Експерт із садівництва Джон Коллінз стверджує, що певні овочеві культури особливо добре підходять для раннього садіння, оскільки вони здатні витримувати прохолодні умови. Ба більше, що раніше їх висадити, то щедріший урожай можна отримати. Експерт виділяє три культури, які, за його словами, є “першопрохідцями” у ранньому городництві.

Квасоля
Квасоля, відома своєю стійкістю до низьких температур, є ідеальним кандидатом для раннього садіння. Висаджуючи її на початку березня, ви можете розраховувати на врожай вже наприкінці весни або на початку літа. Для прискорення проростання насіння рекомендується замочити на ніч у теплій воді.

Квасоля потребує сонячного місця з добре дренованим ґрунтом. Насіння слід висаджувати на відстані близько 20 см одне від одного, залишаючи 60 см між подвійними рядами для забезпечення достатньої циркуляції повітря. Під час росту рослини потребують опори, тому варто заздалегідь встановити сітку або палиці. Коли рослини досягнуть висоти близько метра, рекомендується прищипнути верхівки, щоб стимулювати розгалуження та запобігти атакам попелиці.
Ранній горох
Ранні сорти гороху чудово адаптовані до прохолодних умов. Їх висаджування у березні дозволить вам насолоджуватися солодким горошком вже в кінці весни. На відміну від квасолі, горох надає перевагу захищеним від прямих сонячних променів місцям.

Горох можна висівати на відстані 5 см один від одного, залишаючи 60 см між рядами. Для підтримки росту рослин необхідні опори. Щоб захистити молоді рослини від птахів та мишей, можна спочатку висіяти горох у біорозкладні горщики в приміщенні, а потім пересадити у відкритий ґрунт, коли вони зміцніють.

Шпинат
Шпинат, особливо витривалі сорти, такі як “Вічний шпинат”, може витримувати низькі температури, забезпечуючи ранній урожай поживної зелені. Садіння шпинату в лютому або березні дозволить вам отримати свіжу зелень вже на початку літа.

Шпинат надає перевагу сонячним або частково затіненим ділянкам з вологим, багатим на поживні речовини ґрунтом. Насіння слід висівати на відстані 30 см одне від одного. Шпинат також можна вирощувати в контейнерах, що особливо зручно для садівників з обмеженим простором. Регулярне поливання та мульчування допоможуть зберегти вологу в ґрунті.

Для успішного раннього садіння необхідно ретельно підготувати ґрунт, розпушивши його та видаливши бур’яни. Важливо обирати сорти, які відомі своєю стійкістю до низьких температур та раннім терміном дозрівання. У разі прогнозу заморозків, молоді рослини можна захистити, накривши їх агроволокном або плівкою. Ранні садіння потребують регулярного поливання, особливо в періоди посухи. Мульчування ґрунту допоможе зберегти вологу та запобігти росту бур’янів.

Українські АЗС працюватимуть після 1 березня, ніхто не зупинятиме їхню роботу. Про це заявив експерт паливного ринку Сергій Куюн в ефірі Ранок.LIVE. За його словами, заяви про можливе закриття АЗС з 1 березня – неправдиві.

– Якщо якийсь там документ чомусь не відповідає – значить, той документ треба переписати. Але ринок це не зупинить.

Вони можуть відтермінувати дію цього документу, а коли він буде готовий – вони його поновлять, перенесуть на декілька місяців чи тижнів, але це вже проблема Мінфіну, – заявив він.

Заява експерта пролунала після попередження нардепки Ніни Южаніною щодо закриття всіх АЗС України з 1 березня 2025 року. Вона пояснила, що причина полягає у тому, що з березня можна використовувати тільки РРО, що формують фіскальні чеки за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну №601.

– Наразі жоден РРО не може бути доопрацьований та оновлений, оскільки Нацбанк, Мінфін та ДПС не затвердили новий протокол передачі інформації від РРО до ДПС з урахуванням нової форми фіскального чека. Коли затвердять – невідомо, – наголосила депутатка.

Вона зауважила, що на АЗС дозволено використовувати виключно традиційні (апаратні) РРО. Таким чином, резюмувала Южаніна, з 1 березня АЗС мають або припинити продавати пальне та зачинитись, або будуть працювати з порушенням закону та отримають штраф у розмірі 150% вартості проданого пального.

Експерт з батьківства Володимир Швець запевняє, що такі ситуації виникають саме у підлітковому віці. Про це фахівець розповів у дописі в Instagram. За його словами, дитина сама не знає чого хоче, адже у неї забирали свободу відповідальності за її дії та рішення, тож вона не знає як це “хотіти”.

Саме тому батькам потрібно дати можливість хлопцям та дівчатам знайти та спробувати, направляти, допомагати та бути поруч у їхніх кроках.

“Дитина сама не знає, чого вона хоче”. З такими питаннями батьки дуже часто звертаються і, як правило, мова йде про підлітковий вік. Причина цього може бути те, що дитині раніше нічого не дозволяли, все коригували максимально, забирали від неї свободу відповідальності за її дії, за її рішення. І, зараз, звісно, що вона нічого не хоче, бо вона вже не знає як це хотіти”, – зазначає експерт.

“Але якщо дитина входить, наприклад, в підлітковий вік, реально щось шукає від життя, то їй треба дати можливість знайти, перепробувати багато чого, направляти, допомагати, не критикувати, ні в якому разі, будь-який крок, але спостерігати, бути поруч для того, щоб вона випробувала, робила висновки”, – додає він.

За його словами краще, якщо це відбудеться за участі батьків та коли вони разом зі школярами отримують рішення. Таким чином, діти знайдуть те, що їм відгукуватиметься всередині.

“Чи може освіта бути з-під палиці? Коли вчити щось треба, бо так хтось сказав”, – запитує Страшко. Він переконаний, що навчання без внутрішнього розуміння його важливості стає марним. “Вчителька сказала, мама покарає, тато перевірить” – це досвід, який знайомий багатьом. Однак такий підхід не створює ґрунту для довготривалого засвоєння знань.

На думку Страшка, ефективне навчання можливе лише за наявності мотивації. Вона може бути різною:

інтерес до нових знань;
можливість отримати вигоду від навичок;
бажання стати кращим чи перемогти в грі;
прагнення застосувати знання на практиці.
Однак примус у стилі “так написано, отже, так треба” не сприяє ні інтересу, ні зацікавленості.

Страшко звертає увагу, що проблема мотивації стосується не лише школярів, а й державних службовців та педагогів. Закон вимагає від них постійного навчання, але на практиці курси часто проходять формально – лише для отримання сертифіката.
“Ідея навчатися протягом життя знецінюється, коли стає неприємною необхідністю, а не джерелом особистого й професійного розвитку”, – наголошує освітянин.

На думку Страшка, система освіти повинна зосереджуватися на створенні умов для внутрішньої мотивації до навчання. Для цього потрібен не лише інший підхід з боку вчителів та батьків, а й загальна зміна освітніх принципів. Лише тоді знання перестануть бути “тягарем” і перетворяться на цінний ресурс для розвитку особистості.

Навчання, до якого школярів змушують учителі чи батьки, часто не має довготривалих результатів. Про це заявив доктор філософії та ментор Володимир Страшко. У своєму дописі на Facebook освітянин розмірковує над проблемою мотивації учнів та підходами до навчання, які переважають у сучасній українській освіті.

“Чи може освіта бути з-під палиці? Коли вчити щось треба, бо так хтось сказав”, – запитує Страшко. Він переконаний, що навчання без внутрішнього розуміння його важливості стає марним. “Вчителька сказала, мама покарає, тато перевірить” – це досвід, який знайомий багатьом. Однак такий підхід не створює ґрунту для довготривалого засвоєння знань.

На думку Страшка, ефективне навчання можливе лише за наявності мотивації. Вона може бути різною:

інтерес до нових знань;
можливість отримати вигоду від навичок;
бажання стати кращим чи перемогти в грі;
прагнення застосувати знання на практиці.
Однак примус у стилі “так написано, отже, так треба” не сприяє ні інтересу, ні зацікавленості.

Страшко звертає увагу, що проблема мотивації стосується не лише школярів, а й державних службовців та педагогів. Закон вимагає від них постійного навчання, але на практиці курси часто проходять формально – лише для отримання сертифіката.
“Ідея навчатися протягом життя знецінюється, коли стає неприємною необхідністю, а не джерелом особистого й професійного розвитку”, – наголошує освітянин.

На думку Страшка, система освіти повинна зосереджуватися на створенні умов для внутрішньої мотивації до навчання. Для цього потрібен не лише інший підхід з боку вчителів та батьків, а й загальна зміна освітніх принципів. Лише тоді знання перестануть бути “тягарем” і перетворяться на цінний ресурс для розвитку особистості.

Восени яйця та м’ясо в Україні зростуть в ціні на тлі відносно помірних цін на сезонні овочі.

Як заявив аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка, овочі з борщового набору будуть доступними. Так, середня вартість цибулі після рекордних показників в 70 грн на початку літа може становити до осені 20-30 грн. Зараз середні ціни на овоч коливаються в межах 14-20 грн/кг, повідомляє “РБК-Україна”.

Морква також тримала рекордну вартість (до 50-60 грн) навесні, але зараз продається по 10-14 грн/кг. До кінця осені овоч може коштувати в межах 15-25 грн/кг в опті. У свою чергу оптові ціни на буряк до осені можуть скласти 9-14 грн проти нинішніх 8,5 грн, оскільки пропозиція овоча достатня.

У той же час, за словами експерта, восени може дещо зрости вартість яблук, оскільки цього року очікується низький урожай. Ціни на яйця перейдуть до зростання вже із закінченням сезону наприкінці вересня. Однак цього року поголів’я курей відновлюється, що позитивно впливає на ситуацію на ринку. Зараз десяток коштує приблизно 42-46 грн.

“У холодний період часу 60-70 грн за десяток яєць – це реальна ціна, яка може бути”, – сказав Гопка.

Експерт також зазначив, що ціни на м’ясо в найближчі місяці можуть збільшитися на 4-5%. За його словами, попит з боку споживачів залишається високим, а логістика та електроенергія дорожчають.

Ціни на продукти під час війни
У квітні 2023 року споживча інфляція в Україні знизилася до 17,9% в річному численні до 15,5%. Уповільнення інфляції відбулося на тлі відновлення виробничих і логістичних ланцюгів

Як свідчать дані Державної служби статистики у липні 2023 року щодо липня 2022 року, найбільше подорожчали яйця – на 56,4%. На другому місці фрукти, вони цього літа стали дорожчими на 25%, це може бути пов’язано з тим, що південь України, який зазвичай постачав більшість садівництва, виявився близько до лінії бойових дій або частково в окупації. Також в Україні велику кількість сільськогосподарських земель заміновано.

Крім того, м’ясо та м’ясопродукти подорожчали на 22%, а риба і морські продукти на 17%. Сир став дорожчим на 13%, масло на 12%, молоко та хліб на 10%.

Згідно з даними Держстату, безалкогольні напої стали дорожчими відносно липня минулого року на 20%.

