Розпочніть розмову з дітьми з 9-10 років, коли вони вже мають доступ до інтернету. Поясніть спокійно, без залякування: вербування – це обман, коли через ботів чи «друзів» у чатах змушують робити щось незаконне, наприклад, фотографувати об’єкти чи закладати вибухівку. Для молодших (9-12 років) використовуйте прості приклади: «Якщо в грі просять фото школи, це пастка». Для підлітків 13-17 років говоріть глибше: «Telegram-боти обіцяють «допомогу», але це злочин». Скажіть: «Я вірю, що ти впораєшся, але знання – твій захист». Мета – пильність, а не страх.

Довіра – ключ до безпеки, що будується щодня. Не кричіть, не знецінюйте. Скажімо, ви хочете, щоб дитина розповіла про «підробіток», що їй пропонують в інтернеті. Тоді потрібно, щоб вона була впевнена, що ви не насварите, знала, що ви не «вибухнете», не відберете телефон, а скажете: «Дякую, що довірив/ла. Подумаймо разом, що це було насправд». Якщо дитина вже ступила в пастку, ваше завдання — не «виправити», а «втримати контакт»: «Я з тобою, ми впораємося». Запитуйте: «Що відчула? Чому погодилася?». «Легкі гроші» – основна наживка ФСБ. Поясніть: пропозиції швидкого заробітку за «дрібниці» – це обман, а «секретні місії» – маніпуляція. Давайте кишенькові гроші (наприклад, 150 грн/тиждень), щоб зменшити вразливість. Вчіть аналізувати: «Хто пропонує? Які ризики?» Разом розбирайте підозрілі оголошення, щоб розвинути критичне мислення.

Стежте за тривожними сигналами в поведінці: більше часу в закритих чатах, дратівливість, нові паролі, стерта історія, захоплення воєнною тематикою чи раптова поява грошей або анонімних «друзів». Не панікуйте – розпочинайте спокійну розмову. Обговорюйте онлайн-спілкування без контролю: «Я хвилююся за тебе». Дивіться тренди в TikTok разом, домовтеся про сигнал: «Мамо, треба поговорити без крику».

Навчіть дітей розпізнавати маніпуляції: лестощі («Ти особливий»), применшення («Це не страшно»), ізоляція («Нікому не кажи») чи обіцянки заробітку – це пастки. Пропонуйте гру: «Це нормально чи підозріло?» Наголошуйте: «Розкажи про дивне – без покарання».

Для вчителів: інтегруйте тему в уроки громадянської освіти чи інформатики, аналізуйте кейси, вчіть критичного мислення. Створіть «куточок безпеки» чи анонімну скриньку для запитань, щоб діти довіряли вам, а не Telegram-ботам.

Якщо контакт із вербувальником відбувся, подякуйте дитині за відвертість, зберіть скріншоти та зверніться до кіберполіції (0 800 505 170, cyberpolice.gov.ua) або СБУ (чат-бот «Спали ФСБшника»). Не кричіть і не забирайте гаджети – це відштовхне дитину.

Довіра та знання – найкращий захист. Розмовляйте з дітьми зараз, щоб вберегти їх від пасток ворога!

Хто такий Фазилов? Людина без обличчя

Бахтіор Шухратович Фазилов — узбецький бізнесмен, народився 30 липня 1975 року в Самарканді, Узбецька РСР. Він є засновником і головою правління компанії “Eriell Group”, яка спеціалізується на нафтогазовому сервісі та будівництві. Також він є генеральним директором компанії “Enter Engineering”, зареєстрованої в Сінгапурі в 2012 році. Цей гігант у сфері інжинірингу та будівництва спеціалізується на масштабних проєктах у нафтогазовій та промисловій галузях, маючи офіси в Узбекистані, Росії та Обєднаних Арабських Еміратах. Компанія крім масштабних промислових об’єктів займається і цивільним будівництвом від стадіонів, аеропортів, виробництва відновлювальної енергетики і до зведення відпочинкових та меморіальних комплексів.

Крім того, Фазилов контролює компанію “Gazli Gas Storage” – оператора найбільшого газосховища в Узбекистані, що робить його ключовою фігурою в енергетичному секторі регіону., та підкреслює його вплив у стратегічно важливому енергетичному секторі регіону.

Фазилов також активно підтримує культурні, освітні та спортивні ініціативи в Узбекистані, є президентом Федерації хокею Узбекистану.

Прямою протилежністю бізнес потужності імперії Фазилова є його абсолютна закритість. Люди, що досягли небачених вершин у бізнесі, спорті, політиці, громадському життю як правило намагаються бути відкритішими для суспільства, демонструючи свою таланти, звершення і тернистий шлях до успіху, додаючи таким чином популярності і капіталізації свому бізнесу. Проте, Фазилов не відноситься до вказаної категорії можновладців, жодних фотографій, інтерв’ю, світських раундів, публічних візитів та підтверджених записів його зустрічей та контактів із впливовими особами. Така таємничість лише підігріває підозри – що саме він намагається приховати?

Газпромбанк як тіньовий партнер Фазилова

Перший тривожний сигнал з’являється, коли ми звертаємося до структури власності компанії “Enter Engineering” де Фазилову належить 51% акцій через кіпрську компанію “Klintworth Investments”. Але ще 19% контролює “Газпромбанк” – російський фінансовий гігант – через іншу офшорну структуру, “Gaudanio Holdings”. Остання спільно з громадянином російської федерації Луговским Сергієм Анатолієвичем є співзасновницею групи російських хімічних компаній “Синтез ОКА”.

Як відомо “Газпромбанк” тісно пов’язаний із Кремлем і державними корпораціями, такими як “Газпром”, який часто виступає інструментом реалізації стратегічних інтересів Росії за кордоном. Його присутність у капіталі “Enter Engineering” свідчить про те, що Фазилов не просто співпрацює з російськими фінансовими колами – він, можливо, залежить від них або виконує роль провідника цих інтересів у Центральній Азії?

Олігархічні зв’язки через партнерів

Ще глибше занурення в мережу зв’язків Фазилова приводить нас до компанії  структур, зовсім наближених до Кремля, зокрема Генадія Тимченка, близького соратника В. Путіна.

Мова йде про компанію СП “Gazli Gas Storage”, яке володіє найбільшим підземним сховищем газу в Узбекистані, займається розвитком Газлінського родовища в Узбекистані. Це стратегічний проект: газосховище розташоване в самому центрі газотранспортної системи Узбекистану на перетині трубопроводів, що йдуть до Росії, Туркменістану, Казахстану і Китаю. Компанію було створено “Узбекнефтегазом” (40 %) спільно з російською компанією “Форус” (60 %).

Фінансування “Gazli” відбувалося за гроші “Форусу”, а до “Форусу” вони приходили від Єгорова. Бізнесмен же отримував кошти від компанії “Веста” – з 2020 року вона переказала йому майже 7,6 млрд рублів. Спонсорами самої “Вести” є топменеджер Тимченка Михайло Семенов і “Газпромбанк” (йдеться у матеріалах розслідування ).

У відповідь на інформацію із ЗМІ про очевидні зв’язки із  кремлівськими діячами у компанії “Gazli” повідомили про завершення корпоративної реструктуризації внаслідок якої частку, що раніше належала російському АТ “Форус”, було передано компанії “Daxon Holdings Limited”, що зареєстрована в Гонконзі, пояснюючи це значним обсягом бізнесу з китайськими компаніями.

Засновниками Daxon Holdings Limited є три компанії, які також зареєстровані в Гонконзі – Kenfame Limited (34 відсотки), Denmount Limited (33 відсотки) і Sunworth Limited (33 відсотки).

Засновником Kenfame Limited є Іван Єгоров, найближча довірена особа Генадія Тимченка, допоміг йому врятувати від санкцій нерухомість на Лазурному березі та структурувати угоду з продажу мазутного терміналу.

Denmount Limited є другим засновником компанії Daxon Holdings Limited, яка придбала найбільше газосховище Узбекистану у “Форусу”. Засновником цієї компанії також є Бахтієр Фазилов.

Sunworth Limited – третя іграшка, захована всередині матрьошки під назвою Daxon Holdings Limited. Згідно з документами, її власником є Санжар Самієв. Виходець із Самарканда Санжар Самієв є родичем Фазилова, одним зі старих членів його глобальної бізнес-мережі.

Економічні експерти називають таку корпоративну реструктуризацію просто як послуги з організації обходу міжнародних санкцій для кремлівського бізнесу.

Буровий монополіст

“Eriell Corporation” зареєстрована у Празі в 1999 році. Спочатку компанія займалася продажем російського бурового обладнання до Узбекистану, але потім сама почала укладати бурові контракти і завдяки співпраці з “Узбекнефтгазом” поступово стала монополістом у бурових роботах на узбецьких нафтових і газових родовищах.

У 2008 році Eriell вийшла на російський ринок і уклала контракти з такими гігантами, як “Газпром”, “Роснефть”, газовою компанією Тимченка Новатек. Згодом “Газпромбанк” купив 46-відсотковий пакет акцій Eriell за 100 млн дол.

За останні шість років Eriell і Enter Engineering (ще одна компанія, якою володіє Фазилов  разом із “Газпромбанком”) були обрані генеральними підрядниками, разом або окремо, щонайменше в дев’яти великих нафтогазових проектах загальною вартістю 23 млрд дол.

З точністю визначити кінцевих бенефіціарів Eriell складно через використання номінальних власників. Судячи з документів, вона перебуває у спільній власності Фазилова, “Газпромбанку” і російської компанії AMGA Consulting, зареєстрованої за тією самою адресою, що й компанії Тимченка та його зятя. Ділові партнери Тимченка також були причетні до компаній, які володіли частками з Eriell.

Різні джерела в узбецькому енергетичному секторі незалежно одне від одного називають Фазилова ключовою людиною “Газпрому” в Узбекистані.

Висновки

Фазилов Бахтіор Шухратович постає перед нами як майстер балансування на межі компромісів. Його бізнес компанії мають чіткі зв’язки з російськими фінансовими структурами та найближчими до Кремля особами.

Крім того, Фазилов є Президентом Федерації хокею Узбекистану і бере активну участь у вихованні молодих талантів, що також негласно пов’язує його із володарем кремля, який використовує спорт як один із факторів впливу в якості софт пауер.

Ці дані вказують на те, що Фазилов – не просто успішний бізнесмен, а й потенційний гравець у тіньовій грі між Москвою та Центральною Азією.

Єлизаветі Пєсковій 27 років. Про появу у незмінного прес-секретаря президента зятя ЗМІ писали ще 2021 року. Тоді обранцем Піскової називали її бізнес-партнера – чеченця Руслана Голбазова. Однак підтверджень цьому, окрім джерел, не було.

Але як з’ясувала «Верстка», Пєскова жодного разу не була одружена до літа 2024 року. Вісім місяців тому”14 липня” вона розписалася з 25-річним петербуржцем Данилом Ромашовим (копія акта про укладення шлюбу є в розпорядженні редакції) і взяла прізвище чоловіка. Сам зять Пєскова розлучився зі своєю колишньою дружиною – донькою петербурзького мільярдера – за два дні до цього.

Ще через чотири місяці у пари народився син (копія акта народження також є в розпорядженні «Верстки»). Пологи проходили у клінічному шпиталі «Лапіно» у Підмосков’ї.

З періодом вагітності Піскової збігається відсутність її активності у громадському полі й у соцмережах. Останній свій пост перед тривалою перервою вона опублікувала в Instagram 23 травня 2023, а про її присутність на публічних заходах востаннє повідомлялося в липні того ж року.

Мовчання в Instagram вона перервала лише 30 листопада 2024 року” через 12 днів після народження дитини. Ще через кілька місяців, як зауважила «Верстка», прізвище Пєскової змінилося на Ромашову і в Єдиному державному реєстрі юросіб, свідчать дані «Контур. Фокус».

Хто такий Данило Ромашов?

Данилові Ромашову 25 років. Його батько Григорій родом із Нафтеюганська, але як мінімум з нульових вони проживали у Петербурзі. Батьки зятя Пєскова не виділяються будь-якими активами чи зв’язками, які могли б віднести їх на один соціальний щабель із сім’єю прес-секретаря президента: у Григорія Ромашова є лише ІП з виручкою 5,5 млн рублів за 2024 рік.

Попри це ще з юного віку Ромашов обертається серед петербурзьких еліт і веде спільний «бізнес» з оточенням губернатора Олександра Беглова. У лютому 2019 року, коли йому ще не було 20 років, Ромашов став співвласником ТОВ «НБК-Будівництво», яке займалося керуванням нерухомістю.

Чим відоме «НБК-Строительство»?

За кілька місяців до отримання Ромашовим частки у фірмі вартість активів на її балансі досягла 2,5 млрд рублів, а виторг – 592 млн рублів. Молодій людині тоді відійшли 35% компанії, а решта 65% залишилися в засновника фірми – Андрія Скоблова.

Андрій Скоблов – син Валерія Скоблова, який з 1991 по 2003 рік був начальником Санкт-Петербурзького суворовського військового училища. У 2014 році 27-річний Скоблов обрався муніципальним депутатом у Правобережному окрузі Санкт-Петербурга від «Єдиної Росії».

У 2021 році він разом із трьома партнерами i заснував групу будівельних компаній Element Development, яка відразу почала скуповувати під свої проекти землю в Петербурзі на десятки мільярдів рублів.

В останні роки Скоблов, схоже, входить до близького кола Олександра Беглова. Наприклад, у травні 2022 року він супроводжував губернатора Санкт-Петербурга під час ходи безсмертного полку. У червні того ж року взяв участь у зустрічі Беглова з головою Держдуми В’ячеславом Володіним на ПМЕФ. А у вересні їздив разом із ним у захоплений Маріуполь.

У свою чергу, Ромашов також активно супроводжує Скоблова, як сам Скоблов Беглова. Наприклад, у вересні 2021 року та квітні 2022 року вони разом бронювали авіаквитки на рейс з Москви до Петербурга, свідчать дані бази авіаперельотів «Сірена». А в липні 2023 року спільну броню на рейс з Петербурга до Москви разом із ними робив ще один співвласник Element Development Віталій Коробов. Крім того, у телефонних книгах інших користувачів номер Ромашова записано як «Даня Пом. скоб».

Однак відносини між зятем Пєскова і Скобловим не обмежуються лише бізнес-інтересами, разом вони проводять і дозвілля. Причому робили вони ще задовго до того, як стали співвласниками компанії і до повноліття Ромашова. Наприклад, 2016 року вони разом відпочивали на яхті. Фотографію з відпочинку, присвяченого шкільному випускному, опублікувала актриса Поліна Сідіхіна. Випуск зі школи того року відзначала тодішня дівчина Ромашова – Василіса Комолова. Ймовірно, після початку відносин з нею та знайомства з її сім’єю Ромашов і зблизився зі Скобловим.

Василиса Комолова – дочка петербурзького мільярдера Ігоря Комолова, який, зробив свій стан на заснованій ним мережі з продажу автозапчастин «ЄвроАвто», а в останні роки теж зайнявся девелопментом.

Ромашов та дочка мільярдера разом навчалися у 105-ій гімназії Санкт-Петербурга, їхні стосунки тривали як мінімум з весни 2016 року, про це свідчать спільні фотографії із соцмереж. Наприклад, у травні 2016 року «ЄвроАвто» святкувала день народження компанії на Кіпрі в готелі Annabelle – дружина Ігоря Комолова публікувала в соцмережах фото звідти на тлі пальм. Фотографію точно на такому ж фоні викладав у себе у Вконтакті і Ромашов. На той момент друга дочка мільярдера – “Анастасія Комолова” – вже була одружена з Скобловим.

Восени 2022 року Данило Ромашов та Василиса Комолова зіграли весілля, урочистості відбулися у Державній резиденції К-2 на Кам’яному острові. Був на ній, зрозуміло, і Андрій Скоблов, який став того дня родичем свого молодого бізнес-партнера. Під час клятви Ромашов жартома відповів «Ні» на запитання, чи бере він за дружину Комолову, а потім додав: «Ну як я можу її не взяти? Звичайно, я люблю її більше за життя».

Через трохи менше двох років – 12 липня 2024 Ромашов розірвав шлюб з Комолової, а вже 14 липня одружився на Єлизаветі Піскової.

