Відео опублікував телеграм-канал “Україна зараз”.

На відео хлопчик стоїть на місці, яке недавно обстріляли російські окупанти. Дитина не стримує емоцій, коментуючи дії загарбників.

“П**ераси к**чені. Я плакав, коли в церкву прилетіло. У школу поцілило. Ну навіщо це робити?” – каже дитина.

На записі, видно, що хлопчик і справді ледве стримується, щоб не заплакати.

11 листопада ЗСУ звільнили український Херсон – єдиний обласний центр, який вдалося захопити росіянам від 24 лютого 2022 року. Одразу після того, як окупанти втекли з міста, вони почали масовано обстрілювати Херсон, через що у місті та області ледь не щодня гинуть люди.

УВАГА! ВІДЕО 18+

Повинна сказати, що за типом свого характеру я ніколи не була схильна до захоплення дітьми як «явищем природи». Тому я чудово розумію батьків, які «шаленіють» від дитячого ниття або приставання, втомлюються від неуважності або «забудькуватості» своїх дітей, не можуть спокійно дивитися на недбалість і неорганізованість своїх чад…

Але, на щастя, для мене завжди було очевидно й інше, а саме те, що від кожної дитини можна очікувати тільки те, що вона на цей момент з себе і представляє, а зовсім не те, що очікують від неї навколишні. Хочете змінити поведінку дитини – змініть те, що вона відчуває, думає, вміє. А як це зробити, якщо її «недосконала» поведінка дратує батьків? Навіть до тварин в такому стані підходити не можна – ніякого дресирування не вийде! Що вже говорити про виховання!

Ось тут і стануть в нагоді мої поради.

Одного разу темним осіннім вечором я чекала на автобусній зупинці свою доньку-підлітка після скейтерської тусовки в центрі міста. Було волого і вітряно, телефон у моєї красуні «мовчав» (таке буває), я з нетерпінням вдивлялася в пасажирів кожної маршрутки і потроху «закипала»:

– Зовсім не цінує мого особливого ставлення до неї! Кому б ще в такому віці дозволили допізна гуляти (дочка у мене акселератка у всіх сенсах, спілкується з набагато більш старшими хлопцями)?! А вона ще й спізнюється!

В голові почали складатися викривальні монологи (О! Я вмію аргументовано говорити). Потім я стала прикидати, чого на майбутнє можна її позбавити в «виховних цілях» (плани «помсти»). На думку прийшли всякі інші випадки мого неоціненого «батьківського подвигу» і т.д. (все це за 10 хвилин). І тут я поставила собі просте запитання, яке дуже допомагає перебувати в поточному моменті: «Що я відчуваю зараз?»

– Злість!

«Дитина затримується. Може, трапилися якісь ускладнення? Значить їй особливо важливо відчувати себе зараз впевненою, захищеною (наш внутрішній стан створює факти навколишньої дійсності), а що я посилаю їй зі свого материнського серця в такий момент?

– Удaр під дих!

Тривога й гнів матері ЗАВЖДИ забирають сили у дитини! Ти це вже точно знаєш!

І я зрозуміла, що веду себе стереотипно і нерозумно. Якщо хочеш, щоб людина швидше повернулася додому, неважливо дитина це чи доросла, треба випромінювати в її адресу любов і радість, а не гнів і роздратування!

Це зробити дуже просто: потрібно згадати або уявити людину ЩАСЛИВОЮ! З усіма візуальними подробицями, з відчуттям радості за неї і подяки за її існування в твоєму житті.

Я тут же, без роздумів, зайнялася візуалізацією: побачила свою радісну дочку на шкільній сцені після перемоги її команди в інтелектуальному конкурсі, доповнила цю справу «кадрами» з аквапарку, розрізанням іменинного торта в день народження і … тут побачила свою дівчинку, яка вискакує з маршрутки з радісними вигуками: «Перемогли наші!» Я полегшено зітхнула, ми міцно обнялися і попрямували додому.

По дорозі я милувалася донькою, її сяючими очима, світлими локонами, слухала деталі змагань, а сама думала, що треба ж якось звернути її увагу на запізнення. Але не за рахунок цієї радості – це було б просто свинством, та й злість моя вже випарувалася. До того ж я з усією очевидністю зрозуміла, що для неї мій «великодушний» жест з дозволом затриматися допізна, всього лише свідчення моєї розумності, а не «ковток свободи» (що, до речі, типово для сучасних дітей – вони все приймають як належне і, не соромлячись, розраховують на більше). Тому я просто розповіла їй про те, яка метаморфоза сталася зі мною на зупинці, як я з «роздратованої матусі» перетворилася в «ангела-охоронця» і як все чудово закінчилося.

Знаєте, що відповіла моя дочка?

