Біль у горлі, головокружіння, мігрені, нудота, спинний біль та іноді навіть онкологія – всі ці хвороби можуть бути зумовлені психосоматикою. Тож однією з практик, як покращити свій психологічно-емоційний стан і позбутись психосоматичних причин хвороби, є призначення психолога… обійматись. Як би це банально не звучало.

Але це не єдина причина, чому так важливо пам’ятати про обійми. Далі розглянемо усі причини детальніше.

1. Психологія. Все та ж психосоматика, про яку ми вже трохи згадували вище. Насправді, оці всі слова про обійми – це не пусті балачки.

У 2015 році у Пенсільванському університеті Карнегі-Меллон проводилось дослідження, в якому взяли участь 404 людини. За результатами дослідження виявилось, що люди, яких частіше обіймать і соціально підтримують, на 32% рідше хворіють на застуду.

Професор Шелдон Коен, який завідував експериментом, зазначив, що обійми є “маркером близькості та допомагають породжувати почуття, що перед обличчям нещастя є кому підтримати тебе”.

2. Стрес. Вважається, що обійми допомагають вивільненню гормону окситоцину в організмі, а він, як відомо, викликає в людей почуття щастя. Відповідно, часті обійми допоможуть впоратись із стресовими ситуаціями у буденному житті.

3. Стосунки між мамою та дитиною. Тут також дуже важливі обійми, як стверджують британські та американські вчені.

Було проведено експеримент у США професором Гаррі Фредріком Харлоу, щоправда над мавпами, під час якого з’ясувалося, що діти мавп потребують обіймів навіть більше, ніж молока.

Для дітей особливо важливі обійми

Інший психоаналітик Рене Арпад Шпіц вивчав під час другої Світової війни взаємозв’язок дітей та матерів. Під час експерименту він виявив, що 33% немовлят, матері яких з різних причин помирали або кидали дітей у віці 6 місяців, відмовлялись від їжі і також помирали. Це явище вчений назвав “анаклітичною депресією”.

А психоаналітик Джеральд Шоневульф зазначив в одній зі своїх статей на Psychcentral.com:

Люди, які не отримували обіймів у дитинстві, в дорослому віці часто відчувають до них огиду.

4. Зміцнення судин та серця. Знову ж таки окситоцин, гормон, який виробляється організмом при обіймах, впливає на зниження частоти серцевих скорочень, а також зменшує створення гормонів стресу (кортизолу та норадреналіну). До того ж зміцнюються стінки судин.

Більше того, в деяких дослідженнях із залученням тварин “окситоцин, як відомо, зменшує запалення після гострого інсульту та зупинки серця”, – зазначив в одній із статей Грег Норман, доцент кафедри психології Центру когнітивної та соціальної нейронауки університету Чикаго.

5. Пониження артеріального тиску під час менопаузи у жінок. У 2005 році в Університеті Північної Кароліни проводили досліди із жінками, які мають менопаузу. Тож виявилося, що ті, які обіймали своїх партнерів частіше, мали нижчий артеріальний тиск, ніж ті, які недоотримували тілесного контакту у вигляді обіймів.

6. Обійми допомагають долати не тільки душевний біль. Дослідження, проведене у 2015 році у Королівському коледжі в Лондоні, показало, що окситоцин, вивільнений за рахунок обіймів із близькою людиною, має аналгетичний ефект, тобто знижує інтенсивність болю.

7. Підвищення імунітету. В цьому “винний” все той самий окситоцин, який продукує організм під час обіймів. Тут, певно, особливо немає що пояснювати.

8. Обійми допомагають просто розслабитись та відчути спокій. Окситоцин в свою чергу допомагає у виробництві дофаміну та серотоніну, які мають дещо заспокійливу дію. Про це, власне, пише психолог Тіффані Філд, директор Інституту дослідження дотику в Університеті Медичної школи в Маямі.

9. Покращення стосунків. Однією з перших порад психолога для пари, яка має певні труднощі у стосунках та прийшла на прийом, буде обійматись не менше 10 разів на день. І це дійсно допомагає!

До речі, не менш важливим завданням у психологів є необхідність казати дякую кожен день своїй половинці, хоча б три рази. І це теж допомагає, адже насправді дуже часто люди не задумуються, скільки приємних і добрих дрібниць роблять кожен день для коханого (коханої), а тому не відчувають таких самих вчинків стосовно себе.

10. Вирішення психологічних проблем дитинства. Якщо ви звернетесь до психолога із запитом, що у вашому житті щось не так, і після глибокого аналізу виявиться, що причина криється у стосунках з матір’ю, тоді ваш психоаналітик цілком може порадити вам обіймати дерева. Вважається, що дерева несуть у собі позитивну енергетику. Тож такі обійми заряджають людину окситоцином не менше, ніж власна дитина чи коханий чоловік.

Важливо також зазначити, що просто будь-які обійми не будуть мати такої позитивної дії на організм. Щоб дійсно збільшити рівень окситоцину в крові, обійматись варто з почуттям, любов’ю, пристрастю, віддаючись цьому тілесному виду контакту всім серцем.

Жінки після 60 років займаються сексом
Всупереч поширеній думці про повну відмову від сексу у віці від 60 років і старше, дослідження фахівців показують зворотнє. Зокрема, вченим з університету Піттсбурга вдалося з’ясувати, що 60 відсотків жінок цієї вікової категорії не тільки регулярно займаються сексом, але і отримують від нього не менше задоволення, ніж представниці прекрасної статі у віці 30-40 років. У дослідженні брали участь 2100 жінок у віці від 28 до 84 років.

Всі чоловіки дивляться порно
Дослідники з Університету Монреаля нещодавно намагалися провести дослідження, щоб порівняти погляд на секс чоловіків у віці від 20 років, які ніколи не бачили порно з тими, хто регулярно переглядає еротичне відео. Яке ж було здивування вчених, коли вони не змогли знайти ні одного чоловіка, який не бачив порно.

Крім того, дані Британського секс-дослідження 2014 року говорять про те, що самотні чоловіки дивляться порно в середньому протягом 40 хвилин три рази на тиждень, в той час, як одружені представники сильної статі переглядають фільми для дорослих в середньому 1,7 разів в тиждень протягом 20 хвилин.

Порно зменшує мозок
Дослідження 2014 року, опубліковане в науковому журналі JAMA Psychiatry, показало, що у чоловіків, які захоплюються переглядом порнографії, зменшено обсяг мозку. Зокрема, результати експерименту вчених показали, що обсяг сірої речовини в правій половині смугастого тіла (стріатума) у чоловіків, які часто переглядають порнографічні матеріали, виявився менше.

Крім того, дослідження показали, що регулярний перегляд відео для дорослих викликає звикання. Порнофільми, втім, як і секс, викликають вироблення гормону дофамін, який не тільки формує у людини почуття насолоди, але і призводить до бажання повторити цю насолоду. Цей гормон також виробляється під час вживання кокаїну.

Грунтуючись на цих даних, вчені встановили, що частина мозку, відповідальна за залежність активізується під час перегляду порнографії, в той час, як частина мозку, відповідальна за мотивацію, навпаки, зменшується.

Математика може передбачити, як довго триватиме шлюб
Всесвітньо відомий американський психолог і дослідник Джон Готтмен розробив математичну модель щасливих стосунків, яка здатна передбачати з точністю до 94 відсотків, чи закінчиться шлюб розлученням.

За його твердженням, формула звучить як П’ять до одного, де п’ять – позитивні емоції, а один – негативні. Крім того, враховуються такі сильні емоції, як презирство, яке зменшує шанси на щасливі відносини на 4 відсотки, а також огида, що зменшує шанси ще на 3 відсотки і скарги, які віднімають ще 1 відсоток.

Готтмен стверджує, що може передбачити, чи завершаться відносини подружжя розлученням за допомогою всього одного відеоролика пари.

Чим більше сну – тим більше сексу
Дослідження вчених показують, що зниження лібідо безпосередньо пов’язано з нестачею сну. Відчуття втоми і зниження захисних функцій організму, що пов’язані з недосипом, надають негативний вплив і на сексуальне життя людини. Крім того, вчені стверджують, що дефіцит сну, який триває протягом декількох років, може призвести до імпотенції.

За даними Національного інституту охорони здоров’я, сон від семи до дев’яти годин на добу здатний позитивним чином вплинути на сексуальне життя партнерів.