В інфляційному звіті НБУ за липень 2023 року повідомлялося про те, що інфляція в Україні сповільнюватиметься, а відновлення економіки прискориться, проте стрімкому уповільненню інфляції завадять наслідки підриву Каховської ГЕС, що, зокрема, негативно позначиться на врожаях окремих овочів і фруктів.

За даними Держстату, в липні 2023 року споживчі ціни в Україні знизилися на 0,6% після зростання на 0,8% в червні, 0,5% в травні і 0,2% в квітні.

Тема ймовірного теракту на Запорізькій АЕС вчергове стала однією з головних, про яку кажуть і окупанти, і українські військові, і експерти. Причиною стали низка заяв, які можуть бути передвісниками надзвичайних та небезпечних подій.

Терміни та звинувачення
Головне управління розвідки міноборони України 30 червня заявило, що окупанти почали поступово залишати ЗАЕС.
За даними розвідників, першими звідти виїхали представники “Росатому”, які керували діями росіян на АЕС.

“Також рекомендації евакуюватися отримали українські співробітники, які підписали контракт з “росатомом”. Згідно отриманих вказівок вони мають від’їхати до 5 липня”, – повідомило ГУР міноборони.

До цього у відомстві додали: “На території самої ЗАЕС та в місті-супутнику станції Енергодарі поступово зменшується кількість військових патрулів. Персоналу, що залишається на станції, дано вказівку “в разі будь-яких аварійних ситуацій звинувачувати Україну”.

Майже одразу після цього свою заяву зробило МЗС Росії. Окупанти не виключають, що теракт таки станеться, але традиційно звинуватили в підготовці до нього Україну. Як відомо, росіяни часто використовують тактику попередніх звинувачень для того, щоб згодом зняти з себе відповідальність за скоєне.

Своєю чергою, керівник ГУР МО Кирило Буданов в інтерв’ю The War Zone розповів, що у росіян вже все готово для здійснення підриву.

“Частину станції, якщо буде прийняте рішення, найімовірніше, підірвуть. Є штучна водойма на території станції, яка забезпечує охолодження. тому що пошуково-рятувальні роботи в зоні бойових дій неможливі”, – зазначив керівник ГУР.

Можуть готувати пастку
Своєю чергою, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко в коментарі для ТСН.ua розповів, що низка сьогоднішніх фактів дійсно насторожує.

“Ситуація на материковому півдні для російських окупаційних військ не настільки критична, щоб вони розпочинали звідти виведення своїх підрозділів, – каже Олександр Коваленко. – Але якщо дійсно відбувається процес виведення із ЗАЕС, то виникає питання про те, навіщо вони це роблять”.

Та продовжує: “Вони будуть тікати з півдня? Ми не бачимо такої тенденції. Але якщо вони це роблять для того, щоб здійснити теракт, то виникає інше питання. Якщо вони його здійснять, то навіщо? Це могло бути б логічним для гальмування просування українських сил оборони. Але сили оборони на сьогодні перебувають в полосі забезпечення, тобто це перша лінія оборони російських окупантів. Прориву другої лінії оборони поки що не відбувається, тому що ми не задіяли свої основні ударні угруповання. Тобто когось гальмувати зараз – це зарано. Друге: у окупантів на півдні продовжує залишатись одна з найбільших груп військ. Майже 150 тис. особового складу”.

Коваленко звертає увагу на достатньо просту обставину, але при цьому припускає, що противник готує пастку: “Якщо вони здійснять теракт, а не виведуть особовий склад, то останній зазнає впливу радіацією та вже не буде боєздатним. Не треба недооцінювати рівень маніакальності окупантів, але це може бути і пастка. Сутність пастки в тому, щоб змусити сили оборони діяти позапланово, помилково та поспішаючи. За таких умов неминучі втрати як людського, так і технічного ресурсів. Я не виключаю цього, тому що робити терористичний акт немає сенсу. Це нікого не загальмує”.

Додаткові ознаки підготовки вибуху на ЗАЕС
На питання про те, якими можуть бути головні ознаки того, що окупанти на 100% вирішили здійснити вибух, Олександр Коваленко відповів ТСН.ua, що передуватиме цьому може наступне:

“В радіусі хоча б 30 км повинні бути виведені їхні основні бойові підрозділи. Повинно буде виведено 70%-80%”, – уточнює експерт.

За його словами, за допомогою вибуха окупанти можуть спробувати намагатись уповільнити наступ ЗСУ через Токмак в напрямку Мелітополя.

Зростання цін на пальне в Україні не стане раптовим. Націнки заправних станцій будуть зменьшені, по 2-3 гривні на літр. Тож вартість не підніметься одразу від 1 липня, але зростатиме поступово.

Про це сказав директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн під час телемарафону.

Play Video
“Насамперед треба сказати, що 1 липня нічого не відбудеться. Не буде такого, що ми прокинемося і побачимо на заправках якісь нові цінники. Трейдери навезли багато пального ще у травні, в червні теж, ми бачимо, постачання дуже великі. Буде відбуватися умовно кажучи змішування пального за старими податками і пального, яке буде надходити з 1 липня вже за новою системою оподаткування. І це буде гарантувати такий плавний процес переходу, відповідно й підвищення цін”, – зазначив експерт.

На його думку, можна буде підбивати підсумки цього повернення десь наприкінці липня-серпні 2023-го.

“Податкова складову на бензин зростає на 11 гривень за літр, на дизпальне – на 8 гривень за літр, на скраплений газ – на 3 гривні за літр… Якщо буде стабільна закупівельна вартість, якщо буде поточна прибутковість заправних станцій, то ціни мають зрости на таку величину. Однак, я все ж таки думаю, що націнки заправних станцій будуть зменьшені”, – додав він.

За словами Куюна, зростанні цін на пальне в Україні очікують у діапазоні 2-3 гривні на літрі.

“Ба більше, сподіваємося, що буде знижуватися світова ціна на нафтопродукти і тим самим можна буде запобігти настільки великому зростанню”, – додав експерт.

Українські військові 25 червня 2023 року повернули під контроль село Рівнопіль на Донеччині. Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко розповів, що звільнення Рівнополя створює “сіру” зону та пояснив її значення.

Про це він написав у своєму Telegram-каналі.

За його словами, звільнення цього села на адмінкордоні Запорізької та Донецької областей створило “цікавий” ефект.

“Так, підрозділи окупантів стали залишати смугу забезпечення по правому берегу від річки Мокрі Яли, де і розташований Рівнопіль, і відійшли на лінію Любимівка-Новозлатополь-Малинівка, які поряд із Старомлинівкою є опорниками РОВ (окупантів – ред.) вже по другій лінії оборони. Тобто на правому флангу виникла “сіра” зона. Але, не варто цю “сіру” зону розцінювати як площу для легкої прогулянки”, – говорить експерт.

За словами Коваленка, хоча основна частина підрозділів окупаційних військ залишає цю площу, але там присутня “тилова охорона” – війська прикриття. Ця територія – все це все ще смуга забезпечення, яка максимально замінована зона, у радіусі артилерійського вогню.

“Тому, попри відхід основних сил, правий фланг продавиться не так швидко, як комусь може здатися, але сам факт події показує, як перелам всього-на-всього в районі одного маленького села, може вплинути на ситуацію на площу в десятки разів більшу чим саме це село”, – резюмував Олександр Коваленко.

Збройні сили України можуть звільнити тимчасово анексований Крим від російських загарбників ще до осені 2023 року при наявності сил та засобів.

Про це в ефірі телеканалу “Еспресо” розповів військовий експерт, полковник ЗСУ в запасі Роман Світан.

“Якщо Україна і далі буде отримувати військову підтримку, то цілком імовірно, що Крим буде деокупований ще до осені. Також нам потрібні будуть далекобійні засоби ураження, яким ми зможемо знищити Кримський міст і всі військові обʼєкти на території Криму. Далі ЗСУ можуть зайти до Криму і звільнити всю окуповану територію. Росіяни в Криму перебувають в пастці. Оскільки за всю історію жодна армія, яка була в Криму не змогла втримати півострів. Та й виводити війська їм не буде куди”, – пояснив він.

Світан також зазначив, що Крим, з військової точки зору, – важка територія для бойових дій. Однак ЗСУ досить швидко можуть знищити Кримський міст, якими росіяни перекидають техніку.

“Повітряним та морським шляхом росіяни не зможуть постачати достатньої кількості техніки та боєприпасів для оборони Криму. Тому для них єдиним надійним шляхом може залишатись Перекопський перешийок”, – резюмував експерт.

Деокупація Криму
Російські загарбники розмістили ЗРК наземного базування “Панцир-С” біля мосту в Джанкої.

Роман Світан вважає, що на початку контрнаступу української армії будуть знищуватись великі військові бази окупантів і частково ці заходи вже були зроблені цього тижня.

Постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева зазначила, що кримчани не чинитимуть збройний спротив українській армії під час деокупації півострова.

Російські окупанти можуть готувати провокації та ракетні обстріли на 23-24 лютого, захисники України готуються до цього.

Про це заявив речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат в ефірі радіо “Донбас.Реалії”. Він зазначає, що загарбники продовжують прив’язуватися до “сакральних дат” і намагаються з усіх сил догодити російському диктатору Володимиру Путіну.

“Вони постійно спішать щось довести своєму фюреру (Путіну – ред.), чи він сам хоче довести щось своєму народу. До певних дат ми вже звикли, що йде це (обстріли – ред.)… Тут вже бачите – терміни починають тиснути. Вони хочуть десь до 23-го лютого – це у них день захисника вітчизни, а наступний день – це річниця вторгнення в Україну, яку вони хочуть захопити. От, можливо, і скорочують терміни обстрілів, щоб найбільше дошкулити Україні усіма типами озброєння…”, – зазначає Ігнат.

Окупанти можуть вести вогонь з різних типів озброєння, щоб спробувати максимально залякати Україну, вважають в Повітряних силах.

“Все, що буде під рукою у ворога, буде застосовано, тому що уже все перепробував. У нього лише один аргумент – залякувати Україну і світ якоюсь “зброєю апокаліпсису”, – каже речник Повітряних сил.

На запитання, коли можуть відбутися такі масові обстріли, Ігнат відповів, що можна прогнозувати їх на 23-24 лютого.

Небезпека ракетного обстрілу 24 лютого
Раніше голова Офісу президента України Андрій Єрмак попередив, що у річницю повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого країна-агресорка РФ може завдати ракетний удар. Українцям радять слухати Повітряні сили. За словами Єрмака, Україна готова до різних сценаріїв.

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк зазначав, що окупанти планують запустити три хвилі ракет по Україні у річницю повномасштабного вторгнення 24 лютого. Зараз вони накопичують необхідну кількість ракет для цього. При цьому загарбники останнім часом використовують повітряні кулі з відбивачами, щоб створити навантаження на українську протиповітряну оборону.

Секретар РНБО Олексій Данілов раніше також попереджав, що російські окупаційні війська готують масовану ракетну атаку до річниці повномасштабного вторгнення 24 лютого. Він додав, що Україна готова до можливої атаки. Данілов закликав українців не панікувати і “спокійно ставитися” до планів загарбників.

Росія не зможе повторити такий самий масштабний наступ на територію України, як це було 24 лютого 2022 року, проте Путін ймовірно вимагає від окупантів захопити Донецьку та Луганську області.

