Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому зміни до бюджету на 2021 рік щодо виділення коштів для нарахування вакцинованим українцям по 1000 грн. За законопроєкт №6297 проголосували 253 депутати.

Що передбачає закон
«Закон передбачає збільшення дохідної частини бюджету за рахунок надходжень ПДВ з імпорту на 10,2 млрд. грн, спрямувавши ці кошти на надання допомоги в рамках програми «єПідтримка» (5 млрд. грн), заходи боротьби з Covid-19 (2,2 млрд. грн)», – повідомили в пресслужбі парламенту.

Тисячу гривень будуть нараховувати через додаток «Дія», але розроблять механізм і для тих, хто ним не користується. У «Дії» створять спеціальні платіжні картки, вивести кошти з яких на інші потреби буде неможливо.

Коли і на що можна витратити кошти
Початок виплат заплановано на 19 грудня. Розплатитися тисячею вакциновані українці зможуть за вичерпний перелік товарів і послуг:

квитки в кіно і театр,
абонементи у спортзал,
авіапереліт чи залізничну подорож у межах країни,
придбання книжок.
Перелік усіх товарів і послуг ще формується. Українці матимуть чотири місяці, щоб скористатися цими грошима з дня нарахування.

Джерела фінансування
Спрямування коштів на виплати відбуватиметься за рахунок перевиконання плану надходжень по податку на прибуток підприємств, рентної плати за використання лісових ресурсів та води, ПДВ з вироблених товарів.

«Метою законопроєкту є забезпечення соціальної підтримки застрахованих осіб у зв’язку із запровадженням на території окремих регіонів обмежувальних протиепідемічних заходів, що призвели до тимчасового зупинення діяльності суб’єктів господарювання, а також стимулювання суб’єктів господарювання та найманих працівників до вакцинації», – йдеться у пояснювальній записці.

Зазначимо, суму, яка буде спрямована на виплати вакцинованим українцям, збільшать до 8 млрд грн.

Як відомо, скористатися тисячею гривень за вакцинацію від Covid-19 можна буде тільки впродовж чотирьох місяців після дня надходження коштів і тільки в тому випадку, якщо ти повнолітній.

Раніше глава уряду Денис Шмигаль попередив, що виплату не можна обміняти на позапрограмні послуги.

15 листопада президент України Володимир Зеленський розповів у відеозверненні «декілька хороших новин». Зокрема, він пообіцяв 1 тис. грн кожному, хто отримав дві дози вакцини,

Згодом прессекретар президента Сергій Никифоров розповів деталі про надання 1 тис. грн за вакцинацію. Зокрема, уточнив, у якому виді нададуть гроші та назвав попередній перелік товарів та послуг.

Про це в інтерв’ю Politeka розповів правозахисник, директор громадської організації «Східна правозахисна група» Павло Лисянський, передає Корупція.Інфо

Правозахисник розповідає, що в Лисичанську працівникам дитсадка не виплачували 14 місяців зарплату.

Заклад належить до підприємства «Лисичанськ вугілля». 207 дітей залишилися без фінансування. Батьки скидаються на те, щоб купити продукти. Для Лисичанська, чисельність якого близько 90 тисяч, це багато – підростаюче покоління,

– повідомляє Лисянський.

Він зазначає, що у двох виховательок садка зафіксували втрату свідомості від голоду.

Від влади на цьому вугільному підприємстві, до якого відноситься садок, є свій «смотрящий» – контролює фінансові потоки. Але якщо при цьому контролі люди голодують, і діти не мають елементарного, то це межа. Працівники вийшли на протест,

– додав правозахисник.

Лисянський розповідає, що співробітники дитсадка разом з дітьми спорудили саморобну ялинку, яку мали намір вручити гендиректору вугільного підприємства.

На наступний день одну зарплату відразу ж віддали. Після нашого удару відбулася зустріч мера з директором садка. Сказав, що місто готове прийняти заклад на баланс з наступного року, але борги по зарплаті, що і логічно, не зможуть компенсувати. Але все одно якесь зрушення сталося. Ось так доводиться боротися. І це тільки один з численних випадків,

– підсумував правозахисник.