«Ну, мам, ти – герой! З таким «завантаженим» розумом все-таки зрозуміла мене. Я тобі страшенно вдячна і постараюся більше тебе не хвилювати!»

З тих пір пройшло два роки і в мене справді не траплялося приводу для хвилювань – дочка завжди зі мною «на зв’язку» (і не тільки по відношенню щодо «повернень вчасно»). Коли змінюється внутрішній стан однієї зі сторін, неминуче змінюється і поведінку іншої сторони!

Якщо в момент типової конфліктної ситуації (від дитячої істерики, до сперечань з підлітком) батьки здатні подумки згадати свою дитину щасливою і себе радісними, і захопленими від щастям дітей – тоді конфлікт не відбудеться.

Несподівано для себе ви побачите ситуацію з іншого боку і компроміс знайдеться сам собою! Це спрацьовує в найрізноманітніших різних ситуаціях, в будь-якому віці.

РАК

Раки здатні побачити насмішку навіть у словах похвали і сильно образитися на близької людини через дрібницю. Часто за образами криється бажання людини звернути на себе увагу і отримати порцію вибачень і турботи. Вони досить нерішучі і образа залишається одним з дієвих способів взаємодіяти з оточуючими.

РИБИ

Образливість – відмітна риса цього знака. Як тільки слова або дії близької людини припиняють відповідати їх уявленням, вони моментально ображаються. Причому часто не ясно, як це працює. Вони лише замовкають і всім своїм видом показують образу.

ТЕЛЕЦЬ

Від природи недовірливі і образливі. Вони важко сприймають критику і готові почати хандрити від будь-яких образливих слів зі сторони. Вони замикаються і починають займатися самоїдством.

БЛИЗНЮКИ

Готові ображатися з приводу. У них досить скандальний характер і вони готові образитися на іншу людину тільки для того, щоб у відповідь влаштувати скандал. Вони живуть емоціями, як позитивними, так і негативними.

КОЗЕРІГ

Вони вважають себе ідеальними людьми. У разі, якщо хтось порушить їх внутрішнє переконання чи похитне віру в себе, образяться сильно і надовго. Для цього достатньо всього лише розкритикувати їх роботу чи смак.

Це виникає через вразливість тіла до емоцій людини, пише “НВ”.

Вплив психологічного стану на самопочуття вивчає психосоматика. Більшість таких захворювань пов’язані з невирішеними проблемами та стресами. Певні риси людини можуть сприяти розвитку хвороб.

1. У людей, які заздрять іншим або ж соромляться цього почуття може виникнути виразка шлунку або 12-палої кишки.

2. На закрепи можуть страждати жадібні люди.

3. Якщо у людини часто виникають бронхіти, то це може означати, що вона переживає над темою, що може перерости у конфлікт, а людина хоче цього уникнути.

4. Невиражена і пригнічена агресія може призвести до ангіни.

5. Те, що дитині не вистачає уваги батьків свідчить часті застуди малечі. Таким чином, вона хоче привернути увагу мами й тата, щоб ті побули з нею поруч.

6. Страх перед ситуацією або людиною виказує біль у шиї. Також цей симптом може з’явитися у випадку, коли людина занадто багато взяла на себе.

7. У надто відповідальних людей, яким складно розслабитися та важко перекинути частину роботи на інших, може виникнути гіпертонія та деякі хвороби серця.

8. Існує твердження, що онкологію можуть спричинити розчарування в собі, незадоволення своєю роботою, собою, розчарування

Потрібно розуміти, що психологічний стан може бути причиною розвитку хвороби, але не обов’язково нею є.

Вивченням взаємозв’язку емоцій і виникнення хвороб займається напрям у медицині та психології – психосоматика, пише Нochu.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 20% населення планети шукають коріння своїх хвороб саме у психологічному стані.

На сьогодні науковці виділили близько 500 захворювань, які виникають через психологічний стан людини. І негативні емоції і та постійні стреси можуть призвести навіть до раку, а це вже не жарти.

Основні симптоми того, що організм “хворіє” через нерви:

– відчуваєте біль у грудях;
– відчуваєте нескінченну втому;
– порушений сон;
– періодично болить голова;
– турбують болі у спині та животі.

Якщо подібні симптоми у вас проявляються занадто часто і навіть аналізи у нормі – варто розібратися з усіма накопиченими проблемами, при потребі – звернутись до психолога.

Чому самопочуття так залежить від емоцій? Це закладено з народження: коли відчуваємо гнів – частішає серцебиття, через надмірний гнів – червоніємо та затискаємо зуби. І таких прикладів – багато.

Як емоції впливають на виникнення хвороб?

1. Одна з тез вчених – організм не може адаптуватися до стресу – це проявляється у вигляді хвороби.