Про це у коментарі “24 каналу” сказав військовий експерт, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Військовий експерт вважає, що такого масштабного наступу, як це було 24 лютого, більше не буде. Проте Росія може намагатись вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Також, на думку Самуся, ще 2-3 тижні загрози наступу з Білорусі не буде.

“Чого хоче Росія насправді – це дійсно захопити Донбас в найкоротші терміни, тому що Путін далі не має часу, він не може чекати. В тому числі він не може чекати до 24 лютого, тому що йому потрібно виступати перед федеральними зборами”, – сказав Самусь.

Експерт пояснив, що Росія концентрує великі сили в районі Бахмута, на Вугледарському та Лиманському напрямках.

“У них постійно йдуть повтори одних і тих же підходів. То “стрибок мангуста”, то захопити Донбас, потім у них взагалі ідіотські ідеї, як, наприклад, знищити енергетичну інфраструктуру та переламати таким чином Україну та Захід і потім знову спробувати захопити ініціативу”, – сказав Самусь.

Війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабний наступ на територію України. Того ж дня російський диктатор Путін оголосив про “спецоперації з демілітаризації та денацифікації України”. Тиран також звернувся до ЗСУ з вимогою “скласти зброю та йти додому”.

Окупанти планували захопити Київ та встановити у столиці свою маріонеткову владу, проте ЗСУ поламали плани диктатора Путіна.

Росія може піти у новий наступ на Київщину вже цього року, проте окупанти не матимуть в цьому успіхів, адже наша держава на цей раз встигла підготуватись.

Про це інтерв’ю ТСН.ua розповів військовий експерт Петро Черник.

“Великий наступ уже почався. Ворог тисне на Сіверсько-Бахмутському напрямку та в районі Вугледару. Окупанти кидають у бій піхотні підрозділи. Чи вдасться Росія до такого наступу, який був на початку війни, тобто піти на Київщину – це питання. На мою думку це можливо, хоч виглядає божевільно. Але минулого року нас справді застали зненацька. І ми дійсно не знали, що буде такий удар, але ми це витримали. Зараз не розумію, на що ворог розраховує. На півночі побудована так звана українська “лінія Манергейма”, у нас набагато краща ППО. Уся російська авіація буде збита. Але не відміняємо їхнє божевілля, це може статись. Дату наступу не можливо відгадати”, – пояснив Петро Черник.

Військовий експерт наголосив, що росіяни не матимуть успіху на Київщині, проте і Україні через це буде не просто.

Ймовірність нового наступу Росії на Україну
Наприкінці 2022 року головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що російські окупанти готують повномасштабний наступ на територію України. Генерал прогнозує, що під ударом знову може бути Київ.

Інформацію про ймовірний наступ підтвердили також Володимир Зеленський й інші високопосадовці. Секретар РНБО Олексій Данілов вважає, що ще більшого наступу на Україну варто очікувати в лютому 2023 року.

Інформацію про новий наступ Росії на територію України підтверджує також генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Якщо російська армія піде у великий наступ, про який говорять останні місяці, найімовірніше, під загрозою опинеться Донбас та або Запоріжжя, або Павлоград.

Таку думку в інтерв’ю ТСН.ua озвучив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.

“Якщо ми виходимо із логічних речей, то у цьому випадку, більше всього, північний напрямок зі сторони Білорусі найменш вірогідний. Їм потрібно щось робити на Донбасі. Вся соціологія говорить, що одна із причин, яку росіяни собі уже придумали і яка є для них важливою, “ми захищаємо народ Донбасу”. Сам по собі Донбас Путіну не потрібен, але в силу того, що він сам себе загнав у пастку, він буде змушений воювати там. І другий напрямок – це, безумовно, або Запоріжжя, або Павлоград. У цю сторону, інших варіантів я не бачу. З моєї точки зору, ключова точка цієї війни – це Мелітополь”, – розповів він.

Путін готується до реваншу
Як раніше повідомляли в американському Інституті вивчення війни, РФ у найближчі пів року спробує здійснити нову спробу рішучого наступу, найімовірніше, в Луганській області.

Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Кирило Буданов в інтерв’ю Washington Post заявив, що російські військові 2023 року спробують захопити більшу частину Донбасу.

Окупанти запланували наступальні дії на лютий 2023 року. Є ймовірність початку нового великого наступу вже днями.

Про це сказав член-кореспондент Британського королівського інституту оборонних та безпекових досліджень Олександр Данилюк в ефірі Radio NV.

“Росіяни однозначно запланували наступальні дії на лютий. Можливо, навіть наступного тижня це почнеться. Якщо не почнеться, то це винятково через те, що у росіян є проблеми з плануванням і виконанням”, — зазначив експерт.

Водночас Данилюк наголосив на тому, що за якістю підрозділи РФ будуть гірші, ніж ті, які атакували Україну 24 лютого 2022 року.

“Треба розуміти, що нам тоді дуже пощастило, що ці маршові колони, які абсолютно не готувалися до військового опору, були легкою здобиччю для Збройних сил. Такої ситуації вже не буде. Буде нормальна логістика і багато чого іншого. Найголовніше — буде кількісна перевага, якої в минулому році не було”, — додав Данилюк.

На його думку, не варто розраховувати, що військова допомога, яка була анонсована на січневому засіданні у форматі Рамштайн, встигне надійти Україні до цих наступних вирішальних кількох місяців.

Поширені деякими ЗМІ цифри, що Росія може мобілізувати до 20 млн людей, є абсолютно нереальними.

Таку думку висловив військовий експерт Сергій Грабський в інтерв’ю Radio NV.

За його словами, виходячи із загального людського потенціалу Російської Федерації, окупанти можуть залучити щонайменше до двох мільйонів людей.

“Це буде об’єктивна цифра, незважаючи на такі хрестоматійні показники, як вони заявляють, до 20 мільйонів. Це нереально, звісно”, – вважає Грабський.

Експерт закликає не “демонізувати” мобілізаційні можливості РФ і вказує на руйнівні наслідки мобілізації для самої країни-агресорки.

“Внаслідок часткової мобілізації і взагалі того, що відбулося в Росії впродовж останнього року, вони втратили фактично до мільйона, а то і більше робочих рук, тому що ці робочі руки були призвані до війська і робочі мізки втекли з Росії. А це вже є непоправною втратою для російської економіки”, – сказав він.

Також Грабський зауважив, що мобілізованих необхідно забезпечувати всім необхідним, перевозити та ремонтувати для них техніку та озброєння. А Росія в цих питаннях може сподіватися виключно на себе, водночас її ресурси є обмеженими.

Астролог Валентина Віттрок спрогнозувала, коли Росія може здійснити нові масовані атаки дронами і ракетами.

У коментарі УНІАН вона назвала найнебезпечніші дати і періоди останніх двох місяців зими. За її словами, у ці дні по всьому світу можуть відбуватися катастрофи:

“До 8 січня людям буде дуже важко. Після – Сонце увійде в 1 будинок, і ситуація буде поліпшуватися… Критичні дні взимку – 21 січня, 5 лютого, 20 лютого. 18-24 січня Сонце в сполученні з Плутоном – у транзиті. Це критичний період. Можуть бути масові катастрофи по всьому світу”.

За прогнозом Віттрок, саме у цей період, з 18 до 24 січня, можуть бути нові “прильоти” і жертви в Україні, проте, ще більше ситуація загостриться на початку лютого:

“Але це така чергова ситуація, її контролюватимуть. А ось з 5 лютого ситуація погіршиться. У цей період можуть бути масовані атаки”.

Також астролог прогнозує, що в кінці січня Росія буде знову намагатися примусити Україну до переговорів, але марно.

Військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак висловив версію, що війну проти України у Росії планували не військові, а чекісти – це спецслужби.

Таку думку Ступак озвучив в ефірі телеканалу “Freeдом” у вівторок, 3 січння.

“Вони ж не назвали цю війну війною, а – “спецоперацією”. Це відсил до тих, хто планував це все. Її планували не військові, а чекісти – фсб та усі, хто перебують при владі. Бо операція – це термін суто спеціальних служб. Вона може тривати один день, тиждень місяць, але вона не може тривати місяцями та роками. “Спецоперація” була розрахована на короткий термін, але вона вийшла із-під контролю і стала повномасштабною війною, до якої ніхто не готувався”, – пояснив він.

На переконання експерта, у російських окупантів не було запасних варіантів. Вони дійсно думали взяти Україну за три дні.

“У росіян не було плану ні B, ні C, ні будь-якого іншого. Був просто один – всі зайшли у Київ, українці злякалися, Зеленський злякався – і на цьому все мало закінчитися”, – вважає Ступак.

Деокупація України
За прогнозами, 2023 рік має стати вирішальним у війні Росії проти України. Генерал армії України, екскерівник Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж розповів, що Україна готується повністю звільняти свої території. За його словами, Новий рік – це переламний етап у зміні психології українців.

А керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов був одним із тих, хто передбачив війну Росії проти України, наступ на Київ та звільнення Херсона. А тепер він прогнозує, що вже в травні 2023 року Україна звільнить окупований РФ Крим

Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко вважає, що звільнення всіх окупованих територій України продовжиться і після 2023 року. За його словами, протягом декількох місяців цього року можуть бути звільнені ті землі, які росіяни захопили після 24 лютого 2022 року.

При цьому в Telegram Коваленко зазначив, що на звільнення окупованих територій впливає не тільки виснаження ворога, а й низка факторів, в залежності від локації.

“На сьогоднішній день я дуже часто чую про звільнення України до літа 2023, до кінця 2023 і ще деякі варіації. Але при цьому я ще жодного разу не чув, а на чому саме, виходячи з дозволеної до обговорення у відкритих джерелах інформації і даних, базуються такі припущення? Так, російські війська несуть суттєві втрати, вичерпують ресурси, виснажуються і демілітаризуються з кожним днем, але є низка факторів які суттєво впливають на сценарії звільнення тимчасово окупованих територій України, в залежності від локації”, – додав Коваленко.

За словами експерта, на сьогоднішній день в Україні є сім окупованих локацій, хоча більшість людей скажуть про п’ять.

“Лівобережна Херсонщина, частина Запорізької області, Луганщина (окупована в 2022 році), Луганщина (окупована з 2014 року), Донеччина (окупована в 2022 році), Донеччина (окупована з 2014 року) і ТОТ Криму. Саме так слід розглядати карту бойових дій”, – пояснив він.

Експерт також приділив увагу темі контрнаступів українських військових. За його словами, підготовка до одного контрнаступу, як показав 2022 рік, триває від 3 до 5 місяців. Так, підготовка до звільнення Правобережної Херсонщини розпочалася у травні, а Харківщини – ще у червні.

“Так, зараз ресурс РОВ (російських окупаційних військ – ред.) виснажується, і ми можемо спрогнозувати, що середній період підготовки умов для контрнаступу може скласти 3 місяці. Давайте припустимо, що це саме так і розглянемо кожну локацію окремо з урахуванням сьогоднішніх умов. Найбільш комфортні умови для контрнаступу зараз на Луганщині (окупованій з 2022 року). Але відсутня низка факторів, які могли б значно стимулювати цей процес, наприклад, погодні умови”, – продовжив Коваленко.

