нацбанк відпускає курс, далі долар може бути по 40, 50 гривень і вище”, – сказав експерт.

Він наголосив, що завжди треба тримати свої активи у різних валютах. Проте Козак не радить купувати долар за теперішнім курсом, натомість варто почекати, оскільки економіка може стабілізуватися.

“Я думаю, що ми ще побачимо курс 35 гривень за долар за умов, що нам допомагає Захід. Також все-таки буде якось здійснюватися експорт морем”, – пояснив економічний експерт.

За його словами зміцненню гривні сприятимуть і перемоги України на фронті.

“Тим же, хто має іноземну валюту і незабаром матиме потребу у гривнях для певних розрахунків, можна отримати вигоду у сьогоднішній ситуації. Я б радив скористатися моментом і продавати валюту за цим курсом”, – розповів Козак.

Він додав, що долар в Україні зараз переоцінений.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook-сторінку чиновника.

Глава МЗС описав картину, коли російський танк з грізним виглядом заходить в українське село і зупиняється, оскільки закінчується солярка. Техніку обступають місцеві жителі з наміром провчити окупантів.

Танкісти в підсумку розуміють, що допомоги їм чекати нізвідки, і хоча в танку поки для них безпечно, але дістатися до дозаправки – неможливо, тому просто намагаються врятуватися втечею, а українці їх відловлюють на лісах і полях.

“Якщо уявити, що російська економіка – це танк, то завдяки усім застосованим санкціям вона зараз на тій стадії, коли солярка добігає кінця. І фінал буде такий самий, як у танкістів, які зараз ще вірять, що вони ж в танку”, – зазначає Кулеба.

Український чиновник наголошує, що ми щодня наближаємо цей фінал.

Кулеба заявив, що оголошені 11 березня нові санкції завдали чергового удару по російській економіці з боку США та інших країн Великої сімки і ЄС.

“У нас ще є декілька потужних креативних ідей щодо нових санкцій – економічних та особистих. І ми не зупинимося поки тих, хто в танку, не почнуть відловлювати по всьому світу за їхню участь у злочині агресії та воєнних злочинах”, – йдеться в публікації.

Про це президент сказав у своєму відеозверненні.

Зеленський висловив подяку тим керівникам підприємств та організацій, які продовжують роботу під час війни. Таким чином, вони не тільки не позбавляють громадян отримувати все необхідне, а й дають людям можливість продовжувати заробляти.

“Платити зарплату людям, навіть якщо компанія не працює, як раніше, це означає захищати Україну”, – заявив Володимир Зеленський.

Також він скасував єдиний соціальний внесок для фізичних осіб-підприємців 1-ї та 2-ї груп. А ФОП 3-ї групи звільняються від ЄСВ за найманих працівників, які були призвані до ЗСУ, тероборони та інших захисних формувань.

Президент наголосив, що це лише на період воєнного стану та ще 6 місяців після його завершення.

“Відстрочується сплата податків для всіх підприємств, які не в змозі сплатити. […] Звільнення від податку на землю та орендна плата за землю державної та комунальної власності на всіх територіях, де ведуться бойові дії”, – заявив Зеленський.

За словами глави держави, це лише перший пакет допомоги бізнесу, незабаром буде вжито нових кроків.

За його словами, вже за перші чотири місяці 2021 року фіксуються позитивні тренди, які свідчать, що українська економіка почала відновлюватися після коронакризи.

Зокрема, зростання промисловості в квітні прискорилося до 13% (проти квітня 2020 року). А за чотири місяці цього року промисловість зросла на 1,5%. Найшвидше зростання спостерігається в хімічній промисловості, а також у виробництві меблів. Машинобудування за 4 місяці зросло на 6,5%.

Крім того, роздрібна торгівля зросла на 14% порівняно з аналогічним періодом 2020 року. А середня зарплата за квітень 2021 була на 30% вище тієї, яка була за квітень минулого року.

Експорт української продукції за перші 4 місяці цього року зріс на майже 20%. Основні ринки – Китай (14,2% від усього експорту), Польща (7,6%), Туреччина (6,4%). За останній час відкрито 8 нових ринків, зокрема, країни Африки і Південної Америки.

Про це пише “Перший Діловий”. Серед ключових причин називають пандемію COVID-19, а також неврожай 2020-го, епідемію пташиного грипу в Європі та епідемію африканської чуми свиней у Китаї.

За рік – з березня 2020 року до березня 2021 року – в Україні зростання споживчих цін у середньому показувало рівень близько 8,5%. Водночас є продукти, які подорожчали на 50% – цукор, а є і такі, які підскочили в ціні на 65% – соняшникова олія.

Також зростає ціна на м’ясо, молочні продукти та хліб.

Попит на їх роботу також зростає з кожним місяцем: наприкінці серпня кількість іноземців, зареєстрованих у базі даних ZUS, зросла з 53 тисяч порівняно з червнем до понад 658 тис. і була трохи нижчою, ніж у 3 кварталі 2019 року.

Попит на робочу силу відновився, хоча дещо змістився зі сфери послуг до виробничої та логістичної галузей. Скоро розпочнеться передріздвяний період, який особливо підтримується працівниками з-за кордону, зокрема в галузі промисловості та логістичній електронній комерції.

Українці – більш мотивовані

Не всі хочуть працювати на виробничій лінії, що вимагає певних навичок. Тому компанії шукають переважно іноземців, здебільшого українців, які є мобільними та дуже мотивованими: вони хочуть заробляти якомога більше в Польщі. Багато з них також мають досвід роботи на виробництві.

Як зазначає польське видання «Rzeczpospolita», на підвищення сезонного попиту на працівників вплинув відновлювальний розвиток у галузях, зокрема, в автомобільній, технічній та меблевій. Зараз саме в цих сферах працівники є затребуваними.

Про це повідомляється на офіційному сайті президента України Володимира Зеленського, який і поставив відповідне завдання Кабінету Міністрів.

“Українці заслуговують на гідну зарплату. Знаю, це нелегко – взяти й підвищити. Однак ми й не шукали легких рішень, коли прийшли до влади”, – зазначив глава держави.

Повідомляється, що Шмигаль разом із міністром фінансів Сергієм Марченком зробили відповідні розрахунки та склали попередній графік.

“Так, із 1 вересня цього року її (мінімальну заробітну плату – Ред.) буде збільшено до 5 тис. грн, із 1 січня наступного року – до 6 тис. грн, а з 1 липня 2021-го – до 6,5 тис. грн”, – повідомила пресслужба президента.

Зеленський вважає представлений план цілком реалістичним.

“Радий, що це можливо реалізувати за рік. Добробут українців – головний показник нашої ефективності”, – наголосив він.

Українцям показали нову монету і купюру, які будуть введені в обіг вже 20 грудня.

У п’ятницю в українських банках з’являться нові гроші: монета номіналом 5 гривень і оновлена ​​купюра в 50 гривень. У Нацбанку відзначили, що введення монети пов’язано з економією, а нової купюри – з захистом від підробок.

Зокрема, представники НБУ відзначили, що тривалість життя монет в кілька разів вище, ніж паперових купюр дрібних номіналів.

«Монети звертаються близько 20-25 років. Зате банкноти номіналами 5 гривень можуть звертатися незначний проміжок часу – в середньому один-два роки, тому банкноти потрібно щорічно друкувати, обробляти і зберігати. У той же час обіг монет вимагає від держави значно менших зусиль і коштів », – пояснили в Нацбанку.

Представники регулятора підкреслили, що українцям не потрібно буде спеціально обмінювати паперові 5 гривень на монети: старі купюри будуть замінюватися монетами поступово і зникати у міру природного зносу.

У свою чергу, нові 50 гривень за дизайном будуть схожі на інші паперові купюри нового покоління номіналами 20, 100, 500 і 1000 гривень. Їх дизайн буде схожий на попередні варіанти, але при цьому банкноти будуть відрізняться посиленим захистом.

«Зокрема, покращена рельєфність елементів друку, в тому числі елемента для людей з вадами зору. Змінено і вдосконалені ультрафіолетова і інфрачервоний захист, серійний номер чорного кольору виконаний шрифтом зі змінною висотою знаків і розташований вертикально уздовж правого краю зворотного боку банкноти », – розповіли в НБУ.

Заміна старих купюр буде також відбуватися поступово: нові будуть вводитися в обіг паралельно з ними.

Раніше ми писали про те, що з п’ятниці, 20 грудня, дрібницею стануть і 5 гривень. А в наступному році з’явиться і монета в 10 гривень.

У Національному банку кажуть, що цей крок допоможе заощадити державі близько 1 млрд грн ($ 41 млн), які витрачаються на їх друк.

Відзначається, що монети «живуть» близько 20-25 років, тоді як банкноти номіналом 5 і 10 гривень – в середньому рік-два.

Про це заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук в ефірі одного з телеканалів, передає “УНІАН”.

Він заявив, що хотів би, щоб країна зростала через розвиток і успішність кожної людини.

“Якщо ви подивіться на ту програму, яку ми подали в парламент, то вона починається саме з людини. Ми починаємо з того, яким чином зробити людський капітал України успішним”, – сказав він.

За словами Гончарука, для цього українцям необхідно дати можливість отримувати освіту, створити нормальну систему охорони здоров’я та стимулювати людей до саморозвитку.

Як зазначив Гончарук, в Україні понад 10 мільйонів осіб живе за межею бідності. Більше того, сама країна сьогодні виснажена через те, що її розграбовували останні десятиліття.

В ефірі Свободи слова на телеканалі ICTV прем’єр-міністр України Олексій Гончарук запевнив, що на прожитковий мінімум українці сьогодні нездатні жити.

– Для того, щоб 10 млн українців отримали гідний мінімальний рівень забезпечення, нам потрібно, щоб прожитковий мінімум був щонайменше вдвічі більше. Тому що на прожитковий мінімум до 2 тис. грн сьогодні прожити неможливо.

У реальному житті цей прожитковий мінімум не дає можливості людині гідно себе почувати. А це означає, що державі потрібно визначити, яким насправді повинен бути прожитковий мінімум. Але виникає інша проблема, оскільки, визнаючи рівень бідності, ми, як держава, повинні розуміти звідки ці гроші взяти, – заявив прем’єр-міністр України.

Основний шлях до подолання бідності, за словами Гончарука, це економічне зростання.

Для фахівців це неочікуваний показник. Адже протягом останніх років приріст економіки не перевищував 3% на рік. Особливо активно в Україні розвивалося сільське господарство і торгівля.

Україна готова рости ще швидше, таке завдання поставив президент Зеленський і авторитетне агентство Bloomberg свідчить, що світовий бізнес вже уважно стежить за успіхами України.