Оптимальна кількість часу для прелюдії
Фахівці з’ясували, скільки часу повинна тривати прелюдія. Дослідження за участю 152 гетеросексуальних пар, результати якого були опубліковані в науковому журналі Journal of Sex Research, показало, що в ідеалі прелюдія повинна тривати 18 хвилин. За даними фахівців, таким чином парі вдасться отримати максимальне задоволення від статевого акту.

Кредитний рейтинг впливає на тривалість стосунків
Недавнє дослідження показало, як кредити впливають на романтичні стосунки. Федеральна резервна система США, Інститут Брукінгс і Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі вивчили фінансові звички і особисте життя близько 12 мільйонів споживачів.

Експерти прийшли до висновку, що кредитні рейтинги людини і його другої половинки можуть передбачити, як довго триватимуть їх відносини. Зокрема, вони встановили, що чим вищий кредитний рейтинг людини, тим менша ймовірність того, що він розлучиться зі своїм партнером.

Для чоловіків секс важливіше їжі
Вчені з університетського коледжу Лондона довели, що для чоловіків секс важливіше їжі. В ході експерименту їм вдалося з’ясувати, що, на відміну від жінок, у чоловіків є специфічні нейрони, які впливають на їх вибір у питанні того, що важливіше – ароматна вечеря або секс.

Два слова здатні врятувати відносини
Група дослідників на чолі з Алленом Бартоном з університету Джорджії з’ясувала, що два слова, а саме Спасибі тобі, здатні врятувати шлюб. В ході експерименту вчених було опитано близько 500 подружніх пар, яких попросили оцінити фінансове становище, рівень комунікації та рівень подяки партнеру. Результат показав, що подяка була властива тільки тим парам, які щасливі у шлюбі.

Їжа позбавить від сварок
Вчені Корнельського університету стверджують, що їжа здатна запобігти сварки партнерів. Проаналізувавши інформацію про відносини понад 700 людей, які прожили у шлюбі більше 43 років, вони встановили, що найбільш запеклі сварки відбуваються в той момент, коли людина голодна. Фахівці рекомендують відволіктися від з’ясування відносин на сендвіч – таким чином, на їх думку, вдасться вирішити безліч проблем у відносинах.

Групові ігри дозволять вивчити характер партнера перед весіллям
Професор Корнельського університету Карл Пілемер рекомендує всім, хто зібрався під вінець, спочатку зіграти зі своїм майбутнім чоловіком або дружиною в групову гру.

Він стверджує, що таким чином вдасться відстежити найгірші і найкращі якості характеру свого партнера, а також побачити його реакцію на виграш або програш, яка, в свою чергу, покаже, як людина буде реагувати на труднощі у сімейних відносинах.

Отож, чи знаєте ви, що…

Факт №1: освячення гілочок верби відбувається на вечірньому богослужінні в суботу.

Під час полієлею – найурочистішої частини святкового вечірнього богослужіння, після Євангелія, під час читання покаянного 50-го псалма священик кадить народ, що стоїть із гілками верби. Після чого читається молитва. Після молитви людей, котрі стоять у храмі з гілочками верби в руках, окропляють свяченою водою.

Факт №2: освячується не верба, а люди, які стоять у храмі.

Хоча і вважається, що освячують гілочки дерев (найчастіше верби), проте в молитві мова йде про зовсім інше: ми просимо Господа освятити нас, дати нам Свою рятівну благодать, щоб ми, тримаючи віття, як незлобиві діти при зустрічі Господа в Єрусалимі, такими і залишилися, щоб не стали подібними до тих, що спочатку кричали «Осанна!», а потім біснувалися: «Розіпни Його!» Навіть, якщо ми і не говоримо таких слів, то все одно своїми гріхами, своєю черствістю і лінню ми ще і ще раз розпинаємо Христа і робимо Його Жертву для нас марною.

Факт №3: важливо не принести в храм вербу для освячення, а принести її з храму.

Вербова гілочка в руках – знак того, що Вхід Господній у Єрусалим на вільні страждання для нас так само важливий і зворушливий, як і для тих, хто дві тисячі років тому вітав його пальмовими гілками і кричав «Осанна!».

Церква, взагалі, поза часом. На богослужіннях практично неможливо почути що-небудь про священні події в минулому часі, наприклад, що Господь входив в Єрусалим. Рідше можна почути, що Він «увійшов у Єрусалим», але найчастіше – «входить», і причому «днесь», зараз. У душах людей євангельські події переживаються кожного разу по-новому. Тому і приносимо верби в храм, стоїмо з ними під час богослужіння, щоб показати, що і ми вітаємо Господа як свого Царя і Месію.

На жаль, ця прекрасна традиція з часом була переосмислена в категоріях зовнішньої обрядовості. Якщо богослужбові тексти весь акцент робили на «Грядущому в ім’я Господнє» – Христі і людей, котрі Його зустрічали, то народна традиція весь сенс свята звела до освячення верби. Приносити до храму вербу (а, точніше, нести з храму), виходить, уже потрібно не для того, щоб засвідчити перед Господом свою любов, а для того, щоб запастися хорошим оберегом.

Факт №4: якщо ви не стояли з вербою на службі, прославляючи Господа, «грядущого на вільну страсть», то йти з нею в храм просто так, щоб освятити, не потрібно.

Із року в рік повторюється одна і та ж історія: упродовж дня, коли святкова Літургія вже давно закінчилася, в храм заходить безліч людей із однаковим питанням: «А де тут роздають вербу?». Верби не шкода, але чомусь завжди від цього стає сумно.

У численних брошурах із розряду «навколоправославної» літератури, розмовах, настановах можна зустріти безліч порад, що робити з вербою, куди її ставити, скільки років зберігати, навіть, у яких випадках потрібно з’їсти вербну бруньку.

Люди сподіваються отримати від верби допомогу, адже верба освячена. Але якщо розібрати текст молитви, то виявиться, що в ній немає жодного слова про те, що освячується верба, її зміст зводиться до: і нас, у наслідування людей, тих, хто зустрічав Господа гілками

Об’єктом освячення Церква бачить не вербу, а саму людину. У Требнику – збірнику священицьких молитв, що містить Послідування Таїнств і обрядів – навіть немає вказівки окропляти вербу святою водою. Ця вказівка ​​є в Служебнику – книзі, що містить Послідування Літургії, вечірні, утрені, але там вона з’явилося вже пізніше, як відображення усталеної практики.

Факт №5: уранці в день свята вербу окроплять святою водою, але молитва на освячення вже не читається.

Зазвичай окроплення повторюється в сам день свята, після Літургії. При освяченні верб читається молитва.

Але при здійсненні цього обряду не можна забувати внутрішній його зміст. Головне – це куди йде Господь і заради чого.

Святом Вербної неділі починається для нас Страсна седмиця. Упродовж цих кількох днів Господь завершить Своє земне життя. У цьому завершенні буде звершення всього. Як Він Сам скаже в Своїх останніх словах на Хресті: «Звершилося!».

Продовжує життя. У тих, хто часто споживає пиво, шанс помepти в розквіті сил – на 19% нижчий ніж в інших людей, стверджують дослідники компанії Virginia Tech. Крім того, цей напій продовжує молодість – елементи, які містяться у пиві, запобігають передчасному старінню клітин.

Від пива худнуть. Від світлого пива худнуть, якщо, звісно, не закусувати його шкідливими сухариками і чіпсами. Принаймні так стверджує професор Королівського коледжу в Лондоні Тім Спектор. Він пояснює, що в пиві наявні корисні кишкові бактерій для ефективного харчування.

Навіть у пиві темних сортів калорій менше, ніж у знежиреному молоці або апельсиновому соці.

Запобігає виникненню paкових клітин. Пиво виводить з оpганізму канцерогенні речовини і знижує ризик захворіти на paк. Цим ми завдячуємо хмелю, в якому міститься ксантогумол. Дослідження японських учених показали, що регулярне вживання пива здатне понизити ризик захворювання в 2-3 рази.

Захищає від хвороби Aльцгeймера. Дослідження, проведені ще в 1977 році, довели, що вживання пива на 23% знижує ризик розвитку такого когнiтивного порушення, як хвороба Aльцгeймера або інших форм демeнції. До такого висновку вчені дійшли в результаті опитування 365 тисяч людей. Однак досі вчені не можуть дати одностайної відповіді, який саме компонент напою дає такий ефект.