Компанія Єлизавети Піскової Centrum Moscow різко наростила доходи після початку війни

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Єлизавета Пєскова опублікувала у себе в Instagram сторіс з хештегом #нетвійні, але незабаром його вилучила. Посада, що недовго провисіла, не вберегла її від санкцій» — спочатку у березні 2022 року доньку прес-секретаря президента внесли до списку санкцій США, а через трохи більше двох місяців» до списку Євросоюзу.

Коментуючи попадання під санкції, Пєскова назвала «божевіллям» ідею «вводити санкції щодо дорослих дітей, які вже давно ведуть своє особисте і професійне життя». На початку 2023 року вона продовжила дотримуватися цієї лінії і заявила, що «гучне прізвище може бути скоріше важким вантажем, ніж привілеєм».

«Мені завжди хотілося довести (собі насамперед), що в мене щось виходить за рахунок власних старань, а не тільки завдяки прізвищу», – заявила тоді Пєскова.

Дочці прес-секретаря президента належить 30% у компанії Centrum Moscow, яка займається організацією «музейних експозицій, виставкових стендів та арт-просторів, а також виробництвом «інтерактивного та мультимедійного контенту будь-яких форматів». Серед клієнтів компанії – уряд Москви, Мінсільгосп, Мінпромторг та інші держструктури.

Після введення санкцій проти Піскової, Centrum Moscow різко наростила прибутки. За підсумками 2022 року компанія збільшила виручку в 70 разів – до 137 млн ​​рублів. Через рік цей показник виріс ще в 3,6 рази – до рекордних 497 млн ​​рублів.

Більшість українців вважають справедливими застосовані до Порошенка, Медведчука та Коломойського санкції і виступають проти їх зняття, поки ті не повернуть державі кошти та не понесуть юридичну відповідальність. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного компанією “Active Group”.

“Санкції проти олігархів Медведчука, Порошенка та Коломойського вважають заслуженим покаранням 65,2% українців, з них 34,1% – “однозначно заслуженим”, а 31,1% – “більше заслуженим”, – йдеться в результатах дослідження.

Також 50,1% українців вважають, що зняття санкцій можливе лише після понесення вказаними політиками та олігархами юридичної відповідальності, зокрема 31,3% опитаних наполягають на кримінальній відповідальності.

Майже 20% вважають, що санкції не можна знімати за жодних умов, навіть, якщо фігуранти понесуть відповідальність. Водночас лише 6,2% українців підтримують скасування санкцій.

Також, більшість українців висловилися проти участі підсанкційних політиків у виборах.

“Щодо участі підсанкційних політиків у виборах, 68,9% опитаних висловилися “проти”, з яких 41,6% – “однозначно ні”, а 27,3% – “швидше ні”. Однозначну підтримку цьому питанню висловили лише 12%, а “швидше так” відповіли 13,8% опитаних”, зазначають соціологи.

Дослідження здійснено компанією “Active Group” за допомогою онлайн-панелі “SunFlower Sociology” на замовлення Аналітичного центру “Політика майбутнього”. Метод: анкетування громадян України віком 18 та більше років. Вибірка: 1500 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Період збору даних: 6 березня 2025 року.

Як відомо, 13 лютого були запроваджені санкції проти низки олігархів та політиків, які створювали загрозу національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України та сприяли терористичній діяльності. В тому числі до списку увійшли Петро Порошенко, Ігор Коломойський та Віктор Медведчук.

Зокрема, Петра Порошенка звинувачували у лобіюванні Харківських угод (ЧФ в Криму); фінансуванні терористів (купівля вугілля з ОРДЛО); торгівлі у війну з Росією (Липецька фабрика, завод “Богдан” в РФ тощо); спільному з Медведчуком та росіянами незаконному відчуженні нафтопроводу у держави тощо.

Раніше ЗМІ повідомляли, що в січні 2025 року народний депутат Петро Порошенко вивів з України 1 мільярд 48 мільйонів гривень та ще 986 млн грн подарував, а потім його зупинили санкції.

Експерт зазначає, що в кінці січня, за два тижні до санкцій, Порошенко вивів з України в іноземні папери 1 мільярд 48 мільйонів 635 тисяч гривень. Ще 986 мільйонів гривень, політик переписав шляхом дарування на невстановлену особу.

“Порошенко за декілька тижнів вивів з країни мільярди, ховаючись від закону та санкцій. Поки держава занурена у переговорний процес, найзаможніший народний депутат Петро Порошенко, зайнятий порятунком своїх статків, які наскиртував у війну. Згідно зі свіжими даними порталу декларацій НАЗК, “гетьман” намагався врятувати хоч частку своїх мільярдів, розпихавши їх по закордонах, як той керівник МСЕК з горою кешу на ліжку ховав пачки по шафках та комодах”, — зазначає Гладких.

В якості доходу Порошенко вказав в декларації близько мільйона доларів.

“Показав заробіток лише на скромний мільйон доларів. Чому на скромний? Тому що Петро Олексійович, поки росіяни нищили та вбивали, збагатився так казково, що буквально за рік перестрибнув з 12 на 3 місце найзаможніших олігархів. Цей законотворець нагріб мільярдів більше, ніж усі 750 його колег з Європарламенту разом узяті. І це у воюючій країні”, — наголошує Гладких.

За словами експерта, цікавим є походження коштів, які були виведені Порошенком за кордон.

“Якщо всі гроші не прийшли по сірих каналах та мутних схемах, чесній людині боятися нічого навіть під загрозою санкцій. Але що, якщо мільярди були наприклад з росії, або з тем Свинарчука, або зі схем Медведчука — тоді треба ці мільярди сховати подалі від закону. Петро Олексійович так і зробив: за пару тижнів до санкцій вивів з країни мільярди”, — пише Гладких.

Експерт також припускає, що виведені з країни мільярди осіли на рахунку одного з синів Порошенка.

“Де ж осіли мільярди? Як варіант, лягли на рахунки сина-ухилянта Порошенка Олексія, який переховується від ЗСУ у Лондоні. Але тут теж є проблема: Олексій – офіційний “ухилєс”, його майно арештоване, а він сам – у розшуку. Навряд підозрюваний у держзраді Порошенко так би ризикував своїми мільярдами. Ймовірно це був хтось інший з його дітей. Бо, нагадаю, більш жадібної істоти, ніж Порошенко годі й шукати”, — резюмував Гладких.

Як повідомлялось, Рада національної безпеки та оборони (РНБО) на засіданні 12 лютого, запровадила санкції проти депутата та олігарха Петра Порошенка. “Кожен, хто знищував національну безпеку України та допомагав Росії, – кожен повинен відповідати. Мільярди, які були зароблені фактично продажем України, українських інтересів, української безпеки, повинні бути заблоковані й повинні працювати на захист України та українців”, – пояснили журналістам причини введення санкцій.

Міністерство юстиції звернулося із запитом до Державного бюро розслідування щодо надання інформації про активи підсанкційного олігарха Костянтина Жеваго для їх подальшого блокування та підготовки звернення до Вищого антикорупційного суду. Про це йдеться в листі Мін’юсту, який стосується реалізації санкцій, запроваджених до Жеваго рішенням РНБО від 12 лютого цього року.

“З огляду на це джерело у правоохоронних органах припускає, що найближчим часом Полтавський ГЗК перейде у власність держави”, – пише “Закон і бізнес”.

Так, раніше у ДБР повідомили про підготовку спільно з Мінʼюстом відповідного звернення до ВАКС. Йдеться про передачу державі корпоративних прав у розмірі 49,5% статутного капіталу Полтавського ГЗК, а також про націоналізацію активів підприємства: 541 об’єкта нерухомості, 172 земельних ділянок, які знаходяться в достроковій оренді на 49 років, залізничних вагонів і колій.

Як відзначає видання, Жеваго вдалося налагодити зв’язки із посадовими особами, які мають опікуватися питанням націоналізації його активів. Зокрема, за даними ЗМІ, до цього кола може входити заступник голови Нацбанку Ярослав Матузка, в результаті чого тривалий час блокувався процес стягнення в дохід держави активів олігарха-втікача.

Раніше прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно 4 посадовців Полтавського ГЗК. Їх підозрюють у незаконному видобутку корисних копалин, зловживанні повноваженнями та легалізації майна в особливо великому розмірі, одержаного злочинним шляхом.

За даними слідства, підприємство, маючи ліцензію на видобуток лише залізної руди, незаконно обробляло та реалізовувало інші породи корисних копалин, отримані під час виробничого процесу. Таким чином, протягом 2015-2021 років було видобуто понад 20 млн куб метрів корисних копалин, а сума завданих збитків довкіллю становить понад 157 млрд грн.

На потужностях ГЗК видобута порода перероблялася на щебінь, який посадовці продавали підприємцям. У такий спосіб вони легалізували незаконно видобуті понад 885 тис. т. щебеневої продукції та порожньої породи на загальну суму 33,5 млн грн.

Сьогодні відзначають День української жінки❤️

Ми хочемо віддати належне жінкам-військовослужбовцям, які демонструють незламну силу, відвагу та рішучість у захисті своєї Батьківщини.

Нехай їхній приклад надихає нас на боротьбу за краще майбутнє та нагадує, що навіть у найважчі моменти світло мужності може перемогти темряву.

Державне бюро розслідувань вручило підозру комбату київської Територіальної оборони, де фіктивно проходив військову службу очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Про це пише “Закон і бізнес”, посилаючись на інформацію самого ЦПК.

“ДБР стверджує, що у комбата: «виник умисел одержати неправомірну вигоду нематеріального характеру для себе у виді використання можливостей від знайомства з Шабуніним В.В.”, – йдеться у статті.

Зокрема, ДБР встановило, що комбат видавав накази про відрядження Шабуніна до НАЗК. Завдяки цьому активіст не виконував бойові завдання і не перебував за місцем служби, проте у 2022-2023 роках отримував грошове забезпечення військовослужбовця у повному обсязі. А комбат відповідно підписував ці розрахунково-платіжні відомості.

За даними ДБР, загалом за 6 місяців на виплати Шабуніну було витрачено понад 224 тис. грн бюджетних коштів.

Також ДБР підозрює командира 207 батальйону ТрО в тому, що він безпідставно дозволив відрядження Шабуніна до центрів благодійної допомоги у Харкові та Миколаєві. Проте відомостей про отримання військовою частиною гуманітарної допомоги та матеріально-технічних засобів немає.

У звʼязку з цим ДБР підозрює комбата у зловживанні службовим становищем, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 Кримінального кодексу.

Нагадаємо, Шабунін довгий час ухиляється від служби в армії: він фіктивно числився на службі в батальйоні ТрО, де отримував зарплатню і “бойові”, але при цьому мешкав у Києві. За сприянням керівництва НАЗК він був нібито відряджений до агентства, де також не з’являвся.

ДБР розслідує низку кримінальних справ щодо Шабуніна: зокрема, про ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипа Nissan Pathfinder.

Громадський діяч і військовий Дмитро Корчинський звинуватив журналіста Юрія Бутусова у компрометації української влади на користь інтересів США та РФ, які об’єдналися проти України.

Про це Корчинський написав у своєму Телеграм-каналі, коментуючи тиск президентів цих країн на українське військове й політичне керівництво.

“Бутусову здається, що саме Бутусов краще, ніж генеральний штаб знає ситуацію на фронті; краще, ніж Міністерство оборони вміє реформувати ЗСУ; краще, ніж президент розуміється на міжнародній політиці; краще, ніж антикорупційні органи вміє боротися з корупцією; краще, ніж бульдозер вміє копати шанці… Такі як Бутусов роблять це щиро, тобто з почуття особистої образи на те, що влада не виконує його розпоряджень”, – пише Корчинський.

За його словами, українці мають відкинути вимоги ворогів, і не слухати тих, хто їм підспівує, прикриваючись нібито патріотизмом.

“Бутусов, як і Путін, як і кожен пропагандист, говорить багато правди – відсотків 20. Решта – або брехня, або брехливі “інтерпретації”, – вважає Корчинський. На його думку, такі люди є небезпечними і деморалізують суспільство, але завдяки своїм маніпуляціям із правдою і зрадою отримують фінансування.

“Всі, хто зараз гратимуть на руку Путіну і Трампу – вороги, навіть, якщо самі себе вважають патріотами”, – додав Корчинський.

60-річний мешканець Трускавця пропонував військовозобов’язаним чоловікам “квиток” до ЄС, виготовляючи документи для виїзду через пункт пропуску.

📌 Тарифний план був простий:
🔹 14 000$ – нелегальний перехід через “зеленку”
🔹 20 000$ – виїзд як водій вантажівки

Клієнт обрав “елітний” варіант, однак замість кордону опинився у спецоперації правоохоронців. 12 вересня у Самборі зловмисника затримали після отримання 20 000$.

Тепер суд вирішуватиме його долю, а йому загрожує від 7 до 9 років за ґратами та конфіскація майна.

🔥 Висновок простий: “бізнес на втечах” – шлях у тюрму!

11 тисяч доларів за «перспективу» замерзнути в Тисі
На Закарпатті викрили канал нелегальної переправи
та припинено спробу переправлення через українсько-румунський кордон одного громадянина України.
Організував незаконну оборудку 35–річний житель Рахова.
Зловмисника заскочили на гарячому у момент отримання ним неправомірної грошової винагороди у розмірі 11 тисяч доларів США від 24-річного жителя Івано-Франківщини. За вказівкою переправника, молодий прикарпатець повинен був перетинати кордон поза пунктами пропуску. Нехтуючи життям свого клієнта, переправник спонукав його до перепливання річки Тиса. Зважаючи на зниження температури повітря у регіоні до мінусових показників, річка та підходи до неї подекуди вкриті кригою, а тому перепливати її вкрай небезпечно.
Наразі закарпатцю вже оголошено про підозру за ч.3 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) Кримінального кодексу України. У разі доведення вини підозрюваного у суді, йому загрожує покарання у вигляді позбавленням волі до дев’яти років.
Рахівський районний суд постановив взяти його під варту на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 605 000 гривень.
Слідчі дії щодо встановлення всіх обставин кримінального провадження тривають.

Три доби ходили в горах – прикордонники знайшли в Карпатах двох знесилених порушників

35-річного жителя Києва та 25 річного жителя Горішніх Плавнів, що на Полтавщині, затримали поблизу кордону з Румунією.

Під час патрулювання високогірної ділянки наряд побачив на снігу людські сліди. За 10 метрів до кордону правоохоронці наздогнали порушників, які спробували втекти від прикордонників. Почувши позаду попереджувальні постріли знесилені втікачі зупинилися.

Затримані розповіли, що самостійно проклали маршрут в Румунію та 3 дні йшли горами. Чоловіки були сильно втомлені. Їх доставили на прикордонний підрозділ, де ті зігрілися, відпочили і поїли.

Стосовно затриманих оформили документи адміністративного провадження за ст.204-1 КУпАП «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України».

Справу скерували до суду.

Шістьох порушників кордону затримали учора прикордонники Мукачівського загону на березі Тиси.

Для здійснення правопорушення зловмисники обрали темний час доби, адже вважали, що так вони зможуть залишитися непомітними для прикордонних нарядів. Про те, що перепливання невідомої для них водойми взимку та ще й вночі є вкрай небезпечно для життя та здоров’я – воліли не думати.

Чотирьох осіб зафіксували прилади дистанційного моніторингу кордону з Угорщиною. Група реагування від відділу прикордонної служби «Вилок» затримали їх одразу після подолання загороджувального паркану. Трьом із затриманих була потрібна допомога, оскільки, долаючи паркан з єгози, вони порізали руки.

Чоловіки повідомили, що усі вони є жителями Черкащини. У Тису збиралися лізти на виконання вказівок переправників, які запевнили, що річка мілка й абсолютно безпечна. За такі обіцянки чоловіки віддали ділкам «аванс» по 2500 доларів США за кожного. Кінцеву ціну за послуги їм повинні були повідомити у випадку успішного перепливання водойми, з якої від початку повномасштабного вторгнення витягли 44 потопельники.

Ще два відчайдухи – закарпатець та житель Херсонщини, самотужки склали маршрут незаконного перетинання кордону з України в Румунію через Тису та спробували втілити свій план у життя на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Великий Бичків». Наряд затримав спритників на околиці села Луг, за 30 метрів до кордону.

Стосовно затриманих склали протоколи про адмінправопорушення, передбачені ст. 204-1 КУпАП «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України, справи скеровано до суду.

Зокрема, в розпорядженні ЗМІ опинилося повідомлення цієї компанії про бронювання Опанасенка, надане йому, як менеджеру звʼязків з громадськістю, починаючи з 14 червня 2024 року.