Кремль вирішив змінити організаційну структуру бойовиків так званої ДНР.

Згідно з оприлюдненими даними координатора групи “Інформаційний спротив” Дмитра Тимчука,  ватажки середньої ланки угруповання “ДНР” поговорюють про переведення бойовиків на нову організаційно-штатну структуру, в рамках якої російські куратори мають намір значно скоротити особовий склад, фінансування та інше забезпечення.

Як зазначає Тимчук, причиною таких змін є загальне скорочення Росією допомоги терористам.

За оперативними даними групи “Інформаційний спротив”, керівництво “ЛНР” висловило претензії російським кураторам через подальше зменшення фінансування з Росії “соціальної складової”, через що розмір пенсій і соцвиплат в “ЛНР” продовжує зменшуватися навіть в порівнянні з “ДНР”.

Як повідомляв портал “Знай.ua”, російські командири будь-яким чином намагаються  приховати участь своїх бойовиків у війні на Донбасі.

Під час конференції з питань реформ в Україні 6 липня у Лондоні Гройсмансказав, що вона буде пролонгована, однак це матиме не дуже хороші наслідки, повідомляє Інтерфакс.

“Новий закон про освіту, тобто нова система освіти в нашій країні, буде коштувати $3 млрд. І тут виникає питання, чи зможемо ми зробити це виходячи з того, що у нас є економічні проблеми сьогодні, які накопичилися за десятиліття, чи ні? Очевидно, що зараз нам це не по кишені. Це означає, що реформа освіти буде пролонгована, і це не дуже добре”, – сказав Гройсман.

Прем’єр зазначив, що для отримання ефекту від реформи освіти через 10 років, її потрібно провести вже зараз.

Раніше міністр освіти Лілія Гриневич заявляла, що до 2030 року на виконання закону “Про освіту” необхідно близько 87 мільярдів гривень.

“Про вартість закону важко говорити. Ця вартість розподілена на 12 років. Найбільша сума, яка додатково потрібна, це за 12-й рік навчання, але цей рік буде, згідно з законом, у 2029-2030 роках. Також, наприклад, там закладено підвищення зарплати вчителів, яке розподіляється на 5 років. Тобто ця загальна сума розписана на роки”, – сказала Гриневич.

Гриневич додала, що ці кошти ще не погодженні Міністерством фінансів і з цього приводу відбуваються консультації.

Водночас, в МОНі уточнили, що на реалізацію концепції Нової української школи – масштабної освітньої реформи – необхідно 3,47 млрд грн.

Проект представив Білий дім.

Зазначається, що проект, зокрема, передбачає допомогу для двох важливих сфер – військової і сфери безпеки.

Також гроші передбачаються в рамках програм Держдепу й Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Відповідно до бюджетного запиту адміністрації президента США Дональда Трампа, загальна сума коштів на програми допомоги Україні по лінії Держдепу і USAID на 2018 фінансовий рік становить майже $204 млн. Гроші повинні піти на реалізацію програм у сфері охорони здоров’я, а також підтримки економічного зростання і сприяння інших реформ в Україні.
Крім того, Україні від Міністерства оборони США передбачено виділення допомоги в сфері оборони і безпеки на $150 млн. Кошти призначені для навчання, оснащення та консультування українських військовослужбовців. Також вони повинні допомогти зміцнити потенціал України для захисту її суверенітету і територіальної цілісності.

Також документ передбачає надання військової техніки і спорядження та летального озброєння, чого раніше не було в бюджетах США.

Також стало відомо, що проектом консолідованого бюджету на 2018 рік пропонується збільшити фінансування програм “Міжнародне військове фінансування” (Foreign Military Financing, FMF) для країн Європи, Азії та Африки на суму до $450 млн. З цієї лінії Україні також може бути виділена допомога.

Цей бюджетний запит адміністрації обговорять у Конгресі США, де його можуть змінити і доповнити.

“Окремо слід наголосити, що бюджетна пропозиція Адміністрації включає положення про надання нашій державі летальної зброї оборонного призначення, що вигідно відрізняється від запитів Адміністрації в попередні роки”, – прокоментував посол України в США Валерій Чалий.

