У Верховній Раді України пропонують запровадити тимчасові механізми страхування експорту аграрної продукції під час дії воєнного стану.

Відповідний законопроєкт №9146 вже зареєстрований на сайті парламенту. Ініціаторами виступили народні депутати Олександр Гайду, Сергій Лабазюк, Марина Нікітіна, Валерій Стернійчук та члени інших фракцій.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ до України кон’юнктура експортно ринку суттєво змінилася: категорія чорних металів посіла друге місце та віддала лідерство зерновим. Агропродукція наразі є головним експортним джерелом надходження валюти для України, а світова потреба у вітчизняній продукції суттєво посилює підтримку будь-яких українських ініціатив в межах світової продовольчої безпеки.

Народні депутати, зокрема, пропонують страхування від логістичних ризиків, викликаних війною у формі компенсації до 85% штрафу (пені), викликаних простроченням постачання.

“Закон України “Про фін механізми стимулювання експорту” досі не мав жодних “воєнних коригувань”. Відповідно до нього – більшість УКТ ЗЕД агропродукції заборонена до страхування… Також через воєнний збій логістики іноземні покупці часто виставляють штрафи (пеню) за прострочення постачання. Ці суми лягають на плечі виробників. Ми всі підтримуємо, що ЕКА має страхувати товари з високою доданою вартістю, але є реалії… Тому постала необхідність у запровадженні тимчасових механізмів, на період дії воєнного стану. Тому пропонуємо дозволити застосування механізмів ЕКА до пшениці, сої, олії (до речі, продукт перероблення), макухи тощо”, – пояснює на своїй сторінці у Facebook народний депутат та член Аграрного комітету Сергій Лабазюк.

Цей законопроєкт дозволить посилити гарантії економічної діяльності основної експортної галузі України та позитивно вплине як на короткострокові, так і довгострокові фінансові операції у галузі, сказано в пояснювальній записці до проєкту.

Прийняття проєкту закону не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів. Державна підтримка інвестиційної діяльності у формі страхування інвестицій здійснюватиметься в межах статутного капіталу ЕКА, згідно із законодавством, а також через перестрахування інвестицій в іноземних страхових компаніях.

Уряд заборонив експортувати паливну деревину. Таке рішення сприятиме накопиченню її в Україні.

Про це повідомив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, в багатьох громадах, особливо прифронтових, деревина сьогодні — основний ресурс для опалення.

“Атаки росії на енергосистему лише посилюють його стратегічне значення”, – написав Шмигаль у телеграмі.

Водночас очільник уряду наголосив, що держава продовжує збільшувати обсяги постачань із закордону трансформаторів та високовольтного устаткування для швидкого відновлення української енергетичної мережі.

Нагадаємо, Франція відправила до України 100 генераторів, які допоможуть країні оговтатися від російських ракетних ударів.

У неділю, 30 жовтня, Україна вимушено призупинила експорт зерна з морських портів через дії Росії.

Про це повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

“Судно IKARIA ANGEL з 40 000 тонн пшениці мало сьогодні вийти з українського порту. Ця продукція була призначена для жителів Ефіопії, які перебувають на межі голоду. Але через блокування “зернового коридору” Росією експорт неможливий”, – йдеться у дописі.

Деревообробні підприємства в Україні вже щосили б’ють на сполох і заявляють: якщо мораторій скасують, їх роботі прийде кінець. Про це розповів один з ініціаторів мораторію, лідер Радикальної партії Олег Ляшко в ефірі телеканалу “Украіна24”.

Він також назвав експорт лісу злочином і закликав не перетворювати Україну на сировинну колонію. Ляшко вважає, що цього можуть домагатися європейські лобісти.

“В Європі величезний дефіцит деревини, там підприємства зупинилися. Саме тому вони вимагають від України знову відновити варварське вирубування лісів і вивіз необробленої деревини – для того, щоб завантажити свої підприємства”, – сказав Ляшко.

Він також розповів про катастрофічні наслідки для самої України: тільки в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області зараз працюють 6 деревообробних підприємств, на них працює близько 300 осіб. Якщо цей бізнес не виживе, люди втратять роботу, і це завдасть непоправної шкоди економіці району.

“Скасування заборони на вивезення необробленого лісу закінчиться одним – всі підприємства деревообробної та меблевої промисловості ляжуть, їм будуть кранти, кінець. Зараз я на деревообробному підприємстві, де працюють 25-30 чоловік. Я запитав, що буде з підприємством, якщо дозволять вивезення лісу. керівник відповів: “Нам кінець”… Як вони будуть годувати свої сім’ї?”, – сказав Ляшко.

