“Це називається щасливий ген або забудькуватий ген. Я дратувала людей, будучи щасливою і забудькуватою все своє життя. Тепер у мене є виправдання”, – говорить Джо Кемерон.

Фахівці стверджують, що здатність відчувати біль важлива, адже саме цей чинник сигналізує мозку про проблему. Проте цей випадок має велике значення для медичних досліджень.

“Ми сподіваємося, що з часом наші результати можуть сприяти клінічних досліджень післяопераційного болю і тривоги, а також хронічного болю, посттравматичного стресового розладу і загоєння ран”, – повідомляє доктор Джеймс Кокс з Каліфорнійського університету.

Особлива комбінація генів робить Кемерон більш забудькуватою і менш тривожною. Лікарі вважають, що у неї є здатність швидше лікуватися, ніж і інших.

Мова йде про 124 генетичні варіанти, які підвищують схильність до нездорового способу життя, асоціальної поведінки і так далі, пише Nature Genetics.

Дослідники стверджують, що кожен ген окремо не впливає на схильність до прийняття ризикованих рішень (алкоголь, куріння, перевищення швидкості), так як основна вина все ж лежить на негенетичних факторах.

В подальшому команда вчених сподівається зрозуміти фундаментальні молекулярні та клітинні процеси, що формують поведінку людини, щоб розробити нові методи профілактики і лікування залежностей.

У рамках дослідження медики вимірювали загальну толерантність учасників до ризику на основі самозвітів.

Експерти виявили, що генетичні варіанти, пов’язані із загальною толерантністю до ризику, як правило, також пов’язані з більш ризикованою поведінкою: перевищенням швидкості, вживанням алкоголю, тютюну і марихуани, а також з більш ризикованими інвестиціями і нерозбірливим сексуальною поведінкою.

Дослідники також виявили загальний генетичний вплив на загальну толерантність до ризику і деякі індивідуальні особливості і нейропсихіатричні риси. Наприклад, СДУГ, біполярні розлади та шизофренію.

Ефекти кожного з 124 генетичних варіантів на індивідуальній основі дуже малі, але дослідники виявили, що їх сукупність може чинити істотний вплив.

У рамках роботи вчені також виявили ділянки мозку, які відповідають за ризиковану поведінку.

Наші результати вказують на роль конкретних областей мозку (префронтальної кори, базальних ганглій і середнього мозку), котрі, як раніше визначили дослідження, відповідають за прийняття рішень, — пояснив один з авторів дослідження Джонатан Бошамп (Jonathan Beauchamp).

Зосередивши свою увагу на випадках суїциду в 43 сім’ях з високим ризиком і забезпечивши більш генетично однорідну групу, яка підсилює генетичні ризики самогубства, дослідникам вдалося звести до мінімуму фактор впливу інших параметрів, такі як стрес через розлучення або безробіття або легкий доступ до небезпечних для життя засобам. Вчені також враховували, що сімейна генеалогічна інформація поширюється на дев’ять поколінь. В ході роботи вдалося ідентифікувати варіанти в чотирьох генах (SP110, rs181058279; AGBL2, rs76215382; SUCLA2, rs121908538; APH1B, rs745918508), які могли б підвищити ризик самогубства.

Дослідники вивчили більше ніж 1300 зразків ДНК людей, які наклали на себе руки на території Юти. Ці зразки – підмножина набагато більш багатого ресурсу, що складається більш ніж з 6000 випадків самогубства з ДНК. Команда зв’язала результати ДНК з базою даних про населення штату Юта, яка містить генеалогічні і недавні медичні записи більш ніж восьми мільйонів осіб, а також свідоцтва про смерть, датовані 1904 роком.

Крім визначення конкретних змін у чотирьох генах, вчені ідентифікували 207 генів, які потенційно грають роль в долі людей, що наклали на себе. Вісімнадцять з цих генів раніше вже були пов’язані з ризиком суїциду, а 15 – з запаленим станом, доводячи взаємозв’язку між запаленням і психічним здоров’ям.

Вчені підкреслюють, що генетика лише одна зі складових всього комплексного процесу всередині людини, який доводить його до самогубства, але вони сподіваються, що ці відкриття приведуть до розробки більш ефективних заходів для вкрай сприйнятливих людей.

