Верховна Рада у п’ятницю, 14 липня, проголосувала за зміни дат трьох державних свят в Україні: Різдва, Дня Української Державності, Дня захисників і захисниць України.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Відповідний законопроєкт №9431 підтримав 241 народний депутат. Його метою називають “відмову від російської спадщини”.

Нові дати свят:
25 грудня – Різдво Христове (замість 07 січня);

15 липня – День Української Державності (з 28 липня): коли вшановується пам’ять видатного державотворця святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого;

01 жовтня – День захисників і захисниць України (з 14 жовтня): пов’язане з українськими військовими традиціями вшанування Дня Покрови Пресвятої Богородиці.

Зазначається, що відповідний закон вступає в силу 28 липня. А тому цього року День Української Державності ще святкуватимуть 15 липня.

Як повідомлялося, ПЦУ і УГКЦ переходять на новий календар. Православна церква України (ПЦУ) 24 травня ні на Архієрейському Соборі ухвалила рішення про перехід. У лютому аналогічне рішення ухвалила УГКЦ. Обидві конфесії перейдуть на новоюліанський календар 1 вересня, коли розпочинається новий церковний рік.

Представниця Тернополя просить підтримати її смс-голосуванням. Про це дівчина повідомила на своїх сторінках у соціальних мережах.
“Прошу вашої підтримки! Я — фіналістка конкурсу «Міс Україна 2021». Зараз триває смс голосування за кожну з учасниць. Вартість смс — 16 грн., усі кошти підуть на благодійність. Для того, щоб проголосувати за мене — надсилайте смс з текстом «13» на номер 2101! Буду дуже вдячна”, — пише дівчина.

Нагадаємо, 14 червня Марте Резніченко стала володаркою титулу “Міс Тернопіль – 2021”. Згодом дівчина потрапила у 50-ку, а потім і у 25-ку красунь, яких обрали для участі у фіналі національного конкурсу краси.

У конкурсі взяли участь найбільші за населенням міста України. Перша п’ятірка виглядає так:

Місто Мелітополь Запорізька область -62601 голос

Місто Івано-Франківськ – 52 805 голосів

Місто Павлоград Дніпропетровська область – 37 028 голосів

Місто Ужгород – 27 207 голосів

Місто Кам’янець-Подільський – 23 907 голосів.

Кандидат у мери Києва від партії “Голос” Сергій Притула закликав українців на місцевих виборах 25 жовтня зробити усвідомлений вибір.

“25 жовтня я прошу вас прийти на виборчі дільниці і зробити усвідомлений вибір, проголосувати за оновлення влади, насамперед – столичної влади. Не віддавайте ваш голос дуже легко. Не голосуйте за менше зло”, – звернувся Притула до виборціву відео на персональному YouTube-каналі.

На переконання политика, до вибору місцевих політиків треба ставитися відповідально. Адже саме вони ухвалюють ключові рішення на місцевому рівні.

“Саме ці люди будуть відповідати за стан доріг, по яких ми ходимо. Вони будуть відповідати за ремонти шкіл та дитячих садочків, де навчаються наші діти, – зазначив Притула. – Вони будуть відповідати за перейменування вулиць, на яких ми живемо, за забезпечення нас світлом та теплом. Вони визначатимуть зовнішній вигляд наших міст та будуть розподіляти місцеві бюджети – наші з вами гроші”.

На переконання Сергія Притули, влада стає кращою тоді, коли до неї потрапляють “розумні, чесні, відкриті, фахові і некорумповані люди”. Таких у результаті має прийти більшість, щоб вони могли ухвалювати важливі рішення та контролювати одне одного.

“Позитивні зміни не відбуваються за один день, але їх потрібно починати робити вже. Інакше ми з вами знову втратимо ще 5 років”, – додав кандидат.

Про це пише ВСВІТІ з посиланням на результати експрес-опитування компанії «Нью Імідж Маркетинг Груп», яке проводилось цього місяця.

Так, негативно ставляться до дистанційного навчання 30% опитаних, ще 37% оцінюють його скоріше негативно, ніж позитивно.

Позитивним дистанційне навчання вважають 8% опитаних, ще 25% відповіли, що ставляться до нього скоріше позитивно, ніж негативно.

