Екс-глава Національного банку України Валерія Гонтарєва не стримувала емоцій, коли дізналася про свою відставку. Відповідне відео опублікували в Facebook, зазначають Патріоти України.

“Реакція Гонтарєвої на звільнення безцінна”, – сказано в підписі під роликом.

На відео зафіксовано, як Валерія Гонтарєва радіє рішенню парламенту. Коли спікер парламенту Андрій Парубій оголосив результати голосування, екс-глава Нацбанку розмахувала руками і не стримувала емоцій. “Вона так призначенню не раділа, як звільненню”, – відзначили в мережі.

Варто нагадати, що за звільнення Гонтарєвої, прохання про яке вона написала за власним бажанням ще в минулому році, проголосували 342 народних депутати.

Про це заявив прокурор ГПУ Владислав Куценко в інтерв’ю “Українським новинам”. “Мною напрацьовуються досить серйозні матеріали. Вони стосуються і окремих діючих чиновників, приміром, Валерії Гонтарєвої.

Впевнений, що ми не маємо права дозволити їй піти від відповідальності або відбутися легким переляком у вигляді звільнення за фактично розпад банківської системи України. Є питання і до окремих моїх колег, які, мабуть, забули або не читали текст присяги, і влаштували правовий бєспрєдєл…Але, як говориться – всьому свій час”, – заявив він.

Крім того, Куценко відзначив, що найближчим часом планує передати “досить серйозний матеріал”, який може свідчити про порушення з боку керівництва Нацбанку і Фонду гарантування вкладів. “Це буде просто бомба.

Я думаю ніхто не відкрутиться. Ось папки з документами. Мені передають їх вкладники, аналітики, банкіри. Все це систематизується і буде передано в ГПУ і НАБУ для долучення до матеріалів справи або відкриття ще одного провадження”, – додав він. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Печерський районний суд Києва зобов’язав Генеральну прокуратуру України відновити слідство стосовно голови Нацбанку Валерії Гонтарєвої.

У коментарі для ТСН він пояснив, що гроші насправді з банку не виводилися, а цими коштами погасили кредити попередніх позичальників.

“У рамках реструктуризації кредитного портфеля їх видали компаніям, які погасили кредити попередніх позичальників. Тобто, гроші залишилися в банку”, – наголосив оліграх.

Проаналізувавши список фірм-боржників, кожна з яких винна тепер вже державному “ПриватБанку” від півмільйона до майже п’яти мільярдів гривень, журналісти виявили, що ці юрособи не ведуть реальної господарської діяльності, мають в уставному капіталі в середньому не більше 1000 гривень, а їхні засновники та директори – це люди, що не мають стосунку до бізнесу.

Водночас журналістам програми “Схеми” колишні акціонеріи банку – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов – коментувати виведення коштів – відмовилися.

Дивіться повне розслідування програми антикорупційних розслідувань “Схеми”.

Нагадаємо, напередодні націоналізації “Приватбанк” оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість з яких мають ознаки фіктивності. До такого висновку дійшли журналісти програми “Схеми”, отримавши доступ та проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.

Згідно з документом, аудитори перевірили найбільших позичальників і виявили: на 1 квітня 2015 ризик неповернення кредитів вимірювався в сумі понад 82 мільярди гривень, а вже станом на 1 жовтня 2016 цифра збільшилася до 139 мільярдів гривень.

«Для мене це було як три роки безперервних домагань», – цитує Гонтареву журналіст і підкріплює її слова інцидентом у Вашингтоні кілька тижнів тому, коли «команда телеканалу, контрольованого українським олігархом, чий банк вона націоналізувала, переслідувала її у приймальні готелю Fairmont та аналітичному центрі Atlantic Council, щоб перервати її зустрічі».

Видання наголошує, що Гонтаревій не було важко нажити собі ворогів: «Вона зменшила розмір банківської бюрократії від дванадцяти до п’яти тисяч. Вона дозволила гривні плисти, що стабілізувало економіку, але також скоротило доходи населення. І, понад усе, у намаганні почистити кволий банківський сектор, вона націоналізувала 87 банків з приблизно 60 відсотками активів сектора».