За однією з теорій, невелика кількість алкoголю сприятливо впливає не тільки на ceрцево-cyдинну систему (підвищує рівень хорошого холестерину), але і крoвообіг і метaболізм у мoзку. За іншою версією, від хвороби Aльцгeймера “пивoманів” рятує кремній, якого є багато в пиві. Він може захистити мoзок від шкідливого впливу алюмінію, що є однією з можливих причин розвитку Aльцгeймера. Жодна інша рідина не може вивести з організму людини солі алюмінію.

Знижує ризик утворення каменів у ниpках. Пиво на 40% знижує ризик розвитку каміння в ниpках. Есперимент, у якому взяли участь 27 тисяч людей, показав, що пляшка пива в день цілком допомагає. Вода і алкoголь, які містяться в пиві, підвищують обсяги виділеної cечі і розбавляють її, тим самим знижуючи небезпеку виникнення каменів. Алкoгoль також може “виводити кальцій”, який є основним елементом, що створює камені в ниpках.

Зміцнює кістки. Хмільний напій зміцнює опорний апарат людини, адже в ньому міститься кремній, необхідний для росту кісток. Втім, вчені наголошують, що тут дуже важливий баланс: якщо 1-2 келихи пива в день істотно скорочують ризик пеpeломів кicток, то 3 і більше, навпаки, його збільшують.

Допомагає заснути. Пиво має заспокійливу і снодійну дію завдяки наявності в ньому хмeлю. Вчені довели, що eлі, стaути і лaгери підсилюють вироблення дофaміну – речовини, яку лікарі навіть прописують людям, що страждають від безсоння.

Дослідження, проведені в Медичній школі університету штату Індіана, показали, що навіть один ковток пива перед сном підвищує рівень дофaміну і таким чином заспокоює і розслабляє людину. Для такого ефекту потрібно всього 15 мл пива, столова ложка.

Народилася 5 червня 1983 року в Одесі; з родиною жила у Москві та Грозному. До України повернулася 2003 року через Другу чеченську війну, вступила до Одеського медичного університету, який закінчила за спеціалізацією загальна хірургія. Після здобуття вищої освіти працювала лікарем-інтерном в Одесі.
З початком Євромайдану вступила до самооборони, де була лікарем 8-ї Афганської сотні.

У липні 2014 року вступила до лав батальйону “Київ-2” фельдшером, проте медициною займалася мало, була снайпером. Брала участь в обороні Дебальцевого, виконуючи бойові завдання поблизу Чорнухиного у Луганській області.

Мотивом для участі у війні на Донбасі стало переконання того, що Росія є спільним ворогом українців і чеченців. Після завершення війни, планувала пов’язати своє життя з військовою справою як військовий медик або учасник миротворчої місії.

Брала участь у створенні Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва, служила прес-офіцером батальйону, домагалася надання батальйону офіційного статусу від МВС.

Брала участь у парламентських виборах 2014 року, балотуючись по одномандатному виборчому округу №136 у Суворовському районі Одеси (самовисунення), однак, до Верховної Ради VIII скликання не потрапила, отримавши 3,72 % голосів виборців (9 місце на окрузі).

Була нагороджена орденом “Народний Герой України” у 2015 році.
Чоловік — Адам Осмаєв. Виховувала сина. Шлюб з Осмаєвим для Окуєвої другий — вперше заміж вийшла, живучи в Москві.

Довідка. 1 червня 2017 року на столичному Подолі кілер здійснив замах на життя добровольців АТО Адама Осмаєва та його дружини Аміни Окуєвої. Унаслідок цього поранення отримали Осмаєв та кілер. Обох шпиталізували. Аміна Окуєва не постраждала, зумівши чотири рази поцілити в кілера, що дозволило правоохоронцям його затримати. За словами Аміни Окуєвої вони з чоловіком до замаху тричі зустрічалися з кілером, оскільки він представлявся журналістом, який готує матеріал про подружжя. Згодом радник голови МВС Антон Геращенко розповів про особу стрільця та його дивні “маневри”. За даними МВС кілером може бути особа, пов’язана з главою Чечні Рамзаном Кадировим.

1. Україна – велика. Не рахуючи Росію, у якої вельми неоднозначні відносини з Європою, Україна – найбільша держава на континенті площею в 603 628 квадратних кілометрів. Країна простягається від Росії на сході до Польщі на заході, і затиснута між Чорним морем на півдні і колишньою радянською республікою Білорусь на півночі. Франція займає друге місце за територією (551,695 квадратних кілометрів).

2. Тут є власні 7 чудес. У межах цієї досить великої країни є сім пам’яток, визнаних ЮНЕСКО об’єктами всесвітньої спадщини. До них належать Софійський собор у Києві, стародавнє місто Херсонес і незаймані букові ліси в Карпатах. Також одним з таких об’єктів є один із 34 обелісків Дуги Струве – ланцюга, що простягнувся територією десяти європейських країн від Хаммерфест у Норвегії до Чорного моря. Крім об’єктів всесвітньої спадщини тут є безліч найвеличніших православних соборів, у тому числі Михайлівський Золотоверхий монастир.

3. Тут полюбляють випити. За даними ВООЗ, Україна займає 6 місце у світі за кількістю споживання aлкоголю – в середньому 13.9 літрів на душу населення за рік. Тільки жителі Білорусі (лідер рейтингу), Молдови, Литви, Росії та Румунії п’ють більше.

4. Але п’ють не тільки гoрілку. Якщо вже мова зайшла про aлкоголь, варто відзначити, що українці зовсім не п’ють горілку діжками, як деякі могли припустити. Національний напій називається «гoрілка» – він схожий на вoдку і служив символом очищення духy, але все ж, вони відрізняються. Якщо «вoдка» означає «маленька вода», «гoрілка» – «гаряча вода». Відсилання до того, що цей напій часто приправляється гострим перцем.

5. Українці люблять McDonald’s. Все правильно, тут не тільки п’ють. McDonald’s, розташований поряд з головним залізничним вокзалом у Києві – третій за завантаженістю в світі.

6. Україна розташована в самісінькому серці Європи. Краще відсуньте чашку з чаєм, щоб не поперхнутися. Україна – це географічний центр Європи. Добре, все не так просто, оскільки на цей титул претендує безліч місць, і все залежить від того, що вважати Європою. Але невелике містечко Рахів у західній Україні – одне з таких місць. Що примітно, в Закарпатті є ще одне таке місце, де колись правили австро-угорці.

7. Неправильно казати “The Ukraine”. Раніше в англомовних країнах було прийнято іменувати Україну з артиклем “The”. Так було до проголошення країною незалежності в 1991 році, коли Захід почав поступово відмовлятися від артикля. Посол США Вільям Тейлор, який розумів, що артикль “The” сприймається багатьма українцями як образа, пояснив, що його використання створює враження зверхнього ставлення до суверенітету країни.

8. Глибоко під землею. Станція київського метро “Арсенальна” Святошинсько-Броварської лінії – найглибша в світі. Вона йде під землю на 105.5 метрів.

9. Головна вулиця столиці розповідає іншу історію. Головна вулиця Києва – Хрещатик – найширша і одночасно найкоротша головна вулиця світових столиць. Загальна довжина Хрещатика становить лише 1.2 км, але, зруйнована під час Другої світової війни вулиця, дуже широка.

10. До речі, про… Ні, «Котлета по-київськи» була вперше виготовлена не в столиці України. Вважається, що в 19 столітті рецепт з’явився у Франції, а на Схід він потрапив разом з російською аристократією, захопленою французькою кухнею.

11. Коли Україна була житницею. Хліб відіграє велику роль в історії України. У минулому країна була відома як житниця Європи завдяки своїй великій сільськогосподарській промисловості. Ця слава завела країну у важке становище в період, коли вона була відповідальною за утримання Радянського Союзу при Сталіні. Колективізація і нездійсненні вимоги з постачання зерна стали причиною Голодомору в 1932-1933 роках, що забрав життя 7.5 мільйонів українців. Цей голод вважається актом гeноциду в 25 країнах світу, в тому числі Україні, Австралії та Канаді.

12. На території України відбувалися важливі історичні події. Україна не раз ставала епіцентром руйнівних подій. Але тут також проходила Ялтинська конференція 1945 року, де Черчілль, Сталін і Рузвельт зустрілися, щоб обговорити встановлення післявоєнного світового порядку. Лівадійський палац у Ялті, де проходила зустріч, сьогодні відкритий для відвідування музей. Ялта також стала центром історичних подій, будучи частиною Кримського півострова, анексованого Росією в 2014 році. Крим – одна з трьох областей, не рекомендованих для відвідувань Міністерством закордонних справ Великої Британії.

