Просимо щирої молитви за Царство Небесне
Вічна, світла память йому
Одночасно, звертаємось до небайдужих допомогти згорьованій матусі Олена Крайник перевезти тіло сина з Німеччини до України:
Валютний рахунок в Приватбанку:
IBAN: UA283052990262026400937305680
Отримувач: Крайник Олена
або на картки:
5168 7451 2244 3820 валютна
4149 4991 5150 3040 гривнева
Отримувач: Крайник Олена
Співчуття рідним.
10 березня в боях під Маріуполем в складі полку особливого призначення Азов загинув франківець Степан Чуйко.
Про це повідомили на сторінці Прикарпатського ультрас.
“Він був вірним сином нашого народу, народженим воїном, вірним та надійним побратимом! Його вчинок не повинен бути забутим та прощеним! Пам’ятаємо! Помстимося!”, – йдеться в дописі.
Декілька днів раніше помер 18-річний Станіслав Святун. 62-річний коломиянин Микола Мальцев загинув 9 березня, але про це стало відомо також лише вчора.
Також Коломия втратила ще одного Героя – 25-річного Тараса Греченюка.
]]>
Сьмого серпня близько 15:00 27-річний франківець Олексій Хома вийшов з дому без телефону та ключів і зник, пише “Галка”.
Одягнений був у білу футболку та руді шорти. Зріст – близько двох метрів.
Ввечері 11 серпня з‘явилась інформація, про те, що Олексія знайшли повішеним. У поліції Прикарпаття повідомили, що тіло хлопця виявили у лісозмузі поблизу села Черніїв. Тіло відправлено на проведення судово-медичної експертизи.
Попередньо на тілі чоловіка не виявили слідів насильницької смерті. Остаточну причину смерті встановить експертиза.
Слідчі здійснюють досудове розслідування за ч. 1 ст. 115 з позначкою “Самогубство” Кримінального кодексу України.
Встановлюються всі обставини події.
https://youtu.be/gcH-EKra2fU
На початку травня дитині зробили планове щеплення згідно календаря щеплень (дифтерія, правець, поліомієліт і гепатит Б). На наступний день хлопчику стало погано, тож батьки звернулися до медиків. 17 травня дослідження УЗД черевної порожнини показало наявність новоутворень з кровопостачанням. А 28 травня батьки отримали результати досліджень Цитології та Гістології, які засвідчили наявність у дитини хвороби – Лімфома Беркітта. Хоча дана хвороба розвивається стрімко і безсистемно, у розвинутих країнах вона є виліковною і шанс на одужання до 85%. Тож батьки знайшли німецьку клініку і відразу розпочали збір коштів на лікування. Втім, хвороба перемогла…
Трагічну звістку повідомили в групі Допоможемо Костіку Тищенку. “Не знаю як і пересилюю себе зараз це писати.. Вчора ввечері (22 червня) ми втратили Костіка… Костя, ми тебе дуже любимо – цього ніколи і ніщо не змінить.. Підтримаємо сім’ю молитвою… Дякую всім”, – написала Tanya Lytvyn.
]]>
Сталося це біля села Водяне, що на Маріупольському напрямку, близько третьої ночі, пише Репортер.
Артур служить в 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді – 8 батальйон.
Він сирота, нещодавно втратив молодшого брата. У нього нікого нема з рідних, крім побратимів, які звертаються до небайдужих за допомогою. Опікуються Артуром “Спілка волонтерів Прикарпаття“.
Зараз Артур перебуває у харківському госпіталі, у відділі травматології.
Номер карткового рахунку Ощадбанку: 6706 3500 2220 6760
(0971668802, 0684391185 Віталій Болехівський (побратим, волонтер)
]]>
Tourist enjoying beautiful landscape and feel freedom in winter mountain at sunset. Winter sport activity. View from the back side
В обідню пору сьомого березня до рятувальників звернувся 40-річний турист з Івано-Франківська з проханням супроводити його з гори Піп Іван до підніжжя гори в селі Шибане. Чоловік відчув погіршення стану свого здоров’я. Близько 14:36 рятувальники зустріли туриста, який знаходився на спуску з гори та потребував допомоги. Рятувальники супроводили його до підніжжя гори та о 18:20 передали родичам.