Washington Post також цитує першого заступника директора-розпорядника МВФ Дейвіда Ліптона, який написав у імейлі, що Гонтарева «виконала фантастичну роботу в надзвичайно важкій ситуації, незважаючи на величезний опір від деяких людей і політичних фракцій».

У статті детально описуються досягнення Валерії Гонтаревої. Автор підсумовує її словами про те, що незважаючи на погрози, новий очільник НБУ продовжуватиме її роботу і допомагатиме інтегрувати Україну з рештою Європи.

За його словами, витрати на цю відпустку глолова НБУ не внесла в електронну декларацію, і тому повинні стати підставою для перевірки НАЗК.

Дубинський запевняє, що фотографії з відпустки йому передало близьке до сім’ї Гонтаревої джерело, що побажало не розкривати себе”.

Самі знімки датовані серединою липня 2016 року.

На фото Гонтарева позує спочатку сама, а потім і з чоловіком Олегом, який на одній з фото зображений разом із молодшим сином подружжя – Микитою.

Крім сімейних фото, є і кілька пейзажів, які, за словами Дубинського, з точністю дозволяють визначити готель, в якому відпочивали Гонтарева.

“Це [готель] The Sun Siyam Iru Fushi (місто Манаду, адміністративний центр атоли Нуну, Мальдівська Республіка). Відштовхуючись від розцінок сайту booking.com, мінімальна вартість тільки відпочинку в готелі з 17-23 липня 2017 на 2 дорослих та 1 дитину складе 2874 доларів США, в які входить трансфер у готель на приватному літаку – за 500 доларів. Якщо ж ні в чому собі не відмовляти, і взяти наймоднішу “віллу на воді” – 26600 доларів за тиждень! До яких треба додати ще 6200 доларів податку і 1500 доларів за трансфер, що в загальному підсумку перевищить 900 000 гривень. Найдешевший переліт на Мальдіви для 2 дорослих із дитиною, за даними сайту skyscanner.net, – це ще 2260 доларів США, якщо подорожувати економ-класом. У “бізнесі” – вартість квитків потрібно потроїти, і тоді вийде 7000-8000 доларів США на сім’ю. Таким чином, відпустка подружжя Гонтаревої могла коштувати як 130 000 гривен так і легко перевищити за 1 000 000 гривень”, – порахував витрати журналіст.

Він також нагадав, що ці витрати значно перевищують 50 прожиткових мінімумів (66500 грн.), Які є мінімальною суму не декларованих згідно із законом витрат.

“Водночас, в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відсутнє сполучення про суттєві зміни в майновому положенні Гонтаревої в липні 2016 року. Що означає порушення “Леді Г” ч. 2 ст. 52 Закону України “про запобігання корупції” від 14 жовтня 2014 № 1700-VII, про що я направив заяви в НАЗК, САП і НАБУ. і вимагаю перевірки порушення антикорупційного законодавства”, – додав Дубинський.

розповів голова представництва МВФ в Україні Жером Ваше.

“Для нас центробанк – важливий партнер в питанні впровадження політики, необхідної для успіху нашої спільної програми. Ми сумуємо з приводу того, що Гонтарєва залишає посаду. Пані Гонтарєва на своєму посту провела ряд сміливих заходів. Вона трансформувала кредитно-грошову політику. Вона трансформувала банківський нагляд. Вона провела глибоку реформу центробанку як такого, зробивши його сучасним центральним банком. Особлива мужність полягала в тому, що багато з цих реформ були зосереджені в областях, де домінували інтереси певних груп. І тепер, коли ми вже звертаємо погляд в минуле, ми ще раз переконуємося, наскільки важливими були ці реформи”, – сказав Ваше.

За його словами, тепер для МВФ важливо, щоб керівництво НБУ залишалося професійно незалежним і налаштованим на впровадження вірних ініціатив.

“Це означало б продовження тих заходів, які вводилися раніше, і зміст Нацбанку на тій вірній дорозі, на яку його поставила Гонтарєва. Я спираюся на власний досвід роботи в Україні з 2013 року. На моїх очах Нацбанк постав як сучасний центробанк, з яким ми проводимо професійний діалог”, – зазначив Ваше.

При цьому представник МВФ відмовився коментувати чутки про ймовірних кандидатів на пост голови НБУ.