2. Ще одна думка – якщо не “проживати” емоції, а придушувати їх, не визнаючи проблеми.

3. Також хвороби можуть виникати, коли є психологічні проблеми, які відображаються на фізичному самопочутті – наприклад, якщо у вас сильний апетит, це може свідчити про те, що підсвідомо ви відчуваєте страх і потребу у захисті, а біль в очах може сигналізувати про нездатність ясно дивитися на своє сьогодення, минуле чи майбутнє.

Як вберегтись від наслідків негативних емоцій? Найважливіше – мінімізувати зовнішні стреси. Також важливо не стримувати емоції, а навчитися приймати і відпускати їх. Фахівці рекомендують зайнятись йогою чи медитацією і обов’язково звернутися до психолога.

Про це знають навіть чоловіки завдяки телевізору. А ось чого насправді потрібно уникати дамі раз на місяць?

Знеболюючі препарати

У деяких жінок під час місячних з’являються хворобливі відчуття, причому настільки виражені, що без знеболюючих буває важко впоратися. Тут важливо враховувати дві особливості.

По-перше, призначати собі самостійно лікарські препарати, навіть в такій, здавалося б, простій ситуації, загрожує для здоров’я. Краще звернутися до лікаря і приймати ті медикаменти, які він порекомендує, тому що – по-друге – не всі анальгетики підходять в цей період.

Анальгін і аспірин впливають на згортання крові і кровотворення, тому при їх прийнятті може посилитися кровотеча. До того ж, гормональний фон в цей час змінюється, тому може змінитися реакція організму на будь-які ліки: виникнути алергія, висип, запаморочення, непереносимість препаратів.

Гарячий душ або ванна

Гаряча вода підсилює кровопостачання, а це, в свою чергу, може спровокувати сильну кровотечу. Теплий щоденний душ – найбільш оптимальна гігієнічна процедура в цей період.

Харчування

Деякі продукти також здатні вплинути на посилення кровотоку. Сюди входять шоколад, дріжджовий хліб, гострі і солоні страви, горіхи, яйця, кава, ковбасні вироби. І звичайно алкоголь – він, як відомо, розширює стінки судин, посилюючи їх пропускну здатність.

Косметичні процедури

Через мінливість гормонального фону шкіра в цей період дуже чутлива і будь-які дії на неї можуть мати несподіваний ефект. Татуаж, збільшення губ, мезотерапія, пілінг, навіть звичайне фарбування волосся – все це не принесе очікуваного результату. Тому, щоб не викидати гроші на вітер, відкладіть візит в салон краси на декілька днів. Навіть звичне вищипування брів буде більш болючим через підвищену чутливість шкіри. Також не плануйте під час місячних лікування у стоматолога, особливо видалення зубів – такі маніпуляції здатні викликати кровотечу, яку важко буде зупинити.

Емоції

Через гормональні зміни в дні менструації жінка стає емоційно вразливою. В цей час звичайні ситуації здатні викликати бурхливі переживання. Нас можуть до сліз зворушити вигляд безпритульного кошеняти або слізлива мелодрама, боляче ранити розмова з начальством або критика близьких. Постарайтеся в ці періоди захистити себе від емоцій, здатних розладнати вас. Якщо є така можливість, відкладіть їх до тих днів, коли ваші гормони перестануть бушувати і ви зможете реагувати адекватніше.

Ділимося з вами невеликою розповіддю про дію правила 90/10 в повсякденному житті.

Що таке «правило 90/10»?

Справа в тому, що 10% подій в нашому житті ми ніяк не можемо контролювати. Не можемо запобігти поломці приладу, яким користуємося, вплинути на затримку рейсу літака або регулювати червоне світло світлофора. Але ми можемо контролювати свою реакцію на ці події.

Решта 90% подій – це результат нашої реакції. Результат того, як ми себе поводимо в неконтрольованій і стресовій ситуації.

Уявіть собі ситуацію…

Ви снідаєте зі своєю сім’єю. Ваша дочка ненавмисно перекинула чашку з вашою кавою прямо на вашу сорочку. Ви схоплюєтеся і кричите на дочку, називаючи її тюхтійкою. Дорікаєте своїй дружині за те, що вона поставила чашку дуже близько до краю столу. Ви біжите в спальню, щоб переодягнутися, а після повернення бачите заплакану доньку, яка не закінчила свій сніданок і не зібрала речі для школи.