До рятувальних робіт було залучено двоє чоловік та одна одиниця техніки ПРВ Явірник. Про це “Галку” інформує Управління з питань цивільного захисту ОДА.
]]>
Перед виступом Роман зізнався, що хотів якомога швидше вийти на сцену, адже місць у тренерів все менше. Роману 21 рік. Він заспівав пісню “Make it rain”. До нього розвернулись усі судді шоу.
“Я дуже хочу тебе в свою команду. Мені дуже не вистачає такого чоловічого тембру. Ти будеш такий один в мене”, – сказала франківцю Тіна Кароль, яка розвернулась до хлопця першою.
Також до своїх команд Романа запросив Монатік, Настя Каменських та Потап і Дан Балан. Хлопець вирішив піти до Тіни Кароль.
“Франківськ рулить”, – сказала після вибору Клюби Кароль.
]]>
“Я навчався у коледжі на кухаря, а зараз продовжую навчання на кухаря-технолога. Брати участь у проекті, перш за все, вирішив, щоб навчитися готувати вишукані ресторанні страви. А ще хотілося познайомитися, поспілкуватися з Ектором і багатьма іншими знаменитими кухарями та шефами”, – ділиться Микола.
За словами кухаря, з Івано-Франківська на кастинг шоу надійшло 184 заявки, проте, на телекастинг пройшов тільки він один.
“На звичайному кастингу я готував тартар з лосося, мангову сальсу і медово-м’ятний соус. Про страву на телекастингу поки розказати не можу. Залишається чекати ефіру. Очікую від проекту нових вражень, емоцій та знайомств”, – додав він.
Слід додати, за словами організаторів, глядачів чекають оновлені, ще складніші конкурси і завдання, нові учасники в особі справжніх профі кулінарного мистецтва. А сам сезон обіцяє бути надзвичайно гарячим та інтригуючим.
Чи пройде юний франківець у сотню «МастерШеф. Професіонали» ми дізнаємось вже 29 лютого.
]]>
Про це інформують в ГУ нацполіції області, передає Фіртка.
Нагадаємо, Івано-Франківський відділ поліції оголосив у розшук Коваля Тараса Руслановича, 1999 року народження, мешканця Івано-Франківська.
Чоловік 3 лютого 2020 року пішов з дому та його місце перебування було невідоме.
Вчора, 5 лютого, поліцейські виявили чоловіка у столиці без ознак життя та без слідів насильницької смерті. Тіло відправлено для проведення експертизи.
За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст.115 з позначкою «Самогубство» Кримінального кодексу України. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини події.
На «чорному» ринку ці гриби є надзвичайно дорогими і їх ціна складає від 400 євро за 100 грам.
Чоловік розповів про свою знахідку у одній із груп в соціальній мережі, додаючи також фото гриба.
Каже, що попри його дорогу ціну, продавати не планував. Декілька днів Сергій просто спостерігав за трюфелем. Пробував переконатися, що він справжній. Згодом вони з жінкою його просто приготували і скуштували. Смак не вразив, а от запах був просто неймовірний. Кажуть, що саме через свій неповторний аромат трюфелі так високо і цінуються в кулінарії. Порівняти цей запах немає з чим.
Грибник каже, що натрапив на гриб випадково. Він виріс у березовому лісі в селі Уніж Івано-Франківської області. Ці гриби занесені в Червону книгу і є неймовірно рідкісними. Вони набагато вище цінуються аніж чорні трюфелі. До слова саме білі трюфелі є найбільшим у світі афродизіаком.
Своїй знахідці франківець дуже зрадів, навряд чи ще коли доведеться натрапити на щось схоже.
