Передає – джерело.

Як діти навчаються зараз

За словами Лілії Гриневич, 10 – 11 класи зараз навчаються за чинним стандартом, і поки все залишається так як і було. Тобто учні після 9 класу за бажанням можуть продовжити навчання в старших класах. “Але, можливо, це не найкраще для дітей. Адже їм потрібні навички та компетентності для успішної самореалізації. Це те, чого не вистачає сучасній школі, тому і потрібна реформа НУШ”, – наголошує ексміністерка. Гриневич наголосила, що зараз діти, які навчаються за новим змістом “Нової української школи”, ходять у 3 клас. Тож, переходити до 10 класу вони будуть аж у 2027 році. А для дітей, які зараз переходять до 10 класу, нічого не зміниться.

Що робити батькам, які отримують повідомлення, що в їх школах не буде 10 – 11 класу?

Гриневич наголосила, що їм треба звернутися до міського управління освіти і отримати чітку інформацію. “Такого бути не може. Все почнеться в 2027, але визначитися треба до 2024, щоб у людей було три роки на усвідомлення”, – додала вона. Коли та які будуть зміни для 10 – 11 класів За її словами, саме з 2027 року розпочнеться трирічна профільна школа. Згідно з реформою, школи поділяться на 3 ступені: початкові школи (учні 1 – 4 класів); гімназії (базова школа 5 – 9 класів); ліцеї (старша трирічна профільна школа). Ліцеї, як правило, завжди є окремими школами, бо там навчаються діти старшого шкільного віку (10, 11 та 12 класи). Адже для дітей початкових класів, гімназій та ліцеїв потрібно різне навчальне середовище, – заявила Гриневич. Гриневич наголошує, що до 2024 року треба визначити ті школи, які стануть ліцеями, де будуть навчатися учні 10 – 11 (12) класів до 18 років. “Зараз в різних областях роблять власну мапу, які школи будуть ліцеями, а які – початковими школами та гімназіями”, – додає вона. Хто це вирішуватиме? “Уявіть собі карту будь-якої області. Адміністрація області має подбати про те, щоб ліцеї були розташовані в нормальній територіальній доступності та були створені на базі найкращих вчителів та мали хороше обладнання”, – розповіла ексміністерка освіти.

Тому обласні державні адміністрації та великі міста будуть самі визначати, де буде перебувати ліцей, виходячи з певних критеріїв. Водночас, на думку Гриневич, в селах нижча густота населення і дітям буде важко доїжджати до ліцеїв. Тому потрібно подбати там про формат ліцеїв, а поруч з ними можуть бути пансіони чи гуртожитки, де можуть жити діти віком від 16 до 18 років.

Учні 9 класів будуть складати ЗНО Гриневич розповіла, що після 9 класу випускники будуть складати ЗНО. Серед тестувань буде ще один іспит на вибір професії та схильність, щоб зрозуміти до якої професії людина “природовідповідна”. “І також для учня важливо потрапити саме туди, де він має нахил. Щоб не втрачати час свого життя”, – додала вона.

Навчальний процес під час карантину вимагає встановлення доплат вчителям за вимушений поділ дітей на групи та додаткові заняття для тих, хто мають суттєві прогалини в знаннях. Але у жодних чинних документах це не передбачено.

Про це розповіла ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич в інтерв’ю сайту 24 телеканалу.

За її словами, Міністерство охорони здоров’я визначило, що наповнюваність дітей у класі не повинна перевищувати ту, яка визначена законом – 30 осіб. Проте у багатьох містах популярні школи чи школи у районах забудов, де будується величезна кількість будинків і не розвивається насправді освітня і медична інфраструктура паралельно, дуже часто працюють понад свою проєктну наповнюваність, і в класах навчається по 35-40 учнів.

Що робити в такому випадку? Якщо працювати в класах по 40 учнів, тоді точно у школі буде через два тижні великий спалах коронавірусу, і директор буде за це відповідати. Щоб цього не сталося, він змушений поділити класи на групи. У такому разі є два варіанти:

Діти вчаться в окремих групах і тоді це – додаткове педагогічне навантаження. Вчитель мусить одну годину вчити одну групу, другу годину – іншу. Вже навіть ніхто не мріє, що на такий повний поділ дадуть гроші.

Діти вчаться групами по черзі. Тобто ходять до школи хоча б через день по групах: одна група йде на очне навчання, а друга – на дистанційне.

Для вчителя це означає, що він готується до уроку і для тієї групи, що на очному навчанні, і, водночас, він має подбати про завдання для тих дітей, які залишаються вдома. Тобто вчителю потрібно готуватися до уроку більше, і за цю подвійну роботу йому варто доплатити. Тому я наполягаю, що має бути освітня субвенція. І, зокрема, частина цієї субвенції має бути призначена на додаткові години вчителів для групової та індивідуальної роботи з дітьми, які мають великі прогалини в навчанні. Друга частина – на доплати учителям, які виконують таку подвійну роботу через вимушений поділ класів на групи, – розповіла Лілія Гриневич.

