Знайдений могильник складається з чотирьох стін, які стоять вертикально, і двох перекриттів. Гробниця, збудована з каміння великого розміру. Вони створені з добре обробленого пісковика.

На думку дослідників з Національного центру з охорони культурної спадщини Грузії, будова гробниця може відноситься до типу колективних поховань, поширених в ранні Середні віки.

Всередині могильника експерти виявили кістки чотирьох осіб – трьох дорослих і одного підлітка. Всі вони були поховані за християнським звичаєм. У поховання проникали грунтові води, через що останки погано збереглися. У зв’язку з цим дослідникам не вдалося вийняти кістки і скелети. Вчені змогли очистити гробницю і зробити знімки. Після цього могильник закрили, залишивши останки знайдених людей всередині.

При подальшому огляді території археологи поруч із гробницею знайшли ще одну. Вона була повністю зруйнована трактором під час обробки землі.

Вчені відзначили, що подібні знахідки не можна назвати рідкістю, але інформація про них рідко оголошується.

Мета археологів – підтвердити або спростувати факт, що гаданий Гроб Господній на сьогоднішній день можна вважати реальним місцем поховання Ісуса з Назарета, або ж гробниця і її вміст безповоротно втрачені для історії і віруючих, після численних землетрусів і руйнувань церкви завойовниками, пише Бджола.

І журналісти «The Independent» повідомляють з цього святого місця дивовижні новини:

Після того, як дослідники підняли мармурову плиту вперше за 500 років, вони виявили ще одну – вапнякову породу, на якій і лежало тіло Ісуса Христа! Але і це ще не все… Далі археологи виявили знахідку, про яку на сьогоднішній день нічого не було відомо – другу мармурову плиту сірого кольору з вигравіруваним хрестоносцями хрестом в XII столітті…

З огляду за чотирма Євангеліями, Ісус був похований в печері поруч з місцем свого розп’яття на горі Голгофа, що належала Йосипу з Ариматеї. Відомо, що за іудейською традицією, померлих не можна було ховати в межах міста, тому вапняк – характерна ознака того, що поховання було за межами Єрусалиму, оточеного скелями цієї гірської породи. До того ж на Голгофі, неподалік від нинішнього розташування Храму, була виявлена каменоломня, каміння якої використовували для спорудження похоронного ложа.

Археолог Фредрік Хіберт розповідає:

Найбільш дивною для нас була знахідка другої мармурової плити, після того, як ми зняли перший шар пилу, вона була сірою з хрестом посередині, а не як той кремово-білий мармур, яким запечатали гробницю з 1500-х років, щоб запобігти крадіжці реліквії…

…Коли ми зрозуміли що знайшли, у нас затремтіли коліна! Нам це здається видимим доказом того, що місце, якому паломники схиляються сьогодні, це та ж могила, яку ще в IV знайшла Св. Олена – мати римського імператора Костянтина, який зробив християнство панівною релігією!

Християни вірять, що через три дні після розп’яття Ісус з Назарета воскрес із мертвих. І Фредрік Хіберт був свідком того, як після відкриття гробниці християнські лідери першими відвідали головну святиню:

Вони вийшли з великою посмішкою на обличчі! Після них заходили монахи і всі виходили усміхненими. Нам стало дуже цікаво. Ми теж увійшли в гробницю і побачили багато щебеню, але ніяких артефактів або кісток!

Наблизившись до гробниці першим, що нас здивувало, був «солодкий аромат», який ми відчули. Запах що нагадує квітковий аромат, про який часто в древніх джерелах повідомлялося при описі явищ святих, в тому числі Пресвятої Богородиці. Крім того ми зіткнулися з якимось опором, оскільки незрозумілі електромагнітні перешкоди вивели з ладу вимірювальні прилади.

Це щось неймовірне! Нарешті віра має абсолютне наукове підтвердження!