Дев’ятикласниця з Москви продала свою цноту хлопцеві з вечірки за 300 доларів, але вони виявилися фальшивими. Коли хлопець запропонував загладити провину, дівчина сказала, що “фальшиві гроші – це злочин”.

Про це розповідають у телеграм-каналі Baza.

“В жовтні учениця познайомилася у метро з хлопцем. Після недовгого спілкування в соціальних мережах він запросив дівчину на незвичайну вечірку за місто, на шашлики. В розпал вечірки дівчина поділилася із новим знайомим, що хоче продати свою цноту. Спочатку хлопець запропонував 5 тисяч рублів, а потім вирішив дати 300 доларів, які віддав учениці, а рублі забрав назад. Після першого продажу дівчина наважилася і на другий”, – йдеться в повідомленні телеграм-каналу.

Зазначається, що наступного дня дівчина пішла в банк, щоб обміняти валюту, але долари виявилися фальшивими. Тоді вона у гніві зателефонувала хлопцеві, якому продалася. Він відповів, що нібито не знав про “фальшивку”, і пообіцяв загладити провину за 25 тисяч рублів. Втім, на цей раз дівчину гроші не цікавили. Вона вирішила піти до поліції, тому що, як вона сказала: “Фальшиві гроші — це злочин”. Тепер хлопцеві загрожує термін.

У Львові СБУ за сприяння Імміграційної та Митної служби Міністерства внутрішньої безпеки США викрила зловмисників, які виготовляли фальшиві документи. Клієнтами ділків були здебільшого мігранти із Близького Сходу.

Про це повідомили в СБУ у Львівській області.

У СБУ зазначили, що зловмисники у Львові виготовляли підробки високої якості та рекламували себе у Darknet. Здебільшого їхніми клієнтами були мігранти із Близького Сходу, які замовляли ID-карти країн ЄС та інші дозвільні документи.

Зловмисники виготовляли до кілька десятків фальшивок на місяць. Їх вони передавали через водіїв, які здійснювали міжнародні перевезення.

“Правоохоронці провели санкціоновані обшуки за місцями проживання фігурантів та у приміщеннях, де виготовляли підроблені документи, у ході яких виявлено та вилучено печатки, бланки, голограми, комп’ютерну техніку, задіяну в процесі виготовлення та збуту підроблених документів”, – повідомили у СБУ.

Зловмисникам оголосили підозру за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України (незаконне переправлення осіб через державний кордон України).

Про це свідчить моніторинг стану вилучення з обігу банкнот національної валюти в України, повідомляє прес-служба НБУ.

Як зазначається в повідомленні, збільшення рівня підроблення банкнот гривні у 2020 році сталося через зростання активності зловмисників на тлі збільшення кількості готівки в обігу.

Найчастіше у 2020 році підробляли банкноти старого зразка − номіналом 500 гривень зразка 2006 року та 200 гривень зразка 2007 року. Їх кількість становила близько 60% та 29% відповідно від загальної кількості вилучених з обігу підроблених банкнот.

Водночас банкноти національної валюти нового покоління (номіналами 20, 50, 100, 200, 500 та 1 000 гривень, які Національний банк увів у обіг у 2015 − 2020 роках) мають посилену систему захисту.

За результатами 2020 року підробки банкнот гривні нового зразка складають лише 4% від загальної кількості підробок вилучених у банківській системі України. Відповідно кількість підроблених банкнот гривні нового зразка на 1 млн шт. справжніх банкнот в обігу у 2020 році становила лише 0,2 шт.

У НБУ також нагадали, що у країнах Європейського Союзу у 2020 році показник підробки банкнот втричі вищий і становив приблизно 17 шт. банкнот євро на 1 млн шт. справжніх банкнот.

Як відрізнити фальшивку від справжніх грошей повідомляє РБК-Україна.

Мова йде про 200 гривень 2007 року випуску, виготовлені вони на якісному спеціально захищеному папері, і на грошах присутній ряд захисних елементів.

Про це йдеться у внутрішньому листі Нацбанку №50-0006/2697, пише Страна.

В Нацбанку відзначили, що підроблені купюри “намальовані” під серію 2007 року, але рік випуску на них вказаний 2014-й. По всій площі банкноти видно водяний знак у вигляді темних і світлих літер “S”.

Фальшивомонетники повторили захисні елементи справжніх купюр, це:

− багатотоновий водяний знак – портрет Лесі Українки імітований на протилежній стороні білим кольором;

− у товщі паперу є захисна стрічка, текст на ній читається;

− флуоресценцію стрічки в ультрафіолеті імітували – блакитний і жовтий кольори наближені до оригіналу. Імітація флуоресценції стрічки не збігається з її друкованим зображенням, яке видно в УФЛ у вигляді темної смуги;

− невидимі при денному світлі захисні волокна імітовані друком, в УФЛ мають червоного і зеленого кольору флуоресценцію, як і у справжніх купюр.

Які ознаки фальшивомонетникам не вдалося повторити достовірно:

− всі зображення виконані кольоровим струменевим друком, при цьому кольори лише наближені до кольорів справжніх банкнот;

− рельєфність елементів друку можна “намацати”, але імітація тиснення не збігається з надрукованими зображеннями;

− УФ-захист імітований, кольори флуоресціюючих зображень лише наближені до оригіналу, при цьому флуоресценція не збігається з надрукованими зображеннями;

− ефект зміни кольору оптично змінного зображення цифрового номіналу “200” на лицьовій стороні купюри не імітований;

− частини наскрізного елемента (цифри “200”) при розгляді банкноти на світло в підробках збігаються;

− латентне зображення номіналу “200” не імітовано;

− мікротексти читаються частково.