Остап Парубочий розповідає, що в Італії ким тільки не працював: косив сіно, траву, дерева обрізав, будував, заливав, штукатурив, плитку клав, встановлював бордюри.

Його дружина Любов доглядала за літніми людьми, вела господарство. Двох дітей вони взяли з собою до Італії.

“Ми дітей майже не бачили. Я в 6-ій вставав – діти спали. Я приходив – діти знову спали”, – говорить Остап.

“Мотивація, перш за все, була повернутися заради дітей, щоб діти жили в Україні, вчилися в Україні”, – каже матір сімейства Любов.

Повернувшись в село, почали займатися з коровами. Тепер у господарстві вісім корів і четверо телят. Для них збудували корівник. Щоб почати власний бізнес, вклали і свої гроші, і кредитні, плюс отримали допомогу по одній з канадських програм підтримки фермерів.

Що батьки вчинили правильно, повернувшись в Україну, своїм вибором підтвердили діти. Син Руслан вже вчиться на ветеринара, хоче розширювати сімейний бізнес.

Продукцію своєї ферми продають у наметі за декілька кілометрів від дому. Перед відкриттям завжди черга. Молоко і сир тут дешевше, ніж у магазині. Але покупців приваблює не тільки це.

У планах – розширення.

“Плануємо докупити пару корів, навчитися… хочемо жити в Україні і їсти італійський сир, вироблений своїми руками”, – говорить Любов.