Половина респондентів стверджують, що діти під час дистанційного навчання не можуть соціалізуватися та повноцінно спілкуватися. Також більшість українців критично ставляться до повної заборони відвідування освітніх закладів.

Президент Володимир Зеленський у вівторок, 13 жовтня, записав відеозвернення, в якому анонсував про проведення всенародного опитування в день голосування на місцевих виборах 25 жовтня

“25 жовтня на виборчій дільниці я задам тобі п’ять важливих питань про те, що ми обговорюємо на вулиці, на кухні і в Інтернеті, про що сперечаємося з друзями, батьками або таксистами, про те, про що раніше нас ніколи не питали. П’ять важливих питань, щоб дізнатися твою думку”, – сказав Зеленський.

Самі питання він пообіцяв озвучити пізніше.

Зеленський зазначив, що зараз Верховна Рада готується закріпити такий “важливий механізм” як народовладдя на законодавчому рівні.

З огляду на складну епідемічну ситуацію в Україні, державну підсумкову атестацію для випускників скасовано. За це проголосували 356 депутатів. Учні отримають атестати про повну загальну середню освіту до кінця червня.

Крім того, 358 голосів віддано за підписання проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань завершення 2019/2020 навчального року.

Скасування ДПА дозволить на третину скоротити кількість учасників, які складатимуть зовнішнє незалежне оцінювання. Завдяки цьому вдасться зменшити ризики поширення коронавірусу, – наголосив депутат Роман Грищук.

Нагадаємо, що нововведення стосується лише дітей, які не планують з тих чи тих причин вступати цьогоріч до вишів.

Цей крок допоможе зменшити навантаження на центри тестування приблизно на 30 відсотків, – зазначив Голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Народна депутатка Наталія Піпа вважає, що доречним також буде скасувати середній бал за атестат:

ЗНО буде, і це гарна новина. Гарна новина також, що на ЗНО зможуть піти тільки ті, хто вступає у заклади вищої освіти. Погана новина – те, що вчителі і директори матимуть багато проблем з видачею додатків до атестатів, і виникне дуже багато непорозумінь з процесом. Ми пропонували іншу версію, як зробити це простіше – щоб не було хаосу. Версія полягала у тому, щоб зробити ЗНО обов’язковим для тих, хто вступає у заклади вищої освіти. Але при цьому скасувати середній бал за атестат. Адже цьогоріч ми маємо виклик дистанційного навчання, і не в кожній школі воно організовано добре. Ми матимемо нижчий рівень знань випускників ніж зазвичай. До мене доходить чимало дзвінків від батьків та вчителів, які чекають на скасування ДПА.

Про це йдеться у порядку денному Парламенту.

Також сьогодні нардепи розглянуть законопроєкт про місцеве самоврядування в Україні. Варто зазначити, що вчора глава держави Володимир Зеленський відкликав законопроєкт про децентралізацію.

Нагадаємо, що поведінка народних депутатів під час засідання Верховної Ради 16 січня шокувала українців.

Українці з нетерпінням чекають результатів голосування.

Народні депутати України змайстрували конструкцію для кнопкодавства, яка мала би приховати факт порушення закону. Утім, це не спрацювало – кнопкодавів таки помітили журналісти.
Так, аналітики “Чесно” спіймали на кнопкодавстві членів ОПЗЖ Сергія Ларіна і Віктора Чорного.

Учора, 18 грудня, Ларін змайстрував “кнопкодава” з кількох книг і папки з паперами. Підсунувши цей “пристрій” ногою, депутат зміг проголосувати за свого колегу Віктора Чорного. А щоби порушення було менш помітним, обранець ще й прикрив пульт для голосування листівками про “мир”.

Таким чином депутат “відзначився” під час голосування щодо кількох поправок до законопроекту про скасування депутатської недоторканності.

Пізніше тим самим “пристроєм” скористався вже Чорний, голосуючи за законопроект про приведення діяльності НКРЕКП у відповідність до вимог Конституції.

Громадянська мережа ОПОРА представила статистику роботи Верховної Ради після одного місяця.