“Фактично Опанасенко не працює у цьому ТОВ, а лише числиться там фіктивно, щоб отримати бронювання. Опитані працівники компанії повідомили, що жодного разу не зустрічали Опанасенка в своєму офісі на вулиці Предславинській у Києві”, – пише “Закон і бізнес”.

Також стало відомо, що журналіст протягом двох років повномасштабної війни не оновлював свої дані у ТЦК. І зробив це лише у травні 2024 року, після того, як набрав чинності закон про кримінальну відповідальність за неоновлення даних. Саме тоді Опанасенка вперше поставили на військовий облік, присвоївши військове звання “солдат”.

Власником “Євро Таннелс” є колишній працівник податкової служби Борис Загальський. А сама ТОВ спеціалізується на продажі дронів для державних структур. Активи компанії за останній рік зросли до 83 млн грн, а чистий прибуток, зароблений на державних контрактах у 2023 році, сягнув 35 млн грн.

Наразі жодних коментарів від самого Опанасенка не було.

Також ЗМІ встановили, що офіційні доходи його родини значно менші, ніж майно, яким вона володіє. Так, сам журналіст є власником квартири у Києві і двох машин. Його батьки володіють автомобілем, будинком у Київській області, земельними ділянками площею 2,3 та 0,43 га та ще однією невеликою земельною ділянкою в Ірпені.

А батьки дружини мають у власності: квартиру в Києві, будинок і 2 земельні ділянки на Київщині, а також машину.

Нагадаємо, за даними ЗМІ, від армії ухиляються також очільник фундації “DEJURE” Михайло Жернаков, Орест Рудий, чоловік співзасновниці ЦПК Дарії Каленюк, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, головний редактор руху “Чесно” Олександр Саліженко, журналіст Юрій Ніколов та інші.

А щодо керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна ДБР розслідує низку кримінальних справ: зокрема, про ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипу Nissan Pathfinder.

Старшого сина колишнього президента України, а зараз народного депутата й лідера партії “Європейська солідарність” Петра Порошенка оголосили в розшук через дворазове ігнорування викликів до Печерського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в місті Києві. Про це повідомляє “Гордон” з посиланням на “Закон і бізнес”.

Як повідомили виданню “ЗіБ” джерела у Збройних силах України, Олексій Порошенко отримав повістки 4 вересня і 21 жовтня 2024 року, однак не з’явився за жодним із викликів.

Син Порошенка має військове звання лейтенанта запасу. Його неявка за повістками є порушенням законодавства України, яке регулює мобілізаційні процеси й обов’язковий військовий облік, підкреслили у виданні.

Telegraf писав, що Олексій Порошенко ще до повномасштабного вторгнення виїхав у Лондон і звідти не повертався.

Федеральна державна інформаційна система «Зерно» є автоматизованою системою, призначеною для відстеження поставок зерна та його перероблених продуктів на території Росії. Починаючи з 1 березня 2023 року, її використання стало обов’язковим.

Ця система вимагає внесення інформації про кожну партію постаченого зерна або продуктів його переробки. Також до системи заносяться дані про рік врожаю, місце вирощування та інші характеристики кожної партії.

При переміщенні партій, підприємство повинне оформити супровідний документ для ідентифікації зерна (СДІЗ). Для цього заявник має зареєструватися в системі ФДІС «Зерно». В особистому кабінеті формується партія продукції, яка підлягає карантину і планується до переміщення, а також заповнюється форма для створення СДІЗ. На окупованих територіях України реєстрація у ФДІС «Зерно» також є обов’язковою.

Згідно баз даних з ФДІС «Зерно» по окупованій Херсонщині, ми бачимо, що усі операції з зерном здійснені в окупації протягом 2022-2023 років.

Одна з таблиць ФДІС «Зерно» містить детальну інформацію про врожай 2023 року. У ній відзначені усі виробники, що діють в окупації, кількість гектар у їх володінні, врожайність, а також інформація щодо району, у якому було зібрано продукцію.

Друга таблиця з бази даних стосується безпосередньо партій зерна, на яке оформлювалися СДІЗ. Таблиця містить дані з вересня 2022 до листопада 2023. У таблиці на понад 6 тисяч рядків міститься інформація про 233 компанії, а також 105 приватних підприємців, що ведуть бізнес в окупації, номери СДІЗ на кожну партію зерна, об’єми, а також адреси призначення разом з найменуванням отримувача.

Тіньове зерно

У мережі майже немає інформації щодо точних об’ємів зерна, яке було зібрано в окупованих територіях. На початку 2024 року Президент Росії Володимир Путін заявив, що на «нових територіях» у 2023 році зібрали 4 мільйони тонн зерна.

Одночасно із цим, дослідники NASA Harvest зазначають, що на окупованих територіях України було зібрано щонайменше 6.4 мільйони тонн тільки пшениці.

Інформація з ФДІС «Зерно», доступ до якої нам вдалося здобути, розкриває більш детальні статистичні дані щодо кожного регіону РФ, а також щодо територій України, які були анексовані у 2014 та 2022 роках.

Станом на листопад 2023 року на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей було зібрано 5.7 мільйонів тонн врожаю, зокрема 4.7 зернових та 679 тисяч тонн олійних. На території Криму окупанти зібрали ще 2.6 мільйони тонн зернових, а також 86 тисяч тонн олійних.

Отже, загальна кількість врожаю, якого не дорахувалася Україна у 2023 році, згідно з інформацією з ФДІС «Зерно», складає мінімум 8.5 мільйонів тонн.

Багато документів, які не увійшли в розслідування, однак які є корисними для дослідження теми агробізнесу в окупації. Документи звернень понад 60 компаній та приватних підприємців до окупаційної адміністрації Херсонщини, розкривають численні випадки привласнення українських аграрних підприємств і не тільки.

Деяка інформація про привласнення агропідприємств на Херсонщині надає додаткового контексту інформації з першої таблиці ФДІС «Зерно».

Згідно з базою даних, за 2023 рік в окупованій Херсонщині було зібрано понад 1.3 мільйона тонн різноманітної агропродукції, зокрема ячменю, пшениці, гороху, кукурудзи тощо.

До прикладу, російська компанія «НИКА» з реєстрацією у Воронезькій області РФ у 2023 році намагалася привласнити низку покинутих бізнесів. Це випливає з листа заступника міністра Мінстрою РФ Васильєва до гауляйтера окупованої Херсонщини Володимир Сальдо.

Інформація з ФДІС «Зерно» свідчить про понад три тисячі тонн, які ТОВ «НИКА» зібрала з полів Чаплинського району, які числяться за нею як такі, що перебувають під «орендою». Отже, можна зробити висновок, що «НИКА» все ж отримала у керування покинуте українське майно.

Інший випадок стосується приватних підприємців Олександра та Євгенія Нємикіних, а також Павла Нємичко, які разом звернулися до окупантів щодо можливості взяти в «оренду» покинуте майно, що знаходиться в селі Верхні Сірогози.

Записи його діяльності також присутні в таблиці з урожаєм 2023 року з бази ФДІС «Зерно». Компанія «Агри-Юг» зібрала по тисячі тонн ячменю та озимої пшениці.

Брехливий Грифон або хто в окупації не бреше?

Друга таблиця з бази ФДІС «Зерно» стосується усіх оформлених СДІЗ на партії, що в сумі свідчать про 1.3 мільйони тонн агропродукції, яка була задекларована з вересня 2022 по листопад 2023.

Судячи з інформації з другої таблиці бази, до Ростовської області та Краснодарського краю окупанти вивезли понад 184 тисяч тонн агропродукції. Також міститься інформація про Воронезьких, Курських, Липецьких та Кримських покупців.

Компанія «Грифон Агротранс», яка у 2023 році просила про надання квот на безмитний вивіз агропродукції з окупованої Херсонщни, директор якої під час спілкування з журналістами сипав погрозами, а пізніше всіляко намагався применшити свою злочинну діяльність в окупованій Херсонщині, порекомендував менше цікавитися справами компанії. Більше того, директор «Грифон Агротранс» Григорій Ставіцький, заявив, що зерно є власністю нібито Російської Федерації.

У базі даних ФДІС «Зерно» по Херсонській області міститься майже 350 рядків інформації про операції, здійснені компанією Ставіцького.

До прикладу, найчастіше серед отримувачів вантажу значиться ТОВ «АВАЛ», що знаходиться в окупованому Севастополі, однак також є інша інформація про компанії з Ростову, Краснодару та Воронежу.

Так, наприклад, серед компаній, які купували ячмінь та горох з Херсонської області значиться ростовська ТОВ «Топ Грейн Л.Т.Д.». Ця компанія існує з 2005 року, а її керівники – Сергій та Ольга Басови – входять до 50 найбагатших людей Ростовської області.

З бази даних ФДІС «Зерно» ми знаємо про як мінімум 2000 тонн ячменю та 2800 тонн гороху, який придбала ростовська фірма від «Грифон Агротранс».

Завдяки витоку з російської таможні, наданої Вёрстка, ми маємо інформацію про зовнішньоекономічну діяльність ростовської фірми. «Топ Грейн Л.Т.Д.» має доволі широку географію іноземних покупців, починаючи з Туреччини, Китаю, Йорданії та закінчуючи країнами ЄС: Італія, Греція, Бельгія, Іспанія, Португалія.

№49-у або бізнеси з орбіти Сальдо

У липні 2023 року на території окупованої Херсонщини було поширено так званий «указ губернатора Херсонської області №49-у», який стосується порядку видачі «дозвільних» документів на вивіз окремих видів агропродукції за межі Херсонської області.

Згідно з документом, з 1 серпня 2023 року було введено заборону на видачу подібних дозволів на вивіз тим компаніям, які не були зареєстровані у ФДІС «Зерно». Окрім того, окупантами було визначено низку компаній та установ, які можуть надавати подібні дозволи. Серед них: «Мінсільгосп» (він же «МінАПК»), ДУП «Херсонська зернова компанія», яка керує Братолюбівським та Партизанським елеваторами, ТОВ «Б-АГРО» — керує Новоолексіївським та Сірогозським елеваторами, а також компанія «Еверест» з Рівненським елеватором.

Якщо з «Мінсільгоспом» та ДУП «ХЗК» все очевидно — вони мають безпосереднє відношення до Сальдо, то «Б-АГРО» та «Еверест» не настільки прозорі.

Компанія «Еверест» фігурує у листі заступника міністра Мінстрою РФ Васильєва до гауляйтера окупованої Херсонщини Сальдо, про який йшлося вище. Отже, Васильєв прозоро натякає Сальдо, що компанію, яка хотіла привласнити елеватор, обділили увагою. Пізніше, судячи з указу 49-у, «Еверест» все ж отримав бажаний актив.

Власником «Б-АГРО» є Віктор Булюк, син Віталія Булюка, одного з найбільш впливових людей на території Херсонщини, який пішов на співпрацю з окупантами у 2022 році і отримав посаду заступника гауляйтера Сальдо.

База «Зерно» містить інформацію про як мінімум 100 тисяч тонн агропродукції, яку реалізувала «Б-АГРО». Покупцями продукції є найбільш відомі крадії зерна, які також фігурували у розслідуванні «Квоти на грабунок». Це «Кубань-Форвард», «ТД Фрегат» та «Агро-Фрегат».

Журналістам Радіо Свобода вдалося додзвонитися до директорів обох «фрегатів». Очільник «ТД Фрегат» Володимир Поцелуєв заперечував свої зв’язки з компанією.

Директор «Агро-Фрегату» Дмитро Лапкін назвав інформацію про вивіз агропродукції з окупованої Херсонщини «маячнею» і порекомендував журналістам «їхати до Херсону і дивитися хто і що там вивозить».

Однак, «Б-АГРО» не єдина фірма з орбіти Сальдо, якій дісталися ласі шматки українських агробізнесів в окупації. Масив інформації, який був проаналізований для розслідування також містить згадки компаній «Сервис Мясо», «Таврические Свиньи» та «Б-ГРАУНД», якими через своїх партнерів також керує сім’я Булюків. Усі ці компанії у 2023 році займалися привласненням агробізнесів в окупації.

ТОВ «Таврические свиньи» отримали під контроль підприємтво «Рис України». У листі директора компанії Михайла Мотринця йдеться про збільшення податкових надходжень до бюджета на 5.4 мільйони рублів.

Директор «Сервис Мясо» Максим Кугут заявив про збільшення податкових надходжень на 2.3 мільйони рублів після отримання у власність Фермерського господарства «Аделаїда». У листах Кугута до Сальдо також йдеться про передачу майна ще декількох компаній, однак невідомо, чи отримав він їх у кінцевому рахунку.

Від імені директора компанії «Б-ГРАУНД» Кугут також подавав запит на дозвіл взяти під управління ще декількох агробізнесів.

«Зараз ми бачимо одне: ціль всього життя (не тільки роботи) Бутусова – це критика команди Зеленського з ціллю знищення самого Зеленського. А чи програємо ми при цьому війну, його не цікавить», – заявляє Олександр Ліас.

Він звертає увагу на низку питань у біографії та діяльності Юрія Бутусова: починаючи від відсутності профільної журналістської освіти; незрозумілості походження коштів на створення сайту «Цензор.Нет»; наслідків черепно-мозкової травми, через яку Бутусов «іноді не може себе контролювати», і завершуючи висвітленням питань, які наносять шкоду Україні.

«Вагнергейт. Навіть вікіпедія пише, що його роздув Бутусов. Тобто це є секретна спецоперація української розвідки, про яку до подробиць знав Бутусов. Ми мали нібито найняти на роботу купку вагнерівців, посадити їх у турецький пасажирський літак, а потім під якимось приводом посадити цей літак в аеропорту Києва і там їх заарештувати. Схоже на марення шизофреніка. Адже зрозуміло, що посадити чужий літак було б проблематично, а вагнерівці з літака не вийшли б, а взяли б у заручники пасажирів. Було б багато крові та повна дискредитація України на міжнародній арені. Всю цю вакханалію припинив Єрмак, після чого Бутусов вважає його особистим ворогом», – зазначає  Ліас.

Він додає – зараз Юрій Бутусов критикує Андрія Єрмака з метою зірвати Саміт миру, організацією якого той займається.

«Єрмак, по суті, є довіреною людиною президента. Тобто він контролює операції від імені президента і повідомляє президентові про їх виконання. Зеленський не може займатися всім одразу, він і так працює 25 годин на добу. Єрмака поважають за кордоном і він веде переговори не лише щодо саміту, а й щодо зброї. І лити бруд на нього – це означає знижувати рівень довіри до України під час війни», – підкреслює Ліас.

]]> https://ukr-live.com/news/178368?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=oficzera-viddilennya-czentralnogo-upravlinnya-vsp-vykryto-na-oderzhanni-habara-za-praczevlashtuvannya-vijskovozobovyazanogo Sat, 08 Jun 2024 08:36:06 +0000 https://ukr-live.com/?p=178368 За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора викрито та повідомлено про підозру офіцеру одного з відділень Центрального управління військової служби правопорядку в одержанні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України).

За даними слідства, підозрюваний за 5 тис доларів США пообіцяв влаштувати громадянина до регіонального відділення ВСП.

Підозрюваному обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 605 600 грн.

Досудове розслідування здійснюється слідчими ГСУ ДБР за оперативного супроводу ДВБ Нацполіції України та у співпраці і взаємодії з Управлінням внутрішньої безпеки Міністерства оборони України.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

весна 2024
У червні бельгійці голосуватимуть за представників у регіональному, національному та європейському парламентах. Лідирує у виборчих перегонах радикальна сепаратистська партія «Фламандський інтерес», яка не лише виступає за відокремлення Фландрії, але й має найбільшу кількість прихильників Кремля серед своїх представників.