В результаті вона не встигає на шкільний автобус. Ваша дружина поспішає на роботу, і ви везете дочку в школу на своїй машині. Оскільки ви спізнюєтеся, то мчите, порушуючи правила дорожнього руху. Прийшовши на роботу із запізненням, ви виявляєте, що забули вдома потрібні папери. Ваш день почався жахливо і продовжується у такому самому дусі. Ви чекаєте не дочекаєтеся, коли він закінчиться. Прийшовши додому, ви бачите, що дружина і дочка в поганому настрої. У ваших стосунках спостерігається напруга.

Отже, чому, по-вашому, у вас був поганий день?

А. Тому що дочка ненавмисно пролила каву?

В. Тому що ваша дочка пропустила автобус і ви повинні були везти її в школу?

С. Тому що на дорозі була пробка і ви запізнилися на роботу?

D. Тому що ви неправильно відреагували на ситуацію?

Правильна відповідь – D. Своєю реакцією ви зіпсували весь день собі і своїй родині. Ви не могли нічого вдіяти з розлитою кавою, але ви могли контролювати свою реакцію.

Адже все могло бути інакше!

Кава розлита на ваші штани. Дочка готова розплакатися. Ви м’яко говорите:

Нічого страшного, просто постарайся наступного разу бути акуратнішою.

Ви йдете в спальню, переодягаєте штани, берете все, що потрібно для роботи. Повертаєтеся в кухню і встигаєте побачити через вікно, як ваша дочка махає вам рукою, сідаючи в шкільний автобус. Попрощавшись з дружиною, виходите з дому. Ви приходите на роботу на 5 хвилин раніше і енергійно вітається з усіма.

Два різні сценарії. Обидва почалися однаково, але закінчилися по-різному. Вся справа в вашій реакції на події у вашому житті. Звичайно, можна продовжувати звинувачувати інших у своїх бідах і скаржитися, що життя не складається, але хіба це допомагає жити краще?

Вчіться правильно реагувати, і ви не зіпсуєте собі день і життя!

Якщо хтось обганяє вас на трасі. Дайте йому обігнати вас, не мчіть наввипередки: яке має значення, якщо ви потрапите на роботу на кілька секунд пізніше? Пам’ятайте про правило 90/10 і не турбуйтеся про це.

Літак запізнюється, це порушує ваш розклад на весь день. Не зривайться на працівниках аеропорту, вони не винні. Використовуйте цей час для читання. Зустріньтеся з іншими пасажирами і проведіть приємну бесіду.

Ви нічого не втратите, якщо спробуєте застосовувати в своєму житті правило 90/10. Повірте, ви будете вражені результатами.

Якби на Землі всі люди були спокійними і врівноваженими, життя виглядало б набагато простішим. Але правда в тому, що навіть врівноважені та розсудливі люди можуть час від часу давати волю емоціям, дозволяючи їм брати над собою верх. І якщо ви не можете завжди уникати людей, які не вміють себе контролювати, потрібно навчитись робити спілкування з ними менш болісним та неприємним.

Тому пропонуємо вам уривки інтерв’ю з доктором Альбертом Дж. Бернштейном, який працює з людьми з психічними розладами. Він навчився контролювати спілкування, яке виходить з-під контролю, та повертати його в нормальне русло.

Ось 3 фрази, які допоможуть заспокоїти навіть найагресивнішого співрозмовника, та перетворити розмову з ним в продуктивне спілкування.
1. “Будь ласка, розмовляйте повільніше. Я справді хочу допомогти вам”.

Проблема може бути не втому, що співрозмовник й справді розмовляє дуже швидко, а в тому, що людина кричить зі всієї сили або нестримно ридає. Але ця фраза володіє надзвичайною магією.

На думку Бернштейна, вона дієва, тому що ви в такий спосіб руйнуєте очікування вашого співрозмовника. Адже він думає, що ви почнете розмовляти з ним таким же тоном, але натомість ви лише просите пояснити свої претензії. Ви зацікавлені в діалозі, і це хороший мотив для співрозмовника, щоб почати думати більш конструктивно.
2. “Що ви хочете, щоб я зробив”?

Цей метод працює за таким же принципом, як і попередній. Ви показуєте своєму співрозмовнику, що готові до співпраці. Як результат, його емоційна стіна зникає і штовхає до діалогу.
3. Задавайте уточнюючі запитання

Немає значення, наскільки ваш співрозмовник божевільний. Головне — не казати йому про таку свою думку, тому що це не допоможе налаштуватись на нормальну розмову, і може спровокувати його до ще більшої агресії.

Тож навіть після заяви, що він — Елвіс, і зумів повернутись з мертвих, запитайте його, чому ніхто не чув його нових пісень? Але ні в якому разі не акцентуйте на його проблемах з психікою.

Навчившись слухати емоційних та розгніваних людей, заспокоюючи їх та даючи безліч запитань, ви не лише допоможете їм повернутись до нормального стану, але й направите вашу розмову в конструктивне русло.