Експерти переконують, що нині потрібно залучити інвестиції, щоб досягти запланованих масштабних цілей. Перші ознаки – це те, що іноземці вже купили облігації внутрішнього займу на понад 87 мільярдів гривень.

Раніше світовий банк застерігав, що без активних змін у економіці, Україні доведеться витратити півстоліття, щоб наздогнати сусідню Польщу, успіх якої економісти вже подають як приклад для наслідування. Нині британський дослідник впевнений, що Україна теж може повторити таке економічне диво.

Західні економісти відзначають, що економічного успіху Україна досягла, провівши дві прозорі та демократичні виборчі кампанії, на тлі торговельної війни між США і Китаєм, а також сповільнення економіки в Європі.

За його словами, уряд і Нафтогаз запланували прив’язати вартість газу для населення до ціни для промисловості.

“Якщо для бізнесу газ коштуватиме дешевше, то й для населення ціна знизиться. Якщо ж ринкова вартість газу для промисловості зросте більше за визначений урядом рівень, то ціна для населення підвищуватись не буде. Щоправда людям ще у квітні обіцяли знизити вартість газу. Цього не сталося. Уряд не вніс зміни до постанови Кабміну про спеціальні зобов’язання для НАК “Нафтогаз”. Зараз маємо аналогічну ситуацію. Поки діє попередня постанова. Газ з травня навпаки мав подорожчати на 20%”, – наголошує Геннадій Рябцев.

Експерт із енергетики Михайло Гончар рішення про зниження ціни газу називає політичним.

“Усі переключилися у режим парламентських виборів. Шукають способів, як задобрити електорат. Це не спрацює. Так чи інакше ціни на газ доведеться піднімати, бо меморандум з МВФ ніхто не відміняв. Крім того, щоб сформувати запаси у підземних сховищах, треба збільшувати закупівлі газу”, – каже експерт.

За його словами, зараз ціни для населення регулює держава, адже на ринку немає конкуренції. Якщо забрати регульовані ціни, то газ різко подорожчає. Водночас здорова конкуренція найближчі 3 роки не з’явиться.

Мінімальна зарплата залишиться колишньою – 3 723 гривні або 22,41 гривень за одну годину роботи. Прожитковий мінімум для дітей віком до 6-ти років буде дорівнює 1 559 гривень, а для дітей від 6 до 18 років – 1 944 гривні. Що стосується працездатних громадян України, то їх прожитковий мінімум становитиме 1 841 гривню.деньги, льготы, субсидияУ липні рівень соціальної допомоги безробітним становитиме 1 841 гривню. Максимальна допомога не буде перевищувати чотирикратний розмір мінімальної допомоги і складе 7 364 гривні (1841 * 4).

Що стосується молодих матерів-одиначок, то вони отримають допомогу в розмірі від 1 559 до 1 841 гривні, в залежності від віку дитини, якого самостійно виховують. Сам дитина зможе продовжувати отримувати соціальну допомогу з 18 до 23 років, але в особливих випадках – наприклад, якщо буде студентом стаціонару в навчальному закладі.деньги,Діти, чиї батьки відмовляються виплачувати аліменти, будуть отримувати від держави від 779 грн до 972 грн, залежно від свого віку.

Українці з травня отримують субсидії на оплату комунальних з урахуванням оновлених доходів. За різними оцінками, до 20% субсидіантів в неопалювальний сезон оплачують комуналку самостійно. Вже з жовтня субсидії знову перерахують, і частина українців позбудеться допомоги від держави через нові правил, інші – через зростання доходів.

В Україні урізали середній розмір субсидії, з минулого року сума виплат впала більш, ніж на половину.

З січня по квітень 2018 року 764 600 сім’ям було призначено субсидії. У минулому році цей показник становив 1 813 400 домогосподарств. За підрахунками Державної служби статистики України, за рік кількість нарахованих компенсацій зменшилася в 2,4 рази або на 57,8%.

Українців, які отримують субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, чекають нові випробування: потрібно буде довести державним чиновникам, що ви дійсно бідні і потребуєте додаткової допомоги.

Напередодні заступник міністра Сергій Марченко повідомив, що Міністерство фінансів України проведе масштабні перевірки отримувачів субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Це буде зроблено для виявлення людей, які не потребують фінансової допомоги від держави.

Зазначається, що за умовами реструктуризації боргу України, інвестори претендують на частину приросту реального ВВП (з урахуванням інфляції), що перевищить показник у 3% в 2019-2038 років, за умови, що номінальний ВВП (без урахування інфляції) буде більше 125,4 мільярдів доларів.

МВФ переглянув прогноз на 2019 рік, збільшивши номінальний ВВП з 118,8 мільярдів до 126,7 мільярдів доларів. Навіть прогноз реального ВВП, який, згідно з очікуваннями МВФ, навпаки, повинен знизитися з 3,5% до 3,3%, сприятливий для власників VRI.

Якщо ці прогнози виправдаються, виплати за VRI (реструктуризовані борги України) почнуться не в 2020, а в 2019 р. тобто наше боргове навантаження знову зросте, що затьмарить загальну радість від приросту ВВП.

Нагадаємо, МВФ назвав умови, за якими готові продовжити співпрацю з Україною – створення Антикорупційний суду, покращення фінансового стану НАК “Нафтогаз України” і державних фінансів в цілому та нормалізація бюджетної політики для перегляду програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.

“Гроші заробітчан допомагають підтримувати курс гривні, компенсують мінусовий показник торгового сальдо”, – розповів фінансовий експерт Олексій Лупоносов.

Однак, за словами експерта, кількість переказів буде поступово зменшуватися.

“Скоро взагалі можуть припинитися. Тому що ситуація в країні настільки скрутна, що працівники починають виїжджати за кордон родинами. Ті ж, хто залишаються в Україні, притримуватимуть валюту.

Вже сьогодні деякі товари вигідніше купувати за кордоном за долари і євро. В Україні з’являються намети з продуктами і миючими засобами, які можна купувати за долари. Зрештою валюту привозять заробітчани, українці не будуть продавати взагалі, і тоді допомогу для держави закінчиться “, – констатує Лупоносов.

Крім того, фінансист зазначив, що українці переважно зберігають заощадження в доларах.

На думку експерта, в короткостроковій перспективі це дійсно правильно. Хоча зараз в кишені українців є і польські злоті, і євро, і швейцарські франки. А ось заощадження на 10-15 років найкраще було б зберігати в інвестиційній золотій гривні.

“Не в монетах, які пропонують зараз, їх неможливо потім продати за ту ж ціну. Держава могла б запропонувати громадянам злитки по 1, 2, 5 грамів, у вакуумній упаковці з усіма маркерами. Якщо її не розкривали – в державному банку повинні видати гривневий еквівалент”, – додав експерт.

Крім того, Лупоносов вважає, що треба заборонити вивозити ці злитки з України, щоб золото залишалося всередині країни. Така система зняла б навантаження з валютного ринку. А українці отримали б хорошу альтернативу долару.

“Бідні держави – Ефіопія, Кот-д’Івуар або Сенегал – розвиваються швидше, ніж Україна, 7-8% в рік замість наших 2,5%. 14 країн Африки випереджають Україну за рівнем зарплат – це ще й до питання про рівність у розподілі ВВП на душу населення, за яким Україна третя в Африці, а не 14-а”, – зазначив Жмеренецький.

Експерт підкреслив, що п’ять країн Африки отримують більше інвестицій, ніж Україна.

Він зазначив, що рейтинг процвітання враховує, крім матеріальних показників, якість державного управління, особисту свободу, безпеку, ситуацію з охороною здоров’я, освітою, екологією, соціальним капіталом.

“Це ті сторони нашого життя, які роблять нас більш-менш щасливими і задоволеними життям. Україна знаходиться на 112 місці в рейтингу процвітання. Ботсвана – на 63. Ботсвана виграє в України майже за всіма показниками, в тому числі за якістю бізнес-середовища й навіть охорони здоров’я”, – резюмував Жмеренецький.

Респонденти двадцяти трьох з 24 міст переконані, що економічна ситуація в Україні покращилась за останній рік. В усіх 24 містах, респонденти відзначили покращення економічних ситуації власних домогосподарств.

Як і в попередніх таких опитуваннях, оцінка ситуації на місцевому рівні виявилась більш позитивною, ніж на загальнодержавному рівні. “Це демонструє, що відданість таким реформам, як децентралізація позитивно впливає на країну і означає важливий поступ України на шляху до демократії”, – зазначив регіональний директор з питань Євразії неурядової американської організації International Republican Institute (IRI) Стівен Нікс. Як і в попередніх опитуваннях, більшість українців вказали, що, на їх переконання, країна йде в невірному напрямку. Однак, опитування свідчить потужну підтримку євроінтеграції – більшість опитуваних в 17 з 24 міст висловили підтримку вступу України до Європейського Союзу.

Корупція залишається ключовим проблемним питанням для українців. Респонденти окремо відзначили корупцію в сфері освіти та охорони здоров’я. В середньому 12% респондентів зазначили, що вони сплачували хабарі освітнім установам протягом останніх двох років, 27% стверджують, що сплачували хабарі в закладах охорони зборов’я.

100 USD США – 2710.9345 (8 грудня – 2711.9363)

100 EUR – 3183.1793 (8 грудня – 3196.2881)

10 RUR – 4.5730 (8 грудня – 4.5736)

За даними Національного банку, середньозважений курс гривні на міжбанку до 16:00 встановився на рівні 27,1093 грн/дол., учасники ринку до цього часу уклали 474 угоди на суму 268,78 млн дол.

Однак, для того щоб вийти на пенсію, в наступному році знадобиться 25 років стажу. І з кожним роком ця вимога буде збільшуватися на 12 місяців.

За підсумком, вже в 2028 році для пенсії в 60 потрібно відпрацювати вже 35 років. Через десять років, 35 років стажу матимуть тільки 55% 60-річних. Решті доведеться працювати без пенсії до 63 або 65 років.

Вимоги для виходу на пенсію в 63 роки також буде збільшувати на 12 місяців щорічно – з 15 до 25 років. А ось щоб вийти на пенсію в 65, як і зараз, 2028 року знадобиться всього лише 15 років стажу.

Нагадаємо, повноцінно ці нововведення запрацюють тільки в 2021 році. З наступного року і до кінця 2020 законопроект передбачає державну допомогу українцям, які досягли 60 років в період з 2018 по 2021 рік і при цьому мають менше необхідного стажу.

Відзначимо, що якщо набрати мінімальні 15 років стажу не вдається, пенсія не призначена. Замість цього держава гарантує соціальну допомогу.

Також уряд пропонує докупити бракуючий стаж. Вартість першого року стажу обчислюється за формулою: мінімальна зарплата х 22% х 24 (якщо один рік, якщо два – то помножити на 42). На даний момент мінімальний внесок – 702 гривні (22% від мінімальної зарплати). Щоб купити два роки стажу, потрібно заплатити 29 568 гривень.