США можуть скоротити допомогу Україні на 68,8% вже в 2018 році.

Про це повідомляє видання Foreign Policy.

Новий бюджет Штатів передбачає скорочення на третину допомоги країнам, що розвиваються в межах обіцянки голови США Дональда Трампа дотримуватися політики “Америка понад усе”.

Так реструктуризація включає переливання грошей із програми допомоги на розвиток у програму, яка тісно пов’язана з цілями національної безпеки.

Обсяг допомоги для України на 2018 рік у попередньому плані бюджету становив понад $570 млн. Однак новий проект передбачає скорочення фінансування до $177 млн.

Як повідомляв “Обозреватель”, у 2016 році в оборонному бюджеті США на військову підтримку Україні закладалося 350 млн доларів. Однак пізніше стало відомо про те, що в конгресі мають намір скоротити військову допомогу, що надається Україні, до 150 млн доларів.

У зв’язку із підвищенням з 1 січня 2017 року розміру мінімальної заробітної плати, Міністерство освіти звертає увагу керівників навчальних закладів на недопущення переведення працівників на скорочену тривалість робочого часу. Про це йдеться у листі відомства, що підписаний першим заступником міністра освіти Володимиром Ковтунцем.

У відомстві також просять керівників департаментів освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій довести зазначену інформацію до відома керівників навчальних закладів та освітніх установ.

Вони здебільшого чисті, зручні, доступні для людей з інвалідністю, часом – зі сповивальними столиками навіть у чоловічих вбиральнях.

Але головне, що ці туалети є, їх не доводиться шукати та користування ними не принижує людську гідність.

Тож після закордонних поїздок я часом відчуваю “культурний шок” дорогою додому, відмотуючи туалетний папір у платній вбиральні в Пирятині прямо біля каси на очах у черги.

Окрема розмова ‒ про право на приватність під час користування громадським туалетом, а надто у школі.

На першому поверсі гімназії, де навчаються мої діти, висить постер про права дитини: про право на освіту, захист життя та здоров’я, піклування, харчування тощо.

В школах України взагалі можна багато почути про права дитини, про національно-патріотичне виховання, про особистісно-орієнтоване навчання, але дуже зрідка ‒ про шкільні туалети.

Бо “непристойно”, бо люди соромляться публічно про це говорити, бо коли поважні чиновники від освіти до школи приїжджають, їм туалет навряд чи покажуть, натомість покажуть концерт у відремонтованій актовій залі та нові стенди про права дитини.

Припускаю, що ситуація є радше типовою, ніж унікальною для шкіл України.

Школу було побудовано більше 30 років тому і зараз у ній навчається близько тисячі учнів та учениць. Тільки цього літа, через два роки від початку моїх звернень до шкільної адміністрації та виступів на батьківських зборах (я не стверджую, що означені зміни безпосереднім результатом моїх дій), у двох дівочих туалетах на поверсі для старшокласників уперше за всю історію школи, нарешті встановили по одній кабінці з дверима.

Поряд з встановленими кабінками так і залишилися дві “дірки” у підлозі, а у туалетах для малечі з початкових класів досі немає хоча би перегородок.

До речі, відсутність кабінок у туалетних кімнатах для старшокласників є порушенням державних санітарних норм.

Згідно пункту 7.5. “Державних санітарних правил і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів”, затверджених у 2001 році, унітази в туалетних кімнатах встановлюють для учнів навчальних закладів I ступеню – у відкритих кабінах, для учнів навчальних закладів II-III ступеню – в кабінах з дверима. У туалетах для дівчат одна кабіна повинна бути з дверима і замком, інші – з дверима висотою 1 м.

Право на приватність – є базовим правом людини, а питання облаштування шкільних туалетів – це не тільки питання санітарних норм, а передусім питання людської гідності.

В основі вирішення проблем школи, у тому числі проблем шкільних туалетів, має бути проста філософія – школа має бути територією комфорту в першу чергу для дітей.