Водночас на Запорізькій локації умови для контрнаступу ще формуються. Експерт прогнозує, що “остаточний процес їх дозрівання” очікується в першому кварталі 2023 року.

“Лівобережна Херсонщина залежить від Запорізької локації. А тому південний плацдарм в цілому може бути звільнений до літа 2023. Тобто, захоплені окупантами території України у 2022 році будуть повністю звільнені на рубежі весни-літа 2023. А потім вихід до кордонів територій окупованих з 2014 року”, – додав оглядач.

За словами Коваленка, там ЗСУ чекають більш серйозні перешкоди.

“Це лінії оборони, що формувалися з 2014. Це більш ефективна логістика, забезпечення та управління підрозділами РОВ. Це безліч аспектів, які повинні будуть бути враховані при контрнаступі в цих районах, незалежно від ступеня виснаження армії російських окупантів. Таким чином, середньостатистичні 3-4 місяці для формування умов для контрнаступу в цих локаціях навіть якщо і будуть доречні, то явно вийдуть за межі 2023 року”, – вважає він.

При цьому експерт висловив упевненість в тому, що всі захоплені росіянами території України в кінцевому підсумку будуть деокуповані.

Війна в Україні: прогнози на 2023 рік
Генерал США у відставці Бен Ходжес вважає, що Україна звільнить тимчасово окупований Росією з 2014-го року Крим до кінця серпня за умови, що західні партнери продовжать надавати їй допомогу і збережуть санкції проти країни-агресора.

Колишній генерал Бундесверу та НАТО Ганс-Лотар Домрезе припускає, що між лютим і травнем у війні Росії проти України настане певний застій, коли обидві сторони усвідомлять безглуздість подальших бойових дій. За його словами, вже на початку літа обидві сторони укладуть перемир’я про припинення вогню.

Водночас голова ГУР МО Кирило Буданов заявив, що 2023 рік принесе Україні радість і перемогу. При цьому на Росію чекатиме трансфер влади.

Очільник Кремля Володимир Путін перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну був упевнений, що правий та переможе. Однак наразі він відчуває свій програш.

Російський політолог Дмитро Орєшкін сказав про це в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Він нагадав, що два роки тому писав про те, що “Путін — лузер”.

“На мій погляд, він лузер у стратегічному плані, тому що вибрав ту стратегію розвитку країни, яка веде в глухий кут. Він поїхав радянськими рейками, відновлюючи радянську вертикаль, забувши, куди ці рейки ведуть”, — сказав Орєшкін.

Від часу, коли Путін почав знищувати державні інституції РФ, парламентаризм, вільну пресу, незалежні суди, стало зрозуміло, що він приведе країну в глухий кут. Щойно президент Росії став видавати себе за вождя, стало зрозумілим, що країна прямує у глухий кут.

“І в цьому сенсі він стратегічний лузер. Він вибрав неправильну лузу, якщо можна більярдним терміном це назвати. Мені, звісно, раніше ніхто не вірив, тому що домінувала ідея, що Росія піднімається з колін. Але мені здавалося очевидним, що Путін пропонує ту модель розвитку, яка не викликає інтерес у сучасних народів”, — зазначив Орєшкін.

Путін, за словами експерта, виступає за так званий слов’янський “русский мир”. На думку диктатора та його оточення, Білорусь і Україна — єдиний народ.

“Насправді це не так. Нормальні народи рухаються за європейською системою цінностей, тому що вона цікавіша, багатша, різноманітніша, вона привабливіша в сенсі технологічного, наукового, якого завгодно ще розвитку. А ось Путін, як представник класу чекістів, хоче жити в “совку”, тому що ці чекісти були тоді господарями країни, чекісти і партійна номенклатура конкурують один з одним. Щойно він зробив цей вибір, стало зрозуміло, що він зажене країну в глухий кут”, — поділився думкою політолог.

У підсумку Путін програв, адже завів державу не просто в глухий кут, а на кривавий шлях до неминучої катастрофи.

“Путін вибрав найпряміший шлях до катастрофи. І це теж закономірно. Якщо за Єльцина і Горбачова величезна неефективна економічна модель країни розпадалася мирно, відносно мирно, не без крові, але з мінімумом порівняно з тим, що зараз відбувається, то Путін вирішив повернути радянські реалії та зробив цей розпад ще більш неминучим і значно кривавішим. А тепер, звісно, він лузер. Збирався захиститися від НАТО, а отримав 1 000 кілометрів кордону з країнами НАТО. Він збирався підняти “русский мир”, але зробив його токсичним. Збирався збільшити кількість російських громадян, але зменшив її. Збирався підняти престиж російської зброї, але впустив його як ніколи глибоко”, — сказав Орєшкін.

Одразу два експерти протягом останніх днів припустили, що напередодні новорічних свят окупанти запланували здійснити масований обстріл України.

“Найбільш вірогідний наступний залп – 25-29 грудня кількістю ракет понад 70”, – повідомив на своїй сторінці в соцмережі експерт аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Анатолій Амелін. Такий висновок він зробив, взявши до уваги середню періодичність обстрілів (11 днів) та кількість ракет, яку росіяни випускають щоразу.

“Пост про обстріли – це намагання побудувати закономірності”, – повідомив в коментарі для ТСН.ua Анатолій Амелін.

Своєю чергою, військовий аналітик та учасник російсько-української війни Олексій Гетьман в деталях розповів про вірогідність обстрілів.

“Чи можливі масовані обстріли Києва? Все залежить від того, скільки у росіян залишилось далекобійних ракет, – каже Гетьман. – По великому рахунку, далекобійними є три види, які здатні подолати більше 1 тис. км. Це ракети повітряного базування Х-555 та Х-101, це ракети морського базування, “Калібр”, інші ракети, які не є такими далекобійними”.

Водночас Гетьман наводить цифри, які збігаються з тими, про які казало військове керівництво. “Балістичних ракет “Іскандер” на початок війни у росіян було 900, зараз залишилося трохи більше сотні. Ракет Х-101 та Х-555 було 444 та 500 відповідно. Зараз залишилося менше половини. Точно сказати неможливо. Ракет Х-22, а це ракети середини попереднього сторіччя, залишилася невелика кількість. Перероблених ракет С-300 у них – декілька тисяч. Рахую, до 8 тисяч”.

Інтервал у два тижні
За словами Гетьмана, періодичність обстрілів України безпосередньо залежить від спроможності росіян перезаряджати озброєння.

“Чому такий інтервал між обстрілами? Для того, щоб зарядити літаки, стратегічні бомбардувальники, які мають всередині більше 100 комп’ютерів, треба декілька днів. Запускати ракети швидше вони просто не можуть. У них немає достатньої кількості літаків і логістичних можливостей”, – пояснює Гетьман.

Збиваємо більше половини
Про відсоток ракет, які збиває українська ППО, Олексій Гетьман каже так: “В середньому ми збиваємо 55%. Ця цифра може бути збільшена, вона залежить від щільності нашої ППО. Росіяни запускають велику кількість ракет, не сподіваючись на те, що всі вони дотягнуть до цілі. Розраховують, що зі 100 ракет влучать 5-6. Грошей не шкодують. Але довести нас до блекауту їм не вдається, через що вони дуже лютують. Достатньо послухати їхніх блогерів, які не розуміють того, чому Росія витрачає мільйони тільки на те, щоб Україна максимум добу посиділа без світла”.

Дати можливого обстрілу
Щодо дат можливого нового обстрілу думки експертів майже збігаються.

“Обстріли цивільних об’єктів вони будуть здійснювати в максимально незручний для нас час, – припускає Олексій Гетьман. – Скоріш за все, будуть намагатися це зробити на новорічні та різдвяні свята. З їхньої точки зору, це найбільш ефективний час для завдавання максимальної шкоди. Крім того, якщо вести відлік від 16 грудня (останній масований обстріл – Ред.), то так воно і виходить. Для того, щоб було влучання до десяти ракет, вони можуть зробити обстріл 200 ракетами, але для цього їм потрібно більше часу, щоб підготувати більше бомбардувальників. Можуть зробити масований обстріл протягом двох днів. Скажу дещо цинічне – якщо довго не було масованого обстрілу з боку росіян, то можна очікувати, що вони готують подвійний. Можуть обстрілювати два дні поспіль. Цілком можливо, що ця тактика буде застосована саме на різдвяні та новорічні свята”.

Масовані обстріли України протягом грудня: що відомо
Вранці 16 грудня російські окупанти завдали масованого ракетного удару по Україні. Внаслідок цього в багатьох населених пунктах зникло електропостачання, тепло й вода. Окрім того, відомо про двох загиблих у Кривому Розі. Ще щонайменше 12 людей зазнали поранень, серед них – троє маленьких дітей.

5 грудня Росія масовано обстріляла Україну ракетами. Українська ППО збила ракети окупантів на Полтавщині, Харківщині, Дніпропетровщині, Київщині, Черкащині, у Вінницькій та інших областях. Згодом стало відомо, що внаслідок ракетної атаки росіян було зруйновано декілька приватних будинків у Запорізькій області, не минулося без загиблих і травмованих.

В цей день без водопостачання залишилася Одеса, в «Укрзалізниці» повідомили, що внаслідок знеструмлення запізнювалися декілька потягів.

Внаслідок війни проти України Російська Федерація розпадеться. На Росію чекає схожий шлях, який колись пройшов Радянський Союз.

Таку думку висловив військовий експерт, полковник запасу Роман Світан, пише “Главред”.

“Російська Федерація розвалиться на складові частини – там більше 20 республік. РФ пройде приблизно такий самий шлях, як свого часу пройшов Радянський Союз: будуть певні прикордонні конфлікти, в деяких регіонах спливуть старі проблеми, які не були вирішені ще з часів Союзу”, – сказав він.

Водночас він вважає, що ті сили і засоби, які зараз має Росія, не дадуть змоги розвинутися колосальним військовим конфліктам.

“Як тільки старий боєзапас буде використаний в Росії до нуля, ці війни будуть припинятися. Максимум, що на нас чекає, – прикордонні конфлікти в декількох регіонах Росії після її розвалу, не більше того”, – підсумував він.

Війна Росії проти України
У понеділок, 12 грудня, під час свого звернення до лідерів країн – учасниць G7 президент України Володимир Зеленський закликав Росію закінчити війну до Різдва.

Раніше Зеленський висловив сподівання, що війна закінчиться в найближчі місяці. “Війна закінчиться тоді, коли ми переможемо. Або коли цього захоче Російська Федерація. Може статися так, що РФ захоче тільки тоді, коли відчуватиме, що вона слабка і вона в ізоляції, і немає в неї партнерів у цьому питанні”, – сказав український президент.

Як інформує “OBOZREVATEL”, про це розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

“Цього тижня навряд чи щось мінімізують. Треба дивитися на те, який у нас є аварійний запас обладнання, це по-перше, а по-друге – чи будуть нові атаки.

Від цих двох факторів залежатиме, наскільки швидко мінімізують наслідки цих обстрілів терористичних, але, знов-таки, якісь ілюзії плекати, що через тиждень припиняться всі аварійні, планові відключення, не варто”, – сказав він.

