У Франції вітають прогрес Тристоронньої контактної групи по Донбасу і узгодження саміту “нормандської четвірки”. Про це заявив представник МЗС Франції на щоденному брифінгу, повідомляє Європейська правда.
За його словами, конструктивна атмосфера переговорів за участю Росії, України, ОБСЄ та представників непідконтрольних Києву районів Донбасу на зустрічі в Мінську “привела до деякого прогресу в реалізації Мінських угод”.
“Франція вітає ці успіхи, чому сприяли інтенсивні переговори, проведені в останні тижні в так званому нормандському форматі між Францією, Німеччиною, Україною і Росією. Зараз назріли умови для майбутнього проведення в Парижі зустрічі глав держав і урядів в нормандському форматі з метою досягнення прогресу в напрямі сталого врегулювання конфлікту в Україні», – сказав представник МЗС Франції.
Раніше канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що нормандська зустріч відбудеться в Парижі. Уже визначено місце проведення саміту в нормандському форматі, але терміни поки не названі.
Як повідомлялося, незважаючи на узгодження формули Штайнмайєра, в Росії заявили, що терміни проведення саміту нормандської четвірки будуть визначені тільки після відведення військ на узгоджених напередодні двох ділянках на лінії зіткнення в Донбасі.

На вулиці лютий мороз, я ледве добігла з зупинки до під’їзду. А там переді мною постала знайома картина: сусідські дітлахи в стареньких демісезонних курточках не можуть достукатися до своєї квартири.

– Мамо, відкрий, ми замерзли. Дуже тебе просимо! Сестричка плаче, пальчики печуть!

– Що, знову заснула, не чує?

Восьмирічна Віка важко зітхнула і кивнула. Її чотирирічний брат був весь в сльозах і схлипував.

– Ходімо до мене. Зігрієтеся, і поїсти що-небудь знайдемо.

Вони потяглися за мною по сходах на поверх вище.

Це був вже далеко не перший раз, коли п’яна мати відправляла дітей «погуляти», щоб зайнятися особистим життям зі своїм співмешканцем в знімній однокімнатній квартирі. А закінчувалося все одним і тим же: напідпитку парочка засипала в теплому ліжку, а діти залишалися в під’їзді.

Одного разу, мені навіть довелося залишити їх у себе ночувати, тому що достукатися ми так і не змогли. Так вранці я ще й прочухана отримала від цієї горе-матусі, що, бачте, дітей її забрала без попередження.

Настала, напевно, пора скаржитися, поки не сталося чогось страшного. Гаразд влітку, а тут зима-зімущая, у дітей і одягу то немає нормальної теплою, замерзнуть ще.

Ось і в цей вечір достукатися в квартиру ми з дітьми знову не змогли, хоча Віка сказала, що бачила здалеку, коли вони з братом ще гуляли, що дядько Вова, співмешканець її матері, вийшов з під’їзду і пішов кудись. Мені це здалося дивним, але я подумала, що дівчинка могла і помилитися, раз бачила здалеку.

Мати не відкрила двері і вранці. Довелося дзвонити в поліцію, а на роботі просити відгул. Поліцейські їхали довго. По приїзду, їм довелося зламати двері. Галина, мати Віки і Саші, лежала в ліжку і не рухалася, але була жива. Поліцейські викликали Швидку. Що приїхав лікар діагностував у Галини то чи iнсyльт, то чи iнфaркт. Було очевидно, що щось сталося з жінкою ще вчора ввечері, але так як своєчасно медична допомога надана не була, зараз вже шансів врятувати матір дітей було дуже мало.

Жінку відвезли в лікарню, а дітей дозволили поки залишити у мене. Мені довелося довго давати показання, підписувати якісь папери і допомогти скласти фоторобот співмешканця Галини. Поліцейським потрібно було знайти цього чоловіка, щоб дізнатися чи не він заподіяв своїй цивільній дружині будь-якої шкоди, через якy вона зараз знаходилася в такому стані.

– Тітка Таня, а якщо мами не стане, Ви залишите нас у себе назавжди? Я не хочу в дитячий будинок по телевізору бачила, що дітям там дуже погано.

Віка дивилася на мене жалісливими очима, а я не знала, що їй відповісти. Мені було шкода цих дітей, але я і сама була не дуже благополучна. Все життя я ростила свого єдиного сина одна, зітхнула тільки недавно, коли син закінчив інститут і влаштувався на роботу. Хоч він і живе зараз в іншому місті, і утримує себе сам, але скоро, напевно, одружується і потрібно буде допомогти йому з квартирою і майбутніми внуками.

Ось всі ці думки я висловила слідчому, який запропонував мені оформити опіку, коли приніс новину про те, що сусідки Галі більше немає.

– Тетяна Петрівна, держава допоможе вам у цій благій справі. Ви будете отримувати пенсію по втраті годувальника на кожну дитину, та ще й допомогу на дітей зараз не погана, впораєтеся.

Я все одно боялася, мені потрібно було порадитися з сином. У цей вечір я подзвонила йому і розповіла про те, що трапилося.

– Мам, вирішуй сама, але я б на твоєму місці погодився. Знаючи тебе, я підозрюю, що, якщо ти вчиниш інакше, то будеш потім мучити себе сумнівами, що вчинила не правильно. Нерви здадуть швидко, а мені здорова мати потрібна!

– Приїжджай тоді знайомитися з новими родичами.

Віка і Саша залишилися зі мною. Державної допомоги мені, дійсно, цілком вистачає на їх утримання, та й життя моє стало цікавіше і різноманітніше з цими дітками, я наче знову повернулася в ті часи, коли мій дорослий син був ще маленьким

У Києві зібралася акція протесту проти підписання українською стороною у Мінську так званої формули Штайнмаєра.

Люди спочатку зібралися на Майдані незалежності о 19.00, а пізніше перемістилися під будівлю Офісу президента на Банковій.

Учасники акції скандують: “Не дамо!”, “Ні капітуляції”, “Ганьба!”.

Зазначимо, що акція відбувається другий день поспіль.

Тим часом у Харкові на площі Свободи перед наметом “Все для перемоги” проходить акція “Ні капітуляції!”, учасники якої також протестують проти планів Києва реалізувати формулу Штайнмаєра.

З плакатами “Ні капітуляції” також вийшли люди до пам’ятника Тараса Шевченка у центрі Львова.