Глава українського уряду Денис Шмигаль заявляв, що ОВА має промоніторити ситуацію в кожній громаді. Саме обласні військові адміністрації визначатимуть формат навчання школярів у навчальному році 2023-2024.

Прем’єр-міністр наголошував: там, де існує загроза життю чи здоров’ю дітей, очного навчання бути не повинно.

Якщо проти очної форми навчання виступають батьки дитини, вони можуть вибрати інші варіанти (наприклад, дистанційна, сімейна (домашня) форма навчання, екстернатура).

Якщо в школі є укриття, але місць там недостатньо, то роботу допустимо організувати позмінно (протягом дня, тижня, місяця або семестру).

Київ та область

Заступник голови КМДА Валентин Мондрієвський повідомляв, що в регіоні планують відновити офлайн-навчання. Для цього у 437 навчальних закладах (за даними Мондрієвського) ремонтували укриття.

“Спецкомісії проводять моніторинг укриттів і приміщень усіх навчальних закладів щодо можливості їхнього використання як найпростіші укриття. Відповідно, складають акти оцінки об’єктів”, – сказав чиновник.

Львівська область

Очільник ОВА Максим Козицький заявив, що на Львівщині лише сім шкіл із 1093 розпочнуть новий навчальний рік на дистанційному навчанні.

“Шкільну освіту в нашій області отримуватимуть понад 294 тисяч дітей у 1093 закладах. Лише сім навчальних закладів не обладнано укриттями, тому в них діти навчатимуться дистанційно. Школи, в яких учні навчатимуться очно або за змішаною формою, для укриття використовують 1199 об’єктів”, – проінформував представник місцевої влади.

Миколаївська область

До очного навчання в цьому регіоні станом на 17 серпня 2023 року підготовлено 75 навчальних закладів. Із 1 вересня в області переважно навчатимуться дистанційно.

Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім уточнив, що з понад тисячі шкіл лише 75 мають справді бомбосховища, а не прості, менш безпечні укриття.

“З огляду на ситуацію з безпекою, зараз йде обговорення, рахуємо потенційно небезпечні зони, в яких буде складно зреагувати на повітряну тривогу”, – додав Кім.

Херсонська область

На деокупованій території Херсонщини працюватиме 190 шкіл у дистанційному форматі.

Як повідомив керівник пресофісу ОДА Олександр Толоконніков, діти зможуть відвідувати уроки офлайн лише після того, як наші воїни звільнять лівобережжя від російських окупантів. Він додав, що в області заплановано будівництво 37 нових укриттів, а також облаштування тих, що вже є.

Запорізька область

Із міркувань безпеки навчання в Запорізькій області проходитиме онлайн або у змішаному форматі, заявив голова ОВА Юрій Малашко.

Остаточне рішення місцева влада ухвалить після 25 серпня. До цього тривали перевірки шкіл на відповідність вимогам ДСНС і МОН.

Сумська область

Сумщина є лідером серед прикордонних регіонів за кількістю укриттів в освітніх установах (84%). Проте, як повідомила директорка обласного Департаменту освіти та науки Вікторія Гробова, діти, як і минулого року, навчатимуться і в очній, і в змішаній, і дистанційній формах.

Навчання лише онлайн буде введене у школах, розташованих у 20-кілометровій прикордонній зоні. Формат й алгоритм роботи у змішаній формі рекомендується вирішувати на обговоренні педагогічних рад і погоджувати з батьками.

Харківська область

У цій області навчання у змішаному форматі потенційно можуть розпочати понад 1,5% шкіл. Це вісім закладів Зачепилівської територіальної громади, один – Кегичівської та два – Сахновщинської, що охоплює понад 3 тисячі учнів. Про це повідомив директор облдепартаменту освіти та науки Олексій Литвинов.

За його словами, повернення до офлайн-навчання поки що не розглядають у жодному навчальному закладі Харківщини. Такий підхід пов’язаний із ситуацією на фронті.

Там, де є загроза життю чи здоров’ю дітей, очного навчання не буде, повідомляє прем‘єр-міністр Денис Шмигаль.

“З боку ОВА має бути регулярний моніторинг безпекової ситуації в громадах. Місцева влада найкраще розуміє ситуацію у себе в громадах, а тому остаточні рішення про формат навчання будуть ухвалювати саме на місцях”, – пише Шмигаль.

Також уряд запроваджує нову форму навчання у вибраних дистанційних школах в кожній області.

Учні, які перебувають за кордоном, вивчатимуть український компонент шкільної програми. Він займатиме 6-8 годин на тиждень.

Решту предметів діти зможуть опанувати в школах країн, де зараз проживають. Цю частину навчання їм зарахують автоматично, каже Шмигаль.

Новий формат запровадили для того, аби зберегти зв’язок дітей-переселенців з Україною та сприяти поверненню додому.

За словами Шмигаля, зараз 68% освітніх закладів мають укриття різного типу. Це дозволяє розмістити там 4,7 млн учнів та вчителів.

“Але цього недостатньо. Місцева влада повинна діяти активніше. Гроші на укриття Уряд виділив ще в квітні – 1,5 млрд грн”, – каже Шмигаль.

У 2023 році уряд планує облаштувати майже 1,5 тисяч укриттів, але загалом їх треба збудувати 5,4 тисяч.

Усі вони мають відповідати критеріям надійності, безбар’єрності та енергоефективності, додає премʼєр.

Там зауважують, що наразі 17 ліцеїв працюють в очному режимі, а 18 – у змішаній формі в залежності від розмірів укриттів.

Усі сховища шкіл забезпечені всім необхідним.

Проте, зауважили в управлінні освіти, з огляду на ситуацію рішення про зміну формату навчання школярів можуть прийняти згодом.

Нагадаємо, рік тому, коли розпочалося масштабне вторгнення росії в Україну, класні керівники повідомили всім батькам, що навчальний процес тимчасово зупинено.

Тоді діти два тижні були на канікулах, а потім продовжили навчання у винятково дистанційному форматі.

Про це 17 липня в ефірі “Свободи слова Савіка Шустера” розповів заступник міністра охорони здоров’я та головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

“Ми переходимо на зовсім іншу систему карантину: зелену, жовту, помаранчеву та червону зони”, – заявив Ляшко.

Що означатимуть зони у новій системі карантину

Червона зона

Це жорсткий карантин – схожий на той, який в Україні діяв на початку епідемії (наприкінці березня та на початку квітня).
Тобто, “ресторани не працюють, громадський транспорт не ходить”.

Зелена, жовта та помаранчева зони

У цих зонах уряд буде обмежувати лише певну діяльність. Загалом економіка працюватиме, але з дотримання протиепідеміологічних вимог.
“Жовта – працює все, але, наприклад, у супермаркети можна заходити із розрахунку одна людина на 10 квадратних метрів, або буде діяти якесь обмеження до 23 години”, – пояснив Ляшко.

За словами Ляшка, уряд розробляє індикатори, за якими територію ділитимуть на відповідні зони:

“Ми запропонували модель: якщо 5 днів поспіль будуть перевищуватися індикатори на рівні області, далі включається зонально по районах або по містах обласного значення”.