Група вчених спробувала пояснити події і процеси, які призвели до страшної повені в Іркутській області Росії. Так, фахівці кафедри метеорології та фізики навколоземного космічного простору географічного факультету ІДУ провели дослідження катастрофічного паводку в Приангар’ї.

На думку вчених, “провокаторами” є атмосферні аномалії і глобальні зміни клімату. Про це пише портал “Політека”.

“Тісна взаємодія трьох повітряних мас: арктичної, субтропічної та вкрай рідкісного в регіоні виносу вологого повітря з Тихого океану на висотах нижньої і середньої тропосфери”, — прийшли до висновку вчені.

У підсумку, вийшло так, що максимальний рівень опадів рівень води в річках, збігся з приходом тропічного циклону сезону ураганів 2019 року. Плюс до всього, цей регіон схильний до паводків. Все в сумі призвело до небувалої катастрофи. Фахівці стверджують, що такі аномалії можуть повторитися і попереджають, що в майбутньому буде дуже складно передбачити такі процеси.

Хронологія затоплення населених пунктів Іркутської області включає не тільки спровокований сильними дощами вихід річок з берегів, але і аварії на гідротехнічних спорудах які не впоралися зі своїми функціями.

Крім того, винуватцем повені в Іркутській області називають не тільки природну аномалію, а і “людський фактор”. Дамби, які захищають місто від повені були побудовані 10 років тому і за словами мера міста повинні були “рятувати від повені на 100 років”. Але він помилився. На 90 років.

В анексованому Криму люди пов’язують цю подію з можливими викидами заводу “Кримський титан”. Офіційних підтверджень чи спростувань досі немає, передає Кафа.

У соцмережах люди розповідають, як у них покриті іржавим пилом ключі від будинку, радiатори у автомобiлях, будiвельнi інструменти на балконах.

“Страшно уявити, що такий вид вони отримали всього за одну ніч”, – ділилися враженням жителі Армянська.

У свою чергу, працівниця “Кримського титану” анонімно запевнила журналістів, що аварійних ситуацій на заводі в ці дні не було, викидів надмірних – також.

“У мене поржавіли ключі в домі, металеві решітки на піску, багато іншого. Але я не думаю, що це наш завод. Він працює 40 років, ніколи такого не було. Так, у нас змінилися постачальники сировини 2014 року, але ми працюємо на цій сировині чотири роки, і нічого подібного не було раніше. Крім того, якщо закрити завод, то майже все місто залишиться без роботи, це буде соціальна катастрофа. Мені здається, викиди можуть бути з Красноперекопська, з содового заводу. Вітер помінявся”, – розповіла жителька Армянська

Про це йдеться в сюжеті Радіо Свобода.

Повідомляється, що відстійник знаходиться на лінії фронту за 3 км від окупованої Горлівки. Його глибина сягає 15 м. Всього в озері більше 300 тисяч тонн різних отрутохімікатів.

«У кінці липня на березі озера утворилася тріщина. Співробітники підприємства зазначили, що 25 липня стався обстріл уже після узгодження «вікна тиші» для проведення робіт біля отруйного відстійника. Будь-яких осколків знайдено не було. «Вікно» закрилося 1 серпня і поки небезпеки для навколишнього середовища немає», – сказано в сюжеті.

Але через військові дії і вибухи дамба озера починає осідати і її періодично необхідно досипати, щоб не було витоку хімічних відходів. Керівництво заводу стверджує, що витоків із озера в ґрунтові води не було.

Водночас на заводі визнали, що аварія з витоком хімікатів у річку є найбільш небезпечним, але і найвірогіднішим розвитком подій. По річці Кривий Торець отруйні відходи потраплять у Сіверський Донець, потім у Дон і Азовське море.

Відзначається, що Міністерство з питань окупованих територій внесло Фенольний завод у групу потенційного ризику аж до евакуації людей. На дорозі до заводу чергує патруль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Ремонтні роботи проводяться в присутності українських військових і представників української сторони в Спільному центрі контролю та координації, які є гарантами безпеки.

Про це заявив глава Міністерства з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш.

“Територія Донецька: тут ми фіксуємо просідання грунтів на 20-25 см – ми це бачимо шляхом супутникового моніторингу. І це означає, що фактично провалюється поверхня міста Донецьк”, – заявив він.

За словами експертів, просідання грунтів пов’язане з тим, що шахтна вода не відкачується і “це може загрожувати житловим кварталам і соціальній інфраструктурі в цілому, мова йде не лише про промисловість”.

Він також зазначив, що всього у звіті йдеться про близько 200 об’єктів на сході України, які несуть ризики для місцевого населення.

“Найбільше пляшок – в річках на Закарпатті. В принципі, ця проблема по всій Україні, але там наклалася ще місцева проблема – рельєф не дозволяє робити масштабні звалища, а бідність не дозволяє будувати переробні заводи”, – розповів фотограф.

За словами Михайлюка, світлини були зроблені поблизу Колочави, села на території природного заповідника біля озера Синевир.

“Там повний апокаліпсис, особливо зараз, коли повені принесли все, що місцеві жителі накидали на берега під гаслом “Вода все забере”, – додав фотограф.

Які розчудесні коменти попадаються під фотоісторією https://www.facebook.com/panaramka/posts/1433702810015933…, от один вирішив трохи попіарити, разом з собою 🙂
“Yura Kosenko: Роман Михайлюк решил попиарится и не говорит всю правду. Это видео он сделал перед Водосливной плотиной (достопримечательность Теребле-Рикская ГЭС, Нижний Быстрый), сюда весь мусор собирается с сел расположенных выше по течению Закарпатских сел и если бы не фильтры на этой плотине то мусор весь оказался бы в Румынии. Но люди сами выходят на субботник и убирают весь этот хлам, И это видн