Еволюція та суперечливі альянси фламандського націоналізму.
Фламандський інтерес (Vlaams Belang)
«Фламандський інтерес» — це ребрендинг партії «Фламандський блок», яка розпалася після рішення суду в 2004 році, який засудив партію за расизм. Після реорганізації у «Vlaams Belang» партія продовжила основну філософію свого попередника, проводячи кампанію на сепаратистській та фламандській націоналістичній платформі.
Як і «Vlaams Blok», «Vlaams Belang» спочатку користувалася популярністю серед фламандського електорату і була однією з найуспішніших націонал-популістських партій у Європі. Проте з 2008 року партія зазнала зниження підтримки та членства, що збіглося з внутрішніми суперечками всередині партії та зростанням поміркованого націоналістичного Нового фламандського альянсу (Nieuw-Vlaamse Alliantie, N-VA), який також підтримує незалежність Фландрії . Під нинішнім керівництвом Тома Ван Грікена Vlaams Belang почав відновлювати підтримку населення та повернувся під час федеральних виборів 2019 року. Потяг до ідеї відділення Фландрії від Бельгії сприяв підтримці ідей Путіна щодо сепаратизму в Україні та анексії Криму. Партійці були присутні на так званих референдумах у Криму та виборах у самопроголошеній Донецькій народній республіці (ДНР), але на цьому підтримка російської інтервенції на Заході не закінчилася.
Філіп Девінтер

У червні 2014 року він зробив спільне фото з тодішнім віце-прем’єром Росії Дмитром Рогозіним (Джерело: Humo ).
Філіп Девінтер — перший віце-президент фламандського парламенту, член міської ради Антверпена та спостерігач на російських виборах. Він також є членом і колишнім лідером Партії фламандських інтересів.
Депутат Палати представників Бельгії Філіп Девінтер, який вже був спостерігачем на парламентських виборах у Росії в 2016 році, зазначив, що процес під час президентських виборів 2018 року був краще організований не тільки з технічної точки зору, але й з точки зору організації допоміжних заходів.
У лютому 2017 року він відвідав російську військову базу Хмеймім у Сирії та зустрівся з сирійським диктатором Асадом, назвавши Росію «єдиною країною, яка надає реальну допомогу сирійському народу». [2, Ria.ru]
У 2018 році у складі бельгійської делегації відвідав Ялтинський міжнародний економічний форум у Криму, де планувалося надати 50 млн євро інвестицій для розвитку кримського бізнесу. [3, Ridus.ru]
Філіп Девінтер також працював над відкриттям представництва Автономної Республіки Крим у Брюсселі. За словами бельгійського депутата Філіпа Девінтера, представництво допоможе «організовувати культурні проекти», подолати «негативний порядок денний навколо регіону» і дозволить «європейським бізнесменам реалізовувати бізнес-проекти на півострові». [4, Iz.ru]
У січні 2018 року він був співавтором резолюції про зняття санкцій з РФ, яка була подана до парламенту Бельгії. [5, Gazeta.ru]
У жовтні 2020 року, коментуючи отруєння Навального, він заявив, що не вірить у причетність російської влади, натомість натякнув на причетність «певних сил» із Західної Європи. [6, Rambler.ru]

Джерело: Голос Європи
У березні 2022 року Філіп Девінтер дав інтерв’ю австралійському військовому кореспонденту Метту Вільямсу, яке опублікував на власному YouTube-каналі. Хоча в цьому інтерв’ю Філіп Девінтер засудив дії Путіна і назвав його агресором, він виступив проти жорстких санкцій проти Росії та постачання зброї Україні. [7, Youtube.com]
Бельгійський депутат Філіп Девінтер, представник правопопулістської партії Vlaams Belang, дав інтерв’ю «Голосу Європи» у грудні 2023 року.
Медіаплатформа «Голос Європи» також увійде до майбутнього 14-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії. Про це заявила віце-президент Єврокомісії Вера Йоурова. Наприкінці березня 2024 року уряд Чехії включив цю компанію в національний список санкцій, оскільки чеські спецслужби вважали, що платформа намагалася вплинути на європейські вибори. [9, Irozhlas.cz]

У червні 2014 року він брав участь у парламентській конференції в Москві, яка фінансувалася з російського бюджету під головуванням тодішнього спікера Держдуми Наришкіна. [10, Onderweg.boggermeys.be]

Френк Крейелман

У березні 2014 року Френк Крейелман брав участь у фейковому референдумі в Криму, заявивши, що кожен народ має право на самовизначення незалежно від міжнародного права. Разом з Люком Мішелем і Жан-П’єром Вандерсміссеном, ключовими фігурами Національно-європейської партії (Parti Communautaire National-Européen, PCN), які відомі своїми тісними зв’язками з російською політикою та участю в сумнівних міжнародних виборчих місіях. Їхні дії відображають загальну ідеологію PCN, яка підтримує націоналістичні та сепаратистські рухи, особливо коли вони просувають інтереси Росії.
PCN та її члени, в тому числі Френк Крейелман, Люк Мішель і Жан-П’єр Вандерсміссен, базуються на ідеологічному прагненні створити єдину європейську державу, що простягається від Росії до Атлантичного океану. Ця ідеологія часто включає підтримку геополітичних інтересів Росії та антизахідну риторику, спрямовану на розкол Європейського Союзу та зміцнення Росії як домінуючої сили в Євразії.
Після «референдуму» Крейельман продовжив свою діяльність, ставши «спостерігачем» на так званих виборах у «Донецькій народній республіці» в листопаді 2014 року та знову в 2018 році. Фламандського альянсу також був присутній, про нього ми поговоримо окремо.

Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року в інтерв’ю російському каналу Sputnik News він виступив проти надання зброї Україні, порівнявши в соцмережах вторгнення Росії з бомбардуваннями Сербії НАТО. Він стверджував, що війна була «частково спровокована іноземними силами з геополітичними та фінансовими планами, які не поважають Україну», і що конфлікт виник через «постійне переміщення кордонів ЄС і НАТО на схід». [11, Sputnikglobe.com ]
У своєму профілі у Facebook він публікує статті, які частково виправдовують збройну агресію Росії в Україні та агітують проти військово-технічної співпраці між ЄС та Україною. [12 Facebook.com].
Френк Крейелман, колишній член ультраправої фламандської партії Vlaams Belang у Бельгії, був замішаний у значному шпигунському скандалі, пов’язаному з Китаєм. У звітах детально описано, як Крейелмана нібито завербували китайські спецслужби, щоб впливати на європейську політику на користь Пекіна. Це включало спроби схилити дискусії на чутливі теми, такі як Гонконг, уйгури та енергетична безпека Європи. Його дії нібито координувалися через спілкування з офіцером китайської розвідки на ім’я Даніель Ву, який намагався послабити відносини США та ЄС. [13, Politico.eu]
Скандал було розкрито завдяки спільному розслідуванню провідних міжнародних ЗМІ, зокрема Financial Times, Der Spiegel та Le Monde. Розслідування підкреслило складність справи та її міжнародне значення. Після того, як факти були розкриті, Vlaams Belang швидко дистанціювався від Крейельмана та виключив його з партії. [14, Brusselstimes.com]
Справа Крейелмана також привернула увагу до його брата Стівена Крейелмана, активного однопартійця, який брав участь у подібних діях. Однак Стівен стверджує, що не знав про шпигунський контекст дискусій, ініційованих його братом. [15, Brusselstimes.com ]
Ян Пенріс

Путін має ногою в дверях у Vlaams Belang | Фото | hln.be
Ян Пенріс – депутат міської ради Антверпена та муніципальний радник Антверпена, спостерігач на фейкових виборах у «Донецькій народній республіці» (ДНР). Він є членом Партії фламандських інтересів.
У березні 2014 року разом із відомими Френком Крейельманом, Люком Мішелем і Жан-П’єром Вандерсміссеном він незаконно відвідав Крим під час «референдуму», назвавши його «народним гулянням», де «все пройшло правильно». [16, Blogimages.bloggen.be]
У листопаді 2018 року у складі тієї ж групи осіб був присутній як «спостерігач» на «виборах» у «ДНР», заявивши, що вибори там проходять «дуже добре» і бачить «людей, які вірять». у їхній демократії». [17, Dnr-live.ru]
У лютому 2019 року під час пленарного засідання він нецензурно висловився на адресу депутата Каріни Ван Котер, після чого був змушений припинити політичну діяльність і пройти лікування від алкогольної залежності. [18, Vrt.be]
На сторінці Яна Пенріса у Facebook є російськомовне привітання радянського маршала Жукова з днем народження від «представника ДНР в Бельгії» разом із згаданим Крісом Романом. [19, Facebook.com]
Крістіан Верогстраете
Крістіан Веругстрате є почесним членом фламандського парламенту та колишнім членом Партії фламандських інтересів.
У березні 2014 року він незаконно відвідав Крим під час «референдуму» з уже відомими фігурантами. [20, Exrus.eu]
У листопаді 2018 року був присутній як «спостерігач» на «виборах» в «ЛНР» (ЛНР). На цих виборах лідером псевдореспубліки було обрано Леоніда Пасічника. [21, Euromaidanpress.com].
Станом на 2022 рік припинив політичну діяльність.
Йохан Декмін
Йохан Декмін був обраний членом фламандського парламенту від виборчого округу Східна Фландрія у 2019 році.
Він був присутній на виборах президента Росії у 2018 році разом із двома іншими бельгійцями, Філіпом Чансом Вілмоттом (юрист) та Гілбертом Доктороу, відомим коментатором і аналітиком з міжнародних відносин, відомим своїми проросійськими поглядами та активною участю в російських ЗМІ. Протягом своєї кар’єри Доктороу часто з’являвся на російських телеканалах, таких як RT і програми Володимира Соловйова, де він часто висловлював підтримку російській зовнішній політиці, включаючи її дії на міжнародній арені. Його критична позиція щодо політики США та ЄС разом із закликами до більш жорстких заходів з боку Росії відображає його глибоку віру в необхідність зміцнення позицій Росії у всьому світі.
Спостерігачі з країн ЄС не виявили істотних порушень на виборах президента Росії в Астрахані, заявив журналістам медіаресурсу Interfax.ru представник місії ОБСЄ з Бельгії Йохан Декмін. «Ми відвідали сім дільниць і серйозних порушень не виявили. Загальне враження хороше. Єдине, що мені не сподобалось, так це котики на одній станції. Якщо пломби на всіх станціях зроблені за стандартами, то тут вони були пластикові», – сказав він. [22, Interfax-russia.ru]
Герольф Аннеманс
Герольф Аннеманс – депутат Європарламенту, який не засудив анексію Криму.
Крім того, у 2017 році євродепутат Герольф Аннеманс голосував проти надання Україні безвізу [23. Євроінтеграція.com]. У своїх промовах він часто згадує проросійського професора Тома Зауера з Антверпенського університету, який часто публікується в ЗМІ та виступає на різних конференціях. «Професор» вважає ідентичними ситуації навколо Косова та Криму, звинувачує Захід у війні Росії проти України, розглядає Революцію Гідності як переворот та використовує інші кремлівські наративи.
Кріс Роман
Згідно з відкритими джерелами, Кріс Роман у 1988 році агітував за тодішній Фламандський блок (попередник партії «Фламандський інтерес»). У 1994 році він визнав цю партію занадто поміркованою і покинув її. [24, Hetobservatorium.be]

Крис Роман із ватажком так званої «ДНР» Денисом Пушиліним. (Джерело: HLN )
Бельгієць Кріс Роман, родом з Антверпена, має тісні зв’язки з Росією і називає себе русофілом. Він не лише підтримує нацистську політику Путіна щодо війни в Україні, а й популяризує її в Європі, зокрема на батьківщині. [25, YouTube]
Кріс Роман розпочав свою політичну кар’єру в 1988 році, приєднавшись до партії «Фламандський блок» (попередник нинішньої партії «Фламандський інтерес»). Однак до 1994 року він вийшов з партії через її «надмірну поміркованість». Його відкрита любов до Росії почалася в 2000-х роках. У 2003 році Романа притягнули до кримінальної відповідальності за антисемітські та расистські висловлювання і засудили до дев’яти місяців умовно. За даними бельгійської газети DeMorgen, саме після цього Кріс Роман вперше відвідав Росію за допомогою Павла Тулаєва, ультраправого неоязичницького активіста. Російський історик і філософ Павло Тулаєв вважається одним з ідеологів російських ультраправих. У своїх творах він писав про «білу расу», «білу Русь», називав росіян «сучасними арійцями». [26, Деморген ]

Кріс Роман на псевдовиборах у невизнаній “ДНР” (Джерело: HLN )
У 2007 році після неодноразових візитів до Москви Кріс Роман вирішив відкрити аналітичний центр «Євро-Русь» під гаслом «За велику Європу — від Гібралтару до Владивостока». Кріс Роман неодноразово заявляв, що просуває вісь «Париж – Берлін – Москва».
Бельгійські журналісти-розслідувачі фламандського видання Apache пишуть, що завдяки своєму аналітичному центру Крісу Роману вдалося побудувати «вражаючу неонацистську мережу». Його називають посередником між екстремістськими російськими націоналістами, які мають добрі стосунки з членами путінської партії «Єдина Росія», а також західними ультраправими політиками, такими як Жан-Марі Ле Пен, Нік Гріффін і Девід Дюк.

Кріс Роман позує з представниками N-VA, такими як Тео Франкен і Зухал Демір. Twitter/X
Проросійський аналітичний центр закрили в середині 2021 року. Однак цікаво, що під час його діяльності одним із засновників був Герт Верекем, член партії «Новий фламандський альянс» і громадянка Росії Світлана Астачкіна. Політична сила має націоналістичну ідеологію та виступає за розкол Бельгії, зокрема, за відокремлення Фландрії.
На цьому зв’язки Кріса Романа з Росією не закінчуються. У 2018 році, після початку війни в Україні, він їздив на так звані вибори в так звану «ДНР» як «міжнародний спостерігач». Бельгієць заявив, що на окупованих територіях відбулися «відкриті та прозорі» вибори, яких, на його думку, бракує в Євросоюзі. За такі заслуги він отримав посаду представницького центру так званої «Донецької народної республіки» в Бельгії.
Після повномасштабного вторгнення в Україну він продовжив візити до Росії. У квітні 2022 року він навіть розглядав можливість переїзду до країни-агресора. Причиною таких думок була нібито небезпека для русофілів у Європі, а українські біженці, яких Роман називав «націоналістами», могли лише погіршити ситуацію. [27, Ura News]
«Я очікую, що незабаром до Бельгії приїде кілька мільйонів українців, але не справжніх, а пропагандистів. Вони будуть як албанська мафія. І можуть бути конфлікти. Вони продовжать антиросійську пропаганду, але вже з Європи. Європа давно схожа на Титанік, але незабаром вона буде тонути ще швидше», – розповів Роман російським ЗМІ.
Зараз бельгієць активно підтримує російську армію і навіть побував на мітинговому концерті на стадіоні «Лужники», де прославляли окупантів і війну. За даними газети DeMorgen, Кріс Роман продовжує підтримувати контакти з фламандськими ультраправими молодіжними організаціями та намагається продати свої проросійські погляди появам франкомовних ультраправих груп.

Є партії, поязані з Росією, та інші, чия політика та рішення служать російським
Новий фламандський альянс (N-VA) може стати союзником Vlaams Belang

Наразі націоналістична партія Новий фламандський альянс – Nieuw-Vlaamse Alliantie (N-VA) є найбільшою політичною силою за кількістю місць у Палаті представників, Сенаті та фламандському парламенті. Партія має трьох депутатів у Європарламенті та ще трьох представників у Брюссельському парламенті.
Ідеологія партії базується на поміркованому консерватизмі та фламандському націоналізмі, спрямованому на відокремлення Фландрії від Бельгії. Лідер партії Барт де Вевер, який також є мером Антверпена, заявив, що «ніколи не відмовлявся від мрії про те, щоб усі голландськомовні люди жили разом», і запропонував об’єднати Фландрію з Нідерландами [28, Євроінтеграція]. Euronews повідомляє, що “Новий фламандський альянс” і “Фламандський інтерес” можуть об’єднатися після виборів у фламандський парламент. [29, Euronews]
Перед повномасштабним вторгненням лідер «Нового фламандського альянсу» Барт де Вевер відвідав Росію. Зокрема, у 2020 році він зустрівся з губернатором Санкт-Петербурга Олександром Бєгловим і підписав двосторонню угоду [30, 78.ru ] про соціально-економічне, науково-технічне, гуманітарне та культурне співробітництво. Однак після повномасштабного вторгнення він назвав Путіна «психопатом» і «божевільним». [31, Brussels Times]

Джерело: Facebook
Крім того, один із однопартійців Герт Верекем разом із «русофілом» Крісом Романом є співзасновником аналітичного центру «Євро-Русь». 24 лютого 2022 року, на початку повномасштабної війни проти України, Верекем опублікував на своїй сторінці у Facebook фото з підписом «Разом ми непереможні», натякаючи на підтримку російської армії. [32, 7sur7 ]
Люк Мішель і Партія національно-європейського співтовариства (Parti Communautaire National-Européen, PCN)
Партія національно-європейської спільноти (PCN), заснована в 1984 році Люком Мішелем у Бельгії, є прикладом націонал-більшовицької мікроорганізації, яка прагне створити єдину європейську державу, що простягається від Росії до Атлантики. Ця партія відома своїми тісними зв’язками з Росією та активною участю в міжнародних політичних заходах, які просувають російські інтереси.
Ідеологічна основа та політичні зв’язки
Хоча PCN не здобула значного впливу на внутрішньополітичній арені Бельгії чи Франції, вона знайшла своє місце в ідеологічних і геополітичних кампаніях, орієнтованих на Росію. Люк Мішель, засновник і лідер партії, відомий своїми проросійськими поглядами та активною участю в моніторингу референдумів і виборів, які Росія використовує для легітимізації своїх дій на міжнародній арені, зокрема в Криму.
Співпраця з російськими організаціями
Люк Мішель тісно співпрацював з російським молодіжним рухом «Наші» і відвідував їхні табори, наприклад Селігер, де підтримував політичні ініціативи Кремля. Це підкреслює його роль у культурних та ідеологічних обмінах, спрямованих на підтримку зовнішньої політики Росії.
Легітимізація дій Росії
Однією з найзначніших ролей Мішеля був моніторинг фейкових референдумів у Криму. Російські державні ЗМІ представили його як спостерігача ОБСЄ, незважаючи на те, що організація не бере участі в цьому процесі. Це стало частиною ширшої російської стратегії використання західних «маріонеток» для легітимізації своїх політичних дій.