Прем’єр міністр України Володимир Гройсман прогнозує підвищення мінімальної заробітної плати на фоні зростання економіки.

Про це він повідомив прес-службу Кабінету Міністрів України, пише ТСН

“Середня заробітна плата по країні до кінця року перевищить 7 тис. гривень, мінімальна заробітна плата – 3200 грн. Але наступного року мінімальна заробітна плата зросте. Ми все будемо робити для того, щоб економічний ріст приводив до збільшення доходів громадян”,

– зазначив глава Уряду.

На його думку, зміцнення національної економіки дозволить збільшити доходи українців та підвищити заробітну платню.

Прем’єр зазначив, що ключовим моментом росту стане стимулювання створення нових робочих місць через розгортання масштабних інфраструктурних проектів, підтримка промисловості.

Глава Уряду нагадав, що програми підтримки вже працюють в агросекторі, фармакології, машинобудуванні. Найближчим часом уряд представить проект закону, який дозволить провести швидку модернізацію та переоснащення підприємств. Зокрема, йдеться про 3-річну розстрочку по сплаті ПВД при імпорті обладнання, якого немає в Україні.

“Це нові технології, виробництва в країні і підтримка реального сектору економіки. А що заробить економіка, будемо реінвестувати у життя людей. Наш пріоритет – розвивати економіку і, як результат, віддавати людям належне через зарплати і пенсії”, – підкреслив Володимир Гройсман.

Про це повідомили на офіційному сайті Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

За словами директора Українського аналiтичного центру Олександра Охрiменка, сім мільярдів доларів – це загальна сума з урахуванням всiх приватних переказів у валютi, а не тiльки тих, якi подає НБУ. Адже за даними Нацбанку, трудові мігранти передали в Україну 5,4 мільярда доларів.

“Це означає, що заробiтчани передали додому коштiв, якi дорiвнюють 6,5% нашого ВВП. Це менший показник, анiж в Албанiї, де вiн становить 9%, але вищий, нiж у Молдовi (6%). Сьогоднi Україна посiдає 24-те мiсце у свiтi за рiвнем внеску грошей заробiтчан у ВВП,
– зауважив Охріменко.”

Загалом, за попередніх п’ять років в Україну переказали понад 40 мільярдів доларів. Це офіційна статистика. Насправді ж, якщо взяти до уваги ще й неофіційні перекази, то ця сума сягатиме 52 мільярдів доларів.

Про це заявив міністр інфраструктури Володимир Омелян в інтерв’ю elmob.co, пише «Укрінформ».

«Ми намагаємося запропонувати і для Tesla якісь переваги з розміщення в Україні ланки свого виробництва. Ми не говоримо про гігафабрику, безумовно. Наскільки це буде реалістично, покаже час. Проте, ті переговори, які ми вже ведемо в Міністерстві інфраструктури, є успішними», — розповів Омелян.

За його словами, виробництво електрокарів — це промисловість нового покоління. Країна, у якій буде завод Tesla або пов’язані з ним технології, автоматично потрапить в топ-10 країн, які займаються електрокарами, вважає Омелян.

За два роки зарплати українців повинні підрости, але долар може підскочити до 35 грн. Такі прогнози життя країни на 2017-2018 роки зробили в Мінекономрозвитку і торгівлі (МЕРТ). Наскільки реалістичні такі показники, передає Корупція.Маркет

ЦИФРИ.

За розрахунками влади, матимемо стабільне підвищення реального ВВП, зарплати в доларовому еквіваленті підвищаться з 215 доларів майже до 250 доларів, а зростання цін може відстати від зростання доходів на 12%.

Експерти називають плани влади занадто оптимістичними в частині зростання ВВП і зарплат, однак згодні, що в середньому багато макропоказників досяжні, але за умови деескалації бойових дій. В іншому випадку економіка недобере щодо ВВП, доходів бюджету, зарплат і “перебере” щодо зростання інфляції і безробіття, девальвації гривні.

Як видно з інфографіки, аналітики МЕРТ дали три сценарії щодо макропоказників. Наприклад, зростання реального ВВП оцінений в 1,5-3% нинішнього року і 2-5% наступного, інфляція змінюється від 9% до 13,7% і від 6 до 11% по роках відповідно. Приріст середньої зарплати також коливається від 600 до 1600 грн на рік. Певніша ситуація з прогнозами номінального ВВП, доходів і витрат держбюджету і курсу долара – тут максимум від мінімуму відрізняється на 7-20%.

ОЦІНКИ.

Економіст Іван Нікітченко вважає, що базовим сценарієм може стати усереднений прогноз МЕРТ з включенням за деякими напрямками максимальних позицій. “За два роки зростання реального ВВП становитиме 2-3%, інфляція коливатиметься в межах 9-12%. Це непоганий сценарій, який демонструє подальше одужання економіки.

Прогноз інфляції в 9% на 2017 рік можна вважати оптимістичним, адже в наших умовах індекс споживчі ціни менше 10% говорить про те, що рівень доходів населення поступово стане адаптуватися до нинішнім курсом валют, зростання компослуг тощо.

Все це приведе до реального зростання середніх зарплат населення з 5200 минулого року до 7000 грн цього і 8000 грн наступного. Старт підвищення заробітків дано, оскільки мінзарплата вже становить 3200 грн. Тобто роботодавці змушені будуть виводити доходи з тіні, створювати легальні робочі місця. Все це дозволить за два роки знизити безробіття до 8-9% з 9,9% 2016 року”, – уточнює Нікітченко.

Президент Украналітцентру Олександр Охріменко песимістичніший: “З ВВП, доходів, резервам НБУ, зарплат наш Центр очікує мінімального зростання показників, а ось з інфляції, курсу долара, витрат, зростання держборгу, навпаки, максимальних. Наприклад, резерви Нацбанку знизяться через те , що доведеться погашати кредит МВФ, а нових позик може і не бути або вони виявляться невеликими – 1-2 млрд доларів на рік”.

ПРОГНОЗИ.

За словами Нікітченка, середній сценарій реальний тому, що в 2017-2018 роках не очікується різких коливань курсу валют.

“У Мінекономіки обіцяють, що середньорічний курс долара буде 28-29 грн цього року і 30-32 грн наступного, – прогнозує Нікітченко. – Це можливо, оскільки Нацбанк тепер дотримується політики повільної девальвації гривні, що відповідає поточному стану економіки. Як правило , гривня дешевшає в січні-лютому і в жовтні-грудні, коли на неї найбільше тиснуть інфляція, необхідність закупівлі газу і вугілля, підвищення соцстандартів, зростання “комуналки”. Щоб падіння гривні не було різким, НБУ використовує резерви, щоб за 2-3 місяці стабілізувати гривневі коливання”, – зазначає Нікітченко.

Охріменка найбільше турбує курс гривні – експерт вважає заниженими навіть максимальні показники Кабміну. На його думку, очікуване зростання цін на газ збільшить витрати на його закупівлю, що знизить прихід валюти в країну і збільшить її відтік.

“Курс гривні набагато більше, ніж раніше, стане залежати від грошей наших гастарбайтерів за кордоном: чим більше ВКВ надійде від них в країну (2016 року було близько 5 млрд доларів. – Авт.), тим міцнішою виявиться гривня, оскільки ця валюта піде на ринок. Найреальніший середньорічний курс близько 30 грн/дол., тобто в грудні може бути 32 грн/дол. Прогнози на 2018 рік давати зараз складно, тому що вони залежать від багатьох чинників”, – сказав нам Охріменко.

При цьому обидва експерти уточнюють, що базовий сценарій в будь-який момент може погіршитися, оскільки українська економіка, як і раніше, дуже залежна від різних форс-мажорів – у вигляді перспектив співпраці з МВФ, ризиків ескалації конфлікту на сході країни або сюрпризів в плані позачергових виборів до Верховної Ради. “Але незважаючи на це наша економіка демонструє тривале одужання. І якщо ця динаміка залишиться незмінною, то через 2-3 роки люди зможуть відчути реальне і стабільне поліпшення рівня життя”, – резюмував Нікітченко.

За даними якого, уряд Туманного Альбіону, робить ставку на високі технології, тим самим планує мінімізувати економічний криза, якою буде супроводжуватися вихід Британії з Євросоюзу.

Популярне: Сім разів перевір, один раз купи: як не стати власником «квартири-примари»?

Проекти, що передбачають здійснення розробок у галузі штучного інтелекту і робототехніки, отримають додаткове фінансування.

«Людство стоїть на порозі технологічної революції, що стала реальністю завдяки ІІ. Якщо ми будемо перебувати в авангарді цієї революції, то економіка Британії отримає колосальний імпульс», — заявила Карен Бредлі, голова британського Міністерства культури.

Міністр у справах бізнесу, Ґреґ Кларк, поділяє цю думку, заявляючи, що інвестиції в ІІ і роботів зміцнять позиції Британії на високотехнологічному ринку і принесуть істотну прибуток вже в найближчій перспективі.

За оцінками аналітиків компанії Accenture, нинішні інвестиції в ІІ принесуть економіці Великобританії приблизно шістсот п’ятдесят мільярдів фунтів стерлінгів до 2035 року.

Про це на прес-конференції повідомив голова правління банку Олександр Шлапак, передають Українські новини.

“Сьогодні дійсно наш партнер Комерцбанк заблокував €17 млн на коррахунку Приватбанку. Чому вони так зробили, ми зараз з’ясовуємо”, – сказав він.

На думку Шлапака, жодних обставин для цього немає.

Раніше журналіст Олександр Дубинський оприлюднив виписку про блокування коррахунки Приватбанку. За його даними, це пов’язано зі зверненням власників єврооблігацій Приватбанку з приводу списання коштів.

Нагадаємо, що 100% акцій Приватбанку належить державі.

18 грудня Кабінет Міністрів офіційно підтвердив рішення націоналізувати Приватбанк.

Під час роботи тимчасової адміністрації борги перед акціонерами банку (у тому числі і єврооблігації) потрапили під механізм bail-in (конвертація в капітал).

Власники єврооблігацій Приватбанку планують оскаржити в суді конвертацію зобов’язань у капітал.

Без конвертів?

Впроваджуючи це нововведення, його автори переслідували дві мети: підвищити добробут громадян і вивести бізнес з тіні. Обидві цілі вкрай важливі, але є обґрунтовані сумніви, що вони так і не будуть досягнуті. А результат буде зовсім протилежним.

