У своєму зверненні KRIR очікує від МЗС конкретних дій щодо відкриття польських консульств та візових центрів в Україні й Білорусі для видачі віз трудовим мігрантам. Про це пoвідoмляє Yavp.pl з пoсиланням на farmer.pl.

«Сільське господарство, незважаючи на розрив деяких ланцюгів поставок, все ще залишається стабільним фундаментом у боротьбі з загрозами, спричиненими епідемією, а сільськогосподарські виробники наполегливо працюють над тим, щоб підтримувати безперервне постачання продовольства. Тому необхідно запровадити рішення, спрямовані на забезпечення та гарантування наявності робочої сили», – зазначається у зверненні KRIR.

Крім цього міністра закордонних справ Польщі запитали про можливість дозволити працівникам з України та Білорусі переходити польський кордон пішки. На іншому боці їх мали б забирати безпосередньо фермери-роботодавці.

Нещодавно з проханням полегшити перетин кордону сезонним працівникам з України до прем’єр-міністра Польщі звернулася Спілка польської холодильної промисловості та Національна асоціація виробників овочів і фруктів

На думку експертів, якщо карантинні обмеження триватимуть до червня, то на роботу до Польщі не приїде навіть 480 тисяч працівників з України

Щоб врятувати фермерів від гострого дефіциту робочих рук, міністр сільського господарства Польщі Кшиштоф Ардановскі запропонував запровадити нові правила відбуття карантину для сезонних працівників з України, які зараз захочуть приїхати на роботу

Між тим Конфедерація польських роботодавців «Левіатан» звернулася до уряду з контроверсійною пропозицією, яка стосується запровадження в 2021 році для працівників так званого «банку годин праці».

14 травня Національний банк України відкликав банківську ліцензію у АТ “Вернум Банк”. Як повідомляється на сайті регулятора, єдиний акціонер АТ “Вернум Банк” прийняв рішення про припинення цим банком банківської діяльності без ліквідації юридичної особи.

Таке рішення НБУ не стало несподіванкою для клієнтів банку. Свою діяльність “Вернум Банк” припинив ще 14 грудня 2018 року, попередивши про це заздалегідь. Проте доводиться констатувати: кількість банківських установ в Україні продовжує скорочуватися. Тепер в Україні залишилося 76 банківських установ. Багато це чи мало? Скільки взагалі необхідно банків такій державі, як Україна? З цим розбирався сайт “Сьогодні”.

Кількість банків в різних країнах неоднакова. Наприклад, в сусідній Польщі понад 600 банківських установ, більшість з яких – зовсім невеликі. У Чехії всього близько 40 банків, в тому числі на 4 великих припадає понад 60% всіх банківських активів. У Великій Британії працюють близько 200 банків, у Греції – всього 60, в Канаді – менше 40.

На його думку, 200 банків, які існували в Україні до кризи 2014-2015 року, було занадто багато для масштабу української економіки.

При цьому експерт вважає, що для малостабільної української економіки найкращим варіантом є великі банки, оскільки їм простіше вистояти в разі економічних катаклізмів.

Він підкреслює, що великим банкам потрібна диференційованість, структурованість в плані цільового кредитування. Тобто один великий банк повинен займатися іпотечним кредитуванням, інший – інноваційним, третій – фінансуванням певних регіональних програм і т.д.

Економічний експерт, аналітик Борис Кушнірук розповідає, що питання про найприйнятнішу для України фінансову систему вивчалося на початку 90-х років.

На підтвердження своєї точки зору експерт наводить аргумент, що в Україні і сьогодні близько 10 банків акумулюють до 90% активів. Однак своєї прямої функції – кредитування економіки для розвитку – існуюча система не виконує. І причина цього – політика, що проводиться НБУ.

А ось завідувач сектору інституційної економіки Інституту економіки і прогнозування Олег Яременко вважає, що Нацбанку добре, коли в країні трохи банків. Однак для економіки, на його погляд, сьогодні в Україні банків замало.

У ситуації, що склалася, економіст вважає найважливішим відновити довіру населення до банківської системи.

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що жодних кількісних показників, рекомендованих для тієї чи іншої країни, не існує.

Експерт також вважає, що в цьому питанні Україна не потрібно переймати досвід будь-якої іншої країни.