13. Зона міст-примар. Чорнобиль – ще один український слід в історії – місто, що стало епіцентром найстрашнішої ядерної катастрофи. Після трагічних подій, великий район на півночі України був оголошений СРСР зоною відчуження у 1986 році. На території зони розташовано кілька покинутих міст, що становлять інтерес для людей зі всього світу. Екскурсії в ці міста, в тому числі в безпосередній близькості до реактора, проводяться на страх і ризик всіх охочих. Рівень радіації тут досі небезпечно високий.

14. Українська столиця кав’ярень. За деякими даними, у Львові розташована найбільша кількість кав’ярень на душу населення. Журналістка Фіона Дункан пише про це місто: «Незважаючи на те, що сучасні жителі міста мають репутацію палких націоналістів і надзвичайно релігійних людей, атмосфера в цьому місті легка, майже святкова. Безліч студентів, будівлі в стилі ренесансу, бароко та модерну, запашний аромат сотень кав’ярень у віденському стилі. Варто було лише вийти з готелю, щоб відчути, наскільки тут розслаблювала обстановка».

15. Тут винайшли гасову лампу. Львів також може похвалитися тим, що саме тут була винайдена перша гасова лампа. Автором став місцевий фармацевт, який працював у аптеці «Під Золотою Зіркою», а сьогодні в цьому ж будинку розташований музей-ресторан «Гасова Лямпа».

16. Тунель кохання. Ідеальне місце для любителів Instagram, розташоване в лісах України біля селища Клевань. Це частина залізниці, прокладеної для доставки деревини на місцеву фабрику.

17. Тут побудували найбільший літак у світі. У Києві був спроектований найбільший у світі літак АН-225 “Мрія”. Він має найбільший розмах крил – 88,4 метрів і важить 640,000 кілограмів. Ця блискуча ідея Радянського Союзу була втілена в життя лише один раз.

18. Україна володіє великим військовим потенціалом. Успадкувавши від СРСР величезний ядерний арсенал, Україна займає друге за військовою потужністю місце після Росії серед європейських країн.

19. Тут можна покататися на лижах. Це, звичайно, не французькі Альпи, але в Україні є чотири-п’ять гірськолижних курортів, включно з Буковелем у Карпатах. Шанувальники зимових видів спорту зможуть знайти тут 55 кілометрів лижних трас і 15 підйомників.

20. Столиця України – місто-герой. Київ отримав звання міста-героя за активний опір фашистам. У червні 1941 року німецькі війська оточили місто і, врешті-решт, захопили його. У полон потрапили понад 600 тисяч українських бійців. Незважаючи на те, що нацисти вважали цю битву величезною перемогою Гітлера, в 1965 році Київ був названий містом-героєм.

21. Розпис великодніх яєць – національна традиція і предмет гордості. Замість того, щоб вкривати великодні яйця низькосортним шоколадом, вони надають перевагу складнішому оформленню, використовуючи віск для створення орнаментів «писанок». У різних регіонах країни унікальні стиль і методи оформлення. У радянську епоху цей звичай викорінився, але він поширився серед жителів Північної і Південної Америки силами українських іммігрантів.

22. Україна надихає музикантів. На створення мелодії “Summertime” американського композитора Джорджа Гершвіна надихнула стара українська колискова.

23. Величезний монумент радянської епохи. Озброєну 16-метровим мечем Батьківщину-Матір, яка тримає важкий щит у лівій руці, складно сплутати з чимось іншим. Незважаючи на те, що в 2015 році в Україні були заборонені комуністичні символи і радянські назви вулиць, величезний монумент вирішили залишити. Заввишки 62 метри, побудована в 1970-х, Батьківщина-Мати сьогодні є частиною комплексу «Музею історії України в Другій світовій війні».

24. Чудове море. Чорне море, що омиває Україну – популярне серед туристів місце для відпустки. Воно дуже спокійне, без сильних приливів і відливів. Рівень води практично не змінюється.

25. І дивна політична історія наостанок. Україна стала батьківщиною однієї з перших у світі конституцій. Основний закон, написаний українським козаком Пилипом Орликом у 1710 році, встановив демократичний стандарт поділу повноважень в уряді між законодавчою, виконавчою та судовою гілками. Ця ідея стала відомою завдяки праці Монтеск’є «Про дух законів» від 1748 року.

Аналітики CEDOS дослідили, як працює реєстрація місця проживання. Попри системні проблеми, є труднощі, породжені громадською необізнаністю. Часто люди погано знають свої права, а в разі виникнення труднощів не знають, де шукати достовірну інформацію.

У цьому матеріалі зібрані 5 фактів про реєстрацію, які потрібно знати кожному.

Факт 1: Виписатися і прописатися за один день

Це нововведення діє уже рік. Раніше виписка і прописка були окремими процедурами, кожна з яких передбачала, що ви подаєте документи, чекаєте декілька днів, потім забираєте свій паспорт зі штампом. Тепер подати документи і отримати штамп у паспорт можна в один день. Більше того, не потрібно виписуватися. Зняття з реєстрації відбувається автоматично під час реєстрації нового місця проживання. Таким чином, зараз змінити місце реєстрації можна за 15 хвилин.

Цей процес може загальмувати черга. У великих містах в органах реєстрації або ЦНАПах (центр надання адміністративних послуг) бувають дуже великі черги. Тому спершу радимо відвідати сайт вашого ЦНАПу і перевірити, чи є можливість записатися на прийом до реєстратора онлайн або телефоном на конкретну дату і час. Адресу найближчого органу реєстрації можна подивитися на сайті, де представлені всі органи реєстрації, але немає інформації про всі ЦНАПи. Переконайтеся, що взяли з собою всі документи. Перевірте, які документи потрібні для реєстрації на сайті міграційної служби. Це єдиний і вичерпний перелік.

Найскладнішою умовою реєстрації залишається вимога отримати згоду власника. Якщо ви не є власником житла, прописатися можна лише за згодою власника (якщо є декілька співвласників — за згодою всіх). Органи реєстрації вимагають особистої присутності власника (або всіх співвласників). Якщо ця людина не може прийти з вами до органу реєстрації, прописатися вийде лише за наявності нотаріально завіреної згоди власники.

Процес перереєстрації місця проживання може гальмувати лише черга в органах реєстрації чи центрах надання адміністративних послуг.

Факт 2: Безоплатно користуватися послугами поліклініки не за «пропискою»

Якщо ви звертаєтеся до лікаря не за місцем реєстрації, вам потрібно написати заяву на обслуговування. Підійдіть до реєстратури, вам повинні запропонувати таку можливість. Згідно з Законом кожен має право на вільний вибір лікаря. Інколи в поліклініках вимагають благодійні внески або плату за послуги для незареєстрованих. Погодьтеся, вимагати благодійний внесок — це нелогічно і незаконно.

Часто в поліклініці можна почути: «наш заклад отримує фінансування тільки на хворих, зареєстрованих на нашій території обслуговування». Це справді так, але це не означає, що поліклініці дозволено відмовити у безоплатному обслуговуванні тим, хто звернувся не за місцем реєстрації.

Крім того, заява на обслуговування, яку ви напишете, буде підставою для збільшення фінансування цієї поліклініки в наступному році. Це визначено Бюджетним кодексом.

Факт 3: Влаштувати дитину в школу або садочок без «прописки»

Вам не можуть відмовити влаштувати дитину до садочка через реєстрацію. В населених пунктах, де діє електронна черга, записати дитину до садка можна у будь-якому районі міста, незалежно від «прописки». На практиці, керівники дитсадків інколи відмовляють батькам, чия дитина не зареєстрована на відповідній території. Це незаконно.

Що стосується школи, обмежень у зв’язку з реєстрацією немає. Ви можете віддати дитину до будь-якої школи. Якщо дитина йде в школу за місцем реєстрації, вам не можуть відмовити. Якщо ви віддаєте дитину у школу не за місцем реєстрації, то відмова можлива лише через брак місць. Перевага буде віддаватися тим дітям, чия заява була зареєстрована раніше.

Щоб отримати змогу звернутися до лікаря не за місцем реєстрації, потрібно написати заяву на обслуговування у реєстратурі.