Згідно з оприлюдненою інформацією, народні депутати від фракції Батьківщина найбільше пропускали голосування у парламенті (30,3%).

Найменше голосування пропускали нардепи від Слуги народу (4,1%).

Лідерами за відмовою участі у голосуванні стала фракція Опозиційна платформа – За життя (52,4%).

У вересні робота народних депутатів у сесійній залі відбувалася вісім пленарних днів.

Про це повідомляє прес-служба Комітету виборців України.

У серпні-вересні майже не голосували Вадим Рабінович (взяв участь в 1% голосувань), Юрій Солод (2%), Ренат Кузьмін (3%), Вадим Столар (5%), Юрій Бойко (5%), Віктор Медведчук (5%), Юлія Льовочкіна (5%), Антон Яценко (6%), Григорій Суркіс (6%), Тарас Козак (6%), Олександр Фельдман (6%), Ігор Абрамович (6%), Анатолій Урбанський (6%), Сергій Ларін (6%), Сергій Тарута (7%), Олександр Пузанов (10%), Віталій Борт (10%)».

Як зазначається, ці депутати були присутні на засіданнях ВРУ, але пропустили голосування без поважних причин.

Серед лідерів фракцій показники участі в голосуваннях є такі: Давид Арахамія («Слуга Народу», 79%), Юрій Бойко (ОПЗЖ, 5%), Вадим Рабінович (ОПЗЖ, 1%), Юлія Тимошенко (ВО «Батьківщина», 23%), Артур Герасимов (ЄС, 68%), Ірина Геращенко (53%), Сергій Рахманін («Голос», 56%), Віктор Бондар (група «За майбутнє», 28%), Тарас Батенко (група «За майбутнє», 58%).

Про це він сказав на погоджувальній раді керівників фракцій.

«Майже всі політичні сили і депутати, які сьогодні представлені у Верховній Раді України IX скликання, обіцяли це зробити, і я сподіваюся, що, нарешті, ті принципи і ті очікування, які є у наших виборців, ми зможемо виправдати», — зазначив Разумков.

Раніше Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував схвалити в другому читанні законопроект № 7203, який передбачає зняття недоторканності з народних депутатів.

У ніч на 30 серпня на пленарному засіданні першої сесії Верховної Ради 9-го скликання депутати в першому читанні схвалили проект закону про внесення змін до ст. 80 Конституції України, якою пропонується позбавити народних депутатів недоторканності.

«Ми досліджували, як голосували громадяни в залежності від типу поселення. Тут є досить цікаві тенденції. Наприклад, за» Голос «частіше голосували жителі великих міст з населенням 100 тисяч і більше осіб. Тут за дану політичну силу голосували 8%, тоді як менше всього голосували в селах — 5%. За «Слугу народу» найчастіше голосували сільські жителі — 47%. Тоді як в великих містах — 42% «, — зазначив він. За словами Міщенка, за «Європейську Солідарність» найчастіше віддавали свої голоси жителі великих міст України (12%), а в селах і невеликих містах дану політичну силу підтримали 7% виборців. «Опозиційну платформу — За життя» найбільше підтримали жителі маленьких міст і селищ міського типу (15,5%). У великих містах за вказану партію проголосували 11%, а в селах — 8% виборців.

Політичну силу ВО «Батьківщина» підтримали жителі сіл (9%). У маленьких містах за партію проголосували 8% виборців і а в великих містах — 6% опитаних.

Варто відзначити, що партію «Слуга народу» підтримали: 39,2% виборців в західних регіонах країни, 45,5% — в центральних, 50,4% — в південних, 37,7% — у східних. «Опозиційна платформа — За життя» набрала 2% голосів виборців на заході країни, 6,7% — в центрі, 16,5% — на півдні, 30,5% — на сході України.

За «Європейську солідарність» проголосували 12,7% виборців на заході країни, 10,1% — в центрі, 5,8% — на півдні України і 4,1% — на сході.

«Батьківщина» набрала 10% голосів у західних регіонах України, 9,9% — в центральних, 4,2% — в південних і 2,7% — в східних областях.

За «Голос» проголосували 14,1% виборців в західних областях, 5,4% — в центральних, 3,3% — в південних і 2,1% — в східних областях.