“Я вважаю що той фронт роботи, який вона на себе поклала, вона виконала, тому написала заяву (про відставку – ред.). Є такий момент”, – сказала Ірина Луценко.

За її словами, Гонтарева неодноразово писала заяви про відставку.

“Я думаю, що цей запас міцності і той запас роботи, яку вона на себе взяла, підійшов до краю… Я вважаю, що свою роботу, місію вона виконала”, – сказала І.Луценко.

Разом з тим, за словами нардепа, нова кандидатура голови НБУ ще не обговорювалась, тому що “коаліцію Гонтарева влаштовує”.

І.Луценко підкреслила, що В.Гонтарева робить свою роботу, не зважаючи на політичний і моральний тиск, погрози і розслідування щодо неї з боку ГПУ і НАБУ.

За словами співрозмовника, з 27 грудня 2016 на фабриці банкнот люди працюють з 8:00 (8-годинний робочий день, плюс обід) до 16:00 — перша зміна, і друга з 15:15 до приблизно 23:00. Йде додаткове збільшення маси української валюти і вже друкуються банкноти номіналом 1000 грн.

Нагадаємо, що експерти прогнозували ситуацію, пов’язану з необхідністю додаткової грошової емісії, так як державі потрібно забезпечити виплати грошей вкладникам ліквідованих баків, виплати в рамках прийнятого на 2017 рік підвищення мінімальної заробітної плати, а також активно йде рефінансування «Приватбанку». Згідно з наявними прогнозами приріст грошової маси складе 13,2%.

Загальна сума рефінансування «Приватбанку» в грудні склала майже 26 млрд гривень.

Зокрема, НБУ у кінці грудня надав націоналізованому «ПриватБанку» кредит рефінансування на суму 10,75 млрд гривень, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на інформоване джерело в банківських колах.

У прес-службах «Приватбанку» і Нацбанку не підтвердили і не спростували дану інформацію.

Нагадаємо, що 18 грудня НБУ вже надав «ПриватБанку» кредит рефінансування на 15 млрд гривень під 16% річних з метою підтримки ліквідності і забезпечення обслуговування клієнтів, роботи відділень і банкоматів.

«Із загальної суми рефінансування, наданого в грудні на загальну суму майже 26 млрд гривень – відразу стане зрозумілий відтік коштів з банку – приблизно 1,5 млрд гривень в день, що було передбачувано і неминуче. Частина клієнтів йде в інші банки», – сказав джерело.

Про це НБУ повідомив на своїй сторінці в Facebook, передає Корупція Маркет

Так, відтепер розплатитися за товари і послуги, що дорожче 50 тис. гривень можна одним з таких способів:

1. За допомогою платіжної картки через термінал закладу торгівлі / торгових послуг.

2. Перерахувавши кошти зі свого рахунку в банку на банківський рахунок продавця.

3. Шляхом внесення готівки в касу банку для перерахування на рахунок продавця.

 

Повідомляє портал «АНТИКОР» з посиланням на ЗМІ, передає Корупція Маркет

Ведучий запитав її, чи не з’явиться така банкнота в наступному році у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати до 3200 гривень. Періодично в Мережі з’являється інформація, що така банкнота вже є, і що на ній зображений письменник Пантелеймон Куліш. “Можу вам сказати, що Пантелеймона там немає, а решту поки що давайте притримаємо в таємниці”, – відповіла Гонтарєва.

Голова Нацбанку наголосила, що “Приватбанк” на 100% знаходиться у власності держави, а кошти населення захищені

19 грудня, під час брифінгу, на запитання від журналістів, кому буде належати “Приват24”, голова НБУ Валерія Гонтарева відповіла: “Банк “Приват” на 100% знаходиться у власності держави”.

“Наразі команда НБУ та Фонду гарантування, більш ніж 100 людей працюють у Дніпрі, визначаючи власність на все програмне забезпечення”, – зазначила Гонтарева.

“Я не можу вам сказати про програму “Приват 24″, але якщо ви подивитесь на Ощад 24, або Райфазен 24, то програми особливо не відрізняються”, – сказала голова НБУ.