Факт 4: Проголосувати не за місцем реєстрації

Можна лише на всеукраїнських виборах. У виборчому законодавстві поняття «виборчої адреси» ототожнюється з зареєстрованим місцем проживання. Тому голосують лише ті, хто має «прописку», і лише в тому місці, де зареєстровані. Але що робити, якщо у вас є «прописка», але немає можливості голосувати за адресою реєстрації?

Якщо йдеться про всеукраїнські вибори, ви можете тимчасово змінити місце голосування на період їхнього проведення. Не пізніше, ніж за 5 днів до дня голосування вам потрібно звернутися до органу ведення реєстру виборців за місцем перебування із заявою про тимчасову зміну місця голосування. Окрім паспорту, потрібно взяти документи, які підтверджують вашу потребу у зміні місця голосування. Це може бути довідка з місця роботи або навчання, документ, що підтверджує право власності або оренди житла, розташованого за місцем бажаного голосування. Перелік документів не є вичерпним, тому якщо у вас є будь-які інші докази проживання за даною адресою — вони теж можуть бути розглянуті.

На жаль, для місцевих виборів змінити місце голосування неможливо. Тому голосувати за місцеву владу можна лише за місцем реєстрації. Це теж системна проблема реєстрації.

Факт 5: Реєстрація не впливає на право власності

Дехто вважає, що реєстрація впливає на право власності. Наприклад, деякі орендодавці бояться прописувати своїх орендарів, вважаючи, що ті зможуть заволодіти їхнім житлом в майбутньому. Це не так.

Не слід плутати право власності і право проживання. Реєстрація означає набуття права проживання. Зареєструвавши особу у своєму житлі, ви надаєте їй право користуватися своїм житлом. Проте ця особа не матиме права ані прописувати інших осіб, ані виписувати, тим паче продавати чи обмінювати. Реєстрація не впливає на право власності. До речі, якщо здаєте житло в оренду і хочете зареєструвати орендарів, зробіть це на підставі договору оренди. Так у вас не буде проблем в майбутньому зі зняттям орендарів з реєстрації.

Наукові відкриття про жіноче тіло часто дивують їх самих..

1. Діаметр жіночого волосся вдвічі менше, ніж чоловічого.

2. Жіноче серце б’ється швидше за чоловіче.

3. Жінки моргають вдвічі частіше за чоловіків.

4. Жіноча привязаність до чоловіка сильніша, ніж чоловіча до жінки. Тому жінки більше прагнуть створити сім’ю.

5. Жінки спалюють жир повільніше за чоловіків – приблизно на 50 калорій в день.

6. У жінок сильніший імунітет.

7. Мозолисте тіло в жіночому мозку має на 30% більше з’єднань, ніж у чоловіків. Тому жінки краще справляються з багатозадачністю.

8. Язик жінки має більше смакових рецепторів.

9. У жінок більше больових рецепторів, але через дію естрогену, що блокує запальні процеси, жінки в цілому краще переносять біль.

10. Жінки краще за чоловіків розрізняють кольори.

11. Жіноча шкіра в 10 разів чутливіша, ніж чоловіча.

12. У м’язах жінок більше еластину, ніж колагену, тому вони більш гнучкі.

13. Електрична активність жіночого мозку уві сні знижується всього на 10%, тому жіночий сон більш чуйний.

14. Жінки гірше чоловіків орієнтуються в просторі. Паралельна парковка вдається 82% чоловіків, тільки 22% жінок можуть це зробити.

15. За язик у жінок відповідають два мозкових центри, тому жінка без праці вимовляє до 8000 слів на день, використовує до 3000 звуків і до 10 000 невербальних сигналів. Ці ж показники у чоловіків в два рази нижче.

16. У жінок від народження нюх розвинений краще, ніж у чоловіків.

17. У жінок добре розвинений периферійний зір, у чоловіків – тунельний.

18. Час настання жіночого “піку” задоволення – від 10 до 20 хвилин. Чоловікам в середньому досить чотирьох хвилин.

19. Жіноча шия більш рухлива, тому, коли до не вітаються, вона, як правило, повертає голову. Чоловік зазвичай повертається всім тілом.

20. Через наявність двох Х-хромосом, у жінок рідше виявляються ускладнення і хронічні хвороби.

21. Жінки плачуть в середньому від 30 до 64 разів на рік, чоловіки – всього 6-17 разів.

22. 30% жінок відчувають пристрасть до неїстівних речей під час вагітності.

23. Підвищені рівні гормонів прогестерону, кортизолу і естрадіолу, особливо під час овуляції, підсилюють у жінок відчуття неспокою і почуття небезпеки. Тому жінка інтуїтивно краще, ніж чоловік відчуває загрозу.

24. Кожен набраний жінкою кілограм підвищує вагу грудей на 20 грам.

Автори спецвипуску українського журналу «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ» у вступі наголошують, що пошук винних, крім Сталіна і його поплічників, необхідний для розкаяння, через яке пройшла, наприклад, Німеччина після Другої світової війни завдяки Нюрнберзьким процесам. Він дозволить не просто звинуватити реальних убивць і тих, хто віддавав накази, а й зрозуміти, що змусило людей стати частиною машини терору.

«Все це різко відрізняється від того, що відбувалося в Радянському Союзі, – йдеться у вступі до видання. – Там не було ні поразки у війні, ні пов’язаної з ним післявоєнної окупації союзними державами, що привело б до підриву і делегітимізації сталінського режиму. Навпаки, перемога у війні підняла «велич» Сталіна на нову висоту. Генералісимус виграв, створивши новий різновид спадщини – альтернативне минуле, яке сприяло легітимізації наступних радянських керівників і виявилося вкрай корисним для використання Володимиром Путіним».

Щоб знайти винних на місцях, українські історики скористалися коротким періодом, з 1938-го до 1941 року, коли замість усунутого з посади НКВС Миколи Єжова був призначений Лаврентій Берія і з’явився наказ №00762, згідно з яким ліквідовувалися сумнозвісні «трійки», які виносили рішення за сфальсифікованими справами. Саме після цього наказу почалася чистка внутрішнього апарату НКВС. У Радянському Союзі тоді усунули від роботи 7372 людини. Це 22 відсотки загального оперативного складу. 937 співробітників були заарештовані і деякі з них отримали тривалі терміни ув’язнення, навіть смертні вироки.

Справи, заведені щодо так званих катів НКВС, які проходили за статтею «порушення соцзаконності», стали об’єктом уваги українських істориків. Вони дозволяють відтворити механізм знищення людей, що з’явився під час Великого терору, говорить український історик Олег Бажан:

– Завдяки цим справам можна відтворити психологічний портрет катів, вивчити, чому вони ними стали, чи керувалися вони в своїх діях наказом, чи злим умислом, чи здійснювали нелюдські злочини з особистої ініціативи. Це новий зріз, який дає змогу скласти повнішу природу Великого терору. Ця інформація була донедавна засекречена, а тепер стає надбанням громадськості. У спецвипуску журналу наводяться приклади жахливих безчинств, які коїлися в катівнях НКВС у різних регіонах України.

Заступник начальника житомирського НКВС разом з підручними вбивав 72-річну жінку залізними палицями заради наживи, щоб вона сказала, де ховає золото
Наприклад, у житомирському управлінні НКВС, коли провели розслідування і перевірку чекістів, які брали участь у стратах, з’ясувалося, що були неодноразові факти знущань на сексуальному ґрунті. Заступник начальника житомирського НКВС разом з підручними вбивав 72-річну жінку залізними палицями заради наживи, щоб вона сказала, де ховає золото.

Начальник уманської в’язниці Самуїл Абрамович забирав додому після розстрілів одяг розстріляних, вибивав рукояткою пістолета золоті зуби. За всі ці злочини йому дали всього лише три роки таборів
Відома справа начальника уманської в’язниці Самуїла Абрамовича, який заробляв на репресіях: забирав додому після розстрілів одяг розстріляних, вибивав рукояткою пістолета золоті зуби. Обвинувальний висновок у його справі було побудовано на тому, що він створив у в’язниці злочинний бізнес, заробляючи на ув’язнених: посилав їх на польові роботи, а натомість отримував особисто для себе від сільгосппідприємства вино і продукти. За всі ці злочини йому дали всього лише три роки таборів.