Комік виклав відповідну світлину в Instagram. Кошовий також повеселив прихильників власним зовнішнім виглядом.

На дільницю Євген прийшов у шортах та брендовій футболці від Louis Vuitton, яка коштує близько 20 тисяч гривень. Вартість шортів – приблизно 400 євро.

https://www.instagram.com/p/B0LEWu1oCM_/?utm_source=ig_web_button_share_sheet

Місце голосування перед достроковими виборами у Верховну Раду України, які відбудуться 21 липня, змінили вже майже 40 тисячі осіб. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Державного реєстру виборців.

Найчастіше місце голосування змінюють виборці з Донецької області — 9285 осіб, на другому місці перебуває Луганська область — 4948 особи. З окупованого Криму місце голосування змінило 575 осіб.

Найбільша кількість виборців обрала для голосування місто Київ (6464 особи) та Київську область (3306 особи). Місцем голосування часто обирають Харківську (3108 осіб), Одеську (2551 особи), Дніпропетровську (1825 осіб) та Львівську (1886 осіб) області.

У Польщі під час засідання Сейму ухвалили доленосне для України рішення: підтримали постанову із вимогою до Росії звільнити всіх наших співвітчизників, котрих незаконно утримують у в’язницях Кремля.

Ставлення польських депутатів красномовно показало те, що голосували стоячи — в знак поваги мужності українських в’язнів Кремля. Про це на своїй сторінці в Фейсбуці написав народний депутат (НФ) Леонід Ємець.

«Це неймовірно! Польський Сейм прийняв постанову про звільнення українських бранців в тому числі, Олега Сенцова і Романа Сущенка. Це відео мені передав один з польських парламетарів, колега по ПАРЄ.

Друзі, подивіться, поляки стали коли проходило голосування. Чи не тому, що їх хтось про це просив, або був присутній на їх засіданні, а щоб відзначити мужність наших хлопців! Дякую, Вам, польські друзі! Не забуду ніколи «, — підкреслив він.

Про це повідомив голова робочої групи з напрацювання нового виборчого кодексу, депутат Верховної ради Олександр Черненко.

“Є поправки щодо електронного голосування. Я противник не електронного голосування, але противник його різкого введення сьогодні в Україні. Технічно це не складно. Забезпечити голосування від втручань також технічно можливо, але головне – забезпечити таємницю голосування виборців”, – заявив Черненко.

Нардеп зазначив, що під час голосування з комп’ютерів чи смартфонів люди можуть продавати код доступу. З цих причин впровадження такої системи є передчасним.

“Якщо я голосую по смартфону і не голосую на дільниці, де є спостерігачі і члени комісій, то за 500 гривень можна віддати свій код доступу зацікавленій особі. Тобто, дистанційне голосування у наших умовах не дає змоги забезпечити таємне голосування. На даному етапі я вважаю запровадження електронного голосування передчасним”, – додав депутат ВР.

Він додав, що упродовж 24 годин поліція має визначитися, чи вносити відомості про подію до ЄРДР.

“Громадянин був нетверезий. Злого умислу у нього не було”, – зазначив заступник начальника.

І ось вже звучать нові ідеї, покликані вдосконалити виборчий процес, наприклад – заборонити голосувати пенсіонерам.

Так, на сайті президента України з’явилася петиція, яка пропонує ввести віковий ценз для громадян на виборах. Зокрема, автор петиції Андрій Устенко пропонує заборонити голосувати на виборах в український парламент і президента громадянам України, яким на день виборів виповнилося шістдесят років.

Багато українців підтримали таку пропозицію, відзначаючи, що владу в країні має вибирати молоде покоління.

«Давно так думаю, молодь повинна вибирати своє майбутнє і за ними слово», «Може, і правильно!!! Їм скільки не дай пенсію, вони все одно за пакет гречки і літр олії наср*ть», «Дуже правильно. Кому жити і працювати, тому і вибирати майбутнє. А старі вже як діти, хто поманить цукеркою, за тим і йдуть», «Повністю згоден, я хоч і пенсіонер, але дивуюся совковим мізках багатьох «колег». Нижня межа встановлена (18 років), потрібно встановити і верхню», – зазначають українці.