Замість того, щоб змушувати такі підприємства закриватися, потрібно створювати умови для збільшення їх кількості, впевнений Ляшко. Якщо таких підприємств стане більше, в українців буде менше причин для пошуку роботи за кордоном, а місцеві бюджети почнуть отримувати більше доходів. Цьому, на думку політика, посприяє вічний мораторій на вивіз лісу.

За підрахунками фахівців, наслідки скасування мораторію можуть привести до нестачі деревини вже для української деревообробної та меблевої галузі. Це в майбутньому може привести до втрати робочих місць для 200 тис. осіб, які зараз зайняті в цій галузі.

Про це йдеться на сторінці Української Плодоовочевої Асоціації.

Поки що говорити про експансію українських кавунів на польський ринок зарано, адже національні виробники в основному орієнтуються на вітчизняний ринок, а про експорт починають думати лише у випадку низької ціни, або надлишкової пропозиції.

Таку думку висловив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу ICTV, передає “Українська правда”.

“Якщо йде зниження експорту, то менше валюти надходить в Україну. Є зовнішні виплати, які здійснює Україна, а є виплати, які ми робимо з України”, – зазначив він.

За словами глави уряду, з вищезгаданих причин виникає певний дисбаланс, через який і падає курс гривні.

Але коли все починає працювати абсолютно нормально, коли ми починаємо експортувати, коли починаємо зберігати баланс, то ситуація (курс – “24”) зменшується і все входить в прогнозовані рамки,
– сказав прем’єр.

Гройсман зазначив, що минулого року “було те ж саме”.

“Кінець 2016- го і початок 2017 го – теж говорили, що будуть коливання та інше”, – наголосив він.

Середня окупність інвестицій на рівні приблизно 300%, роблять органічне землеробство одним із найпривабливіших напрямів для інвестицій в Україну
Міністерство торгівлі США, спираючись на дані Міністерства аграрної політики та продовольства України
В звіті, складеному на основі дослідження ринку в Україні, проведеному Комерційною службою США повідомляється, що “українські компанії усвідомлюють, що вони можуть стати світовими лідерами виробництва й переробки плодоовочевої продукції”.

Зараз Україна посідає п’яте місце в Європі за рівнем виробництва плодоовочевої та ягідної продукції та є одинадцятою з 45 країн Європи за органічним землеробством. У 2016 році сукупний обсяг органічного виробництва в Україні оцінювався на рівні 22 млн. дол. (на 17% більше, ніж у 2015 році). За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, безліч факторів, зокрема середня окупність інвестицій на рівні приблизно 300%, роблять органічне землеробство одним із найпривабливіших напрямів для інвестицій в Україну, йдеться у звіті.

Поштовхом до розвитку та модернізації галузі стало погіршення торговельних стосунків з Росією. “Єдиним найважливішим фактором, який мотивує виробників і переробників овочів та фруктів до змін, є повна переорієнтація торговельних відносин України. Впродовж останніх двох років Україна переорієнтувала експорт більшості фруктів і овочів з Росії до Європейського Союзу, Південної Азії та Південної Африки. Така переорієнтація зі Сходу на Захід вимагає від українських компаній дотримання більш високих стандартів виробництва, що своєю чергою потребує від них пошуку кращих засобів та ресурсів виробництва”, – зазначається в звіті.

“Помітно зросли поставки на європейські ринки нішевих і перероблених продуктів з доданою вартістю, наприклад: овочів бобових сушених – на 86%, томатів консервованих на 12,1% та інших”, – цитується в повідомленні заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофимцева.

За словами заступника міністра, серед лідерів-імпортерів:

Нідерланди з часткою в загальному експорті в ЄС 17,6%,
Іспанія – 17%,
Італія – 13,5%,
Польща – 12,1%,
Франція – 6,8%.
Далі йдуть Німеччина – 6,7%, Великобританія – 3,8%, Португалія – 3,3%, Бельгія – 3% і Угорщина – 2,1%.

“Сьогодні країни ЄС стабільно посідають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного експорту. За результатами першого півріччя 2017 року їх частка склала 34,9%. Загальний зовнішньоторговельний оборот між Україною і країнами ЄС також збільшився на 24,1%, в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, і склав $3,803 млрд. Це конкретний результат дії Угоди про ЗВТ між Україною і ЄС”, – зазначила Трофимцева.

Про це пише агентство “Інтерфакс-Україна“, посилаючись на джерело в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.