На сьогоднішній день малий і середній бізнес часто використовують стандартну схему оплати праці: працівникам виплачують мінімальну зарплату, а решту суми видають у конвертах. Добре це чи погано – питання спірне. З одного боку, держава недоотримує значну частину податків, а працівники таких підприємств не можуть оформити кредит у банку і розраховувати на гідну пенсію. З іншого – при нинішніх процентних ставках бажаючих кредитуватися вкрай мало, а постійно зростаючий пенсійний вік ставить цю проблему на другий план. Зате люди тут і зараз отримують більш гідну зарплату.

“Яким чином підвищення мінімальної зарплати має змусити підприємців вийти з “тіні”, відповісти вкрай складно. За новими нормами роботодавець повинен платити мінімум 3200 гривень і відраховувати 22% від цієї суми у вигляді єдиного соціального внеску. Це ще 704 гривні. У підсумку на одного співробітника потрібно закласти мінімум 3904 гривні. На жаль, більшість малого і середнього бізнесу не зможе собі такого дозволити. У результаті вихід один – скорочення штату або переведення співробітників на цивільно-правові угоди, які не потребують відрахувань. В кращому випадку для працівників ситуація закінчиться фіктивним звільненням і виплатою всієї зарплати в конверті. Що ще сильніше вдарить по податкових відрахувань”, – пояснив Павло Погиба, віце-президент Асоціації платників податків України, голова Київського відділення Асоціації.

Немає розуміння

За словами експерта, проблема в тому, що в умовах повної або часткової “тіні” вітчизняний бізнес працює вже мінімум років десять. І корінь зла тут не в тому, що підприємці не хочуть платити податки, вони просто не довіряють державі, яка занадто часто і не завжди вдало змінює правила гри.

Підвищення “мінімалки” – один із прикладів. Адже ще в серпні влада обговорювала з роботодавцями і профспілками зростання зарплати не більше ніж на 10%. А до такого стрибка ніхто не був готовий. Результат більш ніж плачевний: перед новорічними святами і зараз спостерігався величезний сплеск бажаючих закрити ФОП. Тільки за три тижні в Україні стало менше на 128 тисяч підприємців, яких, нагадаємо, зобов’язали сплачувати щомісяця єдиний соціальний внесок 700 гривень, незалежно від наявності прибутку.

“Кількість закритих ФОП означає, що бюджет за майбутній рік не отримає від них більше 1 мільярда гривень ЄСВ. А ще мінімум 128 тисяч осіб вже позбулися роботи. Я багато спілкуюся з підприємцями і змушений констатувати, що вони в шоці від нововведення. Багато хто просто закривають свій бізнес. Зростання “мінімалки”, крім усього іншого, призведе до зростання цін на товари і послуги. За найскромнішими підрахунками, ціни зростуть мінімум в два рази. Це призведе до зниження попиту, прибутку і в результаті – до нової хвилі закриття ФОП. Що отримаємо в результаті? Середній клас буде знищений. Малий і середній бізнес, який в усіх розвинених країнах є основою економіки, у нас опиниться на межі вимирання. До речі, сьогодні його частка в Україні становить 25% проти 97% у Польщі”, – констатував експерт.

Країна безробітних і “заробітчан”

Багато аналітиків прогнозують, що вже після закінчення різдвяних канікул Україну чекає зростання безробіття. Багато роботодавці будуть змушені скорочувати штат співробітників мінімум на 30%.

Проблеми з оплатою праці з’являться не тільки у компаній з недержавного сектора. Зростання “мінімалки” відіб’ється і на бюджетній сфері. Адже на оплату праці потрібно передбачити суму в два рази більше звичайної. А резервів у держави немає. Тому вже сьогодні багатьом працівникам пропонують варіант працевлаштування на півставки.

У школах, лікарнях, інших держустановах скорочують кількість обслуговуючого персоналу. Деяких співробітників вже примусово відправили у неоплачувані відпустки. Комусь урізують години роботи. І все заради того, щоб скоротити податкові відрахування. Але бюджетники змушені терпіти, розуміючи, що будь-які акції протесту для них закінчаться банальним звільненням.

“Відсутність нормальної роботи в Україні призведе до того, що армія заробітчан, які працюють в Росії і Європі, поповниться ще кількома мільйонами українців. Вже зараз за кордоном офіційно працюють 5 мільйонів наших співгромадян, а якщо вірити неофіційній статистиці, то ця цифра перевалила за 8 мільйонів чоловік. Це жахливо, адже країну залишають працездатні, талановиті та перспективні люди. В Україні залишаються пенсіонери, діти, інваліди. А також сотні тисяч чиновників, яких скоро не буде кому годувати. На заробітки люди їдуть не за власним бажанням, вони змушені шукати дохід для своїх сімей”, – зазначив Павло Погиба.

Відтік “мізків”

За словами віце-президента Асоціації платників податків України, найгірше в цій ситуації – відтік мізків з країни. Ми втрачаємо кращі кадри, які повинні працювати на розвиток економіки держави, а замість цього наші земляки працюють у Польщі, Італії, Фінляндії: збирають ягоди, працюють на фермах і будівництвах.

“За останні роки Україну залишили понад 20 тисяч практикуючих вчених, які виїхали в інші країни, отримавши там можливість займатися наукою і заробляти адекватні гроші. Зараз ми спостерігаємо відтік ІТ-спеціалістів, лікарів, інженерів. Величезна кількість молоді вже виїхало за кордон здобувати освіту, і велика частина з них не хочуть повертатися в Україну. Згідно з нещодавнім дослідженням, 30% українців хотіли б емігрувати за кордон, а 40% хочуть там працювати”, – розповів Павло Погиба.

На межі колапсу

Беручи до уваги всі ризики і небезпечні перспективи, підвищення мінімальної заробітної плати в два рази виглядає не дуже зваженим. Складається враження, що це більше піар-хід, а не виважене та обґрунтоване рішення.

“Його впровадження повинні були передувати пояснення про наявність у держави підстав і ресурсів, які підкріпили б економічно такий крок. Але цього не було. Тому сьогодні ми зіткнулися з величезними проблемами”, – пояснив Павло Погиба.

Намагаючись збільшити податкові надходження в бюджет, влада підвищила мінімальну зарплату. Вся ця навантаження лягає в основному на бізнес, який зараз на грані. У результаті багато підприємств не витримають і закриються. Є небезпека, що податки нікому буде платити. Або того гірше – бізнес ще більше піде в тінь. Ситуація тупикова.

Експерт зазначив, що зараз економіка країни на межі колапсу. Порівняно з 2013 роком ВВП України знизився з 183 млрд дол. до 38 млрд. Інфляція за три роки склала катастрофічні 97%. Національна валюта знецінилася більш ніж в три рази і продовжує падати.

“Ситуація вкрай складна, економіка практично не працює. Її необхідно реанімувати. Один з виходів – перезавантаження влади. Все чіткіше стає ясно, що країні потрібні перевибори, формування команди управлінців, які готові чути бізнес і розвивати економіку держави. Без цього ми і далі будемо скочуватися в кризу”, – пояснив Павло Погиба.

Відповідно до офіційних даних польського Міністерства сільського господарства, теоретично проблема незначна. У 2015 р. імпорт зернових до Польщі становив 1,2 млн т, зокрема 169 тис. т із України. Це ті об’єми, які українці продають полякам у рамках нецільових контингентів, згідно з досягнутими домовленостями Києва з Брюсселем.

“Контроль стосується лише польсько-українського кордону”, – підкреслює тим часом голова Національної ради аграрних палат Віктор Шмулевич. Він пояснює, що в дійсності не існує юридичних можливостей проводити ретельний контроль транспортування зернових, які потрапляють до Польщі з інших держав Євросоюзу, наприклад зі Словаччини.

Збіжжя з України перевозять до країн, розташованих на південь від Польщі, а потім ввозять вже до Польщі.

Тим часом у сезоні 2016–2017 рр. Україна планує зібрати рекордні, порівняно з минулими роками, 65,5 млн т зернових.

“З 1 січня 2017 року жоден громадянин України не буде отримувати менше ніж 3 тисячі 200 гривень. Це стосується не тільки приватного, а й державного сектора. Вперше за 25 років незалежності прирівнюється мінімальна зарплата громадян до розміру реального, фактичного і юридичного прожиткового мінімуму”, – сказав Володимир Гройсман, передає Корупція.Маркет

Але не все так просто і безхмарно – Гройсман лукавить. Українці прекрасно розуміють, що 3200 гривень отримають далеко не всі. А таке рішення уряду загрожує безробіттям, перерахунком субсидій, подальшим підвищенням цін, відходом бізнесу в тінь івеличезною інфляцією.

Мінімалкою по найбільш незаможних

Експерти підрахували, що після вирахування всіх податків і зборів реально чистими на руки українці отримуватимуть близько 2,5 тис. гривень. До того ж багато людей заразоформили субсидії. А це означає, що в разі зростання мінімальної зарплати буде знижено розмір субсидій, оскільки вони призначаються, виходячи з офіційних доходів громадян.

“Субсидія розраховується за доходом 2015 року. У наступному році при отриманні субсидій буде враховуватися дохід за 2016 рік, тому в такому випадку ймовірна нова мінімальна зарплата буде враховуватися в 2018-19-му опалювальному сезоні”, – стверджує міністр соцполітики Андрій Рева.

Втім, і тут чиновник злукавив, адже субсидія видається на опалювальний сезон. А це значить, що до 30 квітня українці платитимуть за призначеними субсидіями, а вже в травні їх перерахують.

Найбільше не пощастило тим українцям, які безробітні або працюють нелегально і звернулися за субсидіями. Адже в разі відсутності чистого заробітку субсидія нараховується, виходячи з розміру двох мінімальних зарплат. Тож найбільш незаможним будуть перераховувати субсидію, виходячи з суми 6400 гривень. Але фактичного доходу в розмірі такої суми у цих людей немає.

На вихід!

Січень тільки почався, і українці ще не отримали свої 3200 гривень, але у них вже є побоювання зовсім залишитися без роботи. Роботодавець повинен заплатити зарплату підлеглому і єдиний соціальний внесок, який становить 22% від цієї суми, а це 704 гривні. Нескладно підрахувати, що при мінімальній зарплаті 3200 гривень співробітник обійдеться роботодавцю майже в 4000 гривень.

“Я працюю в будівельному магазині. У нас п’ятеро продавців. Три жінки і двоє чоловіків. Оформлені всі. Але з нового року власник заявив, що трьох із нас “звільняє”. Тобто фактично ми безробітні. Оформленими залишаються тільки чоловіки. Ми ж працюємо і отримуємо зарплату “в конверті”. Ми розуміємо, що йому невигідно за всіх платити податок. Також він сказав, що і трьох йому тримати накладно і одній доведеться все ж піти. Попросив нас самостійно вирішити, хто піде, а хто залишається”, – скаржиться Валентина, продавець-консультант з Полтавської області.