Якби грибник і захотів продати свій гриб легально в нього це б не вийшло. Для того, щоб заробляти на продажах трюфеля потрібно стати членом Європейської Асоціації трюфелістів,а потім ще й отримати відповідний сертифікат, за котрий доведеться віддати 10 000 євро.
]]>
І ось знову Юрій Горбунов буде у центрі уваги, повідомляє Франик. Справа в тому, що зірковий вихідець Івано-Франківська наразі працює над зйомками комедійного фільму «Скажене весілля».
Прем’єра фільму планується восени і над його створенням працює велика кількість відомих людей.
Зокрема, музичним продюсером фільму виступив Потап і його команда, а на одну з ролей запросили відомого підкорювача жіночих сердець – Олега Винника. Горбунов ділиться різноманітними деталями процесу і каже, що наприклад того ж Винника важко було вмовити зніматися у фільмі, тим паче, що це його перший досвід у зйомках повнометражного фільму.
Але сюжет і сам проект виявився настільки захоплюючим, що врешті решт всі вирішили доєднатися до цього процесу.
Скажене весілля – це комедійна стрічка про те, як дочка директора краєзнавчого музею поїхала на навчання у Францію і там познайомилася і з своїм вже тепер нареченим. Батько дівчини постійно наголошував, що вони європейська родина і дуже пишався французьким зятем, поки не побачив, що він африканського походження.
Тепер всі сили батька направлені на те, щоб перешкодити весіллю, та коли на кону справжнє кохання то стати на заваді не так легко.
Загалом, стрічка обіцяє бути веселою, зірковою і легкою. З нетерпінням чекатимемо прем’єри фільму, котра запланована вже восени цього року і нових цікавих проектів від наших талановитих земляків.
]]>
За словами поліціянта, одним з найкурйозніших випадків за минулий тиждень стало переслідування голого водія.
«Насправді це типове порушення громадського порядку. Досить часто у нас буває. Просто цей випадок «виплив» у ЗМІ. Кожен тиждень щось таке є, – зауважив Олег Сердюк. – Хлопчина «вискочив» з сауни, сів в автомобіль без водійського посвідчення в стані алкогольного сп’яніння – норма перевищувала десь в 5 разів. Тікав від патрульної поліції. «Затиснули» його аж на Калуському шосе».
Мер пожартував, що це напевно був «морж».
]]>«Я розумію влітку голим бігати. Але не в таку погоду», – прокоментував Руслан Марцінків.
Проект CallPage заснували три українця: Ростислав Кнап, Андрій Ткачів і Сергій Бутко, які переїхали з України в Польщу в різний час і за різних причин. Уже в Польщі вони познайомилися і створили CallPage – віджет, який дозволяє швидко зв’язати клієнта і торговця по телефону.
Про те, як прийняти в житті правильне рішення, виносити, народити та реалізувати ідею, підібрати команду, працювати «в поті чола», вперто йти до поставленої цілі та привабити інвестора, а також про те як створювався CallPage, франківець, один з авторів проекту, Андрій Ткачів розповів «Типовому Франківську».
Андрію, розкажи трохи про себе. Знаємо, що ти родом з Івано-Франківська. Як потрапив до Польщі?
– Як і більшість моїх однолітків у Польщу я потрапив на навчання, за що велика подяка моїм батькам. Перед поступленням у мене була дилема при виборі профілю: медицина чи ІТ-технології. Перше моє рішення, яким я пишаюсь – ІТ-технології. Поступив в Ягелоньский університет на компютерну інженерію, але на третьому курсі був змушений залишити навчання, оскільки воно не давало можливості на 100% віддатись проекту. Це друге моє рішення, яким я пишаюсь.
Ще на першому курсі я зрозумів, що вартість університету дуже переоцінена і зайнявся створенням власних проектів. У кінці першого курсу ми з одногрупником створили наш перший комерційний проект – порносайт, який функціонує до цього часу і приносить пасивний дохід. Після цього в нас було ще кілька проектів, останній з яких визнали найбільш скандальним польским стартапом 2015 року. Всі проекти, так чи інакше, були звязані з ІТ технологіями, а саме веб розробкою.
