Історія про окупацію, мародерство та заслужену відплату почалася в Бучі, де російські десантники обікрали будинок однієї з тутешніх родин. Серед поцуплених речей був фотоапарат. Господарі колись купили його для мандрів, але навіть не могли уявити, яка подорож чекає на цю камеру.

Як вкрадений рашистами фотоапарат став доказом їхніх злочинів та як українські бійці шукали його справжнього господаря, йдеться у сюжеті ТСН.

Російські злочинці під час нашестя в Бучі пограбували родину Імамових, серед іншого вкравши у них фотоапарат. Після усіх злодіянь окупанти заблукали на Луганщині. Сталося це наприкінці весни, коли війна була в самому розпалі.

Тоді поблизу зруйнованої бойовиками Попасної за навколишні містечка та шахтарські поселення билися воїни з 24-ї механізованої бригади імені короля Данила. В той день, коли почалася ця історія, до їхніх позицій під’їхала ворожа машина російського десанту.

Як розповів український військовий Сергій Мазорчук, бойова машина окупантів дивним чином потрапила до них у тил, на якомусь з напрямків вона прорвалася. Цю ворожу техніку українські аеророзвідники зафіксували і передали інформацію піхотинцям, які і знищили окупантський екіпаж, а їхня розбита машина стала трофеєм захисників.

Після огляду підбитої ворожої БМД стало зрозумілим, що свою смерть на Луганщині знайшли ульянівські десантники.

Окрім їхніх особистих речей, вони везли ще і крадені. Серед знайденого був і фотоапарат. Останні 11 фотографій – нехитре життя окупантів. На фотографіях росіяни їдять, регочуть, вішають форму на деревах. Зі світлин видно, що вони не вміли фотографувати.

Ще 9 сотень фотографій на камері – це те, що окупанти чи то полінувалися, чи то не вміли видалити. На світлинах була щаслива родина, яка мандрує світом.

Українським бійцям вдалося ідентифікувати, що власники камери були родом із Київщини. Бійці 24-ї бригади вирішили, що є шанс повернути господарям їхнє майно, але переживали лише, чи вдалося людям з фото вціліти.

“Після тих подій, які там сталися, ми переживали, щоби вони були там всі живі”, – каже військовий ЗСУ.

Фотографії виклали на офіційній сторінці бригади в соцмережах і з проханням: “Допоможіть знайти”.

Ці знімки помітили друзі власника камери і написали йому з Польщі: “Тебе шукають, знайшовся твій фотоапарат”.

Як з’ясувалося, власником камери є Міршад Імамов – узбек, який все своє життя прожив у Душанбе, столиці Таджикистану. У 90-х йому вже доводилося втікати від війни, коли в його рідному місті розпалили конфлікт. 1999 року він забрав родину до Львова і залишився в Україні. За його життєвим планом, будинок у Бучі мав стати розрадою на пенсії.

Міршад добре пам’ятає той день, коли ворог прийшов до нього в дім у Бучі. Росіяни наставили на його 24-річного сина автомат, адже помітили в його руках телефон і одразу вирішили, що він – коригувальник. Дружина Міршада, Муаттара, кинулася на окупантів. Жінці доводилося пояснювати, що Інтернету немає, тож і дані передавати син аж ніяк не міг.

Росіяни потрощили житло родини, кидали ножі у меблі. Скільки речей зникло з будинку Міршада, він порахувати досі не може. Також будинок пережив приліт двох авіабомб.

Родина вже пів року робить ремонт у своєму помешканні, аби привести його до ладу після пережитої окупації.
Бійцям 24 бригади вдалося зустрілися з Міршадом, аби передати втрачений фотоапарат. Найперше, що воїни сказали, вони – помстилися. За нерви, страхи та збитки його родини. Бійці повернули камеру, яку возили із собою 4 місяці.

Військові показали Міршаду на камері фото окупантів, щоб запевнити – ці більше не прийдуть.

Ця історія також завершилася фотосесією, тільки вже з власником камери і бійцями ЗСУ.