Тисне держава

За даними Державної служби статистики, вже в листопаді зафіксували підвищення рівня безробіття в порівнянні з попереднім місяцем. Він підвищився на 0,1 відсоткового пункту – до 1,3%. У листопаді було зареєстровано 337,9 тис. безробітних, що на 21,7 тис. більше, ніж місяцем раніше. Кількість безробітних, які отримали допомогу, склала 264 тис. осіб. Середній розмір допомоги склав 1873 проти 1884 гривень у жовтні 2016 року. Також експерти прогнозують зростання безробіття вже із січня.

“У мене невелике кафе. Податки плачу як потрібно. Всі працівники оформлені. Але у зв’язку з підняттям мінімальної зарплати виростуть і податки. Доходи зараз невисокі у людей, відповідно, і прибутку бізнес особливо не дає. З нового року довелося звільнити прибиральницю і одну офіціантку. Постачальники підвищили ціни, довелося й мені піднімати. Особливих плюсів я в цьому не знаходжу”, – розповідає Михайло, власник придорожнього кафе в Кіровоградській області.

“Я працюю в таксі. Два роки тому оформився на мінімальну зарплату – все через субсидію. Сьогодні власник нашої фірми таксі оголосив, що оформленими залишить двох диспетчерів і п’ятьох таксистів. А іншим запропонував звільнитися – звісно, все на папері тільки. Але ж потім мені субсидію будуть нараховувати, виходячи з подвійної мінімалки – тобто з 6400 гривень. У мене дружина безробітна. Отже, нам нарахують 12 800 доходу. Ну і на яку субсидію я можу розраховувати? Де у нас такі гроші? Сказав про це нашому керівнику. Він з розумінням поставився, але зробити нічого не може. Держава тисне”, – скаржиться таксист Юрій з Умані.

Звільнення торкнулися і держустанов

Втім, “викручуються” з ситуації не тільки приватники, а й держустанови.

“Після Різдвяних свят мене звільняють з роботи. Я працюю прибиральницею в школі. Всього нас три людини, але з області прийшла депеша – у зв’язку з підняттям мінімальної зарплати залишити тільки одну прибиральницю на всю школу. Мене попросили на вихід”, – скаржиться Марина, прибиральниця сільської школи з Черкаської області.

Співробітники “Укрпошти” на правах анонімності розповіли, що керівництво надіслало їм нові правила роботи. Співробітників переводять з повної ставки на 0,6-0,5 ставки. Незгодних з новими правилами просять звільнятися.

Емігрант побачив світ

Україна – абсолютний лідер за кількістю отриманих дозволів на проживання в країнах Євросоюзу. Протягом 2015 року нашим громадянам було надано 499 992 тис. посвідок на проживання. Це рекорд. І поки наш уряд думає, як “жити по-новому”, українці потихеньку виїжджають і допомагають сусіднім країнам піднімати економіку. Тому якщо збільшиться кількість безробітних, збільшиться і потік емігрантів.

“Моя мама вже п’ятий рік працює в Італії. Вона вчитель історії та все життя викладала в школі. Після скорочення в 2008 році довго шукала роботу. Все марно. Вирішила поїхати на заробітки. Я працювала в манікюрному салоні. На життя нехай і з труднощами, але вистачало. 31 грудня отримала зарплату, дуже зраділа, бо Новий рік. А слідом за зарплатою і звільнення. Господиня заявила, що буде скорочувати штат працівників і залишає тільки тих, у кого є діти. У новий рік я увійшла як безробітна. Розумію, що роботу годі й шукати. Буду збирати документи і їхати на заробітки в Польщу або Фінляндію. Іншого виходу я не бачу. Зараз шукати роботу два-три місяці – це розкіш. Комуналка ж росте, а набиратися боргів, з яких так важко “вилазити”, не хочу”, – скаржиться Марія з Обухова.

За останні два роки з України тільки офіційно виїхали на заробітки трохи більше 1 млн українців. І цифри тільки збільшуються. Зараз, за різними даними, за кордоном працюють від 5 до 8 млн українців. Залишають країну з метою заробітку і старші люди, і молодь.

Зашморг для бізнесу

Поки українці святкують новорічні свята, доїдають олів’є і готуються до Святвечора, багато хто не встиг ще зрозуміти, що ціни значно зросли. Торгові мережі і магазини після свят спорожніли, і процес завезення нового товару вже пішов. Не всі зрозуміли, що ціни вже почали підвищуватися.

“Підняття мінімальної зарплати – все гарно і яскраво, але насправді це далеко не так безхмарно. Я впевнений, що тільки у Вінницькій області може бути закрито від 20 до 30% дрібного бізнесу. Ми вже бачимо, як на ринках з’являються багато порожніх торгових місць, це означає, що багато сімей залишаться без засобів до існування. Офіційна мінімальна зарплата була 1450 грн, решту давали в конверті, а з 2017 року доведеться “по-білому” платити дві мінімальні зарплати, значить, відрахування до Пенсійного фонду зростуть удвічі. Мені, наприклад, щоб це зробити доведеться збільшувати націнку на товар удвічі. А це призведе до збільшення відпускної ціни теж рази у два, бо постачальники теж збільшать ціни. Отже, ми отримаємо збільшення цін у два рази. Хто тут виграє, хотілося б запитати?” – каже Олексій, підприємець з Вінниці.

“Сьогодні помітила, що ціна на олію зросла на 2 гривні. Взяла відразу 10 літрів. М’ясо подорожчало на 10-15 гривень”, – розгублено каже Алла з міста Лубни Полтавської області.

Ціни доб’ють українців

Зростання цін вдарить по кишені всіх без винятку. Після того як виростуть ціни на продукти харчування, послуги і медикаменти, такий довгоочікуваний підйом зарплати стане немилим всім без винятку. Адже близько 70% послуг ми отримуємо від підприємців. І це не просто продаж товарів, а й ремонт взуття, послуги перукарень та салонів, шиномонтаж, таксі, ремонт мобільних телефонів, ательє, автомийки тощо. Усі ці послуги, відповідно, подорожчають, як тільки країна відгуляє новорічні свята.

“Все трохи непродумано. Не секрет, що українці отримували мінімалку і так звану зарплату в конверті додатково. Це часто практикується у продавців, касирів тощо. Працівник отримує офіційно мінімальну зарплату і відсоток, припустимо, від продажів у сфері торгівлі. Погодьтеся, нереально прожити на мінімалку з теперішніми цінами. Відповідно, для бізнесу біла зарплата – це, передусім, мотивація персоналу. Вона дає можливість для співробітника взяти в банку кредит, розрахунок пенсії, відпускних і лікарняних. Зараз же, щоб залишити на робочих місцях всіх без винятку, доведеться заплатити чималий податок. Рішення очевидне. “Звільняти” працівників, тобто скорочувати податок для роботодавця. Людина, по суті, стає безробітною, маючи той самий дохід. Це основний і головний мінус підняття мінімалки”, – говорить юрист Михайло Юмашев.

Навіть після підвищення мінімалки до 3200 гривень (за курсом 30 грн це 107 євро) Україна все одно буде в 1,5-2 рази відставати від найбільш економічно слабких країн типу Албанії, де мінімалка становить 156 євро, і Болгарії – з 215 євро.

В Україні до кінця цього року курс долара по відношенню до гривні коливатиметься в межах 26,5-27 гривень за долар, впевнені економісти. Незначні зміни очікуються у зв’язку з новорічними святами – українці будуть активніше продавати долари, проте істотно на валютний ринок це не вплине. Наступного року через боргове навантаження і необхідність імпортувати блакитне паливо в Україні можуть виникнути проблеми з валютою, вважають експерти, однак на даний момент ситуація залишається стабільною.

Що загрожує українській валюті в наступному році

Україна може залишитися без кредитів. За оцінками виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, Україні в наступному році на покриття дефіцитів рахунку поточних операцій, бюджету країни, обслуговування державного боргу та ін. потреби знадобитися від семи до десяти мільярдів доларів. Основні джерела валюти – іноземні інвестиції і зовнішнє запозичення. Якщо співпраця з МВФ в 2017-му призупиниться, Україна залишиться без важливого джерела валютних надходжень.

“У наступному році, якщо Україна не продовжить співпрацю з МВФ, це означає, що інституційного фінансування вона не отримає ні від ЄС, ні від Світового банку, ні від європейських інституцій. Навіть перебуваючи в стані співпраці з МВФ, в України можуть виникнути проблеми з отримання кредитних гарантій від США. Три рази по одному мільярду кредитних гарантій від Мінфіну США ми вже отримували”, – розповідає Олег Устенко.

У такій ситуації НБУ, на думку експерта, буде використовувати свій золотовалютний резерв, який на даний момент знаходиться на рівні 15,3 мільярдів доларів.

До слова, найбільше на гривню “тисне” боргове навантаження. За оцінками Національного банку, в наступному році на обслуговування держборгу доведеться витратити 2,7 мільярдів доларів.

Політична дестабілізація і помилки влади. За словами Олега Устенка, головна причина можливе припинення співпраці з МВФ – зупинка реформ і помилки влади.

Крім того, негативно вплинути на валютний ринок може будь-яка політична дестабілізація. Це може привести до девальваційних очікувань економічних агентів – вони почнуть скуповувати долар і виникне дисбаланс на ринку.

Монетарна політика США. На гривню, як вважає старший аналітик “Альпарі” Вадим Іосуб, вплине ще один потужний зовнішній фактор – 13-14 грудня Комітет з відкритих ринків ФРС прийме рішення, що стосуються монетарної політики США. “З імовірністю, близькою до 100% (принаймні, саме так її зараз оцінюють ринки) буде не тільки прийнято рішення підвищити ставку по долару, але і прозвучать якісь обіцянки з приводу її зростання подальшого в наступному році”, – упевнений експерт. Дане рішення призведе до того, що курс долара істотно виросте по відношенню до інших валют, в тому числі і гривні.

Яким буде курс долара в Україні: думка експертів

Курс американської валюти в цьому році наблизиться до позначки 27 гривень за долар, вважає Олег Устенко. При цьому на початку наступного року ситуація кардинально не зміниться. За оцінками експерта, до кінця 2017 року гривня подешевшає до 30 гривень за долар. “Курс буде знаходиться без серйозних потрясінь – до 30 гривень до кінця року”, – говорить експерт. При цьому Олег Устенко відзначає, цей сценарій може “розхитати”, наприклад, політична криза. У такій ситуації прогноз може бути менш оптимістичним.