Багато дітей не ходять до шкільних туалетів.

Дівчата, які на інтернет-форумах жаліються, що соромляться ходити до шкільного туалету, від ровесниць одержують поради на кшталт: перед школою не напиватися води, сходити до туалету вдома, не ходити до туалету на перерві, а відпроситися під час уроку або просто “бути сміливою”.

Шкільні туалети потенційно є простором шкільного цькування. Один із таких випадків стався у місті Ковелі в листопаді 2015 року, коли однокласниці знімали на телефон дівчинку в туалетній кабінці без дверей.

Під час уроку відпроситися до туалету не кожний/кожна наважиться, а часом і самі вчителі забороняють, говорячи, що для “цього” є перерва.

Так, на початку вересня цього року одна із учасниць Facebook групи “Батьки SOS” повідомила, що вчителька заявила дітям, що директор видав наказ, в якому забороняється виходити в туалет під час уроку, починаючи з 5-го класу.

Скоріше за все такого наказу не було та не могло бути.

Звичайно, у вчителів може бути інший погляд на проблему, мовляв, деякі діти насправді не йдуть до туалету, а просто не хочуть сидіти на уроці. Але то вже інше питання і гадаю, що від такої його постановки не має залежати комфорт та здоров’я інших дітей.

Окреме питання – шкільні туалети для дітей з інвалідністю.

Донедавна я вважала, що інклюзивна, доступна школа – це школа, обладнана пандусами та ліфтами. Втім, заступниця Полтавського обласного комітету доступності Ірина Твердохліб впевнена, що перше питання, яке варто ставити директорам шкіл, які впроваджують програми інклюзивного навчання для дітей з інвалідністю, зокрема для тих, хто користується візком, – це питання про наявність облаштованих туалетів для них.

Цікаво, а чи включено це питання до звітів управлінь освіти про впровадження інклюзивної освіти?

Варто додати, що окрім коштів, які батьки здають до шкільних фондів, у 2015 році в Полтаві залишилися 13 млн невикористаних коштів освітньої субвенції, які можна було би витратити на ремонти шкільних туалетів. Але для цього чиновникам управлінь освіти та директорам шкіл варто хоча би розпочати з визнання важливості цієї проблеми.

Олена Стрельник, соціолог, місто Полтава

Про це повідомив тимчасовий виконувач обов’язки директора НЕК “Укренерго” Всеволод Ковальчук.

За його словами, йдеться про 2 підстанції у Харкові та підстанції “Дніпровська 750” та “Запорізька 750”.

“Це частина так званого кредиту Меркель у розмірі 500 млн євро, анонсованого в минулому році. Очікуємо, що наступного тижня буде підписано кредитний договір”,– зазначив він.

Він додав, що левова частка боргів енергоринку — це неплатежі з окупованих районів Донбасу, оскільки вони взагалі не платять ринку за енергію.

“ЗВтрата енергосистемою двох великих електростанцій і багатьох магістральних ліній електропередачі, що залишилися на окупованій території, різко послабила стійкість енергосистеми в цьому районі. Зросли втрати в мережах через неоптимальний потокорозподіл. Наприклад, півмільйонний Маріуполь зараз сидить на тупиковій гілці,– пояснив тимчасовий виконувач обов’язки директора НЕК “Укренерго”.

Який показник насиченості ринку кінотеатрів України? Наскільки він відрізняється від інших країн?

Коефіцієнт насиченості кінотеатрального ринку України на сьогоднішній день дорівнює 1, тобто на 100 000 жителів припадає один кінозал. Для порівняння: у Росії цей показник становить 2,7, у Польщі – 3,3%, США – 12,5%, Німеччині – 5,7, у Скандинавських країнах приблизно 8, Латвії – 3,3. Майже ідентичні показники насиченості, як в Україні, мають такі країни як Таїланд (1,2), Бразилія (1,3) і Румунія (1,3). Таким чином, за світовими мірками український кінотеатральний ринок є недостатньо насиченим і однозначно існує перспектива відкриття нових об’єктів.

Що впливає на розвиток ринку кінотеатрів України?

