Про це вона повідомляє в інтерв’ю Українським новинам.

“Я думаю, що зараз “з’їм” всю фінансову подушку, яка у мене була, тому що у мене зарплата “на руки” 38 тисяч гривень. Це останнє, що я отримувала”, – сказала вона.

Генпрокурор зазначила, що оскільки у неї є сім’я, діти і домашні тварини, яким потрібен ветеринар, вона буде “використовувати запаси”.

Біографія Руслана Рябошапки.

Руслан Рябошапка – колишній заступник Міністра юстиції України (з 19 березня 2014 року), член Національного агентства з питань запобігання корупції (з 16 березня 2016). 9 червня 2017 пішов з посади члена НАЗК.

Він у 1998 році закінчив Міжнародний Соломонів університет. Кваліфікація – фахівець з правознавства. Того ж року став працювати головним консультантом заступника начальника управління законодавства про правосуддя, охорону правопорядку та оборону.

З 2001 по 2010 роки працював у Міністерстві юстиції.

21 червня 2010 – по лютий 2011 рр. був директором новоствореного Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабміну.

На виборах президента України 2019 року був радником Володимира Зеленського.

21 травня 2019 — призначений заступником глави Адміністрації президента України.

Глава держави наголосив, що одним з головних пріоритетів його команди є гарантування безпеки інвестицій.

«Ми витрачаємо багато зусиль, щоб в Україну прийшли інвестори. Ми готові захищати інвестиції. Для цього, крім нашого бажання, необхідні нові парламент та уряд», – наголосив Володимир Зеленський.

За словами Президента, потрібно зробити все можливе, щоб захистити бізнес від тиску правоохоронних органів.

«Ми підтверджуємо реформу судової системи та антикорупційних органів. З 5 вересня розпочне роботу Вищий антикорупційний суд. Після формування більшості у новому парламенті з’явиться кандидатура нового Генпрокурора. Таким чином, ми зможемо на ділі захищати інвесторів від впливу правоохоронних органів», – підкреслив Президент.

Глава держави запропонував обговорити з представниками китайського бізнесу можливості інвестування у розвиток інфраструктури, сільського господарства та у розробку газових родовищ в Україні.

«Одне з питань – це будівництво концесійної дороги навколо Києва», – зазначив Володимир Зеленський.

Зі свого боку представники державної китайської корпорації, яка спеціалізується на будівництві об’єктів військової інфраструктури, розповіли про проекти, які вони могли б втілити в Україні власним коштом.

Представники приватної китайської компанії, що володіє одним з банків, який входить до топ-500 найбільших банківських установ світу, запропонували низку проектів у сферах інфраструктури, сільського господарства, енергоефективності, а також фінансових послуг.

Учасники зустрічі склали попередній перелік проектів з інвестиційним потенціалом близько 10 мільярдів доларів, які Україна планує реалізувати спільно з китайськими компаніями приватної та державної форм власності. Координатором цих проектів була визначена Національна інвестиційна рада, яку очолює Президент.

За даними опитування, яке в липні опублікувала Європейська бізнес-асоціація, індекс інвестиційної привабливості України становить 2,85 бала з 5. Дослідники зазначили, що індекс опинився в негативній площині вперше із 2016 року. Найвищий індекс було зафіксовано наприкінці 2010 року – 3,4 бала.

“За всю історію вимірювань – із 2008 року – індекс жодного разу не сягнув позитивної зони (вище за 4 бали)”, – наголошують у дослідженні.

У Держреєстрі прав на нерухоме майно вказується, що Олександр став власником квартири 1 серпня 2017 року. Нове гніздечко сина прокурора займає площу 183,7 кв.м., яке розташоване в елітному ЖК “Шервуд” з видом на ліс, передає “Народна Правда” з посиланням на “Страна”.

Крім того, Олександр Луценко купив два паркувальних місця в підземному паркінгу.

Один метр в ЖК “Шервуд” коштує 31200 гривень. Навіть якщо взяти мінімальну ціну, квартира Олександру обійшлася в 5,73 млн. гривень. Паркувальне місце коштує 390 тисяч гривень. У Луценка їх два. Так що в сумі виходить покупка нерухомості обійшлася в суму понад 6,5 млн. гривень.

Раніше повідомлялося, що на початку вересня Олександр Луценко одружився. На весіллі були присутні перші особи держави. Святковий стіл був накритий в ресторані, яким володіє російський бізнесмен.

Олександр взяв шлюб 9 вересня в Центральному РАЦСі міста Києва. Його обраницею стала Анастасія Волохина.

А вже 15 вересня у фешенебельному закладі поблизу Києва пара і їхні щасливі батьки зі своїми численими гостями відсвяткували весілля “по-генпрокурорськи”.