Оскільки війна продовжується, додав експерт, потрібно налаштовуватися на те, що приблизно така ж ситуація може залишитися з плановими й аварійними відключеннями й до кінця зими.

Але також це залежить від того, наскільки енергетичні компанії зможуть поповнити свій аварійний запас, а для цього потрібна не тільки допомога Європейського Союзу, а також внутрішнє кредитування на ці цілі державними банками.

“І разом із тим створення такої моделі економіки в секторі енергетики, щоб компанії енергетичні могли працювати беззбитково.

Щоб у них вистачало грошей на поповнення аварійного запасу. Якщо це буде зроблено, тоді ми зможемо зиму пройти більш-менш.

Ну я ще зараз порушую тему систем ППО, це особливе питання. Тоді ми зможемо більше-менш нормально, хоча й напружено, пройти зиму.

Більшість регіонів, безумовно, не всі регіони”, – сказав Омельченко.

У тих містах і областях, які в зоні бойових дій чи в зоні безпосереднього ураження ворога, наприклад, РСЗО “Град”, гаубицями, будуть набагато більші проблеми, вказав фахівець. Йдеться про Харків, Нікополь та інші міста.

“Ну якщо не буде обстрілів, безумовно, зменшиться тривалість відключень. Це 100%. Але це малоймовірний варіант, що не буде обстрілів”, – підкреслив директор енергетичних програм Центру Разумкова.

За словами Висоцького, запаси гречки в Україні будуть на 30% більше, ніж торік. Однак це враховує зменшення кількості користувачів через відтік українців за кордон внаслідок війни.

“Вперше за останнє десятиліття ми можемо створити стратегічний резерв гречки”, – зазначив заступник міністра.

Так, гречки намолочено до 60 тис. тонн, що становить 35-40% посівних площ. Загалом очікується до 150 тис. тонн урожаю при внутрішньому споживанні до 110 тис. тонн.

За словами заступника міністра, різницю в ціні на гречку українці відчують через півтора-два місяці – у листопаді-грудні цього року. Водночас урядовець додав, що ціни на продукти в Україні залишаються високими.

“Але через місяць ми будемо мати мінус 5,5 гривень за кілограм, але в майбутньому воно ще більше знизиться”, – вважає Висоцький.

Заступник міністра зауважив, що, незважаючи на війну та обстріли російської армії, аграрії зібрали врожай максимально і зробили все, що у силах, аби забезпечити ситу зиму для українців.

Російські окупанти за успіхи ЗСУ на фронті можуть посилити ракетні обстріли, піти на черговий шантаж та відступити.

Про це розповів керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко 24 Каналу.

За його словами, попри успішні дії ЗСУ, тішитися зарано, адже війна ще не закінчилася, і окупанти точно спробують відповісти. Мусієнко каже, що є три варіанти того, як окупанти реагуватимуть на свій провал.

Згідно з першим варіантом, росіяни почнуть “відмазуватися” і говорити маячню, що відступ з Харківщини – це “тактичний маневр”, “хитрий хід”, а вони готують в інших точках ударні угруповання. Крім того, окупанти однозначно посилять ракетні обстріли території України.

“У цей час залишки військ, які хоча б на щось спроможні на Сході та Півдні, вони переведуть в глуху ешелоновану оборону. Це, якщо їм взагалі це вийде зробити, бо може не вийти. Також вони спробують нашкребти хоча б якісь резерви в Росії, щоб далі перекидати їх”, – пояснив експерт.

На думку Мусієнка, другий варіант полягає в тому, що окрім посилення ракетних ударів та спроби “назбирати резерви”, Путін та його посібники можуть знову почати погрожувати тактичними ядерними ударами.

Третій сценарій, як вважає експерт, найменш ймовірний. Росія може визнати реальну ситуацію та ухвалити рішення про відступ.

“Путіна атакують з двох сторін. Перші – “яструби”, які вимагають активніших та більших дій щодо війни, а він не може їх продемонструвати. Друге – його атакує так зване “ліберальне крило”. Нещодавно було рішення петербурзьких муніципальних депутатів одного з округів, які пропонують звинуватити Путіна у держзраді. Схоже рішення було й в Москві”, – сказав він.

Раніше головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що українські війська просуваються на півночі Харківської області. Збройним Силам України, до державного кордону з РФ на Харківщині залишилось 50 км.

Військовий експерт Олександр Коваленко повідомив, коли Росія може застосувати ядерну зброю.

Про це він розповів в інтерв’ю ТСН.ua.

“Росія є ядерною країною, у неї є ядерна зброя, але вона нею не буде користуватися, допоки не буде відбуватися прямого вторгнення. А хто каже, що немає загрози гібридного вторгнення. Наприклад, з боку Китаю або якоїсь іншої країни. Росія катастрофічно для себе, не маючи достатньої оцінки ЗСУ, недооцінивши ЗСУ, вона переоцінювала можливості своєї армії. Та саме ці втрати за пів року, вони кажуть про те, що Росія не має можливості здійснювати будь-які оборонні, захисні дії щодо збереження своєї територіальної цілісності. Якщо це зрозуміють країни, які мають претензії до РФ щодо територій, а їх велика кількість, розпочнеться цікаве явище”, – зазначив експерт.

Більше того Коваленко вважає, що всередині самої Росії можуть початися великі проблеми, коли деякі республіки захочуть відділитися.

“Найбільша проблема, що вона (ред. – Росія) не зможе внутрішні явища контролювати в деяких республіках РФ”, – наголосив експерт.

Такий висновок експерт зробив, посилаючись на події, які відбуваються останніми тижнями. Зокрема, перше, окупанти ввели на фронт 3 армійський корпус, намагаючись покращити своє становище, друге, обстріли суттєво впали, третє, в надії хоч якось вплинути на ситуацію на фронті Росія зупинила “Північний потік-1” і зменшує постачання газу до ЄС, щоб шантажувати Європу.

У себе на телеграм-сторінці Андрусів описав два сценарії закінчення війни – оптимістичний та песимістичний.

За оптимістичним сценарієм, Росія почне виводити свої війська з території України весною і заявить про переговорний процес. Мирні переговори, на думку експерта, завершаться орієнтовно в травні.

“Весною ми побачимо багато жестів “доброї волі” і початок переговорного процесу. Це буде супроводжуватися припиненням бойових дій і виведенням російських військ з цілої низки окупованих територій. Мирні переговори завершаться орієнтовно в травні. Формула буде приблизно така: росія відмовиться від вимог денацифікації і відвоювання території Донбасу, візьме на себе обов’язки відновлювати Україну за знятих санкцій. Україна відмовиться від вступу до НАТО. Донбас і Крим не будуть обговорюватися. Основною умовою цього сценарію є завдання значної шкоди російському експорту нафти санкціями, які стартують у грудні. Це стане можливим, зокрема, в разі зміни позиції Індії і Китаю щодо закупівлі російських енергоресурсів. Якщо в січні путін побачить, що фінансові перспективи його на межі банкрутства, ведення війни почне втрачати сенс”, – вважає Андрусів.

Песимістичний сценарій передбачає, що Китай та Індія підтримають Путіна, що ненадовго, але допоможе втримати економіку РФ. Зимою війна буде “на паузі”, що дозволить Путіну максимально накопичити нові сили, які він кине в бій у березні-квітні.

“Ці сили не зможуть показати результат, але інтенсивні бої протривають до липня-серпня, поки не повториться ситуація цього року. Тоді путіну доведеться робити жести доброї волі і сідати за стіл переговорів, які завершаться орієнтовно в жовтні”, – зауважив він.

Лише один світовий лідер може забезпечити президенту Російської Федерації Володимиру Путіну тиху старість, коли він програє війну проти України.

Про це ТСН.ua розповів російський опозиціонер і публіцист Андрій Піонтковський.

“У Росії його все одно вб’ють. Або його вб’ють ультра фашисти, які не зможуть вибачити йому поразку Росії. Або його буде засуджено до страти трибуналом наступної російської влади. Жодна західна країна, не також Туреччина, не можуть йому гарантувати, що його не видадуть міжнародному трибуналу. Президент Китаю Сі Цзіньпін може твердо гарантувати йому життя і ніхто від нього навіть не вимагатиме потім видавання Путіна. Всі будуть задоволені тим, що він тихо доживає своє життя в буддійському монастирі”, – вважає Піонтковський.

ЗСУ та військово-політичне керівництво України готові до можливого загострення ситуації у зв’язку з ворожою активністю біля кордону та вздовж лінії фронту.

Про це заявив директор військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова Микола Сунгуровський в інтерв’ю УНІАН.

“А те, що відбувається стягування ракетних сил… Тут можна припустити кілька варіантів. При цьому, варіант масованого удару на День незалежності України – не самостійний. Він може стати частиною великої наступальної кампанії. Не можна забувати, що в резерві у РФ перебуває ще третій армійський корпус, який формується в Муліно. Ще є 40 добровольчих батальйонів, які формуються по всій Росії (вони, в основному, йдуть на схід, щоб хоч якось скувати наші сили). Але не думаю, що вони будуть ударним кулаком. А ось те угруповання, яке збирається в Білорусі, – воно може”, – вважає експерт.

Стягування комплексів С-300 до Білорусі фахівець вважає прикриттям і спробою показати нібито підготовку обстрілів наземних цілей.

“Це спроба показати, що готуються обстріли наземних цілей. Насправді ж готується велика наступальна операція, для якої необхідна посилена протиповітряна оборона. Тим більше, на тлі тієї інформації, що Україні передаються авіаційні засоби. Посилення угруповання в Білорусі є однією із ознак підготовлюваної наступальної операції. Але це не обов’язково станеться”, – говорить експерт.

Він також припустив, що напрямками наступу з Білорусі можуть стати Рівне і Житомир.

“Щоб перерізати наші логістичні магістралі поставок західної допомоги”, – додав експерт.

Це пов’язано з тим, що держава-окупантка не визнає те, що Крим обстріляли саме з території України.

Про це в інтерв’ю ТСН.ua сказав військовий експерт Сергій Грабський.

“Українцям не варто боятись, що Росія застосує ядерну зброю. Перше – Росія не визнала, що удар по Криму нанесла Україна. І ми таку позицію повністю підтримуємо: ми знаємо, що ми робимо, і для чого. Росія тепер намагається зробити красиву міну при поганій грі. Якщо така операція навіть мала місце, то ми говоримо про провали Росії в напрямку контрдиверсійної роботи, фізичної охорони, бо росіяни самі визнали, що вибухнули склади”, – пояснив Грабський.

Військовий експерт також додав, що тепер потенційні покупці російської зброї можуть відмовитись від її придбання, оскільки вона показала свою неефективність у протистоянні зі західним озброєнням.

“Також ми можемо говорити про колосальний провал РФ у протиповітряній обороні. Бо їхня система ППО не спрацювала. А це означає, що ті люди, які розглядають купівлю російської зброї, тепер бачать, що вона неефективна. І навіщо витрачати кошти на купу старого лахміття. Саме тому ми і не говоримо, що вони можуть застосувати ядерну зброю, тому що вони самі себе загнали у стратегічний кут”, – пояснив експерт.