В дитинстві, в будинку однокласниці ми часто стрибали на дивані, поки це не бачили дорослі. Нас дуже радували пружини, які місцями зовсім близько підходили до поверхні; приводив в захват пил, який клубами летів з дивана від наших стрибків. Коли через двадцять років я зайшла до своєї подруги дитинства, то з жахом побачила в кутку все той же диван, на якому ми колись стрибали. Він не сильно змінився, наскільки я могла пам’ятати, але тепер я була вражена бідністю і убогістю обстановки. Я подумки підраховувала, скільки могла коштувати покупка нового дивана, заміна засмальцьованих стільців, дзеркала, розбитого і заклеєного обгорткою від шоколаду. Поки ми говорили, в уяві я білила стелю і змінювала шпалери. Мені хотілося вимити вікна, обсиджені мухами, повикидати палиці і картонки, що стирчать з-під дивана, битий квітковий горщик, обв’язаний панчохою. «А що, якщо погано з грошима?» – Подумала я… Але мозок пручався і пропонував мені купити хоча б недорогу клейку плівку під колір дерева і обклеїти нею стіл. Куди б я не подивилася, мій погляд натикався на якусь поломку, бруд, плями і сміття. Мозок раптом сказав мені: «Як ти думаєш, чому поруч з бідністю завжди бруд?» Я вам тепер таке ж питання задаю. Навіть якщо замінити слово «завжди» на «практично завжди» або «часто», то легше від цього не робиться. Бруд – це прояв НЕ безгрошів’я, а менталітету. Вдумайтеся: бруд – це прояв відповідного менталітету. А оскільки бруд і злидні – сусіди, то і злидні – це своєрідний менталітет. Так, злидні знаходяться в немитій голові.

У школі у мене була приголомшлива вчителька з літератури – Тамара Григорівна, неабиякого розуму, дуже мудра жінка. Вона якось сказала фразу, яку я запам’ятала на все життя. Хтось запитав її, що означає міщанство, і вона відповіла:

«Міщанство означає пити зі старої облізлої гуртки, коли нова в серванті стоїть». Так прийнято в багатьох російських будинках: на чорний день гроші відкладені, на білий день чашка нова в серванті стоїть, тільки білий день настає рідко, а чорними заповнюється все життя. Хто живе очікуванням майбутнього, для того воно ніколи не настає. І тоді я зрозуміла це: соромно бути бідним, соромно бути брудним. Соромно мати в голові розруху, яка неминуче відбивається і на житло, і на менталітеті дітей.

Знаю одну жінку, яка більше двадцяти років збирала гроші, щоб купити дачу. Вона одна виховувала двох доньок. Дівчата жили впроголодь, на одних кашах, і старша з них розповідала мені, як їй було соромно виходити на подвір’я в старих вельветових брюках з залатаним колінами. Дівчинка росла, і з кожним роком чарівним чином росли її штани. Сантиметр за сантиметром розгорталася підвернута знизу тканина. Вона була не такою вилинялою, як вся інша штанина, і це видавало жебрацькі хитрості. Мабуть, звідси пішов вислів: «Голота на вигадки хитра». Не варто розповідати, що система в державі не дозволяє досить заробляти. Я не систему лаю, а гниль в мізках. На одні і ті ж гроші можна виглядати гідно або по жебрацькому. Коли мати, нарешті, купила дачу, обидві дорослі доньки не мали до цієї дачі ні найменшого інтересу, але нескінченно дорікали мати в тому, що вона не навчила їх, що означає бути жінкою. У дівчат сформувався комплекс попелюшки. Вони, звикли бачити протерті крісла і старий посуд, облізлі рушники і пальто семирічної давності, згодом, ставши дорослими, боялися витрачати на себе гроші. Всякий раз, коли вони щось купували, у них псувався настрій: вони ніби відчували себе негідними нових хороших речей. Це, друзі мої, називається двома словами: генетичні злидні. Вони вже в свідомості, в клітинах, в крові, в кістках.

Діти, які бачать облізлі кути, підсвідомо програмуються на злидні. Уже в підлітковому віці вони починають усвідомлювати її тяжкість. Ще Антон Павлович Чехов відзначав, що облізлі стіни і брудні коридори погано впливають на здатність студента до навчання. Бруд і злидні пригнічують людину, звичний вид убогої обстановки програмує бути невдахою. Ви могли б заперечити мені, що ненависть до злиднів стимулює деяких людей розвиватися і заробляти гроші, але я вам відповім, що куди більша кількість людей ламається під непосильним тягарем бідності. У слів «біда» і «бідність» один корінь. Женіть геть від себе біду. Женіть геть бідність. Як же мені подобається фраза: «Багатство – це стан розуму». Так ось, злидні – це теж стан розуму.