Привітати сина генпрокурора приїжджали президент Петро Порошенко з дружиною, а також прем’єр-міністр Володимир Гройсман, глава МВС Арсен Аваков, перший віце-прем’єр Степан Кубів, екс-прем’єр Арсеній Яценюк, очільник Києва Віталій Кличко, перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, міністр інформполітики Юрій Стець, міністр юстиції Павло Петренко.

Як з’ясувалось згодом, власником ресторанного комплексу Queen Countrу Club, в якому українські політики гуляли на весіллі, є російський холдинг Bulldozer Group.

Апеляційний суд задовольнив прохання адвокатів командира батальйону “Айдар” Валентина Лихоліта про зміну запобіжного заходу. Легендарному “Баті” дозволено перебувати на волі. Попереднє рішення про арешт ухвалив Печерський суд Києва. Воно викликало хвилю суспільного обурення. На захист офіцера АТО стали народні депутати та активісти. Приміщення суду було заблоковано, відбулося кілька сутичок.

Правоохоронцям не дозволили забрати Лихоліта до СІЗО. Прихильники комбата перекрили Хрещатик та попередили про можливість третього Майдану в разі, якщо “Батю” не відпустять.

До Печерського суду приїхав генпрокурор Юрій Луценко. Він дав указівку підлеглому представнику обвинувачення погодитися на пом’якшення запобіжного заходу. Під час відеоконференції з апеляційним судом дискутувалося питання про звільнення під особисте зобов’язання або на поруки нардепів. У підсумку було схвалено рішення звільнити Лихоліта під депутатське слово.

Під час цього частина депутатів вигукувала “ганьба”.

Після цього Луценко зачитав присягу як член Вищої ради юстиції і відповідно вступив на посаду. Водночас він попросив згідно Конституції достроково припинити його повноваження як народного депутата.

Спікер Андрій Парубій одразу виніс цю пропозицію на голосування і 275-а голосами вона була підтримана.

Після цього Луценко у своєму виступі сказав, що усвідомлює яка відповідальність на нього лягає.

“Я зроблю все від мене залежне, аби впоратися бодай з половиною покладених на мене очікувань. Я дуже хочу щоб у нас всіх вдалося відновити законність, справедливість і повагу до держави”, – сказав він.

Джерело – http://www.pravda.com.ua/

КИЇВ. 12 травня. УНН. Президент України Петро Порошенко з трибуни парламенту запропонував призначити Юрія Луценка Генеральним прокурором України, передає кореспондент УНН.

“Вношу кандидатуру Юрія Луценка на посаду керівника ГПУ”, – сказав Президент.

З його слів, ГПУ потрібен важковаговик, який не керуватиметься помстою чи бажанням розправи, а виходитиме виключно з почуття справедливості.

Нагадаємо, Президент України Петро Порошенко назвав реформаторськими ухвалені Верховною Радою зміни до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України, що, зокрема, передбачає призначення Генпрокурором особи без вищої юридичної освіти.

Джерело – www.unn.com.ua/

Голова Верховної Ради Андрій Парубій стверджує, що президент Петро Порошенко розглядає на посаду генпрокурора лише кандидатуру керівника парламентської фракції БПП Юрія Луценка.

Про це він заявив у п’ятницю під час інтерв’ю 5 каналу.

«У розмові з президентом інших кандидатур не було озвучено», – сказав Парубій.

Також Парубій зазначив, що кандидатура Луценка зараз «є найбільш оптимальною на пост генерального прокурора».

Спікер розраховує, що на наступному пленарному тижні парламент розгляне питання змін до закону про Генпрокуратуру і щодо кандидата на посаду генпрокурора.

Як відомо, останнього пленарного тижня ВР не дійшла узгодженого рішення щодо голосування за нового Генпрокурора.

Зокрема, до ВР було внесено законопроект 4469 щодо діяльності Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань, який передбачає внесення змін до закону про ГПУ, які дозволять Юрію Луценкові стати генпрокурором. З кандидата на цю посаду будуть зняті вимоги наявності юридичної освіти чи досвіду в правовій сфері.

Профільний комітет рекомендував відправити цей документ на доопрацювання.

У свою чергу Юрій Луценко розкритикував інший законопроект 4481, заявивши, що генпрокурор згідно з ним не зможе взяти у свою команду людей з-поза системи. Луценко стверджує, що через зміни в закон про прокуратуру незабаром генпрокурор буде позбавлений будь-якої влади і заявив, що не хоче бути «декоративним генпрокурором».

Наступний пленарний тиждень розпочнеться після «травневих свят» – у вівторок, 10 травня.

Джерело – http://zik.ua/