Інтернет мережа «Руссосфера»
Мішель також очолює «Руссосферу», пропагандистську мережу, що активно працює в соціальних мережах і спрямована на захист російських інтересів. Ця мережа була запущена ще до повномасштабного російського вторгнення в Україну та швидко набула популярності, зібравши тисячі передплатників. Він діє для захисту російських інтересів у соціальних мережах, які перебувають під санкціями, і використовується для поширення дезінформації.
Заключні зауваження
Діяльність Партії національно-європейської спільноти та її лідера Люка Мішеля чітко демонструє змішування політичної ідеології з геополітичними амбіціями. Хоча партія може здаватися маргінальною на внутрішньому фронті, її міжнародна діяльність і зв’язки з Росією відіграють значну роль у допомозі російському уряду та збереженні його впливу в Європі.
Жан-П’єр Вандерсміссен: співзасновник і діяльність
Жан-П’єр Вандерсміссен є ключовою фігурою в контексті зв’язків Партії національно-європейського співтовариства з Росією через його роль в Євразійській обсерваторії з питань демократії та виборів (EODE). EODE є однією з організацій, залучених до легітимізації сумнівних процесів виборів і референдумів, організованих або підтримуваних Росією, зокрема на спірних територіях, таких як Крим і регіони на сході України.
Роль в Євразійській обсерваторії
Як співзасновник EODE Вандерсміссен бере участь в організації спостережних місій, які часто фінансуються з російських джерел. Ці місії зазвичай спрямовані на підтримку наративів, сприятливих для Росії, стверджуючи «прозорість» і «демократичність» виборчих процесів, які міжнародна спільнота часто вважає сфабрикованими або несправедливими.
Співпраця з неонацистськими елементами
Зв’язки Вандерсміссена з неонацистськими діячами, такими як Жан-Франсуа Тіріар, ще більше підкреслюють екстремістську ідеологічну основу його діяльності. Це також демонструє змішування радикального правого екстремізму з проросійською геополітичною стратегією, створюючи сумнівні альянси на міжнародній арені.
Загальний вплив
Діяльність таких діячів, як Люк Мішель і Жан-П’єр Вандерсміссен у Партії національно-європейської спільноти, показує, як маргінальні політичні групи можуть використовувати міжнародні кризи та конфлікти для зміцнення та поширення своїх ідеологій. Їхні дії допомагають Росії утримувати свій міжнародний вплив і намагатися дестабілізувати політичний ландшафт за межами своїх кордонів.
Суперечливі зв’язки Бельгійської робітничої партії з Росією
Бельгійська робітнича партія, відома як Partij van de Arbeid van België (PVDA) (фр. Parti du Travail de Belgique, PTB), часто представляла себе захисником робітничого класу, твердо виступаючи проти ринкового капіталізму та виступаючи за соціалістичний ідеали. Однак нещодавні розслідування виявили тривожні зв’язки між PVDA та російськими інтересами, які вимагають уваги фламандських виборців. Ця стаття заглиблюється в докази приналежності PVDA та її небайдужу позицію щодо важливих міжнародних питань.
Робітнича партія Бельгії — ультраліва, марксистська та соціалістична політична партія Бельгії. Це єдина бельгійська партія, представлена в парламенті, яка є повністю національною партією. Партія утрималася від голосування щодо засудження російського вторгнення в Україну в Палаті представників у 2022 році.
У своїй соціально-економічній програмі ПВДА часто з ностальгією повертається до радянського комунізму, наголошуючи на повазі до робітничого класу та відмові від ринкового капіталізму.
Інформація
Руді Кеннес є провідним кандидатом від PVDA на майбутніх виборах до Європейського парламенту. Він був одним із провідних представників профспілок на колишньому заводі Opel/GM в Антверпені та служив у місцевій раді Віллебрука.
Ухильна позиція PVDA щодо російського вторгнення в Україну
Одним із найяскравіших ознак проблемної позиції PVDA є її позиція щодо вторгнення Росії в Україну. Незважаючи на офіційну позицію партії, що засуджує вторгнення та критикує режим Путіна, PVDA неодноразово утримувався або голосував проти заходів на підтримку України в різних парламентах. Наприклад, під час пленарного засідання у фламандському парламенті 24 лютого 2022 року член PVDA Кім де Вітте розкритикував підтримку України Заходом і НАТО, навіть згадавши Джона Міршаймера, професора, відомого своїми проросійськими наративами.
Крім того, у вересні 2023 року представник PVDA Набіль Букілі виступив проти постачання Україні винищувачів F-16, що узгоджується з наративами російської пропаганди про участь Заходу в конфлікті.

Френсіс Вюрц і Марк Ботенга . Facebook
Зв’язки з російськими організаціями
Зв’язки PVDA виходять за межі парламентських голосувань. У 2019 році Марк Ботенга, представник PVDA в Європейському парламенті, зустрівся з Комуністичною партією Франції, зокрема з Франсісом Вюрцем, активним учасником заходів, організованих російським «Товариством друзів L’Humanité». Такі зустрічі свідчать про ідеологічне та потенційно оперативне узгодження з російськими інтересами.
Чергові докази співпраці з’явилися в лютому 2023 року, коли лідери ПВДА зустрілися з Максимом Гольдарбом, головою забороненої в Україні партії «Союз лівих сил – за новий соціалізм». Результатом цієї зустрічі в Брюсселі стала угода про співпрацю та досягнення цілей міжнародної ініціативи «Європа заради миру», співорганізатором якої є PVDA. Участь українського діяча, якого підозрює СБУ (Служба безпеки України), підкреслює масштаб суперечливих зв’язків PVDA.
Поширення російських наративів
Риторика PVDA часто відображає російську пропаганду, зокрема щодо НАТО та впливу санкцій на Європу. Йос Д’Газе, лідер PVDA у фламандському парламенті, публічно заявив, що антиросійські санкції завдають шкоди світовому робітничому класу, про що часто говорять російські державні ЗМІ.
Крім того, позиції ПВДА регулярно висвітлюються на російських пропагандистських платформах. Згадки про партію та її членів з’являються на таких каналах, як Soloviev Live і Telegram-канал Олексія Пушкова, підкріплюючи наратив про те, що PVDA є рупором російських інтересів у Бельгії.
Післямова
Перевірка Vlaams Belang і Робітничої партії Бельгії (PVDA) виявила значне занепокоєння щодо їх узгодження з іноземними інтересами, зокрема з Росією. Vlaams Belang, що вийшов із суперечливого Vlaams Blok, зберіг свою націоналістичну програму, водночас демонструючи тривожну модель підтримки дій Росії, включаючи анексію Криму та вторгнення в Україну. Такі відомі члени, як Філіп Девінтер і Френк Крейелман, брали участь у проросійській діяльності, що ще більше підкреслює суперечливу міжнародну позицію партії.
Подібним чином те, що PVDA утрималася під час ключових голосувань із засудженням вторгнення Росії в Україну та її зв’язків з афілійованими з Росією організаціями, викликає тривогу. Риторика партії часто відображає російську пропаганду, підриваючи цілісність бельгійської політики. Такі лідери, як Марк Ботенга та Йос Д’Газе, брали участь у діяльності, яка узгоджується з російськими інтересами, ставлячи під сумнів відданість партії суверенітету Бельгії.
Для фламандських виборців ці відкриття підкреслюють важливість ретельного вивчення політичних пристрастей і потенційного впливу іноземних програм. І Vlaams Belang, і PVDA представляють себе як борці за інтереси місцевого населення та робітничого класу, але їхні дії свідчать про сприйнятливість до зовнішніх впливів, які можуть поставити під загрозу національну цілісність. Оскільки політичний ландшафт змінюється, пильність і обґрунтоване прийняття рішень є вирішальними для збереження демократичних цінностей і суверенітету Бельгії.
Є партії, які мають російські зв’язки, є представники інших партій, які своєю політикою та рішеннями служили російським інтересам. Так, прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо (OpenVLD) був одним із останніх, хто відвідав Україну після повномасштабного вторгнення в листопаді 2022 року. Міністр закордонних справ Бельгії Хаджа Лахбіб (MR) незаконно відвідав Крим за півроку до повномасштабного вторгнення. масштабного вторгнення як журналіста, і, незважаючи на це, досі призначений МЗС. Петра де Суттер (Грун), як представник Бельгії в ПАРЄ, рекомендувала повернути Росію до Ради Європи в 2019 році і зараз є віце-прем’єр-міністром.
Сьогодні по Брюсселю гуляє близько 100 російських «дипломатів». Громадяни Росії працюють в установі Euroclear, яка відповідає за заморожені російські активи. Такий російський бізнес, як «Лукойл», досі почувається тут комфортно. Через бельгійський порт Зебрюгге російський СПГ потрапляє в увесь світ.
Політика умиротворення перед повномасштабним вторгненням, а також недостатня та запізніла підтримка України зараз коштує життя Україні та безпеки Європи.
Шановні фламандські виборці, зараз на кону ваш захист!

Сивочолий свідомо надавав суспільству неправдиву інформацію щодо реального стану фортифікацій.

«Сьогодні Порошенка звинувачують за двома статтями ККУ: «сприяння діяльності терористичних організацій» та «державна зрада». Є всі підстави вважати, що Петро Олексійович навмисно шкодив територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності України.

Адже як можна пояснити його бізнес з Медведчуком, Путіним, вугільний бізнес з так званою «лднр», справу Свинарчуків, вибухи військових складів, порушення обіцянки передати управління своїми активами незалежній стороні, небажання позбутися Липецької фабрики «Рошен» та просто неймовірне у своїх масштабах розкрадання держбюджету», – йдеться у журналістському розслідуванні до десятої річниці вторгнення росії.

Liza Bogutskaya

Мeні інoді здaєтьcя, щo піapники Пeтpa пpocтo знyщaютьcя нaд ним.

Hy цe ж тpeбa бyлo нaгyляти oцeй нoвий кpінж з бaйкoм. Цe ж пpocтo тpиндeць.

Hy як мoжe тaкe в гoлoвy нopмaльній людині в віці влізти?

Bжe бyлo:

“Xaй, Гaйз!”
“Штaны. Фліcки. Штaни.”
“Цe кyвaлдa!”
“Koлeca – цe cкapб!”
“Oцe гaєчний ключ…”

Дякyю кoлeзі Kocтянтинy Kacaю зa нaгaдyвaння вcіx циx ідіoтизмів. I цe вce нa пoвнoмy cepьйoзі.

Aлe, тaкoж бyли й чepeшні, чи клyбникa, чи тaм тopти Poшeн для війcькoвиx.

Бyли пoльoти нa винищyвaчі. Щe щocь тaкe, вcьoгo нe згaдaти.

I гoлoвнe, щo ця людинa з тpибyни Bepxoвнoї Paди звинyвaчyє Пpeзидeнтa зa “відocики”.

Цe вжe тoчнo в cвoємy oці бpeвнa нe пoмітить.

Який copoм!!!

I цeй клoвyн бyв пpeзидeнтoм кpaїни!

Дopeчі, мeні цікaвo, він вжe вcтyпив в бaйк-клyб Xіpypгa Зaлдocтaнoвa “Hічни вoвки”? Тoй тeж пoлюбляє піapитиcь. A щe й виcтyпи cвoї зaгoняє нa pізниx aкціяx пpo любoв дo пyтінa.

<script async src=”https://telegram.org/js/telegram-widget.js?22″ data-telegram-post=”lumpen_v/7431″ data-width=”100%”></script>

Oдин-в-oдин нaш Пopoшeнкo.

Блд… Bін щe мpіє cтaти Пpeзидeнтoм. Hy, мoжe лишe клyбy бaйкepів Koнчe Зacпи.

Юлія Boлoдимиpівнa кoлиcь нa бapaбaнax гpaлa, цeй нa мoпeді дypдoм poзвaжaє.

Джерело: Малюк на Конгресі місцевих та регіональних влад, відео “Дзеркало тижня”

Пряма мова Малюка: “Місцевий мешканець Херсона, негідник, був затриманий 10 квітня.

Він організовував разом із ворожими спецслужбами замах на пана Прокудіна.

З глибини 12 км було запущено новий зразок ворожого fpv-дрону.

Безпосередньо на місці цей негідних здійснював візуальне спостереження, і коригував вогонь по автівці Прокудіна.

Все це вдалося задокументувати. Його затримано на стадії завершеного замаху. Ворожий дрон нашими РЕБами посаджений вчасно”.

Деталі: За словами Малюка, СБУ відпрацювала ще по 12 схожих епізодах в області – підготовка атак по військових, ОПК тощо.

Президент Володимир Зеленський також взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад.

Він закликав місцеву владу сприяти розвитку всіх оборонних виробництв, проявляти максимальну увагу до воїнів та більше комунікувати на усіх рівнях.

Пícля cмepтí нapօднօї apтиcтки Укpaїни Híни Мaтвíєнкօ в мepeжі зявилося дуже емоційне відео з Ніною Матвієнко

Донька, Антоніна Матвієнко обіцяла українцям оприлюднити це відео

Cлօвa зípки бyли нacкíльки пpօникливими, щօ змycили шaнyвaльникíв лeгeндapнօї вօкaлícтки плaкaти paзօм íз нeю.

На жаль, відомі та талановиті люди відходять у засвіти з віком та через хвороби. За своє життя вони встигли зробити чимало визначного, однак завжди здається, що ще — не час. 8 жовтня 2023 стало відомо про смерть української артистки Ніни Матвієнко.

Що відомо про смерть Ніни Матвієнко та що видатного вона зробила за життя — розповідаємо у матеріалі.

Померла Ніна Матвієнко: що відомо
8 жовтня 2023 року померла відома народна артистка України Ніна Матвієнко. Про це повідомила її донька Тоня Матвієнко у своєму Instagram.

— Мами не стало, — написала Тоня Матвієнко.

Жодних деталей про причину смерті та час поки не відомо. Ніна Матвієнко померла на 75 році життя, за два дні до свого 76-го дня народження.

Ніна Матвієнко: біографія
Ніна Матвієнко була відомою українською артисткою з дивовижним голосом, була та відзначена кількома нагородами. Серед них: Народна артистка України, лавреатка Державної премії УРСР.

Відомою авторка та виконавиця стала завдяки багатьом своїм пісням. Найбільш відомі пісні Ніни Матвієнко:

Сіла птаха;
Колискова зорі;
Дикі гуси;
Покохала;
Чому розплетена коса.
У Ніни Матвієнко є донька, також відома українська співачка Тоня Матвієнко.

Цитати Ніни Матвієнко
Ніна Матвієнко була розумною жінкою з особливим чуттям. Це велика втрата для українського народу.

Я давно стою на сцені, мені вже 67-й рік… Не можна артистам задавати тон їхнього життя. Коли людина замовкає, вона просто гине. Потрібно взагалі благословляти тих, хто ще може співати. Нікуди не поїду, ні за які гроші, ні за які мільйони. Там така ностальгія! Я була в Нью-Йорку півтора місяця в 1995 році, в Детройті, у Філадельфії, але так хотіла додому! Україна є Україна, комусь і тут потрібно жити. Тут мій Бог, мені здається, тільки тут він є, і я з ним тільки тут можу поспілкуватися. Якщо Господь готує вам долю, вона буде нелегкою. Легким було те, що легко співалося. Тільки треба берегти божий дар, його не потрібно пропивати, продавати, ним потрібно помірковано користуватися.