Крім того, голова Національного банку Валерія Гонтарева заявила, що націоналізація “Приватбанку” не вплине на валютний ринок та інфляцію.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що внаслідок націоналізації “Приватбанку” кошти його вкладників переходять під 100% гарантію держави.

Ніяких законних підстав для націоналізації немає і бути не може. Але звичайно ж у можновладців є величезне бажання. І не для виконання якихось вимог МВФ, а щоб урвати ще собі пару мільярдів за рахунок 20 мільйонів вкладників.

Коментарів у мене немає, але є неофіційне звернення до Гонтаревої. Валерія, ви пам’ятаєте суддю Чауса? Той, хто знущався над Корбаном, правосуддям і здоровим глуздом. І думав, що безкарний за всесильним президентським дахом. Знаєте, де він зараз? Ось і я не знаю. Зник, пропав. Ховається напевно. В кращому випадку. У нас в країні хабарі беруть майже всі судді, а зловили саме Чауса. Дивний збіг, чи не так? Думайте, Валерія Олексіївна, думайте перш ніж здійснювати протиправні дії.

У нас руки довгі.

В першу чергу впроваджувати безготівкові платежі голова Нацбанку вважає необхідним в щоденних операціях – оплату транспорту і комунальних послуг; а також закликала переводити всі державні виплати, починаючи з пенсій і стипендій, у безготівкову форму. І додала, що зусилля НБУ будуть зосереджені на таких напрямах, як зниження попиту на готівку, популяризація безготівкових платежів, розвиток платіжної інфраструктури та зміна звичок людей.

Про те, наскільки своєчасним і правомірна дана ініціатива, а також про те, кому таке нововведення може бути вигідно, спеціально для Forbes вважає юрист Олександр Виговський.

Пропоновані заходи Національного банку України (НБУ), спрямовані на підвищення обсягу безготівкових фінансових операцій та популяризацію безготівкових платежів серед населення, є черговою спробою виведення з «сірої зони» тих чималих капіталів, які там звертаються. У той же час слід визнати, що зусилля НБУ в цій сфері навряд чи будуть сприяти детінізації економіки, швидше навпаки, прискорять втеча капіталів у тінь.

Задекларовані Нацбанком основні напрямки роботи щодо збільшення обсягу безготівкових фінансових операцій, особливо такі як «популяризація безготівкових розрахунків» та «зміна звичок людей (!)», навряд чи принесуть позитивні результати у цій сфері. У той же час звичні для регулятора адміністративні заходи – наприклад, посилення обмежень на розрахунки готівкою, про яких говорять вже не один рік, також можуть виявитися сумнівними з точки зору їх ефективності.

На сьогоднішній день обмеження на розрахунки готівкою в Україні встановлені постановою Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. №210. Згідно п. 1 цієї постанови, для розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), а також для розрахунків фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, встановлено ліміт у розмірі 150 000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень. При цьому фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, що перевищує 150 000 гривень, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (в тому числі в депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

На практиці такі обмеження порівняно легко обходяться громадянами; схеми обходу пов’язані з подрібненням платежів за великі покупки, використанням відстрочки і розстрочки здійснення платежів, залученням для розрахунків посередника – юридичну особу, оформленням покупки у кредит, коли з продавцем за товар розраховується вже не фізична особа, а банк, при цьому кінцевий покупець погашає кредит банку (що відбувається явно не «протягом одного дня»).

Обхід зазначених обмежень пов’язаний насамперед з небажанням населення демонструвати свої витрати податковим органам (і цю звичку людей» регулятор навряд чи зможе змінити), а також побоюваннями, пов’язаними з хитким становищем багатьох українських банків в умовах перманентної фінансової кризи. Можна припустити, що у випадку введення нових обмежень з’являться нові або ускладняться існуючі схеми обходу, і загальний ефект виявиться нульовим.

Ефективність запропонованих заходів буде високою лише при досягненні відповідного рівня розвитку системи безготівкових розрахунків, характерного для західних країн, але не для України. Оборот великих сум готівки, який бентежить НБУ, свідчить насамперед про недовіру населення до банківської системи в цілому, яке адміністративними заходами (наприклад, зниженням ліміту готівкових операцій) не зменшити.