Багато також пропонують доповнити таку зміну іншими умовами, наприклад, обмежити термін балотування в парламент.

«Пенсіонерам заборонити голосувати, а депутатам, які були максимум 5 років в ВР, заборонити балотуватися!», «Мені 72 роки. Податкова підтверджує сплату податків громадянином України – йди голосуй. Немає підтвердження податкової – ти вже все зробив для своєї країни», – пропонують в мережі.

Але є і ті, хто абсолютно не згодні з такою ініціативою.

«Ви що, подуріли? Обібрали пенсіонерів до нитки, тепер позбавляєте їх права голосу! Так може їх в резервацію. Навіщо вони нам потрібні, ми вже всі соки з них випили. З приводу гречки, скільки я ходжу на вибори ніхто нікому ніколи навіть не пропонував», «А серед молоді всі правильно голосують? Вони вже писати не вміють … Академікам тощо теж не голосувати? Шиза шириться», «Такі «прогресивні» ідеї вкидаються неодноразово. Всім, хто кричить, що пенсіонери продадуться за гречку, хочу порадити купити гречки хоча б своїм батькам, щоб не відносити і їх до тієї продажної частини суспільства», – пишуть в коментарях.

Хочу проінформувати усіх присутніх, що станом на сьогодні подано 4400 поправок. Нагадаю вам, що найдовший законопроект в історії українського парламенту не тільки цього скликання, а за 25 років – це зміни до процесуальних кодексів до судової реформи, мали 3383 правки. Наш спільний закон досяг найвищого рівня дискусії.

Даний законопроект пропонує внесення змін до законів про вибори народних депутатів України та щодо виборів Президента. Даний законопроект має бути підготовлений до другого читання, Парубій висловив надію що комітет встигне опрацювати правки та винести його на друге читання. Також була висловлена думка щодо можливості прискорення роботи комітету

Я вважаю, що можна викинути частину, яка передбачає певні зміни до закону про вибори президента, Їх можна забрати, вони не суттєві. Базова річ в цьому законі – це вибори у Верховну Раду України

Нагадаємо що перше читання даного законопроекту було проведене 7 листопада 2017 року і був підтриманий 226 депутатами.

Верховна Рада сьогодні відновила курс України на вступ до НАТО. Закон впевнено прийнятий 276 голосами.
Тим часом, 81 народний депутат не підтримав зміну зовнішньополітичного курсу країни, який до сьогоднішнього дня був спрямований на позаблоковість України зусиллями режиму Януковича.

Зокрема, відмовилася голосувати “за” позафракційний нардеп Надія Савченко. В цілому “проти” проголосували 25 парламентаріїв, 3 – утрималися і 53 – не голосували.

Нагадаємо, 3 червня 2010 року Верховна Рада прийняла за основу законопроект “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, внесений президентом Віктором Януковичем.

Законопроект передбачав, що основним принципом зовнішньої політики країни “є дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у вiйськово-політичних союзах, пріоритетність участі у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки, продовження конструктивного співробітництва з НАТО та іншими вiйськово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес”.

23 грудня 2014 року Верховна Рада внесла зміни до законів України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” і “Про основи національної безпеки України”, що передбачають відмову від позаблокового статусу країни і поглиблення співпраці з НАТО “для досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в цій організації”.

У закон “Про основи національної безпеки України” було додано положення, згідно з яким в числі пріоритетів національних інтересів – інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі і в НАТО.

Як зазначалося в пояснювальній записці до законопроекту, “позаблоковий статус України, який був закріплений в законі “Про основи внутрішньої і зовнішньої політики”, виявився неефективним в контексті забезпечення безпеки держави від зовнішньої агресії і тиску”.