– Коли і з чого розпочалася робота над стартапом CallPage? Розкажи трохи про команду, яка створила проект.
– Ідея цього стартапу виникла у липні 2015 року. Ми зібрали команду, зробили прототип продукту і отримали 50 000$ інвестицій. У вересні запустили першу версію Callpage і отримали перших клієнтів. Засновники стартапу – Ростислав Кнап, Сергій Бутко та Андрій Ткачів (я). Ростислав до цього проекту мав досвід у різних сферах бізнесу, зокрема, консалтинг, фінанси та інвестиції. Сергій на момент створення проекту працював у сфері інтернет маркетингу, очолював маркетингову команду.
Що ж до мене, то я на момент створення CallPage працював в сфері ІТ – teamleader у власній ІТ-студії. У мене вже тоді був непоганий досвід ІТ-проектів та управління командою.
– Хто в команді за що відповідає і скільки, взагалі, людей задіяно у проекті на даний час?
– На даний момент чисельність команди складає 20 людей. До грудня плануємо розширити до 30. Ми знімаємо великий офіс в центрі Кракова, де всі разом працюємо.
Ростислав Кнап відповідає за інвеситиції, розвиток бізнесу в цілому, та нав`язування контактів. Ростислав у нас в команді як тато, якщо щось стається, то всі біжать до нього 
Сергій очолює відділ маркетингу і продаж. Сергій відповідає за плани продаж, і щоб про наш проект всі чули через інтернет. Останнє у нього дуже добре виходить.
Я відповідаю за створення і розвиток нашого продукту. За введення нових технологій і нового функціоналу, ну і за те, щоб все працювало корректно.
– Розкажи, будь ласка, коротко про те, що собою являє CallPage, його основні переваги, які привабили інвесторів?
– Callpage – віджет, що дозволяє у швидкий спосіб звязати клієнта і менеджера з продажу. Наш продукт направлений на збільшення конверсії з веб сайту. Callpage аналізує відвідувачів сайту і за допомогою алгоритмів за принципом scoring system вибирає зацікавлених і пропонує їм залишити свій телефон. За допомогою VoIP телефонії сервіс звязує потенційного клієнта з менеджерами.
Нашою найсильнішою стороною є, безумовно, наша команда. Кожен з нас професіонал в своїй галузі і постійно вдосконалюється. І, найголовніше, ми дійсно любимо те, що робимо, саме тому працюємо по 12-14 год, практично, без вихідних. Інвестора в першу чергу вкладають кошти саме в команду, а потім вже в проект. Адже, наш проект і тижня без нас би не прожив.
– В чому конкретно відмінність Вашої розробки від аналогів на ринку?
– На ринку є багато похожих продуктів, особливо на російському. Але до цього часу ні одному з аналогів не вдалось вийти на європейский і американський ринок. Напевне, для досвідченого програміста не є складним написати код, що буде дзвонити за допомогою технології VoIP використовуючи готові cloud сервіси. Але зробити з цього бізнес, з мінімальною ціною зв`язку напряму від провайдера, з алгоритмами скорінг системи і обробки великої кількості даних – це ускладнює задачу. Саме це нас і вирізняє. У нас, на даний момент, є 1000 клієнтів, серед яких такі гіганти як Orange, PricewaterhouseCoopers, Docplanner і т.д.
– На твою думку, випадкова зустріч у літаку із Рафалом Бжоска і, як наслідок, інвестиція у 500 тис. дол. – це подарунок долі чи очікувана для команди удача. Адже, ця інвестиція у CallPage не є першою.
– В якись момент нам дійсно здавалось, що це нереальний збіг обставин, що все склалось саме так як є. Але є одна закономірність – чим більше і наполегливіше працюєш – тим більше таких збігів обставин з`являється. На момент нашої поїздки в Лондон, ми вели переговори з іншим польским інвестиційним фондом, і переговори були вже на стадії підписання контракту, ми отримали подібну пропозицію за сумою, але з гіршими умовами. Насправді, на той момент ми вже проговорили зі всіма польскими інвест-фондами. Ми отримали багато “ні” у відповідь, але це не зупинило нас, а тільки додавало запалу.