З думкою свого колеги погоджується президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. “Швидше за все, до кінця року курс буде в районі 27 гривень за долар. Може бути, буде коливання 20-30 копійок в більшу або меншу сторону, але це нормальне явище. На початку наступного року може бути істотне зростання курсу. Потрібно буде обслуговувати державний борг, це позначиться. І, відповідно, буде закупівля газу імпортного, це теж відіб’ється. Тут можливе якесь зростання”, – розповідає економіст. На свята українці, як правило, більше продають валюту, однак суттєво на ситуацію це не вплине, впевнений президент Українського аналітичного центру.

Український валютний ринок відчуває себе досить збалансовано, а плаваючий курс допомагає абсорбувати зовнішні шоки, вважає Вадим Іосуб внутрішньоекономічних шоків, здатних сильно вплинути на курс гривні, до кінця року аналітики “Альпарі” не очікують. В таких умовах офіційний курс гривні збережеться до початку наступного року в діапазоні 25,5-26 гривень, а на готівковому ринку – в межах 26-27 гривень, прогнозує експерт.

Якщо ж 12 грудня в США приймуть рішення підвищити ставку по долару, гривню чекає девальвація, вважає Вадим Іосуб. “Гривня при такому розкладі не стане винятком, і в цьому випадку до кінця року офіційний курс може підвищитися до 26,5 гривень, готівковий курс – до 27,5 гривень. Сам фактор Нового року ніяких сюрпризів для валютного ринку не принесе, і курс в початку 2017 року не буде сильно відрізнятися від значень кінця поточного року”, – розповідає експерт.

Нагадаємо, як йдеться у проекті бюджету на наступний рік, курс національної валюти по відношенню до долара в 2017-му сягне позначки 27,2 гривні.

Питання, чи припинилось падіння української економіки та чи почалось зростання, наскільки воно стійке, цікавить багатьох – від пересічних громадян і політиків до експертів та іноземних інвесторів.  

Аналіз статистичних даних Держкомстату та Нацбанку чітко вказує, що падіння економіки зупинилось ще в середині 2015 року, після чого розпочалось дуже повільне, але стабільне зростання.

Це виглядає цілком природньо на тлі дуже глибокого падіння української економіки, яке розпочалось ще у 4 кварталі 2012 року. Загальні втрати економіки за період з 4 кварталу 2012 року до кінця першого півріччя 2015 року оцінюються у 20% ВВП. Такі значні втрати пов’язані з сукупністю факторів.

Найбільш суттєвими є падіння цін на сировинні товари на світових ринках (для України це, в першу чергу, стосується металургійної та аграрної продукції), скорочення попиту на інвестиційні товари в Росії, яке розпочалось в середині 2012 року, на постачання яких була зав’язана значна частина українських виробників. Потім на це ще нашарувалось згортання взаємної зовнішньої торгівлі, пов’язане з подіями в Криму та на Донбасі. Щоби оцінити масштаби цього скорочення достатньо лише порівняти обсяг експорту товарів з України в Росію в 2011 році та дані за 9 місяців 2016 року. Експорт до Росії скоротився з 19,8 млрд доларів до 2,6 млрд доларів.

Політична дестабілізація в Україні, поєднана з величезним дефіцитом зовнішньоторговельного балансу, оголошенням банкрутства декількох десятків українських банків, катастрофічним станом державного бюджету, стрімким скороченням золотовалютних резервів НБУ, призвели до глибокої девальвації національної валюти.

Все це спровокувало стрімке падіння внутрішнього попиту, згортання інвестиційної активності.

Після такого глибокого піке відновлення економіки не могло не розпочатись. Статистичні дані 10 місяців 2016 року показують стабільне зростання в основних секторах економіки та напрямках ділової активності.

Так, індекс промислової продукції, по відношенню до 10 місяців 2015 року, склав 101,9 відсотків. Але при цьому важливо те, що це забезпечено за рахунок переробної промисловості. Індекс продукції переробної промисловості становив 103,2 відсотка.

Індекс обсягу сільськогосподарської продукції склав 102,8 відсотків. Якщо ж брати лише  сільськогосподарські підприємства, то індекс становить 103,9 відсотка.

Індекс оптового товарообороту підприємств за 10 місяців поточного року у порівнянні з таким періодом 2015 року склав 105,7 відсотка, а індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі – 103 відсотка.

Індекс будівельної продукції у січні-жовтні 2016 року склав 113,7 відсотка, а капітальних інвестицій – 116,4 відсотків.

Індекс обсягів перевезення вантажів – 103,8%.

На те, що йдеться про реальне відновлення зростання економіки та відповідне зростання доходів населення вказує пасажирооборот. За 10 місяців 2016 року, у порівнянні з таким же періодом 2015 року, він виріс на 4,6%. Особливо вражаючими дані щодо авіаційних перевезень, які зросли на 31,9%.

Жорстке очищення банківської системи від проблемних банків, поєднане зі стабілізацією курсу гривні, сповільненням інфляції до рівня нижче 10 відсотків, зниженням облікової ставки НБУ до 14%, нарешті призвело до відновлення банківського кредитування вітчизняних підприємств. Є підстави вважати, що після зниження облікової ставки до 10-11 відсотків в 2017 році кредитування реального сектору економіки зростатиме значними темпами.

Дуже знаковим є те, що зростання економіки відбулось на тлі низьких цін на металургійну та аграрну продукцію на світових ринках. Тобто, драйвером економічного зростання була переважно діяльність, не пов’язана з нашими  підприємствами металургії та аграрного сектору.

Відчуття, що українська економіка відновлюється, з’являється і у зовнішніх інвесторів. Тим більше що міжнародні фінансові установи починаючи з 2015 року публікують оптимістичні прогнози щодо української економіки. Це підкріплює сподівання інвесторів, з боку яких в цьому році з’явився інтерес, як до суверенних та квазісуверенних єврооблігацій, так і до єврооблігацій українських компаній, розміщених в попередні роки.

Після обвалу котирувань та стрімкого спекулятивного зростання доходності облігацій практично всіх українських емітентів у 2014 та 2015 роках, у 2016 році можна спостерігати протилежну тенденцію.  Дохідність по облігаціям більшості українських емітентів опустилась до 8-9%, з відповідним зростанням котирувань. При цьому котирування облігацій таких емітентів, як DTEK, Metinvest, Ferrexpo виросли за останні 12 місяців у двічі.

Підрунтям для значного зростання котирувань, зниженням доходності та зростанням попиту на облігації українських емітентів на міжнародних фондових площадках було те, що державні банки (Ощадбанк та Держексімбанк), Укрзалізниця, DTEK та Metinvest в основному змогли домовитись щодо реструктуризації боргів. В свою чергу це стало можливо завдяки оптимістичним прогнозам, які були підтриманні зростанням економіки, що знизило ризики за цінними паперами українських емітентів. Додають позитиву прогнози на 2017 рік Світового банку та МВФ. Вони оцінюють потенціал зростання економіки до 2,5 відсотків, хоча є підстави вважати, що він буде не менше 3 відсотків.

Крім того, важливим фактором було те, що українському уряду наприкінці літа 2015 року вдалось досягти домовленості з переважною частиною власників українських суверенних єврооблігацій щодо реструктуризації їх погашенням. Це, по-перше, забезпечило уникнення дефолту України, по-друге, стало орієнтиром для умов реструктуризації інших квазісуверенних єврооблігацій та облігацій недержавних емітентів. Згідно сталої практики (за рідкісними виключеннями) дохідність недержавних облігацій не може бути нижчою, ніж дохідність суверенних боргових зобов’язань.

У 2017 році можна очікувати, з одного боку, стабілізацію котирувань більшості вже присутніх на ринку українських єврооблігацій, з іншого – українські емітенти, незважаючи на попит на оборотний капітал та довгострокові ресурси, навряд чи зможуть розраховувати на вдалий вихід на ринок єврооблігацій з новою емісією.

На міжнародних фінансових ринках є надлишок  вільних коштів, частина яких у 2016 році була спрямована на українські папери. У 2017 році інвестори скоріш за все займуть очікувальну поведінку. Їх буде цікавити практичний бік реалізації економічної політики адміністрації Президента Трампа, реакції товарних та фондових ринків на неї, результати виборів навесні – у  Франції та восени – в Німеччині.

За таких обставин українські емітенти облігацій будуть змушені в 2017 році орієнтуватись переважно на український ринок, де інтерес до боргових зобов’язань фінансово стійких емітентів може виникнути, як у банків, так і у небанківських фінансових установ.

В документі, опублікованому на сайті Ради, вказується, що в наступному році “середньомісячна заробітна плата складе 5988 гривень та в реальному вимірі збільшиться на 5,4%”.

Споживча інфляція очікується на рівні 14,1%.

Також автори проекту очікують зростання українського експорту на 8% (до 47,2 млрд дол.), а імпорту – на 9,7% (до 49,9 млрд дол.).

“Прогноз доходів зведеного бюджету на 2017 рік визначений з урахуванням поточного виконання бюджету, змін до податкового та бюджетного законодавства, і становить 876,9 млрд грн”, – йдеться у пояснювальній записці до проекту.

За прогнозом авторів, доходи зведеного бюджету на 2017 рік у порівнянні з попереднім роком зростуть на 17,1% – до майже 128 млрд грн.
Прожитковий мінімум з 1 січня 2017 року має становити 1247 грн, а з 1 грудня 2017 року – 1373 грн, що на 126 грн більше від прожиткового мінімуму, який встановлять наприкінці нинішнього року.

Видатки на міністерство оборони планують збільшити на 8,4 млрд грн, а на міністерство внутрішніх справ – на 4,1 млрд грн.
Наразі проект бюджету-2017 передали на розгляд профільному комітету Верховної Ради. Його офіційне представлення в парламенті має відбутися у середу, 21 вересня.

Та вже восени на чільні місця в обох списках може вийти Австрія.

В жовтні тут відбудеться повторний другий тур виборів президента.

У травні вибори ледь не виграв ультраправий Норберт Гофер, який не приховує проросійських поглядів. Він поступився супернику з мізерною різницею у 31 тисячу голосів. Гофер спершу навіть визнав поразку, але згодом домігся скасування результатів через суто процедурні порушення.

Останні опитування пророкують йому впевнену перемогу на нових виборах…

Що змінить для України проросійський глава держави у потужній країні ЄС? Як сталося, що в Австрії ультраправі здобули таку популярність? Про це та інше “Європейська правда” поспілкувалася з послом України в Австрії Олександром Щербою.

“Абстрактна Росія” в розумінні багатьох австрійців
підходить на роль альтернативи ЄС”

– Отже, ми разом з усім світом чекаємо на обрання Гофера президентом?

– Не знаю, чи світ дуже цього чекає, але така ймовірність є і з нею треба рахуватись. Останні опитування дають 52% Гоферу, 48% Ван дер Беллену.

Звичайно, різниця в 4% – це статистична похибка. Але якби я був Ван дер Белленом, то, мабуть, тривожився би, оскільки виграшна для Гофера тематика зараз стає дедалі актуальнішою. Йдеться про настрої проти біженців.