Ядерна зброя – це найпотужніша зброя у світі, але і від неї можна себе вберегти, йдеться в ТСН.

«Принципова різниця – це потужність. Якщо в калібрі ну 400 кілограмів тротилу, а ядерна зброя вимірюється кілотоннами -тобто тисячами тонн тротилу, або мегатонами, тобто мільйонами тонн тротилу», – пояснює науковець Глеб Репіч.

Її використали лише раз. «Були скинуті бомби на Хіросіму і Нагасаки. Це якраз серпень 1945 року. Прискорити капітуляцію Японії, як остання країна, яка виступала на боці третього рейху», – нагадує директор державного архіву українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик.

А ще – радіація. Чим більша доза, тим страшніші наслідки. «Доза один зиверт – це вже гостра променева хвороба – головний біль, блювання, зміни в картині крові. Ці симптоми потім зникають, а потім знов повертаються і накатує променева хвороба», – попереджає Чумак.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО…

Тут грає два фактори – удача, бо чим ви далі від епіцентру вибуху, тим більше шансів вижити. «В радіусі 2,5-3 тисячі метрів, ураження буде практично 90%. Постраждає 90% людей, озброєння, будівель», – зазначає військовий.

І другий – готовність. Передбачити, що ворог використає саме ядерний, а не звичайний заряд – неможливо. Тому краще кожну тривогу оцінювати як максимально небезпечну. Треба запам’ятати – не дивіться на вибух. «Одразу відвернутися в зворотньому напрямку, бо зразу іде світлове випромінювання яке палить сітчатку ока», – додає Володимир.

Друге – врятуйтеся від механічних пошкоджень. «Не бігаєм, не шукаєм, де ми сховаємось. Навіть, якщо ми перебуваємо на такій місцевості, краще просто впасти обличчям в зворотньому напрямку від вибуху. Притиснути руки під себе», – вчить боєць.

А після цього намагатися заховатися в укритті, заглибину із дахом. Залишатися на вулиці після ядерного вибуху небезпечно. «У людини є десь 10-15 хвилин, аби знайти собі укриття від цих опадів. Тому що якщо вони потраплять на людину, це точно викличе смерть», – попереджає науковець.

Краще вдягнути респіратор та прикрити тіло. «Достатньо навіть ганчіркою закритись, щоб добратися до сховища. Якщо є така можливість, максимально закрити всі частини тіла, бо опади, які будуть після ядерного вибуху, вони попадуть на шкіру», – каже Володимир Порватов.

Заходити до бомбосховища в забрудненому одязі не можна. «Якщо ми в футболці, її не треба знімати. Ми її розрізаємо, щоб на нас нічого не посипалось. Враховуємо, куди іде вітер, якщо у нас повітря звідти, то ми розвертаємось обличчям до повітря. Скидаємо позаду себе», – пояснює військовий.

То ж до тривожної валізки варто додати змінний одяг, а продукти і воду потрібно додатково захистити ще й від радіації. «Харчування мінімум на 2 доби. Їжа має бути герметично запакована. це можуть бути консервні банки. Вакуумні пакунки», – додає військовий.

Радять запастить радіоприймачем та кнопковим телефоном, бо Інтернет в районі вибуху зникне. Закрийте всі шляхи доступу повітря з вулиці. Щодо гігієни – вода у водогоні може бути заражена. Але можна використати воду зі зливного бачка. Та чекайте, коли можна буде вийти на поверхню. «Оптимально 48 годин. Цей спад уже буде на два порядки. Дози впадуть дуже сильно», – зазначає науковець.

Проте наслідки опромінення у будь-якому випадку дадуться взнаки.

«Коли частинка якась випромінювання потрапляє в наш організм, перше, з чим воно стикається, це з молекулою води. Він має досить енергії, щоб розірвати цей зв’язок. Оці радикали реагують з цими ДНК, вони їх пошкоджують. Клітина не може функціонувати з поламаною ДНК, вона гине – випадає волосся, страждає шкіра, епітелій нашого кишковика, страждає кістковий мозок, клітини, які роблять еритроцити, лейкоцити», – повідомляє Репіч.

І можуть переслідувати ще багато років після вибуху. «Не всі захворіють, а хтось, тут як кому пощастить. А інший вимір – вони з’являються не одразу… До цих ефектів належить рак, рак крові, рак легенів, катаракта», – повідомляє Вадим Чумак.

Стратегічна ядерна зброя несе ті самі небезпеки, але в незрівнянно більшому обсязі. Застосування її – майже гарантована загибель мільйонів людей не тільки в Україні, бо на кожен пуск ракети буде пуск у відповідь. І для знищення людства вистачить навіть десятої частини накопиченого арсеналу.

Зміст
Швидко перемістити білоруські війська до кордону з Україною можна. Утім, за одну ніч – навряд чи.

Про це військовий експерт Олег Жданов заявив 31 липня на своєму Youtube-каналі.

“Вони тримають шість батальйонних тактичних груп (БТГ) вздовж кордону. Ми припускаємо. Що вони можуть виставити до 20-25 БТГ. Якщо вони ротацію 6 батальйонних тактичних груп здійснюють 5-6 днів, то переміщення 20 БТГ, навіть комбінованим способом (це значить, що колісна техніка піде дорогами, а гусенична – залізницею), може зайняти кілька днів”, – сказав Жданов.

Експерт переконує, що за одну ніч такого зробити неможливо.

“Це по-перше. По-друге, це ж масове переміщення техніки. Звісно, що наша розвідка буде це відслідковувати, і ми будемо одразу ж знати. Що техніка білоруської армія почала активний рух. Бачите, російська армія почала рух, і ми вже з вами знаємо куди йдуть колони, які колони, скільки їх, яка техніка у цих колонах і в яких напрямках вони рухаються. Щодо Білорусі – все те ж саме – розвідка працює. Все одразу буде їй відомо”, – додав Олег Жданов.

Проте купувати долар за теперішнім курсом не варто.

Про це економічний експерт Тарас Козак розповів “24 каналу”.

Через підвищення курсу долара українці почали замислюватися над тим, чи варто скуповувати валюту.

“Мовляв, якщо вже і Нацбанк відпускає курс, далі долар може бути по 40, 50 гривень і вище”, – сказав експерт.

Він наголосив, що завжди треба тримати свої активи у різних валютах. Проте Козак не радить купувати долар за теперішнім курсом, натомість варто почекати, оскільки економіка може стабілізуватися.

“Я думаю, що ми ще побачимо курс 35 гривень за долар за умов, що нам допомагає Захід. Також все-таки буде якось здійснюватися експорт морем”, – пояснив економічний експерт.

За його словами зміцненню гривні сприятимуть і перемоги України на фронті.

“Тим же, хто має іноземну валюту і незабаром матиме потребу у гривнях для певних розрахунків, можна отримати вигоду у сьогоднішній ситуації. Я б радив скористатися моментом і продавати валюту за цим курсом”, – розповів Козак.

Він додав, що долар в Україні зараз переоцінений.

Перш за все, російські війська наступатимуть на Сіверськ.

Про це розповів військовий експерт Сергій Грабський у прямому ефірі спільного інформаційного марафону UAразом на українських телеканалах 19 липня.

“Основні зусилля противника зосередяться у так званому трикутнику – Сіверськ, Слов’янськ і Бахмут. Якщо визначати по напрямках, то основним напрямком виглядає в першу чергу Сіверськ, наступний – це Бахмут і в третю чергу – Слов’янськ, Краматорськ. Слов’янськ і Краматорська – це одна велика міська агломерація. Тобто противник буде намагатися витіснити нас із сіверського виступу”, – пояснив військовий експерт.

“Потім він (противник – ред.) зосередиться на напрямку на Бахмут. І, очевидно, відповідно до його планів, ми можемо передбачити його намагання просунутися на Слов’янськ. Але там ситуація для нього значно складніша, тому дай Боже йому впоратися з першими двома завданнями”, – сказав Грабський.

Нещодавно була опублікована мапа ударів ЗСУ по тилових складах рашистів на окупованій території, і зараз у них углиб до 100 км немає безпечних місць для накопичення боєприпасів. Але військовий експерт Петро Черник в ефірі “Єдиного марафону” у слоті ТСН каже, що це, безумовно, успіх українців, але зупинить це ворогів ненадовго.

Він відзначає, що українці вправно навчились користуватись новою зброєю, від партнерів, цьому свідчать знищені склади і це суттєво ускладнить життя окупантам. «Противник тримав свої склади на глибині до 50 км. І завозив їх туди великими ешелонами залізницею. Однозначно він цього робити більше не зможе. Він буде змушений зупинятися на адміністративній лінії українського кордону, вглиб, далі, ніж за 100 км і всі ці вантажі вручну перевантажувати на вантажівки. Це ускладнить йому логістику в рази», – каже експерт.

Також доброю новиною в цьому є, що буде відкриватись особовий склад із передової для перезавантаження знаряддя. Але Черник радить не дуже тішитись із цього, адже це ще не той переломний момент, якого всі очікують.

Він підкреслив, що загроза для України зберігається на усіх напрямках. Та заспокоює, що одночасно по всіх ворог наступати не може, але для концентрованих точкових ударів перегрупованих сил вистачає. Де саме вдарять спрогнозувати неможливо, тож треба бути готовими до ударів будь-де.

Черник каже, що оперативної паузи, про яку напередодні заявили окупанти, насправді немає, адже це означало б повне припинення вогню. «Ми якісно нищимо їхні боєкомплекти, і вони думають як поширювати їхню власну логістику і забезпечувати передову снарядами. На мій погляд, до 5-6 днів максимум, до тижня, вони напрацюють цю логістику. Все перезавантажать на вантажівки і почнеться нова хвиля битви за Донбас», – каже експерт нагадуючи, що вийти на адміністративні кордони Донецької і Луганської області для ворога є пріоритетом.

Росія, ймовірно, припинить війну в Україні вже восени, коли наша держава почне отримувати зброю від США по лендлізу.

Пр це сказав політолог Микола Давидюк у коментарі “24 каналу”.

Експерт переконаний, що РФ спробує вийти з України, як зробила це на Зміїному. За його словами, Кремль просто оголосить своїм громадянам, що “спецоперацію” завершено, а якщо Україна буде “провокувати війну”, то вони оголосять мобілізацію.

“Тим більше, Путіна підтискає час. Жовтень – це період отримання сучасної та потужної зброї по лендлізу, і глава Кремля цього боїться. Тому Путін буде намагатися вийти з України до жовтня”, – вважає Давидюк.

Очікування на закінчення війни у відомо австрійського військового експерта Тома Купера «не дуже райдужні», про це він розповів в інтерв’ю ТСН.

І одна із причин тому, що ЄС і НАТО піддаються впливу Путіну, замість того, щоб постачати Україні достатню кількість зброї.

«Проблема в тому, що західні уряди не сприймають ситуацію серйозно. Вони все ще піддаються шантажу Путіна. Ви ж бачите цей ажіотаж навколо цього сухопутного коридору до Калінінграду, який Литва закрила. Вони ж його не закрили повністю. Вони сказали: ми не будемо пропускати товари, які є в санкційному списку ЄС. Все інше може транспортуватися. Росія все ще може доставляти товари до Калінінграду кораблями. Ніхто їм заважати не збирається. Звичайно, Путін одразу почав шантажувати. І в НАТО такі: «О, боже», в ЄС теж: «О, Боже», Путін такий поганий і такий мерзенний і так далі. Замість того, щоб сказати: «Досить. Сиди в своїй Москві і замовкни». Вибачте за такий вираз», – каже він.