Про це вказано у порядку денному сесії Європарламенту, розміщеному на його сайті.
Так, з порядку денного випливає, що в четвер, 1 грудня, євродепутати мають проголосувати щодо затвердження двосторонніх угод про відмову від короткотермінових віз з такими 5 країнами: Республіка Кірибаті, Соломонові Острови, Мікронезія, Тувалу, Маршаллові острови.
В разі успішного голосування та після затвердження даних угод Радою ЄС громадяни цих країн отримають можливість перебувати на території ЄС без віз протягом 90 днів за півроку.
Як відомо, раніше в Євросоюзі заявляли про політичне рішення заморозити ухвалення нових рішень про скасування віз доти, доки не буде схвалений новий механізм призупинення безвізового режиму.
Зокрема, рішеннями постпредів країн-членів ЄС юридично зафіксовано, що безвізовий режим для України та Грузії набуде чинності одночасно зі стартом роботи нового механізму призупинення безвізу. Схвалення зазначеного рішення затягується вже тривалий час; зокрема, 29 листопада механізм призупинення знову не був узгоджений через розбіжності у позиції країн-членів та Європарламенту.
Зокрема, цим в ЄС пояснюють той факт, що українське рішення не вноситься до порядку денного ЄП.
Варто відзначити, що згадані острівні країни мають отримати безвізовий режим за схемою, відмінною від української. Ці країни укладають з ЄС угоди про взаємне скасування віз, без виконання плану дій візової лібералізації.
Детальніше про те, яким чином має діяти і коли може бути затверджений механізм призупинення безвізового режиму, читайте в статті на ЄвроПравді: “Призупинення безвізу і вплив Франції: як це працюватиме та коли можливе скасування віз”.
Про те, чому країни йдуть до скасування віз різними шляхами, читайте в статті “9 шляхів до безвізу: як інші держави йшли до скасування віз з ЄС”.

З початку роботи 5-ї сесії Верховної Ради п’ятеро народних депутатів не проголосували жодного разу, тобто пропустили 860 голосувань. Про це повідомляє “Новинирня” з посиланням на прес-службу ВГО “Комітет виборців України”, який моніторить роботу парламенту в рамках проекту “Дослівно”.

Серед тих, хто з 6 вересня жодного разу не брав участь у голосуваннях ВР – депутати Андрій Білецький (позафракційний, екс-комбат батальйону “Азов”, голова партії “Національний корпус”), а також члени фракції “Опозиційний блоу” Євген Бакулін та Вадим Рабінович.

Ще двоє найбільш “бездіяльних” депутатів – Сергій Клюєв (“Опоблок”) та Олександр Онищенко (“Воля народу”), які позбвалені недоторканності в кримінальних провадженнях.

Ще п’ятеро депутатів голосували під час сесії від 4 до 8 разів із 860 можливих.

“Досить важко знайти якісь зрозумілі пояснення відверто недбалого ставлення до своїх прямих обов’язків, – наголосив Олексій Кошель, голова Комітету виборців України. – Тим більше, коли ми бачимо, як приміром, Вадим Рабінович в цей час займається активною розбудовою своєї партії. Чи Віталій Чепинога (БПП), який є дуже активним у соцмережах, голосував усього лише чотири рази протягом 5-ї сесії”.

Найбільш активними депутатами з початку вересня були Іван Спориш, Віктор Пинзеник (обидва – БПП) та Ігор Васюник (“Народний фронт”), які пропустили лише 2, 3 і 4 голосування відповідно.

Фракція “Батьківщина” на своєму засіданні вирішить, чи голосувати за позбавлення недоторканності з нардепа від “Волі народу” Олександра Онищенка. Про це у “Вечірньому праймі” на телеканалі “112 Україна” заявив нардеп Сергій Євтушок.

Євтушок підкреслив, що перед тим як визначитися щодо голосування, потрібно подивитися, наскільки професійно підготовлено відповідне подання.

“Насправді потрібно дивитися це подання, наскільки воно професійно підготовлено. Якщо там таке ж подання, як і було на Клюєва, або, приміром, депутат Онищенко звинувачується в тому, що хотів оптимізувати свої фінансові ресурси і звернувся з такою пропозицією. І працівники ДФС, зокрема керівник ДФС Насіров, поставив свій підпис щодо реструктуризації цього великого боргу, то тут потрібно питати, чому він туди свій підпис ставив, і мені здається, що тут Насірова треба залучати, а не бізнесмена, який хоче оптимізувати, або будь-який бізнесмен захотів би сплатити борг не відразу, а частинами”, – зазначив Євтушок.