– Як взагалі могло статися, що ми нині говоримо про реванш ультраправих в країні, яка вже має досвід їх перебування при владі, і досвід не дуже успішний?

– Це питання ставлять собі дуже багато людей в Австрії. Але процеси, схожі до австрійських, зараз відбуваються практично в усіх європейських країнах. Ми говоримо про феномен нового європейського цинізму. Не австрійського, а європейського.

Звісно, виборці не вважають себе циніками. Вони вважають себе прагматиками.

На практиці це означає скептичне ставлення до Європейського Союзу і до всього, що пов’язано з ЄС. Це означає нівелювання такої європейської цінності, як солідарність.

В Австрії деякі партії дивляться на зовнішню політику суто крізь призму своїх внутрішніх інтересів. Виборцям це представляють як прагматизм, а насправді це – дуже радикальний відхід від ідеології єдності, яка домінувала в Європі останні 20 років.

– “Партія свободи” і Гофер – вони є проросійськими чи ні?

– Так, наразі можна так сказати.

– Але якщо їхні виборці є прагматиками, їх має цікавити не Росія, а власна кишеня.

–  В мене великі сумніви, чи це насправді прагматизм.

Проблема в тому, що в суспільстві існують дві сильні течії.  Перша – це євроскепсис, друга – це антиамериканізм. І одна, і друга потребують певної альтернативи, і абстрактна Росія підходить, в їхньому розумінні, на роль такої альтернативи. Звісно, люди, які це сповідують, переважно не знають реальної Росії, але вони бачать в ній силу, яка кинула виклик в обличчя “світовому порядку”.

На мій погляд, це не пасує під слово прагматизм, яке вживають щодо себе прихильники цих течій. Це швидше якась похмура ілюзія, в яку деякі люди впали. Це не може бути надовго. Але для нас час саме зараз не дуже сприятливий.

– Чи реально, що нова Австрія в разі перемоги ультраправих заблокує санкції і оголосить про визнання анексії Криму, як зараз це лунає у заявах Гофера?

– Я не думаю, що це станеться. “Партія Свободи” – праворадикальна, але в майбутньому вони бачать себе центристами. І вже зараз відбувається дрейф від радикальних заяв, які Гофер робив на початку кампанії.

Нині він набагато обережніше висловлюється і щодо Росії, і щодо Криму.

Це буде відбуватися і надалі.

На щастя, пряму підтримку дій РФ в Криму в Австрії все ж вважають екстремальним підходом. А екстремальні погляди, як на мене, в австрійській владі не приживуться, хто б не уособлював цю владу.

“Джерела пропаганди – австрійські ЗМІ, а не російські”

– Наскільки серйозним є вплив санкцій та контрсанкцій на економіку Австрії?

– Це двовимірне питання. З одного боку, є дуже багато людей, які дійсно сильно постраждали від скорочення торгівлі з РФ – насамперед дрібні виробники в сільському господарстві. І саме через те, що вони дрібні, цих людей – багато. Тому вони як виборча група тиснуть на відповідні об’єднання та лобістські групи, а ці об’єднання тиснуть на партії.

Проте якщо об’єктивно проаналізувати втрати Австрії на російському напрямі, картина не така однозначна. Я весь час наводжу приклад: втрати Австрії в торгівлі з РФ точно такі, як втрати Китаю в торгівлі з РФ або втрати Південної Кореї. Хоча там санкцій немає!

Суть в іншому: просто нереформована російська економіка переживає не найкращі часи.

Австрійці це пояснення не дуже добре сприймають, вони вважають, що падіння в торгівлі з Росією почалося до економічної кризи в цій країні. Можливо, вони дещо праві. Але хай там як, ми також не повинні забувати про те, що

2015 рік був для австрійської зовнішньої торгівлі найкращим роком в історії країни.

Так, є втрати на російському напрямі, але вони компенсуються здобутками на зростаючих ринках. Про це ви не дуже часто почуєте в Австрії, але це правда.

Тобто загалом, попри скарги, австрійська торгівля почувається непогано.

– Наскільки серйозно на проросійські настрої впливає пропаганда?

– Російська пропаганда впливає. Але, за моїм сприйняттям, вона не стільки формує, скільки цементує проросійські настрої. Коли я прибув до Австрії, вони вже там були. Мені (і не тільки мені) важко пояснити, звідки вони взялися. Джерелами ж пропаганди є в першу чергу місцеві, австрійські ЗМІ, а не російські. Почасти йдеться про щиру проросійську позицію; почасти ця проросійськість стимулюється, скажімо так, певними корпоративними інтересами.

– А як щодо Russia Today і так далі? Вони взагалі мають вплив?

– Як я вже сказав, Russia Today, Sputnik International, а також маргінальні листки, які фінансуються не без участі Росії – всі вони швидше підтримують дух серед тих людей, які вже приєднались до проросійського вектора. Але я не бачу тієї небезпеки, про яку часто йдеться – не вони формують цей вектор. Вектор формується через національні ЗМІ та лобістські групи.

“Якщо це – не історія успіху, то я не знаю, що є історією успіху”

– Ви згадали про міграційну загрозу, яка підживлює популярність ультраправих в Австрії. Вона хоч якось асоціюється з Україною?

– Такої асоціації загалом немає. Лише часом вона звучить від тих, хто не любить Україну, мовляв, “ну давайте ще зараз і Україну нам на голову”.

Але в широкому суспільстві негативу немає. В Австрії немає української мафії, української організованої злочинності, немає проблеми масової міграції з України. Тобто ні на політичному, ні на суспільному рівні немає фактів, які б підтверджували, що Україна є небезпекою.

Це великий плюс для нас. У нас насправді свідомі, відповідальні співгромадяни. Мені за українців в Австрії не соромно.

Під час демонстрації українців біля штаб-квартири ОБСЄ у Відні. Фото – Ігор Дзюбенко

– Водночас є стереотип, що Австрія – це місце, куди український не найбільш чесний бізнес хоче вивести активи.

– Так, і не тільки з України, і з Росії, з багатьох країн.

Австрія – це країна, де взагалі дуже комфортно робити бізнес, і вони цим пишаються. І, мабуть, є багато людей, хто цим зловживав.

Але останнім часом зловживати стало набагато і набагато складніше. Нині запроваджені нові правила в австрійських банках – це почалося після Panama papers. І якщо ти не довів, що твої гроші зароблені чесно, їх буде все важче розмістити в австрійських банках. Це – нова ситуація, що виникла в останні місяці, і я думаю, що

багато наших українських багатіїв зараз чухають собі потилицю щодо того, що з цим робити.

– А як щодо реального бізнесу? Наші експортери виходять на австрійський ринок?

– Виходять, і є потужні проекти. Приклад – авіаційне машинобудування.

Австрійська корпорація Diamond, один із найбільших у світі виробників малих літаків, уклала контракт з “Мотор-Січчю” і нині серійно закуповує у нас мотори. Причому вони наполягли, що це має бути саме “Мотор-Січ”, тому що це якість і надійність.

Але якщо говорити про загальну картину товарообігу між Україною і Австрією, то 2015 рік був дуже поганий. Цього року, сподіваюсь, падіння не буде. Австрійці набагато більше стали продавати в Україну; тепер моє завдання, щоб українці більше продавали в Австрію.

Ми започаткували такий формат – українські торговельні ярмарки у Відні. Це “тематичний ярмарок”, на який приходить дуже обмежена кількість людей – так звані “байєри”, які відповідають за закупку товарів в австрійських мережах.

У травні ми провели таку подію для українських харчовиків. Нічого зайвого, ніякої помпи, ніяких дівчат з хлібом-сіллю, ніяких випадкових перехожих, тільки продавець і покупець. Все було дуже позитивно. На жаль, ще не маємо того впливу на товарообіг, на який ми сподіваємося, але тенденції позитивні.

– Що є перепоною для торгівлі?

– Наша репутація. В України погана репутація, і це, на жаль, факт.

Репутація України гірша, ніж Україна є насправді.

Ми просуваємо український експорт не з нуля, а з мінусу, оскільки мінус – це те зруйноване ім’я, яке ми маємо. Воно руйнувалося не одне десятиріччя.

І нині нам доводиться пояснювати, що в Україні все не так погано, що до нас можна приїхати, ще й з родиною, чесно заробити гроші.

В березні я запросив до Відня засновника корпорації “Чумак”, шведа Йохана Бодена, який розповів, як вони з другом наприкінці 1990-х років двадцятирічними юнаками приїхали в Україну. Розповів, як у нас, попри все, можна стати “кетчуповим королем” і зробити так, щоб до тебе в маленьку Каховку приїхав шведський король і відкрив генеральне консульство, в тому числі на знак визнання твоїх досягнень.

Якщо це – не історія успіху, то я не знаю, що є історією успіху. І про ці історії успіху я намагаюсь говорити.

– А що саме настільки зіпсувало нашу репутацію?

– Україною дуже часто зачаровувалися і розчаровувалися.

В 1990-х, коли ми тільки стали незалежними, австрійці дуже вірили в Україну. Не стільки в Росії, скільки в Україні австрійці бачили майбутнє. Дуже багато бізнесменів тоді прийшли до нас і обпалилися.

В 2000-х роках була друга хвиля, хтось зміг створити бізнес, навіть дуже успішний, приміром, компанія Agrana, яка виробляє біосоки. Але знову – дуже багато людей обпеклися.

Є відомий австрійський міліонер Ганс Цегетмайер, це IMMOFINANZ Group, який був на дискусії зі мною і пояснював всім у моїй присутності, що в Україну йти не можна. Він розповідав, як прийшов до нас в 2011-12 роках і в нього ледь не забрали бізнес, вимагали хабарі і так далі. До речі, згодом я з’ясував, що один із тих людей, які його ображали, після революції втік і зараз живе у Відні із родиною.

І цей негативний імідж нам необхідно змінювати.

“Слово “цінності” для багатьох європейців
втратило свою магію”

– Що думають, що знають про Україну пересічні австрійці?

– На жаль, навіть наші сусіди, найближчі держави, знають про Україну вкрай мало.

Ми звикли говорити про велику роль спільної історії – того, що частина України колись була в Австро-Угорщині.

Але на практиці це не такий великий чинник. Насправді австрійці дуже мало знають про Україну.

Що робити, аби цьому протидіяти? Йти в народ, де тільки можливо.

Після лекції в Університеті Зальцбурга. Фото з сайту посольства

– Які аргументи працюють? Згадка про Революцію гідності має вплив?

– За моїм відчуттям – ні. Зараз погані часи для революцій і взагалі для ідеалізму в Європі. Тому ті аргументи, які для нас абсолютно логічні, не працюють так, як хотілось би.