В Києві водій машини, який підвозив репресованих до стін внутрішньої тюрми НКВС, отримував винагороду у вигляді одягу розстріляних, яку потім продавав в одному з київських магазинів
Тепер нам стало відомо про ще одну справу, в Києві. Водій машини, який підвозив репресованих до стін внутрішньої тюрми НКВС, отримував винагороду у вигляді одягу розстріляних, яку потім продавав в одному з київських магазинів. При цьому його спочатку заарештували, а потім посварили й відпустили.

До виконавців смертних вироків радянська влада ставилася з добродушністю, прощала гріхи й карала не суворо
До виконавців смертних вироків радянська влада ставилася з добродушністю, прощала гріхи й карала не суворо.

– Вам також вдалося знайти документи особистих справ усіх комендантів НКВС УРСР, які безпосередньо організовували виконання смертних вироків. Скільки було цих штатних катів, що це були за люди?

Вони розуміли: щоб залишитися в системі, потрібно вибирати для себе брудну роботу і таким чином продемонструвати свою лояльність до радянської влади
– Із 1933-го до 1941 рік посаду коменданта НКВС УРСР обіймали сім осіб. Змінюваність була частою, але за часів Великого терору кадрові пертурбації були всюди, не тільки на цих посадах, а й що стосується начальників обласних управлінь, різних відділів тощо. Як правило, це колишні червоноармійці, які брали участь у громадянській війні, ті, хто вступили до партії, але потім здійснили, наприклад, убивство з необережності чи господарські злочини. За це їх або вилучали з партії, або їм робили догану. Вони розуміли: щоб залишитися в системі, потрібно вибирати для себе брудну роботу і таким чином продемонструвати свою лояльність до радянської влади. Це те, що кидається в очі. Усі вони, як правило, люди непримітні, потрібно сказати, що у них зазвичай присутній потяг до збагачення, хоча не у всіх, але тим не менше багато з них були причетні до розпродажу майна репресованих. Були серед них і садисти, наприклад, як Тимошенко в житомирському НКВС: там не тільки стріляли в потилицю, а могли забити людини за допомогою металевих палиць, були випадки, коли умертвляли паяльною лампою (це була помста тим, хто намагався втекти). Або є приклад уманської оперативної групи: там знущалися над трупами жінок після розстрілу. Загальна картина складається неприваблива.

Наум Турбовський, який був комендантом в Дніпропетровську, розстріляв 2100 осіб. Він цим хвалився, всім розповідав, і це є в документах
Ми хотіли дізнатися, хто серед цих комендантів був рекордсменом з убивств «ворогів» радянської влади, але не кожен з них повідомляв про це. Відомий Блохін, генерал-майор на Луб’янці, який розстріляв понад 10 тисяч осіб, а в Україні такі дані дуже рідко вказувалися в послужному списку. Відома тільки одна людина, Наум Турбовський, який був комендантом у Дніпропетровську. У його характеристиці написано: він особисто підрахував, що розстріляв 2100 осіб. Він цим хвалився, всім розповідав, і це є в документах.

В інших випадках кількість розстріляних не вказується: просто був комендантом і все. Наприклад, начальник внутрішньої тюрми НКВС УРСР – Іван Нагірний – один з тих, хто керував командою чекістів, які займалися розстрілами під час Великого терору, завжди уникав запитань щодо розстрілів, а коли його залучили як свідка під час розгляду справи про розпродаж речей репресованих, він не говорив про це навіть на суді, а використовував фразу «в 1937-му в нас було багато роботи». Тобто приховував те, чим безпосередньо займався.

Якщо вивчити біографії штатних катів НКВС, то після 1938 року ці особи, мабуть, психологічно не витримували, і їх переводили на інші посади. Кар’єрного росту вони зазвичай не отримували, переважно їх переводили на різні посади в тюремній структурі.

– Але деяких комендантів НКВС УРСР притягували до суду…

Встановлені імена майже 20 тисяч репресованих, яких таємно ховали в Биківні. Мало хто з катів проходив за якимось статтями, тому що цих людей дуже цінувало керівництво, адже непросто було відібрати людей на ці посади.

– Так, але не всіх. Ніхто з них не отримав відповідальності за Биківнянську трагедію, хоча причетні вони були. У селищі Биківня було знайдено найбільше останків розстріляних органами НКВС в Україні. Як правило, це були вбиті в Києві. На сьогоднішній день встановлені імена майже 20 тисяч репресованих, яких таємно ховали в цьому місці. До відповідальності нікого не притягли, але їх, як то кажуть, Бог покарав. Олександр Шашков, який у 1937-1938 роках виконував обов’язки коменданта, застрелився під час Другої світової війни, щоб не потрапити в полон. Застрелився і Іван Нагірний, заступник коменданта НКВС УРСР у 1934-1937 роках. До відповідальності був притягнутий комендант житомирського НКВС, але справу побудували навколо того, що були приховані факти репресій і його судили за посадові злочини. Але взагалі мало хто з катів проходив за якимось статтями, тому що цих людей дуже цінувало керівництво, адже непросто було відібрати людей на ці посади.

– Вивчивши архіви, чи знаєте Ви про когось з комендантів або тих, хто входив у розстрільні команди, хто до цих пір живий? Чи можна сподіватися, що їх притягнуть до суду, як це відбувається, наприклад, в країнах Центральної Європи?

Зібрану інформацію можна використовувати в майбутньому під час підготовки до широкого суспільного суду над сталінізмом і злочинами радянського режиму
– Їх усіх уже немає в живих, тому що роки їхнього народження – це 1900 і раніше. Той комендант, який, як я вже говорив, розстріляв понад дві тисячі осіб, народився у 1896 році. Їх немає в живих, але їх очікує суд історії. Зібрану інформацію про цих людей і їхні діяння можна використовувати в майбутньому під час підготовки до широкого суспільного суду над сталінізмом і злочинами радянського режиму. А зараз вона нам потрібна, щоб зрозуміти, що таке Великий терор. Багато написано про масові операції НКВС – «німецька операція», «польська операція», репресії проти куркулів… А хто були їхні кати? Сьогодні практично нічого невідомо.

– Чи допомогли нові дані з архівів знайти невідомі місця поховань або дізнатися щось про репресованих?

– Можна встановити, де відбувалися тортури, в яких приміщеннях, можна зрозуміти, де були розстріли. У деяких справах вказується місце, куди вивозилися тіла і де є поховання. Однак це згадується побіжно, тому що, як правило, це питання не сильно цікавило слідчих. Є такі згадки: «ми вивозили тіла на місцеве кладовище» або «закопували на території районного або обласного управління НКВС». Але це ниточка, за яку можна вчепитися, щоб далі розмотувати клубок.

У Запоріжжі трупи скидали в вигрібну яму, і потім, коли відділення переїжджало до нового приміщення, її забетонували і на тому місці виріс заводський цех
У документах я знайшов, що, наприклад, у Запоріжжі трупи скидали в вигрібну яму, і потім, коли відділення переїжджало до нового приміщення, її забетонували і на тому місці виріс заводський цех. Це можна відновити тільки завдяки допитам, які збереглися в архівах, і які робилися по гарячих слідах, у 1939-1940 роках, а не в 1956-му.

– Ви розповідаєте, що люди вбивали тисячі людей, чи немає в документах згадок про те, як це позначалося на їхньому психічному здоров’ї?

– Я теж хотів це простежити, але таке зустрічається рідко. Тільки, напевно, якщо є рапорт з проханням звільнити з посади, можна побічно про це говорити. Не виключено, що такі документи вилучалися і не підшивалися до особової справи. Ніяких згадок немає. Немає таких згадок, про які писав російський дослідник Олексій Тепляков, що сибірські коменданти спивалися. У нас я поки такої ниточки не бачив.

– Аналогічні документи в Росії досі залишаються засекреченими?

– Думаю, так. На мій погляд, Олексій Тепляков спирався на мемуари. Хоча я не виключаю, що, раз він писав про машину терору в Новосибірську, то міг використовувати і справи, заведені щодо тих чи інших чекістів і, напевно, там він і знайшов згадки про те, як те, що відбувалося, діяло на психіку цих людей.

– А загалом, мабуть, машина терору працювала однаково і в радянській Росії, і в радянській Україні?

Як правило, вбивали людей з десяти вечора до ранку, щоб встигнути зробити поховання на кладовищі або на якомусь секретному об’єкті, який був відведений для НКВС
– Думаю, однаково. Конвеєр смерті в Сибіру або Якутії, на Кубані або в Україні був однаковим. Почерк був один і той же. Хоча на сьогоднішній день не знайдено ні листів, ні інструкцій, в яких би йшлося, як потрібно виконувати смертні вироки. Як правило, вбивали людей з десяти вечора до ранку, щоб встигнути зробити поховання на кладовищі або на якомусь секретному об’єкті, який був відведений для НКВС.