– У випадку успіху продукту, яким бачите своє майбутнє, є конкретні плани?
– До кінця року плануємо закріпити позиції на американському ринку і виконати ціль з продажу. Якщо дивитись дальше, то хотіли б підняти ще одну інвестицію – серію А. За кілька років можливо вийти на біржу або продати долю і зробити cashout.
– Що можете порекомендувати та побажати молодим людям України та зокрема, Івано-Франківська, для успішної розробки та просування своїх стартапів?
– Якщо говорити про Україну, то в нас є багато гучних стартапів, і дійсно є чим гордитись. Хотілось би теж, щоб і наше місто залишило свій слід на світовій арені стартапів. По правді, в нас набагато гірші умови для створення свого проекту, адже немає доступу до капіталу, мода на стартапи до нас ще не дійшла так широко як би хотілось, немає такої стартап екосистеми як, навіть, у тій самій Польщі.
Але я щиро переконаний, що якщо дуже хотіти, то можливо все. Я би хотів передати всім молодим людям, що саме вік 20-25 років рахується унікальним в плані кар`єри та досягнення успіху і саме зараз потрібно діяти! У цьому віці ми вже сформовані як особистіть, вміємо мислити і маємо величезну кількість енергії, яку лиш потрібно направити в правильне русло. Це вік, коли ми ще не загрузли в кредитах і рахунках, і тому можемо присвятити свій час на створення власного проекту. Адже, щоб створити дійсно успішний проект потрібно віддати йому весь свій час і багато від чого відмовитись. Коли йде мова про успішний стартап, люди бачать тільки одну сторону медалі – успіх, інвестиції, поїздки по світу, велика команда. Дуже рідко згадується про працю 14-16 год в день без вихідних, про те, що ти завжди виходиш останній з офісу, про величезну відповідальність, про ризики та нестабільність. При такому графіку недоступні більшість речей, без яких кожен з нас не уявляє свого життя: особистий фронт, зустрічі з друзями, відпочинок, безтурботне літо. Ти ніколи не можеш повністю викинути з голови роботу. І щоб ти не робив, тебе завжди буде гризти совість, що ти цей час міг присвятити своєму проекту.
Але все ж таки, незважаючи на всі складності, якби я міг вернутись назад, то все-одно вибрав би цей самий шлях. Адже успішний стартап – це є шанс для тих, чиї мрії виходять за рамки покупки іномарки і квартири, реалізувати себе, створити щось дійсно корисне, залишити свій слід на світовій арені бізнесу, а також відчути себе фінансово незалежним
]]>
Минулого року Дребот створив у США пиво під назвою «Крах імперії» (англ. The Fall of Empire) – із радянськими «вождями» на етикетці, яке стало популярним у Штатах. А ще він є єдиним українцем, який працює у пивоварні 42 North Brewing Company, розташованій у містечку East Aurora штату Нью-Йорк.
Нині пиво, яке виготовив франківець, відзначили медалями на престижному конкурсі, тож «Репортер» вирішив розпитати про секрети успіху у Назара.
Де зараз працюєш, чи не змінив пивоварню?
Надалі є головним пивоваром на 42 North Brewing Company та власником частки в цій пивоварні, а також власником бренду The Code – Secret Brewing Society.
Розкажи про конкурс. Як ти потрапив на нього, скільки було учасників?
New York International Beer Competition – міжнародний пивний конкурс, в якому взяли участь 400 видів пива з 12 країн світу, котрі найбільш розвинені у крафтовому пивоварінні. Офіційно зареєструвався та відправив зразки двох своїх перших пив.
Суддівство відбувалось у місті Нью-Йорк. Переможців визначали сліпим голосуванням.
Які саме медалі отримав, за які саме сорти?