Зокрема, поставки електроенергії з Бурштинської ТЕС у напрямку Угорщини, Словаччини та Румунії зросли на 19,2%. Активніше постачає Україна електрику і до Польщі – вони зросли на 10,5%.

Європейська комісія протягом наступних тижнів надасть Україні 600 млн євро в рамках другого траншу макрофінансової допомоги. Про це повідомив глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, передає Радіо Свобода.

“Те, що уряд подав законопроект про зняття заборони з експорту лісу в Раду, на мою думку, достатня умова для виділення 600 мільйонів євро, яких чекають українці”, — сказав Юнкер.

За його словами, ЄС до літа цього року введе безвізовий режим для громадян України — всі необхідні вимоги виконані.

Це означає, що відповідно до ст. 2 Закону: “тимчасово, строком на 10 років, забороняється вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД): … ДЕРЕВНИХ ПОРІД СОСНИ – з 1 січня 2017 року”.

Отож, від завтра і, як мінімум, до 1 січня 2027 року будь-який так званий ліс-кругляк (а нагадаємо, що з 1 листопада 2015 року вже діє заборона на експорт так званого “твердого лісу” – дуба, граба тощо) вивозити за межі нашої держави ЗАБОРОНЕНО. Тепер з України можна вивозити лише пиломатеріали.

Відтак звертаю увагу Кабінету Міністрів, усіх відповідних фіскальних та правоохоронних органів на те, що з 1 січня 2017 року необхідно забезпечити виконання даного Закону, як це й передбачено у прикінцевих положеннях даного Закону.

Оскільки наступний рік починається з такої доброї новини для національної економіки, енергетичної незалежності України та її довкілля, то, дай Бог, щоб і весь 2017 рік пішов на користь нашій рідній країні! Бо національне багатство – ліс – нам самим знадобиться!

Присоединяйтесь к группам “Обозреватель Блоги” на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Кабінет міністрів планує надати ПАТ «Завод «Ленінська кузня» право на експорт та імпорт товарів військового призначення. Відповідне рішення уряд має намір розглянути на черговому засіданні Кабінету міністрів 28 грудня.

Згідно з проектом постанови уряду, текст якого є у розпорядженні Українських Новин, підприємству пропонується надати право на експорт товарів військового призначення власного виробництва та імпорт товарів військового призначення для власного виробництва на період – до 1 червня 2018 року.

ПАТ «Ленінська кузня» спеціалізується на виробництві танкерів-хімовозів, сухогрузів, контейнеровозів, морозильних риболовних траулерів, судів спеціального призначення, котельних агрегатів і судноремонті.

Основним акціонером компанії виступає ПАТ Недиверсифікований корпоративний інвестфонд «Прайм Ессетс Капітал» раніше відомий, як фонд Петра Порошенка.

За рік існування закону про декомунізацію свої назви встигли поміняти, як вулиці, проспекти, підприємства, так і цілі міста, села. Однак, «Завод «Ленінська кузня», що належить Петру Порошенко, так свою назву і не змінив.

Президент України Петро Порошенко підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг”. Про це повідомляє прес-служба глави держави.

“Переходимо від електронних закупівель до електронного укладання контрактів. Нарешті це відбулося”, – зазначив Порошенко.

Повідомляється, що документ мінімізує адміністративні бар’єри під час процедур укладення зовнішньоекономічних контрактів, зарахування валютного виторгу, а також бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

“Відтепер укладення зовнішньоекономічних договорів буде можливим не лише в письмовій, але і в електронній формі”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, зазначається, що закон забороняє банкам вимагати переклад документів українською мовою, у разі якщо вони оформлені англійською, рахунок (інвойс) визнаватиметься первинним документом і може бути підписаний за допомогою особистого підпису, аналога власноручного підпису, електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

“Це дуже важливий крок, який ми маємо дуже інтенсивно продовжувати”, – заявив Президент.

Він наголосив, що закон робить величезний крок у створенні інвестиційного клімату в Україні.

“Сьогодні це перший крок для того, щоб озброїти всіх, починаючи від бізнесмена і закінчуючи прем’єр-міністром, аргументами чому інвестори мають прийти сюди, чому тут будуть створені фантастичні умови для того, щоб вести бізнес”, – додав глава держави.

Як повідомлялося в листопаді, США та Британія виділять майже $20 мільйонів на е-врядування в Україні.

Про це повідомили в агентстві Bloomberg.

Відзначається, що Франція втратила значну частину експорту в цьому році через повені. А Україна зуміла скористатися ситуацією.