“Чи буде проголосовано? Не знаю. Спрогнозую: якщо буде якісне подання, то, можливо, будуть голоси. Ми це будемо розглядати на засіданні фракції, зараз детально дивитися на саме подання, у всіх трьох випадках, і будемо визначатися, як будемо голосувати”, – пояснив народний депутат.

Як повідомлялося, сьогодні регламентний комітет ВР визнав законним подання ГПУ щодо зняття недоторканності та надання дозволу на арешт нардепа від “Волі народу” Олександра Онищенка. Рішення було прийнято одноголосно.

Нагадаємо, 19 червня суд заарештував на 60 днів 10 осіб, затриманих 15 червня у “газовій справі”, в якій також фігурує народний депутат Олександр Онищенко. За попередніми даними, в результаті викритої газової схеми державі було завдано збитків на суму 3 млрд грн, з яких 1,6 млрд – це кошти, отримані від перепродажу газу посередниками і виведені через фіктивні підприємства. 1,3 млрд – це неоплачена сума ренти за користування надрами.

Сьогодні в НАБУ заявили про затримання одинадцятого фігуранта цієї справи.

Фракція “Радикальної партії” Олега Ляшка затримала голосування, оскільки в останній момент приймала рішення, чи підтримувати зміни до Конституції.

“Шановні колеги, мені прийшла смс-ка “йдемо” від фракції Ляшка”, – зазначив Парубій перед голосуванням.

Не голосували фракції “Самопоміч” і “Радикальної партії”, відмовилась підтримати зміни і депутат Надія Савченко, утрималась і Юлія Тимошенко, не голосували всі троє Балог.

У БПП не голосував Олександр Грановський, утримались Ольга Богомолець та Наталя Новак, не голосував Віталій Чепінога. з Народного Фронту не голосував лише Віктор Романюк. Проти голосували свободівці Андрій Іллєнко та Юрій Левченко.

За словами доповідача проекту, заступника глава адміністрації президента Олексія Філатова, зміни до Конституції передбачають “деполітизацію і забезпечення незалежності судової влади”.

Так питання призначення, переведення суддів перенесено до повноважень Вищої Ради правосуддя, яка створена замість ВРЮ. Зміни до Конституції, за словами Філатова, забезпечують політичну нейтральність членів Вищої ради правосуддя.

Однак згідно з перехідними положеннями, ще протягом двох років президент буде відповідати за переведення суддів на підставі рішення Вищої Ради правосуддя.

При цьому в перехідних положеннях зазначається, що Вища рада правосуддя буде створена не пізніше 30 квітня 2019 року, до цього її функції виконуватиме Вища рада юстиції.

Зміни передбачають створення нового Верховного суду.

У президента забирається право утворювати суди, однак дія цієї статті набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою, не пізніше 31 грудня 2017 року. До цього суди створює, реорганізовую і ліквідовує президент на підставі та у порядку, що визначені законом.

Призначення суддів безстроково також вирішується Вищою радою правосуддя, а не Верховною Радою, як це було до цього моменту.

Без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути притягнутий до відповідальності. Але за словами Філатова, нові зміни “спрощують” процедуру притягнення судді до відповідальності.

“Закон обмежує суддівський імунітет”, – зазначив Філатов.

“Не підтвердження законності джерел доходів є підставою для звільнення судді з посади”, – зазначив Філатов.

Зміни вводять проведення кваліфікаційного оцінювання всіх суддів – кожен суддя має підтвердити відповідність займаній посаді.

“Функції прокуратури приводяться до європейських стандартів – підтриманняпублічного (у попередній редакції державного – ред.) обвинувачення в суді, підсилюється адвокатура. Вона  вперше стає в один ряд з прокуратурою”,  зазначив Філатов.

Зміни до Конституції гарантують кожному право звернутись із конституційною скаргою до КС, якщо він вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.

“Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано”, – зазначається у змінах до конституції.

При цьому, зміни до Конституції відкладають ратифікацію Римського статуту на три роки.

“Ми повертаємо українцям право на правду”, – заявив перед голосуванням президент Петро Порошенко, який прийшов на засідання парламенту.

повідомляє www.pravda.com.uа