Наприклад, теза “сьогодні ми потрапили під агресію, а завтра будете ви” – не сприймається.

– Чому?

– Тому що австрійці чітко знають, що “завтра вони не будуть”. Є таке переконання, є таке розуміння.

Аргументи, які ми звикли наводити, не є хибними, вони правильні. Але треба бути готовими, що у відповідь ти побачиш порожні очі.

Ще приклад: “Ми воюємо за ваші цінності”… Це не працює взагалі!

 Слово “цінності” для багатьох європейців втратило свою магію.

Але є те, що працює дуже добре. Зокрема, ми маємо доносити до них неймовірний вимір трагедії, яка відбувається в Україні. Людський вимір. Треба виривати їх з європейської комфортної реальності і переносити хоча б подумки в той світ, в якому опинилися українці на сході. Це спрацьовує.

Австрійці не глухі до людських страждань.

Більш-менш працює згадка про те, що Росія порушила всі можливі і неможливі договори, обіцянки і норми міжнародного права. Працює аргумент про реформи – коли ти показуєш, що в Україні змінилося, де в реформах є прогрес, де менше прогресу. Потрібні факти, цифри.

– Чи є в Австрії готовність підтримати Україну?

–  Є величезне бажання допомогти Україні, але бажано так, щоб не зіпсувати відносини з Росією.

І другий момент: це бажання допомогти – трошки абстрактне. Коли доходить до конкретики, часто з’являються питання…

Але, звісно, приклади бувають різні. Є такі активісти, перед якими я просто хочу зняти капелюха. Є організації, які останні 20 років неймовірно допомагають Україні.

Наприклад, гуманітарна організація Global2000 вже тридцять років допомагає Україні в подоланні наслідків Чорнобиля. Зараз увесь центр Відня увішаний плакатами з креативною ідеєю: або допоможи чорнобильським дітям, які проходять хіміотерапію і втрачають волосся, або сам зголи своє волосся. Так от, Відень увішаний плакатами з фото активістів, у яких виголена половина голови. “Shave or Pay”.

І те саме стосується подій на Донбасі. Коли пояснюєш рівень людських страждань, кожен готовий допомогти.

Я днями був у міністерстві економіки Австрії, зустрічався із заступницею міністра Бернадетт Гірлінгер, і вона раптом мені каже: “Давайте я запрошу діточок з України на місяць у свою сім’ю, нехай вони в мене поживуть”. Це – заступник міністра. І додає: ще я переконаю кількох своїх підлеглих те саме зробити.

Або прийшов до мене якось лікар і каже: “Я і мої друзі підготували гуманітарний вантаж для України”. В тому вантажі все – від бинтів до медичного обладнання. Повна фура. Я сиджу і стримуюсь, щоб не встати і не обійняти цю людину. Тобто іноді австрійці виявляють таку міру співчуття, якої просто не чекаєш. А іноді… А іноді інакше.

Інтерв’ю взяв:

Сергій Сидоренко, 
редактор “Європейської правди”

“В Україні немає економічного зростання, позаяк падає експорт, а реальні заощадження населення не зростають, відсутні інвестиції та кредитування, тоді як приріст відбувається за рахунок капіталізації російських держбанків без входу “живих грошей”.

Це свідчить, що у нашій країні розпочалася стагфляція – економічна стагнація, яка супроводжується інфляцією. Проблема у тому, що зростання цін намагаються видати за зростання економіки”, – повідомив експерт.

“Щодо зниження облікової ставки, то ніякого зв’язку з економічним зростанням немає. Неефективна політика НБУ у частині нагляду за банками і вимогам до аналізу клієнтів і спроби утримати під контролем курс гривні призвели до того, що єдиний доступний для банків інструмент вкладення коштів – це ОВДП Мінфіну і депозитні сертифікати НБУ.

Зниження облікової ставки – це спосіб знизити витрати НБУ на виплати банкам за сертифікатами і збільшити прибуток і перерахування до бюджету”, – підсумував Олександр Дубинський.

Нагадаємо, нещодавно Національний банк України знизив облікову ставку до 15,5%, бо побачив як зміцнюється гривня.

Також Національний банк України поетапно знижував облікову ставку (за якою він позичає гроші комерційним банкам) із 22% до 19% річних від 22 квітня, з 27 травня до 18%, а у червні до 16,5% річних.

джерело http://www.informator.news/

США і Євросоюз ввели санкції проти РФ для сприяння політичному врегулюванню на Донбасі. Про це заявив координатор держдепартаменту США з санкційної політики Деніел Фрід, – передає РІА Новини. “Ми вводимо санкції для політичного рішення, зокрема, для реалізації Мінських угод… Ми знімемо санкції, як тільки Мінські угоди будуть виконані”, — уточнив Фрід. Фриж також розповів, як антиросійські санкції позначаться на США. “Якщо реформи в Україні будуть проводитися, і її економіка буде зростати, і якщо США залишать в силі санкції, які збережуть тиск на російську економіку, в такому випадку ми можемо опинитися в більш сприятливій ситуації, ніж можливо та, про яку можна було б подумати”, — додав він.

Координатор Держдепартаменту також привітав той факт, що “Європейський союз, судячи з усього, готовий знову продовжити санкції і продовжити чинити тиск”, передає ТАСС. Читайте також: Олланд припустив поетапне зняття санкцій з Росії Сьогодні український президент Петро Порошенко провів зустріч з головою національних зборів (асамблеї) Франції Клодом Бартолоном. У розмові з ним глава держави висловив розчарування рішенням нижньої палати французького парламенту щодо санкцій проти Росії.

Згідно з офіційними даними НБУ, загальний зовнішній борг України на 1 квітня 2016 р. склав 117,3 млрд дол., що на 5,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, або на 14% менше, ніж за І квартал 2013 р.

Зниження зовнішнього боргу завжди сприймається як гарна новина. І державні ЗМІ це зниження загального зовнішнього боргу України підносять як великий успіх реформ уряду Яценюка і Гройсмана. Але все було б добре, якби дійсно так добре було. Загальний зовнішній борг України складається із зовнішнього державного боргу (це те, що уряд бере в борг від імені народу України). Крім того, в загальний зовнішній борг України включено зовнішній борг банківського сектора і приватного бізнесу. Це ті кредити, які наші банки і бізнес беруть у зарубіжних інвесторів. За рахунок цих кредитів фінансується економіка України. І ось тут постає головне питання: а за рахунок яких боргів зменшився у нас загальний зовнішній борг України?

Уряд України на 1 квітня 2016 р. заборгував нерезидентам суму 43,2 млрд дол. Це на 11% більше, ніж за аналогічний період минулого року, та на 37% більше, ніж за І квартал 2013 р. Тому всі ці розмови Яценюка і Гройсмана, що вони погашають зовнішні борги, які набрали “попередники”, неправда. Насправді саме зараз уряд України активно нарощує зовнішні борги, насамперед за рахунок кредитів МВФ. При цьому явно ніхто в українському уряді не ставить собі запитання, як і за рахунок чого віддавати кредити МВФ.

Дуже часто, коли наша влада бере черговий кредит МВФ, нам обіцяють, що це вони роблять для того, щоб залучити приватні інвестиції, насамперед зовнішні боргові зобов’язання. Бо самі кредити МВФ не можна використовувати для економіки України, і вони просто перебувають у золотовалютних резервах України. Тому нам завжди обіцяють, що кредити МВФ це щось на кшталт стимулу, агітатора і, взагалі, хороша ознака того, щоб потім в Україну прийшли приватні інвестиції у вигляді іноземних кредитів для банків і для українського бізнесу. На практиці ці розмови залишаються розмовами.

Згідно з офіційними даними НБУ, на 1 квітня 2016 р. загальна сума зовнішніх боргів банківського сектору України становила 11,1 млрд дол., що на 35% менше, ніж за аналогічний період минулого року, та на 49% менше, ніж за І квартал 2013 р. Валюта тікає з банківського сектора. Зменшення зовнішніх боргів це саме відтік валюти з України, бо виходить, що українські банки більше погашають зовнішніх боргів, ніж їм дають у борг.

Що стосується приватного бізнесу, то на 1 квітня 2016 р. загальна сума зовнішніх боргів приватного бізнесу України склала 54,5 млрд дол., а це на 7,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року, або на 24% менше, ніж за І квартал 2013 р. Кредити явно не стимулюють нерезидентів давати нашим компаніям кредити. Тут все навпаки. Всі нерезиденти вимагають від нашого бізнесу погашати і погашати борги. Не довіряють.

Зараз уряд України і НБУ своїми діями з розвалу економіки України створили вкрай негативну ситуацію. Валюта з України йде, і тому НБУ в ручному режимі регулює продаж валюти на міжбанку і суттєво обмежує купівлю валюти для погашення зовнішніх кредитів. Вже зараз сформувався борг у розмірі 12,7 млрд дол. за непогашеними зовнішніми кредитами. Зрозуміло, що Гонтарева не може дозволити вільно придбати таку суму валюти на міжбанку, позаяк у цьому випадку курс гривні просто полетить за 50 грн і вище. Як результат, доводиться просто забороняти. Але це тільки відлякує навіть найбільш авантюрних інвесторів. Ніхто не знає, як відродити довіру зарубіжних інвесторів до банківського сектору та приватного сектора України. Після “реформ Гонтаревої” на валютному ринку вийшов парадокс: не можна дозволити купувати валюту для погашення зовнішніх боргів приватному бізнесу, але й не можна очікувати, що нерезиденти будуть давати в борг нашому приватному бізнесу, не отримавши гроші за старими боргами.

Та обставина, що зараз активно зростає зовнішній держборг і падає приватний зовнішній борг, це вкрай погано. Має бути все навпаки. Приватний бізнес повинен нарощувати зовнішні борги, позаяк це передбачає і нові виробничі потужності, і нові виробництва, і нові робочі місця. А зростання держборгу це просто сума золотовалютних резервів, але прийде час, і потрібно буде погашати ці зовнішні державні борги, а де взяти тоді валюту – ось це буде проблема.

Модель “кредити МВФ заохочують зростання приватних закордонних кредитів” не виправдалася. Потрібно шукати інші шляхи залучення приватних закордонних інвестицій. А для цього потрібно дійсно лібералізувати валютний ринок України на ділі, а не на словах. Валерія Гонтарева як глава НБУ це навряд чи зможе. Для неї це дуже складне завдання. Тут потрібен фахівець. Потрібно також піти від співпраці з МВФ, яка не дає результатів, і, нарешті, дійсно відродити вільні економічні зони з пільговим податковим режимом, як це зробила Туреччина, яка теж переживала важкі часи, але за рахунок цих зон змогла і залучити інвестиції, і забезпечити зростання економіки на тривалий період.