Він заявляє журналістам, що якщо уівмкнути Bluetooth нa тeлeфoнi, тo мoжнa будe пoбaчити список вaкцинoвaниx людeй пo нoмepaм.

Він пояснює, що чим більше людей біля нього знаходяться то більше номерів з’являється. Журналістка теж хотіла перевірити це на своєму смартфоні, але у неї такий список не появився. На що він відповів що у нeї нoвa мoдeль тeлeфoну. В мережі люди досить неоднозначно прокоментували таку заяву чоловіка:

Чи може людина при здоровому глузді таке заявляти? Пишіть у коментарях!

Ми в свою чергу закликаємо людей не вірити таким безглуздим дурницям і не вестися на подібного роду заяви.

Предстоятеля Помісної Української Православної Церкви, на адміністративному кордоні Івано-Франківської та Тернопольської області, зустрічав митрополит Івано-Франківський і Галицький ІОАСАФ у супроводі обласного благочинного протоієрея Ігора Ільківа та ректора І. Ф. Б. І ім прп. Феодосія Манявського протоієрея Миколая Гунько.

26 вересня о 09:00 год. Митрополит Епіфаній у співслужінні архієреїв та священнослужителів звершить Чин Освячення новозбудованого храму Трьох Святителів у селі Бабче Солотвинської ТГ.

27 вересня о 9:00 год. – Блаженнійший Митрополит у співслужінні ієрархів Православної Церкви України та духовенства Івано-Франківсько-Галицької єпархії очолить святкову Божественну Літургію в Манявському чоловічому монастирі.

ї

Людмила займається підприємництвом і волонтерством – допомагає шпиталям, плете маскувальні сітки і збирає гроші для потреб військових.

Дивиться телеканали “Еспресо” та “Прямий”, періодично гортає “Дзеркало тижня” й “Український тиждень”. А ще активно дописує у Фейсбук – щоб популяризувати Україну та Петра Порошенка.

“Я розказую людям, яку помилку вони зробили (на президентських виборах 2019-го – УП), як ми це можемо виправити і як готуватись до наступних виборів”, – розповідає Людмила.

“Котики-тортики мене не цікавлять”, – додає вона, відмежовуючи себе від пересічних користувачів соцмережі.

Людмилу не образити словом “порохобот”. Навпаки – воно буде для неї компліментом. І, насправді, не лише для неї.

“Українська правда” поговорила з трьома палкими прихильниками п’ятого президента та трьома експертами – політичним аналітиком, соціальним психологом та науковицею, щоб розкрити портрет справжнього порохобота.

З’ясувати, внаслідок чого цей самий порохобот з’явився в українському сегменті Фейсбуку, заради чого він лізе в перепалки, як реагує на журналістські розслідування і що його може розчарувати в Порошенкові.

Це перший матеріал із серії про завзятих прихильників політичних топів. Надалі ми плануємо вивчити інтернет-прихильників Володимира Зеленського, Юлії Тимошенко та інших політиків.

Дієва технологія

Появу слова “порохобот” в українському інфопросторі часто пов’язують з давнім радником російського президента Володимира Путіна, а нині американським емігрантом і частим гостем українських ефірів – Андрієм Ілларіоновим.

У 2015, як розповідають прихильники Порошенка, він нібито вперше сказав це слово і закликав боротися з порохоботами, провівши паралель з російськими тролями з Ольгино. Але, як вихваляються самі порохоботи: “Ми це слово використали на свою користь!”.

Насправді ж слово “порохобот” уже в 2014 році ходило між штабами Порошенка-Тимошенко, у Фейсбуці та Твіттері.

А згодом, за час президентства Порошенка, на виборах 2019-го і після них – виринало у дослідженнях, чистках Фейсбуку і навіть свідченнях у Конгресі США – в значенні алгоритму чи людини, що лишає потрібні коментарі на користь Порошенка в потрібному місці.

“Ми живемо в часі, коли телевізор поступово втрачає свою вагу в політиці. Його ще дивляться, але головна бійка відбувається в інтернеті, у соцмережах. Усі пасіонарії уже там”, – пояснював якось в розмові з УП один із чільних штабістів Порошенка.

Цим і була продиктована така агресивно-динамічна побудова мережі прихильників у соцмережах, яку проводила команда Порошенка. Якщо за тебе немає кому битись в соцмережах – у тебе немає шансів перемогти на виборах.

Необхідність створення “порохоботів” полягала ще й в тому, що у 2016 партія відчула, що виборець втрачає довіру до офіційних спікерів – що навіть штовхнуло Порошенка піти на вибори самовисуванцем. Відповідальність за донесення меседжів Порошенка треба було перекласти на когось, хто б не асоціювався напряму із БПП чи АП.

Ідеологічну рамку роботи штабу Порошенка і мережі його ботів задав головний стратег колишнього президента Ігор Гринів. Його моделювання образу Порошенка навколо захисту “армії-мови-віри” та протиставлення “якщо не Порошенко – то Путін” повністю визначили адженду “порохоботства” як явища.

Медійна команда Порошенка, як то Юрій Стець, Олег Медведєв, Святослав Цеголко чи Володимир Горковенко, наповнювала оперативним контентом так звані темники для партійних спікерів і ботів. І робили це чітко за рамкою Гриніва.

Технічно запуск мережі впливу передбачав створення невеликого телехолдингу (до “5 каналу” додався новостворений “Прямий”) і побудову сітки “прихильників” у соцмережах.

Другу задачу для команди Порошенка вирішувало діджитал-агентство Postman Ярослава Ведмедя, яке підловили на створені фейкових акаунтів та просуванні через них відповідного контенту. При тому, Порошенко був не єдиним клієнтом Ведмедя.

Паралельно команда Порошенка розкручувала низку лояльних “блогерів” та “експертів”. Під крилом Бірюкова зібрався цілий пул із людей типу Мирослава Олешка, Мирослава Гая, Віктора Трегубова чи Юрія Гудименка.

На “експертність” блогерів працювали канали з групи Порошенка, а сам президент проводив з ними “теплі зустрічі”. Як от у березні 2018-го на Банковій, після чого у Фейсбуці з’явилось кілька постів з хештегом #Я_Підтримую_Президента, а в одного з героїв цього тексту, Мирослава Олешка – спільне фото з тогочасним гарантом.

Чи, наприклад, у березні 2019 – коли лояльних блогерів покликали у штаб Порошенка. А Олешка – навіть у штаб в “Арсеналі” в день виборів.

На третій день після програшу Петра Олексійовича Бірюков визнав, що порохоботи “могли нашкодити” його шефу агресивною риторикою в соцмережах. Але якою б не була шкода від чергової технології команди Порошенка, її ефективність заперечити складно. Адже хороша політтехнологія – та, що прижилась на людях.

Оновлено. Після виходу матеріалу Юрій Стець заперечив у коментарі УП, що розробляв контент для партійних спікерів. Про мету зустрічей Порошенка з блогерами та роботу агентства Postman, запевняє, йому нічого невідомо.

“Про порохоботів: їх – мільйони, я – один із них”, – додав колишній очільник Мінінформації.

Ще один згаданий персонаж, тогочасний радник президента Юрій Бірюков, не відреагував на пропозицію УП надати свій коментар для цього тексту.

Друга хвиля

З часом до мережевих ботів і лояльних блогерів примкинули і реальні люди, що рухались за вже усталеною канвою політтехнологів.

Цьому сприяла як значна політизація суспільства, підсилена революцією 2013-2014 років, так і наростаючий розвиток соцмереж, пояснює соціальний психолог, професор Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук Вадим Васютинський.

“Якщо суспільство вже політизоване, а в ньому ще й з’явився віртуальний простір – інтернет, соцмережі – то він, великою мірою, не може бути іншим”, – розповідає він.

Хто ж у 2014 році став щирим порохоботом?

Здебільшого, це виборець Чорновола в 1991, Кравчука у 1994, Кучми у 1999 (на противагу комуністу Симоненку), Ющенка в 2004 та першому турі 2010-го, розповідає політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” ім. І. Кучеріва Андрій Сухарина. Це якщо розглядати порохоботів як ядерний електорат Порошенка, що зосереджений на Львівщині (чому так – читайте в розділі нижче).

За Чорновола та Ющенка голосувала і згадана на початку киянка Людмила Крижановська. На всі інші вибори до 2014 року – коли довелось простояти 6 годин у черзі, щоб підтримати Порошенка – не ходила. За самим Порошенком почала спостерігати ще з часів Помаранчевої революції.

Для своїх молодших прихильників, як от 22-річного студента зі Львова Владислава Мережка, Порошенко став “героєм” наступної революції – Гідності. Хоча в ті часи вершиною мрій Порошенка була хіба що посада міського голови Києва.

Тоді Владиславу було 16, він почав цікавитися політикою і побачив з екрану людину, “яка, фактично, очолила протест”. На відміну від “трійки”, Кличка, Яценюка та Тягнибока, Порошенко не часто з’являвся на сцені Майдану та й в епіцентр подій особливо не ліз – за винятком відомого епізоду з бульдозером на Банковій 1 грудня.

“А вже на виборах подивився на інших кандидатів – вони навіть не були конкурентами Порошенку, це смішно. Вони не можуть бути конкурентами для такої людини”, – ділиться він.

Реальні порохоботи: підприємиця, блогер і студент

Тепер найцікавіше – хто ж такі ці реальні порохоботи?

У цьому питанні експерти найчастіше спираються на ядерний електорат політика, адже порохоботів як окреме явище поки що не вивчають. Більшість з них, запевняє Васютинський, ходять на вибори, адже їхня мета – привести свого лідера до влади.

Виборці Порошенка та Зеленського – люди приблизно однакового віку, того ж кількісного співвідношення між жінками/чоловіками та рівня доходу, середнього і високого, пояснює Сухарина.

“Можливо, між умовними порохоботами та зелеботами і є таке велике протистояння, бо це часто дуже схожі люди. Ті, що живуть поруч і мають схожі умови життя. Але в якийсь момент їхні погляди на те, як має розвиватись країна, розійшлись”, – припускає аналітик.

З відмінностей – регіон проживання та мова спілкування. Прихильники Порошенка зосереджені на Заході та в Центрі й трохи частіше говорять українською.

Васютинський, який називає себе ситуативним порохоботом, визначає середньостатистичного представника цієї групи як чоловіка або жінку 40-50 років з високим рівнем освіти, підкресленою патріотичною, проєвропейською та антиросійською позицію. Він розділяє порохоботів на дві групи:

патріоти, що стали прихильниками Порошенка за результатами його президентства. Для цих громадян важливі цінності – армія, мова, віра, рух в бік Європи;

люди, які захоплюються Порошенком як сильним лідером. Вони радше симпатизують Порошенку як політику, бізнесмену, чоловіку тощо.

Перша група є чисельнішою, а от чи є друга відданішою та радикальнішою у своїх пориваннях – питання. Васютинський вважає, що все залежить від приводу для дискусії: якщо “нападають” на мову чи армію, активнішими будуть порохоботи з першої групи, якщо на самого Порошенка чи, наприклад, його дружину – з другої.

Себе Васютинський зараховує до першої групи. Зізнається, що не вірить у патріотизм п’ятого президента, але розглядає Порошенка як інструмент втілення близької для себе політики.

На відміну від Васютинського, у Людмили Крижановської, Мирослава Олешка та Владислава Мережка немає причин сумніватись у патріотизмі Порошенка. УП коротко розповідає, чим живуть, цікавляться і за що воюють у Фейсбуці ці реальні порохоботи

Почнемо з першої героїні, про яку ми вже розказували на початку:

Людмила Крижановська, 52 роки (Київ), підприємиця – 1500 підписників у Фейсбуці. Людмила називає себе “відвертою і наполегливою” порохоботкою. У її оточенні, зокрема на акціях за Порошенка та ЄС прийнято вітатись: “Привіт, порохоботи!”.

Середовищем її активності є Фейсбук, де вона розміщує критичні пости про харчування в армії чи підбори на параді до Дня Незалежності, і схвальні – про поїздки Порошенка чи компанію Roshen. Розповідає, що своїми постами хоче “достукатись” до фейсбук-друзів, що голосували за Зеленського – а таких було більшість.

“Мені б хотілось на все горло кричати за Україну та Порошенка, але я роблю хоча б те, що можу – пишу на фейсбук”, – ділиться жінка. Людмила запевняє, що всі пости пише сама й ніколи не отримувала за них гроші.

Два роки тому, після перемоги Зеленського, Людмила поїхала в партійний офіс ЄС на Лаврській і написала заяву на вступ в партію – 24 червня цього року їй нарешті вручили партквиток.

Мирослав Олешко, 26 років (Київ), політичний блогер – 57 тисяч підписників у Фейсбуці, 200 тисяч підписників на Ютубі. Замість порохобота Мирослав називає себе “державником, якого цікавить майбутнє своєї країни”. Каже, що підтримує не лише Порошенка, а й усіх лідерів Майдану – зокрема Олександра Турчинова, Віталія Кличка, Арсенія Яценюка, Сергія Пашинського та Арсена Авакова.

Олешко має вищу освіту з менеджменту, права та держуправління. Читає “Українську правду” та “Цензор.нет”. Окрім привілейованих зустрічей на Банковій і поїздок в АТО, Олешко також відомий фейсбук-знущанням над журналістами та чиновниками.

У 2016 він закликав звільнити тогочасного омбудсмена Валерію Лутковську і заступницю міністра інформполітики Тетяну Попову за виступ проти Миротворця, що публікував дані журналістів. У 2017 засуджував нагородження журналістки hromadske Насті Станко.

Порошенка Олешко підтримував не завжди. Ще в березні 2016 він критикував його за роботу Липецької фабрики, переймаючись, чи не вийде з нього “м’якший Янукович”.

“Згодом я став більше читати історичних книжок, зрозумів, що критикувати головнокомандувача в часи війни – це допомагати ворогу. Остаточно (став прихильником Порошенка – УП), коли ми отримали безвіз. Для мене як молодої людини це була просто мрія”, – розповідає Олешко.

Вже у березні 2018 Олешко став гостем зустрічі на Банковій, яку він згодом назвав “теплою бесідою”. Блогер заявляє, що ніколи не отримував гроші за підтримку політика.

Середовище його активності – Фейсбук і Ютуб, веде їх переважно російською мовою. Каже, що рекламою на Ютуб заробляє собі кошти на життя.

“Є блогери, які в блозі кажуть одне, а в житті – інше. У мене не так: те, що в блозі, те в мене і в житті. Ось моїй сестрі 12 років – вона знає прізвища майже всіх політиків, може їх навіть впізнати їх за голосом, бо ми з нею про все це говоримо”, – розповідає Олешко.

Владислав Мережко, 22 роки (Миколаїв-Львів), студент – має доволі стриманий профіль у Фейсбуці, веде свою активність у Телеграмі. Владислав каже, що він “обгортається словом “порохобот”, сидить і гріється”. Він не бачить іншого політика, крім Порошенка, який зможе повести країну вперед.

“Порохобот – це титул, я хочу, щоб його закріпити десь законодавчо. Наприклад, щоб у паспорті записували п’ятим рядком – “порохоботик”, – жартує Владислав.

Він закінчує магістерку у Львові й паралельно вчиться за обмінною програмою в Австрії. Читає “Європейську правду”, Укрінформ, НВ – усе в Телеграмі, де буквально щогодини сперечається. Раніше – з думкою про те, щоб переконати людей у своїй правоті – нині, просто аби добре провести час у дискусіях.

Найактивніше коментує дописи депутатів від ЄС Олексія Гончаренка, Софії Федини та Ірини Геращенко. Мріє, щоб така можливість з’явилась у каналі “людини-легенди” Олександра Турчинова.

Найбільшим хейтером Порошенка в оточенні Владислава був дідусь, але він, на радість онука, з часом змінив свою думку. Владислав зізнається, що не пішов би на побачення з дівчиною, знаючи, що вона голосувала за Зеленського. Але один раз це таки трапилось.

“Була одна дівчина… але це навряд було побачення. Як тільки ми торкнулись теми політики, я почув це магічне прізвище і такий: “Опа, давай не будемо, ми так з тобою добре говорили. Ми з того часу, до речі, взагалі не спілкувалися”, – пригадує хлопець.