За її словами, з бюджету Міністерства освіти і науки було забрано понад 4,9 млрд гривень до Фонду боротьби з коронавірусом.

Натомість, сфера освіти до цього часу отримала тільки 52 млн на відшкодування оплати учасникам пробного ЗНО. І все. Зате чомусь 35 млрд цього Фонду виділили на дороги. Я не можу зрозуміти цього рішення і, відверто, як громадянка, змиритися з ним, – зазначила ексміністерка.

Також, на її думку, не можна вимагати від вчителя володіти формуванням дистанційних уроків, якщо їх ніколи ніхто цьому не вчив:

Так, є талановиті педагоги, які пішли шляхом самоосвіти, навчилися і вчать інших. Але в нас у країні – сотні тисяч вчителів і це означає, що має бути централізована програма підвищення кваліфікації для них, як це було у Новій українській школі. Гроші на підвищення кваліфікації вчителів забрали у фонд COVID-19 і не повернули міністерству, щоб воно могло організувати планово централізоване навчання вчителів.

Про це виданню Інтерфакс заявила колишня очільниця Міністерства освіти й науки України (МОН) Лілія Гриневич.

“Кожний чиновник та директор школи, коли приймає нещеплену дитину і знає про це, повинен враховувати те, що бере на себе відповідальність.

У разі спалаху захворювання це буде порушення, яке реалізував саме він”, – каже Гриневич в ексклюзивному інтерв’ю.

При цьому вона додає, що випадки, коли батьки відмовляються і від індивідуальної форми навчання, і від щеплень, варто розглядати окремо, бо не існує універсальних рішень для всіх проблем.

Але, за думкою колишньої урядовиці, зараз не той час, коли можна виправдати відмову від щеплення.

“Зараз МОЗ заявляє про наявність якісних вакцин зі збереженням всіх умов зберігання”, – зазначає вона.

Нагадаємо, що Київська міська державна адміністрація заявила, що не може не пускати нещеплених дітей до шкіл та садків.

Хоча з 2000 року в Україні діє стаття 15 закону “Про захист населення від інфекційних хвороб”, яка передбачає: дітям, які не отримали щеплень за Національним календарем, відвідувати заклади освіти не дозволяється.

Глава Міносвіти сказала, що якщо батьки хочуть, щоб з їхніми дітьми платно займалися, їм потрібно укласти договір зі школою.

Про це міністр освіти Лілія Гриневич заявила в інтерв’ю Високому замку.

Учитель не може проводити зі своїм учнем платні індивідуальні уроки через конфлікт інтересів.”Іноді вчитель не працює як треба на уроці, щоб діти приходили до нього на індивідуальні платні заняття. Це ганебне явище”, – вважає Лілія Гриневич. Вона додала, що Міносвіти підготувало листи про те, що така практика є порушенням, і розіслало їх до школи. При цьому, глава міністерства допускає, що школа може проводити легальні платні уроки, в тому числі індивідуальні. Для цього батьки повинні укласти зі школою договір.

Зміни у роботі навчальних закладів можливі за умови, якщо цього потребуватиме безпека дітей і захист країни.

“Я б хотіла попросити і вчителів, і батьків з увагою поставитися до дітей. Вони мають почуватися у безпеці – емоційній та фізичній. Це обов’язкова умова для успішного навчання та розвитку, і це та частина роботи, яка найперше залежить від нас дорослих”, – каже міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

За необхідності, у навчальних закладах можна посилити охорону, регулювати їх роботу або вводити комендантську годину. Ці рішення можуть прийняти військові адміністрації.

Education and Science Minister of Ukraine Lilia Hrynevych.

“Сьогодні ми бачимо, що 4 з 10 фірм в ключових галузях української економіки, говорять про те, що існує значний розрив між вміннями, якими володіють працівники, і тими, які потрібні фірмам”, – заявила на засіданні міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вона зазначила, що необхідно розвивати партнерські відносини з бізнесом при підготовці фахівців.

Імовірно, стосунки між студентами, вузами та бізнесом будуть регулюватися на підставі договору, у якому будуть прописані обов’язки сторін.

Метою реалізації концепції є визначення положень державної політики щодо підвищення якості професійної підготовки. Суть концепції полягає в тому, що роботодавець буде брати безпосередню участь в навчанні студентів. Зокрема, реалізація концепції буде проходити в три етапи.

Першим етапом буде розробка нормативно-правової бази з 2018 по 2019 рік. З 2019 по 2020 планується розробка типових моделей дуальної форми навчання. Третій етап передбачає створення кластерів дуального освіти з 2020 по 2023 рік.