Він переконаний, що геополітику потрібно залишити і озброїти настільки, щоб розгромити російську армію.

«Це єдиний спосіб змусити Путіна поступитися. Він не поступиться, поки думає, що ще може чогось досягти в Україні. І він ще може чогось досягти, поки його армія планує нові наступи», – каже експерт.

Він переконаний, що кількість поставленої партнерами зброї до України мізерна. «Не можливо перемогти Росію інакше, ніж знищити їхню армію. І коли ви відштовхнете їх принаймні в напрямку лінії зіткнення 2014 року, то дуже скоро ви побачите, як Путін змінить свою поведінку», – каже Купер.

Річ у тім, що Путіну сьогодні нічого пред’явити російському суспільству, немає перемоги.

Про це військовий експерт Олег Жданов розповів у розмові з російським юристом, правозахисником Марком Фейгіним 16 червня.

“Цією війною з боку Російської Федерації керують політики, один політик – Путін. Тому військові проводитимуть наступальні дії до останнього російського солдата. От, скільки буде в них людей… Вони вже зараз знімають з інших напрямків батальйонно-тактичні групи для того, щоб виконати політичну задачу”, – розповів експерт.

“Річ у тім, що без захоплення хоча б однієї області – чому такий важливий Сєвєродонецьк – тому що це вже політична задача, а не воєнна – Путіну сьогодні нічого пред’явити російському суспільству. Немає перемоги. Жодна задача військової операції не виконана. А кожна інфоновина або кожна політична заява має як свій пік, так і своє падіння. І от зараз починається хвиля спаду підтримки. Народ починає ставити запитання: “Ви чотири місяці воюєте. Чого ви там воюєте?” І йому треба щось принести. Тому він буде”, – пояснив Жданов.

Водночас він зазначив, що за всіма показниками, російські війська зараз видихаються.

Щодо цін, то 10 днів тому бензин коштував 40-45 грн/л, зараз же ціна набагато вища.

Про це директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн розповів в ефірі “Радіо НВ”.

“Коли складаємо прогнозний баланс, все одно не розраховуємо на такий ажіотаж. Якщо підсумувати все, що постачають до Києва, це не дуже відрізняється від довоєнного рівня. Тобто пального везуть багато, але таке враження, що воно йде в суху землю, тому що люди… Ми бачимо цей приватний транспорт – і кожна машина з каністрою. І саме тому не вдається так швидко ліквідувати той дефіцит”, – пояснив експерт.

За його словами, багато водіїв стоять у чергах, щоб “залити 10 літрів у повний бак” попри те, що не мають критичної потреби в пальному.

Куюн також звернув увагу на те, на скільки подорожчало пальне в Україні.

“Зараз ми 52, 58, 60 гривень за літр бачимо в ключових мережах. Це вже реакція на високий попит, і я не знаю, можливо, це – не кінцевий рівень, можливо, вона буде ще вищою для того, щоб і далі намагатися побороти цей ажіотажний попит”, – припустив експерт.

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає, що наразі Китай розглядає дві основні опції: збереження життєздатної, проте ослабленої Росії та її розчленування разом із знищенням російського ядерного потенціалу.

Про це пише видання “Новое время”.

На його думку, на нинішній стадії війни шанси Росії продавити свої умови провідним державам світу на дипломатичному фронті є незначними. Володимир Путін зараз “перебуває практично у повній ізоляції, і навіть Китай йому не допоможе”.

“Зараз сам Китай розглядає дві основні опції. Перша – якщо збереження життєздатної Росії, то в дуже ослабленому стані, але достатньому, щоб дратувати США. Друга – плюнути на все це і погодитися на розчленування Росії, отримавши свій великий шматок у вигляді Далекого Сходу, Сибіру та Примор’я”, – каже Сунгуровський.

У разі реалізації другої опції, буде знищено весь ядерний потенціал Росії, а Китай на рівних зі США розпочне переговори про скорочення ядерних озброєнь. Чи погодяться на це самі Штати, поки питання суперечливе, прогнозує автор.

“Я не думаю, що США готові на це. Але Китай цього, напевно, хотів би. Тобто, і з боку Китаю Росія не отримає тієї підтримки. За останніми даними, Китай уже на 98% обмежив постачання туди технологічної продукції. Тобто для Росії – це все, це вже дно”, – додав представник Центру Разумкова.

Раніше російський філософ і окультист Андрій Космач у розмові з правозахисником Марком Фейгіним сказав, що після весняного коридору затемнень 2023 року життєвий шлях Володимира Путіна завершиться.

Від початку нападу на Україну військові втрати зростають, а Росія зіткнулася з безпрецедентною міжнародною ізоляцією. Невелика низка критиків всередині російської влади лишаються обмеженими й розосередженими на високих посадах в уряді та державному бізнесі. Вони вважають, що вторгнення було катастрофічною помилкою, яка відкине країну на роки назад.

Російські окупанти хочуть оточити ці території. Проте це остаточно виснажить армію РФ.

Про це в коментарі виданню BBC Україна розповів директор військових програм центру Разумкова Микола Сунгуровський.

За його словами, два місяці бойових дій в Україні виявили три головні хиби Росії, на яке опиралося керівництво РФ та які стали фейковими.

“Перша – це уявлення про “сильну Росію”. Це фейк не лише у військовому сенсі. Йдеться й про економіку”, – наголосив Микола Сунгуровський.

Крім того, не спрацював у Росії і план роз’єднання Заходу з Україною. Ці помилки вкупі з іншими призвили РФ до провалу бліцкригу та понизили шанси на успіх у другій фазі війни. На його думку, битва за Донбас повністю виснажить російську армію.

“Моє відчуття таке, що Путін залишиться без армії. Він ще має можливість провести ширшу мобілізацію, але військової техніки у нього вже не залишилось. Максимум, що є, це стара радянська або ще навіть часів Другої світової війни”, – підкреслив Микола Сунгуровський.

Росія має на меті оточити українських військових на Донбасі і наростити сили для розширення так званих Л/ДНР. Якщо вдаватиметься реалізувати задумане, то у перспективі в Путіна – рухатися на Дніпро та Київ.

Таку думку в інтерв’ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт Олег Жданов.

“Цілі зрозумілі та видимі неозброєним оком. Перше завдання – спробувати оточити угруповання ЗСУ у зоні ООС, друге – наростити зусилля для розширення самопроголошених республік “ДНР” та “ЛНР” до адміністративних кордонів областей. Якщо виходитиме, то вони підуть далі на Дніпро, а потім на північ на Київ. Це – перспективна мета. Іншого задуму там не може бути”, – сказав він.

Також Жданов висловився щодо реальних можливостей для досягнення цих цілей.

“Як виявилося, між “хочу” та “можу” – дуже велика прірва. Поки що вони не можуть навіть суттєво просунутися в напрямку Краматорська”, – зазначив він.

Військовий експерт Сергій Грабський вважає, що війна триватиме принаймні пів року, але Україна обов’язково вистоїть.

Він підкреслив, що українські військові мають велику стратегічну перевагу у веденні війні.

Про це він сказав в ефірі Радіо НВ.

“Треба розуміти, що війна не закінчиться завтра. На жаль, я маю таку впевненість, як би це прикро не звучало, що вона не закінчиться і протягом пів року. Ми будемо далі продовжувати оборонятися, тому нам потрібні будуть більш висококласні, потужні і модернові комплекси [ППО] Patriot”, – сказав він.

За словами експерта, хоч Росія і має перевагу у кількості військових, така тактика неефективна, оскільки сьогодні війна ведеться не масами піхоти, а переважно технічними засобами. Для цього потрібно мати військовонавчені ресурси.

“Можна закидати Україну гарматним м’ясом, посилаючи в бій непідготовлені резерви, ресурси, але ефективність таких дій буде мінімальна. Натомість ЗСУ уже показали свою ефективність у веденні маневрової оборони і нанесенні контрударів, тому можна стверджувати, що Україна вистоїть”, – наголосив він.

Таке переконання на своїй Фейсбук-сторінці висловив політичний експерт Дмитро Корнійчук.

“Саме через її ультиматум монокоаліція була змушена викликати “на килим” прем’єра Шмигаля, якому довелося визнати те, про що постійно публічно говорить Тимошенко. По-перше, в бюджеті немає грошей не тільки виплачувати нинішні субсидії, а й збільшувати їх через підвищення тарифів на газ і опалення. По-друге, влада свідомо не хоче допомагати місцевій владі стримувати тарифи при підвищенні ціни на газ для населення і теплокомуненерго, за які відповідає підконтрольний Банковій “Нафтогаз”, – зауважує експерт.

Саме завдяки конструктивній позиції Тимошенко, пише Корнійчук, влада змушена знайти реальні гроші на субсидії.

“А це вже полегшить життя для мільйонів пенсіонерів”, – вважає експерт.

Однак, за його словами, реальне розв’язання тарифної кризи міститься у розробленому ще рік тому законопроєкті”Батьківщини”, який передбачає направлення газу українського видобутку населенню за собівартістю. Однак влада принципово не виносить цей документ на розгляд у парламент.

“Тоді б газ коштував для українців 3-4 гривні за куб, а не придумані для збагачення “зелених” 8 гривень. Як бачимо, тільки Тимошенко реально домагається захисту соціальних прав людей. Тільки вона, навіть перебуваючи в опозиції, успішно бореться за поліпшення життя українців. Хоча багато її соціальних ініціатив свідомо блокує корупційна і боягузлива влада”, – вважає Корнійчук.

Він наголошує, що саме соціально орієнтована позиція та професійність Тимошенко могли б за умови її прем’єрства дозволити вивести країну з тотальної бідності, адже за лічені дні “були б знижені тарифи, знайдені кошти на збільшення пенсій і соціальних виплат”.

Нагадаємо, Юлія Тимошенко представила план захисту людей від здорожчання газу. Він передбачає спрямування на потреби населення газу вітчизняного видобутку за доступною ціною, направлення отриманих від МВФ коштів на збільшення субсидій і виділення субвенцій місцевим громадам. Також “Батьківщина” за підтримки інших опозиційних фракцій під час Дня уряду у Верховній Раді змусила прем’єра відповідати на запитання щодо тарифів та визнати, що субсидії для людей потребують суттєвого перегляду.

В Україні вступили в силу законодавчі зміни, які це регламентують. Як говорить глава Бюро комплексного аналізу та прогнозування Сергій Дяченко, споживачі платили за це і раніше. Однак цей платіж був “зашитий” у тариф ЖЕКу. Саме фахівець з ЖЕКу усував неполадки з газовими трубами, якщо такі виникали.

“Приховані платежі були завжди, ми просто про них не знали. Але в нульових стали створювати спеціалізовані підприємства при обл- або міськгазах з обслуговування прибудинкових мереж. Платити все одно доведеться тому, на чиєму балансі вони будуть – так повинно бути”, – каже Дяченко.