Порохоботи Vs агресія

Чи є порохоботи найбільш агресивними на тлі прихильників інших політиків?

На це питання відповісти складно, говорить кандидатка психологічних наук, викладачка Острозької академії Ольга Ткачук. Але їхню помітну активність можна пояснити тим, що вони мають найбільше тригерів для обстоювання своєї позиції.

“Наприклад, у зелеботів менше точок бути нетолерантними, тому що риторика Зеленського – це і нашим, і вашим. І російську мову давайте, і єднання, і тд – там немає поля для прояву цієї нетолерантності. А в Порошенка воно якраз благодатне – армія, мова, віра”, – пояснює Ткачук.

Бажання порохоботів, а також юлеботів, зелеботів постійно долучатись до дискусій у соцмережах та доводити іншим свою точку зору, вона пов’язує з можливо низьким рівнем розвитку комунікативного блоку в таких людей – тобто невмінням відстоювати свою думку в реальному житті. Або ж низькою самооцінкою, що часто йде “у комплекті”.

Психологічний парадокс: чим більше людина сумнівається у своїй позиції, тим більше причин вона шукатиме для її підкріплення. Іноді – аж до фанатизму.

“Це гіперкомпенсація власної невпевненості”, – додає Ткачук.

Ще один цікавий момент – як політичні прихильники реагують на факти, що ставлять під сумнів репутацію їхнього лідера. За час президентства Порошенка та два роки після нього вийшло стільки журналістських розслідувань з його прізвищем – фабрика в Липецьку, Роттердам+, Мальдіви, розкрадання в оборонці, зустрічі з Коломойським та Медведчуком, що, здавалося б, у кожного порохобота міг бути хоча б один привід для розчарування.

Але ні. Кожен знайшов для цих матеріалів своє пояснення: від “Порошенко недокомунікував Мальдіви” до “у нас стояла задача – обороноздатна армія” та “про що ви говорите?”.

“Кожен інфопривід – Липецька фабрика, його частка в Рошен, крадіжки в оборонці – я намагаюсь перевірити, розібратись, чи справді він винен. Думаю, що і Венедіктова, і Зеленський дуже хочуть, аби це було правдою, але, бачте, не вистачає фактів, аби відправити цю людину у в’язницю”, – пояснює свою позицію Владислав Мережко.

“Я дуже добре за цим всім слідкую, знаю, що є фейки, що це все неправда, що Липецьк давно віджали”, – різко відрубує Людмила Крижановська.

Ткачук пояснює це тим, що люди схильні вірити та підшукувати для формування своєї позиції ті факти, які підтверджують їхню точку зору. На ті ж, що ставлять її під сумнів або заперечують – не звертають увагу.

Останнє запитання до Людмили Крижановської – що може розчарувати її в Порошенку? Вона моментально відповідає: “Нічого. Він ніколи не зрадить Україну”.

Васютинський підходить до цього питання трохи прагматичніше, пояснюючи що прихильники Порошенка пробачать йому навіть відхилення в бік Путіна чи Зеленського – бо лідеру завжди дозволяють більше.

А ось що справді може похитнути п’ятого президента на п’єдесталі – то це втрата ефективності в боротьбі із Зеленським. Наприклад, якщо він почне піддаватись своєму головному опоненту або ж узагалі, наслідуючи свого попередника – втече з країни.

***

Навіть влітку, коли політичний сезон стає на паузу, порохоботи продовжують працювати, не покладаючи рук – у прямому значенні слова. Вони пишуть пости у Фейсбуці, коментарі в Телеграмі та знімають відео на Ютуб.

Щоб оперативно зафіксувати факт чергової “зради”, нагадати, як було “при клятому Порошенку” і вберегти своїх друзів і підписників від “кремлівських наративів”, якими хочуть знищити Україну.

Нагадати їм про помилку 2019-го і необхідність її виправити у 2024-му.

Більшість із них робитиме не щиро. Навіть не задумуючись про дивну одночасність, ідентичність аргументів і схожість, аж до дрібниць, “своїх” і “чужих” слів.

Не відчуваючи, що слова ці написані однією командою, яка через запущений механізм впливу банально паразитує на щирих поривах і страхах звичайних людей.

З вірою в те, що Порошенко ніколи не зрадить Україну.

На Львівщині на смерть розбився 11-річний хлопчик. Він був за кермом «БМВ», яке злетіло у кювет. Дорослі, які були з ним в авто не викликали ані поліцію, ані швидку. Про це йдеться в ТСН.16.45. На місці аварії уламки авто і запалена лампадка. ДТП трапилася опівночі на сільській ґрунтовій дорозі. За кермом сидів 11-річний Денис. Він не впорався з кермуваням і злетів у кювет.

На кадрах із камер спостереження машина на великій швидкості злітає з дороги просто у глибокий рів. За словами родичів, ані батько хлопчика, ані власник авто не викликали ні поліцію, ні швидку. Це зробив охоронець підприємства, що розташоване поруч.

З камер відео спостереження видно, що поліція приїхала за 44 хвилини після моменту аварії, швидка через 59 хвилин. Лікарі констатували смерть хлопчика, а пасажирів забрали до лікарні. Стан батька і власника авто середньої тяжкості.

«Забої м’яких тканин обличчя, струс головного мозку, забій головного мозку та множинні садна грудної клітки і тулуба», – розповідає медики. Лікарі до потерпілих не впускають, кажуть, з ними працюють психологи. А от родичі стверджують батько Дениса своєї вини не визнає, каже сталося це випадково. Додають, чоловік колишній правоохоронець і фактично силоміць змушував 11-річного сина керувати автомобілем і ще й дуже цим пишався. «Тішаться від того, що дитина, не маючи 12 років, вміє водити 4-кубову машину, з таким навіть я не впоралась», – переконує родичка загиблого хлопчика Юлія Колодій.

Того вечора мама і бабуся залишили Дениса на годину з татом, а коли повернулися син був уже не живий. “Тато вбив свого сина, посадив за руль такого малолітнього хлопчик, такий гарний, добрий, ну вам не передати нашого болю, який ми переживаємо”, – заявила бабуся Дениса. Сьогодні Дениса поховали. У родині залишився ще один шестирічний син. За фактом ДТП поліція відкрила провадження. Батька і власника авто ще не допитали.

У Запоріжжі чоловік відгамселив колишню співмешканку просто у крамниці, де вона працює продавчинею, на очах у свідків.

Про це йдеться в ТСН

Колеги постраждалої кажуть, він увірвався до приміщення та влаштував розправу, бо дівчина вирішила розірвати з ним стосунки.

У потерпілої зламаний ніс, численні забої та струс мозку. Окрім колишньої нареченої, дісталося і її напарниці, яка намагалась захистити дівчину. Та каже, розійшлася зі співмешканцем саме через те, що він неодноразово лупцював її, кілька місяців тому навіть зламав руку.

«Я тебе, су**, знайду й переламаю всі кістки. Ти будеш все життя мене боятись, поки я тобі,су**, горлянку не переріжу», – погрожував телефоном постраждалій співмешканець.

Дівчина твердить, тричі зверталась з заявами до правоохоронців, проте захисту від поліції так і не дочекалася. Цього разу після складання протоколу нападника у черговий раз відпустили.

«Поліція ніяк не реагує. Я кажу, що мене треба вбити, щоб ви якось почали реагувати?! Поліція розводить руками і ігнорує все», – переконує постраждала.

Однак, не всі знають, що саме означають ці дні для душі. Отже, що говорять Святі Отці про перехід душі від життя до смерті?

Перші три дні

Перший і другий день після смерті, душа повністю вільна. Вона може літати по світу, перебувати поруч зі своїми близькими, спостерігати за всім, що відбувається на Землі. А на третій день душу закликає Бог для того, щоб провести Правосуддя.

До дев’ятого дня

Наступні дні з 4 по 9 душа людини живе в Раю. Тут вона забуває про все, що було з нею на Землі, про близьких людей. Вона вивчає життя тих, хто потрапив сюди після Правосуддя. А на 9 день душа відправляється до Бога на Суд.

Саме на 9 день усі, хто знав людину, поминають її, та просять Бога про порятунок душі. У цей день приходять всі ті, хто хоче помолитися за душу людини. Не можна у цей день влаштовувати свято або трагічний захід. Потрібно просто поминати людину молитвою та добрим словом.

40 днів

Після 9 дня душу відправляється з ангелами до Пекла щоб побачити, яке життя там. Душа повинна у цей період думати і каятися. На 40 день вона повертається до Бога. Саме у цей день Бог приймає остаточне рішення, де буде знаходитися душа померлого до Страшного суду.

Тому у цей день близькі знов моляться за душу покійного і просять залишити її в Раю. Тому так важливо в ці 40 днів добром згадувати померлу людину.

У Львові в п’ятницю, 25 червня, сталась сильна буря. Попри те, що негода тривала пів години, вона встигла наробити лиха.

Про це жителі Львова повідомляють в соціальних мережах.

Так, у місті на вулицях Личаківській, Стрийській, Скорини, Федьковича, Соломії Крушельницької, Січових Стрільців, Героїв УПА повалило дерева.

У центрі Львова повідомляють про обрив електричних дротів, через що частина будинків залишилась без електропостачання. На вулиці Повітряній впав стовп.

Також у центрі Львова через бурю понищило літні майданчики ресторанів та затопило кілька вулиць.

https://twitter.com/i/status/1408422954967392263

На проспекті Чорновола повідомляють про те, що від багатоповерхівки відлетіла частина фасаду. Також негода зірвала дахи із кількох будинків.

Міський голова Львова Андрій Садовий в соціальних мережах повідомив про початок роботи міського штабу із ліквідації негоди.

“Фіксуємо повалені дерева та підтоплення. Міські служби вже виїхали для ліквідації наслідків. Прохання при можливості залишатись вдома, або у безпечних приміщеннях та уникати місць біля конструкцій та дерев. Гаряча лінія міста – 1580”, – зазначив Садовий.

Їй було 16. У такому віці хотілося багато чого: вчитись, гарно одягатись, слухати модну музику, любити і жити. А хіба можна було про щось інше думати? От тільки про те, щоб вийти за Льошу заміж у гарній білій весільній сукні з фатою і в білих рукавичках, наpoдити дітей, виховати їх. І заміж тільки за нього, бо любить його тільки одного.

Це ж треба було старшому брату запросити в гості свого товариша по службі?! “Дивись, мала, не закохайся в Льошу, бо тобі треба вчитись, а йому женитись, бо його мама хвopіє, а роботи по дому вистачає”, — сказав брат Іван. “Та треба він мені, твій служивий”, — сердито відказала Тая.

Вся рідня готувалась до приїзду Льоші. Прибирали в хаті, готували страви, накривали стіл. Старалися, щоб другу Івана сподобалось у гостях. Тая теж причепурилась. А от і гість. Він прийшов з квітами, знаючи, що в Івана є молодша сестра. Те, що старша живе окремо, він знав. Познайомились. І одразу сподобались одне одному. Зашарілась Тая, опускаючи очі долу. Ніяковів і Льоша.

Погостювавши два дні, гість поїхав додому. Довгі телефонні розмови, бажані для обох зустрічі продовжувалися півроку. Тая після 9-го класу вчилась у технікумі, Льоша працював. А перед Трійцею прийшов свататись. “Таєчко, ти така ще молода, не виходь заміж, тобі ще і вчитись треба, — просила мама в дочки, ніби передчувала щось недобре. — От ще хоч з рік провчишся, тоді і вийдеш за Льошу, а він почекає”. Але Тая не хотіла й слухати. Подала рушники сватам.

Чи то близькі стосунки з Альошею вплинули на здоров’я Таї, чи просто раптово хвщзоба дала про себе знати, бо занедужала. Не була щасливою, готуючись до весілля і купуючи весільне вбрання. “Щось я не радію, — казала мамі, — нібито не я виходжу заміж. Я ж так мріяла про цей момент, а сьогодні якесь передчуття, що не одягну я цю сукню”. А мама у відповідь: “Що це ти кажеш, все буде в тебе добре”. А сама, відвернувшись, глибоко зітхнула: “Не доведи, Боже!”

Приміряючи перед дзеркалом весільне вбрання, коли залишилась сама в хаті, чомусь Тая заплакала. Сум навіяв бiль внизу живота, сильний бiль. “Швидка” не забарилась. Привезли в районну лікaрню, поставили дiaгноз. Тая про нього не знала. Запропонували опepацію в oнкoдиcпансері. Цю молоденьку симпатичну й привітну пацієнтку полюбили всі: і лікарі, і медперсонал, і такі ж хвoрі, як і вона. Готуючи її до опepaції, надіялись на краще, а, може, помилка в анaлізах? Не хотілося вірити, не хотілось думати, що вона, така квіточка, яка ледь розцвітає, скоро зів’яне… Бо хвopоба набирала швидкості, повзла по всьому тiлу.

Льоша щовечора приїжджав до неї з квітами. Цілував її, усміхався, щось веселе розказував їй. Це треба було бачити, які вони були щасливі і закохані. Він знав, що скоро Таї не стане, але не залишав її, своєю увагою підтримував її, зігрівав любов’ю її серце. А вона і не здогадувалась про стpaшну і нeвилiковну хвopобу в останній стадії.

“Я вирву її з цієї хвopоби своєю любов’ю до неї, вона мусить жити, бо ті, що кохають, не вмиpaють!” — сказав Льоша мамі Таї, коли та, шкодуючи його, що він марнує час, просила залишити її дочку. Він виніс її з лікaрні на руках, але не тому, що вона не могла йти. Ні, йому дуже хотілося зробити їй щось приємне. Просто він знав, що не понесе її на руках від вівтаря.

Щоб Тая не впала у відчай, з 1 вересня відвідувала вільно заняття в технікумі. А в листопаді залишила навчання, бо сили покидали її. Олексій хотів одружитись з нею, розписатись, обвінчатись, та батьки Таї сказали: “Навіщо? Ти ще молодий, пройде час і одружишся”. А Тая жила надією, що, може, станеться диво і вона одyжає. Крізь сльози зверталась до Льоші: “Ми обов’язково одружимось, я тільки поправлюсь, бо бач, і сукню білу треба вшивати. Я наpoджу дітей і ми будемо щасливі”. І Льоша як міг, так втішав її, вселяв надію на одyжання, хоч бачив, що Таї не кращало, а гіршало з кожним днем.

Вони були разом до останнього її подиху. Він підіймав її, бо їй здавалось, ніхто так ніжно не підведе її, давав з ложечки їсти, пити. Після Різдва її не стало. Біля тpyни, в якій вся в білому, як наречена, лежала Тая, стояли у великій зажурі її рідні, мати, лaмаючи руки, голосно плaкала. Він, її коханий, її наречений стояв біля тpyни з букетом квітів. Стояв і плакав, бо прощався навік зі своїм коханням. Плакало село. І плакало небо, сиплячи сріблясті сніжинки, ніби стелячи м’яку дорогу, останню дорогу.

Про це стало відомо під час ефіру шоу «Як вийти заміж?» на каналі СТБ (щоб подивитися фото, доскрольте до кінця сторінки), пише Обозреватель.

Сама артистка зізналася, що зважилася на подібний експеримент, тому що готова до кардинальних змін у своєму житті. Вона додала, що вже більше ніж рік у неї не було стосунків.

«Колись давно я зустрічалася з хлопцем. На самому початку я його попередила, що буду часто пропадати на зйомках. Однак незабаром він поставив мене перед вибором: або стосунки, або – кар’єра. Після цього розриву у мене була велика пауза.

Через деякий час я познайомилася з іншим чоловіком, який мені шалено сподобався. Але він постійно бачив у мені недоліки: то животик з’явився, то одягалася не так. Наші стосунки було зруйновано через безліч причин…» – сказала знаменитість.

Джерело: ранкове зведення щодо ситуації в районі ООС станом на 7 ранку 13 квітня

Деталі: Протягом минулої доби, 12 квітня, в районі проведення операції Об’єднаних сил, збройні формування Російської Федерації 17 разів порушили режим припинення вогню, серед яких 15 – обстріли позицій українських захисників та 2 – дистанційне мінування мінами ПОМ-2.

Зокрема, в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, поблизу селища Південне, противник вів обстріл із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм, з озброєння БМП-1, станкових протитанкових гранатометів та стрілецької зброї.