Водночас, прем’єр-міністр Володимир Гройсман виступив за більш швидке впровадження даної програми. Він доручив протягом місяця внести пропозиції, аби можна було запустити пілотні проекти по дуальній освіти у всеукраїнському масштабі.

За її словами, в Міністерстві знають про проблему зарплати і навантаження для вихователів дитячих садків. Цій категорії педагогів планується полегшити роботу. «У них дуже великий робочий день, і вони не можуть, як у школі, брати півтори ставки навантаження. Зараз ми думаємо, як мотивувати дошкільнят за інтенсивність праці… Ми готуємо зміни до закону про дошкільну освіту», – додала Гриневич.

Нагадаємо, що раніше прем’єр-міністр Володимир Гройсман говорив про те, що до кінця 2018 року зарплата вчителів в Україні сягатиме 6500-8500 гривень, а Гриневич говорила, що в наступному році вчителів чекає підвищення зарплати на 25%.

За її словами, на сьогодні найвищі бали із ЗНО в учнів, які складають математику.

«Це свідчить про те, що в Україні є дуже добра елітарна математична освіта для елітарних груп, які вчаться в фізматшколах, в школах з поглибленим вивченням математики», – пояснила Гриневич.

Вона наголосила, що необхідно переглянути систему методики викладання математики.

«Ми ще не прийняли цього рішення. Плануємо віддати його на громадське обговорення, проговоримо в колективах. Але ідея полягає в тому, щоб з часом, не в 2019 році, бо про це необхідно оголосити заздалегідь, запропонуємо ЗНО з математики обов’язкове для всіх», – сказала Лілія Гриневич.

Водночас, вона додала, що будуть два рівні – базовий і поглибленого вивчення.

Раніше стало відомо, що в Україні збираються зробити обов’язковим ЗНО з математики.

Нагадаємо, міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав «ганебними» результати ЗНО з математики українських школярів.

За її словами, про закон за кордоном створено багато міфів.

“Наприклад, що все навчання, без винятку, буде вестися тільки українською мовою. Ми цілком розуміємо, що діти з угорської, румунської меншини, які взагалі належать до іншої мовної групи, не можуть у 5 класі опанувати всіма предметами українською мовою. Тому насправді буде здійснюватися навчання і на українській якась частина предметів, і на румунській, угорській або іншій мові національної меншини країн Європейського Союзу. Про це пише закон”, – наголосила Гриневич.

Ми працюємо і з батьківським організаціями, щоб це вчасно виявляти. Ми розуміємо, що тут потрібно працювати над підвищенням соціального статусу вчителя. І те, що ми просунули в цьому році по єдиній тарифній сітці, підняли на два тарифні розряди соціальний статус вчителя, а також загальне підняття заробітної плати вчителів на 50%, – це є той крок назустріч учителеві”.

– сказала Гриневич.

Також щоб запобігти неналежному використанню коштів, які виділяються навчальним закладам, а також зловживанню батьківськими внесками у законі “Про освіту” закладено норму, згідно з якою заклади мусять оприлюднювати інформацію про свої видатки.

У проекті закону про освіту, який ухвалений у першому читанні, ми записали обов’язкову норму для кожного навчального закладу України публікувати на своїх інтернет-сторінках чіткий звіт про їхні доходи як з бюджетних джерел, так і від батьків, і їхні видатки, і тому все стане прозорим і зрозумілим, і батьки зможуть контролювати і розуміти, скільки грошей цей навчальний заклад і на що саме отримав з бюджетів – як державного, так і місцевого рівня.

– сказала Гриневич.

Про це на прес-конференції 27 березня сказала міністр освіти та науки Лілія Гриневич, повідомляє Укрінформ.

“Ми працюємо і з батьківським організаціями, щоб це вчасно виявляти. Ми розуміємо, що тут потрібно працювати над підвищенням соціального статусу вчителя. І те, що ми просунули в цьому році по єдиній тарифній сітці, підняли на два тарифні розряди соціальний статус вчителя, а також загальне підняття заробітної плати вчителів на 50%, – це є той крок назустріч учителеві”, – сказала Гриневич.

Також щоб запобігти неналежному використанню коштів, які виділяються навчальним закладам, а також зловживанню батьківськими внесками у законі “Про освіту” закладено норму, згідно з якою заклади мусять оприлюднювати інформацію про свої видатки.

“У проекті закону про освіту, який ухвалений у першому читанні, ми записали обов’язкову норму для кожного навчального закладу України публікувати на своїх інтернет-сторінках чіткий звіт про їхні доходи як з бюджетних джерел, так і від батьків, і їхні видатки, і тому все стане прозорим і зрозумілим, і батьки зможуть контролювати і розуміти, скільки грошей цей навчальний заклад і на що саме отримав з бюджетів – як державного, так і місцевого рівня”, – сказала Гриневич.