Останні кілька років головним чинником було надання спектра послуг кінотеатром і їхня якість. Таким чином, на додаток до сучасного дизайну і стандартних послуг, ми пропонуємо нові кафе під брендом M Café, відмітною особливістю яких є меню з екологічно чистих продуктів, і розширену комфортну лаунж зону холу. Також ми регулярно проводимо різні розважальні заходи, акції та розіграші, що загалом перетворює кінотеатр на зону відпочинку для широкої аудиторії.

Ще один фактор, що впливає на кінотеатральний ринок, – це вартість квитка. Так, до 2014 року його ціна в Україні наближалася до європейських стандартів і в середньому становила близько $5, а в Києві – близько $7. У Європі вартість квитка в кіно в середньому становить близько 10 євро для дорослих і 6 євро для дітей. Сьогодні на тлі економічної нестабільності в країні відбулося чимале зниження вартості відвідування кінотеатру у валютному вираженні до $2,5 за квиток.

Наскільки розвинена в Україні мережа кінотеатрів «Мультиплекс»? Яка частка компанії «Мультиплекс-Холдинг» на ринку кінотеатрів в Україні?

Частка компанії «Мультиплекс-Холдинг» на українському ринку кінотеатрів становить 24%. На сьогоднішній день наша мережа представлена 18 багатозаловими кінотеатрами, два з яких розташовані в Черкасах, працюють за схемою франчайзингу. Сукупно мережа включає 91 екран. Серед останніх відкриттів у мережі «Мультиплекс» – кінотеатр у Харкові, який розпочав роботу в травні цього року і розташований у ТРЦ «Дафі».

Які ще зміни відбулися чи плануються в компанії «Мультиплекс-Холдинг»?

У березні цього року було розпочато впровадження в кінотеатрах нового британського програмного забезпечення Vista, яке є лідером у світі з розробки програм для кіноіндустрії. Навесні нинішнього року було оголошено програму з пошуку молодих талантів, яка полягає в залученні студентів для роботи в керівній компанії в рамках окремих проектів.

Додатково плануються зміни в репертуарі кінотеатрів, проведення спеціальних дитячих показів, також нашою мережею було впроваджено демонстрацію фільмів мовою оригіналу і прямі трансляції футбольних матчів.

Коли і де плануються найближчі відкриття кінотеатрів?

У вересні цього року очікується відкриття нового об’єкта в ТРЦ Lavina Mall у Києві. Це буде 14-зальний кінотеатр загальною площею близько 5000 м2. Він зможе прийняти 2500 осіб одночасно. Таким чином цей кінотеатр стане найбільшим об’єктом у нашій мережі.

Також цього року ми плануємо відкрити кінотеатр у Полтаві в ТРЦ «Екватор», у Львові в ТРЦ Victoria Gardens. До нового року планується відкриття оновленого кінотеатру в ТРЦ «Дафі» у Дніпрі, поки можу лише сказати, що на наших глядачів чекає приємний сюрприз.

Який обсяг інвестицій необхідний для відкриття кінотеатру? Які джерела фінансування Ви використовуєте для розвитку мережі?

Кіноіндустрія – дуже дорогий вид бізнесу. Інвестиції в кінотеатр розраховуються залежно від кількості залів і становлять від $350-500 тисяч на зал. Безумовно, обсяг вкладень залежить від площі кінотеатру та його наповнення.

Для відкриття нових кінотеатрів ми використовуємо різні джерела фінансування, серед яких – кошти акціонерів, власні кошти компанії та банківські кредити.

Від яких чинників залежить успіх кінотеатру?

Можна стверджувати, що кіноіндустрія тримається на трьох чинниках, це судження цікаво викладається в книзі Едварда Епштейна «Економіка Голлівуду». Перший з них – це демонстрація. Так, кінотеатр повинен мати велику кількість залів, щоб фільми демонструвалися кожні 15 хвилин. Другий – організація барів з наявністю смачного попкорну, і третій – так звані “family friendly” фільми, або іншими словами, контент, який влаштовує аудиторію різного віку. Саме такими принципами керується наша мережа.