Крім того, в умовах хвилі банкрутств серед банків вибір надійної фінансової установи для відкриття поточного рахунку може виявитися непростим завданням, адже в будь-який момент часу владелецсчета може зіткнутися з неможливістю зняти гроші зі свого рахунка.
В умовах девальвації гривні і підвищення цін штучне стимулювання регулятором безготівкових розрахунків може призвести до подальшого зменшення торгового обороту. Тіньова прибуток при цьому так і залишиться в тіні, просто поширенішою стане практика приховування реальних розрахунків готівкою, наприклад, шляхом оформлення продажу через договори дарування, прикриття розрахунків фіктивним заліком зустрічних однорідних вимог та ін. Крім того, електронні декларації державних чиновників і політиків більш ніж красномовно дають зрозуміти пересічним громадянам, що зберігати гроші краще не в банках.

Швидше за все, ці нововведення лобіюються банками, які мають намір за рахунок комісійного прибутку від розрахунково-касового обслуговування хоч частково покрити нестачу процентного прибутку. Для них дана міра може принести свої вигоди: збільшення залишків коштів на клієнтських рахунках, підвищення обсягу доходів за рахунок тарифів за перерахування і зняття грошових коштів з рахунків, розширення клієнтської бази. Однак навряд чи такий захід суттєво підвищить ліквідність банків і стане панацеєю від неплатоспроможності, яка останнім часом по-справжньому епідемічний характер.

За її словами, більшість виведених з ринку банків займалися відмиванням грошей, або ж не мали ніяких активів, передає Інтерфакс-Україна.

“Насправді, не шкодуйте про 82 банках, які ми вивели з ринку, як би боляче це не було. Тому що ці банки, на жаль, не були банками. З них 20 займалися просто відмиванням грошей, в інших банках просто не було абсолютно ніяких активів, тому що їх вкладники просто ці активи вкрали”, – заявила Гонтарєва.

Глава НБУ нагадала, що згідно з рішенням Верховної Ради, відповідальність за неплатоспроможність банку несе не тільки менеджмент, але й власник.

“І я хочу, щоб всі власники цих банків знали, що ще в квітні 2015 року Верховною Радою був прийнятий закон про відповідальність не лише менеджменту цих банків, але й про відповідальність акціонерів цих банків. Тому кожному з цих акціонерів, напевно, буде по п’ять років, а за два банки, напевно, по п’ять за кожен”, – заявила Гонтарєва.

Голова Національного банку Валерія Гонтарева очікує, що рада директорів Міжнародного валютного фонду до кінця липня ухвалить рішення про виділення Україні траншу в обсязі $ 1 млрд в рамках програми EFF. “Рада директорів МВФ відбудеться в липні, дата ще не оголошена. Найближчий транш, який ми очікуємо отримати в розмірі 1 млрд долл”, – сказала Гонтарєва в ході прес-конференції в Києві в четвер, 23 червня, нагадавши, що меморандум з МВФ поки не підписаний. При цьому Гонтарєва уточнила, що сума, яка буде спрямована на капіталізацію банків, у документі не вказана.

На початку тижня прем’єр-міністр Володимир Гйросман за підсумками візиту до Вашингтон повідомив, що Україна обмежиться траншем в $ 1,7 млрд від МВФ в 2016 році. Раніше Іван Міклош, старший економічний радник прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, заявив, що Україні, швидше за все, буде потрібно прийняти більше законів, щоб виконати вимоги МВФ для виділення всієї суми відкладеного ще з минулого року траншу в 1,7 млрд доларів. “Мета – якщо не отримати весь транш за один раз, то розділити його виділення на дві частини, і отримати першу в липні”, – сказав Міклош в інтерв’ю Рейтер, назвавши вірогідною суму в 1 млрд доларів. Верховна Рада досі ще не розглянула всі закони, необхідні для вирішення МВФ, хоча в уряді розраховували, що це станеться ще до кінця травня. Відкрита в березні 2015 року чотирирічна програма EFF загальним обсягом близько $ 17 млрд з першим траншем в $ 5 млрд спочатку передбачала щоквартальний перегляд програми і виділення в 2015 році трьох траншів по $ 1,6 млрд з їх подальшим зменшенням до $ 0,61 млрд в 2016-18 роках Україна встигла отримати лише два транші.