Звичайно, можна було і не плодити зайвих платіжок, а просто закласти плату за обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж, наприклад, у тариф від газорозподільної компанії, говорить експерт. Але не виключено, що під збір саме цих коштів будуть створені окремі фірмочки зі своїми менеджерами, заступниками менеджерів та іншими, що “присмокталися”.

“Не здивуюся, якщо під цю справу буде створена окрема організація, але тоді і плата буде немаленькою”, – зауважив експерт.

При цьому обмежити апетити збирачів платежів повинна НКРЕКП. Саме вона буде встановлювати граничний розмір платежів за обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Сумарну плату розподілятимуть між квартирами, якщо йдеться про багатоквартирний будинок.

Про це розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник в ефірі телеканалу «Україна 24».

«Головний фактор, який підштовхує українців їхати працювати за кордон, — це велика різниця між заробітними платами в нашій країні та інших країнах, а також відсутність прогнозованого майбутнього. Люди не бачать своє майбутнє в Україні і їдуть за кордон, щоб і попрацювати, і прицінитися і зрозуміти, чи залишатися в Україні, або виїжджати за кордон назавжди. Я думаю, що в найближчі роки, 5-10-15 років, трудова міграція не буде зменшуватися, а буде перетворюватися на еміграцію, коли люди будуть забирати свої сім’ї та залишатися за кордоном назавжди», — сказав він.

Нагадаємо, у 2020 році лише 34% опитаних мігрантів з України замислювалися про придбання нерухомості в Польщі, проте за перші три місяці 2021 року ситуація кардинально змінилася, і цього разу понад 55,5% опитаних мають намір розглянути це питання.

Європейський ринок праці, який в останні роки став одним з напрямків для українських заробітчан, через ситуацію з коронакризою переживає непрості часи.

Передає – джерело.

У зв’язку з цим громадяни України зіткнуться з великими проблемами при спробах працевлаштування, сказала експерт з ринку праці Тетяна Пашкіна в коментарі УНІАН. “Зараз в українців не так вже й багато шансів поїхати працевлаштовуватися за кордон.

Тому, що якщо раніше були вакансії в Італії, Франції, Німеччини, Швеції, Греції і де хочете, то зараз з партнерів-країн з працевлаштування залишилася тільки Польща і може трохи Чехія”, – сказала вона. За словами експерта, велика кількість країн обмежили в’їзд іноземців не тільки через пандемію, але і через серйозне зростання безробіття, викликаного економічними проблемами.

“Мігранти, які хотіли б поїхати на роботу до Франції, Швейцарії і так далі, зараз не можуть цього зробити.

Вакансії в Європі, які для місцевого населення не привабливі, є, але ринок за великим рахунком не настільки великий. Також є провал, так само, як і у нас, у сферах туризму, перевезень – все, що зараз під ковидними обмеженнями. Ринок впав і роботи не так вже багато”, – зазначила Пашкіна. Вона уточнила, що навіть якщо українських громадян будуть працевлаштовувати нелегально різні фальшиві агентства, така зайнятість загрожує чималими проблемами – ризик настільки великий, що нелегал може бути звільнений без виплати зарплати і просто опинитися на вулиці.

“Ті наші люди, які будуть намагатися влаштуватися нелегально, можуть потрапити на роботодавця, який не заплатить вчасно або не заплатить всю суму. Якщо це неофіційне працевлаштування, то людина може прийти в кінці місяця за зарплатою, а йому роботодавець скаже ” хто ви?”.

Ще, наприклад, буває, що обіцяють невелику зарплату, проживання та харчування, і людина розраховує на повне забезпечення, але за фактом це виявляється не так”, – говорить Пашкіна. Є й інші ризики, зазначає експерт: наприклад, у працівників можуть забрати всі документи нібито на оформлення, і не повернути, через що людина стає заручником таких контор і фактично прикутою до своєї роботи. “Так, є варіанти неофіційної роботи.

Але якщо раніше це був сумнівний і проблемний захід, то зараз це стає ще більшою бідою. І особливої вигоди зараз від цього я не бачу”, – додала експерт, уточнивши, що такі співробітники можуть штовхнутися з проблемою в оплаті переробок.

«Вся справа у тому, що «Нафтогаз» має величезні борги, як і багато енергетичних організацій. Це підняття тарифів – це спроба покрити ці заборгованості за рахунок народу. Ясна річ, це неправильно», – пояснив Олег Кузьмін.

«Друга тенденція, яка при цьому відстежується, полягає у тому, що нас намагаються максимально наблизити до європейських цін. Оскільки ми ідемо в Європу, асоціація підписана, значить ми маємо максимально до неї наблизитись. Але при цьому влада забуває про доходи населення, розміри заробітних плат і пенсій. Якщо ми маємо всі ціни і тарифи наблизити до європейських, то треба і вартість робочої сили наблизити до відповідних стандартів», – додав професор. «На жаль, маємо таке протиріччя. Фактично, ситуація склалась так, що люди просто не зможуть заплатити за газ і світло. Не всі, звісно ж, але така частина народу буде», – підсумував він.

Експерти переконані, що в Україну можуть масово приїхати б/в машини з Європи і Японії. І на це є кілька причин.

З 2025 року в країнах Європейського Союзу вступає в силу новий екологічний стандарт Euro 7а з викидами СО2 на 66% нижче в порівнянні з Euro 6D. це призведе до того, що європейці почнуть більш активно позбавлятися від старих автомобілів.

“Але більшість машин європейці будуть продавати. І багато з цих автомобілів, мабуть, з’являться в Україні”, – пише портал Today.ua.

Вже в середині 2030 в Україні можуть з’явитися дешеві автомобілі з Японії. Так, з наступного десятиліття відповідно до закону всі машини в країні повинні будуть бути або повністю електричними, або гібридами.

А до середини 2030-х продажі нових авто з двигунами внутрішнього згоряння в Японії будуть повністю заборонені.

При цьому, місцеві автовиробники активно критикують плани влади, попереджаючи, що такий поспішний перехід на електрокари, по-перше, дуже сильно вдарить по японській автопромисловості, а по-друге – електромережі не зможуть витримати навантажень.

“Якщо японці все ж відмовляться від традиційних авто, то більшість відносно нових автомобілів з ДВС можуть опинитися на українському ринку, як зараз сотні тисяч машин з Європи і США”, – вважають експерти “автопорталу”.

Школа і дитсадок – місця підвищеної контактності. Тут сходяться ниточки з сотень тисяч родин. Хтось дотримується карантину, а хтось – у секті конспірологів. Але всі в одному човні, тож невиконання приписів та протоколів, покликаних знизити небезпеку зараження на COVID-19 загрожує і першим, і другим. Проте усвідомлюють це не всі. Про це написала редакторка відділу освіти і науки DT.ua Оксана Онищенко на порталі ZN.ua. Останнім часом дедалі більше хворіють учителі. Як і медики, вони перебувають, фактично, на передовій, ризикуючи заразитися. Проте, можливо, деяких випадків зараження дітей і педагогів вдалося б уникнути, якби кожен дотримувався заходів захисту, – зазначила Оксана Онищенко. Вона наводить декілька прикладів щодо порушення заходів безпеки: В одній столичній школі під час канікул проводили конференцію для вчителів. У тісному залі пліч-о-пліч шість годин поспіль сиділи колеги з різних шкіл. Прийшли, бо це потрібно для атестації. Про онлайн ніхто не подумав. Усе традиційно, обличчям до обличчя. Після цього заходу захворіло відразу семеро вчителів, а решта від страху взяли відпустку власним коштом. І вся школа на два тижні закрилася на карантин. Директор потім тихо плакала в кабінеті – як же так сталося? Тато з позитивним аналізом на ковід щодня після уроків приїжджає по дитину до школи й відвозить її до бабусі, бо він «на самоізоляції». Всі про це знають, однак і вплинути на ситуацію не можуть. У школі в актову залу на черговий урочистий захід зганяють відразу кілька паралелей учнів – ну й що, «ми ж один колектив, чого боятися».

Наплювацьке ставлення і дотримання протоколів на «відчепися» – найкращі помічники пандемії, – зазначила редакторка. Про основні правила карантину вона поговорила з начальником головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві Олегом Рубаном.

Оксана Онищенко (далі О. О.): Запобіжні заходи у школах справді важливі, однак не все залежить від учителів. Наприклад, не у всіх школах є медсестри. Тоді як саме вони мають першими виявити хворого, ізолювати його й супроводжувати до приїзду батьків або «швидкої».

Олег Рубан (далі О. Р.): А ось за це відповідальність повністю лежить на директорі школи. Ще з березня було прийнято рішення і поставлено завдання кожному директорові: забезпечити свою школу медичним персоналом та інфраструктурою (ізолятором, приміщенням для сортування, для санітарного огляду людей щоранку. Якщо в школі немає медичної сестри – це виключно недогляд адміністрації.

О. О.: Але директори часто не можуть знайти людей, бо через низьку зарплату ніхто не хоче йти працювати медсестрою в школу.

О. Р.: Послухайте, але вони можуть укласти договір з лікувальними закладами, розміщеними поруч зі школою. У березні це все обговорювалося десятки разів. Ті з директорів, хто каже, що нічого не може зробити і що це не від нього залежить – просто виправдовують таким чином власний недогляд.

О. О.: Коли в школі або садочку виявили хворого, хто, крім нього, обов’язково має йти на самоізоляцію? Інколи батьки скаржаться, що вчитель, котрий викладає в кількох класах, включно з тим, у якому виявлено ковід, залишається на роботі.

О. Р.: Коло осіб, які підлягають самоізоляції, визначається простими вимогами: має піти на самоізоляцію той, хто спілкувався з хворою людиною без засобів індивідуального захисту понад 15 хвилин у закритому приміщенні. Такі люди ізолюються на 10–14 днів.

О. О.: Правильно я розумію, що коли вчителі сиділи на нараді без масок і один учитель захворів, усі йдуть на самоізоляцію? «Та не може цього бути! Ми один колектив, усі постійно спілкуються! Давайте тоді закриємо всіх, хто з хворим каву пив», – сказала мені знайома завуч.

О. Р.: Так, і хто каву пив, і хто на нараді був. Взагалі, наради тепер мають проходити з використанням системи онлайн, а ті, хто з виробничої потреби справді мусять перебувати на нараді, зобов’язані бути в засобі індивідуального захисту. Вони істотно знижують ризик заразитися.

О. О.: Інколи батьки приховують, що вони хворі самі або дитина хвора, відправляють її в садок або школу з кашлем. Знайома вихователька розповіла мені про дитину, котра бігала кашляти в туалет або закривала рот руками, бо мама сказала кашляти так, аби ніхто не чув. Що можуть зробити педагоги в таких ситуаціях?

О. Р.: Якщо дитина з кашлем і проявами гострих респіраторних захворювань залишається в колективі, то кримінальну відповідальність за це несе директор школи. Згідно з правилами, таку дитину відправляють в ізолятор, а медпрацівник повідомляє про це батькам. І якщо батьки кажуть, що дитина здорова, й відмовляються її ізолювати, директор школи має повне право повідомити у правоохоронні органи.