За даними УкрАгроКонсалт, які наводить агентство, у липні-серпні Україна експортувала 240 тис. тонн пшениці до Індії. Це сталося після повені у Франції, яке скоротило урожай пшениці до найнижчого рівня з початку 1980-х років.

“Традиційно, Індія імпортує більшість пшениці з Франції та Австралії, – йдеться у звіті УкрАгроКонсалт. – Враховуючи зниження виробництва пшениці у Франції в поточному сезоні і проблеми якості, українські експортери отримали відмінний шанс зайняти місце на цьому ринку.”

Відзначається, що Індія готова скасувати 25% імпортний збір на пшеницю, через її нестачу в 2016-2017 роках і стане нетто-імпортером пшениці вперше за останні шість років.

При цьому ціна французької пшениці вище, ніж української. “Якщо експортні ціни на французьку пшеницю, як правило, можна порівняти з українськими, то зараз вони вище на $18-20/т., – сказали аналітики. – Тільки Росія може конкурувати з Україною.”

Нагадаємо, що в Міністерстві аграрної політики і продовольства прогнозують експорт українського зерна в обсязі 39,8 млн тонн в 2016/2017 маркетинговому році (липень-червень).

За оцінками НБУ, попри сприятливу зовнішньоекономічну кон’юнктуру, експорт товарів за вирахуванням сезонного фактора в травні зменшився на 5% м/м (у річному вимірі зниження експорту прискорилося до 2.3% з 0.2% у квітні).

«Це відбулося переважно за рахунок скорочення поставок зернових культур. Політика Китаю з обмеження імпортних поставок кукурудзи зумовила дворазове скорочення її експорту з України в травні порівняно з попереднім місяцем. В експорті зернових культур кукурудза становить більше ніж 40%, з яких частка Китаю – близько 20%.

Додатковим чинником зниження експорту зернових було введення режиму вагового контролю фур на дорогах в Україні, що спричинило блокування зернового вантажопотоку в деяких південних областях України. Водночас ці фактори були частково компенсовані нарощенням експорту пшениці завдяки високому врожаю. У результаті загальний експорт зернових культур знизився на 20% м/м.

Незважаючи на тимчасові проблеми, 2015/2016 маркетинговий рік має стати рекордним за обсягами експорту зернових, які за очікуваннями сягнуть близько 39 млн. тонн.

Найбільшим імпортером українського зерна, насамперед кукурудзи, з початку поточного маркетингового року є країни ЄС (близько 25% та 50% відповідно). А лідерами щодо імпорту пшениці є Єгипет, Таїланд та Індонезія. Крім зерна, у травні суттєво зріс експорт харчової продукції до ЄС, що може пояснюватися отриманням великою кількістю українських підприємств дозволів на експорт.

У травні експорт продукції машинобудування знизився на 11% м/м. Водночас експорт вагонів продовжив зростати високими темпами (83% р/р) завдяки нарощенню їх поставок до Туркменістану. Однак через досить невисоку частку цієї підгрупи в загальному експорті продукції машинобудування зниження експорту за іншими підгрупами переважило це зростання.

Експорт продукції металургії в травні очікувано збільшився (5% м/м) завдяки сприятливій зовнішньоекономічній кон’юнктурі», – зазначили в НБУ.

Коментуючи ж динаміку імпорту товарів, у Нацбанку зауважили, що в травні другий місяць поспіль тривало його зменшення на тлі слабкого внутрішнього попиту, послаблення ефекту відкладеного попиту на імпортні товари та майже повного призупинення імпорту природного газу. У результаті імпорт товарів знизився на 11% м/м, а в річному вимірі падіння прискорилося до 8.5% (з 1.6% у квітні).

“У травні імпорт деяких товарів сільгосппризначення продовжив скорочуватися внаслідок раннього початку та прискореного проведення посівної кампанії. Так імпорт насіння олійних культур скоротився на 16% м/м, добрив – на 12% м/м.

Прийняття Верховною Радою України в першому читанні законопроекту, що передбачає зниження ставок акцизного збору на вживані автотранспортні засоби, зумовило зниження імпорту легкових автомобілів на 13% м/м у травні.

Імпорт природного газу продовжив скорочуватися (48% м/м) та сягнув рекордно низького значення за 2009 – 2016 роки (менше ніж 100 млн. м3). Станом на 01.06.2016 у підземних сховищах зберігалося 9.2 млрд. м3
газу, що на 10% менше порівняно з відповідною датою попереднього року”, – констатували в НБУ.