Неподалік населених пунктів Шуми та Зайцеве російсько-окупаційні війська відкривали вогонь із мінометів 82-го калібру, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Поблизу селища Новгородське окупанти відкривали вогонь з озброєння бойових машин піхоти та станкових протитанкових гранатометів.

У напрямку селища Золоте-4 збройні формування РФ здійснили обстріл із автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”, неподалік населеного пункту Піски, противник відкривав вогонь з великокаліберних кулеметів, а біля Кам’янки – зі стрілецької зброї.

Внаслідок прицільного обстрілу позицій українських підрозділів збройними формуваннями Росії один військовослужбовець Збройних сил України отримав вогнепальне кульове поранення, несумісне з життям.

Це астрономічне явище відбувається так само як і повне затемнення, але Місяць при цьому розташований далі від Землі, тому його диск менше. Через це супутник візуально не закриває Сонце повністю, залишаючи кільце світла навколо себе.

Як сонячне затемнення впливає на людей? Коли саме спостерігатиме? Яка небезпека чатує людей на Марсі? Про це та багато іншого «Вечірньому Києву» розповів астроном, доктор фізико-математичних наук, професор Національного університету біоресурсів і природокористування Анатолій Відьмаченко.

«На людей можуть впливати магнітні бурі, але не затемнення»

— Анатолію Петровичу, які астрономічні явища очікуються у 2021 році?

— Цьогоріч очікується чотири затемнення — два місячних (одне повне, друге часткове) та два сонячних (повне та кільцеподібне). Місячні затемнення та повне сонячне з території України видно не буде. Проте 10 червня, за умови безхмарної погоди, зможемо спостерігати кільцеподібне, яке ще називають «вогняним кільцем». Місяць на 30-40 відсотків закриє Сонце. Почнеться це красиве явище о 8 ранку. Максимальна фаза затемнення відбудеться о 10:41 та триватиме майже чотири хвилини. Закінчиться затемнення близько першої години дня. Тобто його буде видно досить тривалий час.

— Чи має під собою підстави думка про те, що затемнення погіршують самопочуття та небезпечні для людей з хронічними захворюваннями?

— На самопочуття метеочутливих людей можуть впливати магнітні бурі, які виникають внаслідок спалахів на Сонці, але аж ніяк не затемнення. Хоча різноманітні астрологи люблять лякати людей на кшталт «ховайся, хто може», закликати не виходити на вулицю тощо.

Якщо людина боїться затемнень та лякається, коли вони відбуваються, то звісно буде гірше себе почувати. Адже відомо, всі хвороби — від нервів. Тому я не здивуюся, якщо виявиться, що за статистикою під час затемнень збільшується кількість загострень тих чи інших хронічних недуг. Треба спокійно до цього відноситися, тоді все буде добре.

Згадую, коли у 2000-х роках спостерігав повне сонячне затемнення на Кавказі. Воно пройшло над обсерваторіями, що дозволило астрономам виконати різноманітні дослідження Сонця з високою точністю. Повне затемнення тоді можна було спостерігати 5-7 хвилин. Пташки замовкли, але люди спокійно сиділи на вулиці за столиками та під келих вина спостерігали за цим астрономічним явищем.

Це відбуватиметься відповідно до Порядку з організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872. Інклюзивний клас або клас з інклюзивним навчанням — це клас у закладі загальної середньої освіти, в якому серед інших дітей навчаються одна–три (одна–дві) дитини з особливими освітніми потребами.

У листі Міністерстві освіти і науки України від 09.08.2018 №2.5-2087, та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 №72 7 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1096 5 «Про встановлення розміру доплати за окремі види педагогічної діяльності». Згідно з якими встановлено доплату в граничному розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічним працівникам і помічникам вихователів, які працюватимуть в інклюзивних класах (групах) усіх закладів освіти.

Зазначена доплата встановлюється педагогічним працівникам, які працюють в інклюзивному класі (групі), тільки за години роботи у інклюзивних класах (групах).

Конкретний розмір доплати встановлює керівництво закладу, ураховуючи кількість осіб з особливими освітніми потребами у класі (групі), складність порушення розвитку дітей, рівень відповідальності та обсяг роботи кожного працівника, який працює з такими дітьми, тощо.

Таким чином, така доплата встановлюється усім вчителям та іншим педагогічним працівникам закладу загальної середньої освіти, які працюють в інклюзивному класі (групі), але не на все навантаження, а тільки за години роботи у таких класах (групах).

Окрім того, встановлено посаду асистента вчителя інклюзивних класів, яка вводиться в закладах загальної середньої освіти саме для роботи в інклюзивних класах, то таким працівникам затверджена доплата встановлюється на все навантаження за цією посадою.

Виявилось, що у автівці перебувало 19 пасажирів, хоча автомобіль пристосований для перевезення 9 осіб. Пасажирами виявились робітники з України, яких везли на роботу.

Передає “Це моя Україна” з посиланням на поліцію Мазовецького воєводства.

В поліції повідомляють, що за грубе порушення правил дорожньої безпеки, водія транспортного засобу позбавили водійських прав. Також водій нестиме відповідальність за порушення чинних карантинних обмежень.

У понеділок 22 березня, вранці у м. Млава поліцейські зупинив для перевірки автівку, у якій перебував 54-річний громадянин України. Чоловік перевозив 19 працівників в бусі, обладнаному 8 пасажирськими місцями. Один із пасажирів сидів на додатковому, звичайному стільці, інші пасажири понаднормово стояли.

Також, у поліції наголошують, що відповідно до чинних карантинних обмежень які діють в Польщі, у зазначеному виді транспорту, могло одночасно їхати 4 особи, включно з водієм.

Відео та деталі інциденту опубліковані в місцевому Telegram-каналі.

Як повідомляється, відео було знято 19 березня 2021 року. На кадрах можна побачити медичних працівників відділення МРТ в стані алкогольного сп’яніння. Автор зазначив, що він викликав співробітників правоохоронних органів, які склали протокол.

“Час близько 20:00, п’яні медпрацівники 4 невідкладної допомоги відділення МРТ. Довелося викликати поліцію. Складено протокол. Сподіваюся, будуть результати”, – йдеться у підписі до відео.

Користувачі соціальних мереж різко відреагували на ролик з п’яними лікарями.

Ну я просто уявила, що хтось із моїх близьких не дай Боже потрапив би так, яка допомога від цього не зрозумій лікаря?
Накидалися на роботі, як же так.
З дезінфектором переборщила)
Так вона буха в мотлох, звільнити. Терехов, дивись, як працюють лікарі в Харкові – ганьба.
Ну вона не грубіянить, поводиться нормально, просто що випила. Ну а з ким не буває?
Це що в мізках повинно бути, щоб бухати на робочому місці,

Пише – джерело.

Джерело: Фейсбук Ігоря Клименка Глава Нацполіції Ігор Клименко заявив: “ми відразу були впевнені, що взяли саме того, але він довго заперечував”.

Він зізнався, як тіло мертвої 7-річної Марії Борисової засунув у мішок та зав’язав його якимось шнуром і поясом. Так, для слідства його зізнання є важливим. Але більш значущим є висновок ДНК-експертизи. Біологічні зразки, знайдені на загиблій дівчинці, належать затриманому, – розповів Клименко.

За словами правоохоронця, окремі люди намагаються вплинути на матір загиблої Марійки.

Вони домагаються, щоб “вона публічно заявила про те, що не вірить у причетність фігуранта і натомість звинуватила іншу людину”

“Таким чином набивати собі рейтинги і так цинічно використовувати горе людей заради хайпу – це речі поза межами мого розуміння”, – наголосив Клименко.

Глава Нацполіції заявив, що чоловік мусить відповісти за цей “жахливий злочин”.

“Підозрюваний залишається під вартою. Поліція збирає та належним чином оформляє доказову базу”, – підсумував правоохоронець.

Повідомляє – джерело.

Як розповів OBOZREVATEL один із місцевих жителів, ця людина багато років тому зґвалтувала маленького хлопчика. До того ж зробив це в нелюдській формі – покалічив дитину йоржиком для унітазу.

“Цей хлопчик уже виріс. Він став інвалідом, у нього є психічне захворювання.

Той нелюд відсидів термін за злочин і знову повернувся сюди. І живе в одному селі з цим хлопчиком”, – говорить OBOZREVATEL місцевий житель.

Микола В. здійснив спробу суїциду в той момент, коли до нього вдруге постукала поліція. Правоохоронці повернулися по зразки ДНК, а він вирішив, що прийшли його арештовувати, й порізав собі вени.

Чим і видав себе. Відомо, що в село Щасливе на Херсонщину Микола В. переїхав давно з Росії, де він також відбував покарання за якийсь злочин.

“У нас тут стоять покинуті квартири, тож купити житло не важко. Вони купили квартиру в 2-поверховому будинку. У нього було двоє синів, вони вчилися в нашій школі. Потім виросли й поїхали жити в Росію. Його дружина теж ніби від нього пішла”, – розповідає чоловік.

Також у підозрюваного є доросла дочка, вона вже заміжня.

Також про підозрюваного кажуть, що людина він недобра. Міг чіплятися до молоді, провокувати конфлікт. “Майже завжди він був п’яний. Коли сильно напивався, то в нього була і біла гарячка. Ніде не працює, перебивається тимчасовими заробітками. З батьком Маші він не дружив, але разом вони теж випивали”, – говорить OBOZREVATEL житель Щасливого.

Також жителі села розповідають, що поліція тут обійшла багато квартир і будинків. З’ясувалося, що тут проживають колишні ув’язнені, які відбували терміни за різні злочини. Стало відомо, що деякі підозрювалися в крадіжці. “Ми тепер багато дізналися про наших сусідів”, – каже одна з місцевих мешканок.

Про це дівчина розповіла своїй сторінці в Instagram, пишуть Галицькі Гроші.

Пара викликала сантехніка, та ключницю, яка має доступ до всіх квартир. Її не було в той момент на місці, через те, що все відбулося у неділю.

Я не можу уявити що там відбувається, якщо в нас просто натяжна стела розтягнулася вниз, – каже блогерка.

Як написала згодом Верба, прорвало кран у квартирі на 9-му поверсі, внаслідок чого затопило 7 квартир. Зі стелі у квартирі її хлопця загалом викачали 200 літрів води.

Таку заяву зробив у Фейсбук голова Національної поліції України Ігор Клименко.

Відомо, підозрюваного чоловіка вже затримали правоохоронці і взяли під варту.

За словами Клименка, у колі підозрюваних опинилися усі без винятку мешканці села – слідчі та оперативники опитали всіх, десятки людей пройшли через детектор брехні.

Він зазначив, що під час слідства вдалося встановити особу підозрюваного і затримати його.

“Щоби його “взяти”, потрібно було до дрібниць зібрати докази та отримати попередні висновки експертиз”, – йдеться у повідомленні.Клименко зазначив, що коли правоохоронці прийшли до будинку підозрюваного, то “їх там вже чекали”.

Так, підозрюваний лежав на підлозі з порізаними венами.

Поліцейські врятували життя чоловікові, щоб він “зміг відповісти за свої вчинки”.

“Цей жорстокий злочин на Херсонщині сколихнув країну. Маленьку дівчинку, яку протягом чотирьох днів шукали сотні правоохоронців та волонтерів, знайшли мертвою в мішку. Удушення та сліди зґвалтування. Відразу було зрозуміло, що тіло підкинув хтось із місцевих. Бо закинуту недобудову перевіряли не один раз”, – наголосив голова Нацполіції.

Передає – джерело.

Як повідомила начальниця департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу генпрокурора Юлія Усенко в Facebook, ним виявився 52-річний чоловік. За її словами, підозрюваного встановили “по гарячих слідах” через дві доби після виявлення тіла дитини.

“Дитину шукали чотири доби. Весь цей час після вчинення жахливого вбивства чоловік ховав тіло, а потім відніс до місця, де вже проходили пошуки. Завдяки злагодженим діям поліції та ювенальних прокурорів Херсонщини підозрюваного встановлено по “гарячих слідах” – через дві доби після виявлення тіла дитини”, – сказано у повідомленні.

«Коли поліцейські прийшли до будинку зловмисника, зрозуміли, що їх чекали: підозрюваний лежав із порізаними венами», — розповів про подробиці затримання голова Національної поліції Ігор Клименко й уточнив, що чоловіка врятували.

Деталі про особу підозрюваного в прокуратурі поки не розголошують. Наразі чоловікові інкримінують зґвалтування та вбивство. У разі доведення вини йому загрожує до 15 років або довічне позбавлення волі.

Про що йдеться?

7 березня семирічна Марія Борисова гралася з друзями біля місця свого проживання в селищі Щасливе на Херсонщині, а приблизно о 17:30 зникла. На місці події розгорнули масштабну розшукову поліцейську операцію, створили оперативний штаб.

Для пошуків дівчинки залучили весь особовий склад місцевої поліції, поліцейських із сусідніх районів, оперативників, кінологів та ювенальних поліцейських обласного главку поліції. До них долучилися військовослужбовці Нацгвардії та волонтери.

Дівчинку шукали чотири доби. Знайшли її тіло 11 березня в сараї одного з будинків зі слідами удушення. На її тілі виявили ознаки зґвалтування.

З 7-річною Марією Борисовою попрощались 12 березня.

Передає – джерело.

Зниклу школярку шукали від 7 березня. 11 березня її виявили мертвою з ознаками насильницької смерті.

З Марією Борисовою прийшли попрощатися всі мешканці Щасливого. Домовину з тілом дівчинки пронесли через все село, зупиняючись біля місця, де вона любила гратися. Також в останню путь її проводжали повз школу, де першокласниця навчалась.

Люди приносили квіти й іграшки на похорони 7-річної загиблої.

Місцеві мешканці досі не можуть повірити, що сталася така трагедія. Вони вкотре наголошують на самосуді над вбивцею:

“на кіл таку падлюку потрібно посадити, і це йому ще й мало буде”;

“у кожного є діти, внуки, хіба так можна познущатися з дівчинки”.

Пише – джерело.

Як розповів “Сьогодні” голова села Роман Пустовий, градус напруги серед жителів підвищується.

“Говорячи про настрої, які зараз у селі, можу сказати, що народ готується влаштувати самосуд над вбивцею дівчинки”, – зазначив він.

За словами голови, про сім’ю Борисових відомо, що іноді там зловживали спиртним.

“Але, як розумієте, подробиці життя кожної родини знати не можу”, – додав Пустовий. За неофіційною інформацією, до злочину можуть бути причетні кілька осіб.

“Одні вважають причетним родича цієї сім’ї, когось із кумів.

Другі пліткують, мовляв, до цього може бути причетний той, хто має стосунок до будівлі, де знайшли тіло дівчинки. Начебто поліцейський собака привів і до хрещеного дівчинки, і до тієї людини, в сараї якої було виявлено тіло. Поліції належить з’ясувати, хто ж насправді вбивця”, – розповіли мешканці Щасливого.

Поліція також встановила, що місце, у якому знайшли тіло дівчинки, перед цим обстежувала поліція, а це означає, що злочинець переніс тіло дитини туди пізніше.

– Сарай дуже добре проглядається, і там, крім мішка з дитиною, нічого більше не було, його не могли пропустити – повідомила голова відділу комунікації Нацполіції в Херсонській області Тетяна Пшонь.

Пшонь також розповіла, що на місце злочину троє поліцейських пустили по п’ять службових собак, але куди вони привели працівників поліції, поки що не повідомляється.

Наразі про підозру нікому не повідомлено, працюють оперативники.

Вбивство Марії Борисової

7-річна дівчинка зникла 7 березня у селі Щастя на Херсонщині після прогулянки з братом.

Після чотирьох днів пошуку правоохоронці знайшли Марію вбитою у сільськогосподарському приміщенні одного з будинків неподалік її дому.

Встановлено, що смерть дитини настала внаслідок удушення.

Повідомляє – джерело.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби Мінрегіону. Так, області розділять за схожістю соціально-економічних характеристик. Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов пояснив, що ідея полягає в тому, щоб направляти фінансування не на області, а на території.

За його словами, в одній області можуть бути розташовані міста і села, які вимагають різного підходу до стратегії розвитку. Функціональні типи територій до 2027 року:

Гірські території

Українських Карпат

Макрорегіон “Азов-Чорне море”

Прикордонні регіони

Прикордонні території у несприятливих умовах

Тимчасово окуповані території України

Природоохоронні території (Смарагдова мережа)

Міські агломерації

Центри економічного розвитку

Монофункціональні старопромислові міста

Сільські території у несприятливих умовах