Срібло – за «Бельгійський Вітбір» (англ. Walloon Wit Belgian Witbir). Зварений з цедрою солодкого іспанського апельсину, коріандром, чорним перцем та імбирем. Бронза – за «Богемський Пілзнер» (англ. Illumination Bohemian Pilsner), зварений за традиційною чеською технологією декоксації та з хмелем Сааз (жатецький).
Також отримав нагороду за найкращу пивоварню в бельгійському стилі штату Нью Йорк.
Розкажи історію створення пива, яке ти презентував на конкурсі.
«Вітбір» був зварений за класичною бельгійською технологією з додаванням традиційних у Бельгії спецій, які використовували монахи протягом більш ніж 400 років. А також з додаванням новозеландських, чеських та американських хмелів (Waimea, Saaz, Citra).
«Богемський Пілзнер» був створений у співпраці з друзями-пивоварами з Чехії, які й надихнули на класичний рецепт. Цей стиль вважається одним із найскладніших і навіть досвідчені американські крафтові пивовари рідко варять цей сорт пива. Я доопрацював рецепт з врахуванням власної смакової палітри та знання сорту безпосередньо від чеських пивоварів.
Над яким пивом працюєш зараз?
Працюю над кислими пивами (Sour beers) – це бреттаноміциновий сорт, з яким можна багато експериментувати з сезонними ягодами, має дуже низький PH, тому більше кислий і схожий до вина – Chardonnay, Pinot Grigio. Також працюю над бельгійським стилем Double Saison і англійським ESB.
Ще – над створенням спільних рецептів і варок з відомими європейськими пивоварнями. На літо запланований тур Європою з метою колаборацій (спільних варок, розкрутки власного бренду – The Code – Secret Brewing Society, представлення власних пив на Європейських пивних конкурсах).
Яке твоє пиво найбільш популярне в США? Як думаєш, чому?
Найбільш популярним є «Богемський Пілзнер» і IPA (India Pale Ale).
«Пілзнер» має легке освіжаюче тіло, аромат трав, свіжоспеченого хлібу, квітковий букет і трошки суничних ноток. М’яка гірчинка, яка досить довго залишається на язику (хоча і трохи сильніша, ніж в переважній більшості піснерів 42 IBU – Internanional Bitterness Unit) чудово гармонізує з будь-якою стравою від м’яса, салатів, морепродуктів і до десертів та французьких «макарунс».
Якраз ця універсальність і дала йому таку популярність. На цьому пивному конкурсі навіть вдалось обійти один з найвідоміших Богемських пілснерів – Pilsner Urquell.
На цьому фото Назар засипає хміль. Процес варки «Богемського Пілзнера»
Чи маєш нові ідеї пива на майбутнє? Поділись, якщо не шкода:)
Маю дуже багато цікавих ідей. Основною з них є розвиток власного бренду, який був започаткований і зареєстрований мною в США на базі 42 North Brewing Company – це лімітована лінія пив на основі моїх дещо божевільних рецептів (мінімальний вміст алкоголю – 7-8%), зварених спільно з друзями-пивоварами під назвою – The Code – Secret Brewing Society.
В цю ідею хочу об’єднати своїх американських, європейських та українських друзів-пивоварів для досягнення багатогранності і балансу смаку. Це великий обмін досвідом для всіх сторін, з метою створення унікального продукту, в якому поєднаються досвід, творчість, натхнення людей, які живуть і поділяють одну пристрасть. Намагаюсь бути дуже відкритим в цьому проекті для людей, які мають спільні погляди.
Чи буваєш у Франківську? Чи не думав продавати своє пиво і в нашій країні?
Буваю. І дуже хочеться, щоб у майбутньому розвиток крафтового пивоваріння був одним із рушіїв розвитку нашого міста в цілому і такий напрямок як пивний туризм зміг би долучити нас до світової спільноти.
Ще розкажи про вартість свого пива.
Пиво коштує 12 доларів за пляшку 0,7 літра. Вже цього літа його можна буде придбати не тільки у США, а й у Європі.
Джерело – http://report.if.ua/
]]>