Зазвичай самі чекісти визначали, з якої зброї їм стріляти. До 1937 року, поки для спецоперацій НКВС не виділили дві ділянки Биківнянського лісу, всіх розстріляних ховали на території Лук’янівського кладовища
Зазвичай самі чекісти визначали, з якої зброї їм стріляти. Старалися, щоб усе було засекречено. Коли я займався масовим похованням в Биківні й шукав документи, які підтверджували б, що саме там НКВС ховало трупи розстріляних, виявилося, що все робилося таємно і в документах ніде не відображено. Ба більше, до 1937 року, поки для спецоперацій НКВС не виділили дві ділянки Биківнянського лісу, всіх розстріляних ховали на території Лук’янівського кладовища. Цими похованнями займалися і місцеві трунарі – співробітники кладовища. Коли було визначено нове місце для масових поховань, цих копачів розстріляли: було сфальсифіковано справу, що нібито співробітники кладовища організували фашистську організацію, всіх репресували. Залишилася живою одна людина – двірник, який давав свідчення в 1956 році, коли родичі почали з’ясовувати, що в реальності сталося з їхніми чоловіками й братами. Його теж намагалися включити до цієї вигаданої організації, викликали на допити, але він, мабуть, зрозумів, і сказав, що приходив підмітати вранці і нікого не бачив. Це його і врятувало.

– Невже, всупереч секретності, інформація про те, що відбувалося, не просочувалася? Адже були вбиті сотні тисяч людей по всій країні.

Але коли повернулася радянська влада, ті, хто поширював інформацію про Великий терор, отримали терміни, їх вислали за багато тисяч кілометрів від Києва, щоб більше ніхто нічого не дізнався
– Якщо говорити про Биківню, то інформація стала поширюватися тільки після того, як 19 вересня 1941 року в Київ увійшли війська Гітлера і в окупаційній пресі надрукували, що виявлені секретні поховання жертв сталінських репресій. Тоді люди кинулися шукати своїх родичів. Але коли повернулася радянська влада, ті, хто поширював інформацію про Великий терор, отримали терміни, їх вислали за багато тисяч кілометрів від Києва, щоб більше ніхто нічого не дізнався.

У 1960-х роках виявили дітей, що грали в футбол черепами в Биківнянському лісі, довелося створити державну комісію, щоб зрозуміти, хто там похований і що це за невраховане кладовище. Я дивився документи цієї комісії, і вони свідчать, що все робилося для того, щоб заховати всі кінці у воду.

Була установка: говорити ніби там поховані радянські військовополонені, які утримувалися в Дарницькому концтаборі. У результаті землю підрівняли, а наступна державна комісія була заснована в горбачовську перебудову. Але і вона намагалася не називати комуністичний режим винним у цьому злочині. І тільки зараз за допомогою археологічних досліджень виявили, що там, можливо, були поховані навіть польські офіцери, так званий «катинський слід», хоча документи, що зберігаються в Києві, про це не свідчать. Швидше за все, це була пряма вказівка з Москви.

]]> https://ukr-live.com/news/14554?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=sogodni-den-pam-yati-geroyiv-krut-8-faktiv-pro-bitvu Sun, 29 Jan 2017 16:09:21 +0000 http://ukraine-live.com/?p=14554 29 січня Україна вшановує День пам’яті Героїв Крут. 99 років тому молоді захисники щойно посталої Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху. Пропонуємо 8 фактів про битву, що навіки увійшла в історію.

1. 29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, відбувся бій між 5-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ма київськими студентами,
2. Бій тривав 5 годин. Він став символом боротьби за свободу і незалежність українського народу. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут, намагаючись протистояти просуванню до Києва окупаційної армії Муравйова, за незалежність України.
3. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.
4. Зі спогадів очевидців дізнаємося, що Григорій Пипський, зі Старосамбірщини, перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», решта студентів підтримали спів.
5. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року, було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.
6. В радянські часи полеглих у Крутах кваліфікували як зрадників. На місці загибелі героїв розбили парк. Пізніше, після другої світової війни, тут поховали радянських воїнів, полеглих при визволенні Києва.
7. Вперше про увічнення пам’яті студентів згадали в 1990-х роках, коли Народний Рух України встановив на місці загибелі студентів дерев’яний хрест.
8. Офіційно День пам’яті Героїв Крут почали відзначати з 2007 року, згідно указу Президента «Про вшанування пам’яті Героїв Крут». На місцях їхнього останнього бою та поховання встановлено пам’ятні знаки.
Також вчора, 28 січня, на YouTube-каналі Президента України Петра Порошенка з’явилося відео, присвячене легендарному бою під Крутами. Короткий відеоролик демонструє вояків минулого і сучасних воїнів Збройних Сил України, котрі захищають нашу державу нині.

]]> https://ukr-live.com/news/14353?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=5-faktiv-pro-ukrayinski-pensiyi Wed, 25 Jan 2017 04:02:54 +0000 http://ukraine-live.com/?p=14353 Україна – країна із величезними пенсійними витратами і мізерними пенсіями

Однією із найбільших “дірок” бюджету на 2017 рік на десятки мільярдів гривень є Пенсійний фонд. Закриття цих “дірок” і загалом проблеми пенсійної системи – серед головних тем переговорів Києва зі своїм основним кредитором, Міжнародним валютним фодом.

Раніше у Києві заявляли, що очікують отримати чергову порцію кредиту фонду наприкінці січня – на початку лютого цього року.
Під час зустрічі українського президента із головою МВФ в рамках Всесвітнього економічного форуму у Давосі домовилися узгодити надання чергового траншу “найближчим часом”.
Тим часом міністерство соціальної політики спочатку оприлюднило, а потім зняло зі свого офіційного сайту інформацію щодо переговорів із МВФ щодо пенсійної реформи.
Збережена у “фідах” інформація викликала жваву дискусію серед експертів.
І, хоча офіційні плани уряду щодо чергової пенсійної реформи можуть дуже відрізнятися від оприлюдненої інформації, оглядачі сходяться на тому, що українська пенсійна система стоїть на межі витривалості і з нею щось потрібно робити.
ВВС Україна подає кілька основних цифр, що стосуються української пенсійної системи.
Ці цифри самі по собі свідчать про масштаб проблем, пов’язаних із системою пенсійного забезпечення в країні.
Скільки чого у Пенсійному фонді
Загальні видатки українського бюджету на 2017 рік становлять понад 790 млрд грн. Видатки Пенсійного фонду – 284 млрд грн, тобто, співставні із третиною загальних бюджетних видатків.
Втім, безпосередньо із бюджету буде профінансований лише дефіцит Пенсійного фонду, який у 2017 році становитиме 141 млрд грн. Решту коштів фонд має отримати за рахунок надходжень від Єдиного соціального снеску (ЄСВ).
Пенсії та пенсіонери
Багатомільярдні витрати на пенсії в Україні, на відміну від інших країн із високими податками і великими соціальними видатками, не обертаються достойними пенсійними виплатами для більшості українських пенсіонерів.

Мінімальна і середня пенсії в Україні
на 1.01.2017
1247
грн. – мінімальна пенсія
1828,3
грн. – середня пенсія
Закон про держбюджет на 2017 рік, Пенсійний фонд України

На 1 січня 2017 року мінімальна пенсія в Україні становить 1247 грн на місяць. Середня пенсія є не набагато більшою – 1828,3 грн.
Найбільша середня пенсія – 2408,02 грн. – у столиці. Друга за розмірами середньої пенсії – Донецька (2102,13 грн.) і Луганська (1989,16 грн.) області.
Найнижчя середня пенсія у Сумській області – 1560,95 грн. на місяць.

За даними Пенсійного фонду, практично половина пенсіонерів – 5.6 млн осіб – отримують мінімальну пенсію.
Мінімальна пенсія через втрату годувальника-військовослужбовця становить 2494 грн. Таку пенсію в Україні отримують 313 тисячі осіб.
Майже на півтори тисячі гривень більшою є мінімальна пенсія шахтаря. Вона становить 3741 грн, і у 2016 році таку пенсію отримували майже 110 тисяч. осіб.
Спеціальні пенсіонери
Пенсії державних службовців, депутатів, суддів, правоохоронців визначаються спеціальними законами і перевищують середню пенсію у рази.

5,6 млн
пенсіонерів отримують мінімальну пенсію
15,5 тис.
пенсіонерів отримують пенсію у понад 10 тис. грн
Державна служба статистики, Пенсійний фонд України

Від початку 2016 року максимальну пенсію, яку може призначити держава, скоротили до 10 740 грн. Проте влітку рішенням Конституційного суду обмеження на суддівські пенсії були зняті. Крім того, оскільки закон не має зворотньої сили, обмеження стосуються лише призначення нових пенсій, а розміри пенсій, призначених до цього залишаються незмінними, і у деяких випадках перевищують 15-20 тис. грн.
За даними Державної служби статистики, пенсії у понад 10 тис. грн отримують близько 15,5 тис. осіб.
Де найбільше пенсіонерів
Пенсіонерами є третина населення України, – їх понад 12 млн осіб.
Найбільше пенсіонерів живе у Днівпропетровській, Донецькій, Харківській областях та Києві.
Як заявляв міністр соціальної політики Андрій Рева, в Україні “фактично 6 млн чесно працюючих людей сплачують ЄСВ, за який утримуються 12,5 млн пенсіонерів”.
Тобто, ті, хто працюють і сплачують Єдиний соціальний внесок, нині утримують двох пенсіонерів.
Пенсійний вік
У 2011 році український уряд на чолі із Миколою Азаровим розпочав пенсійну реформу, яка, головним чином, звелася до поступового підвищення пенсійного віку для жінок.
Щороку пенсійний вік збільшується на 6 місяців (зараз він становить 57,5 років) і в 2021-му році жінки виходитимуть на пенсію у 60 років.
До 2011-го року жінки отримували пенсію на п’ять років раніше, ніж чоловіки. При цьому середня тривалість життя жінок в Україні становить 76,25 років, а чоловіків на 10 років менше – 66,37 років.
Крім того, у 2011-му році мінімальний стаж для призначення пенсії збільшили з 5 до 15 років.

Скільки років в середньому живуть жінки і чоловіки на пенсії в Україні
16 років
жінки
6 років
чоловіки

Метою реформи було скорочення дефіциту Пенсійного фонду, але з того часу він лише зростав.
Проблем додало і рішення уряду про зниження ставки ЄСВ до 22% від 1 січня 2016 року.
Дещо виправити ситуацію, за розрахунками уряду, має підвищення мінімальної зарплатні до 3200 грн на місяць із 1 січня 2017 року.
Згідно із затвердженим урядом кошторисом на 2017 рік, дефіцит, тобто витрати, які не покриваються власними доходами Пенсійного фонду, становлять 141 млрд грн. Минулого року дефіцит Пенсійного фонду становив 145 млрд грн.
Цю цифру можна порівняти із обсягами дефіциту НАК “Нафтогаз” до підвищення тарифів на газ і тепло.

]]> https://ukr-live.com/news/6055?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=nevidome-zhittya-svyatoslava-vakarchuka-intimni-fakti-pro-yaki-ne-znav-nihto-foto-video Sun, 21 Aug 2016 11:00:47 +0000 http://ukraine-live.com/?p=6055 Символічне народження.

Святослав Вакарчук народився в знаменний день — коли київське «Динамо», забивши три м’ячі у ворота угорського «Ференцвароша», виграло перший для Радянського Союзу Кубок кубків.

Вакарчук дуже добре володіє англійською мовою, і доволі часто це демонструє. Народжений у сім’ї майбутнього ректора Львівського університету Івана Вакарчука, Святослав зі срібною медаллю закінчив Львівську лінгвістичну гімназію з поглибленим вивченням англійської мови.

Рок-баян

Майбутній рокер закінчив музичну школу, навчившись грати на не зовсім рок-інструментах — баяні та фортепіано. Якщо із баяном лідера «Океанів» ніхто ніколи не бачив, то за клавішні Вакарчук час від часу сідає. Останній тому приклад — кавер пісні «Мовчати» пам’яті лідера «Скрябіна» Андрія Кузьменка.

Крім того, Вакарчук також починав вчитися за класом скрипки, але викладач не схотів із ним працювати через те, що майбутня рок-зірка був лівшею і тримав скрипку не так, як усі інші.

Амбідекстер

Пізніше Вакарчук зізнається, що насправді він добре володіє обома руками, тобто є амбідекстером. Щоправда, це стосується передусім вміння писати як лівою, так і правою рукою.

Формула Susy

У науці Вакарчук пішов дорогою батька, закінчивши фізичний факультет Львівського університету і захистивши кандидатську дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Тема роботи — «Суперсиметрія електрона в магнітному полі».

Альбом, який випустив «Океан Ельзи» в ті роки називався аналогічно — «Суперсиметрія». Крім того, англійська абревіатура цього слова Susy — так називалась одна з пісень альбому.

Варто додати, що аспірантом Вакарчук пробув цілих 13 років. Активна музична діяльність кінця 90-их — початку 2000-их не давала багато часу для науки.

Крім того, у Вакарчука є ще одна вища освіта, — за спеціальністю «економіст-міжнародник».

Київ починається з Оболоні

Перший публічний виступ «Океану Ельзи» відбувся 1995 року на площі перед Львівською оперою. 1998 року молодий гурт підписує контракт із продюсером Віталієм Клімовим, записує свій перший альбом «Там, де нас нема» і переїжджає до Києва.

Всі учасники «Океану», щойно приїхавши до столиці, оселилися в одному районі міста — на Оболоні.

Пісні не для Океану

Вакарчук є автором відомої пісні «Він чекає на неї», виконавцем якої є Олександр Пономарьов. Цю пісню «Океан Ельзи» грав у рамках концертної програми «Тихий Океан» на початку 2004 року.

Музикант зізнався, що лише двічі писав пісні на замовлення — для реклами. З першої пісні нічого не вийшло, але друга — «Я їду додому» — стала широко відомою.

У Вакарчука є два сольних проекти, записаних без «Океану Ельзи». Вони втілилися в альбоми «Вночі» і «Брюсель».

Екзотичне хобі

Вакарчук цікавиться японською культурою та буддизмом, але особливо не афішує це.

«Я вже п’ять років не можу потрапити до Японії. Тому що я хочу поїхати туди або в березні-квітні , коли цвіте сакура, або на початку жовтня – це найкращий час. Але у мене весь час концерти», — сказав він позаминулого року в інтерв’ю «Кореспонденту».

Серед своїх улюблених письменників він називає японців Юкіо Місіму і Харукі Муракамі, хоча найулюбленішим вважає Івана Франка.

Взагалі музикант добре знайомий зі світовою літературою, в тому числі і найсучаснішою.

Перший мільйонер

2005 року Святослав Вакарчук виграв один мільйон гривень у телешоу «Перший мільйон» — уперше за історію цієї програми в Україні. За тогочасним курсом валют ця сума дорівнювала $ 200 тис.

Виграш Святослав спрямував на благочинність.

Похід у політику

У листопаді 2007 року Вакарчук був обраний народним депутатом України за списками блоку «Наша Україна — Народна самооборона», від цього блоку став міністром освіти і батько Святослава.

Однак 11 вересня 2008 року Вакарчук повідомив, що написав заяву про складення повноважень народного депутата України.

«У парламенті важка енергетика. Єдине спокійне місце, де почуваєшся вільно, – це буфет. Там все як у нормальному житті. Навіть більше, навіть самі депутати там стають іншими: сосиски і адигейський сир з медом роблять з ними диво», — прокоментував атмосферу у парламенті Вакарчук.

Невидима сім’я

Вакарчук багато років перебуває у громадянському шлюбі зі стилістом Лялею Фонарьовою, виховуючи прийомну доньку Діану.

Свої стосунки із Лялею Фонарьовою, за власним зізнанням, Вакарчук будував під музику Біллі Холідей, творчість якої відкрив для себе в ті роки.

ЗМІ кілька разів помилково і жартома «одружували» Вакарчука і Фонарьову, але вони не квапляться офіційно оформлювати свої стосунки. Хоча про бажання поповнити родину ще однією дитиною Вакарчук заявляв неодноразово.

Про свою сім’ю Вакарчук не любить говорити, але однією з його фішок є жіночий шалик, який він завжди прикріплює до стійки мікрофону під час концерту. Ця річ, швидше за все, належить коханій жінці музиканта.

]]>